Connect with us

Суспільство

Гепатит А, кір, COVID-19: хвороби, які повертаються

Published

on


Нова хвиля COVID-19 шириться Азією, а в Україні з цим легше. Натомість фіксується спалах кору та гепатиту А

В Україні фіксуються спалахи захворювання на вірусний гепатит A та на кір. Якщо з гепатитом ситуація не критична, то спалах кору у лікарів викликає серйозне занепокоєння. Тільки за перші три місяці 2025 року на кір захворіли 472 людини, що у понад 20 разів більше за аналогічний період минулого року.

Тим часом у Гонконгу і Сінгапурі фіксують нову хвилю COVID-19. Всі пам’ятають, як COVID-19 раптово з’явився, дуже швидко поширився, забравши мільйони життів по всьому світу.

СПАЛАХ ГЕПАТИТУ А: СПОЧАТКУ КИЇВ, А ПОТІМ – ЗАКАРПАТТЯ

Ще 11 травня ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» повідомив, що серед жителів столичного мікрорайону Відрадний (Соломʼянський район) спостерігається зростання кількості випадків захворювання на вірусний гепатит А.

Відтак 14-15 травня ДУ спільно з ЦПМСД Солом’янського району проводило виїзне обстеження на інфікування вірусом гепатиту А. 16 травня заступниця гендиректора ДУ Наталія Гунченко поінформувала, що в Солом’янському районі найбільша кількість хворих – 65, з них 31 дитина.

За її словами, у столиці проводиться розслідування для визначення джерел спалаху гепатиту А. Фахівці розглядають кілька ймовірних причин: вода, харчові продукти, люди, які хворіють безсимптомно.

У школах, дитсадках та на обʼєктах, де фіксувалися випадки захворювання, проводиться дезінфекція. Дітей у мікрорайоні перевели на онлайн-навчання. Уже два дні лікарі проводять огляди та тестування всіх охочих.

Між тим 12 травня на Закарпатті теж зафіксували спалах гепатиту в селі поблизу Хуста, там запровадили карантин.

У зв’язку зі зростанням кількості захворювань на вірусний гепатит А на території села Іза, за рішенням міської влади, встановлено ознаки надзвичайної ситуації біологічного характеру. Заборонено масові заходи (весілля, святкування ювілеїв тощо) до 21 червня 2025 року. Крім того, закрито заклади освіти, впроваджено карантин, проводяться перевірки об’єктів торгівлі, дезінфекція води, відбір проб, медичне обстеження контактних осіб.

Жителів села просять уникати масових зібрань, обмежити соціальні контакти, вживати лише кип’ячену або бутильовану воду, дотримуватися правил особистої гігієни, а за перших симптомів (нудота, біль у животі, жовтяниця) негайно звернутися до лікаря.

Варто нагадати, що гепатит А передається фекально-оральним шляхом: через брудні руки, недостатньо оброблені харчові продукти, неякісну воду. Інкубаційний період захворювання може становити до 50 днів. Деякі люди можуть хворіти безсимптомно – це створює умови для поширення захворювання.

З усіх вірусних гепатитів цей різновид найменш небезпечний, специфічного лікування від нього немає, лише симптоматичне. Проти гепатиту А є вакцина, але вона не входить до Національного календаря щеплень, отримати її можна в комерційному секторі. Для дорослих вартість становитиме від 1000 грн, для дітей – від 800 грн. За власний кошт наразі зробили щеплення 330 людей.

У 2024 році спалахи гепатиту А в Україні фіксувались у травні в Києві та області, у липні – в Дубенському районі Рівненської області. У 2023 році спалах гепатиту А фіксувався на Вінниччині, тоді захворіли понад 300 осіб, а також на Закарпатті.

СПАЛАХ КОРУ: У 20 РАЗІВ БІЛЬШЕ, НІЖ ТОРІК, А ПРЕПАРАТІВ ВІД НЬОГО НЕ ІСНУЄ

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, в Україні за перші три місяці 2025 року на кір захворіли 472 людини, що у понад 20 разів більше за аналогічний період минулого року.

«Наразі епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір в Україні викликає занепокоєння. За перші три місяці 2025 року в Україні зареєстровано 472 випадки захворювання на кір, що в 20,5 раза більше за аналогічний період минулого року. Зростання почалося ще минулого року: тоді кількість випадків зросла у 6,6 раза – з 65 у 2023 році до 433 у 2024-му», – йдеться у повідомленні.

