Connect with us

Події

Пішов з життя режисер «Караоке на майдані» Віталій Жданок

Published

on


Багаторічний режисер програми “Караоке на майдані” Віталій Жданок помер 30 серпня після важкої хвороби.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив телеведучий і продюсер Ігор Кондратюк.

“Здається, Віталік прийшов на програму у 2001-му і працював до останнього випуску. Ми з ним разом на майданчику прожили довгих 18 років! Порядний, веселий, щирий, компанійський, професіонал своєї справи”, – зазначив Кондратюк.

За словами Кондратюка, саме Жданок придумав аукціон в “Караоке на майдані” – продаж місця учасника у програмі за гроші на участь в другому турі.

“- Слухай – каже він – скільки бажаючих поспівати, ти всіх не встигаєш прослухати в першому турі, але серед них є точно ті, хто готовий заплатити свої гроші, щоб стати учасником другого туру. Це ж елемент шоу-бізнесу! З тих пір аукціон – невід’ємний елемент гри”, – загадав Кондратюк.

А ще, за словами Кондратюка, Жданок був завзятим рибалкою. Він знімав і монтував реклами багатьом виробникам і продавцям човнів та всього, що потрібно для риболовлі.

“Саме Віталік домовлявся про човни для полку Нацгвардії Херсона від виробника по мінімально можливій ціні, на які ми з вами збирали кошти. А також на двигуни до цих човнів, і про роботи по встановленню”, – додав Кондратюк.

За його словами, у квітні минулого року Жданок помітив, що під час роботи за комп’ютером в нього починає боліти голова, думав, що це просто перевтома. Проте за пару місяців виявилось, що причина – пухлини в голові.

“Рік боротьби з раком проходив з перемінним успіхом, але фінал виявився фатальним…Вічна і світла пам’ять тобі, наш великий і гучний Віталік…Поплив у Вічність на своєму човні по Дніпру…”, – зазначив Кондратюк

У покійного залишилась дружина Олена та дві доньки.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня у віці 90 років помер український художник-постановник анімації, художник-карикатурист бурятського походження Радна Сахалтуєв.



Джерело

Події

Помер письменник Володимир Погорецький

Published

on



Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.

«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.

Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.

У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».

Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.

Фото: Читомо



Джерело

Continue Reading

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.