Війна
Поцілувати маму, собаку, котів та й поїхати назад: громадська діячка з Одеської області в лавах ЗСУ
Є люди, які створені для громадської діяльності, вони думають, працюють та бачать інакше, завдяки чому і досягають чітких результатів. Серед них і Інна Перун, яка є старшим бойовим медиком та депутаткою Авангардівської селищної ради. Для “Дайджесту Одеси” вона розповіла, які складнощі трапляються на шляху військових.
Задачі бойового медика
Ми тренуємось постійно і щодня, адже не було такого, що нас готували до війни. Першого дня прийшли по своїй волі, щоб захищати країну. До речі багато людей із захворюваннями, через які не підлягають призову у мирний час. Але за доброї волі вони тут.
Задачі медика — навчити людей надавати собі допомогу при пораненнях, стежити за станом здоров’я, виконувати завдання від командування. Ротний медик має вчасно виявляти хворих, надавати первинну медичну допомогу, слідкувати за санітарно-гігієнічними та протиепідемічними заходами у роті, проводити медичну розвідку району, дислокації, а ще є бойові задачі, відтягування поранених. Воєнний медик роти займається здебільшого організацією та проведенням лікувально-евакуаційних заходів на полі бою.
Особисто для мене складних ситуацій не існує взагалі. Всі медикаменти ставляться на облік, тому якщо вони надходять постійно, проблем немає. Зазначу, що у нас є багато хворих людей, які потребують підтримки — от і все. На позиціях тут я єдина жінка. Сама собі створюю необхідні умови, а хлопці мені допомагають, з повагою відносяться. Пристосують до будь-яких умов.
Волонтерство
Я волонтер вже багато років, ще з початку війни. Зараз добре налагоджена волонтерська сітка, контакти, ми всі згуртовані та орієнтовні один на одного. Допомагаю не лише нашій військовій частині, а й іншим, з усіх потрібних напрямків. Це вдається завдяки тісній співпраці з багатьма громадськими організаціями.
За цей час, якщо їздила у звільнення, то дома майже і не була, волонтерила. Жодного разу не приїхала пуста в частину, завжди завантажена машина всякими речами, які нам потрібні. Виздів додому тому і не було, заїду на 15 хвилин: поцілувати маму, собаку, котів та й час їхати назад.
Забезпечення військових, допомога цивільних та зарплатня
Зараз нам всім потрібно йти до перемоги і вкладати всі зусилля в те, щоб побороти зовнішнього ворога і про внутрішнього теж не забувати. Мене, як громадську діячку багато що хвилює. Люди і військові мають бути розумніші.
Наприклад, нещодавно наша громада пекла крутеликі та всякі пиріжки для військових. Вони робили це для тієї частини, яка в місті. Але є різниця, адже ті військові, що в межах цивілізації, мають більше можливостей: можуть зайти в магазин, бо він є. А у нас багато позицій, де взагалі немає ні світла, води, приготувати їжу чи варіантів покращити ці умови. Як на мене, якщо є змога допомогти, то потрібно зробити це для тих, хто в складніших умовах.
Є бійці, які знаходяться в лісі, як мій молодший син Владислав. Вони 200 кілометрів їхали, щоб забрати ласощі. У всьому є різниця. Такі ж ситуації були зі зборами на автомобіль. Коли частині була потрібна ще одна машина, щоб вивозити поранених, то зібрали 23 тисячі. Цього вистачило лише, щоб полагодити стару, яку купили за власні кошти, і хоч якось вивезти хлопців. Були випадки, коли це не вдавалось за відсутності транспорту. А якось виходить, що люди, які не “на передку” збирають на ці ж самі автомобілі.
Багато хто пішов, не думаючи, що платитимуть зарплатню. У нас було так: двері бабахнули і сказала сину: “збирайся” по дорозі забрали брата і до військкомату. Перші півроку вся моя зарплатня йшла на армію, купувала, завозила, пересилала, заправлялись і так далі — все за власні кошти. Були випадки і несплати, затримок. Проте в мене немає такого, що армія чи країна, мені щось винна.
Потрібно зрозуміти, що ті люди, які мали бізнес, не працювали на мінімальну зарплатню. Вони залишили свої сім’ї, які теж потребують коштів зараз. Тобто військовий тут воює, годує свої сім’ї та ще й допомагає іншим.
А буває, що навіть форми немає у всіх. Наприклад, мені видали три комплекти форми 56 розміру при мому 48, тому купила собі сама. Звичайно, є умови повернення коштів, але немає часу у це заглиблюватись. Після війни будемо розбиратись. У сина горіла форма тричі. Він коригувальник і служить “на передку” вже десь півтора року. Коли він їхав на навчання в Німеччину, не було форми — знайшов натівську. А йому кажуть, що потрібна лише ЗСУшна, яка згоріла, а іншу — не видали. Я зняла з себе і віддала йому. Знову згорає форма і я віддаю свою. Бо тут я собі ще зможу купити, хоча й ціни на них високі, а він на своїй позиції — не зможе купити. Дали тобі одну форму, а далі ніхто не турбується про списування та видачу нових. Навушники, обладнання, телефони, дрони – це все за їх гроші, ті ж самі зарплати.
Плани після війни
Скоріш за все, після війни, залишусь в армії. А ще хочу попросити у своєї матері прощення за те, що я залишила її одну. У нас п’ятеро людей з сім’ї пішло в армію і вона залишилась сама. Ми їй допомагаємо, але я розумію, що це не замінює нашої присутності. Проте й повернутись я не можу, бо на мені лежить відповідальність за неї й всіх.
Нагадаємо, про історію військовослужбовиці за позивним Джейн.
Війна
Росія за тиждень випустила по Україні більш як 60 ракет, понад 1050 дронів і майже 1000 КАБів
Російська Федерація упродовж цього тижня застосувала проти України більше 60 ракет, понад 1050 ударних дронів і майже 1000 керованих авіаційних бомб.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці.
«Вчора ввечері завершилися пошуково-рятувальні роботи в Тернополі, на місці влучання ракети у житловий будинок. Чотири доби безперервно працювали рятувальники. Внаслідок цього російського злочину загинуло 33 людини, серед них шість дітей. Мої співчуття рідним та близьким. На жаль, шестеро досі вважаються безвісти зниклими», – зазначив Зеленський.
Президент подякував усім службам, які були залучені до ліквідації наслідків цього удару та працювали заради порятунку українців.
«Тривають аварійні роботи у Дніпрі, на місці влучання російського дрона біля багатоповерхівки. 14 людей постраждали від удару, серед них дитина. Дякую всім нашим службам, які оперативно спрацювали над ліквідацією пожежі й допомагають на місці. У Нікополі росіяни вдарили FPV-дроном, внаслідок чого травмували двох дітей та жінку», – додав він.
Як зауважив глава держави, вночі знову були удари по житловій та цивільній інфраструктурі, а також по об’єктах енергетики в різних регіонах України.
За його словами, протягом цього тижня Росія застосувала проти України понад 1050 ударних дронів, майже 1000 керованих авіаційних бомб та більше 60 ракет різних типів.
«Вже сьогодні наші радники працюватимуть у Швейцарії з представниками Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Франції та Великої Британії. Але паралельно з дипломатичним треком маємо робити все, щоб посилити наш захист від таких підлих російських ударів», – підкреслив Зеленський.
На його переконання, дуже важливо прискорювати реалізацію всіх домовленостей з партнерами України щодо систем та ракет до ППО.
«Дякую всім, хто допомагає захищати життя. Дякую кожному, хто працює для миру», – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 69 із 98 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора 22 листопада.
Фото: скріншот із відео
Війна
Пам’яті чемпіона України, навідника мотопіхотного батальйону Віктора Боржиєвського
Любив подорожі, бо саме в них відчував смак життя
Віктор Боржиєвський із Кам’янця-Подільського любив подорожувати, відкривати нові країни, підкорювати вершини і був чемпіоном України з гірського туризму. Він мав багато планів на життя – хотів одружитися і побачити ще більше світу, але коли розпочалася повномасштабна війна, добровільно став на захист України.
«Вітя народився 25 жовтня 1986 року. На світ з’явився просто на порозі пологового, так поспішав. Змалечку був патріотом, ще в садку зрозумів, що українець. Вдома я розмовляла російською, бо мій батько – росіянин. Коли і в людному місці спілкувалася російською, Вітя не соромився робити мені зауваження. Гарно вчився в школі. За яку б справу не брався, віддавався сповна», – згадує мама воїна Тетяна Олексіївна.
За її словами, син із дитинства захоплювався спортом. Спочатку це була боротьба, а потім баскетбол. На одному із тренувань Віктор зламав руку, після чого більше не повернувся до залу. Згодом захопився спортивним туризмом, якому присвятив багато зусиль та часу. У Кам’янці-Подільському він відвідував станцію юних туристів і долучився до команди «Вертикаль».

