Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

як йому це вдалося (відео)

Published

on



Одним із найнезвичайніших наукових і музичних експериментів року можна вважати досягнення шведського музиканта Маттіаса Кранца. Йому вдалося навчити грати на піаніно тварину, у якої не просто немає слуху, а немає вух.

Шведський музикант і блогер Маттіас Кранц зробив немислиме: він витратив шість місяців на навчання восьминога гри на піаніно. Виявилося, що якщо докласти багато зусиль, то навіть тварина, яка не має вух, але має досить високий рівень інтелекту, може навчитися грати на піаніно. Про те, як відбувався процес навчання Кранц розповів на своєму каналі в YouTube.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Шведський музикант Маттіас Кранц, який захоплюється експериментами з музичними інструментами, вирушив на рибний ринок, де купив молодого восьминога, якого назвав Такоякі, і спробував навчити його грати на піаніно. Якби Кранц не купив восьминога, то він став би чиїмось обідом, а тепер він не просто музикант-початківець, а й друг.

Те, що починалося як божевільна ідея, швидко стало інтернет-сенсацією, зібравши мільйони переглядів у соціальних мережах, завдяки відеороликам Кранца з восьминогом, який грає на піаніно.

За словами Кранца, він давно хотів навчити якусь тварину гри на піаніно. Через те, що у восьминогів, як вважається, досить високий рівень інтелекту, який можна порівняти з інтелектом 3-річної дитини, шведський музикант вирішив провести експеримент і навчити головоногого молюска гри на піаніно.

Кранц випробував кілька методів навчання, від клавіш, що світяться, до муляжів крабів, захованих усередині піаніно. Нічого не виходило, поки він не створив повністю індивідуальне “піаніно для восьминога”. Воно спроектоване таким чином, що кожне успішне натискання клавіші призводить до того, що Такоякі отримує їжу у вигляді краба.

Восьминіг почав асоціювати натискання клавіші піаніно з їжею, і незабаром він почав брати ноти, розучувати прості послідовності і навіть у якийсь момент випадково брати акорд.

Незважаючи на невдачі, включно з моментами, коли Такоякі просто сидів на клавішах, намагався з’їсти обладнання або дивився в порожнечу, восьминіг навчився грати на піаніно приблизно за півроку після початку експерименту.

Варто сказати, що восьминіг натискає не на самі клавіші спеціального піаніно, а на важелі, які натискають клавіші. Тепер Кранц має друга-музиканта з тваринного світу.

Вчені вважають, що восьминоги можуть використовувати інструменти з підручних матеріалів для тих чи інших дій, необхідних для їхньої життєдіяльності. Вони можуть вирішувати головоломки і здатні знайти спосіб вибратися з акваріума. Незважаючи на фізичні відмінності, у восьминогів схожі гени інтелекту з людьми. Почасти через їхній інтелект дедалі більше людей задаються питанням, чи варто їсти восьминогів.

Як уже писав Фокус, вчені вперше зняли обійми восьминога під водою.

Також Фокус писав про те, що археологи виявили 1800-річний величезний скарб римських монет. Вчені виявили в римському поселенні стародавні скарбнички, наповнені десятками тисяч римських монет. Вони були викарбувані під час кризи в Римській імперії.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович

Published

on



На 79 році пішов із життя український кінорежисер, сценарист, актор та педагог Вʼячеслав Криштофович.

Як передає Укрінформ, про це Національна спілка кінематографістів України повідомляє у Фейсбуці.

«Сумна звістка огорнула нас невимовним жалем. Перестало битися серце Вʼячеслава Сигизмундовича Криштофовича – людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у Спілці кінематографістів, його фільми – «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» – давно стали частиною української кінематографічної пам’яті.

У спілці підкреслили, що Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, – все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.

«Свого часу Вʼячек, як його називали друзі, з’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Але, напевно, найбільше він любив навчати тих, хто тільки приходив у професію. Він завжди зустрічав їх з надією та вірою і студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», – наголосили у спілці.

Далі про Вʼячеслава Криштофовича – кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні, додали у спілці кінематографістів.

В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення. Академік НАМ України (2017). Лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Бородянці на Київщині відновили ще шість багатоквартирних будинків

Published

on



У відомстві нагадують: Бородянка належить до тих населених пунктів, які найбільше постраждали внаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни у 2022 році. Вона стала першим учасником пілотного проєкту комплексного відновлення.

У селищі одночасно відновлюють житло, транспортну та соціальну інфраструктуру, модернізовують системи життєзабезпечення та благоустрою, створюють сучасні громадські простори. Пріоритетами є інклюзивність, безбар’єрність й енергоефективність. Цю модель держава планує масштабувати на інші громади, які зазнали руйнувань.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив, що комплексне відновлення передбачає не лише ремонт будівель, а й створення сучасного, безпечного та комфортного середовища.

Читайте також: У Бородянці встановили перше модульне підземне укриття

«Ми працюємо над тим, щоб сім’ї могли повернутися до своїх домівок якомога швидше, а громади отримували нову якість інфраструктури та реальні можливості для розвитку», – зазначив він.

За інформацією Мінрозвитку, на сьогодні в Бородянці вже відновлені понад 600 об’єктів із 825 пошкоджених.

Паралельно в селищі реалізовують проєкти зі створення меморіалів, які нагадуватимуть про жертв російських атак й окупації та про полеглих оборонців.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.