Політика
Качка обговорив з експертами шляхи збереження антикорупційної системи для просування до ЄС
Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка обговорив ситуацію щодо НАБУ та САП із представниками експертного середовища, що опікуються питаннями верховенства права.
Про це повідомляє Урядовий портал, передає Укрінформ.
«Урядовець підкреслив вагомість зроблених кроків у сфері верховенства права за останнє десятиріччя. В цьому контексті він наголосив на важливості подальшої спільної роботи органів державної влади та громадськості з пошуку шляхів для збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем, а також з відкриття переговорних кластерів, імплементації Дорожніх карт трансформацій на шляху до ЄС та забезпечення прозорості усіх процесі», – поінформували у Кабміні.
Сторони погодили необхідність подальшої координації та комунікації для напрацювання рішень, що дозволять зміцнити роботу антикорупційної інфраструктури й запобігти потенційним загрозам.
Участь у зустрічі взяли експерти громадських організацій Центр демократії та верховенства права, Фундація DEJURE, Громадянська мережа ОПОРА, ГО «Адвокат майбутнього», Центр політико-правових реформ, Центр прав людини ZMINA, Уĸраїнсьĸа правова ĸонсультативна група, Коаліція РПР, Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Антикорупційний штаб, Easy Business.
Ці організації входять до робочих груп із підготовки переговорних позицій України за Розділом 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи».
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 22 липня ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ та САП, який того ж дня був підписаний Президентом.
Представники Єврокомісії та Європарламенту висловили стурбованість щодо обмеження незалежності НАБУ і САП.
Народні депутати ініціювали збір підписів та підготовку подання до Конституційного Суду щодо закону про звуження повноважень НАБУ та САП.
Сьогодні, 23 липня, в Офісі Президента відбулася зустріч глави держави з з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів.
Фото ілюстративне
Політика
Зеленський запровадив санкції проти ексголови КСУ Тупицького та російських високопосадовців
Президент Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО щодо застосування санкцій проти ексголови КСУ Олександра Тупицького, високопосадовців РФ і російських видавництв.
Відповідні укази Президента №834/2025 та №835/2025 оприлюднені на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Перший указ запроваджує санкції проти восьми фізичних осіб, які є учасниками злочинів проти України та українців, привласнили майно аграрного сектору, зернові культури, об’єкти культурної спадщини, ведуть інформаційні операції проти нашої держави та впроваджують освітні стандарти РФ із антиукраїнськими наративами на тимчасово окупованих територіях України.
Серед осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, зокрема, наближений до російського очільника фінансист Кирило Дмитрієв, який займається залученням російських інвестицій у ключові галузі економіки іноземних держав. А також колишній голова Конституційного суду України Олександр Тупицький.
Другим указом запроваджені санкції проти п’яти юридичних осіб – російських видавництв, які працюють на виправдання агресії, поширення російської пропаганди у світі, а також насаджування антиукраїнських настроїв на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи ЄС, США та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.
«У сьогоднішніх санкційних рішеннях України – особи, які працюють в урядових структурах Путіна та причетні до грабунку на тимчасово окупованих територіях України, один із його «гаманців», функціонер російської військової розвідки та один із колаборантів. Починаємо також і роботу щодо російських видавництв, які працюють на виправдання агресії та поширення російської пропаганди у світі. Все в Росії, що орієнтоване на війну, має бути заблоковано», – прокоментував запровадження санкцій Володимир Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила санкції проти 36 російських компаній та 18 осіб.
Фото: Офіс Президента
Канаді варто наростити обсяг військової допомоги Україні пропорційно до розміру власної економіки.
Таку думку в інтервʼю Укрінформу висловив екскомандувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант у відставці Ендрю Леслі.
“Як канадець, який уважно стежить за цією війною на професійному й особистому рівнях, я не можу сказати, що дуже пишаюся внеском Канади. Як для країни із 40-мільйонним населенням й економікою у понад 2 трлн дол. США, за обсягом переданого Україні озброєння ми – не серед лідерів”, – сказав Леслі.
На його переконання, “Канада мала б виготовляти снаряди калібру 155 мм, але кілька років тому закрила завод”. “Ми могли б передати більше, ніж вісім танків, але не придбали достатньо навіть для власних потреб. Канада здатна й повинна робити більше”, – зазначив генерал-лейтенант.
Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення, Канада вже надала Україні різноманітної фінансової, гуманітарної, військової та іншої допомоги на понад 16 млрд дол США.
Фото: instagram/lt.gen.hon.andrewleslie
У 30-ту річницю вступу до Ради Європи Україна залишається її головним пріоритетом.
Про ідеться в спеціальній заяві генерального секретаря організації Алена Берсе, текст якої є в розпорядженні Укрінформу.
«Річниці нагадують нам, ким ми є, і за ми що стоїмо. Україна залишається нашим головним пріоритетом. Рада Європи – з вами. У найважчі моменти. Коли це найбільше має значення», – заявив Берсе.
За його словами, 30 років тому, коли Україна приєдналася до Ради Європи, «це була інша Україна та інша Європа».
«Здавалося, демократію вже не зупинити. Свобода та незалежність ширилися нашим континентом. Три десятиліття потому війна повернулася до Європи, і чоловіки, жінки та діти України заплатили за це високу ціну. Тож ця річниця – нагода вшанувати їхню мужність, підтвердити нашу солідарність і знову взяти на себе як європейці зобов’язання вибудовувати справедливий і тривалий мир в Україні», – сказав генсек РЄ.
Він нагадав, що саме Рада Європи просуває механізми підзвітності та компенсації Україні: Реєстр збитків, який уже функціонує, та Міжнародну комісію з розгляду скарг, що незабаром запрацює.
«Правосуддя втілюється в роботі Європейського суду з прав людини – єдиного міжнародного суду, що розглядає порушення прав людини, пов’язані з цією війною. І воно продовжується роботою над Спеціальним трибуналом щодо злочину агресії, адже війна не може завершитися безкарністю», – додав він.
Нагадаємо, Україна стала 37-м членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.
Україна представлена в усіх ключових статутних органах РЄ, таких як Комітет міністрів, ПАРЄ, Конгрес місцевих та регіональних влад, а також у більшості основних експертних і моніторингових механізмів.
Як повідомлялось, у Раді Європи схвалили створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки
-
Суспільство1 тиждень agoЗаступницю одеського міського голови посадили під нічний домашній арешт Анонси
-
Усі новини5 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою