Про це розповів командир 91-го окремого протитанкового батальйону Назарій Кішак у новому випуску проєкту Укрінформу «Командири нашої перемоги», який вийде у середу, 14 травня, о 19:00.

«Ми просто йдемо і робимо роботу. Без різниці, який це напрямок, яка це місцевість. У нас є задача – ми її виконуємо. Джавелінщики – це мої топчики», – підкреслив Кішак.

За його словами, наразі ключову роль у боротьбі з бронетехнікою ворога відіграють ПТРК «Джавелін», особливо у складних погодних умовах, коли неможливо застосувати дрони. «Коли погана погода, FPV-дрони і БПЛА не можуть злетіти, “Джавелін” розносить танк на молекули», – додає Кішак.

Командир пригадав епізод бойових дій на Курщині: «Йшло 11 одиниць техніки, чотири танки працювали дуплетом. Ці танки разом з екіпажами попали до небесного резерву. Ми дуже ефективно відпрацювали».

Кішак також зазначив, що без підрозділів, озброєних ПТРК, ситуація могла би бути критичною: «Якби не “Джавелін”, не “Корсари” й “Стугни”, ці танки зайшли б дуже спокійно на позиції піхоти. Наслідки були б катастрофічні – ворог міг би зайняти значну частину наших територій».

Командир Кішак також розповів про поточну тактику противника. «Зараз у них одна тактика на весь фронт – мінімальна кількість штурмових груп за підтримки артилерії. Відправляють від чотирьох до шести осіб, перевіряють ситуацію, а потім вводять резерви з досвідченіших військових».

91-й окремий протитанковий батальйон, за словами комбата Кішака, вирізняється не лише своєю вогневою силою, а й організацією: «Ми всі прийшли з розвідки. Усі командири – ефективні менеджери, які вміють швидко реагувати. У нас є все: артилерія, ударні та розвідувальні дрони, ПТРК, системи РЕБ і РЕР. Це маленький, але потужний підрозділ вогневої підтримки».

У повній версії інтерв’ю на новому Ютуб-каналі Укрінформу Кішак поділився унікальними деталями роботи свого підрозділу, розповів про власний шлях, відповідальність командира та мотивацію бійців. Він також висловив свої думки про тил, вибори в Україні, «джавелінщиків», застосування поліграфа у війську та книгу, яку він мріє написати після перемоги.

Як повідомлялося, Укрінформ започаткував серію програм «Командири нашої перемоги» про представників командної ланки ЗСУ. Під час інтерв’ю глядачі більше дізнаються про командирів, від яких залежить не лише успішне виконання бойових завдань, а й життя бійців. Це – офіцери, за плечима яких бойовий досвід, здобутий у складних військових операціях; командири, на яких рівняються бійці та які ведуть до перемоги.

Як передає Укрінформ, Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі: “Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошено повітряну тривогу”.

Як повідомляв Укрінформ, ввечері 13 травня у Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу, була загроза ракетного удару.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

В ISW звернули увагу на заяву Володимира Путіна про те, що до російської армії щомісяця добровільно вступають від 50 000 до 60 000 осіб. Він вказав це як частину заяви про те, що Росія має більший щомісячний призов, ніж Україна, і тому, можливо, перебільшує ці цифри, щоб представити численність російської армії на тлі переговорів з Україною і Заходом.

На думку аналітиків, російський диктатор, вочевидь, погоджується на значні втрати на полі бою для тиску на Україну.

«Росія продовжує зазнавати втрат особового складу, які можна порівняти з втратами російських військ у період інтенсивного наступу восени 2024 року, незважаючи на сповільнення темпів наступу в перші чотири місяці 2025 року. Російські війська, ймовірно, зможе отримати достатню чисельність особового складу, щоб підтримувати рівень заміщення і збільшувати чисельність угруповання в Україні шляхом швидкого розгортання непідготовлених військових на передовій», – вважають аналітики.

ISW неодноразово отримувала повідомлення про те, що російські призовники мають лише місяць навчання перед відправкою в Україну, і така обмежена підготовка, ймовірно, обмежує можливості новобранців і загальну здатність російських військ успішно проводити складні операції.

«Нині російські військові надають перевагу відправленню погано підготовлених новобранців у піхотні атаки з високим рівнем втрат… незважаючи на те, що вони зазнають більших втрат на квадратний кілометр, у спробі чинити тиск на Україну і Захід, щоб змусити їх погодитися з російськими вимогами на переговорах», – вважають аналітики.

На їхню думку, Росія намагається затягнути переговори, щоб домогтися додаткових поступок від Сполучених Штатів і водночас досягти додаткових успіхів на полі бою.

Крім того, російські військові можуть також надавати пріоритет вербуванню в межах довгострокових зусиль зі створення післявоєнного стратегічного резерву на випадок потенційного майбутнього конфлікту з НАТО, зазначають в ISW.

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 14 травня 2025 року на війні проти України становлять близько 969 тисяч 370 осіб, з них 1240 осіб – за минулу добу.