Connect with us

Війна

як у липні горіли найдорожчі міфи російського ВПК

Published

on


С-500, Су-34, «Василий Быков» та інші – добірка найболісніших утрат російських «аналоговнєтов» за минулий місяць

У липні Сили оборони України завдали потужного удару по спроможностях російської армії. У прицілі опинилися командні пункти, арсенали, військова техніка та озброєння, серед якої чимало дороговартісних зразків, які російська пропаганда роками позиціонувала як найкращу новітню зброю.  Операції, які провели наші воїни в районі бойових дій і в глибокому тилу противника, продемонстрували вразливість навіть найбільш захищених військових об’єктів. Ці удари мають не лише військову, а й також репутаційну цінність. Ворог втрачає не лише мільйони доларів, а й довіру до власної техніки. Нижче – короткий огляд «найжирніших» уражень військової техніки озброєння російської армії в липні.

Очолює перелік новітній зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей», що, за версією російських розробників, «не має аналогів у світі». Його було вражено під час бойового чергування у Брянській області. 


Зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей»

Зазначимо, що С-500, здатний вражати гіперзвукові цілі, балістичні ракети, літаки та навіть супутники на низькій орбіті. Натомість «Прометей» сам став мішенню для високоточного ракетного удару. Вартість комплексу оцінюється у понад 1 мільярд доларів США. Його знищення є серйозним фінансовим ударом і потужним репутаційним провалом для російського військово-промислового комплексу.


Патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков»

А в тимчасово окупованому Криму оператори ГУР МОУ за допомогою морських дронів Magura V5 знищили патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков». Це новітній корабель довжиною 94 метри, який може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр», має вертоліт, інше озброєння. Його вартість близько 65 мільйонів доларів. Унаслідок атаки корабель дістав критичні ушкодження й затонув. Примітно, що саме цей корабель у 2022 році брав участь у відомому «діалозі» з українськими захисниками острова Зміїний.

 У Підмосков’ї  український БпЛА влучив у радіолокаційну станцію С-400 «Триумф» – ключовий елемент цього комплексу. РЛС призначена для виявлення та супроводу різних повітряних цілей, включно з літаками, крилатими ракетами та балістичними ракетами. РЛС С-400 може водночас обробляти велику кількість цілей, забезпечуючи інтеграцію з іншими системами управління та ракетами. Заявлений радіус її дії до 400 км.  Знищення РЛС, вартість якої є найвищою в системі (весь комплекс оцінюється у 625 мільйонів доларів), тимчасово «осліпила» ППО, що прикривала Підмосков’я.


Радіолокаційний комплекс «Небо-М»

Водночас у Бєлгородській області Росія втратила ще один зенітно-ракетний комплекс С-300П та радіолокаційний комплекс «Небо-М». За оцінками експертів, вартість цих утрат перевищує 300 мільйонів доларів. Сучасний РЛК «Небо-М» здатний виявляти цілі на відстані до 600 км, а ціна лише одного комплексу С-300П може сягати чверті мільярда доларів.


РЛС «Ниобий-СВ»

Ще однієї серйозної втрати ворог зазнав на Донеччині. Під час спецоперації воїни ГУР МОУ знищили мережу ворожих засобів ППО, серед яких – радари «Подлет», «Ниобий-СВ», «П-18» та дві пускові установки С-300В. Загальна вартість знищеного обладнання становить 125–135 мільйонів доларів.


Комплекс радіоелектронної боротьби «Репелент-1»

На Запорізькому напрямку не витримав випробування українським FPV‑дроном російський «убивця дронів» «Репелент-1». Комплекс радіоелектронної боротьби, який мав перехоплювати дрони, сам став його жертвою та перетворився на купу обгорілого металу.


Винищувач-бомбардувальник Су-34

Крім того, в липні потужного удару завдано по авіабазі «Морозовськ» у Ростовській області – пункту базування російських винищувачів-бомбардувальників Су-34. Під час нічної атаки БпЛА було пошкоджено щонайменше три літаки Су-34. Вартість одного борту оцінюється у 36–50 мільйонів доларів. Потенційні втрати ворога – від 108 до 150 мільйонів доларів, не враховуючи пошкодження інфраструктури та боєприпасів. Операція вкотре продемонструвала вразливість тилових об’єктів противника.


Важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек»

Також протягом липня зафіксовано численні ураження, які здійснили наші воїни, російських систем великих калібрів, серед яких, зокрема, важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек» та самохідний міномет 2С4 «Тюльпан».

Богдан Булава, Іван Ступак

Ілюстрації з відкритих джерел у мережі «Інтернет»



Джерело

Війна

РФ намагається умовити Індію на нову зброю — деталі

Published

on



Росія почала роботу над танком Т-14 “Армата” 14 років тому, планувала виготовити тисячу бронемашин, потім — сотню, але врешті спромоглась на пару десятків одиниць. У 2025 році Москва спробувала домовитись з Делі, щоб продати хоча б технологію виготовлення “Армати”. Чи зможе Індія врятувати танк Т-14, який так і не освоїли російські зброярі?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.


Важливо

Танковий парк — один із найбільших у світі: чому індійські танки розкатають Пакистан

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони звільнили Безсалівку на Сумщині

Published

on



Сили оборони України звільнили та повністю зачистили від російських загарбників село Безсалівка Сумської області.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on



Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися 79 бойових зіткнень, на чотирьох напрямках фронту бої ще тривають, найбільше – на Новопавлівському.

Про це повідомив у зведенні станом на 16:00 9 серпня Генштаб ЗСУ, передає Укрінформ.

Зі своєї території росіяни сьогодні обстріляли, зокрема, Архипівку Чернігівської області, Середину-Буду, Гірки, Чуйківку, Василівку, Білокопитове, Олександрівку й Новодмитрівку Сумської області, Леміщине Харківської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках від початку доби відбулися шість бойових зіткнень. Армія РФ на цих ділянках фронту застосувала вже п’ять керованих авіабомб, здійснила 171 артилерійський обстріл, зокрема дев’ять – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку українські захисники зупинили три ворожі атаки в районі Вовчанська, у бік Колодязного й Петро-Іванівки.

На Куп’янському напрямку російські війська атакували двічі. Сили оборони відбивали штурмові дії ворога поблизу Петропавлівки, у напрямку Ковалівки.

На Лиманському напрямку загарбники здійснили шість атак поблизу Карпівки, у бік Григорівки, Серебрянки й Шандриголового. Два боєзіткнення ще тривають.

На Сіверському напрямку війська РФ виконали дві наступальні дії в районі Переїзного.

Читайте також: На фронті минулої доби зафіксували 163 боєзіткнення, найгарячіший – Покровський напрямок

На Краматорському напрямку боєзіткнень сьогодні не зафіксовано.

На Торецькому напрямку російська армія шість разів атакувала в районах Диліївки, Щербинівки, Торецька й Русиного Яру, у бік Плещіївки та Білої Гори.

На Покровському напрямку від початку доби ворог здійснив 26 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Полтавки, Новоекономічного, Миролюбівки, Звірового, Удачного та Дачного, у бік Новоукраїнки, Покровська, Сухецького й Затишку. Оборонці стримують ворожий натиск: 24 атаки вже відбили. Два боєзіткнення ще тривають.

На Новопавлівському напрямку російські війська 14 разів атакували поблизу Вільного Поля, Маліївки й Темирівки, у бік Ольгівського, Іскри, Олександрограда, Зеленого Гаю, Філії, Комишувахи і Толстого. Чотири боєзіткнення досі тривають.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили ворожу атаку поблизу Малинівки. Російська авіація завдала удару по Костянтинівці.

Читайте також: Російська армія втратила за добу на війні проти України ще 940 загарбників

На Оріхівському напрямку армія РФ за підтримки авіації тричі штурмувала в районах Новоданилівки та Новоандріївки. Одне боєзіткнення досі триває.

На Придніпровському напрямку загарбники здійснили чотири спроби просунутися вперед – успіху не мали. Також ударили по Львовому керованими авіабомбами.

На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.

Як повідомляв Укрінформ, українські безпілотники вразили термінал зберігання дронів типу Shahed у Татарстані.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.