Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Верховній Раді очікує розгляду проєкт закону, який забезпечить можливість швидкого реагування для евакуації музейних експонатів з прифронтових регіонів.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».
«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.
Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.
Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.
Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.
«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.
Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.
Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.
Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.
Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.
Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.
Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.
Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
У Полтаві демонтують аварійні плити у пошкодженому атакою РФ будинку.
Про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова у Телеграмі, передає Укрінформ.
Фахівці ДСНС розпочали розбирання пошкоджених бетонних конструкцій у багатоповерхівці, що постраждала від ворожої атаки в ніч на 31 березня.
Рятувальники розвантажують аварійні ділянки від залишків бетону та сміття, а потім поетапно зрізають і спускають пошкоджені плити за допомогою спецтехніки. Роботи проводяться в межах угоди між Департаментом з питань цивільного захисту та ДСНС. Це дозволяє залучити фахову інженерну експертизу рятувальників та гарантувати, що демонтаж відповідає всім протоколам безпеки при відновленні аварійних об’єктів.
Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві через обстріл РФ були пошкоджені понад 10 будинків.
Фото: Телеграм / Катерина Ямщикова
Вищий антикорупційний суд відмовив детективу Національного антикорупційного бюро у доступі до почерку лідерки парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Відповідне рішення оголосив слідчий суддя ВАКС Олексій Кравчук, повідомляє Укрінформ із посиланням на джерело у правоохоронних органах.
Засідання ВАКС з розгляду клопотання Юлії Тимошенко / Фото: Павло Багмут. Укрінформ
1 / 9
“Тимошенко відмовляється самостійно надати слідству доступ до свого почерку. Сьогодні суд вдруге відмовив детективу у доступі до почерку Тимошенко. Вперше суд відмовив, оскільки клопотання не погодив генпрокурор. Друге клопотання було підкріплене підписом генпрокурора, але суд все рівно відмовився його задовольнити”, – сказав співрозмовник агентства.
Він додав, що у понеділок слідчий суддя ВАКС оголосив резолютивну частину рішення, а повний текст рішення буде наданий слідству за кілька днів.
Укрінформ звернувся по коментар до пресслужби ВАКС, однак там повідомили, що суддя перебуває в іншому судовому засіданні і про це повідомлять згодом.
Як повідомлялося, 8 квітня НАБУ повідомило, що завершило досудове розслідування у справі керівниці парламентської фракцій «Батьківщина» Юлії Тимошенко, якій інкримінують пропозицію надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування. Ішлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (“за” чи “проти”, утримання або ж неучасті).
14 січня 2026 року Тимошенко повідомили про підозру.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 млн грн. Вся сума застави була внесена.
ВАКС 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8 та два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Тимошенко.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство1 тиждень agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Суспільство5 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика5 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика5 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Події5 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова5 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс