Connect with us

Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота

Published

on

В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше! 

“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?

– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.

Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року 7424 людини.

Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати? 

– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.

Зараз змінились умови для проживання в Одесі? 

– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування. 

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна? 

– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.

Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній: 

Київський район Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87

Малиновський район сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49

Приморський район вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69

Суворівський район вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.

На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року 13524.

Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?

– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.

Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 до інших суб’єктів господарювання.  Цього року 77 та 47 людей відповідно. 

– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт. 

Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення? 

– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом. 

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?

– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу. 

Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів.  Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше. 

Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування? 

– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?

– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.

Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.

Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти. 

В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської  та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Continue Reading
Click to comment

Економіка

як бізнесмен виїхав за кордон перед візитом НАБУ

Published

on



Народний депутат, член фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко повідомив, що 10 листопада бізнесмен Тимур Міндіч перебував у Варшаві, де зупинився у 5-зірковому готелі. Він нібито скористався для виїзду іноземним паспортом.

За даними Гончаренка, Міндіч виїхав за кордон, скориставшись паспортом Ізраїля. Про це він проінформував у своєму Telegram-каналі 11 листопада.

Напередодні нардеп зазначав, що бізнесмен перебуває у Варшавській синагозі хасидів Chabad-Lubawicz.

“Зараз, мабуть, займається духовним єднанням. Кому цікаво, він зупинився в готелі Raffles Europejski”, — передав він.

Як відомо з сайту Booking, йдеться про 5-зірковий готель, розміщений за 2 кілометра від серця Старого міста і за 4 кілометра від Центрального залізничного вокзалу Варшави.

Виїзд Міндіча: що кажуть у ДПСУ

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі “РБК-Україна” повідомив, що не має доступу до інформації про виїзд Міндіча 10 листопада. Він підкреслив, що ДПСУ не має права розголошувати дані щодо перетину кордону третіми особами.

Нагадаємо, 10 листопада Фокус зібрав деталі щодо гучної операції “Мідас” НАБУ і САП в одному матеріалі. Правоохоронці повідомили про викриття “високорівневої злочинної організації у сфері енергетики та оборони”, робота зайняла 15 місяців. Повідомлялось, що до бізнесмена Тимура Міндіча прийшли з обшуком, але за кілька годин до того він перетнув кордон.

Згодом у НАБУ проінформували, що фігуранти “відмивали” гроші через офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього народного депутата Андрія Деркача. Загалом через “пральню” провели приблизно 100 мільйонів доларів.

Наглядова рада “Енергоатома” заявила, що серйозно ставиться до оприлюднених звинувачень у корупції. Керівництво компанії розпочало внутрішню перевірку після заяв про її причетність до масштабної схеми.



Джерело

Continue Reading

Події

Постійно нагадуємо про викрадені Росією картини

Published

on



Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка, з якого упродовж п’яти осінніх днів 2022 року росіяни вивезли понад 10 тисяч експонатів, нині працює в онлайн-форматі, а також періодично проводить виставки у Києві.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила директорка закладу Аліна Доценко.

Вона повідомила, що в різний спосіб музейники, митці та громадські активісти постійно нагадують про вкрадені Росією українські цінності. Щоби привертати увагу до картин із фондів Херсонського художнього музею та проблеми повернення вкрадених українських артефактів, митці створюють ювелірні вироби, омажі, артпринти, вишиванки; проводять виставки.

Зокрема, до проєкту «Не/вкрадене: штудії та омажі», який стартував у березні нинішнього року, вже долучилися 15 художників із різних міст України. Вони переосмислюють сюжети картин, які російські окупанти викрали в Херсонському музеї. Так, відомий київський митець Матвій Вайсберг створив омаж на роботу 1930 року Давида Бурлюка «Сільський пейзаж» і штудію до картини Григорія Сергеєва «Річковий причал. 1925 рік. Картинки старого Херсона».

Інший проєкт – «Викрадене мистецтво» – має на меті показати в Києві, а потім і в інших містах артпринти шедеврів українських митців, викрадених із Херсонського художнього музею. Ініціатори – засновники Vivid Fusion Art Ганна Криволап і Максим Вітик – мають намір започаткувати міжнародний рух сприяння поверненню викраденого українського мистецтва.

У Національному музеї «Київська картинна галерея» Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка 18 листопада представить персональну виставку видатного французького художника українського походження Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894–1982 рр.), який усе життя вважав рідним саме Херсон. Показуватимуть десять робіт митця, які до повномасштабного вторгнення подарував відомий французький колекціонер та дослідник українського авангарду Жан-Клод Маркаде. Від потрапляння до списку викрадених Росією їх врятувало те, що музейники не встигли перевезти роботи з Києва в Херсон.

Читайте також: ГУР оприлюднило дані про понад тисячу цінностей, викрадених росіянами з Херсонського художнього музею

Як повідомляв Укрінформ, у Львові 11 листопада відкриється виставка «Херсон: не/вкрадене. Штудії та омажі», присвячена пограбованому російськими загарбниками Херсонському художньому музею.

Раніше також повідомлялося, що працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка ідентифікують викрадені твори мистецтва, які «спливли» у Криму.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

українці отримали вже понад ₴52 мільярди компенсацій за житло

Published

on


За понад два роки дії програми “єВідновлення” більш як 145 тисяч родин отримали понад 52 млрд грн компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.

“Станом на ранок 10 листопада компенсації отримали 145 226 родин на загальну суму 52,33 мільярди гривень. З них: за пошкоджене житло – понад 116 500 тисяч родин на загальну суму 11,4 мільярди гривень. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 179 тисяч”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві деталізували, що цей тип компенсацій включає дві категорії – виплати за дрібні (категорія А) та капітальні ремонти (категорія В). За ними середні суми компенсацій становлять 70 800 грн та 341 500 грн відповідно.

Крім того, сертифікати для придбання житла замість знищеного отримали майже 28 тисяч родин на загальну суму 40 млрд грн. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 78 тис.

При цьому вже придбали нове житло понад 18 600 тисяч сімей. З них більше 8,6 тисяч – родини внутрішньо переміщених осіб. На напрямок компенсацій для ВПО, на початку цього року, уряд окремо перерозподілив 15 млрд грн.

Читайте також: єВідновлення: в Дії з’явилась можливість подати нову заяву у разі повторного пошкодження житла

Тривають також виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку цього року. Кошти першого траншу отримали 704 родин на загальну суму 850,2 млн грн. А також 63 родини вже отримали кошти другого траншу на загальну суму 81,1 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. 70 млн євро підуть на проєкт “HOME: компенсація за зруйноване житло”. Це ще 1500 житлових сертифікатів єВідновлення і можливість для 4 тисяч родин придбати нові оселі замість знищених.

Фото: НБУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.