Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Війна

Північний удар — у Фінляндії стартували артилерійські навчання біля кордону з РФ

Published

on



На тлі посилення військової риторики Російської Федерації Фінляндія розпочала Регіональні артилерійські навчання Northern Strike (“Північний удар 225”).

Навчання на найбільшому полігоні в Західній Європі в Роваярві (Східна Лапландія) стартували 17 листопада під керівництвом бригади “Кайнуу”, повідомляє фінська телерадіомовна компанія Yle.

У них беруть участь військовослужбовці з бригад “Кайнуу”, “Порі”, “Єгерської бригади” і Прикордонної служби. У навчаннях також бере участь польська батарея важких реактивних систем залпового вогню з 40 осіб.

Військові відпрацюють дії з артилерійськими системами армії в складних умовах початку зими.

Керівник навчань, підполковник Кіммо Руотсалайнен, зазначив, що це наймасштабніші артилерійські та мінометні навчання в Північній Фінляндії для призовників, які звільняються в запас у грудні.

“Навчання поєднують у собі тактичну та оперативну вогневу міць і відпрацьовують інтеграцію можливостей союзників”, — заявив він.

Загальна чисельність учасників навчань, які триватимуть до 25 листопада, становить близько 2200 осіб і 500 одиниць техніки.

16 жовтня міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен заявив, що Росія нарощує війська біля кордонів ЄС і готується до другої фази агресії. На засіданні НАТО в Брюсселі міністр зазначив: Росія модернізує армію і накопичує сили поблизу кордонів, створюючи реальні ризики для Альянсу.

Хякканен наголосив на необхідності посилення НАТО через ескалацію РФ, яка не зупиниться в Україні. Це сигнал про довгострокову стратегію Москви проти Європи. Загалом, заява відображає тривогу Півночі Європи щодо гібридних загроз РФ.

Також Фінляндія приєдналася до програми PURL з військовою допомогою Україні.

Зі свого боку чотириразовий олімпійський чемпіон з біатлону Олександр Тихонов назвав Фінляндію “країною проклятих чухонців” і запропонував зробити з країни Хіросіму, натякаючи на ядерне бомбардування. Таку реакцію у росіянина викликала новина про заборону лижникам з РФ на в’їзд до Фінляндії в разі допуску на Кубок світу.

Нагадаємо, Фінляднія екстрадувала до РФ “вагнерівця”, який вбивав українців на Донбасі, але потім вирішив просити в країні НАТО притулку.



Джерело

Continue Reading

Цікаво

Понад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”

Published

on


48 експертів поділилися своїм досвідом та представили результати досліджень.

14-15 листопада у м. Дніпро відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Жити життя під час та після», присвячена питанням психологічної стійкості, відновлення та ментального здоров’я суспільства в умовах військового часу та повоєнної відбудови. Конференція, організована за участю ГО «СпільноТИ» , ГО «Кризова психологічна допомога міста Дніпро та Дніпропетровської області» та БО «БФ «SavePeacelnUA», зібрала провідних фахівців, представників державних органів та громадського сектору.

48 експертів поділилися своїм досвідом та представили результати досліджень. Під час заходу було проведено 20 воркшопів, які охопили широкий спектр практичних методик психологічної допомоги. Більше 130 учасників відвідали конференцію, включаючи представників державних органів, лікарень, Збройних Сил України та громадського сектору та 36 вищих навчальних закладів. Ще 1500 – долучилися до заходу онлайн.

Програма конференції поєднувала теоретичну та практичну частини. Серед спікерів — Тетяна Єрмолаєва, Валерія Пригожина, Вікторія Назаренко, Олександр Гершанов, Лариса Рибик, Оксана Дон, Олена Шилова, Володимир Прінц, Олена Цицульнікова, Наталія Чорна, Наталя Фролова, Олександр Федорець, Ольга Коношенко та багато інших фахівців, які щодня працюють із людьми, що пережили втрату, полон, вимушене переселення чи бойовий досвід.

Фахівці охоплювали теми стійкості та відновлення громад, перспективи посттравматичного зростання суспільства, психологічної підтримки військових та їх родин, травматизації цивільного населення та питання кризового консультування.

За результатами конференції готується до видання збірник наукових тез, матеріали для якого подали понад 40 авторів. Це видання стане цінним внеском у розвиток психологічної науки та практики в Україні.

Наталя Фролова, к.психол.н, доцент кафедри педагогічної та вікової психології ДНУ ім.О Гончара: «Ніхто із нас не знав скільки ця війна буде йти і коли вона закінчиться. Тому важливо задавати питання про перегляд психологічної допомоги, оскільки досвід України унікальний і найголовніше динамічний. Тому нам потрібно слідувати за викликами часу і адаптуватись».

Ксенія Возніцина, засновниця та директорка “Лісової поляни” МОЗ України: «Якщо уявити, що здоров’я людини – це яблуко, то психічне здоров’я не буде лише однією зі скибок, воно буде осердям».

Чижик Катерина, голова ГО «СпільноТИ» та керівниця Простору «ПроЖИТИ»: «Сьогодні наша конференція саме від психологів для психологів, щоб практичний досвід, науковий підхід поєдналися між собою і давали змогу тим людям, які на сьогодні постраждали від війни, мати якомога більше інструментів, щоб шукати нові сенси».

Микита Проданець, голова БО «БФ «SavePeacelnUA» зазначив: «Я хочу, щоб Ви за ці два дні не тільки отримали унікальні знання, обмінялися досвідом, а вийшли на 50, 80, 100 левелів більш щасливими людьми, з більш впевненим в завтрашньому майбутньому, не дивлячись на те, що ми живемо в дуже важкий час».

Валерія Пригожина, співзасновниця ГО «Кризова психологічна допомога міста Дніпро та Дніпропетровської області» під час фінальної рефлексії зафіксувала: «Коли ти один, ти можеш не справлятися з сучасним тиском, але коли створюються подібні спільноти, мені здається, ми можемо подолати все».

Конференція «Жити життя: під час та після…» є частиною проєкту «ПроЖИТИ: місце сили», що реалізується ГО «СпільноТИ» у межах проєкту GIZ Ukraine «Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні», який фінансується урядом Німеччини.

Переглянути трансляцію конференції можна за посиланням.

Фото: GIZ Ukraine.

Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023.



Джерело

Continue Reading

Події

У Таллінні відбудеться прем’єра фільму «Жовто-блакитні метелики»

Published

on


Захід відбудеться в рамках програми Standing with Ukraine під час Талліннського кінофестивалю «Темні ночі» (Tallinn Black Nights Film Festival, PÖFF) 20 листопада о 17:00 в приміщенні Талліннської школи музики та балету. Вхід безкоштовний.

Подія буде приурочена до Дня захисту дітей, який відтепер Україна відзначає щорічно у Всесвітній день дитини, і відбуватиметься за підтримки та присутності першої леді Естонії Сір’є Каріс.

У цей критичний момент в історії України, коли війна триває, а культура стала важливим інструментом опору та збереження національної ідентичності, подія «Жовто-блакитні метелики» покликана вшанувати, підтримати та дати голос наймолодшим жертвам цієї війни через культуру та мистецтво, ідеться в повідомленні.

Це міжнародна ініціатива, покликана привернути увагу світу до трагедії українських дітей, насильно вивезених і викрадених російською владою під час війни.

У рамках події відбудеться прем’єра короткометражного фільму «Жовто-блакитні метелики» – мультимедійного проєкту про силу мистецтва як інструменту психологічної допомоги дітям, постраждалим від війни.

Також відбудеться хореографічний виступ українських дітей і дітей естонської недільної школи Nadija Kool; діджитал виступ українського композитора Романа Григоріва; виставка дитячих малюнків «Кольори, що повертають життя», організована за сприяння благодійного фонду «Діти Героїв»; написання листа підтримки українській дитині, яку депортували до Росії та насильно утримують, не даючи можливості повернутися додому в Україну та виступи почесних гостей.

Цього року програма Standing with Ukraine реалізується спільно Талліннським кінофестивалем «Темні ночі» і Державним агентством України з питань кіно.

Співорганізаторами ініціативи виступають Асоціація українських організацій в Естонії, що вже другій рік поспіль підтримує і промотує цю ініціативу серед української спільноти в Естонії та Fresh Production Group.

Проєкт реалізується за сприяння посольства України в Естонії, благодійного фонду «Діти героїв», Асоціації кінокомісій України, Держкіно України, Спілки молодих кінокритиків України та Української проєктної агенції.

Читайте також: Український фільм «SHE» визнали кращим коротким метром на кінофестивалі у Лондоні

Метою ініціативи є підтримка української кіноіндустрії з боку Естонії в умовах війни, сприяння євроінтеграції України і покращення взаємодії та співпраці між європейськими і українськими кінематографістами.

Захід відбуватиметься українською та естонською мовами.

Показ фільму демонструватиметься українською мовою з англійськими субтитрами.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні перенесли День захисту дітей. Він відзначатиметься щорічно 20 листопада.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.