Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Одеса
Вирок суду в Одесі: мобілізований військовий отримав 5 років тюрми
Молоток судді. Фото ілюстративне: iStock
На Одещині мобілізований військовий самовільно залишив військову частину. Після цього він скоїв низку злочинів, зокрема крадіжок. За це йому призначили покарання.
Про це Новини.LIVE дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.
Реклама
Читайте також:
Деталі справи
Выйськовий, призваний на службу за мобілізацією, скоїв низку кримінальних правопорушень. Військовий, без дозволу командування самовільно залишив місце служби. Він тривалий час не повертався до частини, що кваліфікували як тяжкий злочин в умовах воєнного стану. Окрім цього, чоловік незаконно заволодів офіційними документами, які не належали йому. Такі дії, за висновком суду, створювали ризики для інших осіб та ускладнювали їхнє використання за призначенням.
Також слідство довело факт крадіжки майна у жінки. Злочин був вчинений за обтяжувальних обставин, що значно вплинуло на суворість покарання. Завдані збитки оцінили у понад 31 тисячу гривень.
Як покарали
За сукупністю злочинів суд призначив йому остаточне покарання — 5 років і 3 місяці позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання рахуватимуть з моменту затримання.
Окрім цього, суд задовольнив цивільний позов потерпілої сторони. З обвинуваченого стягнули понад 31 тисячу гривень матеріальної шкоди, а також більш як 7 тисяч гривень процесуальних витрат на користь держави. Частину вилучених речових доказів суд постановив повернути засудженому.
Нагадаємо, ми повідомляли, що на Одещині судили військового, який систематично знущався над дружикою. Також ми писали, що на Полтавщині судили офіцера за СЗЧ.
Усі новини
названо смартфон, який можна купити замість iPhone (фото)
Новий флагманський смартфон Huawei Pura 80 Ultra обіцяє першокласну якість камери, здатну конкурувати з останніми моделями Apple та Samsung.
Huawei Pura 80 Ultra отримав одні з найкращих об’єктивів серед сучасних смартфонів. До такого висновку дійшли експерти порталу Notebookcheck.
Як зазначають у виданні, Huawei Pura 80 Ultra оснащений 50-мегапіксельною основною камерою з великим 1-дюймовим сенсором та 40-мегапіксельною надширококутною камерою.
Huawei Pura 80 Ultra
Фото: Huawei
Камера вашого смартфона здатна на більше: експерт порадив змінити 5 налаштувань (фото)
Смартфон використовує дві телекамери зі стабілізацією OIS, які мають роздільну здатність 50 МП і 12,5 МП та спільний висувний 1/1,28-дюймовий об’єктив. Це дозволяє досягти 9,4-кратного оптичного зуму, надаючи 4-кратній камерній системі величезний діапазон фокусної відстані від 22,5 до 212 міліметрів.
“Huawei Pura 80 Ultra має одну з найкращих камер, доступних на сьогодні у смартфонах. Це робить смартфон Huawei реальною альтернативою таким пристроям, як Apple iPhone 17 Pro Max або Samsung Galaxy S25 Ultra”, — підсумували експерти.
Нагадаємо, Oppo готується випустити флагманський смартфон Oppo Find X9 Ultra з масивною камерою.
Фокус також повідомляв, що експерти протестували камеру бюджетного смартфона Xiaomi Redmi Note 15 4G.
Події
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців «Прописи», який відбудеться 31 березня – 4 квітня в Івано-Франківську.
Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.
«Прописи» – це проєкт Українського ПЕН, який поєднує навчальний формат із фестивальним. Відібрані за конкурсом автори та авторки-початківці зможуть взяти участь у серії лекцій та майстер-класів від провідних українських та закордонних письменників, критиків, журналістів, літературних менеджерів, удосконалити свої навички творчого письма, попрацювати з досвідченими наставниками над своїми ідеями або вже створеними текстами», – ідеться у повідомленні.
Співорганізатор фестивалю-воркшопу – програма промоції читання «Текстура».
Організаційні партнери «Прописів» у 2026 році – INDEX: Інститут документування та взаємодії та The Ukrainians Media.
Партнери фестивалю – книгарня «Сенс».
Головним фокусом «Прописів» цього року буде літературна документалістика: художній репортаж, наративний нонфікшн.
Дебютанти також здобудуть знання про документальний театр, про взаємодію автора з мас-медіа та мистецтво самопрезентації, про захист авторських прав, а також про роль письменників у відстоюванні свободи слова.
Крім авторів-початківців, які вже мають досвід творення літературної документалістики, організатори запрошують також і тих, хто працює з поезією, прозою чи драматургією, але зацікавлений у тому, якими інструментами література може відтворювати факти об’єктивної реальності.
Подати заявку на участь можна до 28 лютого 2026 року включно за посиланням:
Результати відбору будуть оголошені 10 березня.
До журі «Прописів», яке відбиратиме учасників та учасниць фестивалю-воркшопу, ввійшли:
Остап Сливинський – куратор «Прописів», поет, перекладач, літературознавець, викладач Українського католицького університету, автор літературно-документальної книжки «Словник війни», голова Програмної ради Lviv Book Forum;
Олеся Яремчук – журналістка, письменниця, авторка книжки «Наші інші», співавторка та співупорядниця книжки «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», програмна координаторка INDEX: Інститут документування та взаємодії;
Тарас Прохасько – письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії 2020 року;
Марічка Паплаускайте – журналістка, письменниця, шеф-редакторка Reporters, співзасновниця The Ukrainians Media, авторка книжок «Бог дивовижних людей та інших грішників», «Потяг прибуває за розкладом»;
Ганна Устинова – авторка п’єс, текстів ініціативи «Люди культури, яких забрала війна» та короткої художньої прози, заступниця виконавчого директора Українського ПЕН;
Ярина Микитин – культурна менеджерка, координаторка програми промоції читання «Текстура».
У межах «Прописів» також відбудуться відкриті для відвідування події – публічна програма фестивалю буде оголошена згодом.
Цьогоріч фестиваль «Прописи» проведуть вже вчетверте. Вперше фестиваль-воркшоп відбувся в Івано-Франківську у 2021 році.
У професійній програмі «Прописів», як зазначено в умовах конкурсу, зможуть взяти участь дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років.
Апліканти повинні мати щонайменше один художній чи критичний твір, опублікований на онлайн-ресурсі чи в друкованому виданні, однак ще не видати жодної власної книжки.
Підсумком «Прописів» стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори учасників та учасниць проєкту, а також їхні тексти з враженнями про фестиваль-воркшоп.
Детальніше про умови участі можна ознайомитися за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом 2025 року, до нього увійшли 252 книжки.
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса1 тиждень agoДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Усі новини1 тиждень agoЯк зігрітися без опалення — топ найкращих малопотужних обігрівачів
-
Одеса1 тиждень agoАварійні відключення світла в Одеській області у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з Федоровим захист неба, забезпечення фронту та проблеми з ТЦК