Усі новини
до цього з ними робили жахливі речі
Нове дослідження припускає, що кішок уперше зробили домашніми тваринами в Стародавньому Єгипті або в іншому регіоні Північної Африки набагато пізніше, ніж вважалося раніше. Після цього домашні кішки поширилися в Європі.
Дослідження опубліковано на сервері препринтів bioRxiv, пише Live Science.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Нині вважається, що домашні кішки (Felis catus) походять від африканських диких кішок (Felis lybica). Але коли саме і де ці дикі кішки вперше стали домашніми тваринами залишається предметом суперечок серед учених. Одна з головних теорій припускає, що кішки стали домашніми тваринами в регіоні Близького Сходу під назвою Левант, який розташований біля східного узбережжя Середземного моря. Згідно з теорією, процес одомашнення кішок стався приблизно в період між 12 000 і 5000 років тому.
Цей регіон був одним із місць, де вперше виникло сільське господарство. Теорія припускає, що коли люди перейшли від способу життя мисливців-збирачів до способу життя хліборобів, то для них стали великою проблемою гризуни, які з’їдали врожай. Кішки своєю чергою полювали на гризунів, а тому стародавні люди зробили їх домашніми тваринами. Ця теорія ґрунтується на тому, що останки кішки було виявлено в похованні людини на Кіпрі, яке має вік приблизно 10 000 років.
Автори нового дослідження вважають, що кішок зробили домашніми тваринами набагато пізніше, а останки виявлених кішок у похованнях людей насправді належать диким кішкам
Фото: BBC
Але автори нового дослідження вважають, що кішок зробили домашніми тваринами набагато пізніше, а останки виявлених кішок у похованнях людей насправді належать диким кішкам. Генетичний аналіз останків показав, що кішки, знайдені в стародавніх похованнях у Європі та Туреччині, не були прямими предками сучасних домашніх кішок. Це були європейські дикі кішки (Felis silvestris), які схрещувалися з африканськими дикими кішками там, де види перетиналися.
Вчені вважають, що м’ясо цих кішок люди використовували як їжу, їхню шкуру використовували як прикрасу для одягу, а також кішок приносили в жертву божествам. Вчені вважають, що одомашнення кішок відбулося або в Єгипті, або в іншій частині Північної Африки. Дослідження показало, що сучасні домашні кішки генетично найбільше схожі на африканських диких кішок із Тунісу.
Водночас дослідники припускають, що кішки були одомашнені, найімовірніше, в Стародавньому Єгипті не більше 3000 років тому. Спочатку кішки були священними тваринами, яким поклонялися як частині культу богині Баст, яка була покровителькою родючості, здоров’я і захищала від злих духів. Цю богиню зображували у вигляді жінки з головою кішки.
Богиня Баст
Фото: Wikipedia
Ґрунтуючись на великих археологічних даних, вчені вважають, що Стародавній Єгипет був головним центром процесу одомашнення кішок у Північній Африці. Вчені вважають, що спочатку кішок розводили для створення ритуальних мумій, але потім залучали для боротьби з гризунами і незабаром їх зробили домашніми тваринами.
Через кілька сотень років торговими шляхами домашніх кішок завезли з Єгипту до Європи, кажуть учені. Сильно поширилися домашні кішки Європою в період розквіту давньогрецької, а потім і давньоримської цивілізації понад 2000 років тому.
Як уже писав Фокус, існує багато міфів про поведінку кішок, і тепер вчені вважають, що людям насправді варто припинити давати улюбленцям молоко — кішки взагалі не повинні споживати його.
Також Фокус писав про те, що кішки і собаки еволюціонують дивним чином, щоб бути схожими один на одного, і для цього є причина.
Усі новини
Астронавтів на Місяці ніхто не врятує: тривожне попередження для NASA
Звіт наглядового органу космічного агентства США, Управління генерального інспектора NASA, показує, що існує кілька дуже серйозних проблем у місячній програмі “Артеміда”.
NASA має намір здійснити дві посадки астронавтів на поверхню Місяця у 2028 році в рамках місій “Артеміда-4” і “Артеміда-5”. На 1 квітня заплановано запуск місії “Артеміда-2”, у рамках якої астронавти облетять Місяць. У 2027 році в межах місії “Аретміда-3” NASA має намір провести випробування на навколомісячній орбіті двох місячних посадкових модулів, які створюють компанії SpaceX і Blue Origin. Новий звіт генерального інспектора NASA, присвячений, зокрема, місячним посадковим модулям, показує, що пілотовані місії на Місяць піддаватимуться серйозним ризикам, пише Futurism.
