Connect with us

Війна

як у липні горіли найдорожчі міфи російського ВПК

Published

on


С-500, Су-34, «Василий Быков» та інші – добірка найболісніших утрат російських «аналоговнєтов» за минулий місяць

У липні Сили оборони України завдали потужного удару по спроможностях російської армії. У прицілі опинилися командні пункти, арсенали, військова техніка та озброєння, серед якої чимало дороговартісних зразків, які російська пропаганда роками позиціонувала як найкращу новітню зброю.  Операції, які провели наші воїни в районі бойових дій і в глибокому тилу противника, продемонстрували вразливість навіть найбільш захищених військових об’єктів. Ці удари мають не лише військову, а й також репутаційну цінність. Ворог втрачає не лише мільйони доларів, а й довіру до власної техніки. Нижче – короткий огляд «найжирніших» уражень військової техніки озброєння російської армії в липні.

Очолює перелік новітній зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей», що, за версією російських розробників, «не має аналогів у світі». Його було вражено під час бойового чергування у Брянській області. 


Зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей»

Зазначимо, що С-500, здатний вражати гіперзвукові цілі, балістичні ракети, літаки та навіть супутники на низькій орбіті. Натомість «Прометей» сам став мішенню для високоточного ракетного удару. Вартість комплексу оцінюється у понад 1 мільярд доларів США. Його знищення є серйозним фінансовим ударом і потужним репутаційним провалом для російського військово-промислового комплексу.


Патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков»

А в тимчасово окупованому Криму оператори ГУР МОУ за допомогою морських дронів Magura V5 знищили патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков». Це новітній корабель довжиною 94 метри, який може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр», має вертоліт, інше озброєння. Його вартість близько 65 мільйонів доларів. Унаслідок атаки корабель дістав критичні ушкодження й затонув. Примітно, що саме цей корабель у 2022 році брав участь у відомому «діалозі» з українськими захисниками острова Зміїний.

 У Підмосков’ї  український БпЛА влучив у радіолокаційну станцію С-400 «Триумф» – ключовий елемент цього комплексу. РЛС призначена для виявлення та супроводу різних повітряних цілей, включно з літаками, крилатими ракетами та балістичними ракетами. РЛС С-400 може водночас обробляти велику кількість цілей, забезпечуючи інтеграцію з іншими системами управління та ракетами. Заявлений радіус її дії до 400 км.  Знищення РЛС, вартість якої є найвищою в системі (весь комплекс оцінюється у 625 мільйонів доларів), тимчасово «осліпила» ППО, що прикривала Підмосков’я.


Радіолокаційний комплекс «Небо-М»

Водночас у Бєлгородській області Росія втратила ще один зенітно-ракетний комплекс С-300П та радіолокаційний комплекс «Небо-М». За оцінками експертів, вартість цих утрат перевищує 300 мільйонів доларів. Сучасний РЛК «Небо-М» здатний виявляти цілі на відстані до 600 км, а ціна лише одного комплексу С-300П може сягати чверті мільярда доларів.


РЛС «Ниобий-СВ»

Ще однієї серйозної втрати ворог зазнав на Донеччині. Під час спецоперації воїни ГУР МОУ знищили мережу ворожих засобів ППО, серед яких – радари «Подлет», «Ниобий-СВ», «П-18» та дві пускові установки С-300В. Загальна вартість знищеного обладнання становить 125–135 мільйонів доларів.


Комплекс радіоелектронної боротьби «Репелент-1»

На Запорізькому напрямку не витримав випробування українським FPV‑дроном російський «убивця дронів» «Репелент-1». Комплекс радіоелектронної боротьби, який мав перехоплювати дрони, сам став його жертвою та перетворився на купу обгорілого металу.


Винищувач-бомбардувальник Су-34

Крім того, в липні потужного удару завдано по авіабазі «Морозовськ» у Ростовській області – пункту базування російських винищувачів-бомбардувальників Су-34. Під час нічної атаки БпЛА було пошкоджено щонайменше три літаки Су-34. Вартість одного борту оцінюється у 36–50 мільйонів доларів. Потенційні втрати ворога – від 108 до 150 мільйонів доларів, не враховуючи пошкодження інфраструктури та боєприпасів. Операція вкотре продемонструвала вразливість тилових об’єктів противника.


Важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек»

Також протягом липня зафіксовано численні ураження, які здійснили наші воїни, російських систем великих калібрів, серед яких, зокрема, важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек» та самохідний міномет 2С4 «Тюльпан».

Богдан Булава, Іван Ступак

Ілюстрації з відкритих джерел у мережі «Інтернет»



Джерело

Війна

Україні потрібні розширені можливості Starlink/Starshield для ураження ракетних комплексів у РФ

Published

on



Україна критично потребує додаткових ракет до систем Patriot та розширення доступу до можливостей Starlink і Starshield для протидії російським ракетним комплексам.

Про це керівник ОПУ Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.

“Ми критично потребуємо ракет до систем Patriot. Також ми надзвичайно зацікавлені в можливостях, які надають Starlink/Starshield. Ці можливості вкрай потрібні нам, щоб давати відсіч і вражати російські ракетні комплекси, з яких запускають ракети, що тероризують цивільне населення України”, – зазначив він.

За словами Буданова, станом на зараз доступу, який має Україна, недостатньо. Він зазначив, що потрібні розширені можливості – більше покриття.

Читайте також: Президент Фінляндії закликав Маска розширити покриття Starlink для України

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна має конкретні домовленості щодо отримання ліцензій на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили місце пуску безпілотників і чотири склади росіян на ТОТ

Published

on



Підрозділи Сил оборони України 26 вересня і вночі 27 вересня завдали ураження по місцю пуску ударних безпілотників та чотирьох складах боєприпасів і пально-мастильних матеріалів російських загарбників на тимчасово захоплених територіях.



Джерело

Continue Reading

Війна

«Мадяр»: 95% дронів використовують на полі бою, решту

Published

on



Більшість атак безпілотників відбувається на полі бою проти російських військових, решта використовується для далекобійних ударів по території Росії.

Про це в інтерв’ю бельгійському мовнику VRT News розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.

За його словами, 95% атак безпілотників відбувається на полі бою.

«Лише 5% запускаються прямо по «болотах» (маючи на увазі Росію – ред.). Саме за цим спостерігає міжнародна спільнота. Її завжди цікавить щось надзвичайне, щось далеке. Але справжня війна відбувається під ногами», – додав він.

Командувач СБС додав, що нині вся європейська частина країни-агресора вже не є мирним тилом.

«Психологічний бар’єр у 2500-3000 кілометрів вже подолано. Крім того, все залежить від швидкості розвитку технологій», – зазначив «Мадяр».

Він додав, що іноді цикл закупівлі дронів ще навіть не завершений, а вже є нова технологія, яка перевершує попередню.

Водночас, за словами Бровді, попри розвиток технологій, саме люди залишаються найважливішим активом.

«Наші люди – наш найважливіший актив, пріоритет номер один. По-перше, у нас набагато менше людей, ніж у Російської Федерації. По-друге, наша тактика відрізняється: ворог атакує, ми захищаємося. Ми захищаємося безпілотниками, вони атакують живою силою», – додав він.

Читайте також: Сили безпілотних систем вже уразили 300 суден російського тіньового флоту

Командувач СБС заявив, що Україна нині виробляє близько 10 млн безпілотників на рік, і «ми постійно нарощуємо обсяги їх розгортання».

«Тільки моя група – 2,5% української армії – виконує понад 250 тис. бойових вильотів на місяць. Чверть мільйона на місяць, і ця цифра зростає», – додав «Мадяр».

Як повідомляв Укрінформ, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) заявив, що серед викликів, які стоятимуть перед Україною найближчим часом, – нарощування росіянами ударів ракетами і реактивними дронами.

Фото: magyarbirds.army



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.