Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Сирський розкрив наміри РФ щодо Одеси та розповів про успіхи ЗСУ — деталі

Published

on


Олександр Сирський. Фото: Генштаб ЗСУ

Серед ключових цілей Росії минулого року було захоплення Одеси та повне позбавлення України виходу до моря. Втім, українські Сили оборони зірвали ці плани та не допустили стратегічних проривів.

Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у вівторок, 13 січня.

Реклама

Читайте також:

Сирський оцінив результати ЗСУ на фронті 

Головнокомандувач наголосив, що минулий рік став для України надзвичайно важким випробуванням.

“Російський агресор прагнув завершити війну проти України — але планував завершити розгромом, нав’язавши нам свої умови з позиції сили. Намагався захопити решту територій Донецької, Луганської, Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, мав наміри вийти до Одеси, щоб взагалі відрізати нам вихід до моря”, — заявив Сирський.

Головнокомандувач підкреслив, що Сили оборони України не допустили критичних проривів противника та зірвали його стратегічні плани. Українські військові неодноразово змушували ворога відкладати заплановані операції, утримуючи ключові позиції на фронті.

“Вистояли. Бо наші воїни працювали на межі, з повною самовіддачею, завдаючи окупантам максимальних втрат та скоротивши протягом року ворожу армію більш ніж на 418 тисяч осіб убитими й пораненими. Завдяки  результативній бойовій роботі Сил оборони противник уже тривалий час не має змоги наростити своє угруповання — адже ми щомісяця нищимо вже більше російських військових, ніж країна-агресор призиває.

Водночас, упродовж 2025 року нам вдалося  зменшити число власних втрат особового складу на 13%”,
— повідомив генерал.

Нагадаємо, Олександр Сирський обговорив із Великою Британією та США потреби української ППО на тлі посилення атак РФ.

А також у війську розповіли, як змінилася тактика росіян на фронті через погіршення погодних умов.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Національний кешбек — Кабмін планує змінити умови програми

Published

on



Кабмін планує підвищити відсоток виплат за програмою “Національний кешбек” на окремі групи товарів, які відчувають високий тиск імпорту. За словами міністра економіки Олексія Соболева, йдеться зокрема про молочну продукцію.

Про плани уряду щодо програми “Національний кешбек” міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев розповів в інтерв’ю LIGA.net, опублікованому 13 січня. За його словами, програму хочуть модифікувати, щоб дати більше переваг українським товарам перед імпортними.

“Наприклад, до нас звернулися виробники молочної продукції з пропозицією підвищити відсоток кешбеку за покупку твердих сирів, оскільки в цій категорії відчувають найбільший тиск імпорту. І одночасно знизити або взагалі відмовитися від кешбека на деякі інші найменування своїх товарів, де імпорт не становить загрози. Це стало б додатковим аргументом у конкурентній боротьбі за нашого споживача”, — пояснив урядовець.

В Мінекономіки порахували, що за час дії програми “Національний кешбек” частка українських товарів у середньостатистичному чеку збільшилася з 65% до 75%, а також згідно з підрахунками MasterCard в Україні стало на 14% більше безготівкових розрахунків у ритейлі.

За даними уряду, в програмі беруть участь 8,2 млн громадян, 400 000 товарів виробництва України та майже 2 000 виробників.

“Національний кешбек” у 2026 році: що відомо

Олексій Соболев зазначив, що у 2025 році на “Національний кешбек” було спрямовано 5,7 млрд грн, а цьогоріч суми очікуються менші.

“Плануємо модифікувати програму в такий спосіб, щоб створити більше попиту на українські товари з боку приватних споживачів коштом зменшення імпорту”, — сказав голова Мінекономіки.

Нагадаємо, 24 листопада 2025 року ЗМІ з посиланням на постанову Кабінету міністрів №1510 писали, що нарахування коштів за програмою “Національний кешбек” офіційно планується завершити з травня 2026 року, проте в разі дефіциту фінансування виплати можуть припинитися раніше.

В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України того ж дня спростували закриття програми “Національний кешбек” та запевнили, що відповідні документи не готувалися та не розглядалися.



Джерело

Continue Reading

Події

Україна та Кіпр співпрацюватимуть у сфері захисту культурної спадщини

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна провела онлайн-зустріч із міністеркою культури Республіки Кіпр Васіліки Кассіаніду, де обговорили співпрацю у сфері культури та захисту культурної спадщини.

Про це повідомляє Мінкультури, передає Укрінформ.

“Зустріч була присвячена питанням збереження й відновлення культурної спадщини України в умовах війни, а також розвитку двосторонньої культурної співпраці. Тетяна Бережна подякувала кіпрській стороні за послідовну підтримку та наголосила на важливості культурного виміру співпраці в період головування Кіпру в Раді”, – йдеться у повідомленні.

Сторони обговорили проведення неформальної зустрічі міністрів культури країн-членів ЄС, яка відбудеться на Кіпрі у березні в рамках головування цієї країни у Раді Європейського Союзу, що триватиме до червня 2026 року.

Тетяна Бережна / Фото: Мінкульт

Бережна також запросила кіпрську делегацію взяти участь у другій міжнародній конференції «Співпраця заради стійкості». Під час конференції обговорять подальший розвиток Українського фонду культурної спадщини, а також ініціатив Альянсу культурної стійкості.

Окремим блоком зустрічі стало обговорення практичної двосторонньої взаємодії у сфері культури. Своєю чергою, кіпрська сторона висловила зацікавленість у залученні українських митців і кінематографістів до провідних культурних подій на Кіпрі, зокрема міжнародних кіно- та танцювальних фестивалів, що відбуваються навесні. 

Сторони домовилися про налагодження прямих контактів між організаторами фестивалів та відповідними інституціями з української сторони.

Читайте також: У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

“На завершення зустрічі сторони підтвердили взаємну зацікавленість у поглибленні співпраці, зокрема шляхом активізації роботи над Меморандумом про взаєморозуміння у сфері культури та розширення обміну експертизою у сфері збереження культурної спадщини”, – відзначають в мінстерстві.

Зазначається, що кіпрська сторона запросила українських фахівців до співпраці з Департаментом старожитностей Кіпру, наголосивши на готовності ділитися власним досвідом захисту культурної спадщини в умовах конфлікту.

Як повідомлялося, Данія, Нідерланди, Польща, Велика Британія та Іспанія погодилися інвестувати майже 4 млн євро у новостворений Фонд культурної спадщини.

Перше фото згенеровано штучним інтелектом



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.