Connect with us

Події

Тризуб, що проростає життям і перемогою

Published

on


До виставки «Тризуб: графічні візії» Олексія Кустовського, що відкрилась у конференц-залі Укрінформу

Тризуб – наш герб, але Олексій Кустовський, який творить під псевдонімом «Кусто», радикально розширює межі геральдики. Тризуб – серце нації, знак тисячолітнього спадку і водночас пластична форма, що здатна перетворюватися на місто, на фортецю, на квітку чи на зброю.

У графічних візіях Кусто цей символ стає живим об’єктом, який увібрав у себе тисячолітню історію, біль сьогодення й образи майбутнього. Художник показує, що герб – жива плоть України. Герб стає синтетичним знаком культури: він поєднує народну декоративність, політичний плакат, релігійну іконографію, гротеск і навіть карикатуру. Кожна варіація тризуба є метафорою часу, віддзеркаленням драматичних подій, що розгортаються зараз на наших очах. У Кусто тризуб є своєрідною візуальною поемою про незламність. Він розповідає про потужну багатовікову героїчну боротьбу. Його лінії тримають козаки й сучасні воїни, архангели й медики.

Тризуб розкрився, мов груди країни. Його крила – хірурги-янголи, вони рятують не лише тіло солдата, а й розірвану плоть країни. Знак стає скальпелем і шрамом, молитвою і кров’ю, яка відновлює життя.

Армія
Стрій, кожна риска – лави бійців. Тризуб виростає з м’язів, з очей, з кроків. Малюнок – живе тіло народу, яке має форму знака. Армія й герб – одне ціле. Символ сам узяв до рук зброю.

Енергетичний каркас
Високовольтні стовпи підняли руки до неба. Дроти натягнулися, як нерви у війні. Темрява нависає, але герб світиться всередині чорної ночі. Тризуб як система кровообігу, по його жилах біжить світло.

Це амбівалентність: смерть і життя. Тризуб у Кусто – територія, де вітальні сили (любов, відбудова, солідарність) і смерті (руїна, поразка, загибель) зустрічаються і життя перемагає.

На деяких роботах герб гостріє, перетворюючись на зброю, інкрустований орнаментами, прикрашений намистами та писанками. Тут символ не приховує своєї войовничості: він став тим, чим мусив стати у війні, – мечем. Орнамент і різьблення не нівелюють загрози, а навпаки підкреслюють: українська культура сама собою є зброєю, мистецтвом оборони. Кусто показує, як символи втрачають дистанцію і стають тілесними: вони кровоточать.

Зброя-орнамент
Ракети розквітли в узори. Танки вкрилися вишиванками. Тризуб гостріє, але кожна його грань розмальована традицією. Це зброя, яка співає українські пісні. Ракетні установки вишикувалися, утворивши символ. Тризуб стоїть на сторожі неба, наче новітній щит.

Кінцуґі України
Розбита ваза-будинок, шви золоті, як сонячні промені. Бог-золотар з’єднує уламки. Тризуб проступає в цих тріщинах, як рентгенівський знак зраненої країни. Рана не приховується. Вона сяє золотом пам’яті.

Козак-Архангел
Крила розгортаються, шаблі блищать, а в серці – тризуб, що світить як сонце. Небесний воїн, який вийшов із знака, щоб судити й карати.

Злам Кремля
Кремлівська цегла сиплеться, час б’є, як спис. Ворог летить із гримасою у свою гробницю. Він у жаху, що нарешті зламали його улюблену іграшку. Це і сатира, і одкровення: смерть імперії малюється одним ударом.

Серія має унікальну суспільну функцію. Вона повертає герб народу. Якщо раніше ми бачили його на печатках, прапорах і паспортах, тепер він став частиною нашого життя, образом нашого сьогодення. Кусто перевів тризуб на загальнонаціональну мову. Його роботи – упізнавані меми, але водночас глибокі символічні ікони. У цьому подвійність: легкість сприйняття і надпотужний політичний підтекст.

На зубах герба в’ють гнізда птахи. Серед руїн, серед попелу життя приносить нове життя. Тризуб стає деревом, електричним стовпом, дахом, тим, що тримає небо.
На зубах герба в’ють гнізда птахи. Серед руїн, серед попелу життя приносить нове життя. Тризуб стає деревом, електричним стовпом, дахом, тим, що тримає небо.

Барикади, шини, дим, але у всьому цьому хаосі вибудовується форма герба.  Це знак протесту, знак народу, що сам себе народжує. У центрі сяйво зірок Європи, навколо серця свободи, що рвуть колючий дріт смерті.
Барикади, шини, дим, але у всьому цьому хаосі вибудовується форма герба. Це знак протесту, знак народу, що сам себе народжує. У центрі – сяйво зірок Європи, навколо серця свободи, що рвуть колючий дріт смерті.

Море темне, російськи кораблі тонуть. Тризуб виростає як скеля - маяк, і в його фундаменті сяє тамга. Крим вертається до серця.
Море темне, російськи кораблі тонуть. Тризуб виростає як скеля-маяк, і в його фундаменті сяє тамга. Крим вертається до серця.

У світовому мистецтві ми знаємо приклади, коли національні символи перетворювались на мистецькі об’єкти (американський прапор у Джаспера Джонса, прапор Британії в Пітера Блейка, серп і молот у радянському плакаті, орел і біло-червоний прапор у польському плакаті ). Але Олексій Кустовський робить інше: він не тиражує символ, а одушевляє його. Його тризуби – не варіації, а неповторні перевтілення. Кожна робота – окрема легенда, і водночас усі вони становлять єдиний космос, єдину міфологію, єдину історію.

У цьому полягає унікальність: художник створює нову візуальну теологію України, де герб уже не знак влади, а знак життя. Це смілива візуальна політика у формі мистецтва.

Уламки бетонних плит зросли у герб. На його підніжжі — люди, волонтери, солдати, лікарі. Вони тримають цю руїну, і вона тримає їх. Це фреска виживання.
Уламки бетонних плит вросли в герб. На його підніжжі – люди, волонтери, солдати, лікарі. Вони тримають цю руїну, і вона тримає їх. Це фреска виживання.

Соняшниковий тризуб
Пелюстки складаються у форму герба. Сонце в кожному листку. Тризуб квітне, наче Україна, що проростає зі землі. Це знак світла.

Корабель із тризубом-щоглою витягує чорну здобич: дрони, уламки, ворогів. Герб стає рибальською сіткою, яка прибирає море від сміття. Тризуб чистить море від смерті.
Корабель із тризубом-щоглою витягує чорну здобич: дрони, уламки, ворогів. Герб стає рибальською сіткою, яка прибирає море від сміття. Тризуб чистить море від смерті.

Будинок упав, але серед уламків світиться червоний тризуб. Судини не рвуться. Вони допомагають рятувати людей. Це анатомія держави: розірвані тканини, але серце б’ється.
Будинок упав, але серед уламків світиться червоний тризуб. Судини не рвуться. Вони допомагають рятувати людей. Це анатомія держави: розірвані тканини, але серце б’ється.

Коріння
Дерево виросло, а його коріння склалося в знак. Тризуб тягнеться з глибини землі, з генетики, з пам’яті, з крові. Його не вирвати, бо він не на поверхні, він у самій землі.

Кожен образ говорить: нас не перемогти, бо наш герб живий, рухливий, стійкий. Символ держави, сама країна в різних вимірах: у ранах й у відродженні, у крові й у квітах, у руїнах і з новими крилами. Іконостас спротиву. У час, коли герб намагаються знищити росіяни, він перетворюється на смертоносну зброю, на храм, на анатомію відродження. Він звертається новою візуальною мовою української боротьби, де символ нації щодня перероджується, аби відбивати атаки й залишатися знаком свободи.

Текст: Олександр Ляпін

Герби: Олексій Кустовський



Джерело

Події

Довженко-Центр цьогоріч отримає додаткове фінансування

Published

on



Національний центр Олександра Довженка у результаті перерозподілу Державним агентством України з питань кіно бюджетних коштів отримає у 2025 році додаткове фінансування на суму 2,5 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури.

“Міністерство культури України спільно з Державним агентством України з питань кіно оперативно врегулювали фінансові питання Національного центру Олександра Довженка, що виникли у 2025 році”, – зазначили у відомстві.

Необхідні кошти були перерозподілені Держкіно в межах бюджетної програми, що дало змогу забезпечити роботу Довженко-Центру, зокрема своєчасну виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг.

“Рішення про перерозподіл бюджетних коштів на суму озвученої потреби у 2,5 млн грн дозволило вирішити поточні питання з виплатами в Довженко-Центрі, а також гарантувати виконання його статутних завдань із збереження та популяризації українського кіномистецтва”, – підкреслили в Мінкульті.

Інституція стабільно виконуватиме статутні завдання із збереження та популяризації українського кіномистецтва, наголосили в міністерстві.

Як головний розпорядник коштів Мінкульт очікує від Держкіно фінального звіту про вжиті заходи й повне погашення зобов’язань перед працівниками Довженко-Центру.

Довженко-Центр є ключовою інституцією у сфері збереження й осмислення української кіноспадщини – архівом, дослідницьким та культурним простором, який формує сучасний погляд на історію українського кіно і працює з ним у міжнародному контексті, наголосили в Мінкульті.

“Одна зі стратегічних цілей команди Мінкульту – посилення інституційної спроможності культурних інституцій. Щоб вони мали фінансову стабільність, можливості для розвитку, масштабування та стратегічного планування своєї діяльності”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Читайте також: У Софії Київській відкрили виставку «До/Нації» про українських меценатів

Як ідеться у дописі, зараз Мінкульт спільно з Держкіно та командою Довженко-Центру напрацьовує рішення щодо посилення фінансової автономії установи у 2026 році. Йдеться про створення умов для сталої роботи Довженко-Центру, захисту трудових прав його працівників і безперервного виконання місії зі збереження, дослідження й популяризації українського кіномистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2025 року Президент Володимир Зеленський офіційно надав державному підприємству “Національний центр Олександра Довженка” статусу національного.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині

Published

on


Український ансамбль Partes під орудою Наталії Хмілевської завершив концертний тур Нідерландами та Німеччиною, присвячений популяризації української духовної музики та традиції багатоголосся.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Open Opera Ukraine, тур розпочався в Амстердамі (Muziekgebouw aan ’t IJ) і охопив Утрехт, Маастрихт, Алмере та Кельн.

Концерти пройшли в різдвяну пору і зібрали повні зали. Нідерландські критики відзначали, що звучання ранньої української музики водночас знайоме і унікальне, підкреслюючи її самобутню культурну основу, розповіли в Open Opera Ukraine.

Перед одним із концертів учасниця ансамблю, музикознавиця та кураторка Анна Гадецька нагадала про складні умови роботи українських музикантів під час війни: «Організація цього концерту була складною, адже в нашій країні електрика доступна лише кілька годин на день».

У програмах звучала українська духовна музика XVII–XVIII століть – твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Андрія Рачинського та інших авторів, зокрема і тих, чиї імена не збереглися в рукописах. Репертуар Partes – це partesny спів, українська барокова багатоголосність a cappella, яка може розгортатися до 12 голосів. Кожен твір супроводжується ретельним дослідженням архівів і історичного контексту, увагою до текстів і вимови.






Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині / Фото: Arkady Mitnik

Концерт у Німеччині відбувся в межах виставки вітражів «Світло в темні часи. Середньовічні вітражі з Музею Ханенків у Києві» та серії :unlimited центру старовинної музики zamus, що поєднує ранню музику з сучасними мистецькими практиками. Концерт завершився солдаутом, організатори додавали стільці, щоб розмістити всіх охочих.

Читайте також: У Лондоні відбувся благодійний концерт українського хору «Songs for Ukraine»

25 грудня відбудеться різдвяна трансляція запису кельнського концерту на каналі WDR 3 німецького суспільного мовника, що зробить українську барокову спадщину доступною ширшій аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбувся великий концерт української різдвяної пісні.



Джерело

Continue Reading

Події

«Театральний інфобум» назвав найкращих драматургів і режисерів 2025 року

Published

on


Експерти ІІ Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум-2025» визначили найкращих театральних драматургів та режисерів 2025 року.

Про це повідомляє Укрінформ.

За результатами експертного голосування до топу кращих українських драматургів увійшли:

  • Андрій Бондаренко (за інсценізацію «Brecht.Cabarett» Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  •  Володимир Тука (за «П’єса 22 або Шлях героя», Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
  •  Аліна Сарнацька (за п’єсу «Баланс», Театр Ветеранів);
  •  Сергій Кулибишев (за п’єсу «Поліандрія», Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  •  Оксана Гриценко (за п’єсу «Я повернусь», Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  •  Максим Курочкін (за п’єсу «Три швидкі та модні у цьому сезоні перукарки» Київський національний академічний Молодий театр);
  • Тамара Трунова (за виставу «Робота з Тінню», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);

Переможцем у номінації «Найкращий драматург/драматургиня» стала Аліна Сарнацька.

У спеціальний номінації «Найкращий драматург/драматургиня. Вибір Укрінформу» переміг Андрій Бондаренко.

Кращими театральними режисерами 2025 року, за оцінкою експертів, стали:

  • Тамара Трунова за виставу «Робота з Тінню» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
  • Євген Лавренчук за виставу «Реквієм» (Національний будинок музики / Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  • Дмитро Захоженко за виставу «Король Лір» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
  • Іван Уривський за виставу «Макбет» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
  • Оксана Дмітрієва за виставу «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);
  • Давид Петросян за виставу «Гедда Ґаблер» (Київський академічний драматичний театр на Подолі);
  • Андрій Жолдак за виставу «Дім» (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
  • Артем Вусик за виставу «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Малий театр);
  • Дмитро Весельський за виставу «Патетична соната» (Київський національний академічний Молодий театр);
  • Слава Жила за виставу «Сойка» (Київський академічний театр «Актор»);
  • Дмитро Леончик за виставу «Ковзанка» (Київський академічний театр «Золоті ворота»).

Переможницею у номінації «Найкращий режисер/режисерка» стала Тамара Трунова.

У спеціальній номінації «Найкращий режисер/режисерка. Вибір Укрінформу» переміг Дмитро Захоженко.

В номінаціях «Найкращий драматург/драматургиня», «Найкращий режисер/режисерка» номінувалися митці за роботи, прем’єри яких відбулися у театрах Києва в період з 1 грудня 2024 року по 1 грудня 2025 року. Голосування рейтингове, 1 голос експерта – 1 бал.

Експертами Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2025» є: Ольга Байбак, культурна менеджерка, начальниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів; Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня, доктор мистецтвознавства; Ірина Зубченко, театрознавиця і театральна критикиня, завідувачка відділу історії театру Музею театрального, музичного та кіномистецтва; Людмила Олтаржевська, театрознавиця, експертка театральних фестивалів; Ольга Стельмашевська, театрознавиця, театральна критикиня; Ганна Шерман, театрознавиця, старша викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого; Віра Доленко, фахівець редакції радіотеатру головної редакції літературних передач і радіотеатру творчого об’єднання “Радіо “Культура” дирекції “Українське радіо”; Сергій Винниченко, театральний аналітик, засновник проєкту «Театральна риболовля»; Дмитро Єрьомін, театральний блогер; Яна Ягніченко, театральна блогерка; Людмила Семенюк, артблогерка; Любов Базів, культурна оглядачка Укрінформу.

Читайте також: Дві українські стрічки увійшли у шортлист «Оскара»

Як повідомлялося, Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум» було започатковано Укрінформом у 2024 році з метою популяризації здобутків вітчизняного театру під час повномасштабної війни, висвітлення українського театрального процесу та інформаційної підтримки митців.

Це щорічний рейтинг найкращих київських вистав, акторів, режисерів, драматургів, де переможців визначають експерти (критики, театрознавці) шляхом голосування.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.