Connect with us

Події

У Польщі видали двомовну збірку Юлії Мусаковської «Незручні вірші»

Published

on



У Польщі вийшла нова двомовна збірка української поетки Юлії Мусаковської “Незручні вірші / Wiersze kłopotliwe”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Це вже друга книжка авторки у поетичній серії “Wobec wojny / Перед обличчям війни”, що виходить у видавництві Pogranicze. Переклад виконала польська поетка та перекладачка Анета Камінська.

До книжки увійшли вибрані вірші, написані у 2014-2024 роках. Серед них – тексти, що раніше звучали на міжнародних подіях, перекладалися іншими мовами та пояснювали цю війну світовій спільноті.

“Незручні вірші – така назва стала майже загальною для української поезії теперішнього часу, особливо коли вона звучить за кордоном. Через неї жорстка, неприкрита правда щоденної реальності, де життя і смерть крокують пліч-о-пліч, заходить під шкіру, гостро вражаючи навіть тих, хто не має подібного досвіду”, – зазначила авторка.

Серед текстів – вірші-присвяти памʼяті Вікторії Амеліній та Максиму Кривцову, а також Артуру Дроню і Аїді Ібішевіч, яка пережила облогу Сараєва. Завершує збірку фінальний вірш із найновішої книжки авторки “Каміння і цвяхи”.

Двомовний формат книжки – ініціатива видавництва Pogranicze, яке з 2022 року випускає білінгвальні збірки українських авторів для польських і українських читачів.

Польська мова для Мусаковської – мова дитинства і родинної пам’яті.

За словами авторки, книжка постала як розширене й оновлене видання попередньої збірки “Залізо / Żelazo”, що також виходила у цій серії у 2022 році. Через значну кількість нових перекладів обсяг книжки істотно виріс – і постала інша, масштабніша збірка.

Читайте також: До лонглиста польської літературної премії Ossolineum увійшли 11 українських авторів

“Мова розсипалася – її довелося зібрати наново, щоб свідчити, фіксувати й осмислювати потрясіння воєнного часу”, – говорить поетка.

“Мої тексти стали більш гострими й прямолінійними, рядок – коротшим і рваним, рідше пишеться римоване. Оповідати про війну – це говорити голосно, невідкладно й ощадливо, називати речі своїми іменами. Оповідати про війну, яка прийшла у твій дім, – це говорити крізь біль, з камінням і цвяхами в роті, спльовуючи кров”, – поділилася Мусаковська.

Збірка “Незручні вірші” відкриває п’ятий випуск серії “Перед обличчям війни”. До цього у видавництві вийшло вже сорок книжок українських поетів і поеток, серед яких – голоси військових, волонтерів, цивільних.

Візуальне оформлення збірки виконала Юлія Шекет.

Як повідомляв Укрінформ, громадянка Федеративної Республіки Німеччини Барбара Брейзах передала вісім історичних книг до Державного бібліотечного фонду України.

Фото: Фейсбук Julia Musakovska



Джерело

Події

Український анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США

Published

on



Український короткометражний анімаційний фільм переміг на фестивалі AI International Film Festival у Лос-Анджелесі (США).

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуціповідомляє Українська кіноакадемія.

«14 грудня у Лос-Анджелесі оголосили переможців фестивалю AI International Film Festival. Короткометражка «Нічна зміна» (The Night Shift) команди української креативної агенції Adshot Creative здобула перемогу у номінації «Найкраща коротка анімація», – ідеться у повідомленні.

У жовтні цього року стрічка вже була визнана найкращою анімацією на Megogo AI Film Fest в межах Одеського міжнародного кінофестивалю (Odesa International Film Festival).

«Нічна зміна» – це історія про внутрішній діалог людини, котра працює на межі смерті.

Стрічка розповідає про постійний контакт із чужим болем і про те, як цей досвід змінює людину.

Історія візуалізована в стилі вовняної анімації, що пом’якшує сприйняття гострої й травматичної теми, роблячи її більш людяною та доступною.

Фільм створений за допомогою ШІ-інструментів: візуальні образи згенеровані в Midjourney та ChatGPT, анімація реалізована за допомогою Kling 1.6, Hailou і Veo 3.

Для озвучування використані HeyGen та Kling.

Переглянути фільм «Нічна зміна» можна за посиланням.

Читайте також: Зеленський призначив три гранти молодим режисерам на створення фільмів

Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма «Ти — космос» режисера Павла Острікова за чотири вікенди прокату зібрала 48,1 млн грн.

Фото: Українська Кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Події

Мінкульт продовжив прийом пропозицій щодо кандидатів до експертної і наглядової рад Музею Голодомору

Published

on



Міністерство культури України продовжило до 11 січня прийом пропозицій щодо кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду — Експертної ради та Наглядової ради.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

Їх діяльність має на меті забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю музею.

Мінкульт запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до формування органів, які відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм.

Експертна рада Національного музею Голодомору-геноциду — консультативно-дорадчий орган, що координує наукову діяльність музею.

Рада працює постійно. Строк повноважень членів — п’ять років. Вона створюється для удосконалення науково-дослідної, екскурсійно-освітньої, експозиційно-виставкової, інформаційно-видавничої, науково-фондової та методичної роботи музею.

До складу Експертної ради увійдуть:

  • шість експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями та науковими установами;
  • шість експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.

Контактний номер телефона – 044 272 48 05. Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.

Наглядова рада Національного музею Голодомору-геноциду — спеціальний наглядовий орган, що контролює діяльність музею та його посадових осіб.

Строк повноважень членів Наглядової ради — п’ять років. Одна і та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.

Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.

До складу Наглядової ради увійдуть:

  • шість членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями;
  • шість членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Читайте також: Ющенко розповів про формування спеціалізованого Інституту Голодоморів та фондуархіву

Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом і бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.

Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури реалізує проєкт “Інформація без бар’єрів” в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, а також відповідний план заходів на 2025–2026 роки.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

Published

on


У столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.

«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.

У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.

Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.

Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.

До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.

Читайте також: У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку міської фотографії 1850–1930 років

Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.

Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.