Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
Відбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
У Києві відбувся допремʼєрний показ першого українського тактичного екшена «Killhouse» режисера Любомира Левицького, який 23 квітня виходить у широкий прокат.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, допремʼєрний показ відвідали міський голова столиці Віталій Кличко, ексголова СБУ Василь Малюк, представники влади, медіа та ветерани.
Стрічка розповідає про першу в історії рятувальну операцію дронами і заснована на реальних подіях. У кадрі — не лише актори, а й бійці Третього армійського корпусу, СБУ та ГУР. Сценарій створений у співпраці з військовими й ветеранами Сил безпеки й оборони.
«Це не бойовик у класичному сенсі, а тактичний екшн. Ми прагнемо зняти правду – без пафосу, з точністю до руху. І, мабуть, через це нашу ідею підтримали чинні військові», – зазначив режисер Любомир Левицький.
За його словами, покоління українців виросли на фільмах про американські спецпідрозділи. «Але зараз маємо власних героїв. І настав час, щоб вони були не тільки в новинах, а й у культурі – на великих екранах, у сильних, чесних історіях. Щоб світ знав, хто такі українські військові, і щоб ми самі це пам’ятали. Бо це наші люди, які сьогодні творять історію», – наголосив Левицький.
«Killhouse» став першим у світі художнім фільмом зі зйомками на FPV-дрони. Бюджет стрічки становив $1,1 млн.
У кадрі разом з акторами Денисом Капустіним, Сергієм Стрельніковим, Одрі Мак-Алпін, Олександрою Сорокою, Валерієм Величком, Кариною Тимошенко та Павлом Текучевим працюють військові з реальним бойовим досвідом – представники підрозділів СБУ, ГУР і Третього армійського корпусу ЗСУ.
За словами військових, для них участь у фільмі – спосіб показати свій реальний досвід, який пережили в бойових умовах.
У зйомках також узяли участь командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький, тодішній очільник ГУР МОУ Кирило Буданов, а також Василь Малюк, який на той час обіймав посаду голови СБУ.
«Ми не актори, ми робимо те, що вміємо. У кадрі я робив те саме, що й на справжніх виїздах, мені не треба було нічого грати. Для мене важливо, щоб цей фільм не просто показав операцію, а передав головне – чому ми ризикуємо. Бо кожне життя, яке ми рятуємо і зберігаємо нашими операціями, – це вже перемога. І якщо “Кillhouse” допоможе людям це відчути – отже, ми зробили щось важливе», – зазначив боєць, який брав участь у зйомках.
Враженнями від знімального процесу поділилась акторка Владислава Каравай.
«Ми не граємо про когось. Ми граємо про сьогодні, про наших людей. Це фільм про реальну операцію, яка об’єднала багатьох професіоналів своєї справи навколо великої мети, щоб врятувати життя. Це фільм про боротьбу за життя і об’єднання навколо найважливішого. І найголовніше, щоб це викликало співпереживання і розуміння», – зазначила вона.
Частина знімальної групи була мобілізована в процесі зйомок, зокрема актор Денис Капустін, який зіграв одну з головних ролей – Сіда, інженера, що займався дронами, після загибелі батька повертається служити у підрозділ брата. На момент зйомок Капустін був цивільним, а після їх завершення мобілізувався до Третього армійського корпусу, з бійцями якого познайомився на кіномайданчику.
Режисер Любомир Левицький планує вихід «Killhouse» на західний ринок. Команда вже готує англомовну копію для дистрибʼюторів у США та розглядає створення 4-серійної версії для стримінгів.
Як повідомляв Укрінформ, саундтрек до художнього фільму «Killhouse» – пісню «Повертайся живим: Killhouse», присвячену воєнній розвідці України, створив командир морського відділення «Чорноморський легіон» підрозділу активних дій Головного управління розвідки Міноборони України FERRATA із позивним Дев’ятий.
Відбудова
У Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила ₴1,7 мільярда
У місті Костянтинівка на Донеччині загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» наразі перевищила 1 мільярд 723 мільйони гривень.
Про це у Фейсбуці повідомила Костянтинівська МВА, передає Укрінформ.
Зазначається, що попри складну безпекову ситуацію, Костянтинівська МВА продовжує активну роботу в межах програми «єВідновлення», щоб кожен мешканець, чиє житло постраждало від агресії РФ, отримав належну державну допомогу.
«Сформовані 1092 житлових сертифікати для придбання нових осель. Загальна сума компенсацій за сертифікатами вже перевищила 1 мільярд 723 мільйони гривень», – йдеться у повідомленні.
Із початку роботи спеціальної комісії, загалом у міській громаді визнано зруйнованими 551 об’єкт житлової нерухомості, з них 365 – у приватному секторі та 186 – у багатоповерхівках.
За останній тиждень (з 13.04 по 19.04.2026 р.) спецкомісії провели обстеження та зафіксували такі результати: 32 приватні будинки офіційно визнано зруйнованими. Було видано 68 житлових сертифікатів на загальну суму понад 87 млн грн, а саме: власникам 48 квартир – на суму 60 млн грн; власникам 20 приватних будинків – на суму понад 27 млн грн.
Як повідомлялося, компенсації за державною програмою «єВідновлення» в Україні (станом на 10 квітня 2026 року) отримали вже 188 085 родин, загальна сума виплачених коштів становить 82,2 млрд гривень.
Фото ілюстративне: Суспільне
Політика
Україна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
Українська делегація на майданчику Міжпарламентського союзу (МПС) системно протидіє російським наративам про “щасливе життя” в окупованому Криму та доносить до міжнародних партнерів факти репресій, порушення прав людини і тиск на кримських татар.
Про це в коментарі Укрінформу розповіла правозахисниця, членкиня української делегації на 152-й Асамблеї Міжпарламентського союзу (МПС), колишня Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
“Росія традиційно намагається використовувати майданчики для трансляції наративів про «щасливе життя» в окупації. Ми руйнуємо цю брехню конкретними фактами та людськими історіями. Зокрема, як це було під час надзвичайно важливого спеціального українського сайд-івенту на майданчику МПС”, – наголосила Ташева.
Правозахисниця зазначила, що під час міжнародних заходів постійно акцентує увагу на тому, що репресії в окупованому Криму менш помітні для світу, ніж ракетні удари, але мають не менш руйнівний характер.
“Це тихе, планомірне знищення нашої ідентичності. На тимчасово окупованих територіях діє псевдоправова система – інструмент репресій, де фабрикуються так звані кримінальні справи, а представники кримськотатарського народу стають головною мішенню. Вони залишаються в епіцентрі незаконних переслідувань – це дві третини з усіх відомих нам імен політичних вʼязнів”, – підкреслила Ташева.
За її словами, сучасні практики російських репресій мають системний і тривалий характер та відпрацьовувалися роками саме в Криму.
“Головний меседж, який ми не втомлюємося повторювати на всіх міжнародних майданчиках, зокрема і на 152-й Асамблеї МПС у Стамбулі: усі жорстокі практики, які світ сьогодні з жахом спостерігає на різних тимчасово окупованих територіях України, не виникли з нічого. Вони почалися ще у 2014 році саме з окупації Криму, пізніше – окремих частин Донецької та Луганської областей, і роками відпрацьовувались російськими окупаційними адміністраціями”, – наголосила членкиня української делегації.
Мова йде, за її словами, про системні порушення, які стали типовими для всіх окупованих територій.
“Примусова паспортизація, мілітаризація дітей та молоді, системні репресії, викрадення людей та перетворення релігії на інструмент політичного тиску – цей конвеєр російського терору працює на всіх окупованих територіях, а в Криму – вже понад 12 років”, – зазначила Ташева.
Правозахисниця також наголосила, що завдяки системній роботі української делегації змінюється і сприйняття ситуації міжнародними партнерами.
“Щодо зміни розуміння – так, вона відчутна, особливо серед тих країн, які раніше піддавалися чи зазнавали впливу російської пропаганди. Росії часто вдавалося подавати окупацію Криму як «складне територіальне питання». Сьогодні партнери чітко усвідомлюють: це не просто регіональний конфлікт. Це питання базової справедливості та виживання міжнародного права”, – підкреслила правозахисниця.
За її словами, під час зустрічей із делегаціями різних країн Україна наполягає на неприпустимості будь-яких компромісів щодо територіальної цілісності та бачить розуміння й підтримку такого підходу з боку міжнародних партнерів.
Як повідомляв Укрінформ, українська делегація взяла участь у 152-й Генасамблеї Міжпарламентського союзу у Стамбулі. В інтерв’ю Укрінформу за результатами асамблеї перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив про те, що Росія використовує Міжпарламентський союз для пропаганди та підтримки своєї легітимності.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Події6 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці