Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

На «Книжковій країні» вперше в Україні показали перформанс про вбитих Росією письменників

Published

on


У Києві на фестивалі «Книжкова країна» вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння/Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила Росія, а також тих, хто зник безвісти.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

«Відлуння/Echoes» є спільною роботою поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створеною як вшанування пам’яті загиблих українських письменників.

Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.

«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», – зауважив Матюша.

Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати із цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал.

Зокрема, по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну і Іллю Чернілевського.

Для Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих.

«У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», – зазначила вона.

За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».

Вона також наголосила, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю.

«На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», – додала вона.

Як зазначив Матюша, в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані.

«У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять – це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», – наголосив він.

Після завершення перформансу Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті.

«Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», – підкреслила вона.

Читайте також: У Львові запускають програму реабілітації ветеранів через культуру

Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.

«Продовження нашого перформансу – біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрованих авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», – звернулася Герасим’юк до присутніх.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» із 23 по 26 квітня проходить V фестиваль «Книжкова країна».

Волонтерський проєкт «Недописані», присвячений дієвцям літературної галузі, чиє життя забрала Росія, отримав відзнаку Memorial Action Award 2026 за вагомий внесок у нову культуру пам’яті в Україні.

Фото: Дар’я Гниляк/chytomo.com



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У межах Програми відновлення України III ще 19 проєктів отримають фінансування

Published

on


Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 19 проєктів у Тернопільській та Чернівецькій областях за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

Як зазначили у Мінрозвитку, за результатами двох засідань Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів до фінансування було відібрано 19 проєктів від громад Тернопільської та Чернівецької областей.

Більшість проєктів стосуються будівництва укриттів, ремонту медичних закладів, відновлення і модернізації систем водопостачання та водовідведення.

Відбір проєктів триває.

Читайте також: Інвестиції в Україну: Кос розповіла про підписання у Брюсселі угод на понад €1 мільярд

Як повідомлялося, у межах бізнес-саміту Україна – ЄС у Брюсселі Єврокомісія разом із Європейським інвестиційним банком оголосили про запуск пакета підтримки для проєктів в енергетиці, житлі та транспорті на суму понад 600 млн євро.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Політика

Президентські вибори у Франції будуть визначальними для розвитку всієї Європи

Published

on



Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.

Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.

Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.

«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.

Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.

«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.

У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.

Читайте також: Клімкін про результати виборів в Угорщині: Можемо видихнути, але готуємося до непростих дискусій

Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.