Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
Український фільм TO DIE TO LIVE увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах
Документальний фільм TO DIE TO LIVE української режисерки Юлії Гонтарук увійшов до програми 60-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Стрічка TO DIE TO LIVE (колишня назва “Залізна сотня”) — єдина з України увійшла до програми фестивалю. Фільм є спільним виробництвом України, Латвії та Словаччини”, — зауважили у кіноакадемії.
Гонтарук працювала над фільмом 12 років.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм розповідає, як у 2014 році троє українських добровольців воювали на передовій, коли російська війна вперше прийшла на українську землю. Зазнавши втрат і зустрівшись зі смертю віч-на-віч, вони стикаються з новим викликом: як знайти себе у світі, що не змінився? Та щойно здається, що настав крихкий мир і їхнє життя почало налагоджуватися, Росія розпочинає повномасштабне вторгнення, і війна знову кличе їх до бою. TO DIE TO LIVE охоплює 12 років боротьби”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в межах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA 9 червня відбудеться українська прем’єра фільму “Тиха повінь” (Silent Flood) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Фото: Українська кіноакадемія
Відбудова
Держава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
Кабінет міністрів ухвалив новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів із ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Документ визначає сучасний механізм державної підтримки, спрямований на відновлення лісів, які постраждали внаслідок війни, посилення їх охорони та забезпечення сталого управління лісовими ресурсами.
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, внаслідок російської агресії близько 2,9 млн га українських лісів зазнали пошкоджень різного ступеня, а понад 690 тис. га потребують розмінування.
«У цих умовах держава повинна забезпечити ефективний механізм фінансування відновлення та захисту лісових екосистем. Ухвалена постанова дозволить спрямувати ресурси на найважливіші завдання – від лісовідновлення на постраждалих територіях до формування сучасної системи обліку та моніторингу лісів», – наголосив Висоцький.
Бюджетні кошти спрямовуватимуть за кількома ключовими напрямами, серед яких часткова компенсація до 50% вартості робіт із відновлення лісів на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації.
Фінансування виділятиметься також на ведення державного лісового кадастру та проведення національної інвентаризації лісів для формування актуальних даних про запаси деревини й біорізноманіття.
Крім того, передбачено фінансову підтримку для ведення лісового господарства тими постійними лісокористувачами, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.
У міністерстві зазначають, що реалізація цього рішення сприятиме збереженню цінного генофонду лісових рослин, запобігатиме масштабним екологічним втратам та посилить загальну екологічну безпеку держави як під час війни, так і в період післявоєнної відбудови України.
Як повідомлялось, Україна має потенціал вийти на європейський ринок лісового садивного матеріалу та отримувати до 5 млн євро експортної виручки щороку.
Політика
Обом країнам треба набратися мудрості і зробити паузу
Україна залишається налаштованою на діалог із Польщею щодо чутливих історичних питань і закликає не допускати кроків, які можуть ускладнити досягнення порозуміння.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко у коментарі Укрінформу.
Дипломат зазначив, що мав довірливу розмову з тимчасовим повіреним у справах Польщі в Україні Пйотром Лукасєвічем.
За його словами, співрозмовник добре орієнтується в ситуації в Україні та як людина, обізнана з українськими реаліями, усвідомлює, що рішення Президента щодо надання одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» було зумовлене виключно повагою до борців за незалежність України, насамперед у контексті протидії російській окупації. Міщенко також наголосив, що в українських військових не було наміру «якимось чином нашкодити нашим двостороннім відносинам».
Водночас заступник глави української дипломатії зауважив, що кожен народ має «свою історію і свою правду», яку іноді емоційно або політично інтерпретують.
«Нам потрібно очистити нашу спільну трагічну історію, зокрема Волинську трагедію, від міфів», – підкреслив дипломат.
За його словами, Україна і Польща лише на початковому етапі роботи над примиренням: фактично тільки розпочалися ексгумаційні роботи, які підтверджують наявність поховань як в Україні, так і в Польщі, а також свідчать про те, що ці злочини мали конкретних виконавців.
Дипломат зауважив, що, на превеликий жаль, частина польського суспільства нині спирається на узагальнений міф, який закріпився в публічному просторі, зокрема щодо того, що УПА нібито є суцільно злочинною структурою.
Водночас він наголосив, що для України члени УПА – це насамперед борці за незалежність держави у надзвичайно складних умовах.
За його словами, поєднати різні історичні наративи поки що не вдалося через брак часу та повноцінного опрацювання спільної історичної бази. Тому зараз ми бачимо певне загострення у відносинах, яке в Польщі часто пов’язане із внутрішньополітичною ситуацією та позиціями окремих радикальних сил, зазначив Міщенко.
«Напевно, зараз буде певний період ускладнення у відносинах, але ми налаштовані на діалог. Ми нашим польським колегам сказали, що готові далі його продовжувати, але закликаємо не доводити до якоїсь критичної межі, до якихось дій, після яких дуже важко потім перейти до співпраці», – підкреслив дипломат.
Він подякував польським політикам, які зберігають помірковану позицію, з повагою ставляться до української історії та розуміють умови, в яких Україна веде війну і змушена мобілізувати всі ресурси для перемоги над агресором.
«Польща для нас не ворог, а союзник. Тому буде неправильно зараз мобілізовувати ресурси, щоб протистояти цій інформаційній кампанії в Польщі. Нам вони потрібні для інших спільних викликів, а ми поступово розберемося з нашою спільною трагічною історією», – зауважив заступник міністра.
Він додав, що обом сторонам «треба набратися мудрості і зробити певну паузу».
«Це ми з паном послом і обговорювали. І я сподіваюсь, що найближчим часом відбудуться консультації, які наблизять наші позиції, що час трошки заспокоїть це все, і ми знову повернемося до того відкритого і спокійного діалогу, який нещодавно відбувся (на польсько-українському конгресі істориків) у Баранові», – зазначив Міщенко.
У цьому контексті він нагадав про заклик Президента Володимира Зеленського і міністра закордонних справ Андрія Сибіги не дати ворогу можливості скористатися «цими певними непорозуміннями, які в нас виникли».
Він наголосив, що Україна і Польща взаємно поважають одна одну, проте між сусідами або навіть у родині інколи виникають складні моменти.
«Але хочу підтвердити для наших польських друзів: жодної ненависті у нас до польського населення немає. Ми поважаємо цю країну, яка прийняла наших біженців, яка надала першу безумовну допомогу Україні, відкрила всі двері своїх домівок, пустила наших людей… і це був безпрецедентний вияв нашого оцього братерства і цієї нашої стратегічної дружби», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Фото: МЗС України
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі