Події
В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни
Реалізація культурних проєктів є питанням національної безпеки, адже саме завдяки їм українці не залишатимуть країну.
На цьому наголосила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська в коментарі Укрінформу за підсумками презентації Школи для громад “Культура у відновленні”.
“Дискусія про доцільність вкладання грошей в культуру під час війни триває весь час. Наше суспільство сьогодні зараз дуже вразливе, тому що людям боляче. Мова йде особливо про тих українців, у яких рідні перебувають на фронті, й тих, хто втратив домівки, хто втратив свої міста. Їм боляче, тому вони дуже реагують на такі речі”, — пояснила Ковальська.
Вона навела приклад палкої дискусії у суспільстві, яка виникла під час заміни радянського герба на тризуб на монументі “Україна-Мати”.
“Якщо подивитися з точки зору національної безпеки і питання української ідентичності, з одного боку, це питання є стратегічним. Адже мова йде фактично про бренд України, головний маркер. А ми ж бачили на монументі радянський герб. Це фактично теж саме якби на щиті була літера “Z” чи фашистський хрест. Це просто неможливо. Дискусія тривала два тижні, але є результат: діти, яким зараз п’ять років, не згадають цього радянського герба взагалі. Тому і потрібно, щоб це відбувалось”, — наголосила заступниця керівника ОП.
За її словами, питання культури є питанням національної безпеки.
“Всі проблеми вирішуються спочатку в наших головах. І коли ми будемо наголошувати на важливості культури, коли всі наші селебриті будуть говорити, що це так само важливо, як і зброя, гостроти цього питання вже не буде. Будемо чесні: якби в Україні цим займалися всі 30 років незалежності, можливо, ми б не втрачали території. Якби ж української культури було б трошки більше в Криму (до анексії півострова — ред.). Тому я і кажу про те, що культура – це елемент національної безпеки і це потрібно доносити людям”, — додала вона.
Ковальська також подякувала українським артистам, які гастролюють до прифронтових міст, а також населених пунктів, які постраждали внаслідок атаки РФ.
“Я дуже вдячна київським театрам, львівським театрам, українським, які роблять гастролі туди, нашим українським співакам, які їздять на фронт. І я не знаю, може, умовно кажучи, один візит в Харків Вакарчука робить для людей стільки ж, скільки робить, наприклад, (закупівля — ред.) установки ППО. Це підтримує і надихає людей. А коли відчувають себе щасливішими, вони менше купують квитки до Варшави”, — додала Ковальська.
Як повідомляв Укрінформ, в рамках платформи Culture for Recovery в Україні стартує школа для громад «Культура у відновленні» – проєкт, який сприятиме закріпленню культурного компонента в планах відновлення.
Раніше у Римі на сесії “Культура та туризм: каталізатори відновлення України” презентували Платформу культурного відновлення та пілотний освітній проєкт для громад.
Перші 16 громад вже долучилися до платформи під час форуму місцевого самоврядування «Україна-Італія», який відбувся до Конференції в Римі.
У лютому 2025 року в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості», організована за ініціативи МКСК у партнерстві з європейськими державами та міжнародними організаціями. Результатом конференції стало ухвалення Декларації про посилення стійкості культурного сектору, яка закріпила політичне визнання культури як одного з фундаментальних чинників сталого відновлення, демократичної трансформації та довіри в суспільстві.
Міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.
Про це повідомляє пресслужба заходу, передає Укрінформ.
Фестиваль розпочнеться у четвер, 28 травня, і проходитиме по 31 травня в Мистецькому арсеналі.
Цьогоріч до участі у фестивалі доєднаються понад 150 учасників ярмарку, зіркові гості, лідери думок, вже визнані автори та нові імена.
У рамках фестивалю відбудуться 240 актуальних подій, серед яких дискусії і лекції, читання і воркшопи, зустрічі з авторами і презентації нових видань, а також музична і перформативна програми та виставки.
На першому поверсі будівлі Старого арсеналу розташується книжковий ярмарок, де будуть представлені великі видавництва, малі видавці, книгарня book.ua, партнерські стенди, військові та волонтерські ініціативи, а також ярмарок ілюстраторів, який знайомитиме з творчістю художників, графіків і дизайнерів.
“240 подій програми фестивалю поєднають естетичне переживання та інтелектуальне включення. Серед програм Фокус-теми, основної, музичної, перформативної програм, а також окремих кураторських та спеціальних програм і програми видавців ви точно знайдете події та теми, які відгукнуться саме вам”, – зазначили у пресслужбі заходу.
Фокус-тема цьогорічного фестивалю: “Нести свою свободу”. Йтиметься про свободу та її обмеження, про питання полону та окупації як його різновиду, про героїзацію та крихкість героїв. Куратор цьогорічної фокус-теми — український журналіст, правозахисник і військовослужбовець, колишній військовополонений Максим Буткевич.
Цьогоріч на “Книжковий Арсенал” повертається Програма письменника, яку куруватиме український військовослужбовець Збройних сил України, волонтер, поет, прозаїк і перекладач Андрій Любка.
Мистецька компонента XІV Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” з-поміж іншого буде представлена 15 виставковими проєктами.
Програма доступна за посиланням.
Як повідомлялося, “Книжковий Аарсенал” є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
У березні 2019 року “Книжковий Арсенал” визнали найкращим літературним фестивалем року на Лондонському книжковому ярмарку.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна у межах 61-ї Венеційської бієнале відвідала павільйони міжнародних партнерів України – Польщі, Литви, Бельгії, Нідерландів та Японії, а також українську виставку PinchukArtCentre Still Joy – From Ukraine Into the World.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Бережна висловила вдячність міжнародним партнерам за підтримку й солідарність з Україною і наголосила, що сучасне мистецтво сьогодні є важливою мовою міжнародного діалогу, через яку суспільства осмислюють пам’ять, свободу, турботу, втрату, відновлення та силу людських спільнот.
Польський павільйон Liquid Tongues присвячений темам комунікації та взаєморозуміння через мову жестів, звук і візуальні образи, поєднуючи досвід людей з порушеннями слуху та взаємодію людини з природою.
Литовський проєкт Animism sings anarchy через поетичну відеоінсталяцію досліджує питання пам’яті, тілесності та зв’язку людини з природним середовищем.
Під час відкриття павільйонів Польщі та Литви лунали слова підтримки України, солідарності з українським народом та важливості спільного захисту європейських цінностей.
Нідерландський павільйон The Fortress порушує теми крихкості сучасного світу, кордонів та пошуку стабільності в умовах глобальних змін.
Бельгійський проєкт IT NEVER SSST через музику, рух і слово осмислює виклики сучасності, втому суспільства, пошук сенсу і внутрішню силу продовжувати рух уперед.
Японський павільйон Grass Babies, Moon Babies присвячений темам турботи, батьківства та колективної відповідальності як важливих складових сучасного суспільства.
Окрему увагу привернула виставка PinchukArtCentre Still Joy – From Ukraine Into the World, яка через історії українців, мистецтво та живі свідчення демонструє здатність людини навіть у найскладніші часи зберігати радість, любов і прагнення до життя.
Офіційне відкриття Національного павільйону України на 61-й Венеційській бієнале відбулося 7 травня. Цьогоріч Україна представляє проєкт «Гарантії безпеки» – виставку Жанни Кадирової, створену за кураторства Ксенії Малих та Леоніда Марущака.
Як повідомляв Укрінформ, Венеційська бієнале відкрила експозицію без нагород «Золотий лев», оскільки журі припинило виконання своїх обов’язків на знак протесту проти участі Ізраїлю та РФ.
У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.
Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.
«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.
За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету, Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».
«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».
Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини7 днів agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини5 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора