Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
Стали відомі переможці Чілдрен Кінофесту
Тринадцятий міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків “Чілдрен Кінофест” оголосив переможців.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Фестиваль проходив в Україні з 12 до 22 червня у гібридному форматі – онлайн та офлайн.
Найкращим фільмом Міжнародного кіноконкурсу стала стрічка режисера Маркуса Вальтера “Баррі. Пес-рятівник” (Німеччина, Швейцарія).
Це пригодницький фільм, що розповідає про дружбу сироти, який потрапляє до монастиря високо в Альпах і одного разу знаходить собі найкращого друга — маленьке цуценя Баррі. Він рятує пса, вигодовує, а згодом слава Баррі стала такою, що тривалий час породу неофіційно називали Barryhunden – “собаки Баррі”.
Також оголосили переможців 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу Чілдрен Кінофесту.
Гран-прі отримала робота “Ангели чудяться” (режисерка Вероніка Костюкова, 12 років із міста Івано-Франківськ).

Найкращим ігровим фільмом у категорії 7–14 років стала стрічка “Дивна вакансія” (режисер Марк Морозов, 12 років зі Львова).

Найкращий анімаційний фільм у категорії 7–10 років — “Пригоди монети” (режисер Данило Петрук, 8 років із міста Нетішин Хмельницької бласті).

Найкращим анімаційним фільмом у категорії 11–14 років стала стрічка “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Адам Лошневський, Всеволод Абрахманов, Златослава Срібна, 11 років із міста Хотин Чернівецької області).

Журі Спілки кінокритиків України відзначило фільм “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Всеволод Абрахманов, Адам Лошневський і Златослава Срібна, 11 років із Хотина Чернівецької області) “За органічне поєднання форми і внутрішнього наповнення“, а також ігрову стрічку “Де твій фокус?”(режисерка Марта Романча, 13 років із міста Кривий Ріг) – “За поетичність форми та незалежність художнього мислення“.


Чілдрен Кінофест – щорічний міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей і підлітків, який знайомить молоду українську аудиторію як з найновішими європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. Щорічний фільм-переможець фестивалю визначається шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримує бюлетень, за допомогою якого оцінює фільм.
Як повідомляв Укрінформ, український дитячий кінофестиваль “Чілдрен Кінофест” спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні запускають кінопрограму для юних талантів “У кадрі: крізь дитячий об’єктив”.
Відбудова
Міністерство культури розпочало співпрацю з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою
Віцепрем’єрка – міністерка культури України Тетяна Бережна і голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Райнер Перау підписали меморандум про партнерство та співробітництво.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
Бережна подякувала Німецько-українській промислово-торговельній палаті за відкритість до співпраці та наголосила, що підписання меморандуму є важливим кроком у розбудові системного партнерства у сфері культури, розвитку меценатства та залучення приватного сектору до підтримки сфери культури України.
«Українська культура потребує широкої міжнародної коаліції підтримки. Держава створює умови для відновлення культурної спадщини, а бізнес, експертна спільнота та міжнародні партнери допомагають масштабувати ці зусилля. Переконана, що співпраця з Німецько-українською промислово-торговельною палатою стане важливим кроком до реалізації спільних проєктів з відновлення та збереження української культурної спадщини», — зазначила Бережна.
Меморандум відкриває нові можливості для практичної взаємодії між державними органами, бізнесом, культурними інституціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами.
Особливу увагу буде приділено залученню українських і німецьких компаній, архітекторів, інженерів, реставраторів та інших фахівців до проєктів відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини України.
Перау наголосив, що російські атаки на об’єкти культурної спадщини, зокрема пошкодження Києво-Печерської лаври та інших культурних інституцій, вкотре підтвердили необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері збереження культурних цінностей.
«Для нас Міністерство культури України є важливим партнером. Події останніх днів продемонстрували, наскільки актуальними є питання відновлення культурної спадщини та захисту історичних пам’яток. Ми бачимо значний потенціал для поглиблення співпраці та залучення німецького бізнесу до реалізації спільних проєктів», – зазначив Перау.
Під час зустрічі сторони також обговорили можливості залучення німецьких компаній до відновлення об’єктів культурної спадщини, розвиток меценатства та участь бізнесу в реалізації проєктів з відбудови культурної інфраструктури України.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Біленькому Запорізького району внаслідок російських обстрілів зруйнована садиба Миклашевських – архітектурна та історична пам’ятка.
Фото: Мінкульт
Політика
про ризик втягнення Білорусі у війну: Лукашенко думає про виживання, але Україна має бути готовою
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко залишається повноправним учасником російської агресії проти України, однак його головною мотивацією наразі є збереження власної влади та політичне виживання.
Таку думку висловив політолог Олег Лісний у коментарі Укрінформу.
За його словами, Лукашенко вже давно залучений до війни на боці Росії, хоча останнім часом намагається дистанціюватися від цього статусу.
«Лукашенко – він досвідчений політик, як би ми до нього не ставилися, але це дуже досвідчена “політична тварина”, яка бореться за своє виживання», – зазначив експерт.
Лісний нагадав, що білоруський керівник раніше фактично визнавав свою участь у російській агресії, однак після жорстких сигналів з боку України почав змінювати риторику. Політолог вважає, що Кремль зацікавлений у подальшому втягуванні Білорусі у війну, а Мінськ уже надає Росії різноманітну підтримку.
Водночас, на його думку, Україна не може ігнорувати інформацію про можливу підготовку нових військових сценаріїв на північному напрямку. За словами експерта, українська влада та військові враховують негативний досвід початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли концентрація російських сил біля кордонів не була сприйнята як безпосередня підготовка до нападу.
«Україна має реагувати на будь-які попередження, і вона реагує. “Мадяр”(командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді – ред.) чітко пояснив, що йому не так багато часу треба, щоб Білорусь перетворилися якщо не в пустку, то в безперспективну державу для Лукашенка і його режиму. Тому ми реагуємо. Військові знаходяться на тих точках, де мають бути, мінують, перекопують, роблять все. До кожної загрози ми ставимося адекватно і готуємося», – наголосив Лісний.
Він додав, що українські Сили оборони здійснюють усі необхідні заходи для зміцнення безпеки на північному кордоні та готуються до різних варіантів розвитку подій.
Окремо експерт порушив питання реального політичного статусу Лукашенка та ступеня його самостійності у відносинах із Москвою. «Хто Лукашенко на нинішньому етапі? Чи він губернатор Білоруської області Російської Федерації, чи президент держави, яка може ухвалювати суб’єктні рішення? Я все-таки схиляюся до того, що це щось третє. Це людина, яка хоче вижити, або політик, який хоче вижити», – сказав Лісний.
На думку експерта, Україна має продовжувати чинити політичний та дипломатичний тиск на режим Лукашенка, не ігноруючи жодних потенційних загроз. «Нині не 22 рік. Україна не така, як була тоді. Вона не вірить нікому, вона виживає», – підкреслив політолог.
За словами Лісного, нині Україна значно краще підготовлена до можливих викликів, а будь-які спроби ескалації з боку Білорусі отримають адекватну відповідь.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі є цілком реальною.
За словами командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.
При цьому командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова7 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Війна7 днів agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях