Війна
Обмін полоненими між Україною і РФ — в ГУР розповіли про таємний канал — WSJ
Україна та РФ від початку повномасштабної війни використовують таємний канал для обміну полоненими. За ним постійно триває обмін полоненими військовослужбовцями, що є феноменом для сучасної війни.
Про секретний канал пише видання The Wall Street Journal з посиланням на коментарі бригадного генерала Дмитра Усова, заступника голови Головного управління розвідки Міністерства оборони України та секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передає “РБК-Україна”. Журналісти зазначили, що Росії й Україні вдалося обмінятися понад 10 000 полоненими військовими попри складність мирних переговорів.
За словами авторів матеріалу, обміни полоненими між Україною й РФ стали найбільшою хвилею у Європі з часів Другої світової війни. До рук Дмитра Усова на початку повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року потрапив телефон загиблого окупанта. Україна тоді щойно втратила двох своїх бійців у боях на північний захід від Києва. Бригадний генерал зателефонував за одним із номерів у списку контактів і запропонував обміняти тіла загиблих. Відтоді, за словами журналістів, зародився таємний канал обміну.
Обмін полоненими між Україною і РФ: як був налагоджений процес
Дмитро Усов за два місяці після початку повномасштабної війни встановив зв’язок з генерал-лейтенантом Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ Олександром Зоріним, і тоді було створено фундамент для регулярних обмінів. Автори матеріалу зазначають, що Зорін до війни проти України обіймав ключові посади в Лівії та Сирії і був “на голову вищий” від усіх представників країни-агресора, з якими Усов спілкувався раніше.
Результатом перших перемовин стало виведення захисників Маріуполя з “Азовсталі” — на той момент на території комбінату лишалися в облозі понад 2 500 українських військових.
Подальші переговори проводилися за участю посередників з Туреччини, Катару та Саудівської Аравії, пишуть журналісти з посиланням на слова Усова. Звільнені українські бійці час від часу передавали штабу списки полонених товаришів, щоб прискорити обмін.
Робота за таємним каналом тривала навіть в умовах небезпечної логістики, зокрема після збиття російського літака Іл-76, як стверджує Кремль, з українськими полоненими на борту. Іноді пропонувалися ризиковані схеми, як обміни засуджених колаборантів чи рештки російських шпигунів, що померли давно. Втім, за словами Усова, сторони “встановили певний рівень комунікації” і канал обміну полоненими продовжує функціонувати.
Обмін полоненими між РФ і Україною — сучасний феномен
WSJ також наводить зауваження військових істориків про те, що постійний обмін полоненими під час активної фази війни є вкрай рідкісним явищем. Радянський Союз після Другої світової утримував полонених німців до середини 1950-х років, Сполучені Штати Америки та Північний В’єтнам почали обміни лише 1973 року, а Іран й Ірак завершили обмінюватися військовими через десятиліття після закінчення війни.
Обмін полоненими: 14 серпня повернули 84 українці
Президент України Володимир Зеленський 14 серпня повідомив про черговий обмін полоненими з РФ, під час якого додому повернулися 84 військові та цивільні людини. Серед цивільних були й ті, кого окупанти утримували з 2014, 2016 і 2017 років, а серед військових — захисники Маріуполя. В Координаційному штабі з питань поводження з полоненими розповіли, що було визволено 33 військових та 51 цивільного українця, наймолодшому з яких 26, а найстаршому — 74 роки. Одного зі звільнених українців росіяни позбавили волі у 2016 році у 18-річному віці.
Нагадаємо, в Офісі генерального прокурора 7 серпня назвали ім’я росіянина, який катував українську журналістку Вікторію Рощину в полоні. За даними прокурорів, за наказом керівника СІЗО №2 Таганрога Олександра Штоди українку били, принижували, погано годували й не пускали до неї лікарів.
Український морський піхотинець Олександр Кірієнко 1 серпня відповів американській реперці Азілії Бенкс, яка осміяла його стан після полону.
Російська артилерія сьогодні вдарила по Бачівську, Будках, Кореньку, Товстодубовому, Стариковому, Студенку, Іскрисківщині та Нескучному Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках ворог один раз атакував українські позиції, 25 разів обстріляв населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ двічі проводили штурмові дії в бік Стариці та Землянок.
На Куп’янському напрямку загарбники тричі атакували українські позиції в бік Петропавлівки, Глушківки та Кучерівки.
На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів штурмували в бік Діброви та Лимана. Одне боєзіткнення досі триває.
На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог сьогодні ще не проводив активних дій.
На Костянтинівському напрямку українські оборонці відбивали шість атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки та Софіївки, у бік Кучеревого Яру. Два боєзіткнення ще тривають.
На Покровському напрямку російські війська 19 разів намагалися потіснити захисників України із займаних позицій у районах Никанорівки, Родинського, Мирнограда, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного й Новопідгородного. Одне боєзіткнення досі триває.
На Олександрівському напрямку армія РФ тричі наступала в бік Олександрограда, Хорошого та Злагоди. Один бій триває.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці успішно відбивали 11 ворожих атак у районах Добропілля, Залізничного, Варварівки та Чарівного. Два боєзіткнення досі тривають.
Російська авіація била по районах Воздвижівки, Лісного, Самійлівки, Новоселівки, Гуляйпільського та Долинки.
На Оріхівському напрямку загарбники один раз штурмували українські позиції в районі Степового, завдали авіаударів по Ясній Поляні, Листівці, Зарічному, Юльївці та Комишувасі.
На Придніпровському напрямку Сили оборони зупинили дві спроби просування армії РФ.
На інших напрямках фронту ситуація залишається без суттєвих змін. До нових спроб просування росіяни не вдавалися.
Як повідомляв Укрінформ, днями Сили оборони зірвали спроби російських військ захопити село Бочкове на Харківському напрямку
Сили безпілотних систем Збройних сил України оприлюднили відеокадри ураження Ярославльського нафтопереробного заводу, яке Сили оборони здійснили вночі 26 квітня.
Як передає Укрінформ, відео СБС опублікували у Фейсбуці.
Ураження завдали оператори 1-го окремого центру та 414-ї бригади «Птахи Мадяра» у взаємодії з Державною прикордонною службою, Силами спеціальних операцій та іншими складовими Сил оборони.
Підприємство «Славнефть-ЯНОС» із проєктною потужністю 15 млн тонн нафти на рік входить до п’ятірки найбільших російських НПЗ та є найбільшим нафтопереробним заводом на півночі Росії.
Завод спеціалізується на глибокій переробці нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, пальне для реактивних двигунів, топковий мазут та інші нафтопродукти.
Унаслідок ураження на території підприємства виникла пожежа. Детальні наслідки атаки уточнюються.
Сили безпілотних систем системно уражають паливно-логістичну інфраструктуру ворога, зменшуючи його спроможності забезпечувати ведення бойових дій проти України.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони впродовж 25 та в ніч на 26 квітня уразили нафтопереробний завод у російському місті Ярославль та об’єкти протиповітряної оборони росіян.
Українські військові атаками по нафтопереробному заводу в Туапсе знищили або пошкодили більшість резервуарів. Неушкодженими залишилися 18 з 47.
Загальна місткість НПЗ у Туапсе — 159 140 кубічних метрів. Про це повідомляє “Мілітарний”.
Після атаки з’явилися супутникові знімки, які оприлюднив OSINT-канал у Telegram “Exilnova+”. На них помітно, що більшість резервуарів були знищені чи пошкоджені.
Пошкодження на НПЗ
Фото: Exilenova+
Інший канал “Око Гора” підрахував, що внаслідок атаки було 24 резервуари, що становить 52% від загальної кількості. Ще 4 одиниці (9%) зазнали пошкоджень. Неушкодженими залишилися 18 резервуарів (39% парку).
Пошкоджені резервуари
Фото: Око Гора
Пошкоджені резервуари
Фото: Око Гора
НПЗ у Туапсе — що відомо
Нафтопереробний завод у Туапсе вважають одним із найбільш технологічно складних підприємств “Роснефти”. Об’єкт належить до ключових експортних терміналів півдня Росії, через який здійснюється відвантаження нафти на експорт через Чорне море.
Постачання нафти для переробки на завод здійснюється із Західно-Сибірських, Оренбурзьких та Ставропольських родовищ за допомогою трубопроводу Тихорецьк – Туапсе, залізничного, водного та автомобільного транспорту.
Завод здатний переробляти до 12 мільйонів тонн нафти на рік із глибиною переробки близько 98% — надзвичайно високий показник для галузі.
Атаки на НПЗ у Туапсе
Нагадаємо, серія вибухів у Туапсе розпочалася пізно ввечері 15 квітня 2026 року. Місцеві жителі скаржилися на атаку дронів, а на відео з місця подій було видно дим і вогонь над резервуарами з російською нафтою.
Далі удари сталися в ніч на 16-те і 20 квітня, після чого росіяни повідомляли про безліч вибухів і масштабну пожежу. У мережі жителі публікують наслідки пожежі, що замовчує місцева влада.
А поки у Туапсе продовжували третю добу гасити пожежу на НПЗ і морському терміналі, що спалахнула після атаки БпЛА, працівники міжрайонної прокуратури вирішили висадити дерева. Силовики опублікували звіт про озеленення міста напередодні 9 травня, позуючи з деревами і лопатами на тлі стовпів чорного диму.
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах