Війна

Новим головкомом Сухопутних військ ЗС РФ став автор “м’ясних штурмів”

Published

2 місяці ago

16.05.2025

Генерал-полковник Андрій Мордвічев у 2008 році воював у Грузії, керував обстрілами Маріуполя і “ввів у моду” так звані “м’ясні штурми” в російській армії.

Про це пише російське видання The Moscow Times.

Президент РФ Володимир Путін відправив у відставку головнокомандувача Сухопутних військ ЗС РФ Олега Салюкова. Офіційно, через вік — йому вже 70 років. Новим головнокомандувачем став генерал-полковник Андрій Мордвічев, відповідальний за штурм і руйнування Маріуполя навесні 2022 року.

Але російські ЗМІ зазначають, що Мордвічев “прославився” також тим, що зробив головним прийомом російських військ в Україні тактику “м’ясних штурмів”.

Андрій Мордвічев і Рамзан Кадиров

Фото: скриншот

“Саме за рахунок нескінченних накатів піхоти і величезних втрат російським військам вдалося дійти до Покровська”, — написав російський військовий аналітик Ян Матвєєв.

Мордвічев керував обстрілами Маріуполя 2022 року, командуючи 8-ю загальновійськовою армією південного військового округу РФ, що призвело до практично повної руйнації міста та безпрецедентної в післявоєнній історії Європи кількості жертв серед мирного населення.

І за його вказівкою блокувалася доставка до Маріуполя будь-якої гуманітарної допомоги, зокрема продуктів харчування і води, і зривалися досягнуті домовленості щодо евакуації мирного населення.

Як командувач Сухопутними військами Мордвічев координуватиме роботу військових округів і займатиметься посиленням Московського і Ленінградського військових округів. Також Мордвічев займатиметься питаннями демобілізації в разі завершення війни в Україні.

Цікаво, але саме Мордвічев нібито розглядається як заміна начальнику Генштабу Валерію Герасимову.

Крім цього, росЗМІ уточнюють, що керівником угруповання “Центр” призначено генерал-полковника Валерія Солодчука, який керував боями в Курській області. З початку повномасштабної війни в Україні він очолював 36-ту армію Східного військового округу і брав участь у наступі на Київ із північного напрямку.

У 2008 році Мордвічев брав участь у війні РФ проти Грузії, командуючи 28-ю мотострілецькою бригадою.

У 2023 році Андрій Мордвічев потрапив під санкції Євросоюзу, Швейцарії та України за підтримку дій, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.

Нагадаємо, Фокус писав про те, що звільнений указом президента РФ головнокомандувач Сухопутних військ Росії Олег Салюков може бути причетний до авіакатастрофи літака Boeing 777 рейсу MH17 у Донецькій області в 2014 році.

А 53-тя зенітна ракетна бригада ЗС РФ із Курська, що мала стосунок до катастрофи MH17, брала участь у війні в Україні.

Джерело

Війна

Розвідка встановила російських військових, які причетні до ракетного удару 3 червня по Сумах

Published

3 години ago

01.07.2025

Головний з новин

Головне управління розвідки Міністерства оборони України встановило російських військових, які причетних до обстрілу Сум 3 червня 2025 року, внаслідок чого шестеро людей загинули, ще 29 дістали поранення.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.

За інформацією української воєнної розвідки, для артилерійського обстрілу агресор застосував реактивну батарею РСЗВ БМ-21 «Град» 30-го мотострілецького полку (в/ч 72162), вогневі позиції полку були розташовані в районі села Апанасовка Курської області.

Безпосередньо до злочинного удару по Сумах причетні військовослужбовці 30-го полку, зокрема:

Гарнаєв Дамір Жафярович, начальник артилерії 30-го мотострілецького полку, підполковник. Адреса реєстрації – м. Пенза, проспект Строітєлєй, 38, кв. 46;

Волобуєв Дмитро Олександрович, командир реактивної артилерійської батареї 30-го мотострілецького полку, капітан. Адреса – м. Самара, вул. Земеца, 28, кв. 9.

Читайте також: ГУР провело ще одну операцію, яка заблокувала логістику росіян на ТОТ Запоріжжя

Як зауважили у ГУР, командирами розрахунків РСЗВ БМ-21 «Град» артилерійської батареї 30-го мотострілецького полку на момент удару були сержант Іванов А. О. та рядовий Панченко С. А.

Як повідомлялося, 3 червня 2025 року о 9:20 російські війська обстріляли з РСЗВ БМ-21 «Град» місто Суми, зафіксовані вісім влучань, пошкоджені 16 будівель, з яких 15 – багатоквартирні та приватні житлові будинки, клінічна лікарня № 4, залізничні колії. Внаслідок обстрілів шестеро людей загинули, ще 29 дістали поранення, серед поранених, зокрема, троє дітей, найменшому з яких три роки.

Фото: ОП

Джерело

Війна

навіщо Росія переоснащує трофейну техніку

Published

7 години ago

01.07.2025

Головний з новин

У мережі з’явилися фото захопленої росіянами бойової машини піхоти (БМП) M2 Bradley, на якій замість штатної гармати 25-мм Bushmaster M242 встановлено радянську 30-мм гармату 2А72. Таке рішення вельми спірне, оскільки “рідне” знаряддя Bradley істотно перевершує російський аналог за деякими показниками.

Росіяни, ймовірно, проводять випробування гібридної бронемашини з метою її практичного застосування на фронті, пишуть у своєму матеріалі оглядачі The War Zone.

Гармата Bushmaster стріляє боєприпасами 25×137 мм, тоді як 2А72 використовує більший боєприпас — 30×165 мм. Фахівці зазначають, що, на перший погляд, здається, що встановлення більшої і скорострільної гармати може дати перевагу: 2А72 робить до 330 пострілів за хвилину проти 200 у M242. Однак не все так однозначно.

Річ у тім, що 2А72 демонструє низьку стабільність при стрільбі: ствол активно вібрує, що знижує купчастість. Крім того, радянська гармата поступається американській за якістю бронебійних снарядів. Наприклад, Bushmaster M242 здатний використовувати боєприпас M919 зі збідненим ураном, який показує високу пробивну здатність навіть проти важкої бронетехніки. У 2А72 таких боєприпасів немає.

На думку аналітиків Defense Express, основна причина заміни гармати може критися в логістиці. Росія не має як великих запасів 25-мм боєприпасів до M242, так і оригінальних запчастин до американської техніки. Тому навіть частково пошкоджена машина без можливості ремонту або перезарядки втрачає сенс у бойовому застосуванні. Заміна гармати на вітчизняну 2А72 спрощує постачання, але викликає масу технічних проблем.

Наприклад, щоб інтегрувати 2А72 в американську вежу, потрібно повністю переробити механізм подачі боєприпасів, а головне — модернізувати систему управління вогнем. Крім того, обидві гармати проєктувалися з різними прицілами, електронікою та архітектурою. Тому при кустарному встановленні виникає ситуація, за якої стріляти можна буде хіба що “на око”.

Західні експерти вважають, що з урахуванням складнощів переоснащення і відсутності масових постачань, найімовірніше, ці трофейні Bradley будуть використовуватися в інформаційній кампанії. Нагадаємо, в мережі вже опубліковано відео, на яких російські військові нібито проводять навчання із застосуванням захопленої БМП, виконуючи евакуацію поранених і штурм позицій.

Джерело

Війна

У МОЗ повідомили про скасування 445 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям

Published

7 години ago

01.07.2025

Головний з новин

Скасовано 445 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, передає Укрінформ.

Як нагадали в МОЗ, відповідно до інформації, наданої Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань та Офісом генерального прокурора, до перевірки включено 2630 справ посадових осіб з понад 70 державних органів, яким було встановлено інвалідність.

“Центром оцінювання функціонального стану особи вже розглянуто 1692 справи. Ще 423 осіб викликано на дообстеження для уточнення функціонального стану. За результатами перевірки 445 рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям вже скасовано, а в 286 випадках прийняті нові рішення, зокрема про зміну групи інвалідності (226 випадки), чи зміни терміну встановлення інвалідності (60 випадків)”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найбільша кількість посадових осіб, яким було встановлено інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:

Державна митна служба України – 810 справ, із яких 369 уже розглянуто, 129 рішень скасовано, а у 78 випадках – рішення змінено;

Державна податкова служба України – 518 справ, із яких 291 розглянуто, 90 рішень скасовано, 64 – змінено;

Органи прокуратури – 448 справ із яких 203 вже розглянуто, 80 рішень було скасовано, у 45 випадках рішення змінено, а 121 осіб викликано на дообстеження.

Читайте також: Реформа МСЕК: експертні команди у понад 80% випадків встановлювали інвалідність

Як повідомляв Укрінформ, станом на 4 червня до системи вже заведено понад 254 тисячі справ: 46 289 справ — це оцифровані матеріали, передані від МСЕК, 208 450 — нові електронні направлення, сформовані лікуючими лікарями. Уже розглянуто більш як 220 тисяч справ (222 258). У 162 285 випадках експертні команди ухвалили рішення про встановлення статусу інвалідності.

Джерело