Connect with us

Політика

Високі ставки, рекордні витрати та майбутнє України в Альянсі

Published

on



У середу, 25 червня в Гаазі закінчив свою роботу дводенний саміт НАТО, де, зокрема, йшлося й про російсько-українську війну. Що показало засідання лідерів країн-членів Альянсу для воюючих сторін, з’ясовував Фокус.

Упродовж 24-25 червня включно у Гаазі тривав щорічний саміт НАТО. Нідерланди вперше приймали саміт, при тому, що є однією з дванадцяти країн – засновниць блоку і його повноправним членом ще з далекого 1949 року.

За підрахунками нідерландського видання АD, нинішній саміт НАТО в Гаазі став найдорожчим в історії, а його проведення коштувало понад 1 мільйон євро за хвилину. Такі в прямому сенсі космічні витрати були обумовлені зокрема рекордними заходами безпеки. Охоронна операція отримала назву Orange Shield (Помаранчевий щит – Фокус) і передбачала безпосереднє залучення понад 27 тисяч поліцейських та 10 тис. військовослужбовців. Зрештою фрегати патрулювали Північне море, у небі кружляли винищувачі F-35 та гелікоптери Apache, а системи протиповітряної оборони були приведені у повну бойову готовність.

Про що свідчать результати гаагського саміту НАТО

Саміт НАТО у Гаазі став першою зустріччю лідерів за нової президентської каденції Дональда Трампа. Показово, що у підсумковій декларації саміту згадані лише дві держави, що не є членами Північноатлантичного Альянсу. Це Росія, яка єдиною отримала статус “довгострокової загрози”, а також Україна, подальший захист якої визнаний пріоритетом НАТО. Зокрема, держави-члени Альянсу взяли на себе зобов’язання допомагати Збройним силам України (ЗСУ) за рахунок оборонних витрат, які планують збільшити до 5% від ВВП до 2035 року.

Крім того, генсек НАТО Марк Рютте після завершення саміту публічно підтвердив наміри Альянсу продовжити підтримку Києва на його “незворотному шляху” до членства.

Про те, що під час закритої зустрічі на рівні глав-держав НАТО Дональд Трамп визнав “складність ситуації” з повномасштабним вторгненням Росії в Україну повідомило Bloomberg. За словами джерела агентства, Трамп також заявив, що відносно України потрібно вжити заходів, оскільки ситуація “повністю вийшла з-під контролю”. Президент США не деталізував, що саме має на увазі, але ці слова усі присутні розцінили як вельми позитивний сигнал його зацікавленості в подальшому процесі мирного врегулювання у російсько-українській війні, резюмує Bloomberg.

Які плюси для України приніс саміт НАТО у Гаазі

Загалом позитивно результати саміту НАТО для України оцінює  й провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Зокрема, у розмові з Фокусом аналітик констатував: “Перед цим самітом були жваві дискусії стосовно того, варто чи ні президенту Зеленському їхати до Гааги, оскільки, мовляв Україна навряд чи буде в центрі уваги. Але все ж таки наші друзі та партнери зробили все, щоб саме Україна була в центрі уваги цього саміту і тому дійсно візит президента Зеленського на цей захід, як то кажуть, точно не був даремним. Тим паче, що на полях саміту таки пройшла його безумовно важлива для України зустріч з Трампом, яка тривала навіть довше, ніж було передбачено регламентом.  Крім того, надзвичайно важливо, що в заключній декларації Сполучені Штати погодили, зокрема й той факт, що Україні потрібно допомагати надалі. При цьому, знаючи, що Трамп наполягає на тому, щоб країни НАТО виділяли 5% від ВВП на оборонні цілі, цей пункт фактично об’єднали з кейсом подальшої підтримки України, таким чином “вшивши” це питання в бюджет країн-членів НАТО”.

Окрему увагу експерт звертає на формулювання у заключному комюніке гаагського саміту Альянсу щодо Росії. “Путін, як то кажуть, здобув! Російську Федерацію у підсумковій заяві саміту НАТО зазначили, як єдину у світі країну, яка становить загрозу державам-членам Північноатлантичного Альянсу. Тобто не Китай, а саме Росію виокремили, і це я вважаю, позитивний момент для України, оскільки ми постійно змушені повторювати очевидне, а саме те, що ми воюємо не лише за себе, а й за Європу. Таким чином підсумкова декларація НАТО дає чіткий сигнал, що основний ворог Альянсу – це РФ і блок повинен працювати над протидією саме цьому конкретному ворогу”, – акцентує Іван Ус.

На його переконання, літо-2025 в контексті саміту НАТО стало, попри побоювання, “приємно спекотним” для України, а підсумкове комюніке є “дуже проукраїнським фінальним акордом”.  

Який фактор став домінуючим на саміті Альянсу

Водночас політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Петро Олещук, коментуючи Фокусу підсумки саміту НАТО у Гаазі, зазначив: “Якщо ми згадаємо масові публікації напередодні саміту, які буквально заполонили провідні західні медіа, то там панував суцільний песимізм. Зокрема, висловлювалися побоювання, що з тим, аби не дратувати Трампа, ніяких чітких формулювань щодо України, не буде. Втім, Трамп приїхав на цей саміт у піднесеному настрої, будучи, з його точки зору, переможцем у близькосхідному конфлікті. З огляду на позитивний настрій, Трамп не лише підтвердив зобов’язання США щодо НАТО, а й погодив у підсумковому комюніке визнання Росії ключовою загрозою для Альянсу. Взагалі, загальна картина саміту виглядала так, що саме настрій Трампа був вирішальним фактором зібрання у Гаазі”.

Практично усі сигнали, які Трамп подавав на саміті НАТО у Гаазі, вважає політолог, так чи інакше грають на користь Україні, при тому, що президент США, зокрема за підсумками двосторонньої зустрічі з Володимиром Зеленським, уникав “відверто анти путінських заяв”.

“Насправді цей саміт НАТО міг би стати набагато гіршим для України. Але я думаю, що для Трампа та його найближчого оточення стає все більш очевидним той факт, що так зване перезавантаження відносин з Росією є малоймовірним через низку обставин. На мій погляд, в період після операції СБУ “Павутина” до моменту проголошення зупинення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном, виникли достатньо серйозні перешкоди для подальшої великої дружби між Вашингтоном та Москвою. Не виключаю, що ці перешкоди зрештою виявляться нездоланними, тому що надто багато факторів гратимуть на це”, – підкреслює Петро Олещук.

Наголосивши на тому, що Путін не має жодних сентиментів відносно іранського режиму, експерт між тим констатував, що своїм втручанням у близькосхідний конфлікт Сполучені Штати “добряче принизили” очільника Кремля. “Путін цього Трампу не пробачить однозначно. Так, публічно він й надалі, ймовірно, буде лестити президенту США. Але ці лестощі щодо Трампа носитимуть виключно тактичний і награний характер”, – зазначає Петро Олещук. 

З огляду на “параноїдальну злопам’ятність” Путіна, прогнозує політолог,  Москва може помститися Трампу за “близькосхідне приниження”. А оскільки путінські помсти як правило асиметричні, констатує експерт, то не виключено, що РФ може затіяти низку “сюрпризів”, починаючи від гібридних спецоперацій в країнах Балтії, завершуючи терактами в самих Сполучених Штатах. 



Джерело

Політика

Росія використовує замах на генерала Алєксєєва для дискредитації дипломатичних зусиль України

Published

on



Російські інформаційні ресурси, залучені до зовнішніх інформаційних втручань (FIMI), активізували поширення маніпулятивних матеріалів, використовуючи замах на генерала Володимира Алєксєєва як ключовий інфопривід для атак на Україну.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI.

За даними аналітиків, на близько 110 ресурсах, що системно поширюють дезінформацію та інформаційні маніпуляції, зафіксовано близько 7,3 тис. матеріалів зі згадками про Україну. Це майже у 1,55 раза більше, ніж у приблизно 950 легітимних іноземних медіа, де за аналогічний період опубліковано 4,7 тис. матеріалів. Загалом понад 62% публікацій про Україну іноземними мовами припали саме на ресурси, задіяні у російських інформаційних операціях.

У Страткомі зафіксували скоординоване поширення матеріалів, спрямованих на дискредитацію дипломатичних зусиль України після тристоронніх консультацій у Абу-Дабі. Українське керівництво звинувачували у так званій недоговороздатності через відмову погоджуватися на російські вимоги щодо передачі «всього Донбасу». Замах на генерала Алєксєєва використовувався для підкріплення тверджень про нібито ескалаційну та деструктивну роль України у переговорному процесі.

Паралельно російська пропаганда просувала максималістські позиції Кремля, зокрема через заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова про «неготовність США дотримуватися пропозицій Анкоріджа». Окремий блок кампанії був спрямований на дискредитацію безпекових гарантій для України, включно з ідеєю розміщення європейських контингентів після припинення бойових дій, а також на підрив довіри до західних постачань озброєння.

У цьому контексті активно тиражувалися заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що розміщення військ країн НАТО в Україні нібито «наближає війну для Європи», а також твердження Лаврова про те, що будь-яке західне озброєння в Україні є «загрозою безпеці Росії».

Водночас продовжувалося просування наративу про «втому Європи» від підтримки України через «надмірні витрати», а також звинувачення ЄС у «розпалюванні війни» та перешкоджанні мирним ініціативам. Для поширення цих меседжів використовувалися мережі Pravda, Sputnik, RT та інші ресурси, які є інструментами російських FIMI. Також зафіксовано інфільтрацію маніпулятивних наративів у лояльні уряду Орбана медіа, а також у ЗМІ інших країн Європи, Азії та Латинської Америки — насамперед через цитування заяв російських посадовців і версій ФСБ щодо замаху на генерала Алєксєєва.

Читайте також: У Москві стріляли в заступника начальника ГРУ

Як повідомляв Укрінформ, раніше роспроп поширював фейкові наративи, що дискредитують українців напередодні відкриття Олімпійських Ігор у Мілані.

Зображення: скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Політика

У Брюсселі розглядають п’ять кроків для вступу України до ЄС вже у 2027 році

Published

on



«Там, де є воля, знайдеться і шлях» — саме таким принципом керуються посадовці Європейського Союзу, які доопрацьовують план вступу України до блоку до кінця наступного року. Це може призвести до блискавично швидкого процесу вступу, який не мав прецедентів в історії ЄС.

Про це повідомляє Politico, чиї журналісти поспілкувалися з 10 європейськими посадовцями та дипломатами, повідомляє Укрінформ.

У публікаціїрозповідається, як саме може сформуватися прискорений процес членства України в ЄС: «Він зводиться до влучного визначення: «зворотне розширення» — новий спосіб вступу до ЄС, який ставить традиції з ніг на голову. ЄС спочатку надаватиме членство з обмеженими привілеями, а потім поступово підвищуватиме рівень членства у той час, як Україна проводитиме реформи, схвалені Брюсселем».

Крок 1 процесу – підготовка України до вступу, оскільки правило, що всі необхідні реформи мають бути впроваджені, залишатиметься чинним.

ЄС вже «завантажив наперед» заявку України на членство. Це передбачає надання Києву неофіційних рекомендацій у переговорах щодо «кластерів» – юридичних кроків на шляху до членства.

Як правило, вступ до ЄС – це довгий лабіринт, що включає шість кластерів, кожен з яких містить кілька розділів з питань, починаючи від сільського господарства та зовнішньої політики та судової реформи, пояснює видання. Країни ЄС повинні одноголосно погодитися закрити кожен кластер, перш ніж заявка країни на членство зможе просуватися далі.

Видання вважає, що традиційні часові рамки, які можуть розтягнутися на десятиліття, є безглуздими для України, враховуючи контекст вторгнення Росії. Саме тому ЄС працює над переглядом процесу, що є другим кроком, дозволяючи прискорений графік, який може застосовуватися до України, а також, потенційно, Молдови та Албанії.

«Посадовець ЄС заявив, що в договорах ЄС немає нічого, що могло б перешкодити прискореному просуванню країни до членства, за умови, що це відбувається за одностайним рішенням», – пише Politico.

Європейські чиновники та український уряд кажуть, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує зупинити рух України до ЄС, заявив Президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п’ятницю, коли його запитали про важливість формалізації дати вступу на 2027 рік.

Однозначність підтримки серед членів ЄС є однією з потенційних перешкод, враховуючи протидію з боку Угорщини. Проросійський прем’єр-міністр Віктор Орбан поставив запобігання вступу України до ЄС в основу своєї програми переобрання напередодні національних виборів у квітні. Він заявив минулими вихідними, що «Україна – наш ворог», оскільки Київ наполягає на забороні імпорту російських енергоносіїв до Європи.

Є кілька способів, як ЄС може обійти Орбана, пояснює Politico. Брюссель може дочекатися національних виборів у квітні 2026 року, що є третім кроком, та сподіватися, що прем’єр-міністр програє своєму супернику Петеру Мад’яру, який займе інший підхід до України.

Якщо Орбан переможе, може бути застосовано четвертий крок, коли лідери можуть спробувати залучити президента США Дональда Трампа, щоб той змусив Орбана зняти вето.

Якщо ці варіанти не спрацюють, ЄС може піти на п’ятий крок, тобто задіяти статтю 7 договору про функціонування ЄС — крайній захід, який може заблокувати здатність Угорщини перешкоджати Україні у вступі до ЄС. Столиці ЄС досі опиралися спробам застосувати статтю 7 і виключали її напередодні виборів в Угорщині. Але перемога Орбана вимагатиме відчайдушних заходів, вважає Politico.

«Членство України в ЄС зараз є центром складного мирного процесу за участю Москви, Вашингтона та Києва. Якщо заявка на членство до 2027 року буде включена до будь-якої мирної угоди, вона може стати занадто серйозною справою, щоб провалитися. Це не гарантує успіху, коли йдеться про ЄС, але дає потужний стимул змусити блок зробити те, що йому не є природним: мислити нестандартно», — пише видання.

Читайте також: Представник ЄС розповів, яких кроків очікують від України у податковій сфері

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на Bloomberg, Європейський Союз розглядає низку варіантів щодо включення членства України до майбутньої мирної угоди.

За словами джерел, серед варіантів, що розглядаються, вступ до Євросоюзу, а також негайний доступ Києва до деяких прав члена блоку. Співрозмовники додають, що ЄС може надати Україні чіткі терміни для виконання кроків, які потрібні для просування офіційної процедури вступу.

Джерела зазначають, що інші варіанти, що розглядаються, передбачають продовження нинішнього шляху вступу або запровадження перехідного періоду та поступового членства.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

«Український ланч» у Мюнхені вчергове збере впливових європейських лідерів

Published

on



Серед спікерів очікуються президент Чехії Петр Павел, прем’єр-міністри Данії Метте Фредеріксен, Нідерландів Дік Схооф, Хорватії Андрей Пленкович. Також запрошені президенти Фінляндії Александер Стубб і Латвійської Республіки Едгарс Рінкевичс, прем’єр-міністри Норвегії Йонас Гар Стьоре та Швеції Ульф Крістерссон.

Серед інших учасників дискусії будуть: глави зовнішньополітичних відомств Польщі Радослав Сікорський, Канади Аніта Ананд, Австрії Беате Майнль-Райзінгер, Молдови Міхай Попшой, Естонії Маргус Цахкна; міністр оборони Королівства Данія Троельс Лунд Поульсен, начальник штабу оборони Збройних сил Нідерландів Онно Айхельсхайм, очільник Штабу німецької армії Крістіан Фройдінг і керівник спеціального штабу з питань України Міноборони ФРН Йоахім Кашке; єврокомісари з питань розширення Марта Кос і з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс, депутати Палати представників США тощо.

Український ланч під час Мюнхенської конференції з безпеки вдевʼяте стане платформою для обговорення безпекової ситуації в Україні та її наслідків для Європи й міжнародного порядку світовими та українськими лідерами думок.

Темою 9-го «Українського ланчу» є «Україна: на передовій майбутнього», адже Зауважується, що Україна сьогодні — це передова лінія, де формується майбутнє європейської безпеки, де перевіряється здатність Європи захищати власні цінності та інтереси. Але цей фронтир зазнає жорстоких атак та потребує рішучої та постійної підтримки.

Цього року вперше Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Мюнхенською конференцією з безпеки (MSC), Офісом Президента України та Асоціацією оборонної промисловості України відкриють спеціальний «Український дім» в Мюнхені, який працюватиме з 12 до 14 лютого. Зокрема, 13.02 в ньому буде представлено виставку, яка висвітлить загрози безпеці Європи та її здатність змінюватися з необхідною швидкістю.

Читайте також: Світ увійшов у добу «політики руйнування», Європа мусить стати дієвою без США – доповідь Мюнхена

Нагадаємо, Мюнхенська конференція з безпеки є головним світовим форумом для обговорення політики безпеки. Цього року на її полях український народ буде відзначений премією Евальда фон Клейста, засновника конференції.

Фото: MSC



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.