Цієї осені Молдова опиниться перед вирішальним політичним вибором. 28 вересня в країні пройдуть парламентські вибори, які можуть стати критично важливими для збереження та розвитку проєвропейського курсу. У центрі уваги — не лише внутрішньополітична стабільність, але й питання безпеки всієї Східної Європи. Чи зможе Кишинів протистояти зовнішньому впливу, зберегти демократичний вектор і не дати проросійським силам зірвати виборчу кампанію?

Про це журналістам Новини.LIVE в ексклюзивному інтерв’ю розповіла депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Реклама

Вибори в Молдові

Парламентські вибори в Молдові можуть визначити не лише внутрішній вектор розвитку, а й долю всього регіону. Уряд орієнтується на проєвропейський курс, однак йому протистоять проросійські сили, які прагнуть змінити зовнішньополітичний напрямок держави. Кампанія відбувається на тлі активного втручання ззовні, численних спроб дестабілізації та гібридних атак. Влада відкрито заявляє: мета Кремля — зірвати демократичні процеси та повернути Молдову під геополітичний вплив Москви.

“Минулого року ми вже бачили потужні інструменти впливу з боку Росії. Йдеться про сотні мільйонів доларів, які були влиті до Молдови в обхід закону — готівкою, банківськими картками, через церковні структури. Цьогоріч очікуємо ті самі механізми, тому змінюємо законодавство, збільшуємо штрафи й посилюємо контроль”, — наголосила депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Ці схеми координуються бізнесменом і політиком Іланом Шором, який втік з країни після вироку за масштабні корупційні оборудки. Саме він є головною фігурою в проєктах, що мають на меті дестабілізувати ситуацію напередодні виборів. Йдеться не лише про підкуп виборців, а й про технології з інформаційного тиску, маніпуляції та створення атмосфери хаосу.

Кібератаки під час виборів 

Сучасна виборча кампанія в Молдові має ще одну особливість — постійна загроза кібератак і інформаційних диверсій. Державні служби фіксують спроби зірвати роботу виборчих дільниць, особливо тих, що знаходяться за межами країни. Це не випадковість, а цілеспрямована стратегія, головна мета якої — обмеження участі в голосуванні проєвропейськи налаштованої діаспори. 

“Ми фіксуємо кібератаки на наші виборчі дільниці за кордоном. Це робиться навмисно, щоб унеможливити голосування для діаспори, яка живе в Європі. Водночас опозиційні сили — соціалісти й комуністи — реєструють проєкти законів, які можуть обмежити права на голосування громадян за межами країни”, — пояснює депутатка.

Такі законопроєкти є загрозою не лише для прозорості виборів, а й для демократичного розвитку загалом. Уряду доводиться боротися на кількох фронтах — юридичному, інформаційному та технологічному. Під питанням — не просто вибори, а право сотень тисяч громадян впливати на майбутнє своєї держави. 

Молдавська діаспора

Особливу надію Молдова покладає на свою діаспору, яка протягом останніх років дедалі активніше бере участь у виборах. В умовах політичної нестабільності саме вона може забезпечити необхідний баланс. Люди, які за кордоном, добре розуміють, що означає жити у правовій державі. 

“У нас у Європі понад мільйон громадян — це наша армія. Люди, які живуть у Румунії, Італії, Німеччині, Франції, Великій Британії, — вони знають, що таке європейські стандарти. І вони точно не хочуть повернення в сірий простір російського впливу”, — зазначає депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Однак і діаспора стала мішенню для дезінформаційних кампаній, тому важливо забезпечити не лише технічну можливість для голосування, а й інформаційну захищеність. Для цього уряд створив Центр боротьби з дезінформацією — у партнерстві з Євросоюзом. Він уже працює з фейками, які розповсюджуються через TikTok, Telegram і проросійські ЗМІ.

Проросійські сили в Молдові 

Мовне питання — ще один чутливий елемент політичного процесу. Близько третини населення країни спілкується російською, і влада це визнає. Особливу увагу приділяють регіонам — таким як Гагаузія та Придністров’я — де проросійські наративи мають особливо сильний вплив. Пояснювати реформи, європейський вибір і безпекові виклики потрібно мовою, яку чують і розуміють. 

“Дуже важливо говорити з громадянами республіки Молдова, і на румунській, і російській мови. Бо на російській говорить 30% населення — це не тільки Гагаузія, а й Кишинів та інші регіони”, — зазначає народна обраниця.

Цей підхід дозволяє не лише розширити охоплення кампанії, а й будувати міст довіри між владою та тими громадами, які традиційно почувалися осторонь державної політики. Відкритість до діалогу — важливий сигнал, що курс на ЄС передбачає не уніфікацію, а інтеграцію. 

Євроінтеграція для Молдови

Уряд Молдови відкрито визнає, що євроінтеграція — це не лише гасла, а реальна трансформація державних інституцій. Реформи вже змінюють повсякденне життя — зменшують корупцію, підвищують прозорість, покращують доступ до адміністративних послуг. 

“Реформи не абстрактні — вони змінюють щоденне життя людей. І наше завдання — пояснити це громадянам простою мовою. Не лозунги, а реальні приклади: краще адміністрування, прозорі державні закупівлі, соціальні послуги, які відповідають європейським стандартам”, — каже депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Це вимагає особистої присутності на місцях, прямої розмови з виборцями, а не лише реклами в інтернеті. Такий підхід дозволяє уникнути впливу фейків і маніпуляцій, які масово ширяться в соцмережах. Влада визнає: головна битва — не лише за голоси, а за свідомість і довіру. І якщо її виграти — це буде крок не тільки до європейського майбутнього Молдови, а й до більшої стабільності в регіоні загалом, зокрема й Україні.

Раніше ми писали, що АТ “Укрзалізниця” планує звести євроколію від Рені до Джурджулешт. А також про те, які документи варто мати з собою, щоб подорожувати до Молдови.