Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін

Published

on



Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.

Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.

“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.

У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.

“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.

Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.

Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.

«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.

Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.

Читайте також: Росія завдала удару по заповіднику «Стародавній Київ» – музей «Чорнобиль» майже знищений

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

В ОП розповіли про ключові компоненти репараційної системи для України

Published

on



Міжнародна система компенсації збитків, завданих Україні Росією, передбачає створення реєстру збитків, компенсаційної комісії та спеціального фонду для виплат постраждалим.

Про це сказала заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією Російської Федерації проти України», повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Мудрої, комплексна міжнародна система репарацій будується на трьох компонентах, кожен з яких має чітку функцію.

«Перший – це реєстр збитків. Це перший крок. Тут приймають, перевіряють заяви. Другий – компенсаційна комісія, яка оцінюватиме заяви по суті і визначатиме розмір компенсації, і очікується, що почне працювати з наступного року. Третій – компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати присуджених сум», – зазначила Мудра.

Вона наголосила, що саме створення компенсаційного фонду є найскладнішим етапом, оскільки наразі немає узгодженого механізму його наповнення. Україна разом із партнерами виходить із позиції, що джерелом має стати Росія, однак потрібен дієвий міжнародний механізм примусового стягнення.

Наразі ведеться робота над реєстром збитків, який є системою для документального обліку доказів щодо завданих збитків.

Заступниця керівника ОП пояснила, що для подання заяви діють три базові критерії. Зокрема, збитки мають бути завдані з 24 лютого 2022 року на міжнародно визнаній території України та внаслідок протиправних дій РФ. При цьому походження зброї, якою завдано руйнувань, не має значення.

Читайте також: Компенсаційна комісія зможе ухвалити перші рішення наприкінці 2026 року – Мудра

За словами Мудрої, подання заяви зараз має на меті саме фіксацію збитків у міжнародно визнаному форматі.

«До формування реєстру долучилися 35 країн та Європейський Союз. Це міжнародний механізм, і є зобов’язання всіх учасників працювати над створенням компенсаційного фонду. Загалом роботу реєстру підтримують 44 держави», – сказала вона.

За її словами, нині подано близько 150 тисяч заяв від постраждалих фізичних осіб, із яких приблизно 45 тисяч уже визнано допустимими після перевірки.

Заступниця керівника ОП поінформувала, що з 43 передбачених категорій наразі відкрито 21, вони охоплюють різні типи заяв.

Зокрема, категорія A стосується фізичних осіб. Вона охоплює заяви про різні види втрат – від майнових до втрати доходів. Для фізичних осіб-підприємців передбачена окрема підкатегорія A3.5, яка стосується втрати доходу або прибутку. Подати заявку можуть і ті ФОПи, які вже припинили діяльність, оскільки фінансова інформація автоматично підтягується з Державної податкової служби.

Читайте також: Потенційні втрати за 12 років російської агресії оцінюються у понад $1 трильйон – Мудра

Категорія B охоплює державу та публічний сектор – органи влади, місцеве самоврядування, державні підприємства. Вона включає переважно інфраструктурні збитки, екологічні втрати, витрати на розмінування та інші публічні фінансові втрати.

Категорія C призначена для бізнесу – юридичних осіб приватного права (ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи, приватні підприємства тощо). Вона охоплює найширший спектр економічних збитків.

За словами Мудрої, найефективніше для бізнесу подавати заявки одразу за кількома категоріями, щоб максимально повно зафіксувати всі види втрат. Подання відбувається через Дію.

Як повідомляв Укрінформ, у світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.

Фото Укрінформу можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Політика

Застосування Росією «Орєшніка» свідчить про глухий кут її агресивної війни

Published

on



Президент Франції Еммануель Макрон засудив нові російські удари по цивільних об’єктах в Україні, а також застосування балістичної ракети «Орєшнік», заявивши, що такі дії Росії лише посилюють рішучість Франції підтримувати Україну.

Про це Макрон написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Російські удари один за одним спрямовуються проти цивільних об’єктів в Україні, як це знову сталося цієї ночі. Франція засуджує цю атаку та застосування балістичної ракети «Орєшнік», що радше свідчить про намагання Росії йти шляхом подальшої ескалації та про глухий кут її агресивної війни», — заявив французький президент.

За його словами, такі дії Москви не змінюють позиції Парижа, а навпаки — зміцнюють її.

Читайте також: Зеленський поговорив із Макроном та Стере

«Наша рішучість і надалі підтримувати Україну, робити все можливе для справедливого й тривалого миру та зміцнювати безпеку Європи від цього лише посилюється», – наголосив Макрон.

Як повідомляв Укрінформ, Світові лідери та глави МЗС відреагували на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 24 травня.

Фото: Élysée



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.