Connect with us

Війна

Обійняли всіх маріупольців по країні: як працює Центр надання допомоги в Одесі. Фото

Published

on

В Одесі зареєстровано майже 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них є люди з Маріуполя. По всій країні відкрито центри “ЯМаріуполь”, де надають широчезний спектр допомоги ВПО з цього регіону. “Дайджест Одеси” поспілкувався з директором центру в Одесі — Анною Камаралі. Дізнались про безкоштовні ініціативи для дітей, цілісну підтримку переселенців та бажання повернутись додому, стрімко відбудовуючи своє місто.

Анна також виїхала з Маріуполя. До вторгнення вона працювала у центрі надання соціальних послуг. Наприкінці березня разом із групою людей із цього центру їй вдалось виїхати, адже знаходитись вдома вже не було можливості. Маріупольці опинились, напевно, у кожній області країни і кожний потребує допомоги: гуманітарної допомоги, базових речей, психологічної підтримки, юридичного захисту і адаптації до нового життя. 

Центр значно відрізняється від звичайного пункту видачі гуманітарної допомоги. Тут хотіла створити атмосферу захисту, дому і надати максимальний спектр усієї необхідної допомоги. Майже у кожному куточку нагадування про Маріуполь, їхні цінності, бажання повернутись. І справді, всі вони хочуть повернутись та відбудувати місто, хоч і зараз розкидані по країні. 

Центри “ЯМаріуполь”: скільки їх наразі і хто може отримувати тут допомогу? 

Наш центр відкрився 13 липня. На сьогодні у нас зареєстровано 2250 осіб. Це люди з маріупольською пропискою, як сім’ї, так і самотні або літні люди. Загалом, усі, хто виїжджали з Маріуполя та опинилися в Одесі. По Україні таких центрів 13. Наш міський голова, Вадим Бойченко, планує відкривати ще два: в Ужгороді та Тернополі. І це не кінець, центру будуть відкриватись і по інших областях. 

Наш голова каже, що це не лише центр для видачі гуманітарної допомоги — це будинок для маріупольців, куди вони можуть прийти, поспілкуватися, адаптуватися, соціалізуватися та інтегруватися у нормальне та повноцінне життя”. Тому ми приймаємо Маріупольців, які приїхали звідти і вони були пригнічені, зі сльозами на очах. Ми намагаємось якось адаптувати їх. Для цього у нас працюють психологи, лікар вищої категорії та інші. 

Які питання маріупольці можуть закрити завдяки центру? 

Гуманітарна допомога — це добре, але це вже вторинно. Вона видається один раз на два тижні, а гігієнічна допомога – раз на місяць. Перше з наших завдань – соціалізація та надання психологічної допомоги, щоб людина не жила у депресії та страху. 

На базі нашого центру працює юрист, який надає різні види допомоги юридичного характеру. Це можуть бути згорілі документи або  якщо вони залишилися там, право власності — весь спектр допомоги з цього приводу.

У нас працює лікар до якого можна звернутись з базових питань. Щочетверга проходить вакцинація, вже щеплено понад 200 осіб та укладені декларації із сімейним лікарем. Якщо людина живе тут, то їй необхідна медична допомога і щоб абсолютно легко та доступно.

Є дитяча кімната, де за малюками приглядають поки батьки займаються документацією чи іншим. Для них проводяться різні заходи, де вони малюють, граються, спілкуються. Діти ліпили одеських котиків, а ось зараз готуються до Дня захисників та захисниць України. Зараз почалось навчання, тому дітей поменшало, а влітку був аншлаг. І діти тут усіх вікових груп. Підлітки найтяжче йдуть на комунікацію, але ми надали коло спілкування та заняття. 

Ми також проводимо культурні заходи для людей: походи в театри, піші прогулянки містом, ботанічний сад, електромобілі та багато цікавого. Минулого тижня наші люди ходили до Одеської кіностудії. Поки що є можливість і на безкоштовній основі, тому ми заохочуємо їх до цих активностей. Тим паче, коли повернемось до Маріуполя, у нас не буде на це часу. 

Хто є донорами та співпрацює з центрами? 

Усі 13 центрів створені міським головою Маріуполя за підтримки органів влади інших міст. Кожен міський голова, як і голова Одеси, допомагають з організаційними питаннями, комунікацією з департаментами культури, освіти або надають приміщення. Ми у тісній комунікації з місцевим самоврядуванням.

Дуже багато іноземних донорів. Наприклад, Save the children, вони надають і гуманітарну допомогу, продуктову, гігієнічну. Також у нас завдяки їхній допомозі відкриватимуться кімнати для дітей, дошкільної підготовки, кімната матері та дитини. Загалом, все, що стосується дітей та для дітей — забезпечується саме цією організацією. Також World Central Kitchen надає велику кількість продуктових наборів, різноманітної допомоги. Залучені кошти Маріупольської міської ради та фонду Ріната Ахметова. Усі хто можуть — допомагають. Але ми будемо дуже раді донорам із Одеси.

Усі працівники центру теж маріупольці. Раніше вони були співробітниками комунальних підприємств чи міської ради. У нас ведеться база людей, які хочуть мати роботу, і ми хочемо підтримати їх. З цієї бази беремо людей для тої чи іншої діяльності. Для центру ми кликали тих, хто знається на роботі з людьми, адже вона дуже відповідальна та копітка. 

Які ініціативи розвиваються в центрі, як йде підготовка до зими? 

Наш мер зробив потужний фонд, обійняв усіх маріупольців у всій країні цими центрами.

Для кожної сім’ї маріупольців в Україні зараз відбувається акція для наборів зимових принад.Там буде подушка, двоспальна ковдра, комплект постільної білизни та обігрівач. Тобто кожна сім’я, яка прийшла та написала заяву, отримає цей набір. Ми йдемо в зиму і це буде тепло та чудово. Для дітей від року до 14 видаватимуться теплі речі. За цим же принципом: мами приходили і писали заяву. Вже зовсім скоро видаватиметься цей теплий одяг, щоб вони були готові, коли ми увійдемо в зиму.

Для одинадцятикласників та випускників шкіл видавались ноутбуки. Є і програма для школярів, першачки отримували портфель та необхідну канцелярію. Ми розділили за категорією школярів, але всі вони отримували необхідне приладдя. Адже ми розуміємо, що для сім’ї у цих умовах — це дорого.

Незабаром, наприкінці місяця, на базах центрів і безпосередньо в Одесі відкриватиметься пункт побутових послуг: там працюватиме стоматолог, швачка, перукар та прачка. Вони поєднані в одному місці і послуги надаватимуться на безкоштовній основі. Для цього закуповується та береться в оренду велика кількість інвентарю. І знов таки працюватимуть маріупольці. Нам треба підтримати їхнє працевлаштування. 

Прямо зараз відбувається тренінг по працевлаштуванню за підтримки центру зайнятості. Ми працюємо з понеділка по суботу до 18:00, так шість днів на тиждень трохи втомлюють, але коли бачиш ці щасливі очі — це неймовірно. Ми щасливі від того, що робимо. 

Нагадаємо як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

За останні місяці Сили оборони звільнили більше територій, ніж росіяни захопили

Published

on

Чотири роки тому, 11 листопада 2022 року, Сили оборони України звільнили Херсон від російських загарбників. Нині українські військові продовжують наступальні дії, і за останні місяці звільнили більше територій, ніж захопив ворог.

Як передає Укрінформ, про це повідомило МОУ в Фейсбуці із посиланням на міністра оборони Євгенія Хмару.

«Чотири роки тому Сили оборони звільнили Херсон. Чотири роки тому зі словами «ми знали, що ви повернетесь», люди тримали синьо-жовті стяги, що були місяцями заховані від окупантів. Тоді, на площі Свободи було багато сліз радості і вдячності українським захисникам», – зазначив Хмара.

Він нагадав, що звільнення міста стало можливим завдяки мужності та професійності українських військових, злагодженій роботі підрозділів сил безпеки й оборони, героїзму захисників, які відтісняли ворога, а також підтримці та опору місцевих жителів.

«Сьогодні Україна продовжує відвойовувати своє. Наші військові ведуть наступальні дії: за останні місяці ми звільнили більше територій, ніж ворог захопив», – наголосив міністр. 

Хмара підкреслив, що Україна пам’ятає кожне місто, яке чекає на повернення додому, а кожна тимчасово окупована територія зберігає український статус і чекає на своїх – так само, як свого часу цього чекав Херсон.

Читайте також: Херсон відзначає четверту річницю звільнення

Як повідомляв Укрінформ, визволення Херсона відбулося 11 листопада 2022 року. Крім Херсона, були звільнені інші райони Херсонської області та частина Миколаївської на правому березі Дніпра.

Як повідомляв Укрінформ, оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.

Фото: ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті морського піхотинця, митця Сергія Тєтєріна (позивний «Музикант»)

Published

on


Сергій Тєтєрін був митцем, якому довелося взяти до рук зброю, щоб захищати Україну після повномасштабного вторгнення РФ: музикант, скульптор-мініатюрист став морським піхотинцем.  

Сергій народився у Жмеринці на Вінниччині. Рідні пригадують, що він був допитливою дитиною, дуже любив музику.  

«Це й визначило його подальший професійний шлях. Отримавши шкільний атестат, Сергій вступив до Вінницького музичного училища культури та мистецтв імені Миколи Леонтовича, де опанував гру на трубі. Свого часу працював в оркестрах міського Палацу мистецтв, Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил ЗСУ та ансамблю «Подоляни», беручи активну участь у культурному житті Вінниці», –  розповіли у Вінницький міській раді.

Окрім того, Сергія знали як відомого скульптора-мініатюриста, який успадкував хист від свого дідуся, всесвітньо відомого майстра Михайла Маслюка. Він жалкував, що не зацікавився цією справою за його життя, коли дідусь міг передати свій досвід і секрети з рук у руки. 

«Коли гостювали в діда зі старшим братом, чомусь не виникало бажання попросити показати, як він працює. Знали, що про нього пишуть в газетах, розповідають по радіо, знімають на телебаченні. Тільки й того», – розповідав він журналістам.

І лише коли дідуся не стало, Сергій побачив примірник відомого видання з великою статтею про нього. На полях Михайло Малюк залишив адресований своїм нащадкам напис: «Моїм майбутнім винахідникам Павлу і Сергію». Це був свого роду творчий заповіт, який тоді ще зовсім юний Сергій сприйняв як заклик до дії. Він продовжив дідусеву справу і першу свою мініатюру створив ще у 17 років. На жаль, уже через чотири роки після смерті дідуся. Ця робота й донині прикрашає музей його рідного училища. 

Загалом колекція робіт Сергія Тєтєріна налічує понад 50 рідкісних експонатів. Серед них  – мініатюрний напис «Слава Україні» на людській волосині, класична підкована блоха, а також караван верблюдів. Серед його робіт, виконаних під мікроскопом, – неймовірно деталізовані золота риба-меч, а також золоте яйце, вставлене у макову зернинку, розрізану навпіл. 

Роботи Сергія експонувалися в Україні та за кордоном, зокрема в США та Португалії. Частину його мініатюр можуть побачити відвідувачі міського історичного музею у Жмеринці. Найбільшою ж мрією майстра було створення музею мініатюр його дідуся Михайла Малюка у Вінниці. Аби популяризувати це мистецтво, він навіть виходив у середмістя з мікроскопом і спілкувався з городянами. Намагався достукатися і до влади, щоб під експозицію виділили приміщення в одному з наявних у місті музеїв. На жаль, він не встиг реалізувати свої задуми. 





Сергію було 43 роки, коли влітку 2025-го він став до лав захисників. Служив у складі 503-го окремого батальйону 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Замість мікроскопа та музичного інструмента, йому довелося взяти до рук гранатомет. За позивний обрав собі таки «Музиканта».  

На долю Сергія та його побратимів випали найзапекліші зіткнення з ворогом на Покровському напрямку. Бригада на своїй ділянці фронту воювала в умовах тотальної переваги росіян в артилерії та авіації, під КАБами та постійними атаками штурмових груп. В одному з таких боїв Сергій Тєтєрін загинув. Це сталося 16 жовтня 2025 року поблизу Мирнограда на Донеччині. 

Рідні Сергія все ж чекали на його повернення майже рік: мама, брат, дві донечки і дружина. На жаль, дива не сталося.

Вінниця попрощалася із захисником 19 жовтня 2026 року. 

«Сергій був із тих людей, які ніколи не схиблять у важку хвилину й не пройдуть повз чужу біду. Його не потрібно було просити: Сергій умів створити навколо нас – для нашої родини, своєї мами та брата – атмосферу неймовірного тепла, радості та затишку. Для донечок він тепер янгол-охоронець на небесах. А в пам’яті друзів, колег і всіх, кому пощастило зустріти його в житті, він назавжди залишиться людиною з великим серцем, доброю душею та талановитим майстром своєї справи», – поділилася спогадами дружина Олександра. 

Вічна пам’ять Герою! 

Антоніна Мніх

Фото: 20 хвилин, з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform 



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили безпілотних систем уразили російський дронопорт в Донецькому аеропорту

Published

on

Оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.

Як передає Укрінформ, про це бригада повідомила у Телеграмі та оприлюднила відповідне відео.

«Ворожих дронів над українськими містами має ставати менше. Тому ми не лише перехоплюємо вже запущені безпілотники, а й знищуємо інфраструктуру, з якої їх запускають», – ідеться у повідомленні.


Як повідомляв Укрінформ, оператори 413-го полку Сил безпілотних систем Збройних сил України «Рейд» уразили важку вогнеметну систему російських загарбників ТОС-1А «Сонцепьок» на тимчасово окупованій території Донеччини.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.