Події
У Києві показують картини, які понад 80 років були недоступні для глядачів
У Національному художньому музеї України у Києві виставковим проєктом «Спецфонд. Нові дослідження» представляють завершальний етап багаторічної дослідницької роботи, що повертає з історичного забуття митців українського модернізму першої третини ХХ століття.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, у трьох залах розміщені роботи Давида Бурлюка, Івана Падалки, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937-1939 роках у так званому Спецфонді – спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців, яких радянська влада зарахувала до формалістів, націоналістів та ворогів народу.
У Києві відкрили виставку українських художників-модерністів ХХ століття / Фото надані НХМУ
Каральними радянськими органами ці мистецькі твори були визнані шкідливими і готувалися до знищення. Мали зникнути з публічного простору не лише картини, а й їхні творці. Багато з них заплатили за творчість свободою або життям. Репресували із представлений у київській виставці – Івана Падалку, Василя Сильвестрова.
Кураторка виставки «Спецфонд. Нові дослідження», генеральна директорка НХМУ Юлія Литвинець розповідає, що роботи так званих «формалістів, націоналістів і ворогів народу» (за визначенням репресивних радянських органів) у Київ звозили з кількох міст, зокрема Одеси та Харкова.
За 1937-1939 роки в музеї, який нині має назву Національний художній музей України, сформувалася засекречена велика збірка мистецьких предметів, які планували знищити: більше 1747 одиниць збереження. Литвинець уточнила, що під одним номером нерідко була низка предметів: понад десять графічних робіт чи фотографій.
Наприклад, були вилучені всі роботи Всеволода Максимовича («Поцілунок», «Карнавал» та «Автопортрет» 1913 року і т.д.). Також мали знищити роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова й багатьох інших українських художників, які через переслідування радянською владою є маловідомими.
Литвинець каже, що картини вдалося зберегти завдяки самовідданій роботі музейників. У 1930-і роки майже половина співробітників закладу була розстріляна репресивними радянськими органами, повідомила генеральна директорка НХМУ.
У Національному художньому музеї України перша виставка, присвячена роботам із Спецфонду, відбулася 1998 року; наступні – у 2015 та 2016.
Проєкт «Спецфонд. Нові дослідження» вперше представляє частину творів, які донедавна залишалися недоступними для дослідників та публіки. Лише цьогоріч були розгорнуті та відреставровані дві масштабні роботи Абрама Черкаського, які понад 80 років пролежали намотаними на вали: «Ліс» та «Робітники», а також «Праля Олександра Лісовського.
Виставка «Спецфонд. Нові дослідження» триває з 20 червня до кінця літа.
Письменник та військовослужбовець Сергій Жадан вважає, що під час повномасштабної війни культура не може стати на паузу і в цих умовах вона є не розвагою, а тим, що дає людям емоційну стабільність.
Про це Жадан зазначив під час зустрічі з військовослужбовцями у Житомирі, передає кореспондент Укрінформу.
«Культура – це не про розвагу, а про нашу емоційну стабільність і наше емоційне здоров’я. Так чи інакше всі ми щось читали, дивилися, слухали і це сформувало нашу емоційність. Зараз, відкриваючи в черговий раз книжку чи дивлячись кіно, ми просто намагаємося набути якоїсь рівноваги, відновити спокій і свою емоційну вертикаль. Цього не слід знецінювати і недооцінювати, інакше потім буде більше роботи в психотерапевтів», – сказав Жадан.
Він додав, що виступає за те, аби в умовах великої війни культура не стала на паузу.
«Зрозуміло, що культура не може не реагувати на війну. Зараз фактично всі концерти, вечори, фестивалі, які відбуваються в Україні, мають волонтерську складову і збирають гроші на військо. На всіх цих заходах завжди є військові, які перебувають на ротації, лікуються після поранення або демобілізувалися. Приходять вони, їхні діти, дружини, і для них дуже важливо не сидіти вдома зі своєю тривогою і страхом, а бути в середовищі людей, з якими ти знаходишся на одній хвилі», – зауважив письменник.
Як повідомляв Укрінформ, український письменник, поет і військовий Сергій Жадан переконаний, що російська війна змінила українську мову – з неї зникла легкість, а натомість з’явився біль.
Фото Ірини Чириці
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2025 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.
Цьогоріч премія присуджується до дня народження Михайла Дерегуса, 5 грудня, художникам у номінації «графіка» за визначні твори (цикл творів), що відзначаються високим професіоналізмом виконання.
Як зазначається, на здобуття премії подається твір (цикл творів), що створений та оприлюднений протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до його подання на здобуття премії, має позитивні рецензії у мистецтвознавчій літературі, засобах масової інформації.
Відбір творчих робіт претендентів на здобуття премії здійснюється за такими критеріями: професійна майстерність; використання в художніх творах технік, комбінацій, сюжетних ліній, мотивів, образів, співзвучних з творчістю М. Г. Дерегуса; участь у всеукраїнських (міжнародних) виставках образотворчого мистецтва (графіка).
Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться інститутами громадянського суспільства, що спрямовують свою роботу на підтримку культури і мистецтва, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та закладами мистецької освіти.
Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.
Прийом документів здійснюється з 10 вересня до 1 листопада 2025 року лише в електронному вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році лавреаткою премії імені Михайла Дерегуса стала художниця Любов Яцків за створення іконостаса у храмі Святої Софії – Премудрості Божої при Українському католицькому університеті.
Фото: uartlib.org
Мурал відомого британського художника Бенксі, який на початку тижня з’явився на стіні Королівського суду у Лондоні, був замальований.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
З моменту виявлення муралу у понеділок його неодноразово приховували та охороняли охоронці суду, а Королівська судова адміністрація підтвердила, що твір Бенксі буде видалений, оскільки будівля є пам’яткою архітектури і знаходиться під захистом закону.
Сам Бенксі підтвердив, що це його робота, опублікувавши допис в соцмережі Instagram, де показав мурал ще до того, як його приховали.
Зазначається, що цей твір мистецтва з’явився через кілька тижнів після того, як головна суддя Англії та Вельсу суду неодноразово висловила стурбованість щодо безпеки суддів, які, за її словами, зазнавали «дедалі більшої кількості образ».
Фреску Бенксі визнали заподіянням шкоди, поліція розпочала розслідування.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Перше фото: Instagram / Banksy
-
Війна1 тиждень agoРосійська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини1 тиждень agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика1 тиждень agoЦе показує, що він слабкий
-
Усі новини6 днів agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Політика1 тиждень agoПрипинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Війна1 тиждень agoЛюксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Усі новини1 тиждень agoМомент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії