Connect with us

Суспільство

Медіаспільнота закликає розмежувати стратегічні комунікації та інформполітику

Published

on



Представники українських медійних організацій звернулися до т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяни Бережної з пропозиціями щодо пріоритетів державної інформаційної політики, зокрема, висловилися про необхідність розмежувати стратегічні комунікації та інформполітику.

Про це йдеться у заяві, текст якої опублікував Інститут масової інформації, передає Укрінформ. 

Підписанти зазначають, що інформаційна політика – це стратегічна функція держави, яка містить забезпечення доступу до інформації, прозорість влади, розвиток цифрових систем, розвиток медіаграмотності та критичного мислення людей, захист свободи слова, забезпечення безпеки журналістів, протидію російській пропаганді тощо. Натомість стратегічні комунікації (стратком) – це інструментальна система створення та впровадження державних меседжів, координація єдиного голосу уряду для впливу на громадську думку всередині та зовні країни, кризові відповіді, публічна дипломатія тощо.

“На нашу думку, стратегічні комунікації можуть бути винесені в окрему структуру під Кабміном, при цьому функцію інформаційної політики має бути збережено за МКСК”, – йдеться у заяві.

Читайте також: У ГУР презентували фільм «Війна за розум» про роботу підрозділу стратегічних комунікацій

Медіаспільнота наголошує, що чітке розмежування ролей між страткомом (як тактикою державних комунікацій) та інформаційною політикою (як державною стратегією) дасть змогу і посилити свободу слова, і ефективніше протидіяти ворогові.

Підписанти також наголосили на необхідності збереження незалежності медіа та створення прозорого технічного фонду підтримки редакцій і медійних ГО.

Як повідомлялося, 14 серпня відбулося засідання Експертної ради з питань розбудови в Україні системи державних стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій. 



Джерело

Суспільство

Демченко каже, що черги на кордоні з Польщею не пов’язані з новою системою контролю ЄС

Published

on



“Нова система, яку запроваджує Європейський Союз, не охоплює зараз усі пункти пропуску, тому говорити, що черги виникли саме через її впровадження, – трішки невірно. Пасажиропотік суттєво зріс через початок осінніх канікул – більше мам із дітьми зараз виїжджають за межі України”, – зазначив Демченко.

За його словами, система в’їзду-виїзду наразі діє лише у трьох пунктах пропуску на кордоні з Польщею – Медиці, Корчовій та Перемишлі. Її тестове впровадження розпочалося 12 жовтня.

“ЄС не вимагає одразу від усіх країн стовідсотково забезпечити збір біометричних даних – відбитків пальців, сканування обличчя та паспортної інформації. Повноцінна робота системи очікується приблизно через пів року”, – пояснив речник.

Демченко додав, що впровадження нової системи на всіх пунктах пропуску з країнами ЄС, зокрема Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною, триватиме поступово – орієнтовно до лютого наступного року.

Читайте також: У пункті пропуску «Устилуг» через ремонт можливе сповільнення руху

Він також уточнив, що черги не пов’язані з дозволом на виїзд за кордон чоловіків віком 18-22 років, який уряд ухвалив 26 серпня.

“Категорія 18-22 роки не є переважаючою серед тих, хто перетинає кордон. У будні це близько 90 тисяч осіб на добу в обох напрямках, а у вихідні – до 120 тисяч. Тому черги зумовлені саме зростанням кількості подорожей у вихідні”, – розповів Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, з 12 жовтня Європейський Союз розпочав поступове впровадження нової системи контролю на кордонах. В Україні біометричні дані вже збирають на трьох пунктах пропуску – Шегині, Солотвино та Лужанка.

Фото: ДПСУ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Через арешт вченого з Криму спалахнув дипломатичний скандал Анонси

Published

on


27 жовтня 2025 р. 09:33


This article also available in English

250



Леонід Пшеничнов. ФОТО: Національний антарктичний науковий центр/facebook

Українського вченого Леоніда Пшениченова затримали в окупованому Криму, звинувативши у державній зраді. Міжнародна спільнота та колеги вченого засудили арешт як безпідставний і закликали росію його звільнити.

Про це повідомило The Guardian.

Дипломатичний конфлікт спалахнув через затримання українського вченого, якого кремль звинуватив у підриві російського промислового вилову криля в Антарктиці. Леонід Пшеничнинов, 70-річний біолог та експерт з Антарктики, має багаторічний досвід наукової роботи та охорони природи, зокрема в підтримці морських охоронних територій у цьому регіоні. Він готувався до поїздки до Австралії для участі в конференції щодо захисту морського життя Антарктики, коли його заарештували в окупованому Криму. Після цього російські силовики звинуватили його у державній зраді.

За даними медіа, у документі,  в якому викладено звинувачення проти нього, вчений подається як “громадянин росії”, який “перейшов на бік ворога”, допомагаючи українській делегації на Антарктичній конференції CCAMLR у Гобарті, Тасманія. У документі йдеться, що Пшениченов нібито використав свої дослідження для обмеження російського вилову криля, що шкодить економічним інтересам рф.

Міжнародна комісія АНТКОМ, до якої входять 27 країн і яка діє за Конвенцією 1982 року, розглядає створення морської заповідної зони навколо Антарктичного півострова для захисту криля — ключового елементу харчового ланцюга Південного океану. Аналітики та природоохоронці звинувачують Китай та росію у блокуванні створення таких територій. 

Австралія також висловила стурбованість затриманням Пшениченова, а Великобританія закликала москву звільнити “всіх свавільно затриманих цивільних”. 

Український посол в Австралії Василь Мирошниченко на відкритті конференції висловив глибоке обурення незаконним ув’язненням Пшениченова і закликав інші країни комісії засудити дії росії. Він зазначив, що вчений присвятив життя дослідженню та охороні морських ресурсів Антарктики та не є політиком.

Пшениченов проводить дослідження для АНТКОМ з 1983 року та представляє Україну у цій комісії з 1994 року. Мирошниченко підкреслив, що звинувачення у державній зраді сфабриковані та пов’язані лише з науковою діяльністю вченого.

Виконавчий директор Blue Marine Foundation Ден Крокетт зазначив, що Пшениченова ув’язнили “ні за що, окрім наукових доказів впливу промислу криля на екосистему Антарктики”, та закликав країни АНТКОМу тиснути на росію для його звільнення й одночасно захищати морські ресурси регіону.

Також Європейський суд з прав людини 20 жовтня розпочав офіційне розслідування справ, пов’язаних із забороною Меджлісу кримських татар, яку окупаційна влада Криму запровадила ще у 2016 році.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На фронті загинув мешканець Ізмаїльського району

Published

on


Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомила про загибель жителя села Мирне Вилківської територіальної громади — Сергія Борисовича Масленикова, 1999 року народження.

22 листопада 2024 року біля населеного пункту Дальнє (Донецька область) Сергій загинув під час виконання бойового завдання у складі 3-го штурмового спеціалізованого відділення, захищаючи незалежність і свободу України.

«Він був справжнім патріотом, мужнім воїном і гідним сином своєї землі», – говориться в повідомленні.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.