Саме у російської сторони виникла тема проведення виборів в Україні під час війни.

Президент Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд переговорів із РФ заплановано на 17 або 18 лютого у США, проте російська сторона ще не дала на це свою згоду. Зокрема, коментуючи Bloomberg News мирно-дипломатичну погоду, глава держави зауважив, що офіційний Київ прийняв пропозицію Штатів провести наступного тижня черговий раунд переговорів, під час яких “делегації, ймовірно, зосередяться на складному питанні територій“.

При цьому нинішній господар Банкової підкреслив, що на порядок денний також винесено обговорення пропозиції американців щодо створення вільної економічної зони як буферу у східному регіоні Донбасу. Втім цей варіант, за словами президента і Україна, і Російська Федерація сприймають вельми скептично.

“Жодна зі сторін не в захваті від ідеї вільної економічної зони — ні росіяни, ні ми… Ми маємо різні погляди на це. І домовилися про таке: давайте повернемося з баченням того, як це може виглядати, на наступну зустріч”, – підкреслив Володимир Зеленський.

Нагадаємо, в ході крайніх тристоронніх зустрічей 4–5 лютого в Абу-Дабі, делегації України, США та РФ обговорили методи впровадження перемирʼя, а також моніторинг припинення воєнних дій, однак за словами Зеленського, команди зрештою так і не змогли узгодити деталі “без політичних рішень на вищому рівні”. 

“Росіяни мають одне формулювання, ми маємо інше, американці – третє. Існує розуміння, що буде здійснюватися моніторинг, але також існує розуміння, що потрібно доопрацювати чіткі формулювання та деталі”, – резюмував український лідер, попутно висловивши сподівання на те, що під час нової зустрічі делегацій у США на наступному тижні таки вдасться знайти точки дотику у цьому питанні.

Яким чином Трамп може використати американську територію в мирному процесі

Власне самий лишень факт того, що новий мирно-перемовний раунд відбудеться на території США, зауважує у розмові з Фокусом політолог, голова Центру аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко, сам по собі створює певні можливості.

“Коли проходять закриті зустрічі у Маямі, ми бачимо бодай кулуарні, але якісь просування. Щоправда, ми це бачили у двосторонньому форматі, коли або українці говорили з американцями, або ж Дмитрієв їздив до Кушнера та Віткоффа. Але тим не менше Маямі наразі не видається поганим місцем з точки зору результату, тому що дві зустрічі в Абу-Дабі з прикладної точки зору – це обмін військовополоненими і початок напрацювання певної технічної складової, яка стосується військової компоненти – моніторингу припинення вогню, тощо. Водночас з політичною частиною є проблеми і досить суттєві”, — зазначає експерт.

Важливо

На думку Ігоря Чаленка, США зрештою можуть стати не лише країною-господарем проведення перемовин: “Припускаю, що американці використають зустріч на своїй території з тим, аби форсувати процес. До речі, матеріал The Financial Times про ймовірні “швидкі вибори” в Україні – це по суті один з елементів тиску на нас, щоправда через британців. Але очевидно, що має бути певна робота і з російською стороною: не може ж все обмежуватися лише Індією та тіньовим флотом РФ. Побачимо, як буде, хоча я, відверто кажучи не покладаю великих надій на зустрічі у США. При цьому чимало наших політиків, якщо проаналізувати нинішній пленарний тиждень у Верховній Раді, повсякчас згадують переважно в позитивному ключі участь у дипломатичному треку Буданова та Арахамії”.

В будь-якому разі, констатує політолог, ми знову і знову впираємося в одну й ту ж саму проблему – небажання росіян всерйоз говорити про припинення війни.

“І як би ми не тасували цю колоду, не міняли б місце проведення зустрічей або що, все рівно без зміни позиції РФ матимемо біг по колу. На нинішній стадії росіяни знову вивели в публічне поле Лаврова, Медведєва і компанію, котрі знову увімкнули заїжджену платівку про свої захмарні вимоги щодо денацифікації, російської мови і так далі”, – каже експерт.

Підсумовуючи, Ігор Чаленко акцентував: “Певний символізм ситуації полягає в тому, що перемовний раунд на території США відбуватиметься перед виступом Трампа у Конгресі 24 лютого. Тобто, якщо західні медіа, зокрема The Financial Times подають ситуацію так, що, мовляв, Зеленський має щось оголосити, то ми не можемо, даруйте за порівняння, забирати у Трампа право першої шлюбної ночі. В цій ситуації, якщо хвиля тиску на наступному тижні матиме успіх, то я думаю, що цікаві новини ми можемо почути саме під час виступу Трампа у Конгресі. І зверніть увагу – Трамп неодноразово протягом останніх днів наголошує, що війна Росії проти України ось-ось завершиться. Це ж насправді не лише церемоніал, а й підготовка певного інформаційного фону. Загалом, думаю, на наступному тижні буде різнобічний додатковий тиск на нашу державу, в тому числі через масовані обстріли – ніби то це ми воюємо, а не з нами воюють”.

Які козирі застосує Трамп, переносячи мирні перемовини до Сполучених Штатів

Мирно-перемовна зустріч на території США, вважає політолог, партнер агенції з комунікацій та урядових звʼязків Good Politics Максим Джигун, передусім означає фактичне визнання росіянами американського впливу на процес загалом і на них, зокрема.

“Тобто, йдеться про визнання РФ впливу на неї відверто ворожої країни, яка завжди була стратегічним супротивником і опонентом. І при такому розкладі замість формальних зустрічей в Абу-Дабі, приходять комунікаційні контакти, які передбачають більше конструктиву та серйозних намірів. Як на мене, дуже визначальним буде те, хто представлятиме російську сторону на перемовинах у США. Якщо ми знову побачимо третьосортних переговорників – нехай із військового середовища, але тим не менше людей, які не уповноважені ухвалювати рішення, це означатиме, що Кремль продовжує свій імітаційний серіал. Але якщо це буде представництво статусно вище від того, яке ми бачили на попередніх зустрічах, це стане сигналом того, що місце проведення зустрічі таки має значення і фігура президента Трампа суттєво впливає на позицію росіян”, – наголошує експерт у розмові з Фокусом.

На переконання Максима Джигуна, мирно-перемовна зустріч на території Сполучених Штатів “є великою перевагою для нас”, позаяк США так чи інакше залишаються стратегічним партнером України.

“В даному контексті слід звернути увагу на ще один момент: коли перемовини відбувалися на території нейтральних країн за участі спецпредставників, а не офіційних осіб, це було більше консультаційною лінією, яка нікого ні до чого не зобов’язувала. Тобто, Віткофф та Кушнер ні перед ким серйозно не звітували. А ось коли події розгортатимуться на території Сполучених Штатів, очевидно, що увага до цього з боку американського політичного істеблішменту буде дуже велика і так чи інакше звітувати переговорникам з боку США перед державними інституціями доведеться”, – підкреслює політолог.

Окремо експерт зазначив, що яким би нейтральним в лапках Трамп не був би по відношенню до російсько-української війни, він не зможе вийти з перемовного процесу, по-перше, будучи президентом ключової економіки світу, по-друге, полюбляючи роль світового поліцейського.

Окрім того, додає Максим Джигут, Америка заходить у “дуже важливий” виборчий процес, тому для Трампа вкрай важливо демонструвати результат. З огляду на окреслені фактори, політолог не виключає, що під час мирно-перемовної зустрічі у США на наступному тижні очільник Білого дому у притаманній йому манері озвучуватиме гучні заяви щодо російсько-української війни та встановленню дедлайнів по її завершенню.

В цілому, надважливим в контексті дипломатично-перемовного кейсу, зауважує експерт, є те, що Дональд Трамп фіксує за собою одноосібне лідерство в питанні мирного врегулювання російсько-української війни. Саме тому, резюмує політолог, президент США буде емоційно, психологічно та фактологічно налаштований на те, щоб стати людиною, яка реально призвела до відчутних зрушень зі знаком плюс у встановленні миру, в тому числі за рахунок того, що на його території відбуватимуться відповідні перемовини за участі Києва та Москви.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що Україна й надалі отримуватиме військову техніку через ініціативу PURL і що для цього буде зібрано достатньо коштів.