Суспільство
історія Олени з Ізмаїла, яка не побоялася змінити життя
Громадська організація «Жива-Я» розповіла надихаючу історію 47-річної Олени з Ізмаїла — жінки, яка, попри життєві випробування, не втратила сили боротися за себе, власне щастя та право на мрії.
Олена походить із бессарабського роду, у жилах якого поєдналися крові різних народів. Вона — мати чотирьох дітей, бабуся двох онучок, донька, берегиня великої родини, до якої входять ще й мама та три кішки. Протягом життя жінка поєднувала важку працю, навчання, виховання дітей та емоційні гойдалки, притаманні багатьом жінкам у схожих обставинах.
В юності Олена вступила до вишу, однак через численні декретні відпустки завершити навчання змогла лише майже в 40 років. Її шлях до самореалізації був непростим: вона сіла за кермо у 35, у 37 — стрибнула з тарзанки, але завжди відчувала, що в буденності не вистачає місця для себе.
Переломним моментом у житті стала зустріч з ГО «Жива-Я». Завдяки підтримці психологині Олена змогла розірвати токсичні стосунки та вперше дозволила собі прості радощі — чашку кави в тиші, хвилину самоти. Вона почала відвідувати психологічні зустрічі, брати участь у проєктах, знаходити внутрішній спокій.
Нещодавно Олена успішно здала іспити на водійські права категорії «С» та почала керувати великогабаритним транспортом. Вона не дозволила стереотипам зупинити себе й довела, що жінка здатна на все — незалежно від віку, статусу чи обставин.
Нині її родина готується до нового етапу — вступу старшого сина до закладу вищої освіти. Це потребує від Олени багато сил, але водночас вона продовжує вчитися дбати про себе, мріяти й ставити нові цілі.
Історія Олени — це приклад того, як навіть у зрілому віці можна почати жити по-новому. Крок за кроком, разом із підтримкою небайдужих, вона будує шлях до себе.
Матеріал підготувала команда ГО «Жива-Я»
У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.
Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.
В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.
«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.
Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.
«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.
У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.
Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Суспільство
Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси
У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.
Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.
«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.
Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.
Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.
Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.
За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.
За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.
Наслідки атаки
Зокрема, Олег Кіпер повідомив:
- Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
- Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.
Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.
Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.
-
Політика3 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство3 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини1 тиждень agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Спорт5 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека