Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Києві проходять зйомки урбаністичної драми «Місто» – сучасної адаптації однойменного роману одного з найвидатніших прозаїків «Розстріляного відродження» Валер’яна Підмогильного.
Уже 3228 українських родин придбали власне житло завдяки житловим ваучерам у межах компонента програми єВідновлення «Житло для ВПО з ТОТ».
Про це повідомляє Міністерство розвитку, громад та територій, передає Укрінформ.
У Мінрозвитку зазначили, що з моменту старту фінансування бронювання коштів – 1 травня 2026 року, вже майже 100% заброньованих ваучерів реалізовано.
«Найважливіший результат для нас — тисячі родин, які через російську агресію втратили свої домівки та були змушені залишити тимчасово окуповані території, вже знову мають власне житло. Сьогодні це вже 3228 родин. Серед них — майже 600 родин маріупольців, загалом понад 1 160 родин із Донецької області, понад 1 200 — з Луганської, близько 400 — із Запорізької та ще майже 400 — із Херсонської області», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Він зауважив, що попит на програму залишається дуже високим — отримали понад 42 тисяч заявок.
«Продовжуємо залучати додаткове фінансування. Під час Ukraine Recovery Conference 2026 підписано угоду з Банком розвитку Ради Європи про залучення 80 млн євро для підтримки у реалізації програми. Це дозволить ще більшій кількості внутрішньо переміщених осіб, наших військових та ветеранів, отримати власне житло», – додав урядовець.
Загальна площа придбаного житла перевищила 185 тисяч квадратних метрів. Найбільше житла придбано у Київській області — понад 629 ваучерів на суму більше 1,3 млрд грн.
До лідерів також входять Дніпропетровщина — 432 ваучери на понад 862 млн грн, Одещина — 382 ваучерів на понад 763 млн грн, місто Київ — 335 ваучерів на 669 млн грн.
Крім того, залишилися не використаними понад 100 житлових ваучерів у Миколаївській, Харківській, Івано-Франківській та Черкаській областях.
Загалом житло за ваучерами придбали у 22 регіонах України. Майже 88% придбаного житла – квартири, ще близько 11% — приватні будинки. Понад 87% житла придбано на вторинному ринку.
Загалом на участь у програмі подано понад 42 тисяч заяв. Більш як 38 тисяч із них вже розглянуті та погоджені місцевими комісіями.
У межах першого етапу програми, що передбачає надання житлових ваучерів внутрішньо переміщеним особам, які виїхали з тимчасово окупованих територій та мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, було погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн.
Як повідомлялося, житловий ваучер — це державна гарантія на суму 2 млн грн для придбання власного житла. За умовами програми, якщо заброньовані кошти не використовуються протягом 60 днів, вони повертаються до програми та спрямовуються наступним заявникам. У такому випадку людина може повторно подати заявку та знову стати в чергу. Після успішного бронювання люди отримують у застосунку Дія оновлений статус «Зверніться до нотаріуса», що означатиме можливість переходити до оформлення купівлі житла.
Фото: freepik
Народні депутати Євген Яковенко, Олег Воронько, Василь Німченко, Георгій Мазурашу і Валерій Гнатенко готові взяти на поруки депутата Миколу Тищенка, якому інкримінують прохання надати неправомірну вигоду, легалізацію коштів та внесення недостовірних відомостей до декларації.
Відповідне клопотання п’яти парламентаріїв зачитав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський під час засідання з обрання Тищенку запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.
«Враховуючи наш постійний робочий контакт в межах парламентської діяльності, я маю всі можливості безпосередньо комунікувати з Миколою Тищенком і контролювати виконання ним процесуальних обов’язків. Я гарантую суду, що Микола Тищенко не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджатиме кримінальному провадженню і з’являтиметься за кожним викликом слідчого, прокурора або суду», – сказав у суді депутат Воронько.
Своєю чергою Тищенко заявив у суді, що докази щодо нього буцімто були отримані незаконним шляхом і змонтовані, а кримінальна справа стосовно нього щодо нібито вимагання грошей у власників кол-центру у Дніпрі “побудована на свідченнях представників кримінального угруповання «Хімпром»”, яке входить до російського картелю.
Також він важає, що НАБУ перебирає на себе повноваження НАЗК, коли виявляє ознаки незаконного збагачення. Депутат заявив, що НАЗК неодноразово перевіряла його декларацію про доходи і не виявила ознак незаконного збагачення.
Як повідомлялося, 29 червня антикорупційні органи повідомили про підозру народному депутату у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації.
За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих кол-центрів, попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад 1 млн дол. неправомірної вигоди. За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак, за інформацією правоохоронців, неправомірної вигоди він не отримав.
Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За даними правоохоронців, законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося.
Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за версією слідства, умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.
Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу.
За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про народного депутата Миколу Тищенка.
Крім того, у Шевченківському районному суді Дніпра розглядається кримінальна справа щодо народного депутата Миколи Тищенка за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та побитті колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.
Державне бюро розслідувань встановило, що 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата протиправно позбавила волі учасника бойових дій. Його утримували впродовж певного часу та завдали тілесних ушкоджень. За даними слідства, це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили і спецзасобів.
У 2023 році Тищенка виключили з партії «Слуга народу» та звільнили з посади заступника голови фракції. Це сталося після його поїздки до Таїланду на «зустріч з виборцями».
-
Політика5 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство5 днів agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт7 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoДанія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів
-
Події1 тиждень agoУ Бучі в межах фестивалю O-Fest виступлять виконавці з десяти країн