Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
На війні загинув керівник Музею окупації Києва – філії Музею історії міста Києва Віталій Штефан.
Як передає Укрінформ, підтвердження загибелі Штефана з’явилось на сторінці Музею Києва у Фейсбуці.
“Після закінчення університету Віталій працював за фахом, викладав історію, а у 2018 році долучився до музейної роботи, присвятивши себе збереженню та осмисленню історії Києва”, – зазначили співробітники музею.
Штефан долучився до лав Збройних сил України після початку повномасштабної війни. Він служив у 1-му батальйоні 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” стрільцем-помічником гранатометника.
У жовтні 2024 року Штефан зник безвісти на Курському напрямку.
Його загибель підтвердилась.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув актор театру “Дах” Ігор Постолов.
Фото: Музей Києва, Facebook
У Миколаєві за підтримки Європейського інвестиційного банку розпочали масштабну реконструкцію очисних споруд.
Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.
“У Миколаєві стартував важливий етап модернізації критичної інфраструктури – реконструкції міських очисних споруд каналізації. Проєкт реалізується за підтримки Європейського інвестиційного банку», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що наявний комплекс працює вже багато десятиліть і нині фактично вичерпав свій ресурс. Аеротенки, відстійники та бетонні резервуари мають критичний рівень зношеності, а частина об’єкта зазнала руйнувань через ворожі обстріли.
Підготовчі роботи вже третій місяць виконують фахівці компанії-підрядника «КСМ ГРУП». На майданчику працює сучасна важка та спеціалізована техніка.
Старі бетонні конструкції не просто демонтують і вивозять. Їх безпосередньо на об’єкті подрібнюють та переробляють у щебінь, який повторно використовують для облаштування тимчасових під’їзних шляхів.
Після завершення реконструкції Миколаїв отримає сучасний високотехнологічний комплекс, який відповідатиме світовим стандартам.
Це дасть змогу суттєво підвищити якість очищення стічних вод і покращити екологічний стан басейну Південного Бугу, зменшити споживання електроенергії та забезпечити надійну роботу системи водовідведення міста на багато років.
Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.
Фото: Миколаївська міська рада
Президент Володимир Зеленський представив колективу Міноборони новопризначеного керівника відомства Євгенія Хмару.
Про це повідомила пресслужба глави держави, передає Укрінформ.
Президент подякував Голові Верховної Ради та парламентаріям, які підтримали призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони, а також головнокомандувачу ЗСУ, начальнику Генерального штабу, секретарю РНБО, Прем’єр-міністру, урядовцям і командувачам за чітку роботу із Хмарою та командою Міністерства оборони.
«Важливо, щоб було повне взаєморозуміння, реальна взаємопідтримка на всіх рівнях між Міністерством оборони та нашою армією передусім і спільна швидка реакція на всі зміни в цій війні», – зазначив Зеленський.
Президент закликав міністра оборони та всіх, хто ухвалює рішення в Силах оборони, звірятися з тим, що реально потрібно фронту, ППО, далекобійним операціям і мідлстрайкам.
За словами Глави держави, насамперед необхідно провести аудит усіх домовленостей із партнерами: що реалізовано, а що досі очікує реалізації.
«ППО й антибалістика – це ключовий пріоритет. Не тільки це, але ключовий, і особливо перед зимою – ви добре це всі знаєте. Сьогодні була атака, і збиття крилатих ракет досягається на значному рівні, збиття дронів треба постійно нам збільшувати», – підкреслив Зеленський.
Він наголосив, що окремим викликом залишається захист міст і громад Херсонщини, Дніпропетровщини, Сумщини, Чернігівщини та інших прифронтових регіонів від щоденного російського терору.
«Треба дати відповідь на цей виклик. І так само – на виклик із російськими керованими бомбами. Нам потрібні свої засоби, які зможуть діяти проти таких ударів, зможуть діяти проти російської авіації», – наголосив Президент.
Ще одним завданням, за словами Зеленського, є збільшення кількості дипстрайків. Хмара має великий досвід у таких операціях ще із СБУ.
Потрібно забезпечити й реальні рішення та пропозиції в усьому, що стосується мобілізації, контрактів та ротацій воїнів.
«Дуже очікую системної спільної роботи на цьому напрямку ЗСУ та Міністерства оборони. Та більш людяного й системного підходу до вирішення організаційних питань у військах», – додав Глава держави.
За словами Президента, особливу увагу слід приділити пошуку необхідного ресурсу для сектору оборони. Кошти є одним із найбільших викликів і водночас спільним завданням для всієї держави.
У свою чергу Хмара подякував за довіру й зазначив, що та ефективність, із якою він працював у спецпідрозділі «Альфа» та загалом в СБУ, буде застосована і в Міністерстві оборони. Є три ключові пріоритети: фронт і посилення війська, люди, розвиток оборонної промисловості.
За словами міністра оборони, у центрі кожного рішення буде воїн – його життя та здоров’я, якість підготовки, забезпечення, зброї, медицини та відновлення. Міністерство оборони посилить співпрацю з партнерами, роботу зі зміцнення ППО, реалізацію програм виробництва балістики й антибалістики, масштабування дронових спроможностей та нарощування далекобійних ударів і мідлстрайків.
«Ми маємо чітке завдання від Верховного головнокомандувача налаштувати систему. Систему нашої оборони, виробництва й закупівель, постачання у війська. Наша задача – масштабувати те, що вже довело свою ефективність. Прибрати зайву бюрократію, додати швидкості рішенням, налаштувати змістовніший зв’язок міністерства з фронтом», – підкреслив Хмара.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.
Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони і заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на цю посаду.
За погодженням із Зеленським уряд призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов’язки міністра оборони. До цього він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа»).
18 серпня Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Хмари міністром оборони.
19 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Хмари з посади заступника міністра оборони. У цей же день Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони.
Фото: Офіс Президента
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Відбудова1 тиждень agoПолтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини
-
Політика1 тиждень agoПрезиденти України та Коста-Рики обговорили потенціал для співпраці між країнами
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Політика1 тиждень agoПутін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні
-
Усі новини1 тиждень agoВиверження вулкану Етна – аеропорт на Сицилії скасовує рейси