Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Україна та ЄС працюють над посиленням взаємодії у сфері оборони в межах інструменту SAFE
Україна розраховує на ефективну співпрацю з державами Європейського Союзу в межах інструменту SAFE для задоволення критичних оборонних потреб.
Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.
Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».
За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.
Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.
«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.
Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.
Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.
Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.
Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.
Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.
Фото: ОП
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