Після дев’ятого класу хлопець продовжив освіту в Кам’янець-Подільському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Далеко з рідного міста не хотів їхати, бо прагнув продовжувати займатися альпінізмом та скелелазінням зі своєю командою.
«Часто відвідував Карпати, а до анексії – Крим, безмежно любив рідний Кам’янець. Коли вступив до Одеської академії будівництва та архітектури, там теж знайшов клуб альпіністів, і разом із ним підкорив Ельбрус. Вітя хотів побачити світ. І якось під час літніх канікул за студентською програмою поїхав до Америки. Нам розповів, що їдуть багато студентів, а потім дізналися, що був сам. Там працював і втілив мрію – побачив Ніагарський водоспад. Після академії влаштувався в американську компанію на туристичні лайнери і відвідав чимало країн. Побував від Аляски, Канади до Австралії, Нової Зеландії, Індонезії, Бермудських островів», – додала мама.

Паралельно зі своїми захопленнями Віктор стежив за подіями в Україні. Під час Помаранчевої революції їздив на Майдан у Київ, в ході Революції Гідності підтримував рух країни до Європи. Рідні згадують його слова про те, що в українців немає нічого спільного з росіянами.

До повномасштабної війни Віктор працював інженером-лаборантом на цементному заводі. Він часто їздив у відрядження, а відпустки присвячував своєму хобі. Разом із друзями пройшов Туреччину із заходу на схід та мріяв побувати у Центральній Африці. Захоплювався подорожами, бо вважав, що вони дають відчути життя по-справжньому.
«Віктор любив свою роботу і завжди прагнув професійного розвитку. Ми пам’ятаємо його відповідальною, цілеспрямованою та хороброю людиною з гострим почуттям справедливості», – згадують колеги.

Після 24 лютого 2022 року Віктор сам пішов у ТЦК і долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді навідника 16-го окремого мотопіхотного батальйону. Виконував завдання на Луганщині, Харківщині, Запоріжжі. На війні діставав поранення, після яких щоразу повертався в стрій.
36-річний Віктор Боржиєвський загинув унаслідок кулі ворожого снайпера 17 березня 2023 року в селі Діброва на Луганщині.
«Надійшла cумна звістка для туристської спільноти Хмельниччини – на війні загинув кам’янчанин Віктор Боржиєвський. Віктор – вихованець Кам’янець-Подільської станції юних туристів, активно займався спортивним туризмом, успішно виступав у складі команди м. Кам’янця-Подільського на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Був суддею ІІ категорії, входив до складу головної суддівської колегії обласних чемпіонатів для учнівської та студентської молоді», – поінформували в Хмельницькому обласному центрі туризму та краєзнавства.

За словами тренера Героя Юрія Загоруйка, Віктор часто виступав на змаганнях і був п’ятиразовим чемпіоном України.
«Відповідальний, добрячий, надійний і дуже класна людина. У Кам’яці він був у команді «Вертикаль». Зараз майже вся команда – майстри спорту і кандидати в майстри спорту служать та захищають нашу Україну», – зазначив Юрій.
Віктора Боржиєвського поховали на Алеї слави центрального кладовища у Кам’янці-Подільському. У Героя залишилися батьки, брат і сестра.

Посмертно він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та удостоєний звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського». На фасаді коледжу, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку.
Честь Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Боржиєвський, Фейсбук-сторінка Наталя Ківільша, Хмельницький обласний центр туризму та краєзнавства, Кам’янець-Подільська міська рада
Війна
Росія посилює терор, коли мова заходить про можливі переговорні процеси
Коли мова заходить про будь-які можливі перемовні процеси, то росіяни завжди посилюють свій терор.
Про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук сказав у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Стала тактика для росіян в разі, коли заходить мова про будь-які можливі перемовні процеси – вони завжди посилюють терор, ми це бачили вже не один раз. І завжди ці процеси корелюються між собою”, – заявив речник.
Відповідаючи на питання, наскільки складно збивати такі цілі як “Шахеди” з берега, Плетенчук підтвердив, що останніми тижнями якраз саме на їхню (ВМС – ред.) долю припадає доволі велика кількість цих збитих БПЛА.
“У деяких випадках це навіть було 100% збиттів, особливо в денний період. Звісно, є ускладнення, саме тому, що мобільні вогневі групи розмістити в морі неможливо. І, відповідно, росіяни цим користуються, заходять з моря. Є і корабельний катерний склад, на рахунку якого теж далеко вже не перший десяток дронів за останні кілька тижнів”, – зазначив речник.
Відповідаючи на питання, він пояснив, що сезон штормів корелює плани, зокрема по застосуванню кораблів.
“У цьому році, якщо порівнювати з минулим, то я не бачу, щоб там так різко розпочався цей сезон штормів. Бачите, погода більш-менш тепла. Але із середини осені зазвичай до середини весни це – період штормів, коли навіть виходи в море здійснювати можна, а пуски – вже ні”, – сказав Плетенчук.
Речник зазначив, що якщо (у морі спостерігається – ред.) 3-4 бали і більше, то застосовувати ракетне озброєння з корабельних платформ уже доволі складно і небезпечно.
“Згодом, звісно, все одно цей сезон настане, і застосування (озброєння – ред.) буде ускладнено, так само, як і виходи в море”, – заявив він.
Плетенчук поінформував, що у пункті базування “Новоросійськ” у період штормів навігація є доволі складною.
“У Криму, звісно, всі ці речі набагато простіші: і навігація, і безпосереднє перебування”, – сказав речник ВМС.
Як повідомляв Укрінформ, Плетенчук заявив, що під час атаки на Ізмаїл зазнали пошкоджень три судна, які проігнорували попередження ВМС.
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращі планшети 2025 року: топ 5 моделей бюджетних і преміальних моделей (фото)
-
Цікаво6 днів agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Суспільство1 тиждень agoЗаставу за Труханова повністю не внесли Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Усі новини5 днів agoексперти назвали топ 3 ненадійних бренди (фото)
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Війна1 тиждень agoБалістика була націлена на Київ: Ігнат розповів, скільки ракет випустив ворог по столиці