У Києві — колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку.

Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним.

Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців — і тільки в українців — є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні.

Можна казати, що ми з Росією йдемо поруч у дронових перегонах. Десь випереджають вони нас, десь — ми їх. Але якщо взяти антидронову ППО, розраховану на боротьбу з так званими глибокими ударами БпЛА, нам тут немає рівних. Три з половиною роки “шахедного” терору все-таки примусили нас випрацювати імунітет.

Це і досвід роботи з радарами та іншими засобами виявлення, це і дрони-перехоплювачі, це унікальні рішення з інтеграції всіх цих речей у єдину систему. Цього всього нема у росіян — а значить, цього всього тим більше нема ніде у світі.

Завдяки війні Ізраїлю та США проти Ірану в необхідності “протишахедного” імунітету переконався весь світ. Над сусідами Ірану аж з 2019 року висить загроза ударних БпЛА, після перших атак Тегерану цими засобами по нафтопереробці Перської затоки. Але арабські країни на належну протидію до сих пір і близько не спромоглися, і тепер звертаються про допомогу.

До нас, у Київ.

Виявилося, що серед країн європейської цивілізації ми у цьому найкращі. Така реальність.

І це тільки один з вимірів високих технологій, якими ми все глибше володіємо. Далі буде значно, значно більше.

Важливо

***

Чи вдарила держава палець об палець, щоб в Україні з’явилися такі безпрецедентні технологічні рішення і такі блискучі підрозділи? Питання, відповідь на котре зависне в повітрі.

“Надто пізно, надто мало” — девіз наших посадовців, котрого вони дотримуються неухильно і, на жаль, й надалі будуть дотримуватися у своїх реакціях на технологічний прогрес у війні.

Але добре, що є закупівлі радарів — хоча і безконтрольні у різних, насправді не дотичних до тематики ППО, відомствах. Добре, що свого часу були відкриті шлюзи для державних замовлень на мільйони дронів, що виростило хоча й інколи напівпрофесійний, непрозорий, але все ж спроможний на швидкі дії сектор приватних виробників — ових мільярдерів від БпЛА.

Нарешті, посіви грантів від Мінцифри теж зіграли свою роль.

Але основна заслуга належить польовим командирам і командам низових бійців, котрі від літа 2024 року сміливо просували ці теми, в обхід статутів та армійського довбограйства, таки навчилися показувати прекрасні результати. Вони і збивали, і конструювали, і експериментували.

Добре, що поруч з бездарями і підлими пристосуванцями в нашій армії зростають талановиті і віддані лідери. Радісно бачити, що справа цих відданих перемагає.

***

Тепер ми, у планетарному масштабі невеликий за чисельністю чи територією народ, не надто багатий — один із провідних у військовій царині. Це факт. Поруч з фактом масового ухилянтства та корупційної розбещеності в тилу. Поруч із масовою жертовністю простих українців, студентів і пенсіонерів, поруч з бездарністю і жадібністю деяких державних діячів.

Висока позиція у світовому рейтингу коштувала нам багато крові. Половина моїх друзів, з якими ми починали цю боротьбу у 2014 році, вже на тому світі. Але, як бачимо, це не було дарма.

Шлях опору російській навалі, котрий ми почали після Майдану з дробовиками та пістолетами, — вдало підхопили, приєдналися численні наші талановиті співвітчизники. І те, що ми бачимо зараз, — це лише світанок нової ери.

Епоха роботизованих систем лише починається. Скоро світ відкриє нові виміри українства у цій сфері.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Допомога партнерам чи втрата золотих кадрів: чому відправлення операторів дронів на Близький Схід – це помилка

У Києві житловий комплекс “Комфорт Таун”, відомий своєю яскравою кольоровою архітектурою, вирішив відмовитися від послуг Дарницької ТЕЦ.

Причина очевидна — станція зазнала серйозних пошкоджень внаслідок російських обстрілів, і питання надійності теплопостачання для мешканців стало принциповим. Тепер у житловому комплексі планують перейти на інший формат: під час опалювального сезону тепло забезпечуватиме власна газова котельня — або одна велика, або дві меншої потужності.

І саме цей приклад — справжня децентралізація теплопостачання.

Але важливо зрозуміти: вона працює лише тоді, коли є всі необхідні передумови. Йдеться про сучасний житловий комплекс, збудований як єдина інфраструктурна система, з відповідними мережами, місцем для обладнання, фінансовими можливостями і зрозумілою моделлю управління. Саме тому приклад “Комфорт Тауну” не можна механічно переносити на весь Київ.

Останнім часом у публічному просторі часто звучать ідеї встановити 300–400 газових котелень у столиці в межах децентралізації теплопостачання. Ще радикальніші пропозиції — на кшталт тієї, що колись озвучував Андрій Коболєв: встановлювати котельні на дахах хрущовок.

Важливо

Але подібні рецепти виглядають радше як політичні гасла, ніж реальна інженерна стратегія.

Більшість київських будинків — це стара забудова з обмеженими технічними можливостями. Там немає місця для котелень, не розраховані конструкції, відсутні газові потужності, а іноді й сама система управління будинком не здатна реалізувати такі проєкти.

Тому розповідати про масову децентралізацію за таким сценарієм — означає заздалегідь вводити людей в оману.

Децентралізація теплопостачання можлива. Але вона працює лише там, де для цього створені технічні, економічні та управлінські умови.

“Комфорт Таун” — саме такий випадок.

Київ же загалом потребує не гучних обіцянок, а реалістичної стратегії модернізації теплопостачання, яка поєднуватиме централізовані джерела, локальні котельні та поступову реконструкцію мереж.

Без цього будь-які розмови про “котельню на кожному даху” залишаться лише красивою, але небезпечною ілюзією.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Чи можуть міні-ТЕЦ замінити ТЕЦ у Києві та скільки часу треба для встановлення, — експерт

У аборигенів Австралії є дивний і красивий міф — майже філософська притча, замаскована під космогонію. Він існує в різних версіях. Я розповім одну з них:

“На початку часів світ був сухим і твердим. У ньому жили ящірки — істоти землі, тепла, сонця і стабільності. А ще в ньому жили качкодзьоби — дивні, неправильні істоти води, нір, річок і підземних течій. Між ними виник конфлікт.

Ящірки вважали світ своїм: він має бути сухим, передбачуваним, придатним для повзання і лежання на камінні. Качкодзьоби ж хотіли води. Багато води. Вони знали таємниці підземних джерел і вміли проривати ходи вглиб землі.

У якийсь момент качкодзьоби відкрили приховані водяні жили — і почався потоп. Вода хлинула на поверхню, затопила рівнини, зруйнувала старий порядок. Ящірки або загинули, або втекли на височини. Світ став іншим: з’явилися річки, болота, озера, нові форми життя. Потоп не був покаранням богів. Це була війна “мокрих” істот з істотами “сухого” світу”.

Усе. Міф закінчився, тепер починаються мої міркування. Деякі історії настільки передбачувані, що повз них не пройшла жодна цивілізація. Концепція Бога, який створив усе. Концепція загробного світу. Війна світла і темряви.

Знаєте, що таке міф про війну качкодзьобів і ящірок? А це концепція Хартленда і Римленда, переформульована на новому рівні. І таких примітивних концепцій, які все пояснюють, — величезна кількість навколо нас. Геополітичний брат-близнюк Хартленда: таласократії проти телурократій. Афіни проти Спарти, Британія проти континенту, США проти Євразії.

Думка про те, що світ бінарний і ділиться на два без залишку, настільки убога й примітивна, що навіть якось ніяково витрачати час на доказ очевидного — не так усе працює. Світ і люди не діляться на Захід і Схід, на сакральне і профанне, на природу проти культури, на індивіда проти колективу, на прогрес проти занепаду. Людина, яка починає ділити людей на демократів і республіканців, на правих і лівих чинить насильство над розумом і очевидністю. Люди влаштовані набагато складніше — одна й та сама людина може підтримувати якісь ідеї і з лівого, і з правого порядку денного.

Чесне мислення починається тоді, коли ви перестаєте обирати або/або і починаєте утримувати в голові принципово різні концепції, не втрачаючи при цьому здатності думати. Перемога однієї сторони не встановлює істину — вона просто змінює умови гри. Вода приходить, але суша не зникає, а світ залишається складним.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо