Суспільство

Подарунки на мільйон та зарплата: хто з ректорів Херсона та Миколаєва отримав найбільше Анонси

Published

10 місяців ago

17.05.2025

Керівники найрейтинговіших вишів Херсона та Миколаєва задекларували мільйони гривень доходів за 2024 рік з зарплат, бізнесу, пенсій і навіть подарунків.

Центр публічних розслідувань проаналізував декларації ректорів вишів Херсона та Миколаєва, які увійшли до ТОП-10 рейтингу Освіта.ua.

У 2024 році найбільший задекларований дохід серед них мав керівник Херсонського державного університету Олександр Співаковський — 2,1 млн грн. Основну частину суми — 1,1 млн грн — склала заробітна плата. Додатково він задекларував 233,9 тис. грн інших доходів та 650 тис. грн у вигляді половини грошового подарунка від доньки Євгенії Співаковської (загальна сума подарунка — 1,3 млн грн).

Ректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Леонід Клименко задекларував за 2024 рік 1,694 млн грн. З них 900 тис. грн — зарплата, 277,9 тис. грн — пенсія. Крім того, він продав автомобіль Mitsubishi Outlander за 500 тис. грн, а згодом купив новий — за 650 тис. грн.

Близьку суму задекларував ректор Миколаївського національного аграрного університету В’ячеслав Шебанін — 1,645 млн грн у 2024 році. З них зарплата склала 1,1 млн грн, пенсія — 283,3 тис. грн.

Ректор Миколаївського національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Євген Трушляков задекларував 781,9 тис. грн зарплати та 277,9 тис. грн пенсії — разом трохи більше мільйона гривень.

Олена Чепелюк, очільниця Херсонського національного технічного університету, задекларувала 789 тис. грн доходу. Основну частину становила зарплата — 685,3 тис. грн. Крім того, вона отримала подарунок — 40,2 тис. грн — від, ймовірно, сина Максима Чепелюка.

Юрій Кирилов, керівник Херсонського державного аграрно-економічного університету, задекларував 710,1 тис. грн у 2024 році. З них 531,4 тис. грн — основна зарплата, 141,9 тис. грн — за сумісництвом, ще 36,7 тис. грн — додаткові виплати.

Віктор Гусєв, ректор Херсонської державної морської академії, задекларував 594,1 тис. грн доходу. Основна частина — 501 тис. грн — це зарплата, ще 37,9 тис. грн надійшли від компанії Marlow Navigation.

Найменший дохід серед ректорів задекларував Валерій Будак, керівник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського — 507,5 тис. грн у 2024 році. З них 336,5 тис. грн — зарплата, 136,3 тис. грн — пенсія, 27,6 тис. грн — довічна плата за звання академіка НАПН України.

Отже у 2024 році більшість керівників херсонських та миколаївських найрейтинговіших вишів отримують основні доходи від заробітної плати. Однак деякі з них мають й інші джерела доходу.

Інфографіка ЦПР

У 2024 році найбільший родинний дохід задекларував ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов — 6,4 млн грн. Основну суму, 5,7 млн грн, заробила його дружина Оксана Нікітіна від бізнесу. У 2023 році вона отримала 1,5 млн грн доходу та 2,2 млн грн від продажу київської квартири.

Родина ректора ХДУ Олександра Співаковського задекларувала 3,5 млн грн. Дружина отримала понад 582 тис. грн зарплати, майже 195 тис. грн пенсії та частину грошового подарунка від доньки. У 2023 році дохід родини сягав 4,3 млн грн.

Сім’я Леоніда Клименка (ЧНУ ім. П. Могили) задекларувала 2 млн грн, з яких 318 тис. грн — дохід дружини. Торік їхній дохід складав 1,3 млн грн.

Подружжя Шебаніних (Миколаївський НАУ) задекларувало 1,8 млн грн, з яких 167 тис. грн — внесок дружини. У 2023 році — 1,7 млн грн.

Сім’я ректора НУК ім. адмірала Макарова Євгена Трушлякова отримала 1,6 млн грн. Дружина — майже 547 тис. грн. Це на 100 тис. грн більше, ніж у 2023 році.

Родина ректорки ХНТУ Олени Чепелюк — 907 тис. грн. Чоловік і донька сумарно заробили близько 118 тис. грн. Торік — 644 тис. грн.

Родина Віктора Гусєва (ХДМА) — 696 тис. грн. Дружина заробила близько 102 тис. грн. У 2023-му — 560 тис. грн.

Найменше задекларувала родина ректора МНУ ім. В. Сухомлинського Валерія Будака — 593,5 тис. грн. Дружина — 86 тис. грн. У 2023 році їхній дохід був удвічі більшим.

Ірина Глухова

Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

34 хвилини ago

25.03.2026

Головний з новин

Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA

Джерело

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

36 хвилин ago

25.03.2026

Головний з новин

Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.

Анна Бальчінос

Джерело