Події
Український проєкт «Вакуум» отримав нагороду на кінофестивалі у Карлових Варах

Повнометражний дебютний ігровий проєкт «Вакуум» Єлизавети Сміт отримав спецнагороду Eurimages Special Co-production Development Award на індустрійній платформі KVIFF Eastern Promises у новій секції KVIFF Central Stage на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
Нагорода від Eurimages була присуджена українському проєкту, журі вирішило надати спеціальний грошовий приз для подальшої розробки фільму «Вакуум», режисеркою та сценаристкою якого є Єлизавета Сміт, а продюсером виступає Євген Рачковський.
«Ми пишаємося тим, що нагороджуємо цей український дебютний повнометражний проєкт, дія якого відбувається в Одесі. Фільм досліджує універсальний вплив втрати та те, як відсутність формує ідентичність і спільноти, підкреслюючи важливість пам’яті, перш ніж стане запізно», – ідеться в заяві журі.
До команди проєкту долучилися копродюсери Антонія Кіліан із PINK SHADOW FILMS (Німеччина) і Ральф Візер із Mischief Films (Австрія)
Проєкт розробляється українською компанією «Табор».
Eurimages – фонд підтримки кінематографії Ради Європи, заснований у 1988 році з метою заохочення європейського співробітництва у сфері кіновиробництва. Він надає фінансування копродукцій, підтримку дистрибуції та прокату, а також розвиток сценаріїв та кінопроєктів.
До Eurimages входять понад 40 країн-членів, включно з Україною.
Премія Eurimages Co-production Development Award присуджується перспективним проєктам, які сприяють міжнародній копродукції, культурному розмаїттю та розвитку європейської кіноіндустрії.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка українського режисера Дмитра Грешка «Дівія» змагається за головний приз кінофестивалю у Карлових Варах.
Фото: usfa.gov.ua
Події
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих

Журі літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2025 року» обрало фіналістів у двох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, у категорії поезія ними стали:
- Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
- Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
- Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
- Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
- Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).
У категорії проза це:
- Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
- Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
- Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).
Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.
Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».
Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.
Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.
Події
Поліція Лондона почала розслідування після появи нового муралу Бенксі

Особа невловимого художника Бенксі може бути розкрита, оскільки поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.
Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.
Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.
Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.
Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.
«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.
Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.
Фото: Instagram / Banksy
Події
«Видавництво Старого Лева» більше не друкуватиме книги Жоеля Діккера

“Видавництво Старого Лева” припинить купівлю прав на нові книжки швейцарського письменника Жоеля Діккера, якого раніше критикували за прихильність до Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на співзасновницю і головну редакторку видавництва Мар’яну Савку.
“Ми не знищуємо тираж книжки Жоеля Діккера, але припиняємо видавати нові книжки і купувати права на твори цього автора”, – пояснила Савка.
Вона також зазначила, що шкодує про те, що видавництво друкувало книжку “Повний безлад” кінорежисера Вуді Аллена.
“На щастя, (в нашому репертуарі її) вже давно нема. Як і жодної шани до цього автора з повним безладом у голові”, – зазначила Савка.
Жоель Діккер — швейцарський письменник, який пише французькою мовою. Засновник і головний редактор видавництва Rosie&Wolfe, у якому виходять друком тільки його книжки. Живе і працює у Женеві. Є автором романів “Справа Аляски Сандерс”, “Загадка кімнати 622”, “Книга Балтиморів”, “Зникнення Стефані Мейлер”, “Правда про справу Гаррі Квеберта”. Книжки Діккера перекладені понад 40 мовами світу.
Критикувати Діккера почали влітку 2025 року після того, як українські читачі з’ясували, що у книжках письменника можна помітити чимало згадок про Росію і посилань на російську літературу. Публічно першою на це звернула увагу авторка телеграм-каналу “Алінарія про книжки”, яка проаналізувала відеозвернення письменника.
У 2021 році Діккер у своєму зверненні до росіян зазначив, що “має привʼязаність до Росії через своє коріння”. Крім того, він записував ще декілька звернень до своїх читачів з Росії. У тому ж 2021 році Діккер у ще одному зверненні до російського видавництва назвав його “рідним домом”, а у 2023 записав відео “спеціально для російських фанатів”, у якому анонсував вихід книжки “Справа Аляски Сандерс”.
У 2024 році у російському видавництві Corpus вийшов роман “Дикий звір”. Цю ж книжку анонсувало “Видавництво Старого Лева” у квітні 2025 року.
У відповідь на критику видавництво надіслало листа агентці Жоеля Діккера з проханням висловити свою позицію щодо російсько-української війни.
Як повідомляв Укрінформ, 24 серпня американський актор і режисер, власник чотирьох “Оскарів” Вуді Аллен узяв віртуальну участь у Московському міжнародному тижні кіно. Він долучився до панельної дискусії, яку модерував режисер Федір Бондарчук. Аллен пояснив своє рішення небажанням “припиняти творчі дискусії”.
Фото: facebook/Joël Dicker
-
Війна1 тиждень ago
Російська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини6 днів ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика6 днів ago
Це показує, що він слабкий
-
Усі новини6 днів ago
Момент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії
-
Події1 тиждень ago
Симфонічний оркестр «INSO-Львів» виступив на музичному фестивалі у Фінляндії
-
Війна1 тиждень ago
В Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Усі новини6 днів ago
Обстріли України – Шахеди тепер керуються онлайн – фото
-
Події1 тиждень ago
У Національній філармонії відбудеться концерт «Музика чуттів»