Події
У Києві пройдуть Дні естонського кіно в Україні
З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.
Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.
Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.
Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.
Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).




Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.
Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».
Фото: credo
Події
Художниця з Херсону відкрила в Одесі персональну виставку «Почути, щоб почати»
В Одеському музеї західного та східного мистецтва відкрилася персональна виставка херсонської художниці Яни Голуб’ятникової «ПОЧУТИ, ЩОБ ПОЧАТИ». До експозиції увійшли роботи, створені з середини 2010-х років і до сьогодні. Сюжети робіт натхненні фольклором, казками, античною та скандинавською міфологією.
Ідея виставки сформувалася у векторі роздумів про внутрішні опори в часи найбільших трансформацій і перетворень; коливаючи фокус уваги від загального до індивідуального, поодинокого, власного – розуміння якого завершується лише в особистому відчутті: прожитті, проговоренні. «ПОЧУТИ, ЩОБ ПОЧАТИ» – образна вистава та пропозиція до взаємної дії – рефлексії досвіду шляхом упізнавання його в символах і персонажах експозиції.
Почути себе у просторі спільних змін – можливо, єдино правильний початок руху до правдивості бажань, рівноваги, перспективи, де кожен наступний крок настає після прожиття попереднього – з його усвідомленням і перезавантаженням. Своєю творчістю Яна Голуб’ятникова прагне викликати в глядачів розуміння самих себе через споглядання її робіт. Сам процес споглядання художниця називає перформативним актом – миттю, коли можна перевтілюватися в героїв картин, асоціюючи їх із собою; пізнавати та відстежувати різноманітність їхніх проявів, розуміти їхню глибину та ресурсність.
Кураторка виставки – Альбіна Єрмакова.
Виставка працює до кінця листопада.
Щоденно, (окрім середи)
з 11:00 до 17:00
(Каса до 16:30)
🎟 Квиток: 100 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.
Фото: Александр Шуйский/Фейсбук.
Події
«Наша драма» в Одесі святкує 100 років
Один із найпослідовніших україноцентричних театрів країни – Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька – у листопаді 2025 року відзначив своє сторіччя.
«Піднявши завісу сто років тому на початку листопада, цей театр одразу заявив про себе в одеському багатоголоссі, назвавшись «Одеською українською держдрамою». Відтоді через його сцену пройшло багато яскравого театрального люду», – розповідає в коментарі Укрінформу про театр-ювіляр театрознавиця Ольга Стельмашевська.
Під час ювілейного вечора згадали всіх режисерів, які долучилися до створення театру із завжди яскравою проукраїнською позицією: від Василя Василька і його постановки-візитівки «За двома зайцями» – до Івана Уривського з «Тінями забутих предків», «Карпатського вестерну» Максима Голенка і «Вирію» Олександра Самусенка і Мирослави Ткач.
Святковий вечір з легкої руки, музичного таланту і смаку композитора, піаніста і головного диригента театру Вадима Бесараба – пройшов у джазовому настрої. Із затишною та щемкою атмосферою вдячності тим, хто дарує нам можливість жити і творити: вшанували колегу – помічника режисера театру Віталія Маркитана, який із перших днів вторгнення боронив Україну й загинув на фронті; підняли на сцену й тих, хто зараз служить у ЗСУ – акторів Павла Чирву, Сергія Куду і Дениса Гранчака, який уперше з початку повномасштабки вийшов на рідну сцену та блискуче прочитав свій вірш, просякнутий любов’ю до театру і біллю за побратимів і посестер, що гинуть на війні.
Звісно, були і вручення почесних звань, нагород, дипломів та цінних подарунків. Нарешті, звання народного артиста України отримав улюбленець публіки і справжня зірка театру – Ігор Геращенко. Львів’янин, який 40 років віддано служить одній одеській сцені.
Під час нагородження із притаманним одеситам гумором актор сказав, що залюбки проміняв би звання на молодість. Ушанували й найстаршу актрису театру – Ірину Черкаську, яка присвятила цій сцені 63 роки!
Серед найпрактичніших подарунків театр отримав: барабанну установку від Одеського порту для чудового театрального оркестру, сертифікат на придбання освітлювального обладнання від одного з українських банків, 100 тис. грн від облвійськадміністрації, сертифікат на комп’ютер від облради тощо.
Директорку-художню керівницю театру Юлію Пивоварову під час урочистостей по-театральному невимушено назвали «справжньою Мері Поппінс», яка прилетіла зі свіжим морським вітром і вдихнула в легендарний театр нове життя, відзначили скромними грамотами й подяками.
«Проте саме за керівництва Юлії Анатоліївни у 2021 році було завершено масштабну реставрацію будівлі театру, зведеної у 1903 році як приватний театр для драматичної трупи, осучаснено його айдентику і репертуар, відкрито й залучено багато молодих талантів, яким тут завжди раді», – підкреслює Стельмашевська.
Попри війну, театр не зупинявся ні на мить: 2022 року репетиції та вистави проходили під сценою – так народився формат «Театр в укритті», який став символом незламності: саме тут вже у квітні відбулася перша в Україні прем’єра після вторгнення за п’єсою Наталки Ворожбит «Саша, винеси сміття» у постановці Максима Голенка.

За ці роки театр випустив понад 25 прем’єр, став учасником численних національних і міжнародних фестивалів у Канаді, Польщі, Єгипті, Литві, Румунії та інших країнах. Вистави театру – щорічні фіналісти та призери престижної всеукраїнської театральної премії «ГРА». Сьогодні тут працює близько 50 акторів, серед них: два народні артисти України (Діана Мала та Ігор Геращенко), вісім заслужених, два заслужені діячі мистецтв, яскраве молоде покоління акторів та режисерів.
«Васильківці завжди відкриті до експериментів, мають сміливий і трохи зухвалий погляд на класику, але й традицій не цураються. Тут вирує творча енергія і є все, про що писав патрон театру Василь Василько, говорячи про свою професію: «Режисура – це розум і інтуїція, образ і ідея, зміст і форма, національне і інтернаціональне, закони життя і фантазія, традиції і новаторство…» Немов прочитавши цю фразу, столичний режисер В’ячеслав Жила практично під ювілей театру випустив прем’єру «Привіт, монстре!» за п’єсою Карло Гоцці «Синє чудовисько», – ділиться власними професійними спостереженнями театрознавиця.
За її словами, режисер, поєднавши не зовсім традиційно комедію дель арте з рейв-культурою, інтернаціональну казку, точніше фьябу Гоцці – з національними підтекстами, добре попрацювавши з акторами і хвацько перемішавши всі наявні у своєму театральному арсеналі інгредієнти – Жила влучно потрапив у контекст сьогодення. А воно заплутане, як і сюжет ф’яби, та перенасичене абсурдом. Тому стародавнє місто Нанкін, яке спіткало три покарання: блакитне чудовисько, багатоголова гідра і зачарований лицар-убивця, – до болісного сміху щось нагадало. І попри те, що дельартівські сатиричні маски вийшли трохи інфернальними, комедія – умовною, романтика розбилася об човен тиранії, хтивості, жадібності й дурості – в апофеозі, як у кожній казці, – світло й надія перемогли, адже дурний сон завжди закінчується пробудженням. Васильківці працювали в задоволення і стилістично втримали завдану режисером форму, зробивши декілька приємних акторських відкриттів (наприклад, рухливі і точні артисти Ярослав Бабич у ролі Труфальдіно і Владислав Цобенко в ролі Дзелу).
«Глядача повернули обличчям до себе і симпатичне чудовисько Дзелу передало привіт від барокових чудовиськ (маски комедії дель арте – уособлення соціально-психологічних типів і почуттів різних верств суспільства) – всім нам, сучасним монстрам. А вистава продемонструвала, що з кожною прем’єрою доволі парадоксальний погляд Жили на класичну драматургію, з якої б епохи чи країни походження вона не була, – фокусується на неочевидному, легко виплутується з різних пасток, щоб вийти на яскравий пафос фіналу й впевнено поставити сценічну крапку. А це завжди захоплює», – переконана Стельмашевська.

Театрознавиця резюмує, що «Наша драма» в Одесі входить у своє нове століття вірною собі: в оточенні молодих, красивих, завзятих. Тут не бояться помилятися і шукати, шуміти і ризикувати, бо саме з цього народжується щось нове. І театр живий доти, доки хтось не боїться фантазувати.
Любов Базів. Київ
Фото Бориса Бухмана
Події
на аукціоні продали картину Клімта за $236 мільйонів
Шість учасників торгів змагалися протягом 20 хвилин за «Портрет Елізабет Ледерер», який Клімт малював між 1914 і 1916 роками. На творі зображена дочка головного покровителя Клімта, одягнена в білу імператорську китайську сукню, яка стоїть перед синім гобеленом з азійськими мотивами.
Sotheby’s, який керував продажем, не розкрив особу покупця.
Найдорожчою картиною, коли-небудь проданою на аукціоні, залишається «Спаситель світу», авторство якого приписують Леонардо да Вінчі, і яку було придбано за 450 мільйонів доларів у 2017 році.
«Портрети в повний зріст такого вражаючого масштабу та з періоду розквіту Клімта (1912-17) є надзвичайно рідкісними; більшість із них знаходяться у великих музейних колекціях. Картина, представлена цього вечора, була однією з лише двох таких портретів, виконаних на замовлення, які залишилися в приватних руках», – повідомив Sotheby’s про вівторковий продаж.
На тому ж аукціоні було продано ще кілька робіт Клімта, зокрема «Квітучий луг» за 86 мільйонів доларів та «Лісовий схил в Унтерах-ам-Аттерзее» за 68,3 мільйона доларів – обидві з колекції спадкоємця косметики Estee Lauder Леонарда Лаудера, який помер на початку цього року.
Загалом 24 лоти з колекції Лаудера принесли 527,5 мільйона доларів.
Для Клімта попереднім рекордом аукціону була «Дама з віялом», яка була продана за 108,8 мільйона доларів у Лондоні у 2023 році.
Як повідомляв Укрінформ, у Фінляндії знайшли унікальний художній скарб – оригінальний малюнок знаменитого австрійського художника Густава Клімта, який десятиліттями лежав у забутті на складі Національної бібліотеки.
Перше фото: Stinehour Photography/Sotheby’s
-
Усі новини6 днів ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoАнджеліна Джолі в ТЦК – блогер зняв пародію на акторку в Україні – відео
-
Відбудова1 тиждень agoКонференція з відновлення України може відбутися в 2026 році у Гданську
-
Одеса1 тиждень agoУдар по нафтотерміналу в Криму: Сили оборони України
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли всю правду про правило «20-80»
-
Відбудова1 тиждень agoTeam Europe запустила проєкт для підтримки відбудови України на €37,5 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoвикористовують незвичайне райдужне скло (фото)
