Упродовж 24-25 червня включно у Гаазі тривав щорічний саміт НАТО. Нідерланди вперше приймали саміт, при тому, що є однією з дванадцяти країн – засновниць блоку і його повноправним членом ще з далекого 1949 року.

За підрахунками нідерландського видання АD, нинішній саміт НАТО в Гаазі став найдорожчим в історії, а його проведення коштувало понад 1 мільйон євро за хвилину. Такі в прямому сенсі космічні витрати були обумовлені зокрема рекордними заходами безпеки. Охоронна операція отримала назву Orange Shield (Помаранчевий щит – Фокус) і передбачала безпосереднє залучення понад 27 тисяч поліцейських та 10 тис. військовослужбовців. Зрештою фрегати патрулювали Північне море, у небі кружляли винищувачі F-35 та гелікоптери Apache, а системи протиповітряної оборони були приведені у повну бойову готовність.

Про що свідчать результати гаагського саміту НАТО

Саміт НАТО у Гаазі став першою зустріччю лідерів за нової президентської каденції Дональда Трампа. Показово, що у підсумковій декларації саміту згадані лише дві держави, що не є членами Північноатлантичного Альянсу. Це Росія, яка єдиною отримала статус “довгострокової загрози”, а також Україна, подальший захист якої визнаний пріоритетом НАТО. Зокрема, держави-члени Альянсу взяли на себе зобов’язання допомагати Збройним силам України (ЗСУ) за рахунок оборонних витрат, які планують збільшити до 5% від ВВП до 2035 року.

Крім того, генсек НАТО Марк Рютте після завершення саміту публічно підтвердив наміри Альянсу продовжити підтримку Києва на його “незворотному шляху” до членства.

Про те, що під час закритої зустрічі на рівні глав-держав НАТО Дональд Трамп визнав “складність ситуації” з повномасштабним вторгненням Росії в Україну повідомило Bloomberg. За словами джерела агентства, Трамп також заявив, що відносно України потрібно вжити заходів, оскільки ситуація “повністю вийшла з-під контролю”. Президент США не деталізував, що саме має на увазі, але ці слова усі присутні розцінили як вельми позитивний сигнал його зацікавленості в подальшому процесі мирного врегулювання у російсько-українській війні, резюмує Bloomberg.

Які плюси для України приніс саміт НАТО у Гаазі

Загалом позитивно результати саміту НАТО для України оцінює  й провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Зокрема, у розмові з Фокусом аналітик констатував: “Перед цим самітом були жваві дискусії стосовно того, варто чи ні президенту Зеленському їхати до Гааги, оскільки, мовляв Україна навряд чи буде в центрі уваги. Але все ж таки наші друзі та партнери зробили все, щоб саме Україна була в центрі уваги цього саміту і тому дійсно візит президента Зеленського на цей захід, як то кажуть, точно не був даремним. Тим паче, що на полях саміту таки пройшла його безумовно важлива для України зустріч з Трампом, яка тривала навіть довше, ніж було передбачено регламентом.  Крім того, надзвичайно важливо, що в заключній декларації Сполучені Штати погодили, зокрема й той факт, що Україні потрібно допомагати надалі. При цьому, знаючи, що Трамп наполягає на тому, щоб країни НАТО виділяли 5% від ВВП на оборонні цілі, цей пункт фактично об’єднали з кейсом подальшої підтримки України, таким чином “вшивши” це питання в бюджет країн-членів НАТО”.

Окрему увагу експерт звертає на формулювання у заключному комюніке гаагського саміту Альянсу щодо Росії. “Путін, як то кажуть, здобув! Російську Федерацію у підсумковій заяві саміту НАТО зазначили, як єдину у світі країну, яка становить загрозу державам-членам Північноатлантичного Альянсу. Тобто не Китай, а саме Росію виокремили, і це я вважаю, позитивний момент для України, оскільки ми постійно змушені повторювати очевидне, а саме те, що ми воюємо не лише за себе, а й за Європу. Таким чином підсумкова декларація НАТО дає чіткий сигнал, що основний ворог Альянсу – це РФ і блок повинен працювати над протидією саме цьому конкретному ворогу”, – акцентує Іван Ус.

На його переконання, літо-2025 в контексті саміту НАТО стало, попри побоювання, “приємно спекотним” для України, а підсумкове комюніке є “дуже проукраїнським фінальним акордом”.  

Який фактор став домінуючим на саміті Альянсу

Водночас політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Петро Олещук, коментуючи Фокусу підсумки саміту НАТО у Гаазі, зазначив: “Якщо ми згадаємо масові публікації напередодні саміту, які буквально заполонили провідні західні медіа, то там панував суцільний песимізм. Зокрема, висловлювалися побоювання, що з тим, аби не дратувати Трампа, ніяких чітких формулювань щодо України, не буде. Втім, Трамп приїхав на цей саміт у піднесеному настрої, будучи, з його точки зору, переможцем у близькосхідному конфлікті. З огляду на позитивний настрій, Трамп не лише підтвердив зобов’язання США щодо НАТО, а й погодив у підсумковому комюніке визнання Росії ключовою загрозою для Альянсу. Взагалі, загальна картина саміту виглядала так, що саме настрій Трампа був вирішальним фактором зібрання у Гаазі”.

Практично усі сигнали, які Трамп подавав на саміті НАТО у Гаазі, вважає політолог, так чи інакше грають на користь Україні, при тому, що президент США, зокрема за підсумками двосторонньої зустрічі з Володимиром Зеленським, уникав “відверто анти путінських заяв”.

“Насправді цей саміт НАТО міг би стати набагато гіршим для України. Але я думаю, що для Трампа та його найближчого оточення стає все більш очевидним той факт, що так зване перезавантаження відносин з Росією є малоймовірним через низку обставин. На мій погляд, в період після операції СБУ “Павутина” до моменту проголошення зупинення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном, виникли достатньо серйозні перешкоди для подальшої великої дружби між Вашингтоном та Москвою. Не виключаю, що ці перешкоди зрештою виявляться нездоланними, тому що надто багато факторів гратимуть на це”, – підкреслює Петро Олещук.

Наголосивши на тому, що Путін не має жодних сентиментів відносно іранського режиму, експерт між тим констатував, що своїм втручанням у близькосхідний конфлікт Сполучені Штати “добряче принизили” очільника Кремля. “Путін цього Трампу не пробачить однозначно. Так, публічно він й надалі, ймовірно, буде лестити президенту США. Але ці лестощі щодо Трампа носитимуть виключно тактичний і награний характер”, – зазначає Петро Олещук. 

З огляду на “параноїдальну злопам’ятність” Путіна, прогнозує політолог,  Москва може помститися Трампу за “близькосхідне приниження”. А оскільки путінські помсти як правило асиметричні, констатує експерт, то не виключено, що РФ може затіяти низку “сюрпризів”, починаючи від гібридних спецоперацій в країнах Балтії, завершуючи терактами в самих Сполучених Штатах.