Відбудова
«Не для пташки». Як відновлюють будинки в Бородянці
Від підвалу з мишами – до сонячних панелей: історія одного відновлення
Через Бородянку пролягав один із головних напрямків наступу російських військ на Київ на початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Уже за два дні бронетехніка ворога з’явилася на околицях селища. Після окупації та масштабних руйнувань Бородянка стала прикладом того, як може відбуватися комплексне відновлення: не лише будівель, а й життя.
БОРОДЯНКА. ДІМ, ЩО ВИСТОЯВ
Будинок на вулиці Ветеранів, 2, тепер бездоганний на вигляд. Фасад – новий, стіни – утеплені, дах блищить новою бляхою. На перший погляд, це типова невелика житлова будівля із затишного туристичного містечка. Але важливе уточнення – відновлений, бо про пошкодження нагадують світлини та спогади мешканців, які пережили окупацію.
Біля нової альтанки стоять три жінки, які тримають тарілки з нарізаними апельсинами та солодощами. Доки ми говоримо, люб’язно пропонують пригоститися. Але їхні погляди знову концентруються на підвалі, в якому вони ховалися, коли вперше побачили російський триколор так близько.
«Оце зараз, де середній під’їзд, там підвал є. Ми там сиділи. У підвалі було шестеро дітей. Після 13-го числа (березня, – ред.) нас залишилося одинадцятеро з усього дому. Їсти не було чого, води не було, мусили багаття палити», – розповідає одна з мешканок, яка не виїжджала із селища й залишалась у будинку до кінця.

Жінки розповідають, як ворожі танки стояли неподалік, біля місцевого інтернату, а ракети падали у двори. Одна з них – буквально через дорогу, але, як кажуть, «на щастя, не вибухнула».
У якусь мить розмова переходить від болю до побуту. Мимохіть згадують: «П’ятнадцять мішків картоплі вони (російські військові, буряти, – ред.) забрали. Один лишили. Може, не побачили. Електрочайники винесли, а нижню частину, де розетка, лишили».
Тоді ж підвал став порятунком для дорослих і дітей, щоправда, по сусідству були миші та пил. Згадують жінки, як виносили з квартир матраци, ковдри, покривала, – хто що мав – і клали на бетон, щоб не було так холодно і твердо.
А коли ворог пішов – стало легше, та все ж холод і тиша залишилися.
«До травня практично без світла були. Їжу варили надворі. Каналізації не було – до ставка ходили. Раніше ще газ був, але потім і його перекрили. Але ми вижили. Богу відомо як, та таки вижили. Зараз навіть і не скажеш, що тут таке було», – розмірковує одна з мешканок будинку, принагідно запрошуючи скуштувати завчасу приготовані частування.
А й справді – нова бруківка, сучасний дитячий майданчик, з якого лунає сміх малечі, та навіть альтанка, в якій згадуються моторошні події, – не нагадують про ті часи, але дають надію на нову розбудову Бородянки.
ВІД РУЇН ДО ЖИТТЯ. ЯК БОРОДЯНКА ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ
Зведений ще у 1976-му, тепер будинок – майже як новий. Утеплений фасад, сучасна покрівля, сонячні панелі на даху, дитячий майданчик під вікнами. А головне – повернулися люди. У деяких вікнах – штори, квіти, а ще сушиться білизна. Бородянка живе.

«Он бачите на фото – як було, а як стало. Ми як у казці живемо… Ну вже майже Євросоюз», – сміється одна з мешканок, яку ми зустрічаємо біля під’їзду. Поруч стоять ще сусіди, разом із малечею, тож атмосфера – великої родини.
Спочатку в око впадають разючі фасадні зміни самого дому та прибудинкової території. Мешканці згадують, що була величезна проблема з комунікаціями, які відновили, а також в усіх квартирах поставили нові пластикові вікна. У під’їздах ще стоїть запах фарби, яка не встигла повністю висохнути. Діти бавляться на новому майданчику, хоча кажуть, що раніше в них теж була гойдалка, однак тепер поставили сучасніші та безпечніші конструкції.
«Я тут живу вже 30 років. У нас був дах – ну просто катастрофа. Протікав, узимку було холодно, хоч ковдрою накривайся. А тепер – усе новеньке. Хлопці (будівельники, – ред.) працювали зранку до ночі, не гуляли, не байдикували. Ми дуже вдячні», – ділиться одна з мешканок будинку Ольга.
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник називає Бородянку «експериментальною моделлю» відбудови для всієї України. За його словами, саме тут відпрацьовують комплексний підхід – не просто «підлатати дах», а повністю змінити якість життя.
«Бородянка стає взірцем комплексного відновлення: із сучасним житлом, зручним транспортом, увагою до безпеки, екології та цифрових сервісів. Це приклад того, як можна і треба відбудовувати українські громади. Селище, яке у 2022 році зазнало великих руйнувань, – пошкоджено 825 об’єктів, серед яких 744 житлові будинки. Уже відновлено близько 600 обʼєктів», – каже очільник ОВА.
Профінансували відновлення будинку коштом державного бюджету, вартість робіт – близько 26 млн грн.
У будинку повністю замінили дах, утеплили фасад і цоколь, оновили інженерні мережі, капітально відремонтували під’їзди та місця загального користування.

Окремо зосереджувались на облаштуванні прибудинкової території. Фахівці встановили сучасний дитячий майданчик, де вже грається малеча й не може натішитися новій активності, впорядкували місця для паркування авто, поклали бруківку в пішохідній зоні та подбали про зелені насадження.

Жителям селища особливо до душі ініціатива із встановленням «лежачих поліцейських». Ольга розповідає: раніше водії – чи то на мотоциклах, чи легковиках, а деколи й на вантажівках – часто тиснули на газ. Тепер дорога не така рівна, тож стало безпечніше для дітей, та ще й шуму менше.
Виконувачка обов’язків Бородянського селищного голови Ірина Захарченко згадує, що під час окупації селище було однією з найгарячіших точок. Танкові обстріли, авіаудари, розбиті комунікації, заміновані поля… Однак мешканці не очікували, що їхній будинок затвердять для участі в комплексному експериментальному проєкті з відновлення, який ініціював Президент України.

«По всій Бородянці були зруйновані дахи, водогін, каналізація, газові мережі – цей будинок не став винятком. Ми подали документи на всі об’єкти, пошкоджені під час окупації, і цей потрапив до проєкту», – зауважує посадовиця.
Та тепер тут геть інша атмосфера: люди сміються, жартують, п’ють чай разом на лавці, згадують ремонт і прорабів на ім’я. Цей дім – не просто конструкція, а спільнота, що пережила втрату, і тепер творить своє відновлення разом.

Подальші плани більш масштабні: відновлення шкіл, садочків, бібліотеки та навіть індустріальний парк. Усе – за участі міжнародних партнерів, уряду, місцевої влади і, головне, – жителів Бородянки.

«Ми з командою працюємо не тільки над відновленням, а й над тим, щоб люди хотіли тут залишитися. Щоб бізнес приходив, щоб діти могли ходити до школи поруч, щоб були робота, транспорт, сервіс», – наголошує Калашник.
Цей будинок, як і десятки інших у селищі, – свідчення, що відбудова – це не про бетон і фарбу. Це про повернення життя. І якщо є приклад, як це можна зробити, – то це точно тут.
«Ми навіть не мріяли про таке. Але тепер знаємо: нас не зламати», – каже пані Ольга, дивлячись у вікно свого відновленого дому.
Галина Тибінь, Київ
Фото Володимира Тарасова
Відбудова
В Україні до ремонтів залучили понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці під час Форуму прифронтових міст та громад у Харкові та поінформував про кроки, які вже зроблені.
«Міністерство енергетики та уряд приділяють особливу увагу, аби допомогти громадам пройти цю зиму і сформувати ресурс для модернізації. Понад 50 тисяч енергетиків і тепловиків залучені до ремонтів і відновлення. Для них усіх зробимо виплату в розмірі 20 тисяч гривень на місяць за січень, лютий, березень», – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна збільшує імпорт електроенергії. Вийшли на рекордні обсяги імпорту з Європи.
«Понад 30 країн надають нам підтримку цієї зими. Генератори, трансформатори, когенерація тощо. Завдання місцевої влади – швидко все це встановлювати», – зауважив віцепрем’єр.
Крім того, програми підтримки людей, бізнесів та ОСББ для встановлення додаткової генерації. Програма «СвітлоДІМ», пільгові кредити для приватних домогосподарств на встановлення альтернативних джерел енергії.
У рамках експериментального проєкту із будівництва захисних споруд для об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових областях виділили 6 млрд грн для обласних військових адміністрацій. На даний час будуються захисні споруди для 93 критичних елементів на 84 енергетичних об’єктах, підкреслив Шмигаль.
Крім того, уряд виділив понад 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед обладнання для прифронтових громад.
«Важливо також говорити не тільки про антикризові рішення, але і про довгострокову стійкість: Децентралізація як новий стандарт. Когенерація для тепла та електрики. Встановлення сонячних електростанцій там, де це ефективно. Створення акумулювальних потужностей», – зауважив Шмигаль.
Він звернув увагу на створенні енергетичного щита прифронтових громад, щоб ключові об’єкти могли працювати автономно та інвестиції громад у ЖКГ.
«Всі мають у свої бюджети закладати більше ресурсів на оновлення мереж і систем», – підкреслив Шмигаль.
Він наголосив на європейській інтеграції та роботі з партнерами.
«У громад сьогодні величезний потенціал у співпраці з іноземними партнерами й організаціями», – додав віцепрем’єр.
Також потрібно інвестувати в людей, професійну освіту, залучати бізнес, додав Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль заявив, що голови областей та міст повинні підготувати плани захисту енергетичної інфраструктури до наступного опалювального сезону до 1 вересня.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
Відбудова
Громади Луганщини опрацювали понад 50 тисяч повідомлень про втрачене житло
Кількість повідомлень громадян про понівечене загарбниками житло на території Луганщини і опрацьоване в громадах уже перевищило 50 тисяч.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко.
«Наразі жителями області подано 55 519 інформаційних повідомлень про пошкоджене/знищене нерухоме майно. Протягом січня їхня кількість зросла на 444. Військовими адміністраціями територіальних громад опрацьовано 50 434 повідомлення. За останній місяць – 251. Найбільша кількість оброблених повідомлень – у громадах Сіверськодонецького району (46 874)», – написав Харченко.
Із загальної кількості 37 443 інформаційні повідомлення прив’язані до об’єктів Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. 12 991 ІП не підлягає обробці.

«Усього до РПЗМ внесено 40 414 об’єктів нерухомого майна, у тому числі 12 982 будівлі, 27 334 приміщення та 98 споруд», – підсумував очільник Луганської ОВА.

Як повідомляв Укрінформ, на кінець січня від внутрішньо переміщених осіб з ТОТ надійшло майже 29 тис. заяв на отримання компенсації за втрачене житло.
Фото ілюстративне
Відбудова
Для фінансування в межах Програми відновлення України III відібрали ще 23 проєкти
Так, погоджено до фінансування 8 проєктів у Сумській області: реконструкція та ремонт медзакладів у Конотопській та Охтирській громадах, облаштування укриттів у Дубов’язівській та Сумській громадах, реконструкція та ремонт каналізаційно-очисних мереж у Глухівській та Сумській громадах, будівництво двох водопроводів у Тростянецькій громаді.
Також погоджено 9 проєктів у Харківської області: аварійно-відновлювальні роботи та капремонт медзакладів у Дергачівський, Балаклійській та Харківській громадах, капремонт навчальних закладів у Печенізькій та Берестинській громадах, реконструкція водопроводу у Балаклійській громаді, відновлення гідровузла у Печенізькій громаді, реконструкція водопроводу у Слобожанській громаді, облаштування укриття у дитячому садку Біляївської громади.
У Чернігівській області фінансування отримають 6 проєктів: будівництво водогону у Городнянській громаді, облаштування укриття у дошкільному та медичному закладі Березнянської та Ічнянської громади, будівництво укриттів у Бобровицькій та Остерській громадах, модернізація системи водовідведення в Ніжинській громаді. Відбір проєктів триває.
Відбір проєктів здійснено за результатами засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Програми з відновлення України та Програми відновлення України III.
Усі проєкти, підтримані робочою групою, передаються на погодження Європейському інвестиційному банку.
Фінансування проєктів здійснюється в межах Програми відновлення України III (транш В), яку реалізує уряд України спільно з Європейським інвестиційним банком. Загальна сума угоди становить 100 млн євро.
На минулих засіданнях було схвалено 45 проєктів у прифронтових регіонах. Всього громадами Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей запропоновано 223 проєкти із фінансовим запитом 9,4 млрд грн.
Як повідомлялося, наприкінці минулого року на засіданні експертної робочої групи відібрано 11 проєктів для реалізації в межах фінансових угод з Європейським інвестиційним банком. Мінрозвитку проводить відкритий конкурс проєктів у системі DREAM. Громади подають заявки, отримують оцінювання, а комісія розглядає їх онлайн у прозорий спосіб. Уся інформація про конкурс є відкритою.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини7 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
