Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Події

Законопроєкт щодо евакуації культурної спадщини очікує розгляду

Published

on



У Верховній Раді очікує розгляду проєкт закону, який забезпечить можливість швидкого реагування для евакуації музейних експонатів з прифронтових регіонів.

Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.

За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».

«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.

Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.

Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.

Читайте також: Потураєв пояснив кризу голосувань у Раді непопулярними ініціативами уряду

Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.

Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.

Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.

Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.

Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.

Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.

Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.

Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.

Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Полтаві демонтують пошкоджені обстрілом конструкції багатоповерхівки

Published

on


У Полтаві демонтують аварійні плити у пошкодженому атакою РФ будинку.

Про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова у Телеграмі, передає Укрінформ.

Фахівці ДСНС розпочали розбирання пошкоджених бетонних конструкцій у багатоповерхівці, що постраждала від ворожої атаки в ніч на 31 березня.

Рятувальники розвантажують аварійні ділянки від залишків бетону та сміття, а потім поетапно зрізають і спускають пошкоджені плити за допомогою спецтехніки. Роботи проводяться в межах угоди між Департаментом з питань цивільного захисту та ДСНС. Це дозволяє залучити фахову інженерну експертизу рятувальників та гарантувати, що демонтаж відповідає всім протоколам безпеки при відновленні аварійних об’єктів.

Читайте також: Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родинМінрозвитку

Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві через обстріл РФ були пошкоджені понад 10 будинків.

Фото: Телеграм / Катерина Ямщикова



Джерело

Continue Reading

Політика

ВАКС вдруге відмовився надати слідству доступ до почерку Тимошенко

Published

on


Вищий антикорупційний суд відмовив детективу Національного антикорупційного бюро у доступі до почерку лідерки парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

Відповідне рішення оголосив слідчий суддя ВАКС Олексій Кравчук, повідомляє Укрінформ із посиланням на джерело у правоохоронних органах.






Засідання ВАКС з розгляду клопотання Юлії Тимошенко / Фото: Павло Багмут. Укрінформ

1 / 9

“Тимошенко відмовляється самостійно надати слідству доступ до свого почерку. Сьогодні суд вдруге відмовив детективу у доступі до почерку Тимошенко. Вперше суд відмовив, оскільки клопотання не погодив генпрокурор. Друге клопотання було підкріплене підписом генпрокурора, але суд все рівно відмовився його задовольнити”, – сказав співрозмовник агентства.

Читайте також: НАБУ і САП завершили досудове розслідування у справі Тимошенко

Він додав, що у понеділок слідчий суддя ВАКС оголосив резолютивну частину рішення, а повний текст рішення буде наданий слідству за кілька днів.

Укрінформ звернувся по коментар до пресслужби ВАКС, однак там повідомили, що суддя перебуває в іншому судовому засіданні і про це повідомлять згодом.

Як повідомлялося, 8 квітня НАБУ повідомило, що завершило досудове розслідування у справі керівниці парламентської фракцій «Батьківщина» Юлії Тимошенко, якій інкримінують пропозицію надати неправомірну вигоду народним депутатам.

Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування. Ішлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (“за” чи “проти”, утримання або ж неучасті).

14 січня 2026 року Тимошенко повідомили про підозру.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 млн грн. Вся сума застави була внесена.

ВАКС 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8 та два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Тимошенко.

Фото Укрінформу можна купити тут.  



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.