Події
Співробітники заповідника «Більськ» провели LIDAR-зйомку на кургані «Вітова Могила»

Працівники заповідника «Більськ» провели LIDAR-зйомку на археологічній пам’ятці – кургані «Вітова Могила».
Як передає Укрінформ, про це Історико-культурний заповідник «Більськ» повідомив у Фейсбуці.
Об’єкт, який тривалий період часу науковцям не вдавалося локалізувати на місцевості, розташовується в межах Опішнянської селищної ради Полтавської області. Курган частково розкопаний у 1888 році українським археологом Іваном Зарецьким.
У ході досліджень науковцем виявлено поховання воїна VI—V ст. до н. е. У могилі зафіксовано значну кількість інвентарю. Це, безумовно, свідчить про високий соціальний статус померлого. Серед виявлених артефактів заслуговують на увагу предмети озброєння, зокрема, сагайдак із берести, обтягнутий хутром й оздоблений золотими бляшками, оформленими у скіфському звіриному стилі.

У сагайдаку зафіксовано понад 200 бронзових вістер стріл. У похованні також трапилися деталі кінської вузди й інші цікаві знахідки. На жаль, артефакти з розкопок зберігаються в Державному історичному музеї Росії.
Зазначається, що повне дослідження кургану «Більськ» є одним із головних завдань на найближчі роки для скіфологів, які вивчають Більський мікрорегіон.

Технологія LIDAR полягає у використанні лазерного променя, який відбивається від поверхні об’єктів та повертається до сканера. Так можна визначити відстань до об’єкта, а також його форму та розмір.
Історико-культурний заповідник «Більськ» опікується охороною, збереженням і дослідженням об’єктів культурної спадщини території та округи Більського городища. Ідеться про понад сім тисяч гектарів землі та близько 70 пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, історико-культурний заповідник «Більськ» цьогоріч дослідить пам’ятки Більського мікрорегіону не лише на Полтавщині, а й на Сумщині.
Фото: Історико-культурний заповідник “Більськ”
Події
Польща готує план евакуації творів мистецтва на випадок вторгнення РФ

Міністерство культури Польщі готує плани щодо перевезення найцінніших творів мистецтва країни за кордон у разі російського вторгнення.
Як передає Укрінформ, про це очільниця відомства Ганна Врублевська сказала в інтерв’ю Financial Times.
За словами міністерки, планування евакуації необхідне, оскільки майже 1000 польських музеїв не можуть більше працювати за «теоретичним поняттям безпеки», поки Росія продовжує війну проти України.
Врублевська повідомила, що польське Міністерство культури веде переговори із владою за кордоном про розміщення евакуйованих творів мистецтва із близько 160 установ, що перебувають під керівництвом Польщі. Окрім картин і скульптур, частиною евакуації стануть рідкісні книги та музичні інструменти. Очікується, що приватні музеї та галереї також вдадуться до цих заходів.
План, який має бути завершений до кінця року, є частиною ширших заходів безпеки уряду прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, що передбачають посилення охорони кордонів та подвоєння чисельності польських Збройних сил до 500 тисяч військових, пише FT.
Куратором ініціативи щодо творів мистецтва є Мацей Матисяк, колишній полковник армії, який був заступником голови військової контррозвідки Польщі. Зараз він очолює департамент безпеки та кризового менеджменту зі штабом у 40 осіб, створений у Мінкульті.
План частково ґрунтується на досвіді, отриманому під час надання допомоги Україні у переміщенні культурних артефактів до Польщі після початку повномасштабної війни Росії у 2022 році. За словами Врублевської, деякі з цих українських творів мистецтва досі перебувають під охороною Польщі.
Окрім логістики, зусилля включають оновлення документації, щоб переміщені польські твори мистецтва можна було відстежити і повернути у майбутньому.
«Потрібно евакуювати також усі інвентарні книги, щоб потім можна було сказати, що це ваші твори», – зазначила Врублевська.
Планування евакуації у воєнний час обговорювалося на неформальній зустрічі міністрів культури ЄС у Варшаві у квітні. Врублевська зауважила, що країни Балтії поділяють думку польського уряду щодо переміщення творів мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, викрадені у Польщі під час евакуації з Києва до Швейцарії після початку війни 11 творів сучасного мистецтва знайдено і повернуто.
Події
У Національній філармонії відбудеться прем’єра психодрами «Людина.com.ua…»

У Національній філармонії України 24 червня відбудеться прем’єра перформативної психодрами “Людина.com.ua…”, що стане мистецькою рефлексією на досвід, який українці переживають у час війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Герої вистави – Людина та її архетипи. Психодрама відбувається на межі між реальністю та фантазією, а поезія, музика, пісня і пісочна анімація стають інструментами глибокої медитації і зцілення.
“Нам важливо, щоб глядач вийшов із цієї вистави із глибоким осмисленням дійсності і відчуттям внутрішнього світла”, – зауважив гендиректор Національної філармонії України Михайло Швед.
Поезію спеціально для постановки написав народний артист України Анатолій Матвійчук, над музикою працювали Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Михайло Швед та Михайло Шух.
Після премʼєри у Києві виставу покажуть в інших містах України.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві вперше покажуть експонати, пов’язані з гетьманом Пилипом Орликом.
Події
Юна харків’янка перемогла на конкурсі піаністів у Франції

10-річна українка Нора Костенко здобула перемогу на конкурсі юних піаністів À vous de jouer, («Ваша черга грати» – з французької), організованому французькою залізницею в Парижі.
Нора, родина якої отримала прихисток у Франції, підкорила професійне журі виконанням на фортепіано твору українського композитора Ігоря Шамо, передає Укрінформ з посиланням на сторінку посольства України у Франції у Фейсбуці.
“Для мене це не просто конкурс, це можливість зробити так, щоб голос моєї країни був почутий. Франція запропонувала мені новий дім, школу, друзів, друге життя, але коли я граю на фортепіано, мені здається, що я можу говорити без слів, розповідати свої спогади, свої страхи та свої мрії”, – сказала Нора перед виступом.
Бабуся дівчинки працювала вчителькою музики, а батько – диригент оркестру. Зараз вони мешкають у Верту, неподалік від Нанта. Сім’я була змушена залишити інструмент у Харкові, тож на початку Нора могла продовжувати грати лише на піаніно, які встановлені на всіх великих французьких вокзалах.

Так вона потрапила до дванадцятки регіональних переможців конкурсу, які вийшли у фінал, що відбувся на Східному вокзалі в Парижі. Нора Костенко розділила перше місце з 12-річним французом Яном-Аелем.
До журі входили французькі зіркові піаністи – Жюлі Ґає, Жан Котро та Андре Манукян. Останній був вражений виступом Нори.
“Те, що вона зробила з нами, неймовірно. Коли вона сіла, мені здалося, що перед нами величезний рояль, я ніколи не бачив нічого подібного. І ми всі були дуже зворушені”, – прокоментував він журналістам, додавши, що також відкрив для себе українського композитора Ігоря Шамо, автора музики до гімну Києва, про якого ніколи раніше не чув.
Як повідомлялося, український проєкт отримав першого «золотого Каннського Лева».
Фото: Посольство України у Франції
-
Усі новини1 тиждень ago
Українка похизувалась походом в ресторан за 1800 євро — у мережі відреагували
-
Політика4 дні ago
Якою має бути житлова політика в Україні
-
Усі новини4 дні ago
Читач по губах розшифрував, що сказав меншому братові майбутній король Британії (фото)
-
Усі новини7 днів ago
як «найпотворніший будинок на вулиці» став стильним вікторіанським особняком
-
Політика5 днів ago
Кравченко назвав перший крок на посаді генпрокурора
-
Війна4 дні ago
У Бердянську ліквідували колаборанта і воєнного злочинця Грицая
-
Політика4 дні ago
«Трійка ОБСЄ» засудила Росію за атаки на цивільну інфраструктуру України
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ замість важкої техніки активніше застосовують FPV-дрони