Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Українська ілюстраторка Маша Фоя створила обкладинку для нового випуску Guardian Weekly, присвяченого 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
У номері за 1 травня 2026 року британський тижневик виніс на обкладинку тему Чорнобиля та супроводив її спеціальним репортажем про нинішній стан пошкодженого укриття над четвертим реактором. Артдиректором обкладинки став Ендрю Стокс, який і запропонував Фої створити ілюстрацію.
“Ендрю поділився зі мною певною кількістю інформації зі статті та проговорив, яка тематика має бути присутня на обкладинці. У мене було три ідеї до обкладинки. Основні посили, які були закладені в ескізах, – це важливість захисту нового безпечного конфайнмента, відродження природи в зоні відчуження та сучасна загроза з боку російських атак дронами. У статті розглядається випадок влучання дроном у НБК у 2025 році. Хотілося передати атмосферу захисту у вигляді людських рук та реальність теперішньої загрози, тому кольорова гама наближена до реалістичної”, – розповіла ілюстраторка.
Це вже не перша співпраця видання з українською художницею. У березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії, Фоя створила для тижневика обкладинку про зруйнований Росією Маріуполь.
За словами Фої, робота над такими темами щоразу означає для неї не просто нове міжнародне замовлення, а й високу відповідальність за те, як український досвід візуально прочитають за кордоном.
У редакційному анонсі випуску Guardian Weekly журналіст Грехем Сновдон пише, що візуальна концепція Фої будується на контрасті між весняною красою і катастрофою, яка сталася у квітні 1986 року. Саме цей дисонанс ілюстраторка поклала в основу обкладинки: зелень і світло поступово переходять у тривожне небо, а сама композиція відсилає не лише до минулого, а й до теперішніх страхів довкола Чорнобильської АЕС.
Усередині номера вийшов репортаж Пьтра Соєра із Чорнобиля про стан захисного саркофагу над зруйнованим реактором, який потребує дорогого і термінового ремонту після російського удару дронами. У випуску також є матеріал Джонатана Воттса про екологічну спадщину Чорнобиля, зокрема про те, як зона відчуження стала простором вимушеного відновлення дикої природи.
Маша Фоя – київська ілюстраторка, яка працює на перетині комп’ютерної графіки та різних фактур. Співпрацювала з The Guardian Weekly, The New York Times, Scientific American, Die Zeit, Adobe. Серед її українських клієнтів, зокрема, видавництва “Видавництво Старого Лева”, Vivat, “Видавництво”, “Наш Формат”.
Як повідомляв Укрінформ, започаткували міжнародний конкурс ілюстраторів.
Фото: Маша Фоя
Уже 3 296 заявок від переселенців з тимчасово окупованих територій отримали підтвердження фінансування компенсації за втрачене житло.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«У межах програми “єВідновлення” вже 3 296 заявників отримали підтвердження фінансування. У застосунку “Дія” це статус “зверніться до нотаріуса” – можна переходити до оформлення і купівлі житла», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, загальна сума підтверджених заявок на ваучери становить 6,59 млрд грн. Житловий ваучер – це 2 млн грн на придбання житла: квартиру чи будинок, інвестування в будівництво або часткове погашення іпотеки.
Кулеба нагадав, що програма передбачає пріоритет для ветеранів, учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни. Саме ці категорії першими отримують фінансування у межах компонента «єВіновлення» для внутрішньо переміщених осіб, що втратили житло на тимчасово окупованих територіях.
За його словами, програма має дуже високий попит: у першу годину її запуску надійшло 5 тис. звернень. Загалом у програмі вже понад 37 тис. заяв, з яких понад 27,6 тис. погоджені комісіями на місцях.
Черга на отримання коштів формується автоматично і оновлюється щодня: щойно з’являється фінансування – заявники отримують повідомлення в «Дії».
Держава спрямувала майже 6,6 млрд грн на перший етап. Оператором програми є АТ «Укрпошта». Понад 1 тис. нотаріусів пройшли навчання і готові супроводжувати угоди. Після підтвердження фінансування є 60 днів, щоб укласти договір.
Паралельно уряд працює над залученням ще близько 3,9 млрд грн від Банку розвитку Ради Європи на подальше фінансування цієї компоненти.
Як повідомляв Укрінформ, з 1 травня 2026 року відкрилася можливість бронювання коштів у «Дії» у межах компонента програми «єВідновлення» для внутрішньо переміщених осіб, що втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Першими компенсації почнуть отримувати військовослужбовці та особи з інвалідністю І та ІІ груп.
Перемир’я на один день, 9 травня, яке пропонує Росія, є «абсурдом», і Польща не є прихильником згоди на таку пропозицію.
Про це в неділю, 3 травня, у Варшаві перед вильотом на саміт Європейської політичної спільноти заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає Укрінформ.
Як він зазначив, поки що сигнал, який надійшов із Москви, стосується одноденного перемир’я лише для того, щоб у Москві міг відбутися парад.
«Але ж це абсурд. Я жодним чином не буду переконувати Президента Зеленського погоджуватися на такого типу пропозиції. Якщо була б можливість перемир’я і припинення кровопролиття не на кількадесят годин – лише тому, що так зручно Путіну, – а як вступ до серйозних мирних переговорів, тоді, звичайно, Польща підтримуватиме це усіма силами», – наголосив Туск.
Польський прем’єр також підкреслив, що тем для польсько-українських переговорів завжди багато. Він зауважив, що наближається велика конференція в Гданську щодо відбудови України.
«У Жешуві (конференція з відбудови України – ред.) я говорив про те, що для мене особливо важливо: говорити не лише про відбудову України, що в буквальному сенсі також є в інтересах Польщі, але й про те, як зміцнити безпеку Польщі через військову співпрацю також і з Україною», – наголосив польський прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Туск під час візиту до Єревана проведе двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським.
Під час нещодавньої конференції «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», що відбулася 27 квітня у Жешуві, глава польського уряду Туск заявив, що Польща будуватиме «флот дронів», що спиратиметься на досвід України та її технології.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у четвер, що Росія має намір припинити вогонь 9 травня незалежно від згоди чи відмови України від тимчасового перемир’я.
Президент України заявив, що Російська сторона може запропонувати Заходу скасувати санкції проти деяких російських компаній в обмін на припинення вогню з Україною.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Події4 дні agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Одеса1 тиждень ago
Висадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Політика6 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю