Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
До 1 квітня 2026 року влада Грузії продовжила для біженців України право користуватися низкою медичних послуг нарівні з місцевими жителями.
Організацією надання медичної допомоги займається міністерство у справах внутрішньо переміщених осіб, праці, охорони здоров’я та соціального захисту Грузії, повідомляє News Georgia.
Що доступно українським біженцям у рамках держпрограм у Грузії:
- імунізація;
- лікування туберкульозу, ВІЛ та СНІДу;
- допомога матері та дитині;
- психіатрична підтримка;
- лікування діабету;
- діаліз;
- допомога при рідкісних захворюваннях і за необхідності постійного замісного лікування;
- консультації та невідкладна допомога, включно з пологами та екстреною вакцинацією.
Точно такі самі послуги держстраховка покриває громадянам Грузії.
Право на пільги мають українці, які постійно проживають у Грузії. Статус постійного проживання зберігається під час короткострокових поїздок (терміном до трьох днів), але втрачається під час тривалих від’їздів із країни.
Крім того, на аналогічний період продовжено виплати допомоги для біженців з України. Вони становлять 300 ларі (4716 грн) на сім’ю і 45 ларі (880 грн) на людину.
Водночас допомогу в 45 ларі на людину не виплачуватимуть тим, хто вже отримує аналогічну допомогу за Законом Грузії про міжнародний захист або покинув країну. Допомога в 300 ларі для сім’ї також припиняється, якщо всі її члени покинули Грузію.
Станом на 30 червня 2025 року кількість українців, які знайшли притулок від війни в Грузії, була 29 230 осіб.
Нагадаємо, минулого місяця колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням внести його до списку цивільних полонених війни. Він стверджує, що його незаконно утримує проросійський режим у Грузії, а переслідування пов’язане з його українською громадянською та політичною діяльністю.
Також повідомлялося, що біженці з України, які знайшли притулок за кордоном після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну, мають декларувати свої доходи, отримані в країнах тимчасового проживання.
«Велика українська енциклопедія – універсальна енциклопедія, яка є одним із провідних ретрансляторів національної ідеї та національної культури, орієнтована на формування української ідентичності», – йдеться у повідомленні.
Проєкт реалізується у двох форматах – друкованому та онлайн. Електронна версія — е-ВУЕ – функціонує як постійно відкрита цифрова бібліотека з верифікованою інформацією, оперативним доступом до матеріалів та можливістю зворотного зв’язку з користувачами.
У ВУЕ наголошують, що в умовах інформаційного суспільства зростає роль якісного контенту, який слугує орієнтиром у потоці інформації та допомагає уникати дезінформації.
Велика українська енциклопедія позиціонується як інтелектуальна візитівка держави та символ національної інтелектуальної спроможності. Проєкт є багатоаспектним науковим продуктом, орієнтованим на широку аудиторію та доступним для різних категорій користувачів.
З метою короткого ознайомлення аудиторії з ВУЕ підготовлено проморолик проєкту.
Як повідомлялося, онлайн-версія Великої української енциклопедії існує з 2018 року.
“Загальний обсяг міжнародної допомоги, спрямованої у останні чотири роки на потреби регіону, сягнув 333 мільйонів євро. Ці ресурси стали вагомим чинником стабілізації громад, відновлення критичної інфраструктури та підтримки місцевої економіки в умовах воєнних викликів”, – сказав Кім.
За його словами, особливе місце у системі міжнародного партнерства Миколаївщини посідає співпраця з Королівством Данія, яка має стратегічний і довгостроковий характер. «Ми пишаємося тим, що саме Королівство Данія є партнером Миколаївської області. Разом ми маємо серйозні та довгострокові плани з відновлення регіону. Данія з перших днів демонструє швидку та ефективну реакцію на події як у Миколаївській області, так і в Україні загалом. Сьогодні це надійний, послідовний і передовий партнер», — наголосив начальник ОВА.
Упродовж 2022–2025 років обсяг підтримки з боку Данії становив понад 190 мільйонів євро. У межах нового етапу партнерства на 2025–2028 роки передбачено додаткове фінансування в обсязі 225 мільйонів євро.
За словами керівника області, ці кошти не надходять до Миколаївської ОВА: фінансування спрямовується безпосередньо громадам, а реалізацію проєктів здійснюють визначені данською стороною міжнародні організації-партнери, зокрема UNDP, UNOPS, Європейський інвестиційний банк та NEFCO.
Завдяки міжнародній допомозі громади Миколаївщини з 2022 року системно отримують ресурси для відновлення інфраструктури та забезпечення базових послуг населенню. Зокрема, за цей період громадам передано 394 одиниці техніки для відновлення і розвитку територій, з яких 128 одиниць — у 2025 році. Йдеться про спеціалізований медичний транспорт, шкільні автобуси, пожежні автомобілі, екскаватори, транспорт для перевезення осіб з інвалідністю, самоскиди, мікроавтобуси та вантажні підйомники.
Окремим напрямом стала підтримка соціальної інфраструктури. В області вже встановлено 26 модульних будинків і фельдшерсько-акушерських пунктів, а у 2026 році заплановано введення в експлуатацію ще 54 таких об’єктів. Паралельно реалізується грантова підтримка малого та середнього бізнесу.
З 2022 року фінансову допомогу отримали 2660 підприємців на загальну суму 123 мільйони гривень, а у 2025 році гранти було надано 891 підприємцю на суму 43 мільйони гривень.
Як повідомлялося, Данія, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вклала у відновлення та розвиток Миколаївської області 213 млн євро.
Фото ілюстративне
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів
-
Одеса1 тиждень agoСвітло на Одещині повертається після масованої атаки