Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Рівненський академічний обласний театр ляльок готує виставу, адаптовану для дітей з інвалідністю, і звертається до глядачів із проханням за можливості надати ляльки Барбі для її прем’єри.
Про це у Телеграмі заявив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Для цієї прем’єри театр просить глядачів, за можливості, поділитись ляльками Барбі. Їх можна принести безпосередньо в установу, де вони, після стилізації художниками-бутафорами, стануть частиною цієї вистави. Орієнтована постановка на вік 5+», – написав голова облради.
Зазначається, що прем’єру вистави запланували на липень, над її назвою ще працюють. Постановка розповідатиме про сім нот, одна з яких – Мі – є незвичайною. Це є аналогією до того, що діти можуть мати власні особливості. До роботи над виставою директор театру запросив молодих випускників КНУТКіТ імені І. Карпенка-Карого.
Наголошується, що виставу адаптують для дітей з інвалідністю. Її створюють під формат сцени в укритті, тобто вона розрахована на кількість до 30 глядачів. З нею також планують подорожувати областю.
«Щоб була така чиста інклюзія – то такого ми ще не робили. Це буде і нам цікаво», – розповідає директор Рівненського академічного обласного театру ляльок Володимир Данилюк.
На сторінці театру у Фейсбуці також інформують, що для нової вистави театр оголошує «кастинг для Барбі». Глядачів, які їх мають, закликають дарувати лялькам нове життя на великій сцені, приносити їх у театр. Як зазначається, про все інше подбають художники-бутафори.
Як повідомляв Укрінформ, Рівненський драмтеатр готує документальну постановку, у якій ветерани – співтворці і виконавці.
Фото: IgorT/wikipedia.org
Відбудова
На Харківщині відмовилися від будівництва укриття в дитсадку за 18 кілометрів від кордону з РФ
Укриття на базі дитячого садка в селищі Старий Салтів Чугуївського району не будуватимуть.
Про це йдеться в офіційній заяві на сайті Харківської обласної військової адміністрації, передає Укрінформ.
“…рішення щодо реалізації проєктів будівництва захисних споруд ухвалюються з урахуванням поточної безпекової ситуації на конкретній території, а також наявності достатньої кількості дітей відповідного віку в громаді. Враховуючи ці фактори, адміністрація вважає наразі недоцільною реалізацію проєкту з будівництва укриття на базі закладу дошкільної освіти в Старосалтівській громаді”, – йдеться у повідомленні.
На даний час “триває процедура розірвання договору будівельного підряду”, додали в ОВА.
У лютому громадська організація “Харківський антикорупційний центр” виступила з критикою цього проєкту, оскільки безпекова ситуація навколо населених пунктів у напрямку Старого Салтова погіршується.
Згідно з документацією на ProZorro, будівництво протирадіаційного укриття вартувало б 135,4 млн грн. Цей проєкт на порталі DREAM у 2024 році оцінювали у 98,4 млн грн, пишуть в антикорупційному центрі.
Тендер виграло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон”.
Укриття планували будувати за кошти Європейського Союзу, виділені за програмою Ukraine Facility.
“ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон” – це та сама компанія, що відбудовувала Старосалтівський ліцей за 205 млн грн, причому без підземного корпусу. Будівельні роботи ще не завершили остаточно, як туди у квітні у 2025 році влучив табун російських “Шахедів”. Будівля була значно пошкоджена, і тільки після цього з “Саргоном” уклали новий договір, тепер на будівництво “підземної школи” на території цього ж ліцею”, – зазначають у ГО.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році у селищі Старий Салтів на Харківщині російська армія зруйнувала “Шахедами” будівлю ліцею, відновлення якої коштувало понад 200 млн грн.
Основними темами переговорів Президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Роба Єттена стали зміцнення української ППО, робота над drone deal, розблокування 90 млрд євро кредиту від ЄС та створення Спецтрибуналу за злочин агресії РФ.
Про це глава держави заявив на брифінгу у Мідделбурзі під час візиту до Нідерландів, передає кореспондент Укрінформу.
«Принципове завдання для нас – ракети для ППО, достатня кількість систем ППО. Ми фактично щодня працюємо з партнерами, щоб захистити небо і щоб цей захист у нас був. Я вдячний вам за готовність допомагати», – сказав Зеленський.
Стосовно роботи над угодою щодо дронів Президент зауважив, що Україна сьогодні запропонувала Нідерландам формат спеціальної угоди про безпекове партнерство і було підписано перший документ, який започатковує таке партнерство. Тепер, за словами Зеленського, над деталями працюватимуть команди обох країн.
Глава держави також висловив сподівання на прогрес у розблокуванні 90 млрд євро кредитної підтримки від ЄС та відкритті переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.
«Важливо, щоб все ж таки вдалося розблокувати європейський пакет підтримки для України, який був затверджений, та щоб вдалося розпочати відкриття кластерів. Ми обговорили це сьогодні з прем’єр-міністром. Також важливо, щоб санкції проти Росії теж були посилені за війну і за всі ті втрати, які принесла Росія», – сказав Зеленський.
Він також зауважив, що важливою темою переговорів з Робом Єттеном було створення Спеціального трибуналу за злочин агресії, офіс якого буде розташований у Гаазі.
«Трибунал має бути. Ми в це віримо і над цим працюємо. Відповідальність агресора має бути. Росія має бути покарна за те, що наробила», – акцентував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент Володимир Зеленський перебуває з візитом у Нідерландах, де він вже провів зустрічі із королем Віллемом-Александром та із Прем’єр-міністром Робом Єттеном, а також отримав міжнародну премію «Чотири свободи», лавреатами якої цьогоріч стали Президент Володимир Зеленський і народ України.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”