Події
На Хмельниччині в костелі XVIII століття проводять ремонтно-консерваційні роботи
У костелі святого Йосифа Обручника та в монастирі отців-місіонерів, що в Ізяславі на Хмельниччині, проводять ремонтно-консерваційні роботи.
Про це повідомила Ізяславська міська рада, передає Укрінформ.
«У місті Ізяслав розпочато масштабні роботи з ревалоризації та збереження архітектурної та історичної перлини – костелу святого Йосифа Обручника та монастиря отців-місіонерів. Цей унікальний об’єкт сакральної та культурної спадщини потребує комплексного підходу до збереження, адже роки зневаги та часу залишили на ньому глибокий слід. Наразі триває перший, найважливіший етап – рятувальні ремонтно-консерваційні роботи, що мають на меті запобігти подальшим руйнаціям споруди», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що фінансування ремонтно-консерваційних робіт здійснюється за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща та коштом Фонду промоції культури.
У міськраді додали, що у 2024 році на ці роботи спрямували 1 млн грн, а цього року планують освоїти ще 2,7 млн грн.
Зараз триває робота над відновленням склепіння підвалу в південно-східній частині споруди. Наступним етапом стане гідроізоляція фундаменту монастиря, підсилення конструкцій стін та куполів у місцях тріщин, а також заміна покрівлі над монастирською частиною споруди.
Фундатор костелу святого Йосифа Обручника та монастиря – маршалок Великого Князівства Литовського князь Павло Карл Санґушко. Костел зводився упродовж 1747-1749 років. Проєкт храму розробив архітектор Пауло Антоніо Фонтана. У 1831 році монастир місіонерів за наказом царської влади ліквідували. У 1931-1990 роках закритий храм став військовим складом, а у стінах колишнього монастиря розмістилась музична школа.
Як повідомляв Укрінформ, для проведення першочергових протиаварійних робіт у костелі святого Миколая у Києві необхідно майже 22 мільйони гривень.
Фото: Ізяславська міська рада
Популярна американська співачка Тейлор Свіфт викупила права на свої перші шість альбомів, поклавши край довготривалій боротьбі за право власності щодо її музики.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
«Вся музика, яку я колись створила, тепер належить мені. Я не можу не віддячити вам за те, що ви допомогли возз’єднати мене з цим мистецтвом, якому я присвятила своє життя, але яким до сьогодні ніколи не володіла», — заявила Свіфт.
Зазначається, що історія розпочалася в червні 2019 року, коли музикальний менеджер Скутер Браун купив колишній звукозаписний бренд Свіфт під назвою Big Machine і разом з ним усі її пісні з альбомів «Taylor Swift», «Fearless», «Speak Now», «Red», «1989» і «Reputation».
Свіфт мала особисті заперечення проти цієї угоди. Вона звинуватила Брауна у тому, що він, у змові з одним з його клієнтів – репером Каньє Вестом, «безперервно й маніпулятивно цькував» її.
На сьогодні американська співачка випустила чотири перезаписані альбоми, відомі як «Версії Тейлор», з десятками бонус-треків і додатковими матеріалами.
У 2023 році журнал Forbes повідомив, що Свіфт стала першою співачкою, яка заробила 1 мільярд доларів виключно за рахунок запису та виконання пісень.
Як повідомляв Укрінформ, легендарний британський музикант Елтон Джон досяг нової віхи у своїй багаторічній кар’єрі після того, як його вже 10-й альбом очолив чарти у Великій Британії.
У Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України привітали з професійним святом працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження і наголосили, що друкована книга під час війни стає інструментом культурного спротиву.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці МКСК у Фейсбуці.
“Сьогодні в Україні відзначають День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження — усіх, хто, навіть під час війни, щоденно працює над тим, щоб українське друковане слово жило й поширювалося світом”, – ідеться у привітанні.
У МКСК підкреслили, що завдяки їхній самовідданій праці зростає попит на українські книги.
“Це — відповідь на російську агресію, атаки на культуру, знищення друкарень та спроби стерти нашу національну ідентичність. У час, коли ворог масово завозить свої видання на окуповані території й водночас знищує українські, друкована книга стає інструментом культурного спротиву, чинником гуманітарної стійкості та елементом національної безпеки”, – наголосили у міністерстві.
Як повідомлялося, в Україні День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначають щорічно в останню суботу травня. Свято було встановлене Указом Президента України № 563/99 від 25 травня 1999 року.
Фото: Pixabay
Події
У Києво-Печерській лаврі представили образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь
У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” представили символічний образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці заповідника у Фейсбуці.
“Масштабний та символічний образ козака Мамая, створений руками 46 майстринь, став центральним експонатом міжнародної виставки “Печворк Незламних”, що відкрилася у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, – ідеться у дописі.
“Мамай Квілт” – це полотно розміром 2,5 на 6,5 метра, створене за ескізом Ореста Скопа під керівництвом художниці Наталії Лашко.
Як зазначили у заповіднику, побачити його можна лише протягом тижня.
Проєкт ініціювала Асоціація майстрів клаптикового шиття України. До експозиції увійшли роботи з усіх куточків України, а також унікальні роботи з інших країн.
Як ідеться на сторінці асоціації у Фейсбуці, “цьогорічна тема — “Печворк Незламних” — це глибока шана витривалості, незламному духу та здатності творити красу навіть у найскладніші часи. Кожен клаптик — це історія, кожен шов — це голос любові до Батьківщини”.
У заповіднику “Києво-Печерська лавра” наголосили, що серед міжнародних проєктів вражає робота німкені Клаудії Пфейл, зірки артпечворку, яка з 2022 року підтримує українських митців.
Особливу увагу привертає проєкт Round Bobbin зі Швейцарії – текстильна подорож, створена майстринями з 16 країн.
Ще одна важлива частина експозиції – ініціатива Sunflower Quilt for Ukraine, започаткована художницею Джанно Маклафлін з Австралії. Її мета – створити найбільшу у світі клаптикову ковдру довжиною 1100 метрів, присвячену Україні.
Окрема частина виставки присвячена ковдрам, створеним під час повномасштабної російської-української війни.
“Це роботи українських майстринь – тих, хто залишився в Україні, і тих, хто був змушений виїхати за кордон. У їхніх роботах — біль і надія, пам’ять і незламність. Це не просто мистецтво, а текстильна культурна дипломатія, яка промовляє до глядача”, – зазначили у заповіднику.
Виставка триватиме до 5 червня. Вхід – щодня з 10:00 до 18:00. Відвідування виставки входить у вартість загального квитка у заповідник.
Як повідомляв Укрінформ, Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької вивісив на фасаді банер із зображенням української оперної співачки Соломії Крушельницької розміром 6 на 8 метрів, що став найбільшим в нашій країні портретом видатної особистості.
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
-
Політика4 дні agoСпецдоповідь ООН про російський терор проти херсонців важлива для покарання агресора
-
Політика4 дні agoНімеччина допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно
-
Війна4 дні agoБронювання від мобілізації – компанії зможуть забронювати більше працівників
-
Усі новини1 тиждень agoМаксим Неліпа до війни працював у зоні відчуження
-
Події1 тиждень agoДе жила Кайдашева сім’я?
-
Усі новини1 тиждень agoВеличезна «тінь» із гігантським ротом блукає в океані, поглинаючи все на своєму шляху: про кого йдеться (відео)
-
Усі новини6 днів agoШкідливі програми для ОС Android виявилися набагато підступнішими, ніж ми думали
-
Суспільство1 тиждень agoГУР використає матеріали учасників OSINT-хакатону для поповнення ресурсу War&Sanctions