Connect with us

Війна

Обійняли всіх маріупольців по країні: як працює Центр надання допомоги в Одесі. Фото

Published

on

В Одесі зареєстровано майже 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них є люди з Маріуполя. По всій країні відкрито центри “ЯМаріуполь”, де надають широчезний спектр допомоги ВПО з цього регіону. “Дайджест Одеси” поспілкувався з директором центру в Одесі — Анною Камаралі. Дізнались про безкоштовні ініціативи для дітей, цілісну підтримку переселенців та бажання повернутись додому, стрімко відбудовуючи своє місто.

Анна також виїхала з Маріуполя. До вторгнення вона працювала у центрі надання соціальних послуг. Наприкінці березня разом із групою людей із цього центру їй вдалось виїхати, адже знаходитись вдома вже не було можливості. Маріупольці опинились, напевно, у кожній області країни і кожний потребує допомоги: гуманітарної допомоги, базових речей, психологічної підтримки, юридичного захисту і адаптації до нового життя. 

Центр значно відрізняється від звичайного пункту видачі гуманітарної допомоги. Тут хотіла створити атмосферу захисту, дому і надати максимальний спектр усієї необхідної допомоги. Майже у кожному куточку нагадування про Маріуполь, їхні цінності, бажання повернутись. І справді, всі вони хочуть повернутись та відбудувати місто, хоч і зараз розкидані по країні. 

Центри “ЯМаріуполь”: скільки їх наразі і хто може отримувати тут допомогу? 

Наш центр відкрився 13 липня. На сьогодні у нас зареєстровано 2250 осіб. Це люди з маріупольською пропискою, як сім’ї, так і самотні або літні люди. Загалом, усі, хто виїжджали з Маріуполя та опинилися в Одесі. По Україні таких центрів 13. Наш міський голова, Вадим Бойченко, планує відкривати ще два: в Ужгороді та Тернополі. І це не кінець, центру будуть відкриватись і по інших областях. 

Наш голова каже, що це не лише центр для видачі гуманітарної допомоги — це будинок для маріупольців, куди вони можуть прийти, поспілкуватися, адаптуватися, соціалізуватися та інтегруватися у нормальне та повноцінне життя”. Тому ми приймаємо Маріупольців, які приїхали звідти і вони були пригнічені, зі сльозами на очах. Ми намагаємось якось адаптувати їх. Для цього у нас працюють психологи, лікар вищої категорії та інші. 

Які питання маріупольці можуть закрити завдяки центру? 

Гуманітарна допомога — це добре, але це вже вторинно. Вона видається один раз на два тижні, а гігієнічна допомога – раз на місяць. Перше з наших завдань – соціалізація та надання психологічної допомоги, щоб людина не жила у депресії та страху. 

На базі нашого центру працює юрист, який надає різні види допомоги юридичного характеру. Це можуть бути згорілі документи або  якщо вони залишилися там, право власності — весь спектр допомоги з цього приводу.

У нас працює лікар до якого можна звернутись з базових питань. Щочетверга проходить вакцинація, вже щеплено понад 200 осіб та укладені декларації із сімейним лікарем. Якщо людина живе тут, то їй необхідна медична допомога і щоб абсолютно легко та доступно.

Є дитяча кімната, де за малюками приглядають поки батьки займаються документацією чи іншим. Для них проводяться різні заходи, де вони малюють, граються, спілкуються. Діти ліпили одеських котиків, а ось зараз готуються до Дня захисників та захисниць України. Зараз почалось навчання, тому дітей поменшало, а влітку був аншлаг. І діти тут усіх вікових груп. Підлітки найтяжче йдуть на комунікацію, але ми надали коло спілкування та заняття. 

Ми також проводимо культурні заходи для людей: походи в театри, піші прогулянки містом, ботанічний сад, електромобілі та багато цікавого. Минулого тижня наші люди ходили до Одеської кіностудії. Поки що є можливість і на безкоштовній основі, тому ми заохочуємо їх до цих активностей. Тим паче, коли повернемось до Маріуполя, у нас не буде на це часу. 

Хто є донорами та співпрацює з центрами? 

Усі 13 центрів створені міським головою Маріуполя за підтримки органів влади інших міст. Кожен міський голова, як і голова Одеси, допомагають з організаційними питаннями, комунікацією з департаментами культури, освіти або надають приміщення. Ми у тісній комунікації з місцевим самоврядуванням.

Дуже багато іноземних донорів. Наприклад, Save the children, вони надають і гуманітарну допомогу, продуктову, гігієнічну. Також у нас завдяки їхній допомозі відкриватимуться кімнати для дітей, дошкільної підготовки, кімната матері та дитини. Загалом, все, що стосується дітей та для дітей — забезпечується саме цією організацією. Також World Central Kitchen надає велику кількість продуктових наборів, різноманітної допомоги. Залучені кошти Маріупольської міської ради та фонду Ріната Ахметова. Усі хто можуть — допомагають. Але ми будемо дуже раді донорам із Одеси.

Усі працівники центру теж маріупольці. Раніше вони були співробітниками комунальних підприємств чи міської ради. У нас ведеться база людей, які хочуть мати роботу, і ми хочемо підтримати їх. З цієї бази беремо людей для тої чи іншої діяльності. Для центру ми кликали тих, хто знається на роботі з людьми, адже вона дуже відповідальна та копітка. 

Які ініціативи розвиваються в центрі, як йде підготовка до зими? 

Наш мер зробив потужний фонд, обійняв усіх маріупольців у всій країні цими центрами.

Для кожної сім’ї маріупольців в Україні зараз відбувається акція для наборів зимових принад.Там буде подушка, двоспальна ковдра, комплект постільної білизни та обігрівач. Тобто кожна сім’я, яка прийшла та написала заяву, отримає цей набір. Ми йдемо в зиму і це буде тепло та чудово. Для дітей від року до 14 видаватимуться теплі речі. За цим же принципом: мами приходили і писали заяву. Вже зовсім скоро видаватиметься цей теплий одяг, щоб вони були готові, коли ми увійдемо в зиму.

Для одинадцятикласників та випускників шкіл видавались ноутбуки. Є і програма для школярів, першачки отримували портфель та необхідну канцелярію. Ми розділили за категорією школярів, але всі вони отримували необхідне приладдя. Адже ми розуміємо, що для сім’ї у цих умовах — це дорого.

Незабаром, наприкінці місяця, на базах центрів і безпосередньо в Одесі відкриватиметься пункт побутових послуг: там працюватиме стоматолог, швачка, перукар та прачка. Вони поєднані в одному місці і послуги надаватимуться на безкоштовній основі. Для цього закуповується та береться в оренду велика кількість інвентарю. І знов таки працюватимуть маріупольці. Нам треба підтримати їхнє працевлаштування. 

Прямо зараз відбувається тренінг по працевлаштуванню за підтримки центру зайнятості. Ми працюємо з понеділка по суботу до 18:00, так шість днів на тиждень трохи втомлюють, але коли бачиш ці щасливі очі — це неймовірно. Ми щасливі від того, що робимо. 

Нагадаємо як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

Пам’яті одного із засновників батальйону «Миротворець» Андрія Бахтова (позивний «Тихий»)

Published

on


Сьогодні, 9 травня, йому мав би виповнитися 51 рік

Андрій Бахтов мріяв бути вчителем, а довелося взяти до рук зброю і стати на захист рідної землі від ворога. Досвід мав неабиякий: служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», брав участь у миротворчих місіях в Югославії. У 2014 році став одним із засновників добровольчого батальйону «Миротворець», звільняв Слов’янськ, Попасну, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (кол. Новгородське), вижив у «зеленому коридорі» при виході з Іловайська, повернувся на передову. У 2022 році разом із побратимами приєднався до батальйону «Свобода» бригади «Рубіж». Десятки людей завдячують життям його витримці та професіоналізму. Останній бій з ворожою ДРГ прийняв 10 серпня 2022 року поблизу селища Зайцеве на околицях Горлівки. 

Андрій народився 9 травня 1975 року в селі Тимирязівка Костанайської області в Казахстані, куди свого часу зі Смоленщини переїхав прадід за Столипінською реформою. Дитинство пройшло в Красноярському краї, а юність – на Хмельниччині, звідки родом мама. Порівняння різних традицій допомогло зробити свій вибір. «Раніше я дуже часто їздив у Сибір. Це такі спогади дитинства: тайга, сосни. Але коли дивишся, як там живуть люди, і як живуть у нас – це зовсім інший уклад. Я в Сибіру в 5 років навчився курити – там так було прийнято. Пити, курити там починають дуже рано. Усі жили в дєрєвнях, в перекошених-заброшених – всі знають, який там уклад. Так от, у мене зовсім інші цінності, які я прагну відстоювати», – згадував чоловік в одному з інтерв’ю.

