Connect with us

Події

В Одеському археологічному музеї провели театралізовані екскурсії

Published

on


В Одеському археологічному музеї до 200-річчя закладу Київське творче об’єднання «Ніч в Університеті» провело театралізовані екскурсії.

Про це Укрінформу розповіли в Одеському археологічному музеї.

За словами завідувачки відділу експонування Одеського археологічного музею Оксани Грицюти, з Київським творчим об’єднанням «Ніч в Університеті» співробітники музею познайомилися минулого року під час заходів у рамках проєкту з 3-D моделювання артефактів. Тоді ж з’явилася ідея провести театралізовану виставу-екскурсію до 200-річчя музею.

Форма для реєстрації на екскурсію закрилася вже за годину після її оприлюднення. Загалом екскурсію відвідали 250 людей.

Для об’єднання «Ніч в Університеті» це «ювілейна», п’ятдесята, історична постановка, але перша за межами Києва.

«Наша організація працює в Києві вже 9 років, а приїзд до Одеси став експериментом. З нами до Одеси приїхала і київська публіка, щоб відвідати цей захід – це понад 100 людей. Ми хотіли відтворити життя історичних постатей, яких усі звикли бачити на картинах та на сторінках підручників. Важко уявити, як вони говорили, сміялися, жартували, а завдяки театралізованим екскурсіям це стало можливо. Основна мета заходу – розповісти відвідувачам більше про історію музею, який відсвяткував 200-річчя, а також розповісти більше про розвиток археології на півдні України», – розповіла Олександра Іванова, менеджерка з партнерства і комунікацій Творчого обʼєднання «Ніч в Університеті».

На чотирьох локаціях глядачам представили образи історичних постатей Одеси XIX століття. Зокрема, були відтворені сцени зі святкування відкриття будівлі музею, а також події шостого археологічного з’їзду 1884 року. Також показали, як проводилися розкопки на острові Зміїний у 1840 році.

«Ми показуємо на екскурсії образ першого директора музею Жана Поля Бларамберга, Миколу Мурзакевича, який був секретарем Одеського товариства старожитностей, показуємо тих, хто долучився до спорудження сучасної будівлі археологічного музею – архітектора Фелікса Гонсіровського, тодішнього мецената і мера Одеси Григорія Маразлі. Також показуємо істориків того часу, показуємо культурний простір Одеси XIX століття, зокрема українську акторку та співачку Марію Садовську-Барілотті. Тобто наша екскурсія присвячена заснуванню, становленню і першим 50 рокам діяльності археологічного музею», – розповів Олексій Руденко, керівник Творчого обʼєднання «Ніч в Університеті».







В Одеському археологічному музеї провели театралізовані екскурсії / Фото: Ада Хрол та Оксана Грицюта

Одеський археологічний музей НАН України заснований у 1825 році й це – найстаріший археологічний музей нашої держави. У його основному фонді – великі колекції артефактів Північного Причорномор’я від часів кам’яної доби до Середньовіччя, зібрання єгипетських старожитностей, античних раритетів тощо. До повномасштабної війни у виставкових залах музею розміщувалося близько 6 000 експонатів. Опісля Одеський археологічний закрив двері для відвідувачів, «скарби» перемістили у фондосховище. Влітку 2024-го співробітники музею все ж вирішили поновити виставкову роботу і створили експозицію, присвячену острову Зміїний.

Читайте також: «Охоронці культури»: стартував проєкт обміну досвідом між музеями України, Польщі та Німеччини

Як повідомляв Укрінформ, в Одеському археологічному музеї відкрили виставку світлин фотожурналістки, керівниці студії видання «Інтент» Наталі Довбиш «Музей у часі та поза ним».



Джерело

Події

Український ПЕН оголосив конкурс на здобуття премії Шевельова

Published

on



Український ПЕН оголосив про початок прийому зголошень на здобуття премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це ПЕН повідомляє на сайті.

Заявки прийматимуться по 15 жовтня.

Зідно з умовами, запропонувати кандидатів можуть українські та іноземні культурні інституції, видавництва, наукові центри і творчі обʼєднання.

До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів (нонфікшн), написані українською мовою та опубліковані в паперовому вигляді (книжка, збірка) протягом 2025 року.

У ПЕН наголосили, що кожен твір може брати участь у конкурсі на здобуття премії лише один раз.

Для зголошення на здобуття премії слід заповнити електронну форму, а також надати два паперові примірники книжки. Примірники слід надіслати за адресою: Київ, відділення Нової пошти №308, отримувач – Анна Шевченко (телефона +380968249032).

Премія заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.

Читайте також: Вручення премії імені Стуса відбудеться 11 вересня у Києві

Лауреатами премії Шевельова минулих років стали Тарас Прохасько (2013 рік, “Одної і тої самої”) та Андрій Портнов (2013, “Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (2014, “Сполохи”), Олександр Бойченко (2015, “Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (2016, “Чарунки долі”), Андрій Любка (2017, “Саудаде”), Володимир Єрмоленко (2018, “Плинні ідеології”), Діана Клочко (2019, “65 українських шедеврів. Визнані й неявні”), Тарас Лютий (2020, “Культура принад і спротиву”), Андрій Бондар (2021, “Ласощі для Медора”), Андрій Павлишин (2022, “Нам і далі загрожує вічність”), Олександр Михед (2023, “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”), Мирослав Лаюк (2024, “Бахмут”).

Вручення премії відбувається щороку в Києві 17 грудня – у день народження Шевельова.

Читайте також: ТОП-15 книг про війну, написаних після повномасштабного вторгнення

Засновниками премії є Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.

Як повідомляв Укрінформ, роман “Доця” письменниці, перекладачки та волонтерки Тамари Горіха Зерня увійшов до короткого списку престижної німецької літературної відзнаки Hotlist 2025 року.

Фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні розпочався Нацвідбір на Євробачення-2026

Published

on



Розпочався Національний відбір на участь у пісенному конкурсі Євробачення-2026.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне

«Суспільне Мовлення розпочинає Національний відбір на Євробачення-2026 та відкриває приймання конкурсних заявок. Подати заявку можна протягом восьми тижнів – із 3 вересня до 27 жовтня 2025 року через форму на сайті eurovision.ua», – йдеться у повідомленні.

Музична продюсерка Національного відбору, співачка й авторка пісень Джамала наголосила, що готуватися до конкурсу кожному потенційному учаснику потрібно вже зараз.

«Не бійтеся експериментувати й залишатися собою – саме це цінує Євробачення і саме це запам’ятовують глядачі. Ви можете подавати необмежену кількість пісень – дві, три чи навіть чотири, адже важливо показати себе у різних гранях творчості. … Цього року я хочу також бачити ваші живі відео – навіть просте селфі з авто підійде. Головне – почути живе виконання конкурсанта без обробки. І головне – готуйтеся вже зараз, бо коли ви виходите на сцену, потрібно не готуватися до виступу, а вже виступати», – зауважила Джамала.

Також вона закликала потенційних учасників вірити у себе, у свою мрію та пам’ятати, що на сцені вони представляють не лише себе, а й Україну.

Читайте також: Джамала стала музичною продюсеркою Нацвідбору на Євробачення-2026

Участь у Нацвідборі можуть взяти артисти, які станом на 3 травня 2026 року досягнуть 16-річного віку. Як і в попередні роки, подати заявку на участь можуть як сольні виконавці, так і гурти, склад яких не перевищує шести осіб.

Учасники українського Нацвідбору на Євробачення-2026 не можуть брати участі у відборах, що проводять інші країни-учасниці конкурсу.

Вимогами відбору передбачений хронометраж пісні до трьох хвилин. До участі допускаються оригінальні пісні, створені без використання інших творів. Крім того, пісня, яка претендує на участь в Нацвідборі, має бути такою, що раніше не оприлюднювалася та не виконувалася публічно. 

Кількість поданих пісень від одного учасника – не обмежена. До того ж правилами Національного відбору допускається подання демоверсій. 

За результатами попереднього відбору буде сформований лонглист. Список включатиме до 15 виконавців. Учасники лонглиста мають пройти прослуховування, особиста участь в якому є обов’язковою.

За результатами прослуховування в строк до 15 грудня буде обраний список фіналістів відбору, який включатиме до дев’яти виконавців. 

Серед учасників лонглиста, які не потраплять до списку фіналістів, буде проведене рейтингове онлайн-голосування, воно визначить ще одного учасника фіналу.

Читайте також: Виконавчий директор «Євробачення» йде з посади

Фінал Нацвідбору відбудеться у лютому 2026 року у форматі великого концерту. Переможця відбору визначать за результатами голосування журі та глядачів.

70-й ювілейний конкурс Євробачення відбудеться в Австрії. Містом проведення конкурсу обрано Відень. Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал — 16 травня на Wiener Stadthalle, найбільшій критій арені Австрії. Це вже втретє, коли Відень прийматиме наймасштабніший музичний конкурс.

Як повідомляв Укрінформ, на Євробаченні-2025 у Базелі гурт Ziferblat представив Україну з піснею Bird of Pray та посів дев’яте місце у фіналі конкурсу.



Джерело

Continue Reading

Події

На Полтавщині археологи виявили кераміку, монети та військові артефакти ранньомодерної доби

Published

on



На Полтавщині науковці провели археологічні розвідки в селищі Котельва, де, за історичними даними, розташовувалася Котелевська фортеця XVII–XVIII століть.

Про це у Фейсбуці повідомляє Історико-культурний заповідник “Більськ”, передає Укрінформ.

Зазначається, що фахівці Історико-культурного заповідника “Більськ” спільно з Полтавською археологічною експедицією ДП “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України під керівництвом Юрія Пуголовка провели археологічні розвідки в Котельві. Місцем досліджень обрали ділянку, на якій, відповідно до картографічних джерел, локалізується Котелевська фортеця XVII-XVIII ст.

Дослідження мали на меті встановити точне розташування та межі пам’ятки, а також провести попередню оцінку культурного шару для подальших наукових робіт. У результаті розвідок виявлено матеріали ранньомодерного періоду – зокрема керамічний посуд, металеві побутові вироби, нумізматичні знахідки та предмети, пов’язані з військовою справою.

Читайте також: Відкопати затоплене: як археологи на Хортиці вивчають залишки старовинного судна

Зазначається, що це перші археологічні дослідження Котелевської фортеці, які окреслюють її наукову перспективу. У майбутньому планується розширення робіт із застосуванням як традиційних, так і сучасних методів дослідження. Наразі триває камеральна обробка знахідок, результати якої будуть оприлюднені пізніше.

Як повідомляв Укрінформ, на Полтавщині під час реставрації відтворили із понад 130 уламків скіфський горщик, знайдений в окрузі Котельви.

Фото: Історико-культурний заповідник “Більськ”



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.