Житлова політика в Україні потребує сучасних рішень. Це комплексна реформа

 Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися, і що саме їм гарантує держава. 

Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та  про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді. 

У рамках цієї реформи ми спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Уже незабаром очікуємо ухвалення цього законопроєкту Верховною Радою.

ЧОМУ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ САМЕ ТЕПЕР

Нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінювання збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Унаслідок війни постраждали понад 2 млн домогосподарств. Це 13 відсотків усього житлового фонду.

Водночас держава не має сучасної житлової політики. У нас досі діє Житловий кодекс СРСР 1983 року, який давно втратив зв’язок із реальністю. Системність відсутня, реєстри не пов’язані між собою, державна допомога – точкова, а процес отримання житла часто непрозорий і корупційно ризикований.

ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН 

По-перше, черга на житло залишиться, але вона стане цифровою. Усі заявки громадян оброблятимуться в Єдиній електронній інформаційно-аналітичній системі. Це дасть змогу автоматизувати процес, уникнути чиновницького втручання та пришвидшити розгляд заяв. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.

По-друге, закон вводить чіткі критерії для соціального, службового та доступного житла. Зокрема, ВПО, люди з інвалідністю, працівники бюджетної сфери зможуть отримувати соціальне житло в оренду за пільговими умовами. Економічно активні українці – придбати житло через іпотеку або лізинг, з державною участю.

По-третє, у сфері управління житлом з’явиться револьверний фонд. Кошти, отримані від оренди житла чи виконання зобов’язань за кредитними програмами, не «зникатимуть» у бюджетах, а спрямовуватимуться на утримання, ремонт та будівництво нового житла. Це –  основа для фінансової сталості житлової політики.

Крім того, закон створює нову екосистему:

● регіони отримають змогу реалізовувати житлові стратегії під місцеві потреби;

● оператори доступного житла залучатимуть приватний капітал;

● модернізація житлового фонду відповідатиме європейським стандартам якості та енергоефективності;

● з’явиться конкурентне середовище для приватних власників орендного житла, що дасть змогу детінізувати ринок.

Розроблення законопроєкту проходило у співпраці з ключовими міжнародними організаціями: Європейською комісією, ЄІБ, Світовим банком, ЄЕК ООН,  УВКБ ООН, офісом Ради Європи в Україні та іншими. Ухвалення документа передбачено Планом Ukraine Facility – розділ «Людський капітал», реформа №7.

Цей закон – не лише відповідь на виклики війни. Це інструмент трансформації житлової системи України в європейську, прозору, доступну та орієнтовану на потреби людини. Він також дасть змогу міжнародним партнерам мати чітке розуміння про потребу залучення інвестицій у житловий сектор.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства