Connect with us

Одеса

Економіка в Україні 2025 під час війни — чи варто чекати дефолт українцям

Published

on


Гроші та монети на столі. Фото: Новини.LIVE

Попри війну та постійні виклики, українська економіка продовжує тримати курс на стабільність. Державний борг зростає, але завдяки пільговим кредитам і міжнародним гарантіям це не перетворюється на кризу. Уряд намагається балансувати між фінансовою стійкістю та підтримкою бізнесу, щоб економіка залишалася ринковою, а робочі місця — відкритими. Наскільки сьогодні це вдається, з якими проблемами стикається бізнес та чи очікувати на дефолт в Україні?

Про все це журналісти Новини.LIVE запитали в економіста Юрія Грінченка.

Реклама

Читайте також:

Борги України

Ситуація з державним боргом виглядає складною, але не критичною. Уряд бере кредити переважно на пільгових умовах, і це дозволяє фінансувати бюджет без різких скорочень витрат. Для України важливо, що навіть під час війни вдалося уникнути сценаріїв із картковою системою та жорстким централізованим розподілом, як це було у ХХ столітті в інших країнах. Натомість економіка залишається ринковою, бізнес продовжує працювати й створювати робочі місця. Звісно, виплати відсотків за боргом — це додаткове навантаження, однак поки що воно не ставить державу на межу дефолту.

“Ми отримуємо кредити на досить пільгових умовах — програми макрофінансування. І в цих умовах це альтернатива як скороченню краху економіки, ми можемо згадати, що в воєнний час економіка була на межі, продукти роздавалися за картками, централізоване планування, централізоване виробництво”, — каже економіст Юрій Грінченко.

Економіст Юрій Грінченко про борги України. Фото: Новини.LIVE

Зараз у нас немає таких обмежень, а ринкові механізми дозволяють підтримувати більш гнучку модель розвитку. Міжнародні гарантії для українських кредитів також відіграють велику роль, оскільки дозволяють знижувати відсотки й полегшують обслуговування боргу. Ризик “боргової ями” існує завжди, але до критичної межі ще далеко. Уряду доводиться балансувати між залученням зовнішніх коштів і збереженням фінансової стабільності.

Боргова яма та дефолт в Україні

Питання дефолту періодично виникає у публічному просторі, проте наразі воно радше гіпотетичне. Україна має досвід реструктуризації боргів і вже довела здатність домовлятися з кредиторами. Ситуацію ускладнюють великі відсоткові виплати, але наявність міжнародних гарантій і програм допомоги значно зменшує ризики. Для порівняння: навіть у Греції, де населення становить лише 10 мільйонів, пакет допомоги становив близько 350 мільярдів євро. На цьому фоні українські зобов’язання виглядають набагато меншими, тож про реальний дефолт поки йдеться.

“Дефолту поки на тих умовах, які є зараз, не буде. Нас лякали технічним дефолтом, який мав трапитися, коли Україна не виплатила за відсотками борги. Хоча це був один із тактичних кроків щодо реструктуризації боргів”, — зауважив економіст.

Експерт Юрій Грінченко про ризики дефолту в Україні. Фото: Новини.LIVE

Робота з бізнесом

В Україні неодноразово запроваджували різні пільгові умови для підприємців. Навіть зараз уряд планує підтримку бізнесу через нову програму “Зроблено в Україні”, яка передбачає 55 млрд гривень фінансування для виробництва протягом наступних півтора року. Попри постійні спроби покращити умови для малого бізнесу, більшість ініціатив так і не дали очікуваного результату. Причина полягає не стільки у відсутності державної волі, скільки в складності та непередбачуваності системи перевірок і адміністрування податків. Бізнесу доводиться працювати у постійному ризику зіткнутися з надмірним тиском органів контролю, що знижує інвестиційну привабливість країни. Експерти наголошують, що ключовим рішенням мало б стати не скасування перевірок, а їх оптимізація та спрощення.

“Це одна з тих сфер, де українські уряди, і не лише нинішній, а всі попередні, працювали вкрай неефективно. Це стосується взаємодії з бізнесом та сфери оподаткування. І саме тут, якщо подивитися на приклади країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 році, ми побачимо, що саме в цій царині державного управління вони досягли найбільшого прогресу”, — зазначає експерт Юрій Грінченко.

Економіст Юрій Грінченко про роботу уряду з бізнесом. Фото: Новини.LIVE 

Разом із тим повне скасування перевірок створює додаткові ризики: бізнес отримує свободу дій, але зростають загрози для споживачів, довкілля та легального сектору економіки. Якщо держава не збалансує ці інтереси, у тіні опиняться цілі сегменти ринку. Міжнародна практика доводить, що більш ефективним кроком є вдосконалення процедур контролю, а не їх ліквідація.

Допомога бізнесу від держави

У плані дій Кабінету Міністрів на 2025–2026 роки одним із пунктів передбачено грантові програми для бізнесу, які запрацюють до кінця 2026 року. Проте виникає питання: наскільки це доцільно в умовах війни та обмеженого бюджету, коли ресурси насамперед мають йти на підтримку Збройних Сил. З економічного погляду державна підтримка бізнесу часто вважається неефективною. Теорія ринку передбачає, що конкуренція сама стимулює розвиток підприємництва, а будь-які преференції чи дотації можуть спотворювати умови. Однак на практиці такі механізми застосовуються у багатьох країнах, особливо у кризові періоди. Мова насамперед про грантові програми, спрямовані на розвиток секторів, що створюють нові робочі місця та модернізують економіку.

“Грантова допомога від держави може працювати, якщо дійсно дає поштовх бізнесам з перспективою розвитку та створення робочих місць. Гранти існують у багатьох країнах, і як пілотний проєкт, що допоможе зрозуміти, якою має бути підтримка бізнесу з боку української держави, це непогана ініціатива. Я б її підтримав”, — підкреслює експерт.

Люди передають гроші з рук в руки. Фото: Новини.LIVE

Таким чином, точкові програми можуть стати тестом для держави: вони дозволять визначити, які інструменти дійсно працюють, а які створюють лише додаткове навантаження на бюджет.

Ризики економічного занепаду

В умовах війни економіка України стикається щонайменше з трьома ключовими ризиками. Найбільший із них безпосередньо пов’язаний із перебігом бойових дій, які визначають майже всі економічні процеси. Другий ризик стосується високої залежності від зовнішньої фінансової підтримки: політична ситуація у країнах-партнерах може змінюватися, і в якийсь момент обсяги допомоги можуть скоротитися. Третій ризик полягає у вичерпанні довоєнних запасів та відсутності достатніх інвестицій для відновлення.

“Ризик полягає в тому, що українська економіка до війни демонструвала високі темпи модернізації: було запроваджено ринок землі, активно інвестували в аграрну сферу та інші галузі. Угода про зону вільної торгівлі з ЄС дозволила бізнесу інтегруватися в європейські ланцюги постачання. Це створило певний запас міцності, який тепер поступово вичерпується”, — пояснює економіст Юрій Грінченко.

Економіст Юрій Грінченко про ризики економічного занепаду в Україні. Фото: Новини.LIVE

Додатковим сигналом стає спад інвестицій у будівництво, яке в усьому світі вважається локомотивом економічного зростання. Країни, що активно будують інфраструктуру та промислові об’єкти, отримують прискорене зростання ВВП. Україна ж сьогодні втрачає ці можливості через війну, а тому потребує спеціальних програм відновлення та підтримки інвесторів. Без цього ризики економічного спаду залишатимуться високими навіть у післявоєнний період.

Раніше ми писали, про план дій Кабінету Міністрів на 2025-2026 роки, що він за собою несе, які перспективи для країни та чи вдасться реалізувати поставлені плани. А також про те, чи варто купляти долар, що прогнозують експерти найближчим часом. 



Джерело

Одеса

На Одещині берег сповзає до моря: відео зсуву в Санжейці

Published

on


Зсув у Санжійці. Фото: скриншот з відео

На Одещині з’явилися нові кадри масштабних зсувів ґрунту в селі Санжійка. Узбережжя продовжує руйнуватися, і обвали стають дедалі більшими. Видно глибокі тріщини та цілі пласти землі, які сповзають до Чорного моря. Хвилі впритул підійшли до схилів і продовжують їх підмивати.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на соцмережі.

Зсув у Санжійці

На відео зафіксовано, як великі ділянки берега, вкриті травою, поступово зсуваються вниз. Уздовж узбережжя утворюються східчасті розломи, які з кожним разом стають ширшими. У деяких місцях ґрунт уже відійшов на кілька метрів від основної частини берега.

Санжійка давно відома нестійкими схилами. Тут ґрунт переважно глинистий, тому легко розмивається водою та руйнується під впливом хвиль і опадів. Через це зсуви на цій ділянці трапляються регулярно, але нинішні кадри показують, що процес лише посилюється.

Читайте також:

Загроза для мешканців

Особливу тривогу викликають будівлі, які розташовані майже на самому краю обриву. З кожним новим зсувом ризик для інфраструктури зростає. Подальше руйнування узбережжя є неминучим, особливо за відсутності укріплення берегової лінії.

Цікаві факти про Санжійку

Санжійка — одне з найнестабільніших узбереж Чорного моря. Глиняні кручі тут постійно руйнуються під дією хвиль і підземних вод, тому берег щороку змінюється і відступає. Санжійський маяк не раз переносили вглиб суші через зсуви. Сучасну вежу збудували у 1956 році, і вона досі працює для суден біля Чорноморська.

Місцевість також відома складними морськими умовами — тут зустрічаються дві течії, що створює небезпечні водоверті. Попри небезпеку, Санжійка приваблює туристів і фотографів. Контраст рудих глиняних схилів, зелених трав і синього моря створює незвичайні пейзажі, які часто використовують для зйомок. Водночас відвідувачів закликають бути обережними — підходити до краю обривів або розташовуватися під ними небезпечно через ризик раптових зсувів. 

Історія зсувів

Окрім воєнних загроз, південні регіони, зокрема Одещина, десятиліттями ведуть боротьбу з природною стихією — зсувами ґрунту. Найгучніші катастрофи минулого, як-от обвал на Ланжероні у 1861 році чи масштабна руйнація дач у 1918-му, змусили інженерів створити унікальну систему берегоукріплення. Сучасна “Траса здоров’я” — це не просто місце для прогулянок, а величезна гідротехнічна споруда, що тримає місто над прірвою. Проте за межами укріплених зон стихія бере своє: у Чорноморську, Фонтанці та Санжійці море щороку “відкушує” шматки берега разом із дорогами та будинками. Зазначимо, що проблема не обмежується лише цими ділянками — у різні роки подібні зсуви фіксували у Лузанівці, Аркадії, районі Таїрова, а також на 13-й і 16-й станціях Великого Фонтану.

Нагадаємо, у соцмережах з’явилися нові відео із курортного селища Затока на Одещині, яке неодноразово потрапляло під російські обстріли. Кадри опублікували користувачі TikTok. На відео видно пошкоджені будівлі, зруйновані бази відпочинку та майже порожні вулиці. Курорт, який до війни приймав тисячі туристів, нині виглядає тихим і частково зруйнованим.

Також ми писали про те, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, з’явилися нові пернаті гості. Після рожевих пеліканів сюди прилетіли й кучеряві. Тут їх часто можна побачити разом із великими бакланами.





Джерело

Continue Reading

Одеса

Битва за Чорне море: ЄС готує відповідь на піратство РФ

Published

on


Завантаження зерна на судно. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Росія продовжує грабувати українські поля, перетворюючи Чорне море на зону небезпеки та мародерства. Лише за 2025 рік окупанти незаконно вивезли близько 2 мільйонів тонн нашого збіжжя, заробляючи на цьому гроші для продовження війни. На безпековій конференції в Кишиневі дипломати заявили, що світ готує жорстку відповідь на ці дії агресора.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Media Center Ukraine.

Масштаби крадіжок

Викрадення українських ресурсів стало частиною механізму фінансування російської армії. Близько 40% награбованого зерна потрапило на ринок Єгипту, інша частина була реалізована в Африці та навіть деяких країнах Європи. Як зазначив очільник МЗС Андрій Сибіга, стабільність у регіоні неможлива без повної деокупації Криму, який РФ використовує як плацдарм для нападів.

“Це не лише питання краденого зерна, а й фінансування війни. Єдине рішення — повне відновлення територіальної цілісності України. І все це починається з Криму і має закінчитися Кримом. Крим — це Україна”, — наголосив Андрій Сибіга.

Очільник МЗС також зазначив, що Росія використовує територію Криму як військову базу для систематичних атак на українські порти та цивільну інфраструктуру.

Читайте також:

Морська безпека

Для захисту торговельних шляхів та портів у Чорному морі створять спеціальний Центр морської безпеки. Він працюватиме як система раннього попередження про загрози. Крім того, Європейський Союз розгортає групи швидкого реагування для боротьби з гібридними атаками на морі та продовжує фінансувати розвиток військової логістики. Представниця ЄС Кая Каллас порівняла нинішню блокаду моря зі спробою влаштувати новий голодомор, проте запевнила, що світ не дозволить агресору досягти мети.

“Вдруге Росія не досягне своєї мети — ні у своїй спробі змусити український народ до покори через голод, ні у спробі поширити цей біль на решту світу. Поведінка Росії згуртувала світову спільноту навколо України”, — заявила Кая Каллас.

Кая Каллас заявила, що Євросоюз залишається головною фінансовою опорою України у боротьбі проти агресії РФ. За чотири роки повномасштабної війни ЄС уже виділив 195 мільярдів євро, які йдуть на підтримку держави та закупівлю всього необхідного для оборони. Зараз партнери готують новий кредитний пакет на 95 мільярдів євро, оскільки Росія не виявляє інтересу до миру. ​Ці кошти допомагають Україні не лише тримати фронт, а й відновлювати пошкоджену інфраструктуру, щоб продовжувати експорт та гарантувати безпеку в Чорноморському регіоні.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 20 березня російські війська атакували портову інфраструктуру Одещини ударними безпілотниками. Під обстріл потрапили цивільні об’єкти. Внаслідок атаки пошкоджено два комерційні судна під прапорами Палау та Барбадосу. Вони були пришвартовані біля причалів і завантажені зерном.

Також ми писали, що з початку 2026 року українські морські порти обробили понад 15 мільйонів тонн вантажів. Основне навантаження припадає на порти Великої Одеси, які залишаються ключовими для експорту під час війни. Робота портів триває попри постійні атаки на інфраструктуру та ризики для цивільного судноплавства. 



Джерело

Continue Reading

Одеса

Одеський ексдепутат постане перед судом за держзраду

Published

on


Ексдепутат Валентин Чернов. Фото: Odessa.ua

Ексдепутата з Одещини підозрюють у держзраді. Його звинувачують у посяганні на територіальну цілісність України. Наразі фігурант перебуває під вартою, а на його майно накладено арешт для подальшої конфіскації.

Про це повідомили в Офісі Генпрокурора, передає Новини.LIVE.

Деталі слідства

За даними слідства, у лютому 2014 року обвинувачений організував в Одесі масові заходи із закликами до введення військ РФ. Він підтримував зв’язок із представниками країни-агресора та передавав їм інформацію про суспільно-політичну ситуацію в регіоні. Також зафіксовано факти його координації з підконтрольними Росії організаціями.

Крім того, колишній депутат публічно підтримав незаконний “референдум” у Криму та закликав до реалізації аналогічного сценарію в Одесі. Перебуваючи на території РФ, він брав участь у публічних заходах на підтримку дій агресора. Його діяльність повністю координувалася російськими владними структурами.

Що загрожує

Наразі обвинувачений перебуває під вартою. На його майно накладено арешт із метою подальшої конфіскації. Дії ексдепутата кваліфікували за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). У разі доведення вини йому загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Про кого йдеться

Ймовірно йдеться про Валентина Чернова, який у 2014 році був депутатом Одеської міської ради від партії “Родина” та очолював організацію “Єдина Одеса”. Його вважають одним із головних ідеологів та координаторів одеського “Антимайдану” у 2014 році. За даними правоохоронців, саме він керував діями проросійських сил на Куликовому полі та намагався реалізувати в регіоні сценарій зі створення так званої “народної республіки”. Тривалий час фігурант переховувався на території РФ, де виступав на пропагандистських телеканалах із закликами до захоплення південних областей України.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що служба безпеки викрила російського агента у лавах Держприкордонслужби. Матрос морської охорони коригував удари ракет і дронів по Одесі. Він фотографував позиції українських військ та об’єкти ППО. Зловмисника затримали на гарячому, зараз він під вартою.

Також ми писали, що суд в Одеській області виніс вирок жінці, яка поширювала в месенджері інформацію про пересування працівників ТЦК. Вона попереджала людей про місця перевірок і блокпостів у своєму селі. Їй призначили покарання, але без реального ув’язнення.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.