Події
До електронних реєстрів для нерухомої спадщини та музейних фондів уже внесено десятки тисяч об’єктів

Про це йшлося під час форуму Europeana 2025 Policy Forum, до якого в режимі онлайн долучилася заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, передає Укрінформ із посиланням на сайт МКСК.
“Анастасія Бондар підкреслила важливість цифрових рішень, зокрема створення єдиних електронних реєстрів для нерухомої спадщини та музейних фондів, до яких уже внесено десятки тисяч об’єктів. Ці системи покликані допомагати державі ефективно управляти об’єктами спадщини, прозоро приймати рішення та в подальшому дадуть змогу ефективніше координувати евакуацію та планувати подальше збереження і переміщення”, — йдеться в повідомленні.
Водночас, за словами Бондар, важливу роль відіграє міжнародна підтримка — з боку урядів та міжнародних партнерів, а також численних громадських ініціатив, які оперативно допомагали з пакувальними матеріалами, технікою та транспортом.
«Оцифрування спадщини в умовах війни — це не лише збереження пам’яті, а й форма культурного спротиву. Це спосіб захистити ідентичність, не дозволити її стерти», — наголосила вона.
Заступниця міністра також зауважила, що культура та культурна спадщина в часи війни набула особливого значення, адже є не лише частиною національної ідентичності, а й одним із ключових чинників стійкості суспільства.
«У часи кризи — культура це не розкіш. Це основа стійкості, ідентичності та незалежності. І щоденне знищення нашої спадщини — це частина спроб стерти нашу пам’ять і нашу історію», — наголосила вона.
Посадовиця поінформувала, що станом на травень 2025 року внаслідок російської агресії пошкоджено понад 1480 об’єктів культурної спадщини, понад 500 тисяч музейних предметів було евакуйовано, ще 1,7 мільйона експонатів залишаються на тимчасово окупованих територіях.
У МКСК додали, що Europeana 2025 Policy Forum проходив у Варшаві. Захід зібрав понад тисячу учасників із країн Європейського Союзу та за його межами — серед них політики, керівники культурних інституцій, дослідники, фахівці у сфері цифрових технологій і культурної спадщини.
У межах тематичної панелі «Збереження культурної спадщини: захист від ризиків та посилення безпеки даних» Бондар взяла участь у публічній розмові із головою робочої групи Europeana з підтримки цифрової культурної спадщини України Софі Таес, де розповіла про досвід України у захисті, збереженні та цифровізації культурної спадщини в умовах повномасштабної війни.
Як повідомляв Укрінформ, МКСК презентувало результати проєкту «Цифрове майбутнє української музичної спадщини», в рамках якого було оцифровано 12 опер.
Фото: МКСК
Події
В Україні відкрився міжнародний «Чілдрен Кінофест»

В Україні розпочався міжнародний фестиваль кіномистецтва для дітей і підлітків “Чілдрен Кінофест”, офіційна церемонія відкриття якого відбудеться 13 червня у Києві в кінотеатрі “Оскар” у ТРЦ Gulliver.
Про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
На фестивалі з 13 по 22 червня молодій українській аудиторії покажуть найновіші європейські стрічки та світову кінокласику, а також роботи юних українських режисерів і режисерок.
Як повідомляв Укрінформ, захід об’єднає близько 10 міст України та проходитиме у двох форматах – онлайн та офлайн.
Безкоштовні покази планують у Будинку кіно, кінотеатрах “Лейпціг” та “Флоренція”: один ранковий сеанс щодня.
Фільм-переможець фестивалю визначатимуть глядачі: на вході до кінотеатрів кожен відвідувач отримуватиме бюлетень, за допомогою якого оцінить кінострічки.
На сеанси запрошують організовані групи дітей з інвалідністю, дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей-сиріт і внутрішньо переміщених осіб.
Крім організованих груп, кінофестиваль зможуть відвідати всі охочі за попередньою реєстрацією на сайті “Чілдрен Кінофест” за посиланням.
Фото: sichnews.ua
Події
Фестиваль Docudays UA оголосив переможців і переможниць

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті фестивалю.
Головний приз DOCU/Світ отримав фільм режисера Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки” (США, Україна).
У фільмі представлений погляд на українських солдатів, які готові пожертвувати життям за свою країну, поруч із режисером та оператором.
Фільм передає грубий, майже фізичний досвід, який показує героїзм без жодної романтизації, оголюючи жорстоку реальність війни. Завдяки простій, але надзвичайно ефективній структурі оповіді та особистому закадровому голосу створюється рідкісний для документального кіно рівень напруги. Водночас зберігається солідарність із кожним із солдатів. Через інтимні сцени показано мотивації, страхи та мрії молодих чоловіків про майбутнє.
Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Світ отримав фільм “Про святе і грішне” (Литва) режисера Ґієдре Бейноруте.
Стрічка досліджує давній ритуал, розкриваючи сутність маленького села та його жителів. У фільмі показано, як діти, молодь і літні люди збираються разом, щоб підготуватися до проведення важливої події. Це фільм про культурну ідентичність, на тлі якої — війна, розв’язана Росією. Стрічка демонструє, як колективна пам’ять може ожити в теперішньому.
Головний приз конкурсу DOCU/Україна дістався фільму “Пісні землі, що повільно горить” (Україна, Данія, Швеція, Франція) режисерки Ольги Журби за точну і глибоку фіксацію на екрані колективного досвіду війни та багатошаровості травми.
Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Україна отримав фільм “З любов’ю з фронту” (Польща, Україна, Чехія) режисерки Аліси Коваленко за визначну сміливість обраного шляху, за щедрість у розділенні інтимного досвіду, за вміння перетворити персонажів фільму на друзів глядача.
Головний приз конкурсу DOCU/Коротко здобув фільм “Пил — це кит, це сонячне світло” (Бельгія) Марії Касас Кастільйо за поетичне осмислення часової перспективи буття на планеті, за тонке нагадування крихкості буття людини та за втілення гідності людської скінченності.

Спеціальну відзнаку DOCU/Коротко отримав фільм “Мама Мікра” (Німеччина) режисерки Ребекки Бльохер та співрежисера Фредеріка Шульда за створення оригінальної художньої мови для розповіді особистої історії, за вміння прийняти без засудження травматичний досвід від близьких.

Головний приз конкурсу RIGHTS NOW! також отримав фільм Чернова “2000 метрів до Андріївки”.
Спеціальна відзнака коркусу RIGHTS NOW! – у фільму “Листи до Хави” (Франція), режисер Наджиба Нурі, співрежисер Расул Нурі.

Відзнака присуджена за надзвичайно чуттєве й потужне зображення гідності та внутрішньої сили особистості, яка прагне самореалізації попри глобальні політичні рішення та репресивні системи. Фільм розкриває жіночий досвід у сучасному Афганістані, показуючи не лише боротьбу, а й турботу, втрату та відчуття незавершеності, коли не всі прагнення здійснюються.
Щороку команда Docudays UA вручає нагороду обраному фільму із конкурсної програми фестивалю. Премія імені Андрія Матросова, заснована організаторами Docudays UA на честь Андрія Матросова, продюсера фестивалю, який загинув у автокатастрофі 16 лютого 2010 року.
Премію отримав “Де мій бронік?” (Україна) Дарʼї Пенькової.

Головний приз студентського журі – у фільму “Твоє життя без мене” ((Угорщина) Анни Рубі за спеціалізованість та глибоку чутливість піднятих питань, прояв людяності, емпатії і чуйності у висвітленні боротьби за свої права та прийдешніх поколінь.
Спеціальна відзнака студентського журі – у фільму “Межі Європи” (Чехія, Франція, Словаччина) режисера Аполена Рихлікова.
Приз від журі Спілки кінокритиків України присуджений “Мілітантропосу” (Україна, Австрія, Франція) Єлизавети Сміт, Аліни Горлової, Семена Мозгового за поліфонію голосів, що з елегантністю, стилем та могутніми візуальними метафорами створюють портрет народу, який виштовхнули з зони комфорту.
Приз глядацьких симпатій отримала стрічка Чернова “2000 метрів до Андріївки”.
Стрічки-призерки можна переглянути у глядацький день 13 червня, а також незабаром записи фестивальних дискусій буде змога переглянути на DOCUSPACE.
Як повідомлялось, 22-й фестиваль Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду “Відродження”.
Фото: Docudays UA
Події
У Києві за місцем розкопок на Поштовій площі закріплять законний статус музею

До такого висновку дійшли учасники виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на Поштовій площі, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Засідання відбулося 12 червня за участі міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького, голови Комітету Микити Потураєва, членів Комітету, представників Київської міської державної адміністрації та громадських організацій. Його було скликано для оцінки стану археологічної пам’ятки національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва”, розташованої на Поштовій площі у Києві.
Учасники засідання оглянули територію пам’ятки археології, а також пам’ятку національного значення “Поштова станція”.
За словами міністра, Робоча група МКСК з розробки плану заходів з розвитку музейної установи на території пам’ятки археології та історії національного значення “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” на Поштовій площі в Києві активізує свою діяльність до остаточного вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із збереженням та розвитком унікального об’єкта історико-культурної спадщини.

Наступне засідання робочої групи заплановане на 18 червня. На неї запрошені представники громадської організації “Музей однієї нації на Поштовій”, Київської міської державної адміністрації та Комітету гуманітарної та інформаційної політики.
Учасники виїзного засідання Комітету одноголосно підтримали необхідність захисту пам’ятки та взяли ситуацію під контроль. Всі сторони дійшли згоди щодо необхідності відкритого діалогу й закріплення законного статусу музею на місці розкопок.

Громадська організація “Музей однієї нації на Поштовій” звернулася до Президента України із проханням взяти під особистий патронат археологічну пам’ятку на Поштовій площі. У петиції наголошується, що саме на цій території, за свідченнями істориків, відбувалося Хрещення Русі, а також збереглися унікальні залишки міської забудови та мощення IX–X століть. Співзасновниця громадської організації тримала голодування, вимагаючи збереження пам’ятки та створення музею.
Як повідомляв Укрінформ, “Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва” розташована в історичному середмісті столиці, під сучасною Поштовою площею. Виявили її під час археологічних розкопок у 2015 році.
У 2019 році об’єкт став пам’яткою археології та історії національного значення.
Фото: МКСК
-
Події1 тиждень ago
Франція прийме культурні заходи «Voyage en Ukraine»
-
Політика1 тиждень ago
Україна і Франція підписали програму щодо експертної допомоги на переговорах
-
Суспільство7 днів ago
Представництво ЄС в Україні організувало «Дитячий простір для дорослих та малих» у Києві
-
Усі новини1 тиждень ago
чому нейтральний лак почав світитися в темряві
-
Війна1 тиждень ago
В Україні під час війни загинула 631 дитина, ще 2244
-
Війна1 тиждень ago
Мотоцикли — витратний матеріал: як росіяни “творчо” штурмують під Куп’янськом (відео)
-
Відбудова1 тиждень ago
Україна домовилася з МВФ та Світовим банком про підтримку економічного відновлення
-
Війна1 тиждень ago
Росіяни обстріляли Дніпровський район Херсона, двоє поранених