Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

Документальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі

Published

on


Повнометражна стрічка Дмитра Грешка “Дівія” отримала Приз дослідницьких лабораторій на 45-му Міжнародному фестивалі документального кіно імені Жана Руша, що проходить у Парижі.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Разом із відзнакою команда фільму отримає грошову винагороду у 1500 євро.

Премію присуджують за підтримки науково-дослідних лабораторій, які працюють у сфері гуманітарних і соціальних наук.

Журі відзначило стрічку за її “оригінальність та радикальну природу”, наголосивши, що фільм виходить далеко за межі суто українського політичного контексту та прагне “викрити несвідомість людства у його стосунках з живими істотами та надати цій критиці філософського та універсального виміру”.

Робота над фільмом стартувала навесні 2022 року. У стрічці немає закадрового тексту – історія розгортається через візуальний ряд і музичний супровід. Автори досліджують, як війна, російські обстріли, окупація та мінування руйнують природне середовище України та змінюють її ландшафти.

У кадрі можна побачити екопарки у прифронтових регіонах, деокуповані території, а також територію Каховської ГЕС. Значну частину матеріалу знімали за допомогою дронів.

Назва “Дівія” походить від імені слов’янської богині природи, яка символізує матір усього живого.

Продюсерами стрічки виступили Поліна Герман та Гліб Лук’янець. Проєкт створили у копродукції України, Польщі та Нідерландів.

Читайте також: На Каннському кінофестивалі представили стрічку про родини українських військовополонених

Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Дівія” потрапила у довгий список претендентів на кінопремію “Золота Дзиґа”.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна та Японія масштабують проєкти з відновлення і технічної модернізації економіки

Published

on



Україна та Японія посилюють співпрацю у сферах відновлення, технологічної модернізації економіки та гуманітарного розмінування, а також працюють над запуском нових інвестиційних та виробничих форматів співробітництва.

Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Питання розширення двосторонньої взаємодії обговорили міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та віцепрезидентка Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Юко Міцуї.

«Японія – наш стратегічний партнер у відновленні та розвитку, і ми дуже цінуємо цю підтримку. Візит віцепрезидентки JICA Юко Міцуї до України – важливий етап структурування нашої подальшої роботи. Дякую Уряду Японії та JICA за системну співпрацю і готовність інвестувати не лише у відбудову «стін», а й у довгострокову трансформацію української економіки», – зазначив Соболев.

Під час зустрічі сторони обговорити гуманітарне розмінування. Наразі у сфері «розумного» розмінування триває робота за домовленостями, досягнутими на Ukraine Mine Action Conference у Токіо минулої осені.

Метою українського уряду є не просто імпорт техніки, а інтеграція японських технологій у вітчизняне виробництво. Очікується, що спершу цей досвід впровадять у секторі розмінування, а згодом масштабуватимуть на аграрну сферу та промисловість.

Крім того, уряд працює над запуском тристоронніх форматів із Колумбією та Сирією, з якими Україна за підтримки Японії ділитиметься унікальним досвідом у сфері протимінної діяльності. Це дозволить відкрити нові ринки для українських операторів гуманітарного розмінування та вітчизняних виробників спеціалізованої техніки.

Також спільна робота з JICA фокусується на відновленні ґрунтів, підтримці малих фермерів, зокрема жінок-фермерок, розвитку рішень у сфері чистих технологій та переробці відходів від руйнувань.

Читайте також: ₴1,1 мільярда гранту від JICA підуть на розмінування та меддопомогу

Для забезпечення українських компаній японським обладнанням наразі розробляється механізм змішаного фінансування через Національну установу розвитку (НУР). Водночас японська сторона висловила зацікавленість у створенні венчурного фонду, який фінансуватиме спільні українсько-японські підприємства.

Разом із UkraineInvest, JETRO та JICA уряд України працює над запуском українського хабу в місті Осака для просування інвестиційних можливостей серед японського бізнесу. Відповідної домовленості було досягнуто торік у Японії під час міжнародної виставки Expo-2025.

Як повідомлялось, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.

Фото: Мінекономіки



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна додатково посилить кордон, а Лукашенко має «бути в тонусі» у разі агресії

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив про посилення захисту кордону з півночі України через загрози з Брянської області РФ та Білорусі. Наразі є фінансування для усіх оборонних заходів на Чернігівсько-Київському напрямку.

Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні, повідомляє Укрінформ.  

«Сьогодні у Славутичі, північ нашої держави. Я спілкувався сьогодні тут із керівниками громад північних регіонів – Київської та Чернігівської областей. Дуже важливо підтримати наших людей тут, посилити захист. Саме цим і займаємось», – заявив Зеленський.

За його словами, «це стосується і захисних споруд – фортифікацій та іншого, посилення кордону буде додатково, також наші Сили оборони й безпеки, які є саме на цьому напрямку, – на Чернігів та Київ із території сусідів у Білорусі, яких Росія дуже хоче втягнути в цю війну більше, та з Брянської області».

Читайте також: Сили оборони проводять посилені безпекові заходи в областях, що межують з Росією і Білоруссю

Президент наголосив, що «є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто відчувати реально, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України, проти наших людей».

«Ми пам’ятаємо, що у 22-му році наступ був і з території Білорусі також. Ми не забудемо цього. Українські Сили оборони, Сили безпеки, наші розвідки знають, які загрози і як відповідати, відповідати справедливо, безумовно», – заявив Зеленський.

Глава держави поінформував, що під час зустрічі з керівниками громад північних регіонів обговорили місцеві дороги – логістику захисту та евакуації поранених: «За червень найбільше питань по дорогах таких мають бути вирішені. Пряма відповідальність уряду, обласної влади, там, де є обстріли, відповідних військових і спеціальних служб”.

Читайте також: Фортифікації та мінні загородження: Демченко розповів про посилення кордону з Білоруссю

«Багато питань від громад, які межують із Білоруссю. І, звісно, потрібно дуже сильно посилювати протиповітряну оборону. Саме так, як сказали люди. Міністр оборони України знає цей пріоритет, має бути розподіл додаткового обладнання. Він буде. Є ця спроможність», – запевнив Зеленський.

Президент сказав, що він очікує доповідь за результатами.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час Ставки було розглянуто питання планування Росією наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.