Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Києві з 3 по 5 липня відбудеться четвертий фестиваль «Протасів Яр» пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади «Холодний яр» Романа «Сенеки» Ратушного.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці.
Цьогорічним гаслом фестивалю стануть слова філософа-стоїка Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».
У програмі «Протасового Яру» заплановані дискусії й публічні розмови, музика, театральні та музично-поетичні перформанси, екскурсії, спеціальні події від дружніх українських фестивалів, а також дитяча галявина.
«Водночас ми збираємось у момент, коли Протасів Яр знову під загрозою. Боротьба за нього триває в судах. Доля найбільшої частини Протасового Яру (приблизно 16 гектарів з 21-го) досі під великим питанням. На сьогодні існує серйозна загроза того, що на Протасі можуть почати забудову, оскільки з більшої частини вже забрали природоохоронний статус, а землі не віддадуть громаді, а залишать у приватних руках. Тоді питання забудови, проти якої боровся Роман Ратушний разом з усією місцевою громадою, – лише питання часу», – йдеться на сторінці фестивалю.
Саме тому цьогорічний логотип фестивалю доповнює розірвана будівельна стрічка – як нагадування про те, що боротьба триває.
«Це наш спосіб сказати: ми пам’ятаємо, за що боровся Роман. І ми не готові це віддати», – наголосили організатори.
Фестиваль пройде на галявині Протасового Яру.
Як повідомлялося, основна мета фестивалю «Протасів Яр» – популяризація сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного.
Роман Ратушний у 2019 році очолив громадське об`єднання «Захистимо Протасів Яр», яке виступало проти побудови багатоповерхівок у парковій зоні столиці. Після початку вторгнення Росії Роман пішов добровольцем до лав Сил оборони України. Він загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Поховали Романа на Байковому кладовищі.
Після загибелі Романа його справу продовжують однодумці з громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
У липні 2022 року Протасів Яр отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду, а у 2023 році заказнику присвоєно ім’я Романа Ратушного.
Відбудова
Кулеба обговорив з міністром фінансів та економіки Польщі підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба провів зустріч з міністром фінансів та економіки Республіки Польща Анджеєм Доманським.
Як передає Укрінформ, про це Кулеба повідомив у Фейсбуці.
“Серед пріоритетів партнерства – модернізація транспортної та прикордонної інфраструктури, розвиток залізничного й автомобільного сполучення, збільшення пропускної здатності кордону та розвиток логістичних коридорів між Україною та ЄС. Особлива увага – модернізації пунктів пропуску “Ягодин – Дорогуськ”, “Рава-Руська – Гребенне” та “Краковець – Корчова”, – написав він
За словами віцепрем’єра, в умовах війни транспортна співпраця між Україною та Польщею має стратегічне значення: “Йдеться не лише про економіку чи логістику – це питання стійкості наших держав, стабільності транспортних коридорів та інтеграції України до європейського ринку”.
Окремо міністри обговорили підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026.
Як зазначив Кулеба, Мінрозвитку відповідатиме за напрям Local and Regional Dimension – блок, присвячений стійкості громад, розвитку місцевого самоврядування та практичному досвіду українських регіонів під час війни. Також вперше буде проведено Інфраструктурну платформу – окремий майданчик для обговорення великих транспортних та інфраструктурних проєктів і залучення приватного сектору до їх реалізації.
“Зацікавлені у широкому залученні польського бізнесу до відбудови України, зокрема через нові механізми співпраці у форматі G2G та реалізацію спільних проєктів у форматі публічно-приватного партнерства”, – підкреслив Кулеба.
Віцепрем’єр подякував Польщі за підтримку України і готовність розвивати практичне партнерство у сфері відновлення, інфраструктури та економічної інтеграції.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, планують підписати польсько-українську міжурядову угоду, щодо якої вже кілька місяців тривають переговори між робочими групами.
Фото: Олексій Кулеба, Фейсбук
Присутність української держави в Євросоюзі має бути повноцінною та повноправною.
Про це Президент Володимир Зеленський поінформував у своєму зверненні, повідомляє Укрінформ.
Він зазначив, що українська влада активно веде дипломатичну роботу з партнерами в Євросоюзі, щоб наблизити членство України в ЄС.
“Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має, справді, глобальну роль. Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною”, – заявив Зеленський.
Президент акцентував увагу на важливості відкриття кластерів.
“Важливо змістовно рухатись у перемовинах. Важливо працювати на 100% заради безпеки, заради наших людей. Дякую всім, хто з нами, хто з Україною! Слава Україні”, – поінформував він.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку “асоційоване членство”.
Відповідно до німецького плану, країна може спочатку приєднатися як “асоційований член”, що дозволить їй участь у засіданнях лідерів та міністрів без права голосу.
Фото: ОП
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити