Connect with us

Події

Фестиваль Docudays UA оголосив переможців і переможниць

Published

on


Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті фестивалю.

Головний приз DOCU/Світ отримав фільм режисера Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки” (США, Україна).

У фільмі представлений погляд на українських солдатів, які готові пожертвувати життям за свою країну, поруч із режисером та оператором.

Фільм передає грубий, майже фізичний досвід, який показує героїзм без жодної романтизації, оголюючи жорстоку реальність війни. Завдяки простій, але надзвичайно ефективній структурі оповіді та особистому закадровому голосу створюється рідкісний для документального кіно рівень напруги. Водночас зберігається солідарність із кожним із солдатів. Через інтимні сцени показано мотивації, страхи та мрії молодих чоловіків про майбутнє.

Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Світ отримав фільм “Про святе і грішне” (Литва) режисера Ґієдре Бейноруте.

Стрічка досліджує давній ритуал, розкриваючи сутність маленького села та його жителів. У фільмі показано, як діти, молодь і літні люди збираються разом, щоб підготуватися до проведення важливої події. Це фільм про культурну ідентичність, на тлі якої — війна, розв’язана Росією. Стрічка демонструє, як колективна пам’ять може ожити в теперішньому.

Головний приз конкурсу DOCU/Україна дістався фільму “Пісні землі, що повільно горить” (Україна, Данія, Швеція, Франція) режисерки Ольги Журби за точну і глибоку фіксацію на екрані колективного досвіду війни та багатошаровості травми.

Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/Україна отримав фільм “З любов’ю з фронту” (Польща, Україна, Чехія) режисерки Аліси Коваленко за визначну сміливість обраного шляху, за щедрість у розділенні інтимного досвіду, за вміння перетворити персонажів фільму на друзів глядача.

Фото: Docudays UA

Головний приз конкурсу DOCU/Коротко здобув фільм “Пил — це кит, це сонячне світло” (Бельгія) Марії Касас Кастільйо за поетичне осмислення часової перспективи буття на планеті, за тонке нагадування крихкості буття людини та за втілення гідності людської скінченності.


Фото: Docudays UA

Спеціальну відзнаку DOCU/Коротко отримав фільм “Мама Мікра” (Німеччина) режисерки Ребекки Бльохер та співрежисера Фредеріка Шульда за створення оригінальної художньої мови для розповіді особистої історії, за вміння прийняти без засудження травматичний досвід від близьких.

Фото: Docudays UA
Фото: Docudays UA

Головний приз конкурсу RIGHTS NOW! також отримав фільм Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Спеціальна відзнака коркусу RIGHTS NOW! – у фільму “Листи до Хави” (Франція), режисер Наджиба Нурі, співрежисер Расул Нурі.

Фото: Docudays UA
Фото: Docudays UA

Відзнака присуджена за надзвичайно чуттєве й потужне зображення гідності та внутрішньої сили особистості, яка прагне самореалізації попри глобальні політичні рішення та репресивні системи. Фільм розкриває жіночий досвід у сучасному Афганістані, показуючи не лише боротьбу, а й турботу, втрату та відчуття незавершеності, коли не всі прагнення здійснюються.

Щороку команда Docudays UA вручає нагороду обраному фільму із конкурсної програми фестивалю. Премія імені Андрія Матросова, заснована організаторами Docudays UA на честь Андрія Матросова, продюсера фестивалю, який загинув у автокатастрофі 16 лютого 2010 року.

Премію отримав “Де мій бронік?” (Україна) Дарʼї Пенькової.

Фото: Docudays UA
Фото: Docudays UA

Головний приз студентського журі – у фільму “Твоє життя без мене” ((Угорщина) Анни Рубі за спеціалізованість та глибоку чутливість піднятих питань, прояв людяності, емпатії і чуйності у висвітленні боротьби за свої права та прийдешніх поколінь.

Спеціальна відзнака студентського журі – у фільму “Межі Європи” (Чехія, Франція, Словаччина) режисера Аполена Рихлікова.

Приз від журі Спілки кінокритиків України присуджений “Мілітантропосу” (Україна, Австрія, Франція) Єлизавети Сміт, Аліни Горлової, Семена Мозгового за поліфонію голосів, що з елегантністю, стилем та могутніми візуальними метафорами створюють портрет народу, який виштовхнули з зони комфорту.

Приз глядацьких симпатій отримала стрічка Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Стрічки-призерки можна переглянути у глядацький день 13 червня, а також незабаром записи фестивальних дискусій буде змога переглянути на DOCUSPACE.

Читайте також: На фестивалі в Румунії покажуть три українські фільми

Як повідомлялось, 22-й фестиваль Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду “Відродження”.

Фото: Docudays UA



Джерело

Події

Лувр вперше показав корону дружини Наполеона III, яку пошкодили під час пограбування

Published

on


Лувр уперше оприлюднив фотографії корони імператриці Євгенії — дружини Наполеона III, яку було пошкоджено під час пограбування музею в жовтні минулого року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

Під час пограбування зловмисники викрали з Лувру ювелірні вироби на суму близько 88 млн євро, однак діамантову корону вони залишили. За даними музею, артефакт був “сильно деформований”, оскільки злодії намагалися витягнути його через вузький отвір у скляній вітрині.

У музеї зазначили, що корона “майже неушкоджена” та може бути повністю відновлена. Пошкодження виникли після того, як злодії впустили її на землю під час втечі з Лувру.

У короні відсутній один з восьми золотих орлів, які її прикрашали, але вона зберегла 56 смарагдів і всі, окрім 10, з 1354 діамантів.

Зазначається, що артефакт 19-го століття буде відновлено до її первісного стану “без необхідності реконструкції”.

Для нагляду за реставрацією було обрано експертну комісію на чолі з керівником музею Лоуренсом де Каром.

Читайте також: Лувр встановив решітки на вікна галереї, з якої викрали коштовності Наполеона

Сім інших викрадених ювелірних виробів, включаючи діамантову тіару, що належала Євгенії, а також намиста, сережки та брошки, досі не знайдені.

Як повідомляв Укрінформ, французька прокуратура прозвітувала, що усі четверо членів угруповання, підозрювані у зухвалому пограбуванні Лувра в жовтні, затримані та перебувають за ґратами в очікуванні суду.

Фото: Louvre Museum



Джерело

Continue Reading

Події

На Венеційській бієнале Україну представить скульптура «Оленя» з Покровська

Published

on


На цьогорічній виставці сучасного мистецтва у Венеції Україну представить художниця Жанна Кадирова з проєктом «Гарантії безпеки» та скульптурою «Олень» із центрального парку міста Покровська.

Про це розповіли учасники Венеційської бієнале від України в межах діалогової платформи в Українському Домі в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Бетонну скульптуру «Олень» авторства української художниці Жанни Кадирової у центральному парку міста Покровська на Донеччині демонтували влітку 2024 року з наближенням бойових дій та евакуацією міста. Ця скульптура стане візитівкою українського павільйону на цьогорічній бієнале у Венеції. Але шлях «Оленя» не обмежується лише участю у бієнале.

«Минулої осені розпочався тур “Оленя”, який називається “З Покровська до Венеції”. Ми стартували з Києва від моєї майстерні. Потім були селище Ясіня, міста Івано-Франківськ і Львів, після цього “Олень” перетнув кордон і опинився у Білостоку в Польщі на моїй персональній виставці. І звідти він помандрує далі по містах Європи – аж до Венеції», – зазначила авторка проєкту художниця Жанна Кадирова.

Скульптура стане центром українського проєкту “Гарантії безпеки”, присвяченого 30 річниці Будапештського меморандуму на цьогорічній бієнале у Венеції.

Тетяна Бережна
Тетяна Бережна

«Усталений світовий порядок та уявлення про нього має бути переосмислено. Україна бере на себе роль сказати, що гарантії безпеки не працюють і мають бути інші. І наш павільйон буде говорити саме цією мовою. Ми сподіваємося, що “Оленя” буде поставлено там, де ми хочемо і його буде видно з усіх усюд», – зазначила комісарка національного українського павільйону на виставці у Венеції, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

З організаторами бієнале у Венеції домовилися, що скульптуру «Оленя» розташують на набережній одного з каналів «міста на воді». Скульптуру буде підвішено на крані машини, якою її везли від самого Покровська, що символізуватиме «підвішений стан» української культури через війну.

Скульптура «Олень» від 2019 року стояла в Покровську на модернізованому постаменті від радянського літака, і стала своєрідною візитівкою міста.

Як повідомлялося, авторка скульптури «Олень» Жанна Кадирова – українська художниця і скульпторка. Учасниця групи “Р.Е.П.” (“Революційний Експериментальний Простір”), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року. Її роботи були представлені на численних виставках по всьому світу.

Читайте також: На Роттердамському кінофесті відбулася світова прем’єра українського фільму «Ротація»

Як повідомляв Укрінформ, LXI Міжнародна виставка сучасного мистецтва – Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року, де Україну представить художниця Жанна Кадирова із проєктом «Гарантії безпеки». Кураторами виступу є Ксенія Малих та Леонід Марущак. Основний акцент проєкту – рефлексія на тему війни, пам’яті та безпеки, зокрема через евакуйовану з Покровська скульптуру «Олень».

Перше фото: Жанна Кадирова

Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Премія Олеся Гончара оголосила номінантів

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднило список претендентів на здобуття літературної премії імені Олеся Гончара у 2026 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держмистецтв.

Цьогоріч на здобуття премії, яку присуджують за кращі літературні твори, що утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України, подали заявки 24 кандидати.

Так, у 2026 році на звання лавреата премії імені Олеся Гончара претендують:

  • Ірина Белан – роман «Граппіг. Kumedno», видавничий дім «Орландо»;
  • Леся Бернакевич – роман «Мужчина, з яким нічого не було», видавництво «Простір-М»;
  • Галина Вердиш (літературний псевдонім Галина Верд) – збірка «Сни війни», видавництво ВД «АДЕФ-Україна»;
  • Сергій Деркач – роман «Янголи бога війни», ТОВ «Гамазин»;
  • Галина Дудка – збірка поезії «Світи мені сонцем», видавництво «Щек»;
  • Ірина Іваськів – збірка оповідань і повістей «Євдокія», видавництво «Дружко»;
  • Євген Ільїн – роман «Реліквія», видавець Федоров О. М., «Друкарський двір Олега Федорова»;
  • Олександр Карпенко – роман-фентезі «Землі безсмертників», видавництво «Український пріоритет»;
  • Костянтин Коверзнєв – роман «Останнє Різдво перед кінцем світу», видавництво «Терен»;
  • Анжела Левченко – збірка поезії «Між вічністю і миттю на межі», ФОП Цюпак А.А.;
  • Леонід Лейдерман – роман-мозаїка «Сім’я Шойхетів, або Пересипська симфонія», видавництво «Політехперіодика»;
  • Євдокія Макаренко – роман «Грішна», ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»;
  • Олександр Мимрук – збірка поезії «Річка з назвою птаха», «Видавництво Старого Лева»;
  • Інна Михайлова (літературний псевдонім Їнка Сяньчина) – збірка поезії «Ґрааль», видавничий дім «Гельветика»;
  • Надія Позняк – збірка поезії «Прикордонного міста малесенький рай : життєва проза – поезія війни», видавничо-виробниче підприємство «Мрія»;
  • Галина Половенко – роман «Життя як уламки скла», видавництво Ірини Гудим;
  • Юлія Присяжна, упорядниця – збірник публіцистичних статтей «З глибин думками повернусь», видавництво ПАІС;
  • Сергій Савюк – роман «Щоденник бойового медика», видавництво «Гамазин»;
  • Людмила Смолярова (літературний псевдонім Міла Смолярова) – збірка новел «Дим», видавництво «Темпора»;
  • Андрій Стебелєв – збірка нарисів «Художнє слово на Вінниччині», ПП «ТД «Едельвейс і К»;
  • Анатолій Сухобрус – історична драма «Симоненків Подзвін», портал UkrDramaHub;
  • Тетяна Чудновець – роман «Подоляночка. Незломима», видавничий дім «Орландо»;
  • Василь Шкіря – збірка «За тиждень до весни», всеукраїнське державне видавництво «Карпати»;
  • Світлана Щиголєва – поетизована адаптація трагедії «Павло Полуботок. Наказний гетьман України», видавництво «Майдан».

Розглядатиме заявки та подані твори й обиратиме лавреата Комітет з присудження премії. Про результати повідомлять на офіційному сайті Держмистецтв та на сторінках у соцмережах.

Читайте також: Кокотюха став лавреатом літературної премії Всеволода Нестайка

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреаткою премії імені Олеся Гончара стала письменниця Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.