Події
У музейній сфері необхідно відновити кадровий резерв і розв’язати проблему з фінансуванням
Для того, щоб популяризувати українську культурну спадщину, спочатку потрібно її зберегти й відреставрувати
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні представники музейної сфери обговорили з міністром культури та стратегічних комунікацій України важливі практичні питання діяльності національних закладів в умовах воєнного стану та окреслили напрацювання спільних кроків із реалізації цілей Стратегії культури до 2030 року у сфері збереження та охорони культурної спадщини.
Насамперед міністр наголосив на необхідності дотримання пам’яткоохоронного законодавства в національних заповідниках, музеях та наукових установах. «У нас ніколи не було стратегії розвитку галузі, завжди був брак фінансування. Але для того, щоб популяризувати українську культурну спадщину, спочатку потрібно її зберегти й відреставрувати. І ми з командою сконцентрувалися саме на цьому», – зазначив він на початку зустрічі.
10 ЛИПНЯ В РИМІ БУДЕ СТВОРЕНО МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ
Микола Точицький наголосив, що, за об’єктивними оцінками стану і проблем музейної сфери, галузь критично потребує збільшення фінансування, як бюджетного, так і меценатського.
«Найнижчі зарплати – у цій сфері, тому серед пріоритетних кроків МКСК – законодавча реформа, яка дасть змогу підвищити рівень оплати праці її працівникам та переглянути підходи до формування штату. Особисто для мене завданням номер один в ділянці законодавчої роботи було і є – змінити таку норму. А трансформувати її можна тільки через зміну сприйняття в суспільстві і уряді культури, як такої. Оскільки, коли починаєш говорити цифрами з людьми, які законодавчо не готові цього сприймати, відразу виникає проблема. Залишається тільки два варіанти: шукати гроші назовні і працювати над законодавством щодо меценатства», – зазначив міністр.
Міністерство, за його словами, все ще перебуває у складному діалозі з приводу меценатства з відповідними урядовими інституціями. Тож, щоб зрушити розв’язання цієї проблеми з місця, вперше за 30 років незалежності зібрали Міжнародну коаліцію підтримки на рівні міністрів культури країн-партнерів. Засідання відбувалися в Ужгороді, потім – у Варшаві, адже Польща – країна, що нині головує в Раді ЄС. 10 липня 2025 року під час Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2025) в Римі, відбудеться окрема тематична панель з участю єврокомісара, голови ЮНЕСКО та міністрів культури іноземних держав, присвячена ролі культури в розвитку людського капіталу. Під час Ukraine Recovery Conference 2025 Україна презентує концепцію Українського фонду культурної спадщини, коштом якого відбуватиметься фінансування відновлення пошкоджених внаслідок війни культурних пам’яток та об’єктів культури в Україні.
«ЧИ МАВ Я НА ЦЕ ПРАВО? ЗВІСНО, МАВ», – ТОЧИЦЬКИЙ ЧІТКО ПОЯСНИВ ПРИЧИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ КЕРІВНИКА ЛАВРИ
Крім того, на нараді з керівниками національних заповідників, музеїв і наукових установ Микола Точицький детально зупинився на поясненні причин рішення про звільнення гендиректора заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка.
За його словами, Остапенко був одним із двох керівників, яких міністр викликав у перші дні після свого призначення і поставив перед ними завдання тактичного рівня, що мали вийти на рівень стратегії. На зустрічі був також генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук. Про результати того, як очільники національних музейних закладів сприйняли й виконали поставлені завдання, може свідчити той факт, що одного з них було звільнено, а на об’єкті іншого найближчим часом відбудеться масштабний захід – Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.
«Наша розмова тоді була непростою, бо в кожного були свої плани та погляди. Завдання, які ставили перед керівником Лаври, будувалися на основі аудиту та висновках (понад 140 аркушів) робочої групи МКСК, яка перевіряла роботу музею. Виконати їх та усунути недоліки потрібно було найближчим часом: створити проєктну документацію, здійснити реєстрацію в БТІ сотень об’єктів, відреставрувати приміщення, де зі стелі крапає на голови співробітникам. Ми просили виконати хоча б вимоги аудиту», – пояснив Микола Точицький.
КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ БЮДЖЕТНЕ ФОРМУВАННЯ НА НАСТУПНИЙ РІК – МІНФІН ПОКАЗУЄ ЦИФРИ НЕОСВОЄНИХ КОШТІВ
Для усвідомлення ситуації він навів таку інформацію: за штатом у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України – 300 співробітників, у Києво-Печерській лаврі – 504. Однак навіть зміну написів мовою, яку давно треба було деколонізувати, на території заповідника контролювали співробітники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Що стосується бюджету та витрат, то у 2023 році бюджетне асигнування Лаври склало 124 млн. грн. Ще були власні кошти, витрати на фонд заробітної плати (93 млн. грн), господарські потреби (30 млн. грн).
«У 2024 році Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав із державного бюджету 248 млн. грн. Власні надходження заповіднику минулого року склали 50 млн грн. Невже за ці гроші не можна було зробити хоча б якийсь мінімум? Крім того, якщо ви подивитеся на маршрути, які бачить будь-який турист – і наш, і іноземний, – купуючи квиток до заповідника, то виявите, що з 2021-го по 2024 рік у них нічого не змінилося.
Я розумію, що на певні реставраційні, ремонтні роботи коштів могло забракнути. Але бодай елементарні речі, скажімо, впорядкування документації, можна було зробити? На це коштів вистачало. І потім, чому не звернутися до міністерства, як це роблять інші установи, які приходять, приводять підрядника, а ми виступаємо гарантом оплати? У нас були такі випадки, ми це робили, і роботи виконувалися. Адже потім, коли починається формування бюджету на наступний рік, колеги з Мінфіну показують нам цифри повернених неосвоєних коштів. І відповідно вже на цю частку грошей ми не можемо розраховувати. Тому всьому є своя межа. Це коротка відповідь на запитання, чому я ухвалив таке кадрове рішення чи мав я на це право? –Звісно, мав. Відповідати за те, що люди не виконують своїх обов’язків і контрактів, я не збираюся!» – наголосив міністр.
Натомість, за його словами, гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук завдяки тим самим бюджетним коштам або спонсорству проробив велику роботу. «Це важкий труд, який він здійснив. Все робилося, звісно, не місяць, не два, не сім, а роками. Але робилося системно і правильно», – зауважив Микола Точицький.
КАДРОВА РОБОТА – ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ БУДЬ-ЯКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Міністр культури та стратегічних комунікацій України зауважив, що кадрова робота – це загалом дуже важливий елемент будь-якої діяльності, особливо в музейній сфері. Однак проблема кадрового резерву була, є і залишається, як із причин недостатнього фінансування, так і через те, що вже четвертий рік триває війна, а отже, багато фахівців або мобілізувалися на фронт, або були змушені виїхати з країни. Залишається величезною проблемою також фінансування підготовки кадрів для культурної сфери. Проте, відповідно до завдань, які визначила Стратегія розвитку культури в Україні, МКСК вже працює над цим питанням з одинадцятьма країнами. Щоправда, виникають певні застороги, – оскільки, немає гарантії, що після того, як співробітник завершить навчання чи стажування, він повернеться саме в ту установу, яка його направила туди. І тут, за словами Миколи Точицького, треба також шукати шляхи виходу із ситуації.
«Відновити кадровий резерв украй необхідно. Але нам тепер складно буде виходити із становища з огляду на загальну правову рамку, згідно з якою зараз не можна проводити конкурсів. Проте вже сьогодні ми можемо починати готувати кадровий резерв. Тобто, якщо у вас є заступники, колеги, помічники, які здатні обійняти вищу посаду, я був би вдячний, якби ви надсилали мені їхні кандидатури на предмет розгляду як потенційних керівників. Ми могли б на спільних зустрічах обговорювати і ухвалювати попередні рішення, до моменту, коли після перемоги розпочнуться процеси проведення конкурсів. Така моя пропозиція», – звернувся міністр до керівників національних заповідників, музеїв і наукових установ, що перебувають в управлінні МКСК.
ТРЕБА ЗНАЙТИ СЕНСИ, ЩОБ ЧЕРЕЗ НИХ ПЕРЕКОНАТИ ЛЮДЕЙ, ЯКІ УХВАЛЮЮТЬ РІШЕННЯ З ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
Керівниця Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва, звертаючись до міністра, наголосила, що для того, щоб реалізувати будь-яку стратегію збереження і відновлення культурної спадщини, потрібне розуміння і єдність. А єдність дає відчуття справедливості.
«Ми в цьому залі представляємо дуже багато закладів, що мають статус національного, який нічим не підтверджений. Зокрема, є ті, які мають додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, а є ті, які взагалі не мають коефіцієнта. І це питання нагальне для багатьох уже впродовж довгих років. Можливо, виробляючи стратегію, варто звернути увагу і на це, щоби люди відчували й розуміли справедливість підходу відповідності до статусу національного, – запропонувала Реброва.
Як приклад, вона розповіла, що організовуючи роботу в «Чернігові стародавньому», який у своєму складі має 26 пам’яток культури національного значення і є єдиним, хто зосередив у себе п’ять пам’яток домонгольського періоду, музей не може знайти кандидата на посаду провідного архітектора. Оскільки його посадовий оклад, згідно із штатним розписом, складає 11 тисяч гривень. «На сьогодні, на жаль, посада провідного архітектора в нас вакантна. Без вирішення питання гідної оплати працівників, ми не зможемо рухатися далі», – підкреслила директорка музею.
Микола Точицький на це відповів: «Я свідомий того, що у цій сфері без якісної і гідної оплати – ніяк. Але заради справедливості мушу сказати, що деякі договори з керівниками установ складені так, що вони самі нараховують надбавки своїм співробітникам і собі зокрема. Або ж можуть не виплачувати певних надбавок і навіть потім їх не компенсувати, коли гроші з’являються, а повертати кошти в бюджет. А комусь із директорів потрібно погоджувати ці надбавки з міністерством. Що стосується коефіцієнтів, то це тема, з якої щоранку починається наша розмова з моїми заступниками та директорами департаментів. Проєкт указу вже був готовий, але зараз на цьому історичному етапі я не можу провести такого рішення через одне з міністерств. На жаль, сьогодні часто доводиться діяти в парадигмі, яка описана словами: всі знають, що рішення було поганим, але ніхто не знає, що ти вибирав між поганим і дуже поганим рішенням».
ПИТАННЯ НОМЕР ОДИН – ЦЕ СТРАТЕГІЯ, ПИТАННЯ, ЩО НАВІТЬ ПЕРЕДУЄ СТРАТЕГІЇ – ЦЕ ФІНАНСУВАННЯ
Очільник Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернув увагу на ту обставину, що не всі у країні усвідомлюють значення і роль культури в її житті та в житті кожного українця А крім того, культура присутня у всьому: від звичайного спілкування – до виготовлення високоточної зброї.
«Питанням номер один для нас має бути Стратегія розвитку культури України, але не менш важливим є питання фінансування культурної сфери. І для того, щоб вийти на сприйняття нашої галузі, де співробітники потребують гідної оплати, нам треба знайти аргументи і сенси для переконання людей, які ухвалюють рішення з фінансування галузі культури. Цей процес – складний, але ми в міністерстві не припиняємо переконувати тих, хто ухвалює такі рішення. Немає й дня без боротьби, передусім за те, що нам потрібно мати інші тарифні сітки, інші зарплати».
Ірина Мошик, керівниця Національного заповідника «Глухів», який перебуває під постійними обстрілами за 9 км від кордону, звернулася до міністра з наболілою впродовж трьох років – проблемою щодо доплати 50 % до заробітної плати співробітникам заповідника, як працівникам об’єкта, що перебуває в зоні бойових дій.
«Я розумію, що грошей немає, але ж це можна хоч трошечки передбачити і звернути на нас увагу. Ми продовжуємо працювати у надскладних умовах: і реставрації проводимо, і заходи, і квести, і уроки історичної пам’яті», – зауважила Мошик. У відповідь Микола Точицький пообіцяв негайно розібратися із ситуацією і вжити необхідних дій.
Я ВОЛІВ БИ, ЩОБ ВИ ДАВАЛИ ЗВОРОТНУ РЕАКЦІЮ. БЕЗ ЦЬОГО НЕ БУДЕ ЗМІН, А НАМ ТРЕБА БУДУВАТИ ЩОСЬ НОВЕ
Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус під час наради висловив загальне побажання більш активної комунікації МКСК з керівниками музеїв та заповідників. «Якщо буде майданчик комунікації, де кожен із директорів зможе сподіватися на реакцію, хай негативну, але він знатиме, що його почули, що на нього бодай звернули увагу, тоді буде бажання співпраці. Бо коли нам не відповідають, то нормальна реакція надалі комунікувати – мінімальна», – сказав він.
Точицький відповів, що «це величезний недолік не лише цього міністерства», і він, як колишній дипломат, розуміє, що залишений без відповіді лист чи СМС – це привід для зневіри, після якого до людини вже вдруге не звернешся. Він додав, що заведе окрему електронну скриньку за музейним напрямом і читатиме листи особисто.
В завершенні заходу міністр запропонував присутнім на нараді керівникам національних заповідників, музеїв і наукових установ одразу запланувати проведення чергової подібної зустрічі через місяць, щоби повернутися до порушених питань і перевірити, наскільки їх виконують у системі, що виправлено, а що ще треба допрацювати.
«Я волів би, щоб ви відразу давали зворотну реакцію. Щоб я міг щось рухати далі. Я мушу розуміти, під що я прошу кошти. Я не можу вигадувати, під що нам потрібні якісь суми. Бо, окрім цифр, які відображають, скільки чого в нас зруйновано, я повинен формувати грамотне професійне досьє. Або, наприклад, цікава ваша думка про книги, проспекти, гайди, які ми публікуємо. Це справді корисно? Чи, можливо, не витрачати коштів, тому що вони потрібні в іншому місці? Тому нам необхідні ваші дзвінки, листи, повідомлення, бо ви є науковцями та професіоналами. Без цього не буде змін, буде звичне існування старої системи, яка упродовж 30 років не змінювалася, а нам треба будувати щось нове. І без вашої допомоги й підтримки ми навряд чи це зробимо», – наголосив Микола Точицький, підсумовуючи розмову.
Любов Базів. Київ
Фото Данило Антонюк та надані Національним музеєм історії України у Другій світовій війні
У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.
Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.
Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.
Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).
До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).
До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).
Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.
Фото: Вінницька обласна рада
«На безкоштовній експозиції «Сакральні скарби з Києва» (Sacred Treasures from Kyiv) представлять сім пам’яток, серед яких – ключові предмети богослужіння в українській православній традиції: ікона, напрестольне Євангеліє у срібному окладі – літургійна книга, що використовується під час християнського богослужіння, – дискос для Євхаристії та срібна позолочена чаша із зображенням Розп’яття», – ідеться в повідомленні.
Як зауважили у міністерстві, створені київськими майстрами-золотарями доби бароко, ці пам’ятки демонструють їхню виняткову майстерність і відображають духовну культуру Києво-Печерської лаври.
Зокрема, їх представлять у галереях V&A Sacred Silver and Stained Glass та Silver Galleries поруч з іншими експонатами з колекції музею.
Генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що ця експозиція дає можливість розповісти історію, що виходить далеко за межі самих цих визначних пам’яток.
«Срібні Царські врата разом з іншими скарбами з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” відкривають цілий розділ української культурної спадщини, який досі залишається маловідомим за межами України. Завдяки цим творам міжнародна аудиторія знайомиться з українською школою сакрального золотарства XVIII століття – одним із найвищих досягнень українського барокового мистецтва. Для нас особливо важливо, що завдяки партнерству з Музеєм Вікторії та Альберта ця історія буде представлена світові й постане в міжнародному контексті як невіддільна частина спільної культурної спадщини Європи», – підкреслив він.
Як зазначається, «Сакральні скарби з Києва» продовжують багаторічне партнерство між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та V&A, у центрі якого – дослідження походження та історії двох пар рідкісних срібних позолочених Царських врат із Лаври та переосмислення їх інтерпретації.
Зокрема, у радянський період вони опинилися поза монастирем і згодом потрапляли до різних приватних колекцій за кордоном, перш ніж увійти до колекції Гілберта.
Нині Царські врата, надані V&A Gilbert Trust for the Arts у довгострокове користування, представлені в оновлених Галереях Гілберта. Це єдині відомі зразки такого типу поза межами православного світу.
Деякі з пам’яток, наданих заповідником, були створені тими самими майстрами, які працювали над Царськими вратами. Представлення у V&A пам’яток із Лаври разом з оновленою інтерпретацією Царських врат допомагає відновити їх український історичний і мистецький контекст. Упродовж десятиліть їх каталогізація та інтерпретація спиралися на російську імперську рамку, а українське походження та культурне значення залишалися поза належною увагою.
V&A спільно з Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», за додаткової підтримки Українського інституту та ICOM UK, працювали над тим, щоб повніше розкрити історію цих врат. Це частина ширших змін у міжнародній музейній практиці – зокрема в тому, як українську спадщину в закордонних колекціях досліджують, описують і представляють.
Британська Рада підтримала транспортування пам’яток до Великої Британії, а також участь фахівців Лаври в кураторському дослідженні та професійному обміні з британськими колегами. Український інститут сприяє партнерству між українськими та британськими інституціями й співорганізовує публічну програму проєкту.
Проєкт також підтримують Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України та Посольство України у Сполученому Королівстві.
Зокрема, він розвиває сталі професійні зв’язки між культурними інституціями України та Великої Британії та робить внесок у культурний вимір 100-річного партнерства між двома країнами.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що культурна спадщина України є невіддільною частиною європейської історії та заслуговує на гідне міжнародне представлення, що спирається на українські знання й експертизу.
«Представлення сакральних скарбів Києво-Печерської лаври у V&A демонструє важливу роль українських державних інституцій, дослідників і кураторів у тому, як нашу спадщину вивчають і представляють світові. Такі партнерства зміцнюють міжнародну співпрацю та створюють нові можливості для дослідження, збереження й захисту культурної спадщини України», – підкреслила вона.
Своєю чергою директор V&A Трістрам Гант зазначив, що ці національні скарби демонструють виняткову майстерність українських золотарів і розкривають багату мистецьку спадщину, яку зберігає Лавра.
«Сподіваємося, що експозиція та симпозіум у вересні допоможуть глибше оцінити унікальну спадщину України та сприятимуть співпраці у культурній сфері, щоб досліджувати й розповідати надзвичайну історію країни», – додав він.
Виконавчий директор Британської Ради Скотт Макдональд підкреслив, що така співпраця є потужним прикладом того, чого можуть досягти довгострокові культурні партнерства між Україною та Великою Британією.
«Завдяки обміну знаннями та досвідом між українськими й британськими фахівцями ця виставка допоможе поглибити розуміння багатої культурної спадщини України та познайомити з її історіями ширшу аудиторію у Великій Британії. Ми пишаємося тим, що підтримуємо цю співпрацю в межах 100-річного партнерства між Україною та Великою Британією, яке зміцнюватиме культурні зв’язки між нашими двома країнами в майбутньому», – зазначив він.
Як зауважив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, ця співпраця є прикладом тривалого партнерства, побудованого на взаємній повазі, яке дає довгострокові результати.
«Наша спільна робота над деколонізаційним посібником для музеїв сприяла точнішій атрибуції походження Царських врат та їх представленню у величних залах Музею Вікторії та Альберта як частини культурної спадщини України. Ми раді, що Царські врата відкрили шлях до ширшої взаємодії між провідними інституціями України та Великої Британії», – підкреслив він.
«Сакральні скарби з Києва» будуть представлені в галереях 84 і 89 V&A South Kensington з 14 вересня 2026 року до 17 вересня 2027 року.
Царські врата, що походять із Києво-Печерської лаври, перебувають у V&A на довгостроковій позичі від Gilbert Trust for the Arts і представлені в Галереях Гілберта у V&A South Kensington.
Кураторками експозиції виступили Євгенія Равцова, Аліс Мінтер і Александра Вотсон Джонс.
V&A South Kensington – це родина музеїв, об’єднаних вірою в силу творчості. Його колекції V&A South Kensington охоплюють 5 000 років історії мистецтва, дизайну та перформансу. Музей також проводить виставки й освітні програми, займається дослідженнями та реставрацією. У його зібраннях представлені мистецтво, дизайн, мода, фотографія, меблі, театр, архітектура та кераміка. Тут також розташована Національна бібліотека мистецтва Великої Британії.
За даними Міністерства культури, 15 вересня у V&A South Kensington відбудеться міжнародний симпозіум «Українська культурна спадщина та інституції Великої Британії: зміна перспектив і практик» (Ukrainian Cultural Heritage and UK Institutions: Shifting Perspectives and Practice).
Підтримує симпозіум та забезпечує участь у ньому української делегації Британська Рада. Зокрема, українські, британські та міжнародні фахівці обговорять, як змінюються підходи до дослідження, інтерпретації, збереження та представлення української спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, в італійському місті Галатіна відкрилась благодійна фотовиставка «Україна. Краса поза болем», яка через роботи українських фотографів розповідає про життя країни в умовах війни та стійкість її людей.
Фото: Мінкульт
Стримінгова платформа Netflix презентувала трейлер трилера «Тварини» (Animals) двічі лауреата премії «Оскар» Бена Аффлека.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Аффлек не лише режисер, а й співавтор сценарію та виконавець головної ролі у політичному трилері, прем’єра якого відбудеться 9 жовтня.
Він грає кандидата на посаду мера Лос-Анджелеса Марка Кімбала, який разом із дружиною, роль якої виконує Керрі Вашингтон, намагається врятувати викраденого сина.
Аффлек є двічі лауреатом кінопремії «Оскар»: за сценарій фільму «Розумник Вілл Гантінґ» у 1998 році та за свою стрічку «Арго», яка у 2013 році перемогла у номінації «Найкращий фільм».
Як повідомляв Укрінформ, кінокомпанія Amazon MGM Studios презентувала трейлер психологічного трилера «Веріті» (Verity), в якому головні ролі виконують Енн Гетевей, Дакота Джонсон і Джош Гартнетт.
Фото: Netflix
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Одеса7 днів ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості