За новою системою учні навчатимуться або в академічних ліцеях, або в закладах професійної чи фахової передвищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що це дозволить кожному школяру обрати освітню траєкторію, яка найкраще відповідає його цілям — чи то вступ до університету, чи здобуття конкретної професії.

У 10–12 класах академічних ліцеїв учні навчатимуться за обраним профілем. У межах закладу можна буде комбінувати курси з різних галузей, наприклад, поєднувати філологію з фізикою або біологію з інформатикою. Водночас у школах залишаться й обов’язкові дисципліни: українська мова, математика, історія України, іноземна мова тощо.

Що передбачає реформа навчання для старшокласників 

Особливістю нової системи стане велика кількість годин, відведених на вибіркові предмети. У 10 класі на це передбачено 140 годин, у 11 — 315, а у 12 — 420. Учень зможе фактично сформувати індивідуальний розклад, виходячи з того, ким хоче стати в майбутньому.

Реформа також охоплює професійні заклади освіти, де учні зможуть не лише здобути повну загальну середню освіту, а й опанувати робітничу професію, яка дозволить швидко розпочати кар’єру. Водночас після завершення навчання випускники таких закладів зможуть вступати до закладів вищої освіти.

Зазначимо, що пілотування нової моделі стартує вже з 1 вересня 2025 року. До нього залучені 30 академічних ліцеїв, які стануть осередками змін. У цих закладах уже створюються нові курси, тестуються навчальні матеріали, а вчителі проходять спеціальну підготовку. Згодом, саме вони консультуватимуть інші школи.

Однак, варто зауважити, що зміни не торкнуться початкової школи — навчання в 1–4 класах залишиться без змін. Гімназії теж продовжать працювати, проте старші класи функціонуватимуть окремо — у форматі великих академічних ліцеїв із сучасною базою та потужними освітніми командами. У таких закладах передбачено не менше 100 учнів на паралелі.

Ба більше, для дітей, які навчатимуться в ліцеях далеко від дому, буде організовано підвезення. За це відповідатимуть місцеві органи влади. Якщо ж відстань до ліцею перевищує 30 кілометрів, у закладі можуть створити пансіон, де учні зможуть жити й навчатися в комфортних умовах.

Загалом, у МОН підкреслюють, що мета реформи — створити умови для якісної та доступної освіти, яка готуватиме учнів до життя та професійної реалізації, а також даватиме можливість кожному зробити усвідомлений вибір ще у старших класах.

Раніше Фокус писав, що абітурієнти стали частіше звертати увагу на університети на сході та півдні України. Попри близькість до зони бойових дій, ці виші не лише продовжують працювати, а й пропонують привабливі умови: додаткові бали, пільги, підвищені гранти та конкурентну вартість навчання.

Окрім цього, в липні Фокус повідомляв, що українські підлітки починають навчання в 11 класі очно, а закінчують дистанційно, щоб мати змогу виїхати за кордон до того, як їм виповниться 18 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

Ним виявився мобілізований військовослужбовець однієї з бригад Національної Гвардії, що дислокується у Запоріжжі.

За матеріалами справи, «кріт» зливав ворогу інформацію про одне із стратегічних оборонних підприємств у Дніпропетровській області, яке займається виробництвом вибухових матеріалів і боєприпасів різних типів.

Крім того, він надсилав загарбникам дані про військову частину Нацгвардії, яка відповідає за охорону цього об’єкта.

«Агент володів відповідною інформацією, оскільки до мобілізації особисто працював на цьому підприємстві. Як встановило розслідування, фігурант сам вийшов на ворожу спецслужбу і запропонував окупантам секретну інформацію в обмін на гроші», – зауважили в СБУ.

Співробітники СБУ задокументували діяльність «крота» та спільно з представниками Нацгвардії затримали його.

Слідчі Головного слідчого управління СБУ повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Зловмиснику загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Як поінформували у Офісі генпрокурора України, мешканець Дніпропетровщини, який раніше працював на держпідприємстві хімічної галузі, збирав та передавав представникам країни-агресора дані про розташування виробничих приміщень стратегічного об’єкта.

“Ці відомості ворог використовував для планування ударів по підприємству. Більше того, після мобілізації до Збройних Сил України, фігурант мав намір продовжити діяльність на користь ворога — вже у формі “наведення” на позиції українських військових”, – розповіли у ОГП.

Розслідування здійснюється слідчими Головного управління СБУ за оперативного супроводу Департаменту захисту національної державності.

Як повідомляв Укрінформ, військова контррозвідка СБУ викрила у лавах Сил оборони агента російської воєнної розвідки, який готував ворожі удари по аеродромах базування літаків F-16, Mirage 2000 та Су-24.

Фото: СБУ

В четвер 31 липня в одеській бібліотеці імені Грушевського відбувся захід присвячений деколонізації: минув рік від прийняття Головою Одеської ОВА розпоряджень № 694/A-2024 про перейменування вулиць та № 695/A-2024 про демонтаж памʼятників. У розмові обговорили результативність закону, зокрема проблематику та пропозиції. 

Закон сприймається як ”декоративний”, адже голів ОВА уповноважили видавати розпорядження щодо забороненої символіки, проте не надали інструментів для їх практичного виконання — це завдання покладене на органи місцевого самоврядування. Водночас останні часто не виконують ці розпорядження, що призводить до того, що ініціативні дії окремих громадян можуть стати підставою для адміністративного чи навіть кримінального правового переслідування.

Деякі органи місцевого самоврядування, керуючись відкритими антиукраїнськими чи антидержавними поглядами, замінюють назви, наприклад, присвячені сучасним героям, на нейтральні. Це частково знецінює зусилля з переосмислення публічного простору. Сьогодні формування цього простору повністю залежить від рішень місцевої влади, що робить процес надмірно політизованим і створює ризики розмивання української ідентичності.

Нагадаємо, влітку 2025 року ЮНЕСКО має розглянути відкритий лист звернення діячів культури України щодо знесення пам’ятників в Одесі та перейменування вулиць. Серед понад 120 підписантів — донька та онук Ісака Бабеля, шахіст Михайло Голубєв, художник Михайло Рева та письменниця Майя Дімерлі. Головною вимогою було заморозити рішення, аби мати час детально ознайомитися з кожним перейменованим ім’ям та демонтованим пам’ятником, аби визначитися ”потрібні вони чи ні”.

Катерина Глушко