Connect with us

Події

До електронних реєстрів для нерухомої спадщини та музейних фондів уже внесено десятки тисяч об’єктів

Published

on


Про це йшлося під час форуму Europeana 2025 Policy Forum, до якого в режимі онлайн долучилася заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, передає Укрінформ із посиланням на сайт МКСК.

“Анастасія Бондар підкреслила важливість цифрових рішень, зокрема створення єдиних електронних реєстрів для нерухомої спадщини та музейних фондів, до яких уже внесено десятки тисяч об’єктів. Ці системи покликані допомагати державі ефективно управляти об’єктами спадщини, прозоро приймати рішення та в подальшому дадуть змогу ефективніше координувати евакуацію та планувати подальше збереження і переміщення”, — йдеться в повідомленні.

Водночас, за словами Бондар, важливу роль відіграє міжнародна підтримка — з боку урядів та міжнародних партнерів, а також численних громадських ініціатив, які оперативно допомагали з пакувальними матеріалами, технікою та транспортом.

«Оцифрування спадщини в умовах війни — це не лише збереження пам’яті, а й форма культурного спротиву. Це спосіб захистити ідентичність, не дозволити її стерти», — наголосила вона.

Заступниця міністра також зауважила, що культура та культурна спадщина в часи війни набула особливого значення, адже є не лише частиною національної ідентичності, а й одним із ключових чинників стійкості суспільства.

«У часи кризи — культура це не розкіш. Це основа стійкості, ідентичності та незалежності. І щоденне знищення нашої спадщини — це частина спроб стерти нашу пам’ять і нашу історію», — наголосила вона.

Посадовиця поінформувала, що станом на травень 2025 року внаслідок російської агресії пошкоджено понад 1480 об’єктів культурної спадщини, понад 500 тисяч музейних предметів було евакуйовано, ще 1,7 мільйона експонатів залишаються на тимчасово окупованих територіях.

У МКСК додали, що Europeana 2025 Policy Forum проходив у Варшаві. Захід зібрав понад тисячу учасників із країн Європейського Союзу та за його межами — серед них політики, керівники культурних інституцій, дослідники, фахівці у сфері цифрових технологій і культурної спадщини.

Читайте також: Україна оприлюднила понад 450 унікальних архівних документів на порталі «Архіви Європи»

У межах тематичної панелі «Збереження культурної спадщини: захист від ризиків та посилення безпеки даних» Бондар взяла участь у публічній розмові із головою робочої групи Europeana з підтримки цифрової культурної спадщини України Софі Таес, де розповіла про досвід України у захисті, збереженні та цифровізації культурної спадщини в умовах повномасштабної війни.

Як повідомляв Укрінформ, МКСК презентувало результати проєкту «Цифрове майбутнє української музичної спадщини», в рамках якого було оцифровано 12 опер.

Фото: МКСК



Джерело

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.