У Фокус. Технології з’явився свійTelegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Згідно зі звітом, хоча NASA вживає заходів для запобігання катастрофічним подіям, у космічного агентства немає можливості врятувати застряглий на Місяці екіпаж, якщо астронавти зіткнуться з небезпечною для життя надзвичайною ситуацією.
Загалом, незважаючи на зусилля NASA щодо пом’якшення і запобігання небезпекам, пов’язаним із посадковими модулями, ідеться у звіті, у методології зниження ризиків космічного агентства все ще існують прогалини.
У звіті також ідеться, що залишаються невирішені питання щодо конструкції системи ручного управління посадковими модулями SpaceX і Blue Origin, яка дає змогу членам екіпажу брати керування на себе в разі надзвичайної ситуації.
У 2028 році NASA планує використовувати для посадки астронавтів на Місяць один або одразу два посадкових модулі, які створюють SpaceX і Blue Origin. Усе залежить від того, який із цих модулів буде готовий раніше і пройде випробування на орбіті.
Зліва направо: порівняння розмірів місячного модуля програми “Аполлона”, Blue Moon і Starship
Фото: solar-system
Посадковий модуль SpaceX є варіантом космічного корабля Starship, який служить другою сходинкою гігантської ракети Starship. Цей модуль має висоту 52 метри і перед тим, як він вирушить до Місяця, його потрібно заправити на навколоземній орбіті. Після заправки модуль має полетіти до Місяця, де в нього пересядуть астронавти з космічного корабля “Оріон”, і опустяться на поверхню Місяця. Але SpaceX поки ще жодного разу не вдалося повністю успішно запустити Starship у космос і здійснити посадку, не кажучи вже про вихід на стабільну орбіту або заправку в космосі.
Компанія Blue Origin створює посадковий модуль Blue Moon заввишки 16 метрів, який також потрібно заправити на навколоземній орбіті, а потім він вирушить до Місяця і забере астронавтів, щоб доставити їх на поверхню супутника Землі.
Який із модулів буде використаний у 2028 році покажуть випробування на навколомісячній орбіті 2027 року.
Посадка астронавтів програми “Артеміда” поблизу Південного полюса Місяця являє собою більш серйозні проблеми, ніж посадка поблизу місячного екватора в рамках програми “Аполлон”, йдеться у звіті. Круті схили до 20 градусів на Південному полюсі Місяця створюють проблеми для навігації та посадки. З огляду на висоту Starship існує ризик того, що його інерція збережеться після посадки, що призведе до падіння місячного модуля. Хоча посадковий модуль Blue Moon менший, він також може зіткнутися з ризиками під час посадки. Для порівняння, найвищий місячний посадковий модуль із програми “Аполлон” мав висоту всього 7 метрів.
Нарешті, місячний модуль Starship потрібно буде оснастити ліфтом для спуску екіпажу на поверхню, що може створити вкрай небезпечну ситуацію, якщо ліфт відмовить, ідеться у звіті.
Як уже писав Фокус, через діяльність людини Земля уповільнює своє обертання і доба збільшується. Вчені вказують на зростаючу проблему.
Також Фокус писав про те, що нові дата-центри працюватимуть на основі клітин людського мозку.
Ексклюзиви
автор “Чорного Ворона” Василь Шкляр дав інтерв`ю Фокусу
За 5 років до Революції Гідності роман “Чорний ворон. Залишенець” змусив тисячі читачів замислитися над тим, що таке незалежність, братерство, свобода. Вже майже класик української літератури Василь Шкляр розповів Фокусу, чим актуальна історія збройної боротьби, яку вели повстанці Холодного Яру, як книги про визвольні змагання мотивують бійців ЗСУ нині – і чому свобода важливіша за виживання, а Україна – понад усе.
Пане Василю, що в історії з Холодним Яром найбільше вразило персонально Вас. Який сюжет Ви вважаєте найактуальнішим для сьогодення?
Готовність боротися до кінця. Навіть уже без надії на перемогу. Заради самої ідеї й вірності гаслу, написаному на чорному бойовому прапорі “Воля України або смерть”. Адже навіть утративши будь-яку перспективу на визволення, когорта найстійкіших не вийшла з лісу. Ще була можливість рятуватися втечею за кордон, конспіруватися з чужими документами й виїжджати в дальші краї, зокрема на той-таки Донбас (багато хто так і робив), а вони, залишенці, зробили інший вибір. Стояти! І залишили по собі легенду для наступних поколінь.
Чи могла б, на Вашу думку, історія розвиватися по-іншому. Що Ви вважаєте «стрижневим моментом» Української революції?
Навряд. Ми ще не мали злютованої нації. Переважала ментальність малороса. Зараз бачимо багато помилок у діях “партійних” вождів, постає безліч “якби, якби, якби”, але правдою є і те, що на той час ще не було “критичної маси” українців, пронизаних ідеєю державної незалежності. Переломним моментом у тій війні вважаю події на початку вересня 1919 року, коли наше об’єднане військо (галичани і наддніпрянці) визволило Київ від більшовиків, а потім згори надійшов безглуздий наказ мирно зустрічати денікінців, які прийшли до міста з лівого берега. Мовляв, білі стануть нашими союзниками у боротьбі з червоними. Яка дика омана! Денікінці підступом роззброїли наших вояків, і так розпочався крах і Української галицької армії, і Дієвої армії УНР.
Від монголів до більшовиків: справжня історія Холодного Яру
Чи могли самі холодноярські гайдамаки щось змінити, чи вони стали заручниками більш масштабних подій?
Так, був момент восени 1920 року, коли холодноярці самі збиралися йти на Київ. Тоді вони об’єдналися зі Степовою дивізією ще одного видатного повстанського отамана Костя Блакитного. Але надійшла звістка, що більшовики палять села на Криворіжжі, і повстанці Блакитного негайно повернули в рідні місця. На жаль, тоді не було належного зв’язку між головним військовим проводом і партизанами, не було жодної координації спільних дій. Навіть про Другий зимовий похід холодноярці дізналися вже після цієї трагедії. А вони ж так чекали гасла, тобто сигналу про загальне всеукраїнське повстання. Саме ці сподівання і завели холодноярських отаманів у пастку у Звенигородці. Ворог знов-таки підступом скористався їхніми прагненнями.
Василь Шкляр розповів Фокусу, чому актуальна історія повстанців Холодного Яру
Чи цікавлять Вас інші сюжети цієї локації? Чи плануєте Ви або планували колись писати, наприклад про Коліївщину або, можливо заглибитися у більш давні часи, адже монастир там існує ще з часів Середньовіччя. Також є версія про певну роль цього урочища в Битві на Синіх водах.
Історія Холодного Яру багата і дивовижна, її ще осягатиме не одне покоління письменників. Одному все те підняти не до снаги.
Один з прапорів Холодноярської республіки
Почесний прапор 93-ї окремої механізованої бригади Холодний Яр
Який найважливіший висновок для сучасного суспільства можна зробити з історії Холодного Яру?
Холодний Яр справедливо став символом нашої боротьби за свободу. Він сьогодні присутній не лише на шевронах, знаменах чи в назвах збройних сил (досить згадати 93 бригаду Холодний Яр), але — головне — у духовному маєстаті наших героїв. Мені не один боєць казав, що прочитав роман “Чорний Ворон” і пішов на війну. Повірте, це не велика радість для автора — послати людину на війну, тут почуття радше тривожні, однак Холодний Яр кличе. А висновок тут який? Його сьогодні промовляють мільйони: “Україна — понад усе!”.
Війна
Прифронтові території — захист доріг від дронів РФ
В Україні визначили прифронтові дороги, які забезпечують логістику та постачання для Сил оборони, а також евакуацію. Перелік було сформовано міністерством оборони, міністерством охорони здоров’я та міністерством розвитку громад та територій.
Спільна група профільних міністерств встановила ключові логістичні маршрути і евакуаційні коридори, які мають критичне значення для медичної та оборонної систем. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
За його словами, близько 600 км доріг потребують спеціальних заходів антидронового захисту.
Загалом для ремонту основних логістичних маршрутів, міжнародних транспортних коридорів та дорог оборонної логістики необхідно понад 12.8 млрд грн, повідомив міністр.
Наразі для відновлення і впровадження на маршрутах необхідних інженерних та захисних рішень опрацьовується механізм софінансування.
До кінця 2026 року антидроновим захистом планується облаштувати 4 000 км автомобільних доріг, повідомляли наприкінці лютого у Міноборони.
Сили оборони встановлюють сітки для захисту доріг від дронів на прифронтових територіях
Фото: Міноборони України
Попри складні погодні умови минулого місяця вдалося додатково прикрити 125 км доріг та відновити 55 кілометрів конструкцій. Причому швидкість облаштування антидроного захисту було збільшено з 5 км на добу у січні до 12 км у лютому. У березні ж планувалося “закривати” захистом 20 км доріг на день.
На антидронові сітки з бюджету додатково було виділено 1,6 млрд грн.
Нагадаємо, у Дніпропетровській області для захисту території та забезпечення безперебійної логістики громад облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою. Роботи на ділянці виконані на 100%, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
Фокус писав, що українським воїнам передали близько 500 тонн вживаних рибальських сіток для захисту. Військові їх отримали минулого року від волонтерів з Данії.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Усі новини7 днів agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Війна1 тиждень agoлітаки Ізралю вдарили по бункеру Хаменеї — відео



