Одеса
Виїзд за кордон чоловіків 18–24 років — новий закон
Люди гуляють Аркадією. Фото: Новини.LIVE
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що дозволяє виїзд за кордон чоловікам до 24 років у період воєнного часу. Щоправда, є умова — всі вони мають стояти на обліку у ТЦК та СП. Поки що чітких термінів, коли саме може бути прийнята ця ініціатива депутатів і чи її ухвалять взагалі, ніхто сказати не може. Тим часом суспільство вже розділилося на два табори — одні за ухвалення нових правил, інші проти. Але все ж залишається незрозумілим головне питання, а як потім повернути тих, хто виїхав?
Журналісти Новини.LIVE запитали думки одеситів з цього приводу.
Реклама
Читайте також:
Свобода руху
Для частини містян важливо мати зрозумілі правила перетину кордону: коли вони чіткі, легше планувати й немає зайвих нервів щодо повернення. Ідея проста — дати можливість поїхати у своїх справах і так само без проблем повернутися.
“Так, я не проти, щоб зробити вільний виїзд. Річ у тому, що якщо вони поїхали, значить, вони щось там собі планують на сьогодні, а вертатися, не вертатися — це їхня справа. Якщо буде вільний в’їзд і виїзд, то люди собі будуть як хочуть, так і вертатися, і в’їжджати, і виїжджати. Не буде цієї проблеми, що вони залишились там, і вони не хочуть в’їхати, тому що в них страх”, — каже Галина.
Ключовий запит тут — передбачуваність і рівні умови для всіх. Коли правила зрозумілі, менше спокус їх обходити. Часто йдеться про короткі поїздки — робота, справи, родина. У такій логіці вирішує не заборона, а чесне виконання зобов’язань і повернення у визначений термін.
“А чому ні? Нехай виїжджають. Вони ж виїжджають не на постійну основу, правильно? Їм доведеться потім повернутися. Хто захоче, хто сумлінний, то він повернеться, а хто не хоче, то хай щастить”, — каже Олександр.
Коли умови однакові для всіх і ясно, що буде за порушення строків, емоцій меншає. Короткі від’їзди не суперечать вимогам часу: люди закривають нагальні питання і вчасно стають на облік. Такий підхід знімає напругу і не створює враження “особливих правил” для когось. Йдеться і про право вільно пересуватися — люди хочуть планувати поїздки без зайвих бар’єрів. Але є й практичний бік: квитки, житло, страховка — усе це кошти. Тож йдеться не про масовий виїзд, а радше про окремі поїздки тих, хто може їх оплатити.
“Взагалі, звісно, за. Бо чому ні? Ми живемо у вільній країні, правильно? У нас демократія. Тому хто як хоче, так і переміщається, куди хоче, туди їздить, туди ходить. Це вже влада встановила нам ліміти та рамки”, — каже Віталій.
Освіта — окрема тема. Йдеться про обміни, стажування, навчання, після яких люди повертаються з новими знаннями. Тут важливі рівні правила для всіх категорій. Доречно мати прозорий перелік підстав: запрошення від вишу/програми, контракт і тривалість навчання. Важливо також одразу фіксувати строк і механізм повернення.
“Так, підтримуємо. Нашим дітям потрібно дати майбутнє. Тому я за те, щоб студенти мали можливість навчатися і за кордоном. І щоб був рівний виїзд для всіх”, — каже Олена.
Ідея — не “відпустити назавжди”, а дати шанс поїхати у справах та повернутися з результатом. Так усі розуміють правила, а користь від освіти повертається додому.
Оборона та обов’язок
Частина одеситів ставить на перше місце оборону. Попереджають: послаблення правил може вдарити по мобілізаційному ресурсу та по відчуттю справедливості — хтось поїде, а хтось нестиме більший тягар. У такому баченні особисті плани відступають перед загальною безпекою.
“Ні, не підтримую я цього, тому що чоловіки повинні захищати свою країну. Ми думаємо, хай буде краще, хай чоловіки залишаються”, — зазначає Віктор.
Логіка проста: додаткові дозволи створюють можливість уникнути служби; навантаження на тих, хто залишається, зростає, а система стає менш прогнозованою. Є акцент на підготовці: замість поїздок — базові навички, короткі курси й дисципліна. Пропонують один і той самий порядок для всіх: медогляд і облік, навчальні збори, відпрацювання мінімальних умінь — тактика, зв’язок, домедична допомога. Ідея проста: спільні правила для всіх без винятків.
“Ні. Всі мають захищати країну, тому не треба нікуди випускати людей. Нехай зростають. Є багато навчання військового. Нехай проходять курси і йдуть боронити країну”, — каже Дмитро.
Варто визнати, що сама ідея виглядає логічною й сучасною — дати можливість молодим людям виїжджати у справах чи на навчання. Але водночас є ризик, що такі поїздки можуть перетворитися на еміграцію “в один кінець”. Для країни, де й без того слабка демографія, це небезпечний сценарій. Тому головне — знайти формат, який поєднає свободу руху з упевненістю, що молоді чоловіки повертаються додому, а не зникають назавжди.
Раніше ми писали про посилене покарання за незаконний виїзд, а також про те, що в Україні демографічна криза.
Одеса
Євробачення 2026 – реакція одеситів до Нацвідбору в Україні
Заставка Євробачення – 2026. Фото: УНІАН
Війна кардинально змінила суспільні настрої та запити українців. Те, що ще кілька років тому сприймалося як звичайна частина культурного життя, сьогодні викликає суперечки й внутрішні сумніви. Нацвідбір на Євробачення у воєнний час для багатьох став не просто телешоу, а маркером того, як суспільство балансує між болем війни та потребою жити далі. Одні вважають конкурс підтримкою духу нації, інші — недоречним на тлі щоденних втрат і зборів на армію.
Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати у місцевих, чи дивились вони євробачення та чи доцільно на їх погляд у воєнний період витрачати кошти на конкурс?
Реклама
Читайте також:
Новини з фронту
Людмила цього року не стежила за нацвідбором. За її словами, увагу повністю забирають новини з фронту та переживання за близьких і знайомих, які служать. У такому емоційному стані розважальні шоу здаються далекими й навіть трохи не на часі.
“Ні, не дивились,тому що діти воюють і не до цього. Може і треба, як кажуть, жити далі, але у кожного своя ситуація життєва — кожен сам вирішує”, — каже Людмила.
Аліна зізнається, що повністю весь відбір не переглядала, але слідкувала за обговореннями і окремими виступами. Її цікавить не стільки сам формат конкурсу, скільки те, як Україна виглядає на міжнародній сцені. Вона звертає увагу на професійність артистів і те, чи здатні вони донести емоцію та сенс через музику.
“Я не спостерігала дуже активно, але вважаю, що нашу країну мав представляти Mr. Vel. Мені сподобався його виступ і вокал”, — говорить Аліна.
Кошти на нацвідбір
Вероніка розповідає, що в день нацвідбору в неї не було світла, тому дивитися трансляцію вона фізично не змогла. Але відсутність перегляду не означає відсутності позиції. Жінка переконана, що навіть у війні суспільство не може зупинитися повністю — інакше люди просто зламаються морально.
“Ні, не дивилась. Світла не було. Але, незважаючи ні на що, треба проводити. Не можна помирати — треба жити далі. Ми повинні думати і про фронт, і про тил”, — каже Вероніка.
Микита реагує спокійно й без емоцій. Він не стежить за Євробаченням і не відчуває до нього особливого інтересу. Водночас хлопець не бачить проблеми в тому, що інші знаходять у музиці й конкурсах підтримку чи відволікання. На його думку, у воєнний час особливо важливо не нав’язувати одне бачення всім. Кожен має право проживати ці роки по-своєму.
“Я цим не цікавлюсь банально. Якщо людям подобається — хай виступають, це їх право”, — зазначає Микита.
Дмитро говорить із помітною впевненістю й навіть трохи з пафосом. Він проводить історичні паралелі й нагадує, що культура виживала навіть у найстрашніші часи. Для нього сцена — це не просто розвага, а форма національного голосу.
“У будь-якому випадку, Україна повинна розвиватися навіть у період воєнного стану. Навіть під час Другої світової люди співали і танцювали. І ми маємо право на культуру теж. Тому я вважаю, що це доцільно”, — каже Дмитро.
Допомога ЗСУ
Вікторія дивиться на ситуацію більш прагматично. Вона давно звертає увагу на бюджети, які витрачаються на шоу та конкурси. У час, коли волонтери постійно оголошують збори, будь-які великі культурні витрати викликають у неї внутрішній спротив.
“Я давно думаю, що не потрібно це проводити. Такі гроші витрачають роками — краще б ці кошти спрямувати на інші потреби. Зараз і так багато зборів, і люди постійно допомагають”, — говорить Вікторія.
Попри різні погляди, одеситів об’єднує головне — війна змінила сприйняття всього, навіть культури й розваг. Для когось нацвідбір — це спосіб зберегти внутрішню опору й відчуття нормальності, для інших — болюче нагадування про те, що країна живе в умовах щоденних втрат.
Раніше ми писали, що у суботу, пройшов фінал Національного відбору на Євробачення-2026. Яке було цьогорічне шоу, чому воно спричинило справжній резонанс? А також, як організатори й продюсери експериментували з форматом. Також, ми писали, що нацвідбір на Євробачення-2026 пройшов, а скандал навколо нього не вщухає. Користувачі мережі обурені результатами голосування та висловлюванням Руслани, яка була в журі.
Одеса
Атака дронів на Одещину: наслідки для півдня області
Пожежа на місці влучання. Фото: Олег Кіпер/Telegram
РФ продовжує невпинно атакувати Одещину ударними БпЛА. Під прицілом знову цивільна інфраструктура, зокрема об’єкти енергетики. Цієї ночі під обстрілом опинився південь області.
Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Наслідки атаки
Уночі, 10 лютого, ворог завдав чергового удару по енергетичній інфраструктурі Одещини. На півдні регіону зафіксували пошкодження енергооб’єкта, там спалахнула пожежа. Також постраждала адміністративна будівля. За попередніми даними, обійшлося без поранених.
Через атаку частина населених пунктів у трьох громадах залишилася без електропостачання. Об’єкти критичної інфраструктури перевели на резервне живлення від генераторів, щоб не допустити зупинки важливих процесів. Наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та поетапне відновлення електропостачання.
Окремо в ДТЕК повідомили, що в частині Ізмаїльського району світло зникло через локальну аварію в мережі. Фахівці вже на місці та виконують відновлювальні роботи.
Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ атакувала Запорізьку область. Внаслідок атаки постраждали четверо людей, зокрема — дитина. Упродовж доби окупанти завдали 657 ударів по 35 населених пунктах регіону.
Також ми писали, що в ніч на 9 лютого під ударом ворожих дронів опинилася Одеса. РФ масовано обстріляла житлові квартали міста. Очевидці розповіли Новини.LIVE, що пережили під час атаки.
Одеса
Російський надводний дрон Скорлупа: характеристики та небезпека
Морський дрон “Скорлупа”. Фото: скриншот з відео
Ворог намагається скопіювати успішний український досвід використання морських безпілотників, представивши власну розробку під назвою “Скорлупа”. Цей катер-база керується через тонкий кабель і здатен перевозити дрони-камікадзе ближче до намічених цілей. Українські військові вже вивчають нову розробку, щоб ефективно протидіяти потенційним атакам на південні регіони.
Про це в ефірі “Єдині новини” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передають Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Як працює нова техніка
Головною особливістю російської “Скорлупи” є спеціальний ангар, з якого прямо під час руху можуть вилітати FPV-дрони. Фактично, катер працює як мобільна платформа, що збільшує радіус дії маленьких безпілотників-камікадзе. Управління через оптоволокно робить катер невразливим до засобів радіоелектронної боротьби, адже сигнал неможливо “заглушити” у повітрі. Проте така конструкція має суттєві недоліки: катер дуже хиткий, боїться хвиль і обмежений довжиною самого кабелю. Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук зазначає, що поява таких апаратів — це спроба окупантів наздогнати Україну в технологічній війні на морі.
“Ми з вами вже проговорювали раніше, що, звісно, ворог намагається скопіювати наш успішний досвід, наші технічні рішення і якийсь спосіб це використати на свою користь. Але, в будь-якому разі, якщо вас копіюють, це означає, що ви йдете попереду”, — підкреслив речник ВМС.
За словами Плетенчука, будь-яка технологія потребує тривалого часу на випробування та виправлення помилок, тому реальна ефективність “Скорлупи” поки залишається під питанням.
Загроза для Одещини та Миколаївщини
Хоча “Скорлупу” називають морським дроном, через його хиткість експерти прогнозують використання переважно в річищі Дніпра. Проте для Одеської та Миколаївської областей це все одно створює додаткові ризики, оскільки ворог шукає нові способи обійти нашу оборону.
“Ми розраховуємо те, що ворог може використовувати подібні засоби нападу і враховуємо це у своїй повсякденній діяльності”, — запевнив Плетенчук.
Речник додав, що на відео випробувань FPV-дрон під час вильоту ледь не знищив сам катер-носій, що вказує на сирість розробки.
Нагадаємо, ми повідомляли, що 10 лютого РФ атакувала південь Одещини. Під ударом опинилася критична інфраструктура. Частина регіону без світла.
Також ми писали, що в ніч на 9 лютого під обстріл потрапила Одеса. Росія атакувала житлові квартали міста. На жаль, одна людина заигнула, ще двоє отримали поранення.
-
Авто7 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 40 боїв від початку доби, найгарячішим є Покровський напрямок
