Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Усі новини
Нове шкідливе ПЗ дозволяє непомітно контролювати ваші смартфони: як не стати жертвою
Фахівці з кібербезпеки виявили нову загрозу для Android під назвою Albiriox, яка надає зловмисникам можливість повністю контролювати заражені телефони.
Шкідливе програмне забезпечення Albiriox вперше з’явилося під час закритого бета-тестування у вересні 2025 року та стало публічним у жовтні 2025 року. Воно надає хакерам такий рівень контролю над смартфоном, ніби він тримає його в руках, пише PhoneArena.
Судячи з хакерських форумів, за Albiriox стоять російськомовні кіберзлочинці. ПЗ створене для шахрайства на пристроях (ODF) і вже націлене на понад 400 банківських та криптовалютних застосунків по всьому світу.
На тих самих форумах розробники хизуються своїм модулем VNC, який використовує функції доступності Android, щоб дозволити зловмисникам дистанційно керувати пристроями. Оскільки Albiriox пропонується як послуга, кожен підписник може поширювати його як завгодно. Вартість підписки починається від 650 доларів США на місяць.
Повідомляється, що шкідливе програмне забезпечення працює у фоновому режимі, приховуючи всю свою активність за фальшивим або чорним екраном. Програма також автоматизує натискання, зчитує вміст екрана та обходить запити безпеки.
Як захиститись від Albiriox
Як зазначають у виданні, Google Play Protect за замовчуванням захищає від відомого ПЗ на пристроях із сервісами Google Play, однак не можна покладатися лише на нього. Зловмисники постійно розповсюджують фальшиві програми через SMS та інші методи соціальної інженерії, тому треба бути пильними.
Крадуть дані через VPN: хакери атакували користувачів по всьому світу. Що робити
“Якщо ви помітили на своєму телефоні програму з розпливчастою назвою, як-от “безпека”, “інвестиції” або “утиліта”, і подумали: “Зачекайте… невже я це встановив?”, тоді вашим першим кроком має бути глибоке сканування за допомогою перевіреного шкідливого додатка для Android – не ігноруйте його”, — попереджають експерти.
Автори статті радять використовувати лише офіційні магазини та програми, не переходити за підозрілими посиланнями, а також регулярно оновлювати систему Android, оскільки кожне оновлення містить нові виправлення безпеки.
Нагадаємо, зловмисники знайшли лазівку у бібліотеці обробки зображень Samsung для Android, що дало їм змогу впровадити шпигунське ПЗ.
Фокус також повідомляв, що експерти з кібербезпеки попередили громадськість про колосальний витік паролів в мережу.
Події
Росіяни викрали з Херсонського краєзнавчого музею близько 23 000 експонатів
Росіяни викрали з Херсонського обласного краєзнавчого музею близько 23 тисяч артефактів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Херсонський обласний краєзнавчий музей.
«Боляче писати про викрадені росіянами музейні колекції. Важко виокремити найцініше, адже кожен предмет від масивних кам’яних стел до найменшої намистинки вміщував величезний пласт інформації про нашу історію та ідентичність», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, під час окупації російськими військами міста з Херсонського обласного краєзнавчого музею було викрадено близько 23 тисяч музейних предметів.
Фото: Херсонський обласний краєзнавчий музей
Як розповіли у музеї, показовим є викрадення модернізованої у 2020 році експозиції, присвяченої історії краю від кам’яного віку до епохи бронзи. Окупанти зривали планшети з експонатами, викрали навіть макети прадавніх стоянок. До окупованого Криму вивезені пізньопалеонтологічні, енеолітичні предмети, унікальні пам’ятки епохи раннього металу, зразки трипільської культури, предмети, що належали кіммерійцям тощо.
Як наголошують музейники, така «увага» до прадавніх артефактів – невипадкова, адже переписування історії на власний розсуд, приховування фактів – характерна риса інформаційної війни РФ.
«Вони намагаються стерти нашу пам’ять. Але історія у нашій ДНК, у наших серцях. Ми обов’язково переможемо, відновимо наші музеї та повернемо кожен викрадений експонат на своє законне місце!», – наголосили у музеї.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонський обласний краєзнавчий музей зазнав мародерств від російських окупантів.
Також внаслідок прицільних обстрілів російські війська на третину зруйнували будівлю Херсонського краєзнавчого музею, пробили дах і пошкодили стіни.
Фото: Херсонський обласний краєзнавчий музей
Відбудова
Сім міст отримають $116 мільйонів на відновлення об’єктів теплопостачання
У межах другого етапу спільного зі Світовим банком проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» сім українських міст отримають кошти на відновлення критичної інфраструктури.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє спрямувати додаткові 116 мільйонів доларів США грантових коштів на відновлення критичної інфраструктури теплопостачання у прифронтових регіонах та забезпечення сталого проходження зимового періоду», – йдеться в повідомленні.
Нове обладнання для відновлення та захисту критичної інфраструктури отримають 7 міст у прифронтових регіонах: Харків, Чернігів, Суми, Миколаїв, Кривий Ріг, Кременчук та Славута. До розширення проєкту допомога фокусувалася лише на Харкові.
Комунальні підприємства отримають мобільні та стаціонарні водогрійні котли, мобільні міні-когенераційні установки, насосні агрегати, труби та комплектуючі для ремонту тепломереж, обладнання для альтернативних джерел тепла.
Наголошується, що кошти виділені в межах другого етапу спільного зі Світовим банком проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів».
Раніше між Мінрозвитку та Управлінням ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) була підписана угода про розширення співпраці, яка визначила додаткове фінансування та подовжила тривалість проєкту до кінця квітня 2027 року.
Відтак, закупівлю та логістику здійснюватиме Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS). Залучення міжнародної організації гарантує прозорість процесу, швидку доставку обладнання безпосередньо до громад та відповідність міжнародним стандартам. Це критично важливо для термінового відновлення теплопостачання у громадах, які найбільше постраждали від обстрілів.
Як повідомлялося, за три роки співпраці Україна залучила 2,4 млрд доларів США грантової підтримки через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени