Про це сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко під час обговорення змін до Закону «Про Український культурний фонд», відповідаючи на запитання Укрінформу.

“Я думаю, депутати будуть дуже помічні зараз у бюджетному процесі. Профільний комітет однозначно підтримує тенденцію до збільшення підтримки Українського культурного фонду. Відповідно, і сфери культури, адже самі лише заяви про те, що українська культура – це частина національної безпеки, без фінансового ресурсу, на жаль, нічого не варті. Тому, відповідно, ми будемо дуже сподіватися на їхню підтримку саме в цьому аспекті”, – зазначила Григоренко.

Своєю чергою виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова акцентувала на необхідності збільшення фінансування довгострокових грантів.

“Найбільша проблема – це довгострокові гранти. Слід точно збільшувати і суми, і строки їх реалізації. Ми точно бачимо запити. Ми без певних змін до закону і постанов запровадили вже цього року обов’язкове співфінансування, окрім двох лотів. Ми залучаємо самі фінансування і маємо надію, що будемо тільки нарощувати темпи”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.

Український культурний фонд – державний інвестор у сфері культури та креативних індустрій, створений у 2017 році. Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах у семи секторах: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, література, сценічне та перформативне мистецтво, культурні та креативні індустрії. За вісім років діяльності фонд профінансував 2951 проєкт на загальну суму понад 2 млрд грн.

Перше фото: УКФ

Фото Укрінформу можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.

Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.

Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.

Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.

Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.

«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.

Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.

Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.

Фото: Instagram / Banksy