Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
Netflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
Netflix та Українська кіноакадемія оголосили 15 проєктів, що отримають гранти по 15 тисяч доларів на розробку сценарію ігрових фільмів.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.
Цьогорічна програма передбачає підтримку проєктів на етапі девелопменту – 15 грантів отримають по 15 000 доларів (за курсом міжбанку).
До участі приймались оригінальні авторські повнометражні ігрові фільми, тривалістю 70 хвилин і більше, що на момент подання заявки знаходяться на стадії розробки.
Одержувачі гранту також отримують: переклад сценарію на англійську мову за сприяння Української кіноакадемії; ексклюзивні менторські сесії та консультації зі скриптдокторами за участі експертів EAVE – European Audiovisual Entrepreneurs.
У межах програми відбудуться творчі зустрічі з продюсеркою Анною Кепінською та сценаристом Каспером Байоном (Висока вода, Гевелій), а також зі сценаристками Кларою Коханьською-Байон і Ніною Левандовською (Матері пінгвінів).
Проєкти оцінювали п’ять міжнародних експертів.
Гранти отримали проєкти фільмів:
- «Бог з машини», сценарист і режисер Мирослав Слабошпицький, продюсер Роман Климпуш;
- «Боксер з нетрів», сценарист Анна Смірнова, режисер Марко Подолян, продюсер Катерина Ласкарі;
- «Дев’ять блокпостів», сценарист Мироcлав Латик, продюсер Оксана Іванюк, режисер Мироcлав Латик;
- «Зірки на дні», сценарист Наріман Алієв, продюсер Володимир Яценко, режисер Наріман Алієв;
- «Інтимна сцена», сценарист Жанна Озірна, продюсер Валерія Сочивець, режисер Жанна Озірна;
- «Лоза» (робоча назва), сценарист Аліна Панасенко, продюсер Люба Кнорозок, режисер Аліна Панасенко;
- «Материнський інстинкт», сценарист Андрій Бабік, продюсер Ольга Пантелеймонова, режисер Олександр Будьонний;
- «Нова історія», сценарист Валентин Васянович, продюсер Ія Мислицька, режисер Валентин Васянович;
- «Падіння Бахмуту», сценарист Марися Нікітюк, продюсер Ольга Брегман, режисер Марися Нікітюк;
- «Портрет Вождя», сценарист Антоніо Лукіч, продюсер Анна Яценко, режисер Антоніо Лукіч;
- «Світлочутливість», сценарист Нікон Романченко, продюсер Катерина Горностай, режисер Нікон Романченко;
- «Солодко-гіркуватий, з легким шлейфом нітропохідних сполук», сценарист Микола Засєєв, продюсер Микола Короткий, режисер Микола Засєєв;
- «У розквіті», сценарист Юрa Катинський, продюсер Олександра Братищенко, режисер Юрa Катинський;
- «Форма світла», сценарист Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін, режисер Єгор Олесов;
- «Що з тобою не так, Адріано?», сценарист Анастасія Гетьман, продюсер Едуард Євтушенко, режисер Марина Софійчук.
Як повідомляв Укрінформ, Українська кіноакадемія у співпраці з Netflix оголосила про грантову програму для кінематографістів з України.
Фото: Unsplash
Відбудова
У Харкові за рік відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків
У Харкові у 2025 році відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків, цього року планують роботи ще у 200.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив міський голова Ігор Терехов.
“Ми працюємо на різних рівнях складності. Щодня тривають ремонти десятків будинків із незначними чи середніми пошкодженнями: закриваємо контури, лагодимо дахи, відновлюємо комунікації. Але найважчий фронт роботи – капітальна відбудова. Минулоріч ми відновили 150 дуже сильно пошкоджених багатоповерхівок. План на поточний рік такий самий амбітний – взяти в роботу ще 200 складних. І наголошую: такі масштаби йдуть паралельно з поточними ремонтами менш пошкодженого житла”, – сказав Терехов.
За його даними, загалом до функціонального стану повернуто майже 3800 обʼєктів. Серед них близько 2100 приватних будинків та 1700 багатоповерхівок.
Вартість відбудови значно пошкодженого будинку може сягати 200 млн грн, зазначив мер.
“У нас є багатоквартирні будинки із серйозними руйнаціями, відбудова яких обходиться до 200 млн грн. Є десятки об’єктів, відновлення яких коштує 50, 20 мільйонів. Жодне місто, ні в Україні, ні в Європі, не здатне самостійно покривати настільки колосальні витрати. Наш муніципальний бюджет обмежений воєнними реаліями: ми паралельно ліквідуємо наслідки щоденних прильотів, будуємо підземні школи та утримуємо критичну інфраструктуру. Ми хочемо відновлювати значно більше, проте реальні об’єми робіт прямо пропорційні рівню державної підтримки та допомоги міжнародних партнерів. Без міцного державного плеча витягнути такі темпи просто неможливо”, – вважає Терехов.
Як повідомлялося, за 2025 рік у Харкові внаслідок обстрілів були пошкоджені чи зруйновані майже 2400 об’єктів, а загальна цифра руйнувань сягнула вже понад 13 тисяч об’єктів.
Фото ілюстративне
Політика
Україні потрібно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім політичним середовищем РФ
Нинішнє невдоволення в Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля. Тож Україні необхідно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем.
Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.
«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.
При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».
За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.
У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.
У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».
Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».
За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».
У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.
Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.
За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.
Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.
Фото: Фундація Пилипа Орлика
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США