Про це кореспонденту Укрінформу розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України Яна Яковишина.

“На цій території місцеві жителі під час городніх робіт постійно знаходили трипільську кераміку, фрагменти від жител. Тому цього року з дозволу власників ми провели розвідкові роботи. Заклали невеликі шурфи, щоб подивитися, чи збережений культурний шар, і натрапили на трипільське житло. Ми визначили його розміри: довжина – 10 метрів, ширина – сім”, – розповіла Яковишина.

За її словами, якщо вдасться домовитися з львівськими геофізиками про співпрацю, то зимою на цій території проведемо геомагнітне сканування.

“Трипільські поселення дуже часто були знищені вогнем, а перепалена глина дає певне магнітне випромінювання. І спеціальним приладом це все фіксується потім на карті. Тобто ми будемо мати фактично мапу поселення, яке знаходиться на цій території завдяки геомагнітній розвідці”, – додала археологиня.

Навесні науковці планують дослідити трипільське житло, яке вони виявили, та провести на цьому місці розкопки.

“Коли ми розкриємо це житло, то будемо мати уявлення, як воно виглядало, чи збереглися якісь інтер’єрні елементи – піч чи, можливо, вівтар. Також ми виявили кісточки тварин, які можуть допомогти визначити точний час побудови цього житла після проведення радіокарбонного аналізу. Якщо орієнтовно визначити вік трипільського житла за виявленою керамікою, то це приблизно шість тисяч років”, – додала Яковишина.

За словами фахівчині, житло виявили на території, де десятки років тому було відкрите трипільське поселення площею близько один гектара. Ця локація над річкою Збруч, з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише від сторони мису. Саме у таких місцях оселялися трипільці, розповіла експертка.

Як повідомляв Укрінформ, два трипільські поселення на Тернопільщині внесли до попереднього списку ЮНЕСКО.

Фото Гусятинського краєзнавчого музею

Як повідомили кореспонденту Укрінформу в МЗС Нідерландів, кошти будуть спрямовані на немілітарну підтримку, зокрема на відновлення енергетичної системи та критичної інфраструктури, гуманітарну допомогу та підтримку приватного сектору.

“Уряд додатково виділить 327 мільйонів євро на період 2027-2029 років для сприяння відновленню та відбудові України. Ця сума доповнює раніше обіцяні 878 мільйонів євро немілітарної допомоги на цей період”, – повідомило відомство.

За словами міністра закордонних справ Нідерландів Тома Берендсена, геополітична ситуація у світі змінюється, тому Європі та Нідерландам необхідно посилювати власні позиції.

“Глобальна геополітична ситуація змінюється. Європа і Нідерланди можуть вийти з цього процесу сильнішими, але ми повинні активізувати наші зусилля вже зараз. Уряд залишається відданим справі забезпечення нашої безпеки, зокрема й шляхом підтримки України. А задля розбудови сильнішого ЄС ми зосереджуємося на підвищенні конкурентоспроможності та модернізації бюджету”, – заявив він.

Загалом уряд Нідерландів також передбачив 1,1 мільярда євро додаткового фінансування співробітництва з метою розвитку у 2027–2029 роках. Ці кошти планують спрямувати, зокрема, на гуманітарну допомогу, боротьбу зі зміною клімату, безпеку, підтримку прийому біженців у регіонах поблизу зон конфліктів та зміцнення демократичної правової держави.

Крім того, уряд прагне зміцнити міжнародні позиції нідерландських компаній та підвищити їхню здатність генерувати доходи.

Для цих компаній надзвичайно важливими є відкриті ринки, чіткі правила та чесна конкуренція. Водночас одним із пріоритетів залишається зменшення залежностей: уряд прагне зробити Нідерланди та Європу більш стійкими до економічного тиску.

“Конфлікти, бідність, хвороби та зміна клімату не зупиняються на державних кордонах і часто найсильніше вражають найбільш уразливих людей. Саме в час, коли міжнародне співробітництво та міжнародний правопорядок перебувають під тиском, країни повинні й надалі знаходити спільну мову та брати на себе відповідальність. Нідерланди роблять це, допомагаючи людям, які опинилися у кризових ситуаціях, підтримуючи наших союзників, таких як Україна, та спільно з іншими країнами працюючи заради миру, безпеки й сталого розвитку. Адже те, що відбувається в інших частинах світу, зрештою впливає і на нас”, – зазначив міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва з метою розвитку Сьорд Сьордсма.

Також виділять 35 мільйонів євро на зміцнення мережі нідерландських посольств і консульств.

У найближчі роки ці кошти, зокрема, використовуватимуть для відкриття нових посольств та інвестицій у вже наявні дипломатичні представництва. Уряд при цьому зосереджуватиметься на важливих ринках, що розвиваються, у країнах із великим геополітичним значенням, а також на регіонах, де Нідерланди можуть сприяти захисту прав людини та демократії.

У 2029 році Нідерланди головуватимуть у Європейському Союзі. Міністерство закордонних справ Нідерландів координуватиме та організовуватиме головування. На ці потреби уряд загалом виділить понад 156 мільйонів євро.

Варто зазначити, що традиційно у третій вівторок вересня відбувається Prinsjesdag (День принца – ред.) – це щорічний важливий день у політичному житті Нідерландів, коли уряд офіційно представляє парламенту державний бюджет на наступний рік і основні плани уряду.

Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах закликають Європу розробити власні перехоплювачі для балістичних ракет.

Про це вона сказала в телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.

“Офіційно він (Кравченко – ред.) перебуває у відрядженні… Я якраз входжу в цей комітет ПАРЄ по темі українських дітей, на який нібито збирався генеральний прокурор… Я, власне, мала би там бути, але не поїхала через те, що в нас дуже важливі голосування в парламенті. …Можу підтвердити, що з самого початку (бо нам розіслали програму заздалегідь) не передбачалася участь жодного представника Генеральної прокуратури. Очевидно, що й не було запрошення”, — заявила Кравчук.

Вона зауважила, що інформація про те, що нібито організатори мали оплатити це відрядження, теж не може відповідати дійсності. На думку депутатки, варто додатково розслідувати, яким чином відрядження Кравченка було оформлене офіційно.

Як повідомляв Укрінформ, 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.

14 вересня до ВР надійшло подання Президента про звільнення Кравченка з посади генпрокурора.

Раніше Президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.

Кравченко того ж дня заявив, що перебуває у відрядженні за кордоном. У ЗМІ з’явилась інформація, що генпрокурор самостійно оформив собі відрядження до Парижа, щоб нібито взяти участь у слуханні парламентської мережі ПАРЄ.

4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції “Карфаген” викрили злочинну організацію, яка нібито системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти. За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.

Водночас в Офісі генпрокурора заявили про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.

6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджує, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.

Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.