Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час робочої поїздки до Запоріжжя відвідала низку культурних закладів.

Про це повідомляє МКСК, передає Укрінформ.

«Попри близькість до лінії фронту, Запоріжжя живе, розвивається і впроваджує нові ініціативи у сфері культури. Це свідчить про силу громади та важливість підтримки культурного життя навіть у найскладніші часи», — сказала Григоренко.

У МКСК зазначають, що цьогоріч Запоріжжя стало пілотним майданчиком для Українського культурного фонду у реалізації проєктів зі співфінансуванням з місцевого бюджету. Крім того, платформа «Дім актора» стала прикладом успішної підтримки незалежних мистецьких ініціатив за рахунок міської інфраструктури.

У межах візиту Григоренко обговорила з начальником Запорізької ОВА Іваном Федоровим низку ключових для сфери питань: збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини — музейних колекцій і нерухомих пам’яток; створення та облаштування укриттів для закладів культури на прифронтових територіях; меморіалізація пам’яті загиблих героїв і опору цивільного населення.

Заступниця міністра також відвідала Національний заповідник «Хортиця», переміщену Мелітопольську школу мистецтв, Запорізький державний цирк, Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я. П. Новицького, а також Центр сучасного мистецтва Запоріжжя, де відкрилася виставка Антона Логова.

Читайте також: Очільниця МКСК обговорила з японськими партнерами підтримку українських медіа

Як повідомлялося, фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з гідроенергетиками провели моніторингову експедицію на островах «Три стовпи», що знаходяться на Дніпрі неподалік Дніпровської ГЕС. Під час роботи на островах науковці знайшли речі, як датовані V тисячоліттям до нашої ери.

Фото: МКСК

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Цього року премія, яку 2024 року заснував фестиваль “Книжкова країна”, відзначає твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю.

На весняній “Книжковій країні” обрали найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній відзначать перекладну.

До короткого списку осінньої премії увійшли:

“Зайчик” Мони Авад, видавництво “Жорж”;

“Одного разу розбите серце” Стефані Ґарбер, видавництво “Vivat”;

“Щасливе місце” Емілі Генрі, видавництво “ARTBOOKS”;

“Наречена” Алі Гейзелвуд, видавництво “Vivat”;

“Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.

Цьогоріч до журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю з минулорічної премії, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками.

До жюрі увійшли Надія Панченко (Svitlo Bibliotek); Тетяна Гонченко (Непозбувний книгочитун); Юлія Типусяк (Проліт); Олексій Рафалович (Перехресні стежки); Сергій Маловічко (A book about); Діана Данилюк (Називай мене Діаночка); Марі Ініч (Марі Ініч про книжки); Валентина Комар (In book we trust); Ліза Сусік (Susic.book); Дмитро Катеруша (Dima.Superpersik).

Короткий список сформували читачі шляхом голосування. Книжки з нього організатори відправлять у бібліотеку на сході.

Нагородження книжки-переможниці відбудеться восени під час фестивалю.

Премія книжкових блогерів має на меті популяризувати читання, згуртувати книжкових шанувальників та посилити співпрацю блогерів та видавців.

Переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році — роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили проєкт “Буксінь” – мобільну бібліотеку в автобусі, який забезпечений книжками та культурною програмою.

Фото Укрінфрму можна купити тут.

У власність громади його так і не прийняли, тому будівля досі не має охоронного статусу. Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомила Харківська облпрокуратура.

“Куп’янська окружна прокуратура Харківської області ініціювала передачу у комунальну власність пам’ятки історії місцевого значення – будинку у селищі Великий Бурлук, де у 80 роках XVIII століття жив філософ Григорій Сковорода. Площа вказаного обʼєкта становить 1587 м², вартість – понад ₴39 мільйонів”, – йдеться у повідомленні.

За даними відомства, раніше Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Великобурлуцької селищної ради та “зобов’язав її вжити заходів для визнання будинку безхазяйним майном”, апеляційна інстанція залишила це рішення в силі.

“Будинок було офіційно взято на облік як безхазяйне нерухоме майно. Проте досі територіальна громада не оформила право власності на пам’ятку, через що вона залишається поза охороною і поступово руйнується. Без цих заходів пам’ятка історії не отримує належного збереження та охорони. Відсутність ремонту та реставрації створює загрозу знищення цього унікального об’єкта культурної спадщини”, – наголошують у прокуратурі.

Заяву щодо передачі будинку у комунальну власність направили на розгляд до Чугуївського міського суду Харківської області.

Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських – Задонських.

За інформацією історикині з Харківського національного університету ім. Каразіна Марини Григор’євої, палац у Великому Бурлуці почали будувати у 1820 роках, і згодом у маєтку часто зупинявся філософ Григорій Сковорода. Вважається, що там він написав кілька своїх творів, зокрема трактат “Суперечка архістратига Михаїла із сатаною”.

Для зведення палацу використовували дерево, хоча сама будівля виглядала як кам’яна.

Усередині маєтку на другому поверсі розташовувався домовий храм Святої Трійці, а у дворі був сад із невеликим ставком. У 1918 році власників убили, і маєток розграбували.

Як повідомляв Укрінформ, ще у червні 2021 року прокуратура подала до суду, аби маєток у Великому Бурлуку, який не мав балансоутримувача, прийняли у комунальну власність. У 2008 році будівлю внесли до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, при цьому власника цього об’єкта встановити не вдалося.