Суспільство
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України
У Києві 2 травня відбувся національний захід до Всесвітнього дня свободи преси, організований ЮНЕСКО, де експерти обговорили роль медіа у відновленні України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
У Києві експерти обговорили роль медіа у відновленні України / Фото: МКСК
Подія об’єднала представників уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Учасники обговорили як значні втрати, яких зазнав український медіасектор – від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення журналістів, – так і ключову функцію медіа у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови країни.
«Держава, по-перше, зробила багато різних речей, і я вважаю, що це важливо в усьому світі, але те, що зроблено в Україні, означає для мене щось дуже особливе. Це найкраще усвідомити, згадавши те, що сталося лише кілька днів тому. Тіло Вікторії Рощиної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти», – зазначила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Вона підкреслила, що останні місяці були трагічними для українських медіа, а з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 103 журналісти.
Посол емоційно зазначила, що говорить не лише як дипломатка, а й як жінка і мати: «Свобода від тортур, свобода від бомбардувань, свобода від нападів має вирішальне значення». За її словами, саме ця фундаментальна безпека є першим і найважливішим виміром свободи медіа в українських реаліях.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар акцентувала, що зустріч відбулася в надзвичайно важливий момент – сповнений відповідальності.
Вона зазначила, що війна докорінно змінила український медіаландшафт. Попри руйнування й втрати, українські медіа продовжують працювати, інформувати суспільство й залишатися джерелом довіри. Ця стійкість – не лише професіоналізм, це справжнє служіння країні.
«Вільні та незалежні медіа – це не розкіш. Це необхідність – і сьогодні, і в тій Україні, яку ми відбудовуємо, це наріжний камінь нашої демократії та стійкості», – підкреслила вона.
Бондар також зауважила, що роль медіа є ключовою як у часи війни, так і для майбутнього відновлення України, а нинішній діалог – це частина ширшої солідарності та підтримки з боку міжнародних партнерів.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила, що Всесвітній день свободи преси – це не лише нагадування урядам про їхнє зобов’язання захищати свободу слова, а й важливий момент для самих журналістів і медіаекспертів — переосмислити виклики, які стоять перед професією. Вона звернула увагу на те, що професійна етика, захист журналістів та збереження медійного простору мають вирішальне значення, особливо в умовах тиску та загроз.
«Те, що Україна відзначає цей день, – важливий сигнал про глибоку відданість підтримці свободи слова та ролі медіа в житті суспільства», – наголосила Бардескі.
У межах заходу були презентовані результати спільного дослідження ЮНЕСКО, Lviv Media Forum і YouControl, створене за підтримки Японії. Воно показало, що 28% опитаних українських медіа призупиняли свою діяльність від початку повномасштабного вторгнення. У дослідженні наведено вражаючі дані щодо матеріальних втрат і операційних пошкоджень, а також запропоновано конкретні рішення для сталого відновлення сфери.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос подякував ЮНЕСКО за всебічну підтримку та розповів про активну участь МКСК в процесі євроінтеграції, зокрема — у приведенні українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Він наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни, особливо в контексті припинення американського фінансування, і розповів про успішні зусилля з отримання фінансової підтримки від ЄС.
Також Наджос акцентував на важливості розробки плану відновлення українського медіасередовища після війни та збільшенні підтримки Суспільного мовника.
«Ми розуміємо, що кожне українське медіа буде працювати в абсолютно нових умовах, і наше завдання – допомагати їм інтегруватися у європейський простір», – підкреслив він.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, З 2014 року щонайменше 112 журналістів побували в російському полоні. З початку повномасштабного вторгнення Росія утримує 30 цивільних журналістів.
Суспільство
На «Академік Вернадський» завітав королівський пінгвін, що живе за 2000 кілометрів від станції
На острів Галіндез, де розташована українська полярна станція “Академік Вернадський”, завітав королівський пінгвін, колонія яких живе за 2 тисячі кілометрів звідти.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
“Другий неочікуваний гість поспіль! Після імператорського до наших полярників та полярниць завітав королівський пінгвін“, – повідомили зимівники.
Цей вид також не живе в районі української станції “Академік Вернадський”. Найближча колонія – за 2 тисячі кілометрів.
Але на противагу імператорським, які обирають для життя холодніші території Антарктики, королівські пінгвіни мешкають на Субантарктичних островах, Там навпаки – тепліше, ніж біля “Вернадського”.
За різними оцінками світова популяція королівських пінгвінів налічує близько 1,6 – 2,2 млн пар, що розмножуються. На відміну від імператорських, вони відносяться до видів, які викликають найменше занепокоєння.
Цікавого візитера на острові Галіндез, де розташований “Вернадський”, зустрів біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. Він саме працював неподалік миса Пінгвін-пойнт, який розташований з іншого від станції боку острова.
“Королівський пінгвін стояв неподалік групи наших традиційних мешканців – субантарктичних пінгвінів, тримаючись осторонь, але й не відходячи далеко. Мою увагу привернули рубці від загоєних ран на його спині та животі. Вони красномовно свідчили про непросте життя королівських пінгвінів, на яких полюють морські леопарди та косатки”, – розповів біолог.
За словами науковця, як і імператорський гість, королівський побув на Галіндезі близько доби й помандрував далі.
Королівські пінгвіни другі за розмірами серед пінгвінів: їхній зріст – близько метра, а вага – до 18 кілограмів.
Через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьобі вважаються найяскравішими пінгвінами.
Королівські пінгвіни гарні пірнальники. У пошуках риби, крилю і кальмарів занурюються на глибину 100–300 метрів.
Відкладають одне яйце, яке висиджують на лапах, прикриваючи шкірою. Це по черзі роблять самець і самиця.
Мають дуже довгий цикл розмноження: від кладки яєць до оперення пташенят проходить 14-16 місяців. Весь цей час батьки піклуються про потомство, тому наступну кладку зазвичай роблять пізніше.
Як повідомляв Укрінформ, українські вчені показали відео з імператорським пінгвіном, колонія яких розташована за понад 300 км від станції “Академік Вернадський”.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Арт-проєкт “Світло й тінь” презентував музичну програму, яка поєднує глибину сучасного слова та магію живого звуку.
Учасники проєкту Мирослав Поліщук та Олена Зимня виконували пісні на вірші сучасних українських поетів.
Мирослав Поліщук – музикант, аранжувальник, співавтор творчого проєкту, автор, засновник та організатор низки творчих проєктів в Одесі. Олена Зимня – поетеса, прозаїкиня, перекладачка, лауреатка Муніципального літературного конкурсу ім. К.Г.Паустовського.
В Книгарні-Кав’ярні регулярно відбуваються якісь культурні події. Так виставка молодої художниці Олександри Полякової відбулася та 6 червня.
30 травня там відбувся фінісаж фотовиставки Наталі Довбиш, фотожурналістки Інтенту, яка тривала у закладі з березня. Під час фінісажу більшість світлин розкупили учасники. Разом вдалося зібрати понад 1,5 тисячі гривень. Інтент додав таку ж саму суму, і всі ці кошти будуть направлені як благодійний внесок на донат для однієї з бригад.
Реконструкцію 3D моделі фортеці Коцюбіїв-Хаджибей відбулася 19 травня, тобто у день, який історики вважають справжнім днем народження міста.
Також в закладі регулярно презентують рідкісні та маловідомі книжки, наприклад, презентація книги “Від Одеси до української Біблії: нотатки Роберта Пінкертона” відбулася 5 червня, книгу Вільяма Беркхардта Баркера “Одеса та її жителі очима англійського полоненого в росії” 21 травня, опис Одеси очима американця початку XIX століття Роберта Стівенса вперше опублікований в перекладі українською – 14 березня.
Відвідуючи Книгарню-Кав’ярню на вул. Європейські, 77 ви не лише підтримаєте українські книги та локальний культурний простір, а й незалежну журналістику — адже проєкт створений як один зі способів підтримати незалежне медіа.
Дар’я Слєсаренко та Володимир Бондаренко — пара з Ізмаїла, історія якої зворушила тисячі українців після російського обстрілу Києва. За місяць до весілля наречена втратила свою весільну сукню через атаку РФ на столицю, однак замість розпачу отримала хвилю підтримки з усього світу.
Про це повідомляє BBC News Україна, передає Район.Ізмаїл.
Після початку повномасштабної війни 28-річна Дар’я повернулася з Києва до рідного міста, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — 30-річним Володимиром Бондаренком.
«Можна сказати, нас звела війна», — розповіла Дар’я журналістам BBC.
Згодом пара переїхала до Києва, а через рік Володимир освідчився коханій. Молодята довго відкладали весілля через війну, однак зрештою вирішили не чекати «кращого часу».
Весільне вбрання Дар’я підготувала заздалегідь: пишну спідницю придбала за кордоном, а блузку — в українського бренду. Напередодні свята сукню віддали на ушивку в ТРЦ «Квадрат» у Києві. Саме цей торговий центр згорів після чергової російської атаки на столицю.
Після обстрілу Дар’я емоційно написала про втрату в Threads. Її допис набрав понад мільйон переглядів, а тисячі жінок з України, Польщі, Чехії, Німеччини, Канади, США та Великої Британії почали пропонувати нареченій власні весільні сукні — безкоштовно або навіть як сімейну реліквію.
«Ніколи не думала, що моя історія об’єднає стільки українок», — поділилася Дар’я у коментарі BBC News Україна.
Історія пари виявилася ще драматичнішою. Напередодні весілля у їхнього кота Теодора діагностували онкологію. Щоб врятувати улюбленця, молодята витратили всі свої заощадження, відкладені на обручки та святкування. За словами Дар’ї, лише променева терапія коштувала близько 160 тисяч гривень.
Попри всі труднощі, весілля все ж відбудеться. На допомогу нареченій прийшли блогерка Катерина Остапчук та український бренд Vladiyan Royal Dresses, який погодився створити для Дар’ї нову весільну сукню.
Як зазначає BBC News Україна, тепер за історією закоханих з Ізмаїла стежать тисячі людей по всій країні.
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Політика1 тиждень agoу Навроцького очікують, що Україна змінить позицію
-
Події7 днів agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися