Головне для ВПО в Одесі: гроші, продукти та робота
В Одесі зареєстровано 66 630 внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 16 тисяч — діти. Будувати своє життя з нуля знову та ще й не з власної волі — складно. Але це люди, які залишились все одно вдома, намагаються працювати, допомогти собі та країні, дати нормальне життя своїм малюкам, навіть періодично знаходячись у бомбосховищі. Ми не обирали цю війну, але вона тут. Проте разом легше!
“Дайджест Одеси” поспілкувався з директоркою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради Оленою Китайською, виокремили питання реєстрації, виплат, працевлаштування громадян, які перебувають в Одесі.

Яка динаміка реєстрацій ВПО в Одесі?
– Від початку вторгнення в Одесі зареєстровано 66 630 ВПО, з них 16 106 — діти. Кількісно бачимо зменшення, минулого тижня прибуло 529 осіб, а раніше реєстрували понад тисячу людей. Все ж таки загальна кількість велика для міста.
Найбільша кількість протягом тижня зареєструвалась з 15 по 22 квітня минулого року — 7424 людини.
Чи створюються міські програми для внутрішньо переміщених осіб. На які послуги можна розраховувати?
– Наша позиція — не відокремлювати ВПО від мешканців Одеси. Якщо людина зареєструвалась і обрала це місто для перебування, то автоматично може користуватись усіма програмами соціальної підтримки. Основна — міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомог незахищених верств населення. Загалом, вона дозволяє отримати одноразову фінансову допомогу, аби вирішити проблеми здоров’я (придбати ліки чи отримати оперативне лікування), погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги. Якщо людина є у пільговій категорії, то отримуватиме допомогу щомісячно.
Зараз змінились умови для проживання в Одесі?
– Основна проблема — житло. Місто створює житловий фонд для тимчасового перебування, також за державні кошти придбані 6 квартир, які вже видані ВПО. Одесити приймають людей на безкоштовній основі, звертаючись за компенсацією за житлово-комунальні послуги у зв’язку з поселенням. Досі йде співпраця з хостелами, багато домовляємось про безкоштовне тимчасове розміщення. На жаль, неможливо перебувати там на постійній основі, але на певний час вирішує проблему. Тому до програми внесли можливість компенсації і підприємцям. Зараз розробляється порядок цього відшкодування та йдуть перемовини. В Одесі створюють центри для тимчасового розміщення ВПО. Вже ведуться ремонтні роботи коштом міського бюджету, сподіваємось, що восени відкриємо центр, в якому створені є всі умови для комфортного перебування.

Видача гуманітарної допомоги досі актуальна?
– Так, люди потребують і натуральної допомоги: продукти, засоби гігієни, одяг, якась постільна білизна. Після вторгнення, за дорученням мера, почали створюватись центри надання гуманітарної допомоги. Вони є у кожному районі. За минулий рік на теперішній час до міста надійшло 290 вантажів гуманітарної допомоги. Поточного року бачимо зменшення — лише 14. Допомогу там отримують не лише внутрішньо переміщені особи, а й незахищені верстви населення. Значна допомога надходила звідусіль, задля прозорості та справедливого розподілу створили єдину базу, якою користуються всі волонтерські організації міста. Станом на 31 березня 2023 року в Одесі гуманітарну допомогу отримали 172540 осіб, з них ВПО — 93689. Їм видано 604 108 продуктових наборів.
Центри гуманітарної допомоги та номери гарячих ліній:
Київський район — Люстдорфська дорога, 33; ЗОШ № 27; (048) 765-07-87
Малиновський район — сквер Георгія Гамова, 3-а; Одеська народна церква (048)796-27-49
Приморський район — вул. Приморська, 42; (068) 254-66-69
Суворівський район — вул. Махачкалинська, 4; ЗОШ №22; (048) 763-03-18.
На “гарячі лінії”, станом на 31 березня 2023 року звернулись 112128 людей, з початку року — 13524.
Чи вдається людям працевлаштуватись і які є можливості?
– У червні минулого року ми відкрили Центр сприяння працевлаштування ВПО, який ні в якому разі не підмінює державний центр зайнятості. А діє в допомогу. Центри знаходяться на фронт-офісах, де люди реєструються, тому відразу отримують консультацію з працевлаштування. Є пропозиції, як комунальних та міських установ, так й інших організацій. Людина може обирати. Проте не скажу, що дуже велика кількість працевлаштовано, минулого року 538 людей. Цього року вже 124. Наприклад, у нашому департаменті вже працює жінка з Соледару і ми готові брати ще колег з інших міст. У базі актуальних пропозицій сьогодні маємо 956 вакансій.
Минулого року 303 людини працевлаштовані на підприємства комунальної власності, 235 — до інших суб’єктів господарювання. Цього року 77 та 47 людей відповідно.
– Одеса увійшла в п’ятірку міст, за кількістю запропонованих вакансій, але не завжди пропозиції відповідають очікуванням: рівень зарплатні, освіта, уміння. Поки людина шукає роботу, можемо запропонувати громадські роботи в комунальних установах. З мінімальною оплатою люди виконують некваліфіковані задачі, можуть бути кур’єром або допомагати особам з інвалідністю. Тобто це невелика матеріальна підтримка поки роботи немає. І минулого і цього року були ті, хто долучився до робіт.
Як офіційно оформити людину, якщо вона виїхала без трудової чи без запису про звільнення?
– Потрібно звернутись до центру зайнятості, де приймається рішення щодо звільнення і можна знову працевлаштуватись. Трудова книжка не завжди потрібна навіть підтвердження стажу роботи, бо працюють електронні системи, а розрахунок йде за внесками до пенсійного фонду. Не обов’язково оформлятися за сумісництвом.

Можна отримувати допомогу по безробіттю та за статусом ВПО?
– Вони не виключають одна одну. Людина не може лише отримувати заробітну плату і допомогу по безробіттю. Але будь-які соціальні виплати мають надаватись. Минулого року середній розмір допомоги з безробіття, яку отримувало понад дві тисячі людей, становив 4755 гривень. Так, це менше ніж мінімальна зарплатня, але нарахування залежить від причин звільнення, окладу перед цим. Люди шукають більш високооплачувану роботу і на допомогу з безробіття мало хто розраховує, певний час можна її отримувати, але все ж є можливість знайти роботу.
Ми бачимо зараз пожвавлення економічної діяльності. Блекаути суттєво вплинули, як на роботодавців, так і шукачів. Всі хотіли йти туди, де є світло. Зараз керівники організацій можуть планувати наперед впевненіше.
Роботодавці отримують компенсації за працевлаштування?
– Ті роботодавці, які сьогодні влаштовують на роботу ВПО, за законом певний час отримують компенсацію. Це як стимул. Послуга призначена для компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
Компенсація надається у розмірі 6 700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.
Ярмарки вакансій результативні? Чи відвідують їх одесити?
– Так, у запрошеннях акцентується увага на ВПО, бо вони не дуже орієнтуються у місті, а одесити добре обізнані. У центрах зайнятості проводять заходи, щодо роз’яснення, надання будь-яких інформаційних послуг. І є офіційні сайти для пошуку роботи.
Завтра, 6 квітня, ми спільно з фондом Acted проведемо мініярмарку вакансій, де ще раз представимо робочі місця. Додам, що в центрі зайнятості пропонують послуги з перенавчання по актуальних вакансіях, якщо людина цього хоче. Це сприяє шукачу та роботодавцю, який може зробити замовлення на працівників.
Сьогодні найбільше потрібні спеціалісти з охорони здоров’я, лікарі, медичні сестри, вчителі. Стосовно літнього сезону, то довоєнного сплеску робочих пропозицій не буде, проте все одно з’являться додаткові варіанти.
В Одесі зареєстровані переселенці переважно з Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. З довіреним лікарем Представництва ООН в Україні, професором Володимиром Мавродієм ми говорили про психологічний стан людей, які приїжджають з регіонів бойових дій та, як вони можуть собі допомогти.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Події
Чернівецький музей шукає меценатів для реставрації старовинного рояля
Чернівецький обласний краєзнавчий музей шукає меценатів для того, щоб відремонтувати і налаштувати подарований закладу чеський рояль початку XX століття.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила директорка закладу Тетяна Мінаєва.
«Минулого року нам подарували рояль, який належав кільком поколінням чернівецької родини, один із представників якої викладав в університеті. Онук власника змінив місце проживання, але, продаючи дім, розуміючи цінність рояля, вирішив подарувати музичний інструмент музею. Рояль був виготовлений на початку XX століття відомою чеською фірмою «ANT. PETROF». Так, рояль старий, його треба відремонтувати, налаштувати, але загалом він цілком робочий. Він у нас стоїть у великій виставковій залі, і ми маємо надію знайти мецената, налаштувати його та використовувати за призначенням», – зазначила Мінаєва.

За її словами, налаштування старовинних музичних інструментів досить дороговартісне. Музей уже запрошував фахівця для огляду стану подарованого інструмента. Рояль виготовлений за спеціальною методикою, і потрібно акуратно прочищати кожну клавішу, слідкуючи, щоб не тріснула жодна струна.
Наразі рояль виставлений в оглядовій залі краєзнавчого музею як експонат. Він має унікальний номер, присвоєний при виготовленні. Коли музичний інструмент відремонтують і налаштують, його можна буде використовувати за призначенням під час проведення різноманітних тематичних заходів.
Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї Рівного стартує проєкт «Історія одного експоната».
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Проєкти відбудови повинні бути інтегровані у логіку розвитку громад
Ключовими елементами нової системи управління публічними фінансами є ефективне стратегічне планування, реалістичний портфель проєктів відбудови і розвитку громад.
Про це заявила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Анна Артеменко на форумі голів громад I_CAN “Якісна стратегія – ефективні інвестиції у відбудову та розвиток громади”, передає кореспондент Укрінформу.
На її переконання, реформа управління публічними інвестиціями – це насамперед про більш якісні, послідовні та обґрунтовані рішення на рівні громад.
“Саме тому ключовими елементами нової системи є ефективне стратегічне планування, реалістичний портфель проєктів, прозорі правила та постійний моніторинг результатів. Важливо, щоб кожен проєкт був інтегрований у цілісну логіку розвитку громади: від стратегічних цілей і пріоритетів – до відчутних змін для людей. І саме якісна стратегія розвитку громади є основою цього результату”, – сказала Артеменко.
Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін зауважив, що громади мають перейти від кількості до якості проєктів і створювати свою документацію стратегічно.
А заступник міністра фінансів Дмитро Самоненко наголосив, що в умовах обмежених фінансових ресурсів фінансування мають отримувати громади, які визначили свої стратегічні пріоритети.
“Стратегія – це не лише формальність, а й шлях, який допомагає досягти результатів. Важливе також і якісне планування, щоб працювати з ідеями та думками не фрагментарно. Реконструкція та відновлення мають відповідати урядовій стратегії «Економіка майбутнього» – більш “зеленої”, сучасної, відкритої та з більшою кількістю робочих місць в Україні. Відбудова має модернізувати інфраструктуру громад, а не просто її відновити”, – додав регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом.
Під час форуму експерти I_CAN, на базі досвіду навчання в 12 регіонах України, розповіли представникам громад про те, як перетворювати стратегію громади на інструмент розвитку та публічні інвестиці.
Навчальна програма I_CAN, яку впроваджує Київська школа економіки, офіційно узгоджена з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерством фінансів, Міністерством розвитку громад та територій. У лютому 2026 року I_CAN провів пілотні сесії в регіонах та масштабує навчання для громад та обласних адміністрацій по всій Україні.
Підтримку програмі надає Світовий банк через багатодонорський Цільовий фонд із підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Як повідомлялося, у березні Кабінет міністрів затвердив порядок розроблення, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій.
Документ ухвалено в межах реформи управління публічними інвестиціями. Він також є частиною зобов’язань України у межах програми співпраці з МВФ та реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024 – 2028 роки.
Ілюстративне фото: Агентство відновлення
Політика
ОБСЄ запустить Московський механізм для розслідування мілітаризації Росією українських дітей
Понад 40 держав ОБСЄ задіяли Московський механізм для розслідування фактів індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Вітаю запуск Московського механізму ОБСЄ 41 державою-учасницею для документування індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей», – зазначив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише викрадає українських дітей, а й намагається стерти їхню ідентичність і налаштувати проти власної Батьківщини.
Сибіга нагадав, що 11 травня у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, щоб напрацювати нові практичні кроки для повернення викрадених Росією дітей та забезпечення справедливості за злочини проти них.
«Україна вдячна всім державам-учасницям ОБСЄ, які стоять на боці дітей, справедливості та людяності. Сьогодні ОБСЄ зробила ще один важливий внесок у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності», – підкреслив глава української дипломатії.
Московський механізм – процедура, передбачена Московським документом Конференції з людського виміру ОБСЄ, що проходила 1991 року в Москві.
Цей механізм, зокрема, дає змогу групі з десяти і більше держав-учасниць ОБСЄ створити місію незалежних експертів для вивчення особливо серйозної загрози виконанню зобов’язань у сфері прав людини в одній з країн-учасниць. У координації з постійним органом ОБСЄ у людському вимірі – Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини – така місія має встановити відповідні факти, підготувати звіт, а також може надати рекомендації щодо можливих рішень.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз 11 травня запровадив санкції проти 23 фізичних і юридичних осіб за незаконну примусову депортацію українських дітей.
Фото: МЗС
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoОдеському управлінню фізкультури за місяць призначили другого керівника Анонси