Ще в школі захопився спортом. Закінчив з червоним дипломом Кам’янець-Подільський педагогічний інститут, викладав фізкультуру, пізніше отримав ще й диплом практичного психолога. Був тренером із багатьох видів спорту: бокс, біг, плавання, лижні гонки, стрільба, рукопашний бій, офіцерське триборство, сам брав участь у змаганнях.

Як практичного психолога його запросили у спецпідрозділ МВС «Беркут» працювати з персоналом. Брав участь у миротворчих місіях в Югославії. Утім, після перемоги на виборах Віктора Януковича в 2010 році принципово подав у відставку, вийшов на пенсію за вислугою років, повернувся до тренерства, зайнявся бізнесом.

Брав участь у «податковому майдані». Під час Революції Гідності у 2014 році входив до керівництва Самооборони Майдану у Хмельницькому.

Після анексії росіянами Криму Андрій разом із побратимами з миротворчих місій долучився до створення добровольчого батальйону «Миротворець», став заступником командира Андрія Тетерука – по роботі з особовим складом, звільняв Слов’янськ, Попасну, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (кол. Новгородське). У серпні 2014 року з батальйоном опинився в Іловайську, кілька днів пішки добирався до своїх після розстрілу росіянами колони в «зеленому коридорі». 

Вижив, повернувся на передову. Після обрання Андрія Тетерука до Верховної Ради фактично очолив батальйон МВС «Миротворець». Воював у багатьох гарячих точках, доки не було прийнято рішення про відведення добровольчих формувань у тил. Після повернення прийняв запрошення від Академії внутрішніх справ та очолив там кафедру військової підготовки. Опікувався родинами загиблих побратимів із батальйону «Миротворець».

Коли почалося повномасштабне вторгнення, разом зі своїми вихованцями пішов у ДФТГ, тримав оборону на Оболоні. Сподівався на відновлення батальйону «Миротворець», але прийняття такого рішення затягувалося. Тоді з побратимами приєднався до добровольчого батальйону «Свобода» у складі бригади «Рубіж» (тоді ще – 4-та Бригада оперативного призначення НГУ імені Героя України сержанта Сергія Михальчука). Маючи звання підполковника поліції, пішов у піхоту молодшим сержантом. З ним пішли й троє його курсантів із Академії МВС.




Бойовий досвід, уміння працювати з людьми та розуміння ситуації «Тихого» (такий позивний Андрій Бахтов отримав за врівноваженість і здатність контролювати емоції) не раз рятували бійців у критичних ситуаціях. Саме він був одним із організаторів відходу батальйону з околиць Сєвєродонецька в червні 2022 року, коли суміжники оголили фланг, а всі мости через Сіверський Донець були пошкоджені ворогом. Відходили малими групами під шквальним обстрілом з інтервалом в 10 хвилин – і вийшли всі практично без втрат. 

Його авторитет серед бійців був беззаперечний. «Він завжди був попереду, всьому вчив власним прикладом. Усі позиції перевіряв особисто. І бувало так, що під обстрілами починається мандраж, а з’являється «Тихий»: «Хлопці, як у вас тут, порядок?» – і все стає на свої місця. Він однією своєю появою вселяв спокій і впевненість, що все буде добре», – розповідав про командира один з курсантів, Віктор Нестеренко із позивним «Малиш». 26 липня за наполяганням бійців він був призначений командиром 6-ї роти батальйону «Свобода».

Останній бій Андрій Бахтов прийняв 10 серпня 2022 року поблизу селища Зайцеве на околицях Горлівки. Тоді ворог на одній позиції застосував реактивну установку для розмінування УР-77 «Метеорит», відому під назвою «Змій Горинич» і ворожа ДРГ окопами зайшла в тил. Російську мову в окопі випадково почули дронщики. «Тихий», не роздумуючи ні на мить, взяв зброю й пішов у розвідку. Він устиг виявити ДРГ і прийняти бій, але врятуватися не встиг. Викриту ДРГ пізніше ліквідували бійці батальйону, запобігши значно більшим втратам.

Поховали Андрія Бахтова в Хмельницькому на Алеї Слави. У нього залишилася мати, дружина та троє синів.

Іменем Андрія Бахтова названа Новосільська гімназія Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, де він починав свій педагогічний шлях. У 2022 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

Наталка Позняк-Хоменко

Фото з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

як миколаївські морпіхи вчаться пролітати «рамки»

Published

on


Бійці 426 окремого полку безпілотних систем (ОПБС) 30 корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ годинами тренуються, щоб ефективніше нищити ворога навіть у підвалах та на замаскованих позиціях.

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Мисливці за мисливцями: як миколаївські морпіхи готують екіпажі БпЛА».

«На нашій ділянці фронту розрахунки ворожих БпЛА часто переховуються у будівлях та підвалах. Ми вже неодноразово знаходили ворога там і «викурювали» їх. Тож під час тренувань хлопці вчаться пролітати «рамки» – своєрідну смугу перешкод для дронів», – зазначає інструктор на позивний «Рубікон».

За його словами, так відточується мікроконтроль – одна з ключових навичок, щоб у бойовій ситуації дрон міг подолати шлях у замкнутому просторі і точково уразити ціль.

«Рубікон»

FPV-дрони мають низку переваг, як-от висока маневреність та практично «хірургічна» точність влучання в ціль. Завдяки цьому вони здатні «діставати» техніку та живу силу ворога не тільки у відкритому полі, а й у лісосмугах, серед міської забудови, залітати всередину будинків, бліндажів та льохів.

Читайте також: «Мадяр»: Якби росіяни пішли на Київ з мільйоном танків, їх би знищили два мільйони дронів

Та ця зброя стає по-справжньому грізною тільки в руках добре підготовленого оператора. Бо для того, щоб БпЛА залетів через вікно чи двері всередину будівлі або проскочив серед дерев та кущів на величезній швидкості, оператор мусить мати високу майстерність, яка досягається годинами тренувань.

Як повідомлялося, військовослужбовці 123 бригади ТрО адаптують наземні роботизовані комплекси (НРК) під реальні потреби фронту.

Фото: Укрінформ та групи комунікацій 426 ОПБС



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський на Олександрівському напрямку відвідав воїнів 31-ї бригади

Published

on


Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки на Олександрівський напрямок відвідав пункт управління 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Президента України.




Президент зустрівся з воїнами 31-ї окремої механізованої бригади, яка захищає Олександрівський напрямок / Фото: ОП

1 / 18

«На пункті управління 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького Президент Володимир Зеленський разом із Головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським зустрілися з воїнами підрозділу. 31-ша ОМБр веде оборонні дії на Олександрівському напрямку, що на стику Донецької, Дніпровської та Запорізької областей», – йдетсья у повідомленні.

Сирський доповів Главі держави, що попри оголошене припинення вогню ворог не зменшив штурмові дії. Президент також заслухав доповідь командира бригади Івана Шаламаги щодо оперативної обстановки у смузі оборони 31-ї ОМБр, взаємодії з суміжними підрозділами, які виконують контрнаступальні дії на цьому напрямку й відтісняють ворога до кордонів Дніпропетровщини.

Зеленський подякував захисникам за службу та відзначив їх орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та «За мужність» ІІ–ІІІ ступенів.

«Хочу вам подякувати в цей день і побажати перемоги в нашій війні. Подякувати за захист України, нашого суверенітету. Впевнений, що перемогли один нацизм, переможемо й інший. Бажаю здоров’я вашим рідним, близьким. Тримайтеся, бережіть себе. Сьогодні на ваших плечах – захист нашої держави», – наголосив Президент.

Він також обговорив з командирами батальйонів та рот особливості служби іноземців у бригаді, їхній рекрутинг, підготовку й інтеграцію. Крім того, детально йшлося про розвиток напряму НРК. Воїни 31-ї ОМБр представили власну розподілену систему логістики дрібними дешевими БПЛА, яка дає змогу зменшити рівень матеріальних втрат. Зокрема, 60% логістики підрозділу виконують дрони.

Окрема увага під час зустрічі, як зазначається на сайті Президента, була привернута до можливості виділити окреме фінансування для бригад на напрям інновацій (R&D). Зеленський зазначив, що відповідні відомства та військові на своєму рівні опрацюють це питання.

Як повідомлялося, 30 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що на Олександрівському напрямку Сили оборони України звільнили 480 кв. км території.

Він зазначив, що з 1 березня росіяни планували розпочати широкомасштабний наступ фактично на всіх 13 основних напрямках, а перед цим ворог був зушений змінити плани, перекинути частину сил і засобів з Покровського та Очеретинського напрямку на Олександрівський.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.