Connect with us

Війна

Обійняли всіх маріупольців по країні: як працює Центр надання допомоги в Одесі. Фото

Published

on

В Одесі зареєстровано майже 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них є люди з Маріуполя. По всій країні відкрито центри “ЯМаріуполь”, де надають широчезний спектр допомоги ВПО з цього регіону. “Дайджест Одеси” поспілкувався з директором центру в Одесі — Анною Камаралі. Дізнались про безкоштовні ініціативи для дітей, цілісну підтримку переселенців та бажання повернутись додому, стрімко відбудовуючи своє місто.

Анна також виїхала з Маріуполя. До вторгнення вона працювала у центрі надання соціальних послуг. Наприкінці березня разом із групою людей із цього центру їй вдалось виїхати, адже знаходитись вдома вже не було можливості. Маріупольці опинились, напевно, у кожній області країни і кожний потребує допомоги: гуманітарної допомоги, базових речей, психологічної підтримки, юридичного захисту і адаптації до нового життя. 

Центр значно відрізняється від звичайного пункту видачі гуманітарної допомоги. Тут хотіла створити атмосферу захисту, дому і надати максимальний спектр усієї необхідної допомоги. Майже у кожному куточку нагадування про Маріуполь, їхні цінності, бажання повернутись. І справді, всі вони хочуть повернутись та відбудувати місто, хоч і зараз розкидані по країні. 

Центри “ЯМаріуполь”: скільки їх наразі і хто може отримувати тут допомогу? 

Наш центр відкрився 13 липня. На сьогодні у нас зареєстровано 2250 осіб. Це люди з маріупольською пропискою, як сім’ї, так і самотні або літні люди. Загалом, усі, хто виїжджали з Маріуполя та опинилися в Одесі. По Україні таких центрів 13. Наш міський голова, Вадим Бойченко, планує відкривати ще два: в Ужгороді та Тернополі. І це не кінець, центру будуть відкриватись і по інших областях. 

Наш голова каже, що це не лише центр для видачі гуманітарної допомоги — це будинок для маріупольців, куди вони можуть прийти, поспілкуватися, адаптуватися, соціалізуватися та інтегруватися у нормальне та повноцінне життя”. Тому ми приймаємо Маріупольців, які приїхали звідти і вони були пригнічені, зі сльозами на очах. Ми намагаємось якось адаптувати їх. Для цього у нас працюють психологи, лікар вищої категорії та інші. 

Які питання маріупольці можуть закрити завдяки центру? 

Гуманітарна допомога — це добре, але це вже вторинно. Вона видається один раз на два тижні, а гігієнічна допомога – раз на місяць. Перше з наших завдань – соціалізація та надання психологічної допомоги, щоб людина не жила у депресії та страху. 

На базі нашого центру працює юрист, який надає різні види допомоги юридичного характеру. Це можуть бути згорілі документи або  якщо вони залишилися там, право власності — весь спектр допомоги з цього приводу.

У нас працює лікар до якого можна звернутись з базових питань. Щочетверга проходить вакцинація, вже щеплено понад 200 осіб та укладені декларації із сімейним лікарем. Якщо людина живе тут, то їй необхідна медична допомога і щоб абсолютно легко та доступно.

Є дитяча кімната, де за малюками приглядають поки батьки займаються документацією чи іншим. Для них проводяться різні заходи, де вони малюють, граються, спілкуються. Діти ліпили одеських котиків, а ось зараз готуються до Дня захисників та захисниць України. Зараз почалось навчання, тому дітей поменшало, а влітку був аншлаг. І діти тут усіх вікових груп. Підлітки найтяжче йдуть на комунікацію, але ми надали коло спілкування та заняття. 

Ми також проводимо культурні заходи для людей: походи в театри, піші прогулянки містом, ботанічний сад, електромобілі та багато цікавого. Минулого тижня наші люди ходили до Одеської кіностудії. Поки що є можливість і на безкоштовній основі, тому ми заохочуємо їх до цих активностей. Тим паче, коли повернемось до Маріуполя, у нас не буде на це часу. 

Хто є донорами та співпрацює з центрами? 

Усі 13 центрів створені міським головою Маріуполя за підтримки органів влади інших міст. Кожен міський голова, як і голова Одеси, допомагають з організаційними питаннями, комунікацією з департаментами культури, освіти або надають приміщення. Ми у тісній комунікації з місцевим самоврядуванням.

Дуже багато іноземних донорів. Наприклад, Save the children, вони надають і гуманітарну допомогу, продуктову, гігієнічну. Також у нас завдяки їхній допомозі відкриватимуться кімнати для дітей, дошкільної підготовки, кімната матері та дитини. Загалом, все, що стосується дітей та для дітей — забезпечується саме цією організацією. Також World Central Kitchen надає велику кількість продуктових наборів, різноманітної допомоги. Залучені кошти Маріупольської міської ради та фонду Ріната Ахметова. Усі хто можуть — допомагають. Але ми будемо дуже раді донорам із Одеси.

Усі працівники центру теж маріупольці. Раніше вони були співробітниками комунальних підприємств чи міської ради. У нас ведеться база людей, які хочуть мати роботу, і ми хочемо підтримати їх. З цієї бази беремо людей для тої чи іншої діяльності. Для центру ми кликали тих, хто знається на роботі з людьми, адже вона дуже відповідальна та копітка. 

Які ініціативи розвиваються в центрі, як йде підготовка до зими? 

Наш мер зробив потужний фонд, обійняв усіх маріупольців у всій країні цими центрами.

Для кожної сім’ї маріупольців в Україні зараз відбувається акція для наборів зимових принад.Там буде подушка, двоспальна ковдра, комплект постільної білизни та обігрівач. Тобто кожна сім’я, яка прийшла та написала заяву, отримає цей набір. Ми йдемо в зиму і це буде тепло та чудово. Для дітей від року до 14 видаватимуться теплі речі. За цим же принципом: мами приходили і писали заяву. Вже зовсім скоро видаватиметься цей теплий одяг, щоб вони були готові, коли ми увійдемо в зиму.

Для одинадцятикласників та випускників шкіл видавались ноутбуки. Є і програма для школярів, першачки отримували портфель та необхідну канцелярію. Ми розділили за категорією школярів, але всі вони отримували необхідне приладдя. Адже ми розуміємо, що для сім’ї у цих умовах — це дорого.

Незабаром, наприкінці місяця, на базах центрів і безпосередньо в Одесі відкриватиметься пункт побутових послуг: там працюватиме стоматолог, швачка, перукар та прачка. Вони поєднані в одному місці і послуги надаватимуться на безкоштовній основі. Для цього закуповується та береться в оренду велика кількість інвентарю. І знов таки працюватимуть маріупольці. Нам треба підтримати їхнє працевлаштування. 

Прямо зараз відбувається тренінг по працевлаштуванню за підтримки центру зайнятості. Ми працюємо з понеділка по суботу до 18:00, так шість днів на тиждень трохи втомлюють, але коли бачиш ці щасливі очі — це неймовірно. Ми щасливі від того, що робимо. 

Нагадаємо як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

У Саратові дрони атакували склади Ozon та НПЗ

Published

on

Російська компанія Ozon підтвердила, що в ніч на п’ятницю безпілотники атакували її логістичний центр у місті Саратов.

Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.

Раніше губернатор регіону Роман Бусаргін писав, що внаслідок удару дронів пошкоджена «цивільна інфраструктура».

Ozon поінформував про удар по своєму логістичному центру в Саратові.

«Ми оперативно евакуювали працівників, за попередньою інформацією, постраждалих немає. Почалася пожежа, на місці працюють екстрені служби», – йдеться в повідомленні Ozon.

Читайте також: Рязанський НПЗ зупинив роботу після дронової атаки – Reuters

У компанії зазначили, що в Саратові та області припинили прийом замовлень від клієнтів та товарів від продавців.

Наприкінці 2024 року Ozon заявив про запуск першої черги нового логістичного комплексу у Саратові. Компанія писала, що загальна площа об’єкта має перевищити 100 тис. м2, він має «розміщувати понад 30 млн товарів та щодня обробляти до 900 тисяч замовлень».

За даними телеграм-каналу ASTRA, також зафіксовано пожежу на Саратовському нафтопереробному заводі (НПЗ).

У ніч на 11 вересня стало відомо про спалах на нафтопереробному заводі в Саратовській області. Що спричинило пожежу, не повідомляється, проте зазначається, що близько другої години ночі губернатор повідомив про дронову загрозу в регіоні.

ПАТ «Саратовський НПЗ» – одне з найстаріших підприємств нафтопереробної галузі Росії, засноване 1934 року, з 2013 року входить до структури компанії «Роснефть».

Як повідомляв Укрінформ, Саратовський НПЗ атакувався українськими дронами понад 15 разів, один з останніх ударів стався у ніч на 8 вересня.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

ССО показали роботу на Донецькому напрямку

Published

on

Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян

Published

on

Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.

У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.

Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.

Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.

Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.

Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.

Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.

На кого поширюються обмеження

Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.

Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.

Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.

Які роботи дозволені

Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.

У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:

  • відсіччю збройній агресії проти України;
  • обороною України;
  • охороною державного кордону.

Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.

Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.

Обмеження діятимуть не назавжди

Новий режим має тимчасовий характер.

Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.

Чи означає це повну заборону перебування біля кордону

Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.

Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.

Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.

Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.

Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.

Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.