Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.
Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.
Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.
Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна
в РФ сумніваються, що склад могли уразити дрони ЗСУ (фото)

В Росії вже кілька годин поспіль детонує один із найбільших складів БК — 51-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління МО РФ. Через це оголосили евакуацію з прилеглих населених пунктів.
Про це повідомив губернатор Владимирської області Олександр Авдєєв.
“У Киржацькому районі оголошено районну надзвичайну ситуацію. Проводиться евакуація із зон можливого ураження під час детонації боєприпасів”, — написав він.
Про “хлопки” збоку військової частини вдень, 22 квітня, повідомив місцевий телеграм-канал “Киржачский район. Новости”.
“Був сильний вибух збоку військової частини. З боку Москви в Киржач перекрили дорогу”, — йшлося в повідомленні.
На арсеналі могли зберігатися до 274 тонн боєприпасів
Російський телеграм-канал “Военный осведомитель” показав, як виглядає зсередини 51-й арсенал ГРАУ та його світлини, зроблені із супутника.
“За публічними даними, на території арсеналу максимально може поміститися до 274 тисячі тонн різних боєприпасів. Судячи з кадрів, на складах зберігаються різноманітні снаряди, зенітні ракети, ПТРК тощо”, — йдеться в повідомленні.
Зважаючи на бетонні перекриття та підземні укриття “Военный осведомитель” засумнівався, що саме українські дрони могли стати причиною вибуху на арсеналі.
“Здається малоймовірним, що за дотримання умов зберігання бетонні та підземні укриття могли бути уражені українським дроном. Хіба що потрапили у додаткові відкриті чи слабозахищені майданчики, або ж класичне порушення техніки безпеки”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у 2017 році ФСБ Росії порушила кримінальну справу за фактом розкрадання 646 мільйонів рублів із 1,3 мільярдів, які виділили на реконструкцію 51-го арсеналу.
Українські OSINT-аналітики “Око Гора” повідомляють, що на території 51-го арсеналу зберігаються:
- артилерійські снаряди;
- ракети для ПТРК;
- ЗУР для ЗРК С-300В;
- ЗУР для ЗРК Оса;
- ракети для РСЗВ;
- ФАБи.
За інформацією OSINTерів, на арсеналі могли зберігати 264 тисячі тонн боєприпасів та ракет.
Що кажуть у Міноборони Росії
В російському Міноборони прокоментували вибухи на території військового арсеналу. Згідно з повідомленням, через загоряння на території військової частини у Владимирській області відбулася детонація боєприпасів.
Для ліквідації займання залучено розрахунки військової частини та МНС. Попередньо постраждалих під час займання у військовій частині у Владимирській області немає, причина — порушення вимог безпеки.
“За дорученням міністра оборони Білоусова створено комісію з пожежі у Владимирській області, винних притягнуть до відповідальності”, — йдеться в повідомленні.
Що каже українська сторона
В українському Центрі протидії дезінформації підтвердили детонацію на 51 арсеналі ГРАУ РФ поблизу міста Киржач у Владимирській області.
“Там зберігаються значні запаси артилерійських снарядів, ракет різного типу, включаючи “Іскандер”, “Точка-У”, “Кинджал”, боєприпаси до комплексів Панцир-С1, С-300, С-400, а також “Град”, “Смерч”, “Ураган”. На ньому зберігається приблизно 105 тисяч тонн озброєння”, — зазначив керівник Центру Андрій Коваленко.
Нагадаємо, що вдень, 22 квітня, на арсеналі ГРАУ у Владимирській області пролунали вибухи. З’явився густий дим та почалася вторинна детонація.
Події
В Україні спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Шекспіра

В Україні після 2014 року спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Вільяма Шекспіра.
Про це сказала театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська під час круглого столу на тему: «ШекспіроБУМ українського театру воєнного часу» в Укрінформі.
“2014 рік був ювілейним для Шекспіра. У всьому світі його широко святкували — це був справжній рік Шекспіра. Ми ж той рік пропустили. І символічно, що хвиля зацікавлення Шекспіром в Україні почалася вже після 2014 року. Тобто ми не йдемо в ногу з рештою світу — ми рухаємось своїм шляхом”, — зазначила Веселовська.
За її словами, до 2014 року в Україні також ставили Шекспіра, причому чимало, однак ці постановки носили радше церемоніальний і статусний характер. Такого живого інтересу глядача, як сьогодні, тоді не було, додала вона.
“На українській сцені сьогодні домінують шекспірівські трагедії та хроніки, тоді як комедій — надзвичайно мало. І навіть коли вони з’являються, часто набувають майже трагічного звучання. Очевидно, з нами щось відбулося: ми відчули, що Шекспір бачить світ так, як бачимо його ми. Він відчуває трагізм нашої ситуації, її затяжність, невизначеність, ту безвихідь, у якій складно дати однозначну відповідь. А саме про це у Шекспіра йдеться дуже багато”, — сказала Веселовська.

За її словами, саме ця емоційна та філософська спорідненість робить Шекспіра близьким не лише митцям і режисерам, які безпосередньо працюють із його текстами, а й багатьом глядачам, які навіть не читали його п’єс, але інтуїтивно відчувають їхній настрій і сенс.
Загалом з 2014 року в театрах України зʼявилося 111 нових вистав за пʼєсами Вільяма Шекспіра, а впродовж 2024 року – 19 нових постановок за його творами.
Цей захід показує декілька маркерів, сказав у вступному слові генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий: «Найперше – наша культура живе і розвивається, не дивлячись на війну, не дивлячись на те, що наш ворог хотів би бачити нас у паніці й стресі. Але нас неможливо нічим знітити і відволікти від головного – від боротьби за Україну».

Другим маркером Череватий назвав те, що український театр дотримується світових трендів і створює постановки за творами загальновизнаних авторів, незважаючи на те, що культура в нашій країні десятиліттями перебувала в російській окупації і стані нав’язування нам дискурсу про меншовартість.
На заході виступили:
- шекспірознавиця Дженіффер Лоу з Лондона, почесна професорка Florida Atlantic University;
- поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович (Івано-Франківськ);
- генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актор Євген Нищук (Київ);

- директор-художній керівник Рівненського обласного академічно музично-драматичного театру Володимир Петрів;

- композитор неоопери-жаху HAMLET Ілля Разумейнко;

- директор Українського шекспірівського фестивалю, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський та багато інших спікерів.
«Ми не претендуємо на лаври міжнародного шекспірівського фестивалю, чи шекспірівської конференції, у нас дещо інша стратегічна мета. Ми – національне інформаційне агентство, яке під час війни, під час становлення ідентифікації української культури має говорити з масовим читачем, з українцями зрозумілою мовою і пропагувати українське мистецтво та культуру», – сказала модераторка круглого столу Любов Базів, завідувачка відділу стратегічних комунікацій Укрінформу.
Як повідомлялося, Закарпатський муздрамтеатр поставив трагедію Шекспіра «Річард ІІІ».
Відбудова
У Сергіївці на Одещині завершують відбудову дев’ятиповерхівки

У селищі Сергіївка, Одеська область, завершується відбудова дев’ятиповерхівки, яка була зруйнована ще на початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомило у Фейсбуці Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«На Одещині у селищі Сергіївка на завершальному етапі будівельні роботи у дев’ятиповерхівці, яка була зруйнована ракетою на початку повномасштабного вторгнення. Будівельники проклали всі інженерні мережі та комунікаційні вузли, відновили конструкцію будівлі, утеплили та пофарбували фасад, внутрішні стіни підʼїздів», – йдеться в повідомленні.
У будинку вже влаштовано ліфти, пандуси та поручні, відновлено покрівлю будівлі. В кімнатах укладено лінолеум та плінтуси, пофарбовано стіни, змонтовано вимикачі, встановлено двері. Облаштовано всім необхідним бомбосховище.
Відбудова розпочалася наприкінці 2023 року. Роботи виконуються коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

В Агентстві відновлення нагадують, що дев’ятиповерховий будинок у Сергіївці було зруйновано у липні 2022 року. Вибух повністю знищив перший під’їзд, два інших були сильно пошкоджені, 105 зі 106 квартир дев’ятиповерхівки зруйновано.
Як повідомлялося, у Чернігові за підтримки уряду Латвії та Програми розвитку ООН відновлено харчоблок дитячої лікарні й дитячий садок; відбудова коштувала 50 млн грн.
Фото: facebook.com/agency.for.restoration
-
Усі новини7 днів ago
Кожен телефон приховує трюк, який полегшує життя користувачам: про що йдеться
-
Відбудова5 днів ago
У Піддубному на Донеччині відновили газопостачання після обстрілу
-
Усі новини1 тиждень ago
машинний зір не допоміг (відео)
-
Усі новини1 тиждень ago
у Китаї створили найкращий у світі елемент
-
Політика7 днів ago
ВАКС продовжив обов’язки для ексдепутата Микитася до 9 червня
-
Події7 днів ago
Українка перемогла на конкурсі краси у США Miss Petite Universe
-
Усі новини7 днів ago
чоловік ремонтував будинок та виявив під підлогою щось невідоме (фото)
-
Відбудова7 днів ago
У Житомирі власники пошкодженого та зруйнованого обстрілами житла отримали понад ₴90 мільйонів компенсації