Найбільше випадків зафіксовано в Чернівецькій (179) та Закарпатській (151) областях. Трохи менше – на Одещині (41 випадок), Івано-Франківщині (38) та Вінниччині (31).

У Чернівецькій та Одеській областях зареєстровано по одному летальному випадку – це були діти віком 10 років та 9 місяців відповідно. Обидві дитини мали важкі супутні захворювання.  

За інформацією Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, у квітні в столиці зареєстровано 29 випадків захворювання на кір. Це майже у 2,5 раза більше, ніж за весь І квартал 2025 року.

Як зазначали в ЦГЗ, спалахи кору в Україні – циклічні й відбуваються в середньому кожні 5-6 років. Головний спосіб запобігти таким спалахам – охоплення профілактичними щепленнями на рівні 95%.

Кір – одне з найзаразніших інфекційних захворювань: 9 із 10 невакцинованих людей ризикують захворіти після контакту із хворим. Найбільш вразливі до інфекції діти, які не мають щеплень. Інкубаційний період – від інфікування до появи симптомів становить 10–12 днів.

Серед ускладнень кору: запалення легенів (пневмонія); вушна інфекція (отит); запалення мозку (енцефаліт); інші дуже серйозні ускладнення аж до летального.

Препаратів від кору не існує. Застосовується суто симптоматична терапія. Якщо є підвищена температура, лікар призначає жарознижувальні препарати. Водночас дітям під час лікування кору обов’язково призначають вітамін A. Це роблять, щоб зберегти їм зір. Дозу вітаміну вираховує та призначає лише лікар.

На самі висипання, які виникають при кору, ніяких кремів наносити не потрібно. Висип – це нормальна реакція організму на вірус, і він минає сам, зазвичай протягом п’яти днів.

На сьогодні щеплення від кору рекомендують проводити в дитинстві двома дозами: першу дозу вакцини КПК (кір, паротит, краснуха) вводять у 12 місяців, а другу – у 6 років. Однак Міністерство охорони здоровʼя вже змінило календар щеплень, тому з 2026-го другу дозу дітям уводитимуть у віці чотирьох років.

COVID-19: В АЗІЇ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗРОСТАЄ, А В УКРАЇНІ – ЗНИЖУЄТЬСЯ

Азією стрімко поширюється коронавірус, у низці країн фіксують різке зростання важких випадків COVID-19. На відміну від більшості респіраторних вірусів, які активізуються в холодну пору року, COVID-19 стрімко поширюється навіть улітку.

13 травня у гонконгівському Центрі охорони здоров’я заявили, що кількість заражених у регіоні зростає. Рівень захворюваності на COVID-19 у країні досяг максимальних показників з квітня 2024 року. Згідно з даними Китайського центру з контролю та профілактики захворювань, рівень позитивних тестів на COVID-19 серед пацієнтів, які зверталися до лікарень, зріс більш як удвічі.

Департамент контролю та профілактики захворювань Таїланду також повідомив про два спалахи після щорічного фестивалю Сонгкран у квітні.

У Сингапурі фіксують зростання кількості важких випадків на 28% – до понад 14 тис. за тиждень, а рівень госпіталізації збільшився на 30%. Влада рекомендувала громадянам вживати запобіжних заходів, у тому числі носити маски в місцях великого скупчення людей.

Попри те, що штами хвороби наразі не є такими агресивними, як раніше, COVID-19 все ще становить загрозу.

За даними МОЗ України, за тиждень моніторингу з 5 по 11 травня на ГРВІ, грип та COVID-19 захворіли 98 706 осіб, із них 60 534 – діти. До лікарень потрапили 2 697 пацієнтів з ускладненнями ГРВІ, із них 1 636 дітей. Порівняно з попереднім тижнем захворюваність знизилась на 9,3%. Загалом по країні захворюваність на ГРВІ, грип та COVID-19 на 43,3% менше розрахованого епідпорогу на 2024/2025 сезон.

У МОЗ нагадують, що COVID-19 починається з респіраторних симптомів. За перших ознак захворювання необхідно звернутися до сімейного лікаря, не вдаватися до самолікування, а під час хвороби подбати про безпеку рідних та колег (залишатися вдома, використовувати індивідуальний посуд).

Боротьба з вірусом триває, тому важливо продовжувати дотримуватися заходів безпеки, оновлювати вакцинацію та залишатися обізнаними про потенційні ризики.

Мар’яна Рабченюк, Київ (за матеріалами преси)



Джерело

Суспільство

від чого залежатимуть 8,3 мільярда євро

Published

on



Європейський Союз змінює логіку фінансування України

Європейська фінансова підтримка України поступово переходить у нову фазу. Якщо на початку повномасштабної війни головним завданням європейських програм було забезпечити макрофінансову стабільність держави, то тепер дедалі більшу роль відіграє питання, як за допомогою грошей прискорити структурні зміни в Україні.

Саме в цьому контексті варто розглядати оновлення Ukraine Facility та «Плану України» (Ukraine Plan). Ідеться не лише про додаткове фінансування на 2026 рік, а й про зміну механізму, за яким Україна отримує частину європейських коштів. Нова конструкція робить систему гнучкішою у випадках часткового виконання реформ, водночас жорсткіше прив’язує фінансування до змін, безпосередньо пов’язаних з європейською інтеграцією.

Для Києва це означає менший ризик втрати фінансування через окремі невиконані пункти, але й менше можливостей обмежитися формальним виконанням реформ. ЄС дедалі більше оцінюватиме не лише факт ухвалення необхідних рішень, а й те, наскільки вони змінюють роботу державних інституцій.

Від «гроші в обмін на реформи» до «гроші за рух до ЄС»

Ukraine Facility від самого початку була побудована за принципом: Україна отримує кошти, якщо виконує погоджені з ЄС реформи та індикатори. Такий підхід дав змогу пов’язати фінансову підтримку з модернізацією держави, а не лише з покриттям бюджетного дефіциту.

Однак у цієї системи є слабке місце. Формальний індикатор не завжди здатний відобразити складність реформи, особливо коли її виконання залежить від кількох незалежних інституцій. У випадку України до цього додаються війна, кадровий дефіцит і необхідність одночасно виконувати велику кількість внутрішніх та міжнародних зобов’язань.

Тому перехід до часткового врахування виконання індикаторів має значення далеко за межами конкретних виплат. ЄС фактично визнає, що реформа не завжди вкладається у схему «виконано або не виконано», а її результат іноді потребує оцінки з урахуванням контексту.

Водночас принцип «гроші в обмін на реформи» не зникає. Змінюється його акцент: важливішим стає не саме виконання формальної процедури, а ступінь наближення України до визначеного результату.

Це особливо важливо на тлі переговорів про вступ до ЄС. Реформи, які вносяться до оновленого «Плану України», дедалі більше мають бути пов’язані з бенчмарками переговорного процесу та адаптацією українського законодавства до права ЄС. Фактично фінансова conditionality поступово стає одним із інструментів просування України до членства.

8,3 млрд євро — не головна зміна

Додаткові 8,3 млрд євро фінансування на 2026 рік є важливою частиною оновленої конструкції, однак саме збільшення фінансового ресурсу не пояснює її значення. Загальна програма Ukraine Facility передбачає понад 50 млрд євро грантів і позик до 2027 року для підтримки бюджету, відновлення, реконструкції та модернізації України.

Різні частини цього фінансування працюють за різною логікою. Оборонна складова не прив’язується безпосередньо до виконання реформ, тоді як бюджетна підтримка залежить від виконання визначених Україною та ЄС зобов’язань.

Тому ключове питання для Києва полягає не лише в тому, скільки грошей надає Європа, а в тому, які рішення Україна має ухвалити, щоб ці гроші отримати. І тут відбувається важлива зміна: умови фінансування дедалі чіткіше пов’язуються з процесом вступу до ЄС.

Євроінтеграція поступово виходить за межі окремого зовнішньополітичного напряму. Вона стає частиною бюджетної, судової, антикорупційної та управлінської політики держави.

ВАКС показав слабкість старої моделі

Найбільш показовим прикладом проблеми старої системи став конкурс до Вищого антикорупційного суду. Україна мала заповнити 25 вакансій у ВАКС, а виконання цього індикатора було оцінене у 300 млн євро.

Проте конкурс 2024 року завершився значно слабшим результатом, ніж очікувалося: вдалося призначити лише двох суддів. Пізніше критерії конкурсу змінили, що дало змогу розширити коло кандидатів, а у травні 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала до призначення вже 22 суддів.

Цей приклад демонструє обмеженість суто формального підходу. Україна очевидно просунулася у виконанні зобов’язання, однак не досягла початкового показника повністю. За старою логікою це могло поставити під загрозу всю пов’язану з індикатором суму.

За новою моделлю ЄС може врахувати «значний обсяг» виконання і визначити відповідну частину фінансування. Для Києва це означає менший ризик втрати сотень мільйонів євро через неповне виконання складного індикатора.

Водночас зростає роль Європейської комісії в оцінюванні результату. Якщо раніше виконання можна було перевірити за чітким критерієм, то тепер більше значення матиме питання, наскільки фактичний прогрес є достатнім.

«Значний обсяг» — гнучкість чи новий ризик

Поняття «значного обсягу» дозволяє не карати Україну максимально за кожне відхилення від встановленого графіка. Для країни у стані війни це важлива перевага, оскільки на виконання реформ можуть впливати обставини, які не залежать безпосередньо від уряду.

Але гнучкість має свою ціну. Чим менше в системі жорстких кількісних критеріїв, тим більше значення отримує оцінка Європейської комісії. Україні доведеться не лише виконувати реформи, а й переконливо демонструвати їхній результат.

Отже, нова модель зменшує ризик автоматичної втрати грошей, але водночас збільшує політичну вагу переговорів між Києвом і Брюсселем. Від української влади вимагатиметься дедалі більше доказів того, що виконання конкретного індикатора справді наближає систему до європейських стандартів.

Дострокова реформа стає фінансово вигідною

Ще одна зміна стосується випередження графіка. Нова система передбачає можливість отримати фінансування раніше у разі дострокового виконання відповідних реформ.

Це змінює поведінковий стимул. Якщо раніше головним завданням було не допустити пропуску дедлайну, то тепер у держави з’являється додаткова причина виконувати складні зобов’язання якомога швидше.

Для політично чутливих реформ це може мати особливе значення. Уряд і парламент отримують додатковий аргумент на користь швидкого ухвалення рішень, адже результатом може стати не лише політична оцінка, а й більш раннє надходження коштів.

Для ЄС така модель також вигідна: вона стимулює Україну не просто виконувати погоджений календар, а за можливості випереджати його.

Чому найбільші гроші прив’язані до антикорупційних реформ

Розподіл коштів за новими індикаторами показує, які саме зміни Брюссель вважає критичними. Значна частина фінансових стимулів припадає на судову систему, прокуратуру та антикорупційні органи — сфери, від яких безпосередньо залежить оцінка верховенства права в Україні.

До оновленого Ukraine Facility увійшли вісім із десяти пунктів так званого «плану Качка-Кос», а їхня сумарна фінансова «вартість» може наближатися до 2 млрд євро. Зокрема, 390 млн євро передбачено за ухвалення антикорупційної стратегії до 2030 року та державної антикорупційної програми, а ще 550 млн євро — за відновлення конкурсного відбору прокурорів Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур.

Окремі виплати пов’язані зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, забезпеченням НАБУ доступом до незалежної судової експертизи, реформуванням ДБР та вдосконаленням процесу відбору членів ВККС.

Такий перелік показує, що ЄС фінансово стимулює не просто економічні реформи, а зміни, які визначатимуть якість української держави. Для Брюсселю незалежність судової системи, спроможність антикорупційних органів і прозорий добір прокурорів — фундамент майбутнього членства України.

Найбільший виклик — не ухвалити, а змінити

Система, яка платить за реформи, неминуче стикається з ризиком формального виконання. У держави залишається спокуса зробити те, що легко виміряти: ухвалити закон, створити процедуру, провести конкурс або призначити посадовців.

Однак інституційні зміни не завжди можна виміряти одним рішенням. Закон може залишитися без ефективної імплементації, а нова процедура — існувати лише формально. Для України це особливо важливо у сфері правосуддя та боротьби з корупцією, де створення нової інституції само собою ще не гарантує зміни системи.

Тому перед Європейською комісією постає не менш складне завдання, ніж перед українською владою: оцінювати не тільки формальне виконання, а й якість результату. Якщо зараховуватиметься лише наявність закону чи процедури, система ризикує стимулювати імітацію реформ. Якщо ж оцінюватиметься практичний результат, фінансовий механізм стане значно сильнішим стимулом для реальних перетворень.

Фінансовий стимул стає частиною переговорів про членство

Найважливіший наслідок оновлення Ukraine Facility полягає в поступовому злитті двох процесів — фінансування України та її вступу до ЄС.

Раніше ці напрями можна було розглядати окремо: Україна отримувала фінансову допомогу, а паралельно виконувала рекомендації ЄС щодо членства. Тепер дедалі більше реформ одночасно стають і умовами фінансування, і елементами переговорного процесу.

Це змінює внутрішню ціну євроінтеграції. Відкладення складної реформи може мати не лише політичні наслідки у відносинах із Брюсселем, а й конкретний фінансовий ефект для державного бюджету.

Водночас для української влади це створює додатковий ресурс для проведення реформ. Європейські вимоги можна підкріплювати фінансовим аргументом, особливо коли йдеться про рішення, які зустрічають опір усередині політичної системи.

Отже, Ukraine Facility стає своєрідним мостом між фінансовою підтримкою та переговорним процесом про членство: гроші допомагають проводити реформи, а реформи відкривають доступ до наступних фінансових ресурсів.

Що це означає для України

Нова модель має для України кілька очевидних переваг. Часткове виконання реформи більше не обов’язково означає втрату всієї пов’язаної з нею суми, а дострокове виконання може прискорити отримання коштів. Крім того, фінансова прив’язка створює додатковий стимул для просування політично складних реформ.

Але одночасно зростає відповідальність української влади. Що більше коштів залежить від реформ, то дорожчим стає їхнє відкладання. А що більше значення має оцінка реального результату, то менше можливостей залишається для формального виконання умов.

У цьому й полягає головний парадокс нової системи: ЄС робить правила гнучкішими щодо форми, але жорсткішими щодо змісту.

Україна може не виконати окремий індикатор на 100 % і все одно отримати частину фінансування. Але просто ухвалити закон або створити процедуру буде надалі недостатньо, якщо за цими діями не буде реального інституційного результату.

Оновлений «План України» тому варто розглядати не лише як перелік реформ із прив’язаними до них сумами. Він поступово перетворюється на фінансовий механізм євроінтеграції, в якому гроші, реформи та переговори про членство стають складниками єдиного процесу.

Для України це водночас можливість і виклик: отримувати фінансування швидше та використовувати європейські вимоги для просування складних реформ, але водночас довести, що зміни відбуваються не лише в законодавстві, а й на практиці в роботі державних інституцій. Саме від цього залежатиме не тільки доступ до наступних траншів, а й темп руху України до членства в Європейському Союзі.

Діана Горбачук, Київ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Керівник відділу у справах дітей на Миколаївщині торгував фіктивним опікунством Анонси

Published

on


На Миколаївщині керівник відділу у справах дітей однієї з міських рад Вознесенського району за 2,5 тисячі доларів обіцяв допомогти чинним військовослужбовцям “списатися” з армії.

Про схему з фіктивним опікунством повідомили в прессцентрі СБУ.

За матеріалами справи, фігурант допомагав клієнтам оформити необхідні документи на опікунство над родичами, які нібито потребують постійного догляду.

Задля втілення задуму зловмисник використовував особисті зв’язки у районному ТЦК.

Ще одна схема – хабар за незаконне звільнення зі служби.

У Миколаєві також затримали військового, який вимагав чималу суму від родичів іншого військовослужбовця за його незаконне звільнення зі служби через “погане здоров’я”. Для реалізації оборудки фігурант планував задіяти особисті зв’язки серед посадовців ВЛК.

Як розповіли у пресслужбі Нацполіції області, військовослужбовець особисто зустрівся з жінкою і запропонував їй за гроші вирішити питання стосовно її чоловіка, який пішов у СЗЧ.

Він обіцяв вплинути на службовців військової частини, щоб погодилися повернути його на службу. А з представниками ВЛК домовитися оформити документи, щоб далі визнати чоловіка непридатним до військової служби.

 У Миколаєві поліцейські затримали військовослужбовця. Фото: Нацполіція в Одеській області.  
 
За свої послуги зловмисник вимагав 16 тисяч доларів, додали правоохоронці.

Поліцейські затримали військового під час отримання частини коштів — 4 тисяч доларів. Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання хабаря для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Йому загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В СБУ уточнили, що затриманим був механік-водій військової частини.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині троє чоловіків отруїлися парами фарби

Published

on


,

На Одещині поліцейські розпочали кримінальне провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, внаслідок чого постраждали троє людей.

Про це повідомили в пресслужбі ГУ Нацполіції в Одеській області.

У дописі йдеться про те, що подія на території одного з підприємств Любашівської громади.

Зазначається, що наразі попередньо встановлено, що під час робіт із фарбування водонапірної башти двоє чоловіків та один неповнолітній хлопець отруїлися парами фарби. На місце події прибули слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції, медики та співробітники ДСНС. Останні витягли потерпілих із резервуара. Усіх постраждалих передали лікарям для надання необхідної допомоги.

Поліцейські внесли відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 271 (порушення вимог законодавства про охорону праці) Кримінального кодексу України.

Розпочато досудове розслідування. Усі обставини події встановлюються.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.