Connect with us

Події

В Одесі на Приморському бульварі археологи знайшли залишки Хаджибейського замку

Published

on



В Одесі на Приморському бульварі студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України виявили залишки Хаджибейського замку, який підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали.

Про це у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон, передає Укрінформ.

«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років», – написав вчений.

За словами історика, пошуки ускладнювало те, що згідно з дослідженням споруда стояла на самому краю берегового плато, де спостерігалися потужні зсувні процеси. Під час першої експедиції з пошуку замка у 2020 році Красножон з командою прийшов висновку, що пошук замку треба звузити до території напівциркульної площі. Влітку 2021 дослідники розбили там три розкопи, на північ від пам’ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли довгоочікуваний результат.

«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м», – написав Красножон.

В двох розкопах та двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Батарея, на думку вченого, була збудована турками пізніше самого замку.

За словами Красножона, батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною висотою до 1,5 м та 90 см завтовшки. Вона утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені до моря.

Він додав, що сліди демонтажу стін та руйнувань зафіксовані у всіх розкопах цього сезону.

«Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV ст., знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Археологічні артефакти XIV ст. маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса», – зазначив Красножон.

В коментарі Укрінформу директор Департаменту культури ОМР Іван Ліптуга повідомив, що наразі розглядається варіант встановлення над розкопом скляного куполу.

«Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці», – наголосив Ліптуга.

Читайте також: На Закарпатті розпочали реставрацію Середнянського замку

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку поновили археологічні розкопки. За словами ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона, ще у 2021 році георадарні дослідження виявили на Приморському бульварі аномалію, не пов’язану з сучасними комунікаціями. Повторні дослідження, які фахівці провели навесні 2025 року, її підтвердили. Вчений впевнений – тут стояла кам’яна фортеця Хаджибей.



Джерело

Події

Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток

Published

on



Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.

«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.

Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.

У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.

У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.

«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Читайте також: Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:

Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;

  • Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
  • Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
  • Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
  • Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Події

Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно

Published

on



Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.

Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.

«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.

Читайте також: В Україні участь у відборі на «Оскар» візьмуть п’ять фільмів

Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.

Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.

«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.

Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.

Фото: D@lY3D Abdelmaksoud



Джерело

Continue Reading

Події

Захисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні

Published

on



Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».

«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.

За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.

Читайте також: СБУ показала ексклюзивні кадри із обміну полоненими

Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.

Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.

Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.

За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».

Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.

Фото з архіву Андрія Петрука



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.