Відбудова
ЮНЕСКО допоможе у відновленні ще трьох закладів культури та мистецької освіти, пошкоджених росіянами
Міністерство культури та стратегічних комунікацій підписало три меморандуми про співпрацю з Представництвом ЮНЕСКО в Україні та державними закладами культури і мистецької освіти
Про це повідомляє пресслужба МКСК, передає Укрінформ.
Ідеться про такі заклади, як Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського й Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського.
Меморандуми передбачають реалізацію комплексних заходів з відновлення об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок російської агресії.
Фінансування проєктів, організацію робіт, технічний супровід і контроль за їхнім втіленням здійснюватиме ЮНЕСКО за підтримки уряду Японії.
Для наукової бібліотеки імені Короленка меморандумом передбачена модернізація системи опалення всього бібліотечного комплексу. Мета – зберегти фонди та саму будівлю, яка є пам’яткою архітектури. Цей заклад є найбільшою бібліотекою сходу України з понад сімома мільйонами одиниць фондів. Через російські обстріли він зазнав серйозних пошкоджень.
В Одеському державному музичному ліцеї імені професора Столярського будуть здійснені роботи з реставрації й укріплення будівлі. Це дозволить відновити навчальний процес та зберегти традицію музичної освіти. Музичний ліцей імені Столярського є унікальною музичною школою. У липні 2023 року вибухова хвиля після російського удару зруйнувала в його будівлі сотні вікон і дверей, стелю.
Харківському національному університету мистецтв імені І. П. Котляревського в межах меморандуму ЮНЕСКО допоможе відновити системи опалення, водопостачання й каналізації, щоб убезпечити умови для навчання студентів і зберегти культурний простір. Цей заклад є один із провідних мистецьких вишів України. Він зазнав суттєвих пошкоджень через ворожу атаку в березні 2022 року.
Укладені меморандуми скріпили своїми підписами виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі та керівники вказаних держустанов.
Бережна висловила вдячність міжнародним партнерам, зокрема самій ЮНЕСКО та японському уряду, за послідовну підтримку в умовах воєнного стану.
«Особливо цінною є готовність не зупинятись на формальних кроках, а переходити до реальних дій. Ми разом працюємо над тим, щоб зберегти українську культурну спадщину, національну пам’ять, мистецтво та ідентичність», — зазначила вона.
Голова представництва ЮНЕСКО зі свого боку підкреслила важливість послідовної підтримки українських інституцій.
За словами Децці Бардескі, підписання меморандумів — це не просто символічний акт, а «продовження конкретної роботи», яка вже розпочата.
«Культура — це серце нації. Ми переконані, що відновлення закладів культури є невід’ємною складовою відновлення соціальної єдності та національної цілісності», — наголосила голова представництва.
Як повідомляв Укрінформ, раніше був укладений меморандум на відновлення будівель Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука, пошкоджених унаслідок російського обстрілу навесні 2024 року.
Фото: МКСК
Відбудова
Швеція готова допомогти Миколаївщині з відновленням водних екосистем
Як зазначається, начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім зустрівся з делегацією Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA), яку очолює генеральний директор SIDA Якоб Граніт. Сторони обговорили реалізацію проєктів у гуманітарній сфері і проєктів щодо відновлення регіону, спрямованих на підтримку енергетичної системи України, розвиток місцевих громад і підвищення економічної стійкості регіону.
Представники Швеції високо оцінили темпи відновлення області та підтвердили готовність розвивати довгострокове партнерство з Миколаївщиною. Зокрема, генеральний директор SIDA Якоб Граніт наголосив на можливості співпраці у сфері відновлення водних екосистем, які зазнали руйнувань унаслідок підриву окупантами греблі Каховської ГЕС.
«Швеція має великий досвід у відновленні водних систем та екологічних балансів. Ми зацікавлені у налагодженні академічного та технічного партнерства з Миколаївщиною, щоб разом працювати над відновленням природних середовищ і критичної інфраструктури», — зазначив керівник гуманітарного відділу SIDA.
Своєю чергою начальник ОВА подякував шведській стороні за системну підтримку України в умовах війни.

«Миколаївщина стала одним із регіонів, які зазнали значних руйнувань. Але сьогодні ми активно відновлюємо інфраструктуру, розвиваємо аграрний сектор і створюємо робочі місця. Нам важливо, що наші партнери приїжджають безпосередньо на місця, щоб побачити результати спільної роботи та зрозуміти реальні потреби громад», — зазначив він.
Кім поінформував представників SIDA про основні напрями економічного розвитку регіону: розвиток цифрових технологій, аграрний сектор, легку промисловість і промислове фермерство.
Під час зустрічі також порушувалися питання прозорості управління, цифровізації процесів, розвитку молодіжних ініціатив та запровадження антикорупційних інструментів у сфері економічного планування.
У Миколаївській області триває реалізація міжнародної ініціативи «Партнерство за сильну Україну» (Partnership Fund for a Resilient Ukraine — PFRU), яка спрямована на посилення стійкості українських громад у відповідь на наслідки російської агресії.
Перша фаза програми (грудень 2021 року – вересень 2024 року) мала бюджет 1,4 млн фунтів стерлінгів і охопила 46 підпроєктів у різних напрямках, зокрема облаштування укриттів, відновлення критичної інфраструктури, надання адміністративних послуг тощо.
У жовтні 2024 року стартувала друга фаза програми, розрахована до жовтня 2027-го. Вона передбачає пріоритетну підтримку чотирьох громад Миколаївської області: Баштанської, Снігурівської, Галицинівської та міста Миколаєва.
Як повідомлялося, на Конференції з відновлення України у Римі три громади Миколаївщини підписали меморандуми про співпрацю, які, зокрема, передбачають переоснащення котелень, створення якісної мережі пунктів доступу до питної води.
Фото: Миколаївська ОВА
Відбудова
У Звягелі на Житомирщині звели сучасне укриття для гімназії
У Звягелі Житомирської області завдяки коштам литовських донорів побудували укриття для гімназії №9, розраховане на 250 місць.
Про це повідомив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«У Звягельській гімназії №9 в рамках співпраці з фандрайзинговою платформою United24 та залученого фінансування від донорів з Литовської Республіки вдалося побудувати нове сучасне протирадіаційне укриття. Вартість проєкту – понад 29 мільйонів гривень. Укриття розраховане на 250 місць та обладнане за найсучаснішими стандартами цивільного захисту», – поінформував Бунечко.

За його словами, укриття облаштоване системою вентиляції, опаленням, освітленням, охоронною сигналізацією та системою протипожежного захисту. Там є три окремі приміщення для різних вікових категорій учнів та створені умови для продовження навчального процесу.

За інформацією Звягельської міської ради, укриття облаштували завдяки співфінансуванню з державного (80% коштів) та місцевого (20% витрат) бюджетів.
Як повідомляв Укрінформ, у Рівненській області будують 7 нових шкільних укриттів.
Фото: Віталій Бунечко, Фейсбук
Відбудова
На конференції у Токіо домовилися активізувати зусилля щодо розмінування в Україні
Учасники міжнародної конференції у японському Токіо наголосили на необхідності прискорити реалізацію заходів з розмінування в Україні.
Про це повідомляє NHK, передає Укрінформ.
Уряд Японії організував цей захід, щоб підтримати зусилля з розмінування в Україні.
У середу, в перший день конференції, високопосадовці урядів та міжнародних організацій обговорили шляхи підтримки розмінування. Вони підготували документ, що узагальнює підсумки обговорень, підтвердивши важливість підготовки фахівців та стимулювання інвестицій у дослідження та розробки технологій розмінування, у тому числі з використанням штучного інтелекту, дронів та передових датчиків.
За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболєва, світовому доступу до українського продовольства перешкоджає те, що більша частина замінованих територій країни – це сільськогосподарські угіддя.
Соболєв подякував Японії за підтримку і висловив сподівання, що новий японський уряд продовжить і розширить підтримку зусиль з розмінування та відновлення.
Міністр закордонних справ Японії Мотегі Тошіміцу заявив, що Японія має намір відігравати одну з провідних ролей у підтримці ініціатив з розмінування в Україні, щоб підтримати відновлення та відбудову країни.
Він заявив, що за наявними підрахунками майже на чверті території України є високий ризик замінування, і міжнародній спільноті необхідно зробити все можливе для підтримки країни.
Як повідомляв Укрінформ, Коаліція спроможностей з розмінування у 2026 році планує виділити щонайменше 165 млн євро на забезпечення України технікою та обладнанням.
Фото: unsplash.com
-
Одеса7 днів agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Усі новини7 днів agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
-
Події5 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль
-
Усі новини5 днів agoЧоловік влаштував власні похорони – навіщо він це зробив
-
Події7 днів agoМКСК підготувало календар заходів до відзначення Тижня української мови
-
Політика5 днів agoЗеленський підписав закон про направлення підрозділів ЗСУ у Туреччину та Британію
