Суспільство
Подарунки на мільйон та зарплата: хто з ректорів Херсона та Миколаєва отримав найбільше Анонси

Керівники найрейтинговіших вишів Херсона та Миколаєва задекларували мільйони гривень доходів за 2024 рік з зарплат, бізнесу, пенсій і навіть подарунків.
Центр публічних розслідувань проаналізував декларації ректорів вишів Херсона та Миколаєва, які увійшли до ТОП-10 рейтингу Освіта.ua.
У 2024 році найбільший задекларований дохід серед них мав керівник Херсонського державного університету Олександр Співаковський — 2,1 млн грн. Основну частину суми — 1,1 млн грн — склала заробітна плата. Додатково він задекларував 233,9 тис. грн інших доходів та 650 тис. грн у вигляді половини грошового подарунка від доньки Євгенії Співаковської (загальна сума подарунка — 1,3 млн грн).
Ректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Леонід Клименко задекларував за 2024 рік 1,694 млн грн. З них 900 тис. грн — зарплата, 277,9 тис. грн — пенсія. Крім того, він продав автомобіль Mitsubishi Outlander за 500 тис. грн, а згодом купив новий — за 650 тис. грн.
Близьку суму задекларував ректор Миколаївського національного аграрного університету В’ячеслав Шебанін — 1,645 млн грн у 2024 році. З них зарплата склала 1,1 млн грн, пенсія — 283,3 тис. грн.
Ректор Миколаївського національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Євген Трушляков задекларував 781,9 тис. грн зарплати та 277,9 тис. грн пенсії — разом трохи більше мільйона гривень.
Олена Чепелюк, очільниця Херсонського національного технічного університету, задекларувала 789 тис. грн доходу. Основну частину становила зарплата — 685,3 тис. грн. Крім того, вона отримала подарунок — 40,2 тис. грн — від, ймовірно, сина Максима Чепелюка.
Юрій Кирилов, керівник Херсонського державного аграрно-економічного університету, задекларував 710,1 тис. грн у 2024 році. З них 531,4 тис. грн — основна зарплата, 141,9 тис. грн — за сумісництвом, ще 36,7 тис. грн — додаткові виплати.
Віктор Гусєв, ректор Херсонської державної морської академії, задекларував 594,1 тис. грн доходу. Основна частина — 501 тис. грн — це зарплата, ще 37,9 тис. грн надійшли від компанії Marlow Navigation.
Найменший дохід серед ректорів задекларував Валерій Будак, керівник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського — 507,5 тис. грн у 2024 році. З них 336,5 тис. грн — зарплата, 136,3 тис. грн — пенсія, 27,6 тис. грн — довічна плата за звання академіка НАПН України.
Отже у 2024 році більшість керівників херсонських та миколаївських найрейтинговіших вишів отримують основні доходи від заробітної плати. Однак деякі з них мають й інші джерела доходу.
У 2024 році найбільший родинний дохід задекларував ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов — 6,4 млн грн. Основну суму, 5,7 млн грн, заробила його дружина Оксана Нікітіна від бізнесу. У 2023 році вона отримала 1,5 млн грн доходу та 2,2 млн грн від продажу київської квартири.
Родина ректора ХДУ Олександра Співаковського задекларувала 3,5 млн грн. Дружина отримала понад 582 тис. грн зарплати, майже 195 тис. грн пенсії та частину грошового подарунка від доньки. У 2023 році дохід родини сягав 4,3 млн грн.
Сім’я Леоніда Клименка (ЧНУ ім. П. Могили) задекларувала 2 млн грн, з яких 318 тис. грн — дохід дружини. Торік їхній дохід складав 1,3 млн грн.
Подружжя Шебаніних (Миколаївський НАУ) задекларувало 1,8 млн грн, з яких 167 тис. грн — внесок дружини. У 2023 році — 1,7 млн грн.
Сім’я ректора НУК ім. адмірала Макарова Євгена Трушлякова отримала 1,6 млн грн. Дружина — майже 547 тис. грн. Це на 100 тис. грн більше, ніж у 2023 році.
Родина ректорки ХНТУ Олени Чепелюк — 907 тис. грн. Чоловік і донька сумарно заробили близько 118 тис. грн. Торік — 644 тис. грн.
Родина Віктора Гусєва (ХДМА) — 696 тис. грн. Дружина заробила близько 102 тис. грн. У 2023-му — 560 тис. грн.
Найменше задекларувала родина ректора МНУ ім. В. Сухомлинського Валерія Будака — 593,5 тис. грн. Дружина — 86 тис. грн. У 2023 році їхній дохід був удвічі більшим.
Суспільство
Як добровольцям долучитися до груп ППО

Міністерство оборони роз’яснило, як добровольцям, які мають бажання долучитися до груп протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), реалізувати свої наміри.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.
«Кабінет міністрів 11 червня схвалив реалізацію експериментального проєкту щодо створення груп протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад. Мета проєкту – посилити спроможності ППО шляхом залучення підготовлених і вмотивованих громадян до виконання завдань протиповітряного захисту в умовах зростаючої активності ворога», – йдеться в повідомленні.
Як пояснили в міністерстві, потенційні добровольці мають звертатися до командира добровольчого формування територіальної громади за місцем свого проживання. Якщо ДФТГ відсутнє, можна звернутися до місцевої військової адміністрації з ініціативою щодо його створення спільно з військовими частинами Сил територіальної оборони ЗСУ.
Для вступу до складу групи протиповітряної оборони необхідно бути учасником ДФТГ і мати відповідним чином укладений контракт члена добровольчого формування територіальної громади.
Також в Міноборони нагадали, що членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони. При цьому членом групи протиповітряної оборони можуть бути виключно громадяни, які не підлягають мобілізації в розумінні статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Кандидати на посади зовнішніх пілотів (операторів) БПЛА повинні мати сертифікат зовнішнього пілота, виданий відповідно до постанови Кабміну № 1129 від 1 жовтня 2024 року. Ця вимога не застосовується протягом перших 45 днів з моменту початку реалізації експериментального проєкту, що дозволяє спочатку підписати контракт добровольця, а потім пройти спеціалізоване навчання у сертифікованих школах.
Кандидати на вступ до груп ППО, які використовуватимуть пілотовані повітряні судна, мають відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам та мати документи, що підтверджують право на виконання функцій щодо пілотування та/або обслуговування відповідних літаків. Члени екіпажу пілотованого повітряного судна призначаються командиром групи протиповітряної оборони за погодженням з командуванням Повітряних сил ЗСУ.
В оборонному відомстві також наголосили, що контракт добровольця ДФТГ укладається на 3 роки. Після включення особи до складу групи протиповітряної оборони до укладеного контракту добровольця територіальної оборони обов’язково вноситься умова про заборону направлення цієї особи для виконання бойових чи інших завдань, крім здійснення заходів з протиповітряної оборони.
В Міноборони також розповіли про 5 кроків процедури укладання контракту добровольця ДФТГ та документи, які необхідні для укладання контракту.
Учасники груп ППО мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць. Виплата здійснюється пропорційно часу участі у заходах з протиповітряної оборони, тобто це не фіксована щомісячна сума, а розрахунок за дні чергування.
На членів груп з протиповітряної оборони поширюються гарантії соціального захисту, передбачені статтею 119 Кодексу законів про працю, зокрема, щодо збереження місця роботи та посади.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні, 9 липня, під час російської повітряної атаки завдяки мобільним вогневим групам знищені майже 100 цілей.
Фото: Повітряні сили
Суспільство
Журналістка з Херсона перейшла на службу до окупантів та втратила три квартири Анонси

Колишню ведучу з Херсона заочно засудили до 10 років ув’язнення за співпрацю з окупантами. Вона очолювала “інформаційне управління” під час окупації, втекла з міста й тепер позбавлена майна та права працювати в органах влади.
Про це повідомив Detector.media з посиланням на вирок суду.
Херсонський міський суд визнав винною у колабораційній діяльності колишню журналістку та ведучу Тетяну Левандовську. За рішенням суду, її заочно засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та забороною обіймати посади в органах влади, державних та комунальних установах строком на 15 років.
Суд встановив, що у 2022 році, під час тимчасової окупації Херсона, Левандовська добровільно погодилася очолити так зване “управління з питань засобів масової інформації та зв’язків із громадськістю” в складі окупаційної адміністрації. Двоє свідків підтвердили, що вона щоденно відвідувала приміщення окупаційного органу влади й особисто реєструвала свою присутність у відповідних журналах.
Восени того ж року жінка залишила Херсон разом із російськими військами що відступили. Суд постановив конфіскувати у засудженої будинок, три квартири та автомобіль Nissan Leaf 2013 року випуску. Вирок наразі ще не набрав законної сили.
До повномасштабного вторгнення Левандовська працювала ведучою Херсонської обласної телерадіокомпанії “Скіфія”, вела авторські програми, співпрацювала із Суспільним як приватна підприємиця, а також адмініструвала соцмережі Херсонського водоканалу.
У грудні 2024 року Нацполіція України повідомила про підозру херсонській журналістці Тетяні Левандовській у колабораційній діяльності. У березні 2024 року Левандовську виключили з лав Національної спілки журналістів України за співпрацю з окупаційною адміністрацією.
За даними медіа, вона була близькою подругою Володимира Сальдо та Віталія Булюка — колишніх політиків, які перейшли на бік окупантів. Раніше Левандовська займалася їхнім піаром, а після захоплення Херсона отримала посаду прессекретаря окупаційної адміністрації.
Також оголосили підозру і журналістці Галині Єрмишко з Генічеська за співпрацю з окупаційною владою та поширення проросійської пропаганди. Вона керувала газетою і працювала у пресслужбі так званої адміністрації.
Суспільство
Одещина лідирує в Україні за врожаєм пшениці, ячменю, сорго та винограду

Про це повідомляє Держстат.
За даними Держстату, у структурі сільськогосподарського виробництва Одещини минулого року основну частку займала продукція рослинництва — 91,7%.
Одещина посіла перше місце за обсягами виробництва пшениці (11,6% від загального збору в Україні), ячменю (24,9%), сорго (27,4%), сочевиці (49,8%), гороху (32,6%), льону олійного (51,9%), гірчиці (20,7%), коріандру (25,0%) та винограду (56,1%).
Основну частину посівних площ — 61,8% — у регіоні відвели під зернові та зернобобові культури. Серед них лідером залишалася пшениця, яка забезпечила 61,7% валового збору, далі — ячмінь (20,9%) та кукурудза (11,2%).
Серед технічних культур переважали соняшник (65% валового збору) та озимий ріпак із кользою (27,3%).
У категорії овочів найбільше в регіоні виростили помідорів — понад 67% від загального збору овочевих культур підприємств Одещини. Також суттєві обсяги становила ріпчаста цибуля (13,6%), морква (3,9%) та кабачки (3,5%).
Раніше на USIonline.com —
З Одещини до Непалу: агропідприємці «надурили» державу на майже 8 млн грн (відео)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами