Усі новини
чому ми не можемо схуднути, попри дієти і спорт

Задовго до того, як більшість дітей йдуть до школи, деякі з них вже відчувають страх бути оціненими за зовнішністю. Це відображає проблему, яка все більше турбує дослідників: вплив стигматизації ваги на психічне здоров’я, особливо серед осіб, які перенесли операцію зі зниження ваги.
Про це пише Live Science.
У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Як приклад, ім’я Отем Хютт привернуло увагу в середній школі, коли вона втратила більше половини своєї ваги завдяки суворій дієті та фізичним вправам, про що написала місцева газета.
“Попри те, що я добре вчилася, мені здається, що це ніколи не мало такого значення, як ця стаття про мою зовнішність”, — розповіла жінка. Коли її вага повернулася, Хютт зіткнулася з осудом, що призвело до розладів харчової поведінки та депресії.
Попри те, що під час навчання в коледжі вона двічі потрапляла до лікарні через суїцидальні думки і дотримувалася суворого режиму фізичних вправ, включаючи участь у двох марафонах, осуд не зникав.
У 2022 році вона вирішила зробити баріатричну операцію. Хоча вона значно схудла, вона каже, що соціальний тиск залишився.
“Якщо ти виглядаєш ожирілим і не досягла своєї мети щодо ваги, ти виглядаєш [для деяких] як невдаха”, — сказала Хютт. Клінічна психологиня Ларисса Макгарріті, яка вивчає наслідки для психічного здоров’я після операції зі зниження ваги, зазначила, що досвід Хютт далеко не поодинокий.
Дослідження під керівництвом Макгарріті вивчало, як стигматизація ваги впливає на людей до і після баріатричної операції.
Стигматизація ваги походить від хибного уявлення, що розмір тіла повністю залежить від особистого контролю
Фото: Freepik
Опитавши 148 пацієнтів у різних точках протягом декількох років, дослідники виявили, що зменшення сприйняття стигматизації ваги — а не фактичне схуднення — було пов’язане з кращим психічним здоров’ям і поліпшенням харчової поведінки.
І навпаки, ті, хто все ще відчував осуд після операції, частіше страждали від депресії, тривоги та розладів харчової поведінки. Ці висновки свідчать, що саме стигматизація, а не розмір тіла, може бути основною перешкодою для поліпшення здоров’я після операції.
Стигматизація ваги походить від хибного уявлення, що розмір тіла повністю залежить від особистого контролю. Насправді на вагу впливає поєднання генетики, біології, психічного здоров’я та факторів навколишнього середовища.
Дослідження показують, що без медичної підтримки довгострокова втрата ваги є надзвичайно складною. Попри це, понад 40% дорослих американців повідомляють про дискримінацію, пов’язану з вагою.
За даними Всесвітньої федерації ожиріння, такий тип упередженості пов’язаний із підвищеним стресом, запаленням та погіршенням психічного здоров’я.
Експерти, такі як Ребекка Пуль з Університету Коннектикуту, зазначають, що хоча баріатрична хірургія є найефективнішим методом лікування важкого ожиріння, мало досліджень було присвячено тому, як стигматизація впливає на пацієнтів після операції.
Недавнє дослідження показує, що для реального та тривалого поліпшення здоров’я необхідно боротися зі стигматизацією на кожному етапі — від лікування до довгострокового спостереження.
“Ми повинні краще ставитися до людей у нашому житті, які борються із зайвою вагою”, — сказала МакГарріті.
Мій пес — моє дзеркало: як ми стаємо схожими на своїх улюбленців (фото)
Хютт підтримала цю думку, закликаючи людей ставитися з розумінням до себе. “Ви не зламані. Ви не зазнали поразки, тому що не схудли”, — сказала вона.
Раніше Фокус писав про небезпечні тренди TikTok. Нове дослідження висвітлило ризики вірусних відео про красу, які рекламують численні продукти, що обіцяють “світлішу, яскравішу шкіру”.
Цей матеріал має лише інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.
Спорт
екскапітан «Динамо» Сидорчук розповів про дружбу із російським футболістом

Колишній хавбек київського “Динамо” та збірної України Сергій Сидорчук розповів, що нині спілкується із колишнім захисником московського “Динамо” та збірної Росії Романом Нойштедтером. Обидва футболісти нині грають за бельгійський ФК “Вестерло”.
Роман Нойштедтер перейшов до “Вестерло” у лютому 2022-го, Сергій Сидорчук – через півтора року. Українцю спочатку не сподобалася ідея виступати за одну команду із росіянином. Але потім вони поспілкувались та знайшли спільну мову, розповів Сидорчук в інтерв’ю Денису Бойку, колишньому воротарю збірної України.
Дивитись із 33.44: Сергій Сидорчук розповів про стосунки із колегою по команді, росіянином Романом Нойштедтером
Сидорчук розповів, що за іронією, першою людиною, яку він зустрів на базі, був саме Роман Нойштедтер. А потім він мав розмову із начальством.
“Спортивному директору, а потім генеральному я сказав, що я не можу робити такий крок і таке інше. Вони порадили мені поговорити з ним: “Просто поговори – і все зрозумієш”. Я не хотів розмовляти, скажу чесно. Але ми з ним зідзвонились, і він пояснив усю ситуацію”, – заявив Сидорчук.
Він розповів, що спочатку холодно ставився до Нойштедтера і навіть відмовлявся тиснути йому руку, але потім ситуація змінилася.
“Я відразу сказав, що не можу потиснути йому руку, поки… Знову ж таки він мені все пояснив. Якщо чесно: він класна людина. Дуже допомагав мені в адаптації. Для мене він європеєць, бо все своє дитинство та життя він провів у Німеччині. Він жив у Киргизстані, де в нього бабуся з дідусем. Він знає шість мов. Ментальність у нього не така, як у нас, не така, як у тих”, – зазначив футболіст.
За словами Сидорчука, Роман Нойштедтер взагалі нічого не знав про війну.
Сергій Сидорчук дав інтерв’ю Денису Бойко
Фото: Скріншот
“Він взагалі нічого не розумів. Зараз, коли я йому пояснюю, показую відео, обстріли і все таке інше… У нього є нюанси, пов’язані з паспортом. Я не можу просто розповідати. Це не моя історія, це історія цієї людини. Я не можу розповідати про це. Я можу сказати, що він дійсно класний пацан, порядна людина”, – сказав Сидорчук, зауваживши, що Нойштедтер залишиться в команді ще на рік.
Хто такий Роман Нойштедтер
Роману Нойштедтеру 37 років. Він народився у Дніпрі, де його батько, також відомий футболіст, грав за місцевий ФК “Дніпро”. Кар’єру футболіста розпочав у Німеччині, де встиг провести два товариські матчі за збірну Німеччини. У 2016 році Нойштедтер отримав російський паспорт, відмовившись від німецького громадянства, і став грати за збірну Росії. У 2019-2021 роках захисник виступав за московське “Динамо”.
Роман Нойштедтер
Фото: Скріншот
Нагадаємо, у Сербії на місцевому телебаченні хотіли показати перемогу вітчизняної збірної, але натомість випустили в ефір відео з комп’ютерної гри. Тож по екрану “бігали” піксельні “футболісти” eFootball.
Нагадаємо, 11 червня збірна України здобула перемогу над командою Нової Зеландії з рахунком 2:1 у рамках міжнародного турніру Canadian Shield.
Політика
Загрожує довічне: нардеп Шевченко отримав другу підозру в державній зраді, — ЗМІ (відео)

Чинному народному депутату України, який вже перебуває під вартою з листопада 2024 року, повідомлено про нову підозру у державній зраді. Йому інкримінують масове поширення фейків кремлівської пропаганди.
Факти дій підозрюваного нардепа на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України підтвердила незалежна експертиза. В Службі безпеки України повідомили, що депутат працював в інтересах Росії не лише до, а й після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
За матеріалами слідства, парламентар масово поширював російські фейки, намагався дискредитувати Сили оборони України та закликав українців скласти зброю перед ворогом.
Депутата Шевченка підозрюють у державній зраді в умовах воєнного стану
Фото: СБУ
Офіс генерального прокурора на підставі зібраних доказів повідомив нардепу про додаткову підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України: державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Вона передбачає покарання у вигляді довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
Після 24 лютого 2022 року нардеп продовжував записувати на власних каналах програми, що мали дискредитувати українську владу, давати інтерв’ю проросійським блогерам та експертам, розповіли в Державному бюро розслідувань. За даними досудового розслідування, нардеп у цих матеріалах підкреслював нібито нездатність України втримати свої території та закликав погодитися на переговори з РФ на будь-яких умовах.
“Крім того, народний депутат неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесу, політики та самопроголошеним президентом країни. Посилаючись на ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про відсутність загрози нападу російських військ із території Білорусі”, — зазначили в ДБР.
Офіційно ім’я підозрюваного не оголошується, та за інформацією джерел видання LIGA.net у правоохоронних органах мова йде про Євгенія Шевченка.
Справа Євгенія Шевченка: що відомо
Народний депутат України Євгеній Шевченко був обраний від партії “Слуга Народу” у 2019 році. Того ж року він потрапив до бази “Миротворець” через участь у пропагандистському шоу “Велика гра” на російському “Першому каналі”. В лютому 2021-го він з’явився на провладному форумі в Білорусі, а у квітні зустрівся в Мінську з білоруським лідером Олександром Лукашенком і заявляв, що 36% українців нібито бачать того президентом своєї країни. 24 травня 2021 року Шевченка виключили з фракції “Слуга Народу”. У липні 2021 року нардеп заявляв, що Україна має позбутися “диктатури Заходу” та змінити свій політичний курс.
Про вручення першої підозри у держзраді нардепу Шевченку в СБУ повідомляли 14 листопада 2024 року. Парламентарю загрожувало до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
15 листопада Євгена Шевченка відправили в СІЗО. Того ж дня нардеп Шевченко вперше прокоментував затримання та підозру та заявив, що українська влада намагається чинити на нього політичний тиск через його висловлювання в соцмережах і особисті думки. Частину звинувачень проти нього депутат назвав “домислами”.
Війна
ЗС РФ замість важкої техніки активніше застосовують FPV-дрони

У районі Часового Яру зберігається висока інтенсивність бойових дій. Російські війська продовжують спроби штурмувати в міській забудові, проте військова техніка противника на вулицях міста практично не з’являється.
“Міські бої тривають весь рік. І це не означає, що окупанти залишили спроби населений пункт — навпаки. Часів Яр залишається пріоритетною метою для них. Ми тримаємо оборону, стримуємо їх”, — заявив пресофіцер 24-ї ОМБр Олег Петрасюк в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
За його словами, з обох сторін активно застосовується велика кількість FPV-дронів, включно з модифікаціями із застосуванням оптоволоконного зв’язку. Такі дрони значно складніше виявити та вивести з ладу засобами радіоелектронної боротьби, що ускладнює роботу підрозділів, які обороняються.
Також пресофіцер зазначив, що техніка на вулицях міста практично не з’являється з жодної зі сторін.
“Такі дрони використовуються для ураження техніки, хоча сама техніка в місті зараз майже не з’являється — ні наша, ні ворожа. Але потреба в засобах радіоелектронної боротьби залишається критичною”, — додав Петрасюк.
Ситуація в Часовому яру
Нагадаємо, остання інформація про зміну обстановки в Часовому Яру надійшла 3 червня. За інформацією аналітиків DeepState, росіяни просунулися біля самого міста і в бік села Маркове.
Однак згідно зі свіжими картографічними даними, лінія бойового зіткнення в місті за цей час практично не змінилася — більша частина району Новопівнічний залишається під контролем Сил оборони України.
Карта бойових дій. Часів Яр 12 червня 2025 року
Фото: deepstatemap.live
Наприкінці травня Петричак повідомив про підвищення активності російських безпілотників на оптоволокні в районі Часового Яру. За його словами, окупанти на цій ділянці фронту наростили використання дронів типу “Крило” і квадрокоптерного типу.
-
Події1 тиждень ago
Франція прийме культурні заходи «Voyage en Ukraine»
-
Політика1 тиждень ago
Україна і Франція підписали програму щодо експертної допомоги на переговорах
-
Суспільство6 днів ago
Представництво ЄС в Україні організувало «Дитячий простір для дорослих та малих» у Києві
-
Усі новини1 тиждень ago
чому нейтральний лак почав світитися в темряві
-
Війна1 тиждень ago
В Україні під час війни загинула 631 дитина, ще 2244
-
Війна1 тиждень ago
Мотоцикли — витратний матеріал: як росіяни “творчо” штурмують під Куп’янськом (відео)
-
Відбудова1 тиждень ago
Україна домовилася з МВФ та Світовим банком про підтримку економічного відновлення
-
Війна1 тиждень ago
Росіяни обстріляли Дніпровський район Херсона, двоє поранених