Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Усі новини
які моделі зникнуть з ринку (фото)
Samsung переглядає стратегію випуску нішевих смартфонів. Майбутнє ультратонкої моделі Galaxy Edge і амбітного потрійного смартфона TriFold опинилося під питанням.
Про це повідомив головний виконавчий директор мобільного підрозділу компанії Вон-Джун Чой в інтерв’ю Bloomberg.
Надтонкі смартфони не витримали конкуренції
За словами представника бренду, продажі Samsung Galaxy S25 Edge (товщина 5,8 мм), запущеного торік як відповідь на очікуваний Apple iPhone Air, виявилися “відносно нижчими”, ніж у інших лінійок. Незважаючи на технічні переваги перед гаджетом від Apple (S25 Edge оснащений подвійною камерою і стереодинаміками, тоді як iPhone Air задовольняється одинарним модулем і монозвуком), модель не стала хітом.
Samsung Galaxy S25 Edge
Фото: Скриншот
Головною проблемою ультратонкого формату виявилася слабка автономність: батарея S25 Edge не дотягувала до показників старших моделей серії. Через це Samsung досі не ухвалила рішення про випуск S26 Edge. “У людей різні смаки, вимоги та критерії під час вибору пристрою. Ми ще не вирішили, коли з’явиться наступна модель, але це питання обговорюється”, — зазначив топ-менеджер. До речі, Apple зіткнулася з аналогічною проблемою: продажі їхнього компактного смартфона також мають слабкий вигляд на тлі флагманського iPhone 17 Pro.
TriFold залишиться нішевим експериментом
Невизначеною виглядає і доля смартфона TriFold — першого на ринку пристрою з двома шарнірами, який розкладається у великий планшет. Випущений у січні 2026 року за ціною $2900, смартфон викликав ажіотаж і швидко розкуповувався першими гіками, але виявився занадто дорогим і важким для масового покупця.
Samsung Galaxy Z TriFold
Фото: sammobile.com
“Коли ми починали створювати TriFold, будучи головою відділу досліджень і розробок, я не хотів займатися цим проектом”, — пожартував Чой, пославшись на інженерну складність і необхідність створення нових компонентів. Керівник зазначив, що спочатку компанія хотіла просто “створити нову категорію і вкласти в неї всі наші ноу-хау”. Зараз Samsung збирає відгуки від перших покупців, але поки не впевнена, чи варто розробляти друге покоління TriFold.
Нові екрани та розвиток Galaxy Z Fold
Замість складних трьохекранних смартфонів Samsung зосередиться на розвитку своєї класичної складаної лінійки. Уже цього літа компанія планує випустити ширшу версію стандартного Galaxy Z Fold. Таке рішення дасть змогу користувачам зручніше споживати контент, наблизивши відчуття до використання TriFold, але за менші гроші та без зайвих шарнірів.
Також керівник мобільного підрозділу згадав, що ексклюзивний дисплей “Антишпигун” (Privacy Display), вбудований у новий Galaxy S26 Ultra, спочатку планувався для серії S25 Ultra, але інженерам знадобився додатковий рік для вирішення останніх технічних проблем. Зараз Samsung вивчає можливість впровадження таких екранів в інші моделі і навіть у складні пристрої. Паралельно ведеться розробка нового покоління стилуса S-Pen з “вдосконаленою технологією в рамках нової структури дисплея”.
Раніше повідомлялося, який смартфон Samsung краще купити. Нинішній флагманський смартфон Samsung Galaxy S26 Ultra напрочуд вигідно виділяється на тлі базових моделей Galaxy S26 і Galaxy S26+.
Фокус також писав, що нові навушники Samsung приємно здивували за результатами тестування. Паралельно з лінійкою смартфонів Galaxy S26 дебютували топові бездротові навушники Buds 4 Pro. Це цікава альтернатива популярним AirPods з екосистеми Android.
Події
У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів
У межах національного туру «Кіно заради Перемоги!» в дев’яти областях України в лютому відбулися 58 показів вітчизняних фільмів.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів / Фото: Держкіно
1 / 11
Зокрема, 1-22 лютого у військових частинах Національної гвардії України в Житомирській області показані стрічки «Черкаси» та «Кіборги».
3-25 лютого у Хмельницькому в госпіталі ветеранів війни організовані покази фільмів «Фортеця Хаджибей», «Песики», «Віддана», «Екс» та «Лишайся онлайн».
4-25 лютого для військових, які проходять реабілітацію, у медичному закладі міста Трускавець Львівської області показували кінокартини «Атлантида», «Східняк», «Мій карпатський дідусь» та «Яремчук. Незрівнянний світ краси».
4-28 лютого в запорізькому кінотеатрі імені Олександра Довженка організовані 12 показів стрічок «Збори ОСББ», «Сусідка», «Атлантида», «Східняк», «2000 метрів до Андріївки», «Спадок брехні» та «Кіборги».
4-27 лютого в одному з реабілітаційних центрів Запоріжжя показували «Фортецю Хаджибей», «Шляхетні волоцюги» та «Лишайся онлайн».
5-19 лютого в медичному центрі Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області організовані покази фільмів «Іван Сила», «Сусідка» та «Відпустка наосліп».
7-28 лютого в Миронівці для місцевої громади в Будинку культури показані стрічки «Атлантида», «Гуцулка Ксеня», «Віддана» та «Вартові Різдва».
8-20 лютого в черкаському кінотеатрі «Україна» для військових відбулися покази фільму «2000 метрів до Андріївки». Заходи проходили за участю кінознавця Ярослава Підгори-Гвяздовського та директора кінотеатру Артура Акопяна.
8-19 лютого в одному з реабілітаційних центрів Нацгвардії в Полтавській області показували стрічки «Пекельна хоругва, або Різдво Козацьке», «Відпустка наосліп» та «Черкаси».
15 лютого у Київському центральному будинку офіцерів для військовослужбовців та їхніх родин організували показ «Вартових Різдва». Представляли фільм режисер Олександр Кірієнко, продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська й очільник асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.
18 лютого у Київському інституті Нацгвардії відбувся показ фільму «Мамай». Презентували цю стрічку амбасадор туру, режисер Олесь Санін та Андрій Різоль.
19 лютого у військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка показали «2000 метрів до Андріївки». Представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
19 лютого у Київській національній академії Служби безпеки України теж відбувся показ «2000 метрів до Андріївки» за участю оператора Алекса Бабенка та Андрія Різоля.
23-27 лютого у Вінниці та області для місцевої громади і внутрішньо переміщених осіб за сприяння ВОЦК «Щедрик» організовані покази фільмів «Східняк», «Черкаси», «Мати Апостолів» та «Кіборги».
24 лютого в одному з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів показали стрічку «Поводир» за участю режисера Олеся Саніна. Цього ж дня в міській бібліотеці Одеси для громади був показаний фільм «Мирні люди».
26 лютого у Київській національній дитячій бібліотеці відбувся показ кінокартини «Вартові Різдва». Представляли цю стрічку продюсерка та авторка сценарію Тетяна Шуліка, співавторка сценарію Тамара Грантовська та Андрій Різоль. Цього ж дня в Боярці Київської області для курсантів ліцею ім. Івана Богуна показали «2000 метрів до Андріївки», представив стрічку кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський.
Також 26 лютого в медичному реабілітаційному центрі Одеси організували показ фільму «Лишайся онлайн».
Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані загалом 3125 кінопоказів у 526 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.
Організатором цих кінопоказів є асоціація «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України.
Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.
Ініціаторами проєкту є Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно й асоціація «Дивись українське!». Підтримку надає фонд «МХП-Громаді».
Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.
Відбудова
У межах Програми відновлення України III до фінансування рекомендовані 114 проєктів
Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування чергові проєкти у громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Як наголошують у міністерстві, за результатами засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації ЄІБ у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Програми з відновлення України та Програми відновлення України III були відібрані чергові проєкти, які отримають фінансування.
Так, у Кіровоградської області кошти отримають 5 обʼєктів: реконструкція укриття в ліцеї Новопразької громади, капремонт укриття у Гайворонській громаді, реконструкція системи водопостачання в Новомиргородській громаді, будівництво захисної споруди у дитячому садку Помічнянської громади, реконструкція у медзакладі Кропивницької громади.
Також комісія відібрала 11 проєктів у Київській області: будівництво дитячого садку в Бориспільській громаді, капремонт приміщень у медзакладі Білоцерківської громади, капремонт у навчальному закладі Томашівської громади, реконструкція водопровідної мережі у Фастівський громаді, будівництво захисної споруди в навчальних закладах Таращанської та Баришівської громад, капремонт на мережах водопостачання у Баришівській та Васильківській громадах, реконструкція каналізаційної насосної станції у Бориспільській громаді.
В Івано-франківській області до фінансування рекомендовані 6 проєктів: капремонт медзакладів у Коломийській та Лисецькій громадах, реконструкція водоводу у Городенківській громаді, будівництво каналізаційної мережі у Коломийській громаді, реконструкція очисних споруд Богородчанській громаді, будівництво твердопаливної котельні у Калуській громаді;
У Черкаській області відібрано 4 проєкти: капремонт медичних закладів у Паланській та Звенигородській громадах, капремонт ліцею у Бобрицькій громаді, реконструкція комунальних мереж в Уманській громаді.
Крім того експертна робоча група схвалила 7 проєктів у Житомирській області та 5 обʼєктів у Вінницькій області.
У Мінрозвитку нагадали, що на попередніх засіданнях до фінансування рекомендовані 76 проєктів з прифронтових територій. Відбір проєктів ще триває.
Як повідомлялося, експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 20 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів