Американській акторки Анна Фаріс і Реджина Голл повернуться для участі у шостому фільму франшизи «Дуже страшне кіно» (Scary Movie).

Як передає Укрінформ, про це розповів заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза, повідомляє Суспільне.

За його словами, на території Херсонської області представлені майже всі відрізки історії України. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах, а також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.

«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», – додав Сікоза.

З нових часів, зауважив він, – це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньоскіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. Також були представлені дві незатоплені Січі – Кам’янська та Олешківська.

За словами археолога, після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені під час будівництва водосховища. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи». Зокрема, під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.

«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні», – зауважив Сікоза.

Крім того, археолог акцентував, якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка розрахована на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі.

За його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. Так, на тимчасово окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.

«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», – підкреслив археолог.

Також він зазначив, що на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Тож після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це має бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, оскільки дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС та пам’яток, пошкоджених війною.

«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», – підсумував Сікоза.

Як повідомляв Укрінформ, на тимчасово окупованій території Херсонщини загарбники проводять незаконні розкопки з «дозволами» на ці дії російського зразка.

Перше фото: Кам’янська Січ, архівне

Фото Укрінформу можна купити тут.

Чернівці стали другим містом, де показують культурне надбання етнічних греків Маріуполя, – вперше виставку “Іканича: маріупольська писанка” представили у Києві.

У Чернівцях відкрили виставку відтворених писанок етнічних греків Маріуполя / Фото: Віталій Олійник. Укрінформ

“На виставці представлені 76 відтворених писанок майстрині і дослідниці Зої Стащук. Вона над цим працювала близько півтора місяця. Писанки відтворили за збереженими цифровими копіями з колекції Маріупольського краєзнавчого музею. Адже сама колекція, на жаль, була втрачена через російську окупацію міста”, – розповіла кураторка виставки, співробітниця Маріупольського краєзнавчого музею Наталія Арусланова.

За її словами, колекція презентує культуру надазовських греків, які у 18 столітті переселилися до Маріуполя і довколишніх сіл із Криму. Слово “іканича” у перекладі із мови надазовських греків означає картинки, малюнки, зображення.

“Значна частина писанок повторюють традиційні українські орнаменти. Адже традицію писанкарства надазовські греки запозичували у місцевої культури. Проте, серед орнаментів зустрічаються і такі, в які вони внесли частинку своєї історії. Можна виокремити композиції зі своєрідними ланцюжками із невеличких овалів. Особливо цікавою є писанка, де ці ланцюжки виступають в якості дерева життя. Це не властиво для традиційних українських писанок”, – пояснює кураторка виставки.

У Чернівцях виставка “Іканича: маріупольська писанка” діятиме до 26 вересня цього року.

Організатори зазначають, що вже є домовленості про експонування колекції також у Львові та Одесі.

Як повідомлялося, у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» виставка «Іканича: маріупольська писанка» експонувалася з 24 квітня до 22 червня.