Одеса
Економіка в Україні 2025 під час війни — чи варто чекати дефолт українцям
Гроші та монети на столі. Фото: Новини.LIVE
Попри війну та постійні виклики, українська економіка продовжує тримати курс на стабільність. Державний борг зростає, але завдяки пільговим кредитам і міжнародним гарантіям це не перетворюється на кризу. Уряд намагається балансувати між фінансовою стійкістю та підтримкою бізнесу, щоб економіка залишалася ринковою, а робочі місця — відкритими. Наскільки сьогодні це вдається, з якими проблемами стикається бізнес та чи очікувати на дефолт в Україні?
Про все це журналісти Новини.LIVE запитали в економіста Юрія Грінченка.
Реклама
Читайте також:
Борги України
Ситуація з державним боргом виглядає складною, але не критичною. Уряд бере кредити переважно на пільгових умовах, і це дозволяє фінансувати бюджет без різких скорочень витрат. Для України важливо, що навіть під час війни вдалося уникнути сценаріїв із картковою системою та жорстким централізованим розподілом, як це було у ХХ столітті в інших країнах. Натомість економіка залишається ринковою, бізнес продовжує працювати й створювати робочі місця. Звісно, виплати відсотків за боргом — це додаткове навантаження, однак поки що воно не ставить державу на межу дефолту.
“Ми отримуємо кредити на досить пільгових умовах — програми макрофінансування. І в цих умовах це альтернатива як скороченню краху економіки, ми можемо згадати, що в воєнний час економіка була на межі, продукти роздавалися за картками, централізоване планування, централізоване виробництво”, — каже економіст Юрій Грінченко.
Зараз у нас немає таких обмежень, а ринкові механізми дозволяють підтримувати більш гнучку модель розвитку. Міжнародні гарантії для українських кредитів також відіграють велику роль, оскільки дозволяють знижувати відсотки й полегшують обслуговування боргу. Ризик “боргової ями” існує завжди, але до критичної межі ще далеко. Уряду доводиться балансувати між залученням зовнішніх коштів і збереженням фінансової стабільності.
Боргова яма та дефолт в Україні
Питання дефолту періодично виникає у публічному просторі, проте наразі воно радше гіпотетичне. Україна має досвід реструктуризації боргів і вже довела здатність домовлятися з кредиторами. Ситуацію ускладнюють великі відсоткові виплати, але наявність міжнародних гарантій і програм допомоги значно зменшує ризики. Для порівняння: навіть у Греції, де населення становить лише 10 мільйонів, пакет допомоги становив близько 350 мільярдів євро. На цьому фоні українські зобов’язання виглядають набагато меншими, тож про реальний дефолт поки йдеться.
“Дефолту поки на тих умовах, які є зараз, не буде. Нас лякали технічним дефолтом, який мав трапитися, коли Україна не виплатила за відсотками борги. Хоча це був один із тактичних кроків щодо реструктуризації боргів”, — зауважив економіст.
Робота з бізнесом
В Україні неодноразово запроваджували різні пільгові умови для підприємців. Навіть зараз уряд планує підтримку бізнесу через нову програму “Зроблено в Україні”, яка передбачає 55 млрд гривень фінансування для виробництва протягом наступних півтора року. Попри постійні спроби покращити умови для малого бізнесу, більшість ініціатив так і не дали очікуваного результату. Причина полягає не стільки у відсутності державної волі, скільки в складності та непередбачуваності системи перевірок і адміністрування податків. Бізнесу доводиться працювати у постійному ризику зіткнутися з надмірним тиском органів контролю, що знижує інвестиційну привабливість країни. Експерти наголошують, що ключовим рішенням мало б стати не скасування перевірок, а їх оптимізація та спрощення.
“Це одна з тих сфер, де українські уряди, і не лише нинішній, а всі попередні, працювали вкрай неефективно. Це стосується взаємодії з бізнесом та сфери оподаткування. І саме тут, якщо подивитися на приклади країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 році, ми побачимо, що саме в цій царині державного управління вони досягли найбільшого прогресу”, — зазначає експерт Юрій Грінченко.
Разом із тим повне скасування перевірок створює додаткові ризики: бізнес отримує свободу дій, але зростають загрози для споживачів, довкілля та легального сектору економіки. Якщо держава не збалансує ці інтереси, у тіні опиняться цілі сегменти ринку. Міжнародна практика доводить, що більш ефективним кроком є вдосконалення процедур контролю, а не їх ліквідація.
Допомога бізнесу від держави
У плані дій Кабінету Міністрів на 2025–2026 роки одним із пунктів передбачено грантові програми для бізнесу, які запрацюють до кінця 2026 року. Проте виникає питання: наскільки це доцільно в умовах війни та обмеженого бюджету, коли ресурси насамперед мають йти на підтримку Збройних Сил. З економічного погляду державна підтримка бізнесу часто вважається неефективною. Теорія ринку передбачає, що конкуренція сама стимулює розвиток підприємництва, а будь-які преференції чи дотації можуть спотворювати умови. Однак на практиці такі механізми застосовуються у багатьох країнах, особливо у кризові періоди. Мова насамперед про грантові програми, спрямовані на розвиток секторів, що створюють нові робочі місця та модернізують економіку.
“Грантова допомога від держави може працювати, якщо дійсно дає поштовх бізнесам з перспективою розвитку та створення робочих місць. Гранти існують у багатьох країнах, і як пілотний проєкт, що допоможе зрозуміти, якою має бути підтримка бізнесу з боку української держави, це непогана ініціатива. Я б її підтримав”, — підкреслює експерт.
Таким чином, точкові програми можуть стати тестом для держави: вони дозволять визначити, які інструменти дійсно працюють, а які створюють лише додаткове навантаження на бюджет.
Ризики економічного занепаду
В умовах війни економіка України стикається щонайменше з трьома ключовими ризиками. Найбільший із них безпосередньо пов’язаний із перебігом бойових дій, які визначають майже всі економічні процеси. Другий ризик стосується високої залежності від зовнішньої фінансової підтримки: політична ситуація у країнах-партнерах може змінюватися, і в якийсь момент обсяги допомоги можуть скоротитися. Третій ризик полягає у вичерпанні довоєнних запасів та відсутності достатніх інвестицій для відновлення.
“Ризик полягає в тому, що українська економіка до війни демонструвала високі темпи модернізації: було запроваджено ринок землі, активно інвестували в аграрну сферу та інші галузі. Угода про зону вільної торгівлі з ЄС дозволила бізнесу інтегруватися в європейські ланцюги постачання. Це створило певний запас міцності, який тепер поступово вичерпується”, — пояснює економіст Юрій Грінченко.
Додатковим сигналом стає спад інвестицій у будівництво, яке в усьому світі вважається локомотивом економічного зростання. Країни, що активно будують інфраструктуру та промислові об’єкти, отримують прискорене зростання ВВП. Україна ж сьогодні втрачає ці можливості через війну, а тому потребує спеціальних програм відновлення та підтримки інвесторів. Без цього ризики економічного спаду залишатимуться високими навіть у післявоєнний період.
Раніше ми писали, про план дій Кабінету Міністрів на 2025-2026 роки, що він за собою несе, які перспективи для країни та чи вдасться реалізувати поставлені плани. А також про те, чи варто купляти долар, що прогнозують експерти найближчим часом.
Одеса
Удар по Одесі: загинули дві людини, ще п’ятеро постраждали
Чоловік плаче над тілом жінки. Фото: ДСНС Одещини
Російські війська вранці 13 листопада завдали удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще п’ятеро дістали поранення та були госпіталізовані. Двоє постраждалих перебувають у важкому стані. У місті пошкоджені приватні житлові будинки й легкові автомобілі, на місці працюють рятувальники та інші служби.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Реклама
Наслідки атаки
Зранку 13 листопада російські війська атакували Одесу. В одному з районів міста після влучання спалахнула пожежа. Пошкоджено приватний будинок.
Згодом РФ завдала повторного удару. Внаслідок атаки пошкоджені приватні житлові будинки та легкові автомобілі.
Жертви атаки
На жаль, російський удар забрав життя двох людей. Ще п’ятеро одеситів — постраждали. Усіх госпіталізували до лікарні, двоє поранених перебувають у важкому стані.
Читайте також:
На місці працюють рятувальники та інші відповідні служби. Триває ліквідація наслідків російської атаки.
Обмеження руху
Через ранкову російську атаку на Одесу перекрили рух транспорту на ділянці вулиці Хуторської — Агрономічного зі сторони Київської траси. Регулювання дорожнього руху здійснюють на вулиці Хімічній — Грушевського.
Водіїв просять врахувати обмеження під час планування поїздок, бути уважними та за можливості обирати альтернативні маршрути.
Що відомо про атаку
Тривогу в Одеському районі оголосили о 07:09. Повітряні сили повідомляли про рух реактивного безпілотника у напрямку Одеси з півночі. За 6 хвилин додали, що ще один БпЛА рухається на місто зі сходу. Відбій пролунав о 07:40.
Як повідомляли Новини.LIVE, ранок 12 листопада в Одесі минув під звуки вибухів і повітряної тривоги. Російські безпілотники атакували місто, пошкодивши житловий будинок і гаражне приміщення. Згодом ворог завдав повторного удару, після якого загорівся автомобіль. На щастя, інформації про постраждалих не надходило.
Також Новини.LIVE писали, що вдень, 11 листопада, Росія завдала удару по Одещині. Атака припала по ринку у центральній частині Чорноморська. На жаль, є загибла людина та постраждалі. Також пошкоджені прилеглі житлові будинки та автомобілі.
Одеса
Росія атакує Одесу реактивними БпЛА: лунають вибухи
Дим в небі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі, зараз, 13 листопада пролунав потужний вибух. Ворог атакує місто реактивними БпЛА. Це вже не перша атака на місто за сьогодні, тому мешканцям варто реагувати на загрози та перебувати в укриттях під час повітряної тривоги.
Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.
Реклама
Вибухи в Одесі
Сьогодні, 13 листопада, Росія атакувала Одесу реактивним безпілотником, який залетів з півночі. Інформація про наслідки наразі відсутня.
Що таке реактивний дрон
Реактивний дрон — це безпілотник, який рухається завдяки реактивному двигуну. На відміну від дронів із гвинтами, він розвиває значно вищу швидкість, тому його складніше вчасно виявити та збити. Такі безпілотники можуть використовуватися для ударів по наземних цілях.
Бомбосховища в Одесі
Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.
Читайте також:
Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.
Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.
Як повідомляли Новини.LIVE, ранок 12 листопада в Одесі минув під звуки вибухів і повітряної тривоги. Російські безпілотники атакували місто, пошкодивши житловий будинок і гаражне приміщення. Згодом ворог завдав повторного удару, після якого загорівся автомобіль. На щастя, інформації про постраждалих не надходило.
Також Новини.LIVE писали, що російські війська вранці 13 листопада завдали удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще п’ятеро дістали поранення та були госпіталізовані. Двоє постраждалих перебувають у важкому стані. У місті пошкоджені приватні житлові будинки й легкові автомобілі, на місці працюють рятувальники та інші служби.
Одеса
Атака на Одесу 13 листопада: кількість постраждалих зросла
Будинок після атаки. Фото: Новини.LIVE
Кількість постраждалих унаслідок ранкової російської атаки на Одесу зросла до семи осіб. Двоє людей загинули. П’ятьох поранених доправили до лікарень, один із них перебуває у важкому стані. Ще двом медики надали допомогу амбулаторно. Внаслідок ударів пошкоджені приватні будинки та автомобілі, в одному з районів спалахнула пожежа.
