Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

На Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв

Published

on


Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку, представивши на національному стенді близько 300 найменувань книг 18-ти українських видавництв.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили українські учасники варшавської культурної події.

Представниця Українського інституту книги Альона Кохно підкреслила, що участь у Варшавському книжковому ярмарку є важливим елементом міжнародної презентації української літератури та культурної дипломатії в умовах повномасштабної війни.

«Представлення України, українського видавничого ринку та української літератури за кордоном є дуже важливим інструментом міжнародної дипломатії. Особливо зараз, коли в Україні триває війна», – наголосила Кухно.

За її словами, на українському стенді представлені дитяча література, історичні видання, книжки про культуру та мистецтво, твори сучасних авторів, а також література, присвячена російсько-українській війні. Загалом, на виставці представлено 18 українських видавництв і близько 300 найменувань книг.

Кохно підкреслила, що присутність України на міжнародних книжкових форумах демонструє стійкість української видавничої галузі попри постійні російські атаки та складну економічну ситуацію.

Читайте також: Лавреаткою премії Drahomán Prize-2025 стала перекладачка Ніна Мюррей

«Це – голос України в міжнародній видавничій спільноті. Ми показуємо, що попри обстріли та виклики війни український книжковий ринок продовжує працювати, розвиватися і видавати нові книжки», – зазначила вона.

Вона повідомила, що у межах ярмарку проведено зустрічі українських і польських письменників та дискусійні панелі, метою яких є зміцнення культурного діалогу між двома країнами. Серед українських авторів, які взяли участь у Варшавському книжковому ярмарку є, зокрема, Макс Кідрук, Ірина Мулярчук, Ірина Грабовська, Ія Ківа, Анна Дьоміна тощо.

Кохно також нагадала, що Український інститут книги реалізує програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. За цією програмою українські книжки вже перекладено більш ніж 30 мовами, зокрема і польською, і видано у понад 70-ти країнах світу.

Своєю чергою головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Сєриков зазначив, що українські історичні, культурологічні та мистецькі видання користуються дедалі більшим попитом серед польських науковців, музейників та читачів, які прагнуть глибше пізнати Україну.

Він повідомив, що цьогоріч видавництво «Пам’ятки України» представило у Варшаві книжки з історії та культури України, зокрема видання письменника і цьогорічного лауреата Шевченківської премії Юрія Щербака.

«Маємо сім нових книжок Юрія Щербака, а також його видання з попередніх років. Представляємо на виставці історичні романи, альбоми Марії Примаченко та багато іншої літератури», — зазначив Сериков.

Він зауважив, що Варшавський книжковий ярмарок є важливим майданчиком для налагодження співпраці між українськими видавцями та іноземними партнерами.

За словами видавця, особливий інтерес до українських видань виявляють представники польських музеїв, бібліотек та наукових установ.







Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку / Фото: Юрій Банахевич

1 / 15

Читайте також: У Каїрі відкрили «Українську книжкову поличку»

«Люди шукають фахову літературу про українську культуру, мистецтво та історію. Польські науковці дедалі частіше цікавляться джерельними виданнями та каталогами», — наголосив він.

Водночас серед українських відвідувачів ярмарку найбільший попит мають твори класиків української літератури. За словами редактора, студенти часто запитують про книги Івана Франка, Євгена Сверстюка та інших відомих світил української літератури.

Сєриков також відзначив зростання інтересу польських читачів до української літератури. За його словами, багато відвідувачів цікавляться не лише перекладами польською мовою, а й купують книжки українською та англійською.

«Люди хочуть дізнатися більше про Україну, про речі, яких раніше не знали. І книжка залишається одним із найкращих способів такого пізнання»,- резюмував головний редактор видавництва «Пам’ятки України».

Як відомо, на Варшавському книжковому ярмарку свою продукцію представили, зокрема, «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», Vivat, «Пам’ятки України», «Чорні вівці», «Вільний Вітер», «РОДОВІД», «Каравела», «Час Змін Інформ», ARTBOOKS, Bohdan Publishing House, «Муркіт», «АССА», «Яслав», «Літери в місті», Kovyla Publishing.

Як повідомляв Укрінформ, 28 травня у Києві розпочався XІV Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який триватиме до 1 червня. «Книжковий Арсенал» є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.

На «Книжковому Арсеналі» презентували мальописи «Зошити свободи» української художниці перформерка Алевтини Кахідзе, створені за підтримки Національного музею Революції Гідності.

Фото: Юрій Банахевич/Укрінформ

Більше наших фото можна купити 



Джерело

Continue Reading

Політика

Спільним завданням Європи є пошук шляхів підтримки кожної із країн

Published

on



Спільним європейським завданням є віднайдення шляхів підтримки кожної із країн, кожного із народів.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.

“Погрожує тепер ще й іншим країнам поруч, і значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої – єдиний, хто має право і буде обирати майбутнє для своєї країни. І те, що Росія каже про Вірменію, – це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку і більше робити спільних кроків, щоб політичні партнерства працювали і щоб були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки. Щоб ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи”, – підкреслив глава держави.

“Дуже сподіваємось, що позиції Європи в цих питаннях – і Євросоюзу передусім – будуть принциповими, будуть сильними та будуть вчасними. Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати. Треба знаходити шляхи, щоб підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити. І я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну – хто підтримує нас достатньо і саме тими рішеннями, саме тими кроками, які дійсно можуть нам допомогти”, – зазначив Президент.

Читайте також: Росія намагається дискредитувати Пашиняна і зірвати курс Вірменії на Захід – Reuters

Як повідомляв Укрінформ, російська влада пригрозила офіційному Єревану в односторонньому порядку призупинити або денонсувати угоду про постачання природного газу, нафтопродуктів та необроблених алмазів, якщо Вірменія продовжить процес зближення з Європейським Союзом.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Християни східного обряду святкують Трійцю

Published

on



Християни східного обряду у неділю, 31 травня, святкують День Святої Трійці, або П’ятидесятницю.

Як повідомляє Укрінформ, Трійця після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.

Свято зветься Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. У православних храмах на Трійцю виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Великодня лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…».

Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа.

Читайте також: Українська громада взяла участь у богослужінні в унікальному храмі під проводом Вселенського патріарха

У народі на Трійцю будинок прикрашають лепехою. Цього дня прийнято відвідувати родичів та друзів, а на стіл потрібно ставити щедре частування. Головною стравою вважається коровай.

Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці, і під час нього не постують.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом», – говорили з цього приводу,

В Україні Трійця є офіційним державним святом. Зазвичай наступний понеділок після Трійці є вихідним днем, проте через воєнний стан додаткового вихідного у 2026 році в українців не буде.

Варто зазначити, що цього року в Україні відзначатимуть Трійцю 31 травня православні та греко-католики, а римо-католики відзначили П’ятидесятницю на тиждень раніше – 24 травня.

***

Керівник Офіса Президента Кирило Буданов з нагоди Дня Святої Трійці побажав, що Зелені свята принесли у домівки українців затишок, душевний спокій та впевненість.

«Трійця – це свято життя, оновлення та світла, яке перемагає темряву. Для українців сьогодні це щоденна реальність. Кожен із нас на своєму місці – у кабінетах, на виробництвах, на передовій – робить усе, щоб це світло вистояло і продовжувало жити всередині нас. У нашій вірі, єдності та стійкості», – зазначив Буданов.

Буданов побажав, що ці Зелені свята принесли у домівки затишок, душевний спокій та впевненість.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.