Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Війна
Через атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
Російська армія завдала атаку по Дністровській ГЕС 7 березня. Через це за декілька днів було помічено плями технічних масел у річці Дністер у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.
Крім того, забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова. Про це повідомили в Мінекономіки.
У відомстві повідомили, що наразі були проведені консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема, у Вінницькій та Одеській області пройшли засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
При цьому заходи з локалізації та усунення плям технічного мастила потребують узгодження з Молдавською стороною.
Наскільки серйозним є забруднення
10 березня була відібрана проба води з Дністра біля населених пунктів, що перебувають в зоні потенційного впливу. При цьому на поверхні води у Могилів-Подільському та ще в низці сіл фіксували характерні маслянисті плями.
За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.
“Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку”, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Раніше в Молдові заявили, що близько 1,5 тонни трансформаторної оливи вилилося в річку Дністер після ракетного обстрілу української гідроелектростанції в Новодністровську 7 березня, повідомило “Радіо Свобода”.
Після цього молдавське видання Newsmaker повідомило, що два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання, а лікарні готуються до погіршення ситуації. Зокрема, мер Кишинева з посиланням на МОЗ доручив лікарням підготувати запаси питної води на 48-72 години.
Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.
Раніше Фоку розповідав, чи можлива екологічна катастрофа, якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.
Події
Росія порушила справу проти України та Нідерландів за «викрадення скіфського золота» з Криму
Слідчий комітет Росії у середу, 11 березня, повідомив про порушення кримінальної справи «про розкрадання та неповернення культурних цінностей «кримської колекції», маючи на увазі «скіфське золото», яке у 2023 році ухвалою нідерландського суду було повернуто Україні.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
У СК РФ уточнили, що кримінальну справу порушено стосовно посадових осіб органів влади Королівства Нідерланди, України та археологічного музею Алларда Пірсона Амстердамського університету.
Російські слідчі вбачають у поверненні Україні її культурних цінностей злочинні дії з «розкрадання предметів, які мають особливу історичну, художню і культурну цінність, вчинені організованою групою» та «неповернення у встановлений термін на територію РФ культурних цінностей».
Офіційний представник СК РФ Світлана Петренко заявила, що після анексії Криму Росією музеї півострова зі всіма своїми експонатами нібито перейшли у власність РФ. На думку російської сторони, це стосується й колекції “скіфського золота”, яке з лютого до серпня 2014 року виставлялося для показу в Амстердамі.
«Таким чином, посадові особи органів влади Королівства Нідерланди, України та музею Алларда Пірсона викрали, безоплатно вилучивши на свою користь усі зазначені музейні предмети, які є культурними цінностями, та передали їх в Україну, не повернувши на територію Російської Федерації», – вважає Петренко.
Слідком Росії оцінює вартість колекції “скіфського золота” не менш ніж у 117 млн рублів (близько 1,3 млн євро). При цьому їхня ринкова вартість значно вища, а «деякі артефакти безцінні через відсутність аналогів у світовій культурі», зазначається в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, в листопаді 2023 після майже 10 років судів в Україну з Нідерландів повернулися предмети з колекцій кримських музеїв, представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря».
Юридична війна за експонати почалася після того, як ще до окупації півострова Росією, у 2013 року цінну колекцію було вивезено з Криму на виставку в Нідерланди. Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Виставка проходила у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.
26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення “скіфського золота” Україні.
26 січня 2022 року так звані російські кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама щодо повернення колекції “скіфського золота” Україні.
9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення повернути “скіфське золото” Україні. Він підтвердив рішення апеляції дворічної давності на користь Києва.
Відбудова
На ремонт усіх доріг в Україні потрібно ₴50 мільярдів
На поточний ремонт доріг міжнародного і державного значення потрібно щонайменше 12-14 млрд грн, разом з іншими дорогами ця сума становить до 50 млрд грн.
Про це під час спілкування з журналістами повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.
«Ця зима була достатньо складною, з великими перепадами температури, які негативно впливали на стан дорожнього полотна. Станом на сьогодні ремонту потребують понад 10 млн кв. м доріг, і це лише міжнародного і національного значення. А є ще місцеві дороги. На цей ремонт, не капітальний, без заміни верхнього шару асфальту, нам потрібно щонайменше 12-14 млрд грн. А на всі дороги це 45-50 млрд грн», – сказав Сухомлин.
За умови отримання достатнього фінансування Агентство відновлення планує завершити ремонтні роботи на автошляхах до червня.
Зараз бригади поступово нарощують темпи робіт. Так, якщо минулого тижня середній показник виконаного ремонту становив до 25 тис. кв.м на добу, то цього тижня він уже досяг 50 тис. кв.м.
«Температурний режим вже дозволяє нам розпочати ремонт гарячим асфальтом великими картами. Підрядники вже вийшли на основні траси, запустилися асфальтові заводи. Тому цього тижня ми вже вийшли на показник у 50 тис. кв.м, вчора зробили 60 тис. кв.м. Завдання – до кінця березня вийти на показник більше 150 тис. кв.м за день», – зазначив очільник держагентства.
Водночас на уточнююче питання від Укрінформу щодо гарантованого фінансування на поточні роботи на весну Сухомлин зауважив, що поки гарантій, що потрібні кошти надходитимуть вчасно і в повному обсязі, немає.
«Поки ще немає гарантій. Зараз частину робіт ми виконуємо за рахунок отримання доручень в межах чинних контрактів. На сьогодні вже фактично готове рішення уряду, яке пройшло майже через всі міністерства, про виділення додаткових 3 млрд грн на цей ремонт. Також розглядаються інші можливості фінансування потроху. Додатково на комітеті Ради обговорюється питання повернення дорожнього фонду», – сказав Сухомлин.
За оцінками Агентства відновлення, до цього цільового фонду наразі могло би бути спрямовано близько 170 млрд грн. Але про такі суми на дороги в умовах війни поки що не йдеться. Тому уряд розглядає різні варіанти залучення додаткових коштів, у тому числі кредитних і в межах проєктів публічно-приватного партнерства.
«Сьогодні уряд приділяє достатньо багато уваги для того, щоб ситуацію вирівняти, і Прем’єр-міністр проводила вже декілька робочих нарад. Є план підключити до фінансування, в тому числі, великі фонди чи банки в Україні. Але ми говоримо про те, що нам все-таки необхідно повернути державне фінансування доріг», – зазначив Сухомлин.
Як повідомлялося, для забезпечення ремонту доріг із резервного фонду держбюджету планується виділити щонайменше 10 млрд грн додаткового фінансування. Рішення про виділення перших 3 млрд грн ухвалено.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Події1 тиждень agoУ межах туру «Кіно заради Перемоги!» в лютому відбулися 58 кінопоказів
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Війна1 тиждень agoНаступ ЗС РФ — ЗМІ розповіли про ризики для Дніпра — подробиці
-
Суспільство1 тиждень ago“Їдемо в ТЦК або плати”: поліцейські в Одесі заробляли під час мобілізації