Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

Фільм «Мавка. Справжній міф» вийде на Netflix

Published

on



Романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик стане доступним на платформі Netflix.

Про це повідомило Держкіно у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Готуйте попкорн, діставайте улюблені піжами та пледи, адже вже з 29 квітня романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» з’явиться на українському Netflix», – ідеться у повідомленні.

Як повідомлялося, фільм Каті Царик «Мавка. Справжній міф» – це частина великого Всесвіту Мавки. Події стрічки розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.

Національна премʼєра кінокартини відбулася у палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Станом на кінець місяця касові збори перевищили ₴21,5 мільйона.

Читайте також: Рудинський зіграє в екранізації культового аніме Gundam – фільм вийде на Netflix

У березні стартував і міжнародний прокат «Мавки». З великим успіхом прем’єра пройшла, зокрема, у Нідерландах.

Фото: кадр із фільму «Мавка. Справжній міф»



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Купівля ПІН Банку польською фінтех-компанією є сигналом віри у відбудову України

Published

on



За словами Дуди, угода, в межах якої фінтех -компанія компанія ZEN.com , що належить польському підприємцю Давіду Рожеку, викупила неплатоспроможний банк у Фонду гарантування вкладів, має значення, що виходить за межі звичайної бізнес-транзакції.

«Це не просто купівля банку. Це сигнал того, що ми віримо в Україну, що війні скоро настане кінець і почнеться відбудова, і ми хочемо брати активну участь у цьому відродженні», – наголосив він.

Дуда підкреслив, що Варшава послідовно підтримувала Україну з початку повномасштабного вторгнення РФ, зокрема надаючи військову допомогу.

«Сьогодні я вже як приватна особа, представник польського бізнесу, приїжджаю і кажу: ми хочемо, щоб ви могли користуватися банківськими послугами, трансферами грошей так, як це роблять люди в Європейському Союзі», – зазначив Дуда.

Він додав, що польський власник планує інтегрувати український банк у фінансовий ринок ЄС, що має сприяти відновленню економіки та розвитку фінансової системи України на її шляху до Євросоюзу.

Як повідомлялося, польська фінтех-компанія ZEN, яку називають «польським Revolut» (спеціалізується на швидких онлайн-платежах та багатовалютних операціях), перемогла у конкурсі на купівлю неплатоспроможного ПІН Банку, який був конфіскований у російського олігарха Євгена Гінера, придбавши 100% його акцій із подальшою докапіталізацією фінустанови.

Колишній президент Польщі Анджей Дуда після завершення каденції у жовтні 2025 року увійшов до складу наглядової ради фінтех-компанії ZEN.com.

Читайте також: Перший інвестиційний банк перейшов у власність польської компанії ZEN

За даними НБУ, на 1 лютого 2026 року ПІН Банк за загальними активами посідав 59-те місце (194,9 млн грн) серед 60 банків України. Водночас збиток фінустанови за 2025 рік становив 63,2 млн грн.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах

Published

on



Україна закликає міжнародну спільноту посилити практичні інструменти захисту політв’язнів, яких незаконно утримує Росія, та перейти від декларацій до конкретних дій – зокрема політичного менторства, посилення персональних санкцій і вимоги допуску незалежних міжнародних моніторингових місій.

Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.

За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.

«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.

Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.

“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.

За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.

Читайте також: Низка країн вимагають звільнення всіх політвязнів у Росії

Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.

“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.

Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.