Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
У «Гетьманській столиці» на Чернігівщині створили інклюзивний культурний простір
У місті Батурин Чернігівської області в Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” створили інклюзивний культурний простір.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” реалізували інклюзивний проєкт “Гетьманська столиця: доступна історія” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, – йдеться у повідомленні.
Мета проєкту – зробити історико-культурну спадщину доступнішою для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку та інших маломобільних груп.
У межах ініціативи команда заповідника комплексно адаптувала експозиції п’яти музейних об’єктів. Серед них – територія Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII-XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського.

Для відвідувачів створили тактильні картини, інформаційні таблички шрифтом Брайля, мнемосхеми та інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями музейних експонатів. Також підготували аудіогіди з аудіодискрипцією для людей із порушенням зору та відеогіди українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.
Для пам’яток, доступ до яких фізично обмежений, команда заповідника розробила панорамний відеотур. Онлайн-матеріали також розмістили на платформах IZI.Travel, “єМузей” та YouTube-каналі заповідника.
До створення адаптованих рішень долучилися експерти Ресурсного центру “Безбар’єрна Україна” та представники громадського об’єднання “Сурдо Школа”.
У Мінкульті додали, що проєкт тривав із травня до вересня 2026 року. “Гетьманська столиця” стала першим музейним закладом Чернігівщини з комплексно адаптованою експозицією для різних груп відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: mincult.gov.ua
Відбудова
Шмигаль ознайомив німецьку колегу із наслідками російських атак на енергетику
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із федеральною міністеркою економіки та енергетики Німеччини Катеріною Райхе наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
Денис Шмигаль розповів німецькій стороні про масштаби втрат об’єктів генерації та системи передачі електроенергії, заходи захисту, які вже реалізовані на енергетичних об’єктах, а також технічні рішення для подальшого посилення стійкості енергосистеми та забезпечення безперебійного постачання електроенергії для населення, бізнесу та Сил оборони України.
Сторони також обговорили поточний стан об’єднаної енергосистеми України, яка вже п’ятий рік є однією з основних цілей російських атак, а також особливості диспетчерського управління енергосистемою в умовах війни та виклики, з якими щодня стикаються українські енергетики.
Як повідомлялося, до Фонду підтримки енергетики України надійшов додатковий внесок від Німеччини у розмірі 250 млн євро. Загалом країна вже спрямувала майже 807 млн євро на підтримку українських енергетиків.
Фото: Міністерство енергетики України
Політика
Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС
Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.
Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.
Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.
«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.
Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.
Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.
Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.
Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.
Фото: pixabay.com
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство4 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Одеса6 днів agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Одеса1 тиждень agoПроїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків