Події
У Празі до сторіччя українського музею відкрили виставку в Сенаті
У Сенаті Чеської Республіки пройшло урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.
Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні Українського інституту в Празі.
«Зберегти памʼять — наш обовʼязок. Памʼять є основою нашої ідентичності, яку сьогодні Москва знову намагається знищити”, — сказав посол України в Чеській Республіці Василь Зварич.
В експозиції представлені унікальні архівні матеріали та мистецькі роботи, що ілюструють безперервність українського культурного процесу, а також артефакти із сучасної війни за незалежність, в якій Росія нещадно атакує культурну спадщину та ідентичність України.
“Сто років — це не лише поважний ювілей, а й свідчення тривалої праці задля збереження пам’яті про нашу боротьбу за незалежність. Заснований емігрантами, які не змирилися з утратою державності, музей став духовним притулком для тих, хто плекав ідею вільної України. Ця виставка — це міст між поколіннями, свідчення стійкості наших традицій”, — сказав на відкритті директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк.

Сенатор Зденєк Нитра, голова Сенаторського клубу ODS a TOP 09, підкреслив важливість проєктів культурної дипломатії для зміцнення союзницьких відносин України та Чехії сьогодні та в минулому.

“Виставка, організована Українським інститутом в Празі та Республіканським фондом України, стане не лише вшануванням української культурної спадщини, але й символічним початком діяльності нашої ініціативи в Чехії”, — зазначив голова правління Республіканського фонду України Артем Миколайчук.

При цьому повідомляється, що Республіканський фонд України сьогодні підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом у Празі, розпочавши спільну ініціативу із промоції української культури та зміцнення “мостів” між народами.

Дорожня карта ініціатив на 2025 рік передбачає експозиційну діяльність, зокрема виставки, присвячені 100 літтю Музею визвольної боротьби, досвіду співпраці українців та чехів, історії Голодомору геноциду, створення мапи “Українські місця Праги” та програми з підтримки вивчення української мови, історії та культури, а також української мови для чехів, поінформували організатори під час церемонії підписання меморандуму про співпрацю.
Надалі виставка до 100 річчя заснування Музею визвольної боротьби України в Празі працюватиме впродовж всього червня у галереї Vrtbovská zahrada. Вхід на виставку вільний. Урочисте відкриття виставки для широкої громадськості відбудеться в неділю 1 червня, о 13:00.
«Твори українського образотворчого мистецтва, які пережили бомбардування Праги 1945 року, коли був зруйнований український музей, досі маловідомі широким колам як українських, так і чеських шанувальників мистецтва. Тому цією виставкою починаємо знайомити чеську і українську громадськість з надбанням і культурною спадщиною України в Празі», — зазначила культурна менеджерка, кураторка, керівниця програм РФУ Ярина Ясиневич.
Як повідомлялося, найвизначніша українська установа в Чехії – Музей визвольної боротьби України в Празі — 14 лютого 1945 року не пережив бомбардування. Музей діяв у Празі в 1925–1948 роках. Заснований з ініціативи українських емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921 років, отримав підтримку уряду Томаша Ґарріґа Масарика. Першу виставку відкрили 1 липня 1925. На зібрані серед українців кошти 1938 року було придбано власний будинок, де з травня 1939 року розмістився музей на вулиці Гориміровій 6, празький район Нусле.
Ініціатори відкриття музею – видатні українські державні діячі, вчені, дипломати Дмитро Антонович, Степан Сірополко, Євген Вировий, Іван Горбачевський, генерал Михайло Омелянович-Павленко, Симон Наріжний. Фундатори Української академії мистецтв: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.
Фото: Республіканський фонд України
Події
У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Події
Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна7 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
