Одеса
День Державності в Україні 2025 — чи знають одесити історію свята
Жінка у вишиванці. Фото: Новини.LIVE
День Державності України — одне з наймолодших офіційних свят у національному календарі. Його відзначають щороку 15 липня — у день пам’яті князя Володимира Великого та річницю хрещення Русі. Свято покликане підкреслити історичну тяглість української держави від часів Київської Русі до сьогодення. Проте, попри офіційне визнання та патріотичні акценти, для багатьох українців ця дата залишається радше формальністю.
Журналісти Новини.LIVE вирушили в центр Одеси, щоб запитати перехожих: що для них означає День Державності?
Реклама
Читайте також:
День Державності України
Респонденти визнають, що вперше почули про хрещення Русі ще у шкільні роки. Проте це знання залишилося поверхневим — швидше як фрагмент уроку, а не усвідомлена подія. Люди згадують, що їм “колись щось казали”, однак конкретні асоціації розпливаються.
“Чули ще, коли в школі ми вивчали, то чули, звичайно”, — каже Валентина.
Інші респонденти також говорять про те, що знайомі з назвою, але не можуть точно пояснити зміст. Формально знайоме свято, але без емоційного чи смислового підкріплення. Зазвичай у такому випадку українці більше фокусуються на звичних датах — Дні Незалежності, Дні Конституції чи інших, які мають довшу історію або чіткіші традиції.
“Ну, так десь чув, але так не глибоко, не досконально про це свято”, — каже Сергій.
Не святкують
Частина опитаних чесно зізнається — вони або не святкують цю дату, або взагалі не знають, коли вона відзначається. Це не означає байдужості до державності як такої, але вказує на розрив між офіційною ініціативою та реальним життям. Святу поки бракує елементів, які б зробили його ближчим до людей: традицій, публічного обговорення чи символічних ритуалів. У суспільстві й досі формується новий культурний календар, і деякі дати потребують часу, щоб набути емоційної ваги.
“Ну так, чула щось, але я не знаю, коли це святкують”, — каже Наталія.
Поки що свято існує десь на периферії масової свідомості, не маючи достатнього впливу на публічний простір. Люди не заперечують його існування, але й не відчувають внутрішньої потреби якось його відзначати. Це радше знак інформаційного вакууму, а не байдужості.
“Звичайно, щось чула. Але нічого конкретного сказати не може, це просто дуже гарне свято”, — додає Ольга.
Хрещення Русі
Дехто з опитаних прямо пов’язує дату 15 липня з постаттю Володимира Великого. Але навіть у цьому випадку акценти зміщені: замість усвідомлення ролі цього князя в історії української державності, люди згадують лише загальні образи з дитинства чи іменини. Це знову свідчить про нестачу наративів, які могли б сформувати чіткий зв’язок між історією та сьогоденням.
“Ні, про свято державності нічого не чула. А от, Володимира знаю. Навіть, по-моєму, всі знають Володимира Великого”, — каже Ксенія.
Державне свято
Попри загальну розмитість знань, були й респонденти, які чітко розуміють зміст свята й навіть трактують його глибше, ніж передбачено офіційною постановою. День Державності як новий елемент національної ідентичності. Це приклад того, як правильна комунікація та освітні ініціативи можуть впливати на сприйняття.
“Звісно, це День нашої держави, День нашої мови, День нашого прапора, День тому, що ми українці”, — переконана Лариса.
День Державності — не просто нове свято в календарі. Це спроба вписати українську історію в безперервний ланцюг, що веде від княжої Русі до сучасної незалежної України. Проте досвід показує: без зрозумілого символізму, діалогу з громадянами та емоційної залученості навіть найважливіші дати залишаються на папері. Наразі це свято скоріше “офіційне”, ніж “народне”, і саме тому його значення ще потребує осмислення. Якщо День Державності стане частиною освітніх, культурних і медійних ініціатив, у нього є всі шанси перетворитися на справжній день національної гордості.
Раніше ми писали про те, як уникнути мовних суперечок в Одесі. А також про те, як одесити ставляться до союзників, які допомагають Україні останні чотири роки.
Одеса
Як одесити згадують початок Першої світової війни
Люди на вулиці Одеси. Фото: Новини.LIVE
Минуло понад сто років з моменту закінчення Першої світової війни 11 листопада 1918 року — конфлікту, який розділив людство на два табори та залишив по собі мільйони жертв. Під час Першої світової війни Одеса відігравала важливу стратегічну роль у південному регіоні Російської імперії. Місто стало великим тиловим центром — через порт проходили військові вантажі, продовольство та поранені з фронту. Тут діяли шпиталі, склади, навчальні частини, а також базувалися кораблі Чорноморського флоту. Проте зараз для більшості сучасних людей ця подія здається далекою і забутою — у міських топонімах, старих меморіалах і родинних спогадах.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, що вони знають про Першу світову та хто був її учасником?
Реклама
Читайте також:
Одеса у Першій світовій
Для Олександра історія Першої світової не є абстракцією. Він добре знає про події, пов’язані з одним із австрійських командирів, який загинув в Одесі. Це спроба нагадати, що за офіційними датами завжди стоять конкретні людські долі. Та повага до минулого, що стало частиною міського ландшафту.
“На кладовищі другому, християнському, на католицькій ділянці могила фельдмаршала фон Бельса. Це австрієць, який загинув, розстріляний ось у цьому будинку, на бульварі, де був палац командувача округом, а донедавна палац моряків. І ось фон Бельс — це була людина, яка командувала групою австрійських військ. Австрійців тоді зустрічали як звільнення від більшовиків, тому що більшовики вже тоді стільки злочинів тут скоїли”, — розповідає Олександр.
Для Юрія війна — це не лише сторінка в історії, а частина особистої родинної пам’яті. Його прадід воював у складі царської армії, і ця історія передавалася з покоління в покоління як символ честі й обов’язку.
“У мене Першу світову війну пройшов прадід, офіцер царської армії. Отримав звання і мав білий білет. В нього троє дітей залишилося, але він пішов воювати за державу. Тому що такі благородні люди були”, — розповідає Юрій.
Учасники війни
В’ячеслав дивиться на історію більш системно. Його знання про події Першої світової свідчать, що він не сприймає цю тему поверхово. Він бачить у ній ключ до розуміння сучасних міжнародних процесів, адже саме та війна заклала основи нинішньої політичної карти світу.
“Я знаю, коли вона починалася, чому вона починалася, і що вона назрівала. Це були Британія, Франція, Німеччина, Австрія, Угорщина — майже вся Європа. Також Російська імперія, яка якраз під час війни розпалася. Польща тоді входила до її складу. Італія була учасником. І, здається, Іспанія також”, — зазначає В’ячеслав.
Війн не повинно бути
Не всі одесити добре знають історію Першої світової, але багато хто розмірковує про неї крізь призму сучасних подій. Кристина зізнається, що ніколи не захоплювалася історією, проте війна — навіть у спогадах — викликає в неї біль і страх. Для неї минуле й теперішнє тісно переплетені, і розмови про далекі війни неможливо відділити від нинішньої реальності. Її слова — це радше не історичний аналіз, а емоційна реакція людини, яка щодня бачить наслідки нової війни.
“Я не дуже люблю історію. І краще б світ був без війн — точно так само, як у нас зараз війна. Це теж страшно. І думаю, кілька десятків років тому нічого б не змінилося”, — говорить Кристина.
Дар’я дивиться на тему війни ще більш узагальнено. Для неї не так важливо, коли саме почалася Перша світова, як те, що всі війни — прояв людської жорстокості. Вона говорить спокійно, але твердо, нагадуючи, що навіть через сто років людство продовжує повторювати старі помилки.
“Взагалі, якщо брати всі війни, які бувають, то війна — це дуже погано. Ми, по-перше, люди, а не якісь там звірі. Але ми набагато жорсткіші, ніж вони. А так не має бути”, — каже Дар’я.
Перша світова війна
Перша світова війна стала однією з найкривавіших сторінок в історії людства. Вона почалася влітку 1914 року після вбивства австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєво і швидко переросла у глобальний конфлікт. У війні брали участь дві великі коаліції — Антанта (Британія, Франція, Російська імперія, згодом США та Італія) і Центральні держави (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія та Болгарія). Мільйони солдатів загинули на полях битв, а цілі міста було зруйновано. Війна змінила карту Європи: розпалися великі імперії, зокрема Російська, Австро-Угорська та Османська. Її наслідки стали передумовою для Другої світової війни — ще страшнішого випробування для людства.
Попри різницю у знаннях і підходах, усі опитані сходяться в одному: війна ніколи не має бути нормою. Для когось це історія з підручника, для когось — родинна легенда, а для когось — емоційна паралель із теперішнім. Але всі розуміють, що навіть через сто років відлуння тієї війни нагадує про крихкість миру.
Раніше ми писали про те, як ставляться Одесити до російськомовних пісень в період українсько-російської війни. А також про перші умови для завершення війни в Україні.
Одеса
Масована атака на Одещину: дрони пошкодили інфраструктуру
Рятувальники гасять пожежу після обстрілу. Фото: ДСНС Одещини
У ніч на 11 листопада російські війська знову масовано атакували Одещину ударними безпілотниками. Попри роботу сил ППО, пошкоджено енергетичні та транспортні об’єкти, спалахнули пожежі. Є поранений.
Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Реклама
Читайте також:
Наслідки атаки
За словами очільника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок нічної атаки дрони-камікадзе влучили по цивільній енергетичній та транспортній інфраструктурі. У кількох районах області виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. Вогонь охопив енергетичні об’єкти та частину депо “Укрзалізниці”. Також пошкоджено адміністративні будівлі. За попередньою інформацією, одна людина отримала осколкові поранення. Медики надали постраждалому необхідну допомогу.
До гасіння пожеж було залучено 4 одиниці техніки та 22 рятувальники, а також 2 автомобілі й 7 бійців від місцевих пожежних команд. Наразі критична інфраструктура регіону працює на генераторах. В області відкрито пункти незламності. Правоохоронці документують чергові воєнні злочини росії проти мирного населення Одещини.
Нагадаємо, ми повідомляли, що на Харківщині лунали вибухи — ворог вчергове атакував область балістикою. Також ми писали, що внаслідок однієї з атак на Київ у місті спалахнула пожежа.
Одеса
В Одесі збільшать компенсації за зруйноване житло до 200 тис грн
Зруйнований будинок після обстрілу. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі планують розширити міську програму допомоги людям, чиє житло постраждало від російських обстрілів. Тепер на підтримку зможуть розраховувати і власники садових будинків, у яких мешкають постійно. Також суми одноразових виплат збільшать удвічі.
Про це стало відомо з комісії з питань соціальної політики та праці Одеської міської ради.
Реклама
Читайте також:
Виплати за житло
На засіданні профільної комісії Одеської міськради з питань соціальної політики депутати підтримали зміни до цільової програми допомоги жителям, які постраждали внаслідок російської агресії. Під час розгляду звернень громадян з’ясувалося, що чимало людей живуть у садових будинках, які офіційно не належать до житлового фонду. Проте саме ці будівлі часто зазнають пошкоджень під час атак.
“Зазначене рішення було ініційовано нашими районними адміністраціями, враховуючи, що вони приймали заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події, яка сталася в Одесі 30 вересня. Було з’ясовано, що є люди, які є власниками садових будинків, що не належать до житлової нерухомості. Тому ми внесли зміни, щоб і такі власники могли отримати допомогу”, — зазначила директорка Департаменту праці та соціальної політики Олена Китайська.
Окрім того, якщо будинок пошкоджено настільки, що жити в ньому тимчасово неможливо, програма тепер дозволятиме відшкодовувати витрати на оренду тимчасового житла до завершення ремонтних робіт. Депутати також підтримали підвищення розміру одноразової допомоги постраждалим громадянам — з 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Остаточне рішення ухвалять на найближчій сесії міськради.
Нагадаємо, ми писали про те, як отримати допомогу на оплату комунальних. Також ми писали, що частині пенсіонерів можуть збільшити доплати на 600 гривень.
-
Події1 тиждень agoНазвали дату виходу другого сезону серіалу «Кава з кардамоном»
-
Усі новини1 тиждень agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві відкрили новий хаб «НГУ Sound Recovery» для військовослужбовців
-
Відбудова1 тиждень agoКанада через держбюджет заохотить своїх підприємців долучатися до відбудови України
-
Політика1 тиждень agoПосол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
-
Суспільство1 тиждень agoАнубіс підзаробив: бізнес на пам’яті про захисників в Одесі :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики
-
Політика1 тиждень agoГалущенко обговорив з президентом ЄСПЛ справи України проти Росії
-
Події1 тиждень agoУ Львові покажуть «Тіні забутих предків» з оригінальної плівки