Журналісти Новини.LIVE побували на місцях влучань, зафільмували наслідки ударів та поспілкувалися з мешканцями.
Реклама
Удар по дорозі
Під час російської атаки на Одесу постраждав місцевий житель Геннадій. На момент вибуху чоловік перебував в автомобілі. Після удару він упав, а отямився вже згодом. Чоловік отримав незначні поранення, а його автомобіль зазнав пошкоджень.
“Я був у машині. Після вибуху впав, а отямився вже згодом. Мене трохи посікло, але травми мінімальні. Машину пошкодило”, — розповів Геннадій.
На жаль, в іншій машині загинула жінка. Вона їхала на роботу, коли Росія атакувала місто
Читайте також:
Пошкодження ветеринарної клініки
Один із російських ударів припав на ветеринарну клініку. На щастя, під час атаки всередині не було ані працівників, ані тварин. Заклад починає роботу о 09:00, а домашніх улюбленців на стаціонарі не залишають. За словами власниці клініки Тетяни Володимирівни, вибух пошкодив перший поверх, дах і п’ять вікон. Усі вікна потребують заміни. Після удару на місце приїхали відповідні служби, які допомогли оцінити наслідки.
“Приліт прийшовся на нашу ветеринарну клініку. На щастя, нікого не було. Це сталося о 07:40 ранку”, — розповіла жінка.
Вона також зізналася, що переживає через загибель двох жінок під час атаки.
Пошкодження будинку
Ще одна місцева жителька Галина під час вибуху перебувала вдома. Жінка саме збиралася годувати тварин, коли побачила спалах. Вийшовши на подвір’я, вона побачила, що горить дах будинку.
Галина одразу зателефонувала чоловікові та повідомила про влучання. На допомогу прийшли сусіди. Вони почали гасити пожежу ще до приїзду рятувальників.
“Я була в хаті, саме збиралася йти собак годувати, і побачила зарево, як воно жахнуло. Вийшла у двір, бачу, що вже горить дах. Одразу зателефонувала чоловікові, щоб повертався, бо в нас приліт”, — розповіла одеситка.
За словами Галини, пожежа тривала приблизно 20 хвилин. Жінка зазначила, що найважливіше для неї — усі рідні залишилися живими та неушкодженими.
Що відомо про атаку на Одесу
Зранку 13 листопада російські війська атакували Одесу безпілотниками. Повітряну тривогу в Одеському районі оголосили о 07:09. Повітряні сили попереджали про рух реактивного БпЛА в напрямку міста з півночі, а за шість хвилин повідомили ще про один безпілотник, який наближався зі сходу. Відбій пролунав о 07:40.
Після першого влучання в одному з районів міста спалахнула пожежа. Також було пошкоджено приватний будинок. Згодом росіяни завдали повторного удару, внаслідок якого постраждали приватні житлові будинки та легкові автомобілі.
Станом на останні дані, кількість постраждалих в Одесі зросла до семи людей. Двоє людей загинули. П’ятеро постраждалих перебувають у лікарнях: одна людина — у важкому стані, ще четверо — у стані середньої важкості. Двом людям медики надали допомогу амбулаторно.
Як повідомляли Новини.LIVE, вдень, 11 листопада, Росія завдала удару по Одещині. Атака припала по ринку у центральній частині Чорноморська. На жаль, є загибла людина та постраждалі. Також пошкоджені прилеглі житлові будинки та автомобілі.
Також Новини.LIVE писали, що ранок 12 листопада в Одесі минув під звуки вибухів і повітряної тривоги. Російські безпілотники атакували місто, пошкодивши житловий будинок і гаражне приміщення. Згодом ворог завдав повторного удару, після якого загорівся автомобіль. На щастя, інформації про постраждалих не надходило.
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
