Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

4 роки ago

06.03.2023

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:

Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.

Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.

Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Суспільство

ДП Ліси України сплатить мільйони за вирубку на Херсонщ…

Published

54 секунди ago

07.11.2026

Головний з новин

Державне підприємство “Ліси України” виплатить до державного бюджету майже 2,5 мільйона гривень шкоди. Підприємство притягнули до відповідальності за проведення суцільної рубки лісу на Херсонщині без обов’язкової оцінки впливу на довкілля.

Про це йдеться у рішенні Господарського суду Одеської області.

Позов Херсонської обласної прокуратури задовольнили повністю. Оскільки місцеве лісове господарство раніше реорганізували, усю суму збитків та судовий збір зобов’язали сплатити його правонаступника — ДП “Ліси України”. Нараховані кошти спрямують до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища.

За даними суду, у 2023–2024 роках у Великоолександрівському лісництві зрубали 4,5 гектара лісу після пожеж, спричинених бойовими діями. Фахівці виявили понад пів тисячі пеньків від знищених дерев. Збитки довкіллю оцінили у 2 мільйони 499 тисяч 591 гривню.

Читайте також: Суд призначив розгляд справи щодо повернення державі земель на Херсонщині

Лісники аргументували свої дії наявністю спеціальних дозвільних документів і проведенням санітарних заходів. Проте за законом проведення суцільних рубок площею понад 1 гектар вимагає обов’язкової екологічної експертизи, якої підприємство не здійснило. Суд визначив, що відсутність ОВД не виправдовується воєнним станом, оскільки територія не перебувала в окупації чи оточенні, також ту не відбувалися безпосередньо бойові дії.

Юлія Калабайда

Джерело

Суспільство

Двох колишніх посадовців військової частини на Одещині судитимуть за незаконні виплати

Published

2 хвилини ago

07.11.2026

Головний з новин

Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо двох колишніх посадовців військової частини, які організовували незаконне нарахування підлеглим виплат за нібито виконання бойових завдань. Обвинувальні акти скеровано до суду.

Із січня 2025 до січня 2026 року фігуранти в різний час обіймали посаду заступника командира окремого батальйону охорони та обслуговування Регіонального управління. Кожен із них під час перебування на посаді використовував однакову схему.

Посадовці оформлювали документи про відрядження підлеглих до чинних угруповань Сил оборони для виконання бойових завдань. Насправді військовослужбовці залишалися в Одесі. На підставі цих документів підлеглим безпідставно нараховували додаткову винагороду за нібито участь у бойових діях. Загалом із бюджету їм виплатили понад 1 млн гривень.

Під час досудового розслідування обидва фігуранти повністю відшкодували завдані державі збитки. Колишніх посадовців обвинувачують у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні.

Джерело

Одеса

СБУ викрила агента РФ у ЗСУ, який наводив удари на півдні

Published

3 хвилини ago

07.11.2026

Головний з новин

Затримання зрадника. Фото: Служба безпеки України

У лавах ЗСУ викрили військового, якого підозрюють у роботі на російську ФСБ. За даними слідства, він передавав координати українських позицій на Херсонському та Запорізькому напрямках. Для прихованого зв’язку з куратором чоловік використовував 18 смартфонів і змінив 77 номерів. Після втечі з частини його затримали.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Службу безпеки України.

Агент РФ у ЗСУ

За даними слідства, російським агентом виявився військовослужбовець за контрактом. Чоловік шукав можливість швидко заробити гроші через тематичні Telegram-канали. Саме там на нього звернули увагу представники ФСБ та згодом завербували.

Після цього контрактник почав збирати інформацію про українські військові об’єкти на південному фронті. Він записував голосові повідомлення для російського куратора, у яких детально описував місця проходження служби. Особливо росіян цікавили інженерні переправи та оборонні укріплення ЗСУ, розташовані за 5–10 кілометрів від лінії фронту. Також підозрюваний позначав на Google Maps позиції сусідніх українських підрозділів і передавав їхні координати ворогу.

Приховування діяльності

Щоб уникнути викриття, військовий постійно змінював засоби зв’язку. За інформацією СБУ, він мав 18 смартфонів, у яких кожні два дні міняв SIM-картки. Загалом для спілкування з російськими спецслужбами чоловік використав 77 телефонних номерів. Через ці пристрої він передавав інформацію, яку російські війська використовували для атак на Херсонському та Запорізькому напрямках.

Читайте також:

Згодом підозрюваний самовільно залишив військову частину та спробував переховуватися. Спочатку він вирушив до Одеси, а потім планував перебратися до Миколаєва. Однак співробітники СБУ встановили його місцеперебування та затримали. Перед цим українські спецслужби вжили заходів, щоб убезпечити позиції Сил оборони, інформацію про які міг передати агент.

Що загрожує

Затриманому повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану та самовільне залишення військової частини. Наразі чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Якщо його провину доведуть у суді, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Викриття інших зрадників

Раніше, на Миколаївщині затримали військовослужбовця однієї з артилерійських бригад ЗСУ, якого підозрюють у співпраці з російською ФСБ. За даними слідства, він передавав ворогу інформацію про українські підрозділи в Миколаївській та Одеській областях, а також збирав дані про логістичні склади й розташування військової техніки. Ці відомості могли використовувати для підготовки ракетних і дронових ударів по півдню України.

За даними СБУ, чоловіка завербували через Telegram після того, як він самовільно залишив військову частину. Після цього він повернувся до служби й передавав куратору зібрані дані через анонімний чат. Під час обшуку у військового вилучили смартфон із доказами співпраці з російською спецслужбою. Йому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права на заставу, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі затримали 20-річного агента російських спецслужб, який встановлював GPS-трекери на бензовози та військові паливозаправники. За їхньою допомогою ворог планував визначити розташування українських нафтобаз і завдати по них ракетно-дронових ударів.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині правоохоронці затримали місцевого безробітного, який за завданням ФСБ стежив за АЗС, військовими бензовозами та вантажними ешелонами. За даними слідства, чоловік мав встановлювати GPS-трекери на потрібні ворогу об’єкти, щоб російські військові могли відстежувати їхнє переміщення. Затримали агента саме під час спроби встановити такий пристрій на військовий бензовоз.

Джерело