Війна
Обійняли всіх маріупольців по країні: як працює Центр надання допомоги в Одесі. Фото
В Одесі зареєстровано майже 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них є люди з Маріуполя. По всій країні відкрито центри “ЯМаріуполь”, де надають широчезний спектр допомоги ВПО з цього регіону. “Дайджест Одеси” поспілкувався з директором центру в Одесі — Анною Камаралі. Дізнались про безкоштовні ініціативи для дітей, цілісну підтримку переселенців та бажання повернутись додому, стрімко відбудовуючи своє місто.

Анна також виїхала з Маріуполя. До вторгнення вона працювала у центрі надання соціальних послуг. Наприкінці березня разом із групою людей із цього центру їй вдалось виїхати, адже знаходитись вдома вже не було можливості. Маріупольці опинились, напевно, у кожній області країни і кожний потребує допомоги: гуманітарної допомоги, базових речей, психологічної підтримки, юридичного захисту і адаптації до нового життя.
Центр значно відрізняється від звичайного пункту видачі гуманітарної допомоги. Тут хотіла створити атмосферу захисту, дому і надати максимальний спектр усієї необхідної допомоги. Майже у кожному куточку нагадування про Маріуполь, їхні цінності, бажання повернутись. І справді, всі вони хочуть повернутись та відбудувати місто, хоч і зараз розкидані по країні.

Центри “ЯМаріуполь”: скільки їх наразі і хто може отримувати тут допомогу?
Наш центр відкрився 13 липня. На сьогодні у нас зареєстровано 2250 осіб. Це люди з маріупольською пропискою, як сім’ї, так і самотні або літні люди. Загалом, усі, хто виїжджали з Маріуполя та опинилися в Одесі. По Україні таких центрів 13. Наш міський голова, Вадим Бойченко, планує відкривати ще два: в Ужгороді та Тернополі. І це не кінець, центру будуть відкриватись і по інших областях.
Наш голова каже, що це не лише центр для видачі гуманітарної допомоги — це будинок для маріупольців, куди вони можуть прийти, поспілкуватися, адаптуватися, соціалізуватися та інтегруватися у нормальне та повноцінне життя”. Тому ми приймаємо Маріупольців, які приїхали звідти і вони були пригнічені, зі сльозами на очах. Ми намагаємось якось адаптувати їх. Для цього у нас працюють психологи, лікар вищої категорії та інші.

Які питання маріупольці можуть закрити завдяки центру?
Гуманітарна допомога — це добре, але це вже вторинно. Вона видається один раз на два тижні, а гігієнічна допомога – раз на місяць. Перше з наших завдань – соціалізація та надання психологічної допомоги, щоб людина не жила у депресії та страху.

На базі нашого центру працює юрист, який надає різні види допомоги юридичного характеру. Це можуть бути згорілі документи або якщо вони залишилися там, право власності — весь спектр допомоги з цього приводу.
У нас працює лікар до якого можна звернутись з базових питань. Щочетверга проходить вакцинація, вже щеплено понад 200 осіб та укладені декларації із сімейним лікарем. Якщо людина живе тут, то їй необхідна медична допомога і щоб абсолютно легко та доступно.

Є дитяча кімната, де за малюками приглядають поки батьки займаються документацією чи іншим. Для них проводяться різні заходи, де вони малюють, граються, спілкуються. Діти ліпили одеських котиків, а ось зараз готуються до Дня захисників та захисниць України. Зараз почалось навчання, тому дітей поменшало, а влітку був аншлаг. І діти тут усіх вікових груп. Підлітки найтяжче йдуть на комунікацію, але ми надали коло спілкування та заняття.


Ми також проводимо культурні заходи для людей: походи в театри, піші прогулянки містом, ботанічний сад, електромобілі та багато цікавого. Минулого тижня наші люди ходили до Одеської кіностудії. Поки що є можливість і на безкоштовній основі, тому ми заохочуємо їх до цих активностей. Тим паче, коли повернемось до Маріуполя, у нас не буде на це часу.
Хто є донорами та співпрацює з центрами?
Усі 13 центрів створені міським головою Маріуполя за підтримки органів влади інших міст. Кожен міський голова, як і голова Одеси, допомагають з організаційними питаннями, комунікацією з департаментами культури, освіти або надають приміщення. Ми у тісній комунікації з місцевим самоврядуванням.
Дуже багато іноземних донорів. Наприклад, Save the children, вони надають і гуманітарну допомогу, продуктову, гігієнічну. Також у нас завдяки їхній допомозі відкриватимуться кімнати для дітей, дошкільної підготовки, кімната матері та дитини. Загалом, все, що стосується дітей та для дітей — забезпечується саме цією організацією. Також World Central Kitchen надає велику кількість продуктових наборів, різноманітної допомоги. Залучені кошти Маріупольської міської ради та фонду Ріната Ахметова. Усі хто можуть — допомагають. Але ми будемо дуже раді донорам із Одеси.

Усі працівники центру теж маріупольці. Раніше вони були співробітниками комунальних підприємств чи міської ради. У нас ведеться база людей, які хочуть мати роботу, і ми хочемо підтримати їх. З цієї бази беремо людей для тої чи іншої діяльності. Для центру ми кликали тих, хто знається на роботі з людьми, адже вона дуже відповідальна та копітка.
Які ініціативи розвиваються в центрі, як йде підготовка до зими?
Наш мер зробив потужний фонд, обійняв усіх маріупольців у всій країні цими центрами.
Для кожної сім’ї маріупольців в Україні зараз відбувається акція для наборів зимових принад.Там буде подушка, двоспальна ковдра, комплект постільної білизни та обігрівач. Тобто кожна сім’я, яка прийшла та написала заяву, отримає цей набір. Ми йдемо в зиму і це буде тепло та чудово. Для дітей від року до 14 видаватимуться теплі речі. За цим же принципом: мами приходили і писали заяву. Вже зовсім скоро видаватиметься цей теплий одяг, щоб вони були готові, коли ми увійдемо в зиму.

Для одинадцятикласників та випускників шкіл видавались ноутбуки. Є і програма для школярів, першачки отримували портфель та необхідну канцелярію. Ми розділили за категорією школярів, але всі вони отримували необхідне приладдя. Адже ми розуміємо, що для сім’ї у цих умовах — це дорого.
Незабаром, наприкінці місяця, на базах центрів і безпосередньо в Одесі відкриватиметься пункт побутових послуг: там працюватиме стоматолог, швачка, перукар та прачка. Вони поєднані в одному місці і послуги надаватимуться на безкоштовній основі. Для цього закуповується та береться в оренду велика кількість інвентарю. І знов таки працюватимуть маріупольці. Нам треба підтримати їхнє працевлаштування.

Прямо зараз відбувається тренінг по працевлаштуванню за підтримки центру зайнятості. Ми працюємо з понеділка по суботу до 18:00, так шість днів на тиждень трохи втомлюють, але коли бачиш ці щасливі очі — це неймовірно. Ми щасливі від того, що робимо.




Нагадаємо як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
Війна
Зеленський обговорив із Хмарою підготовку до «Рамштайну»: Основні потреби
Президент Володимир Зеленський напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» обговорив із міністром оборони Євгенієм Хмарою ключові потреби та пріоритети України.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Готуємось до зустрічі оборонної контактної групи у форматі «Рамштайн» уже завтра – міністр оборони Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці. Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією», – зазначив Зеленський.
Також на зустрічі з партнерами планують обговорити можливість збільшення фінансування виробництва дронів для Сил оборони та активізації спільних виробничих проєктів.
«Швидкість нашої роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати. Розраховую на змістовну зустріч», – зазначив Президент.
Крім того, Хмара доповів про виконання плану далекобійних ударів. За словами Зеленського, «наші українські дипстрайки досягають визначених цілей».
Президент також повідомив, що затвердив нові операції.
Як повідомлялося, попередня відбулася 8 вересня у віртуальному режимі під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Веса Стрітінга та Німеччини Бориса Пісторіуса. У ній взяли участь представники оборонних відомств 50 країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.
Фото: Володимир Зеленський / Фейсбук
Війна
Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО
Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.
«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».
Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.
Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).
Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.
Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.
Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.
У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: freepik
Війна
Кримський міст перекрили після атаки
Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.
“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.
Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)