Connect with us

Війна

Поцілувати маму, собаку, котів та й поїхати назад: громадська діячка з Одеської області в лавах ЗСУ

Published

on

Є люди, які створені для громадської діяльності, вони думають, працюють та бачать інакше, завдяки чому і досягають чітких результатів. Серед них і Інна Перун, яка є старшим бойовим медиком та депутаткою Авангардівської селищної ради. Для “Дайджесту Одеси” вона розповіла, які складнощі трапляються на шляху військових.

Задачі бойового медика

Ми тренуємось постійно і щодня, адже не було такого, що нас готували до війни. Першого дня прийшли по своїй волі, щоб захищати країну. До речі багато людей із захворюваннями, через які не підлягають призову у мирний час. Але за доброї волі вони тут.

Задачі медика — навчити людей надавати собі допомогу при пораненнях, стежити за станом здоров’я, виконувати завдання від командування. Ротний медик має вчасно виявляти хворих, надавати первинну медичну допомогу, слідкувати за санітарно-гігієнічними та протиепідемічними заходами у роті, проводити медичну розвідку району, дислокації, а ще є бойові задачі, відтягування поранених. Воєнний медик роти займається здебільшого організацією та проведенням лікувально-евакуаційних заходів на полі бою.

Особисто для мене складних ситуацій не існує взагалі. Всі медикаменти ставляться на облік, тому якщо вони надходять постійно, проблем немає. Зазначу, що у нас є багато хворих людей, які потребують підтримки — от і все. На позиціях тут я єдина жінка. Сама собі створюю необхідні умови, а хлопці мені допомагають, з повагою відносяться. Пристосують до будь-яких умов.

Волонтерство

Я волонтер вже багато років, ще з початку війни. Зараз добре налагоджена волонтерська сітка, контакти, ми всі згуртовані та орієнтовні один на одного. Допомагаю не лише нашій військовій частині, а й іншим, з усіх потрібних напрямків. Це вдається завдяки тісній співпраці з багатьма громадськими організаціями.

За цей час, якщо їздила у звільнення, то дома майже і не була, волонтерила. Жодного разу не приїхала пуста в частину, завжди завантажена машина всякими речами, які нам потрібні. Виздів додому тому і не було, заїду на 15 хвилин: поцілувати маму, собаку, котів та й час їхати назад.

Забезпечення військових, допомога цивільних та зарплатня

Зараз нам всім потрібно йти до перемоги і вкладати всі зусилля в те, щоб побороти зовнішнього ворога і про внутрішнього теж не забувати. Мене, як громадську діячку багато що хвилює. Люди і військові мають бути розумніші. 

Наприклад, нещодавно наша громада пекла крутеликі та всякі пиріжки для військових. Вони робили це для тієї частини, яка в місті. Але є різниця, адже ті військові, що в межах цивілізації, мають більше можливостей: можуть зайти в магазин, бо він є. А у нас багато позицій, де взагалі немає ні світла, води, приготувати їжу чи варіантів покращити ці умови. Як на мене, якщо є змога допомогти, то потрібно зробити це для тих, хто в складніших умовах. 

Є бійці, які знаходяться в лісі, як мій молодший син Владислав. Вони 200 кілометрів їхали, щоб забрати ласощі. У всьому є різниця. Такі ж ситуації були зі зборами на автомобіль. Коли частині була потрібна ще одна машина, щоб вивозити поранених, то зібрали 23 тисячі. Цього вистачило лише, щоб полагодити стару, яку купили за власні кошти, і хоч якось вивезти хлопців. Були випадки, коли це не вдавалось за відсутності транспорту. А якось виходить, що люди, які не “на передку” збирають на ці ж самі автомобілі.

Багато хто пішов, не думаючи, що платитимуть зарплатню. У нас було так: двері бабахнули і сказала сину: “збирайся” по дорозі забрали брата і до військкомату. Перші півроку вся моя зарплатня йшла на армію, купувала, завозила, пересилала, заправлялись і так далі — все за власні кошти. Були випадки і несплати, затримок. Проте в мене немає такого, що армія чи країна, мені щось винна. 

Потрібно зрозуміти, що ті люди, які мали бізнес, не працювали на мінімальну зарплатню. Вони залишили свої сім’ї, які теж потребують коштів зараз. Тобто військовий тут воює, годує свої сім’ї та ще й допомагає іншим.

А буває, що навіть форми немає у всіх. Наприклад, мені видали три комплекти форми 56 розміру при мому 48, тому купила собі сама. Звичайно, є умови повернення коштів, але немає часу у це заглиблюватись. Після війни будемо розбиратись. У сина горіла форма тричі. Він коригувальник і служить “на передку” вже десь півтора року. Коли він їхав на навчання в Німеччину, не було форми — знайшов натівську. А йому кажуть, що потрібна лише ЗСУшна, яка згоріла, а іншу — не видали. Я зняла з себе і віддала йому. Знову згорає форма і я віддаю свою. Бо тут я собі ще зможу купити, хоча й ціни на них високі, а він на своїй позиції — не зможе купити. Дали тобі одну форму, а далі ніхто не турбується про списування та видачу нових. Навушники, обладнання, телефони, дрони – це все за їх гроші, ті ж самі зарплати.

Плани після війни

Скоріш за все, після війни, залишусь в армії. А ще хочу попросити у своєї матері прощення за те, що я залишила її одну. У нас п’ятеро людей з сім’ї пішло в армію і вона залишилась сама. Ми їй допомагаємо, але я розумію, що це не замінює нашої присутності. Проте й повернутись я не можу, бо на мені лежить відповідальність за неї й всіх. 

Фото: з особистого архіву.

Нагадаємо, про історію військовослужбовиці за позивним Джейн.

Війна

ССО показали роботу на Донецькому напрямку

Published

on

Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян

Published

on

Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.

У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.

Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.

Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.

Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.

Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.

Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.

На кого поширюються обмеження

Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.

Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.

Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.

Які роботи дозволені

Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.

У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:

  • відсіччю збройній агресії проти України;
  • обороною України;
  • охороною державного кордону.

Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.

Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.

Обмеження діятимуть не назавжди

Новий режим має тимчасовий характер.

Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.

Чи означає це повну заборону перебування біля кордону

Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.

Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.

Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.

Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.

Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.

Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили місце запуску дронів у Донецьку, ворожі пункти управління і три РЛС

Published

on

Підрозділи Сил оборони України 9 вересня та в ніч на 10 вересня завдали уражень по низці пунктів управління підрозділів БПЛА, трьох радіолокаційних станціях та інших військових об’єктах російських загарбників.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

У тимчасово окупованому Донецьку уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників типу «Герань»/«Гербера».

Також уражені пункти управління підрозділів БПЛА в Осипенку Запорізької області, Комишуватому Донецької області, Токмаку Запорізької області, Ясногорівці та Очеретиному на Донеччині. Окремо уражені пункти управління підрозділів РФ в Луганському та Зайцевому Донецької області.

У Брянській області РФ уражені три радіолокаційні станції – у Павлині, Картушині та Антонівці (РЛС «Небо-СВ»).

Читайте також: Сили оборони уразили НПЗ у Ямало-Ненецькому регіоні РФ і порт у Дагестані

Крім того, у Трубчевську уражений наземний ретранслятор, призначений для управління ударними БПЛА типу «Герань»/«Гербера».

У районі Довжанська Луганської області уражений склад боєприпасів.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони у серпні засобами middle strike уразили 17 одиниць ППО та 30 пунктів управління росіян.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.