Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Суспільство

В Одесі призначили нову директорку департаменту транспо…

Published

on



В Одесі призначили нову директорку Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху міської ради. Посаду обійме колишня херсонська посадовиця Альона Капусняк. До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.

Відповідне розпорядження оприлюднили на офіційному сайті Одеської міської ради.

До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.

Капусняк призначили без конкурсного відбору. Їй присвоїли 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та встановили надбавку в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років.

Підставою для призначення стали заява Альони Капусняк та подання виконувача обов’язків заступника міського голови Олексія Ботезата.

Нова керівниця замінить на посаді Володимира Хітренка, який очолював департамент із грудня 2023 року, а у 2025 році залишив посаду.

Альона Капусняк має досвід роботи у сфері міського транспорту Херсона. Із квітня до листопада 2024 року вона очолювала комунальне підприємство “Херсонський комунальний транспортний сервіс”.

У 2025 році Капусняк претендувала на посаду начальниці управління транспортної, дорожньої інфраструктури та зв’язку Херсонської міської ради. Для участі у відборі вона подала декларацію кандидата на посаду.

У біографії нової очільниці одеського департаменту є також судова справа про банкрутство. Згідно з наведеними судовими матеріалами, у 2023 році Господарський суд Одеської області розпочав розгляд справи щодо Капусняк.

Інтент хотів подивитися декларацію Альони Капусняк, проте вона відсутня на сайті НАЗК.

Раніше в Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міськради призначили тимчасового керівника. Ним став Денис Коваль.

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Як у Болградському районі п’ять громад співпрацюють для підтримки терцентру в Криничному для одиноких мешканців

Published

on


Громади спільно фінансуватимуть ремонт соціального центру

У Болградському районі відбулася важлива зустріч, під час якої представники п’яти територіальних громад обговорили питання спільного фінансування та проведення ремонтних робіт у Криничненському територіальному центрі соціального обслуговування. Цей заклад місцеві жителі зазвичай називають «Домом милосердя».

У ході обговорення були висвітлені такі ключові аспекти:

  • Співфінансування заходів із зміцнення матеріально-технічної бази центру.
  • Організація координації дій між громадами для забезпечення сталого розвитку закладу.
  • Планування конкретних ремонтних робіт з урахуванням потреб отримувачів соціальних послуг.

Цей об’єкт соціального забезпечення є важливим елементом інфраструктури району, що надає підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Реалізація спільних ініціатив сприятиме поліпшенню якості надання соціальних послуг та створенню комфортних умов для відвідувачів закладу.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Молдова вимагає виведення військ РФ із Придністров’я

Published

on


Пам’ятник Суворову в Тирасполі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Молдова не відмовляється від вимоги вивести російські війська з території країни та демілітаризувати Придністров’я. У Кишиневі наголошують, що позиція не залежить від кількості боєприпасів у Колбасній. Водночас питання безпеки там називають ключовим, а можливі рішення мають ухвалювати відповідально.

Про це в інтерв’ю MOLDPRES розповів Віцепрем’єр Молдови Валерій Киверь, передає Новини.LIVЕ.

Реклама

Позиція Кишинева

Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валерій Киверь заявив, що Кишинів зберігає свою позицію щодо виведення російських військ і демілітаризації придністровського регіону. За його словами, кількість боєприпасів, які зберігаються на складі в Колбасній, не змінює підходу Молдови до цього питання.

“Для Республіки Молдова проблема зрозуміла: іноземна військова присутність на нашій території та наявність складів озброєнь, що знаходяться поза контролем конституційної влади, є проблемою безпеки. Наша принципова позиція не змінюється. Ми виступаємо за виведення російських військ та демілітаризацію регіону”, — заявив Киверь.

Зазначимо, у Службі інформації та безпеки Молдови заявили, що в Колбасній зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. При цьому приблизно 2800 тонн із них мають фактичну вибухову начинку. У випадку детонації цих предметів може зачепити й Одещину, адже вона межує з Придністров’ям та самим населеним пунктом.

Читайте також:

Питання безпеки

Киверь зазначив, що ситуацію потрібно розглядати з двох боків. Перший стосується технічних характеристик боєприпасів — їхньої кількості, стану та типу. Другий аспект — безпека. Саме її віцепрем’єр назвав принципово важливою для Молдови.

Він наголосив, що питання виведення російських військ і демілітаризації Придністров’я потрібно вирішувати відповідально та з урахуванням технічних аспектів. За його словами, до цього процесу мають бути залучені й міжнародні партнери Молдови.

“Вважаю важливим, щоб ці питання розглядалися відповідально та технічно, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами”, — підсумував Віцепрем’єр Молдови.

Формат “5+2”

Віцепрем’єр Молдови Валеріу Ківерь заявив, що формат “5+2” у нинішніх умовах більше не працює. Водночас, за його словами, це не означає припинення процесу врегулювання. Кишинів планує використовувати доступні інструменти для вирішення конкретних питань, зокрема прямий канал комунікації з Тирасполем у форматі “1+1”.

“Формат “5+2″ більше не працює. Але це не означає, що процес врегулювання має бути призупинений. Навпаки, ми вважаємо необхідним використовувати всі доступні сьогодні інструменти, здатні забезпечити конкретні результати для громадян”, — зазначив Валеріу Ківерь.

Він також наголосив на необхідності готуватися до майбутньої реінтеграції. Йдеться не лише про законодавство та державні інституції, а й про економіку, освіту, державні послуги та інфраструктуру.

За словами Ківеря, реінтеграція не може відбутися одним рішенням. Для цього потрібен масштабний процес і готовність державних інституцій його реалізувати, коли з’являться необхідні умови.

“Реінтеграція не проводиться одним рішенням. Це більш масштабний процес, ми повинні мати інституційні можливості для його управління, коли з’являться необхідні умови, на користь громадян як правого, так і лівого берега Дністра”, — додав Киверь.

Як повідомляли Новини.LIVЕ, вплив Росії на Придністров’я суттєво ослаб, а зміни останніх років можуть наблизити регіон до Молдови. Жителі лівого берега дедалі частіше отримують або відновлюють молдовське громадянство та їздять на правий берег на роботу.

Також Новини.LIVЕ писали, що Придністров’я залишається одним із напрямків, який українські військові уважно відстежують через присутність там російських сил. Українська розвідка цілодобово стежить за ситуацією в регіоні. Військові РФ там налякані та не демонструють готовності до серйозного протистояння.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.