У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.



За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.

“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.

Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні

Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.

Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?

Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?

Реклама

Одеса в ЮНЕСКО

Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.

 “Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.

Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.

 “Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.

Пам’ятники без захисту

На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.

 “Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.

Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.

 “Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.

Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.

 “Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.

Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.

Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

Перші леді та джентльмени, Президент Фінляндії, нобелівські лауреати, науковці та мислителі із понад 10 країн – Данії, Естонії, Литви, Австрії, Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, США, Франції, Тунісу, Польщі – провели лекції та зустрічі в українських навчальних закладах і закладах культури в межах 5-го Саміту перших леді та джентльменів, який ініціювала перша леді України Олена Зеленська.

«Цього року наш Саміт присвячений освіті, яка змінює світ. І тому, як для цього змінити саму освіту: крім нових технологій, вона має містити людяність, навички емпатії, діалогу», – зазначила Зеленська.

Програма охопила п’ять українських міст – Київ, Івано-Франківськ, Харків, Острог і Дніпро та 18 локацій, серед яких 12 університетів, Національний художній музей, Національна академія наук, дві школи та два дитячі садки. Загалом лекції та зустрічі відвідали понад 2 тис. студентів, викладачів і науковців.

Серед інших закладів, лекції провели й у тимчасово релокованих Маріупольському державному університеті та Херсонському державному університеті.

Перший джентльмен Данії Бо Тенберг виступив у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого з лекцією про вплив кінoосвіти на культуру миру.

Перша леді Естонії Сір’є Каріс провела лекцію в Національному художньому музеї України про освітні ініціативи в музеях.

Перша леді Литви Діана Наусєдєне виступила в КНУ ім. Т. Шевченка з темою доступу до якісної освіти для всіх.

Учасниці саміту також відвідали навчальні заклади, до відновлення яких долучилися їхні країни: перша леді Австрії Доріс Шмідауер побувала в дитячому садку «Знайко» в Ірпені. Перша леді Німеччини Ельке Бюденбендер завітала до спеціалізованої школи № 40 з поглибленим вивченням німецької мови та дитячого садка № 334, а перша леді Фінляндії Сюзанн Іннес-Стубб – до київської школи № 96.

Президент Фінляндії Александр Стубб виступив у КНУ імені Тараса Шевченка з відкритою лекцією «На шляху до нового світового порядку: цінності, інтереси та сила у зовнішній політиці».

До освітньої програми також долучилися три лауреати Нобелівської премії. Сер Пол Нерс (Велика Британія) виступив у КПІ ім. Ігоря Сікорського, Ширін Ебаді (Іран) – у Національному університеті «Острозька академія», Уїдет Бушамауї (Туніс) – у Дніпровській політехніці.

Серед інших учасників були професори провідних університетів світу, історики та дослідники з Великої Британії, Німеччини, Польщі, США та Франції. Теми лекцій охопили актуальні питання науки, прав людини, історії, інновацій та інклюзивної освіти.

«Вдячна експертам Саміту, нобелівським лауреатам, науковцям, мислителям, які формують своєю роботою як знання, так і культуру діалогу. Саме така культура формує стійкий мир і відновлення. Всі ми можемо сприяти освіті. І всі ми можемо сприяти людяності. І дуже важливо поєднувати те й інше», – зауважила Зеленська.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що саміт перших леді та джентльменів, що відбувся у Києві, є доказом, що навіть у час війни Україна залишається частиною глобального діалогу.

Фото: ОП