Політика
Якою має бути житлова політика в Україні
Житлова політика в Україні потребує сучасних рішень. Це комплексна реформа
Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися, і що саме їм гарантує держава.
Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді.
У рамках цієї реформи ми спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Уже незабаром очікуємо ухвалення цього законопроєкту Верховною Радою.
ЧОМУ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ САМЕ ТЕПЕР
Нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінювання збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Унаслідок війни постраждали понад 2 млн домогосподарств. Це 13 відсотків усього житлового фонду.
Водночас держава не має сучасної житлової політики. У нас досі діє Житловий кодекс СРСР 1983 року, який давно втратив зв’язок із реальністю. Системність відсутня, реєстри не пов’язані між собою, державна допомога – точкова, а процес отримання житла часто непрозорий і корупційно ризикований.

ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН
По-перше, черга на житло залишиться, але вона стане цифровою. Усі заявки громадян оброблятимуться в Єдиній електронній інформаційно-аналітичній системі. Це дасть змогу автоматизувати процес, уникнути чиновницького втручання та пришвидшити розгляд заяв. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.
По-друге, закон вводить чіткі критерії для соціального, службового та доступного житла. Зокрема, ВПО, люди з інвалідністю, працівники бюджетної сфери зможуть отримувати соціальне житло в оренду за пільговими умовами. Економічно активні українці – придбати житло через іпотеку або лізинг, з державною участю.
По-третє, у сфері управління житлом з’явиться револьверний фонд. Кошти, отримані від оренди житла чи виконання зобов’язань за кредитними програмами, не «зникатимуть» у бюджетах, а спрямовуватимуться на утримання, ремонт та будівництво нового житла. Це – основа для фінансової сталості житлової політики.
Крім того, закон створює нову екосистему:
● регіони отримають змогу реалізовувати житлові стратегії під місцеві потреби;
● оператори доступного житла залучатимуть приватний капітал;
● модернізація житлового фонду відповідатиме європейським стандартам якості та енергоефективності;
● з’явиться конкурентне середовище для приватних власників орендного житла, що дасть змогу детінізувати ринок.
Розроблення законопроєкту проходило у співпраці з ключовими міжнародними організаціями: Європейською комісією, ЄІБ, Світовим банком, ЄЕК ООН, УВКБ ООН, офісом Ради Європи в Україні та іншими. Ухвалення документа передбачено Планом Ukraine Facility – розділ «Людський капітал», реформа №7.
Цей закон – не лише відповідь на виклики війни. Це інструмент трансформації житлової системи України в європейську, прозору, доступну та орієнтовану на потреби людини. Він також дасть змогу міжнародним партнерам мати чітке розуміння про потребу залучення інвестицій у житловий сектор.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Лише Трамп може зупинити війну в Україні
Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Тільки Трамп може зупинити війну», – сказав Сибіга.
За його словами, з 20-пунктного проєкту мирного плану нині залишилося лише «кілька» невирішених пунктів. «Найбільш чутливі та найскладніші мають бути розглянуті на рівні лідерів», – додав глава українського МЗС.
Зазначається, що під час другого раунду тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі раніше цього тижня не було жодних ознак прориву, хоча в четвер був проведений обмін 314 військовополоненими – перший такий обмін з жовтня.
Президент Володимир Зеленський сказав журналістам у суботу, що США запропонували новий раунд переговорів у Маямі через тиждень, на що Київ погодився. «Моя оцінка така, що ми маємо імпульс. Це правда. Нам потрібна консолідація або мобілізація цих мирних зусиль, і ми готові пришвидшитися», – зазначив міністр.
Україна зосереджена на отриманні гарантій безпеки Заходу для стримування потенційної майбутньої російської агресії після набрання чинності угоди про припинення вогню.
За словами Сибіги, США підтвердили Україні свою готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі США.
«Особисто я на цьому етапі не вірю в будь-яку інфраструктуру чи архітектуру безпеки без американців… Ми повинні мати їх поруч – і вони вже в цьому процесі. Це величезне, величезне досягнення», – сказав він.
Міністр закордонних справ заявив, що деякі інші країни, окрім Великої Британії та Франції, які вже публічно взяли на себе зобов’язання, підтвердили свою готовність направити війська до України як сили стримування, але він відмовився назвати їх.
Сибіга також заявив, що окрім «контингенту на землі» має бути механізм, подібний до п’ятої статті НАТО, яка класифікує напад на одну державу-члена як напад на всіх.
За його словами, запропоноване членство України в Європейському Союзі також забезпечить додатковий елемент безпеки.
У суботу Зеленський висловив стурбованість щодо двосторонніх переговорів між Росією та США, які, за його словами, включають пропозицію Москви щодо інвестицій у розмірі 12 трлн дол.
Сибіга заявив, що деякі з цих обговорень можуть вплинути на суверенітет чи безпеку України, і Київ не підтримуватиме жодних таких угод, укладених без цього.
Він також сказав, що рішення будь-якої країни в ході мирного врегулювання визнати суверенітет Росії над Кримом чи Донбасом буде «юридично недійсним». «Ми ніколи цього не визнаємо. І це буде порушенням міжнародного права. Це не про Україну – це питання принципу», – підсумував Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що мирний план не буде таким, щоб задовольнити всіх, і в ньому завжди будуть компроміси.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Санкції України та партнерів обмежують потенціал російського ВПК
Санкційні рішення України дедалі частіше беруть за основу партнери, що в підсумку безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК.
Про це повідомив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ із посиланням на Офіс Президента України.
«Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК», – зазначив він.
Власюк нагадав, що Президент Володимир Зеленський підписав укази №102/2026 та №103/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
Зазначається, що перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб.
«Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск», – йдеться у повідомленні.
Водночас другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадили Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
Повідомляється, що до цього пакета увійшла екосистема криптовалютної мережі А7, через яку, зокрема, оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет.
Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та промислове накопичення віртуальної валюти (майнінг). Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
В ОП зауважили, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
Як повідомляв Укрінформ, після масованого удару Росії по Україні у ніч на 7 лютого, під час якого було застосовано понад 400 дронів і майже 40 ракет, Президент Володимир Зеленський підписав рішення про запровадження нових санкцій проти російського ВПК та фінансового сектору.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події6 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини6 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини7 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Події5 днів agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
