Про це у інтерв’ю «Детектор медіа» сказав голова Національної поліції України (НПУ) Іван Вигівський, передає Укрінформ.

«У 2025 році ми зареєстрували 13 кримінальних проваджень, сім із них за ст.171 ККУ (перешкоджання законній діяльності – ред.), п’ять — за ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста – ред.) і одна — за ст.347 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста). Цього року закінчено розслідування у 28 кримінальних провадженнях, із яких два направлено до суду за статтями 171 та 345-1», – заявив він.

Голова Національної поліції підтвердив, що у 2024 році було відкрито 85 проваджень за злочини проти журналістів.

«Із них 69 за фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів відкрила саме Національна поліція. Однак ми враховуємо залишки кримінальних проваджень минулих років, тому у 2024 році закінчено розслідування у 98 кримінальних правопорушеннях, із яких 11 направлено до суду. Зокрема, за ст. 171 і ст. 345-1», – зазначив Вигівський.

За його словами, так мало справ цієї групи доходять до суду з різних причин.

«Значна кількість проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Або є складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз. Іноді журналіст сприймає якісь слова як погрозу, які фактично не є погрозою», – пояснив він.

Відповідаючи на питання, чому так важко розслідувати справи про перешкоджання журналістській діяльності, очільник НПУ пояснив, що тут є чимало проблем, що ускладнюють поліцейським розслідування.

Вигівський заявив, що тут йдеться, зокрема, і про тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних), і про суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є, і про те, що злочини вчиняються відносно журналістів, однак часто вони не пов’язані з професійною діяльністю тощо.

Окремо він акцентував увагу на несвоєчасному повідомленні про злочин, що призводить до втрати часу, необхідного для реагування поліції «по гарячих слідах» і збору доказів.

«Хочу звернутися з проханням, щоб журналісти відразу повідомляли про правопорушення, щоб ми могли діяти негайно. Інакше ми втрачаємо наступальність, докази, час», – закликав очільник НПУ.

За його словами, також йдеться і про невелике покарання за вчинення злочинів, передбачених статтею 171 ККУ, що впливає на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

«І навіть після направлення кримінальних проваджень до суду іноді суди їх закривають за клопотанням обвинуваченого через три роки після вчинення злочину. Це не є ефективним стримувальним чинником для правопорушників», – зазначив Вигівський.

Він пояснив, що однією з проблем є і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.

«Немає єдиного зразка журналістського посвідчення та редакційного завдання, затвердженого на рівні закону чи підзаконного акту. І звичайно, війна, бойові дії та окупація частини території унеможливлюють або значно ускладнюють розслідування злочинів проти журналістів на цих територіях», – сказав глава НПУ.

Відповідаючи на питання, що для них є доказом, що особа є журналістом і що є медіа, Вигівський поінформував, що поліцейські тут, по-перше, дивляться, чи має журналіст редакційне посвідчення або чи є він членом НСЖУ. По-друге, правоохоронці з’ясовують, чи має медіа відповідну реєстрацію – для НПУ важлива офіційна реєстрація видання у Нацраді.

Як повідомляв Укрінформ, 24 травня у ІМІ поінформували, що РФ за час повномасштабної війни в Україні скоїла 836 злочинів проти журналістів і медіа.