Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Популярний представник недорогої лінійки Poco заслужено відзначився хорошими відгуками в 2025 році. Незважаючи на ранній реліз цього року, телефон зберіг відмінне співвідношення ціни та якості.
Резюмуємо результати тестування Poco X7 з огляду GSMArena.
Дизайн і дисплей
Головною перевагою новинки експерти назвали конструкцію корпусу. Poco X7 вперше в серії отримав повноцінний захист від води і пилу за стандартом IP68 (у деяких регіонах заявлений навіть IP69), а також амортизуючу внутрішню структуру для захисту від падінь. Лицьова панель прикрита топовим склом Gorilla Glass Victus 2, що є рідкістю для цього цінового сегмента.
Дисплей Poco X7
Фото: gsmarena.com
Екран залишився сильною стороною бренду. Це 6,67-дюймова AMOLED-матриця з роздільною здатністю 1,5K (1220p), частотою оновлення 120 Гц і підтримкою Dolby Vision. В автоматичному режимі яскравість досягає 1111 ніт, забезпечуючи відмінну читабельність на сонці.
Продуктивність і камери
Смартфон побудований на базі 4-нанометрового чипсета MediaTek Dimensity 7300 Ultra. У тестах процесор продемонстрував чудову стабільність: навіть під час тривалих стрес-навантажень пристрій не перегрівався і не скидав тактову частоту. Продуктивності із запасом вистачає для плавної роботи інтерфейсу і більшості сучасних ігор, хоча графічна підсистема отримала лише незначний приріст порівняно з попередником.
Камери Poco X7
Фото: gsmarena.com
Основний модуль камери оновили до 50-мегапіксельного сенсора Sony IMX882 з оптичною стабілізацією. Денні знімки виходять якісними, з широким динамічним діапазоном, але часто страждають від надмірної програмної обробки і перенасичених кольорів. Головним розчаруванням став зум: 2-кратне наближення реалізовано гірше, ніж у торішньому Poco X6, втрачаючи деталізацію. Надширококутна камера на 8 Мп і макро-модуль на 2 Мп залишилися на базовому рівні. Відеозапис у 4K радує деталізацією, але електронна стабілізація погано справляється з тряскою при ходьбі.
Автономність і зарядка
Глобальна версія смартфона оснащена акумулятором ємністю 5110 мАг, який краще переносить низькі температури. Час автономної роботи експерти оцінили як середній: апарат добре тримає заряд в іграх і під час дзвінків, але швидко розряджається під час веб-серфінгу. Кроком назад стало зниження потужності зарядки до 45 Вт (проти 67 Вт у попередника). Тепер повне поповнення енергії займає 65 хвилин, що досить довго за сучасними мірками Xiaomi.
Комплект поставки Poco X7
Фото: gsmarena.com
Смартфон функціонує під управлінням ОС Android 14 з оболонкою HyperOS 1.
Що в підсумку? Poco X7 — збалансований і недорогий девайс, який має зовсім небагато реальних недоліків (здебільшого стосуються камери і стабілізації відео), працює спритно в повсякденних завданнях, непогано тримає батарею, має приємний дисплей.
- Ціна Poco X7 в Україні — від ~10 000 грн.
Раніше повідомлялося про потужні та недорогі смартфони 2025 року вартістю до 15 000 грн. Цього року телефони середнього класу пропонують характеристики, які ще недавно були долею флагманів. Потужні процесори, повноцінний вологозахист і екрани з рекордною яскравістю стали стандартом навіть для пристроїв із помірною ціною.
У середу, 24 грудня, Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців.
Про це повідомляє Укрінформ.
Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».
Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».
За словами голови оргкомітету «Книжкового інфобуму» Любові Базів, у національному рейтингу брали участь книги українських авторів, що вийшли друком у 2025 році. Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.
Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» – «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща поетична книга» – «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).
У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» – «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» – «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);
У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» – «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).
Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.
Експертами Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» стали: Ростислав Мельників, літературознавець, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Ганна Улюра, літературознавиця, літературна критикиня; Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги; Тетяна Трофименко, літературознавиця, літературна критикиня, голова літературознавчої секції Харківського історико-філологічного товариства; Наталя Марченко, книгознавиця, літературна критикиня; Ірина Старовойт, літературознавиця, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету; Ярослава Стріха, літературна оглядачка, докторка філософії Гарвардського університету; Радослава Кабачій, культурна менеджерка, експертка Українського інституту книги та Українського культурного фонду; Анастасія Герасимова, літературна оглядачка, арткритикиня; Вікторія Наріжна, культурна менеджерка, співзасновниця міжнародного книжкового фестивалю Book Space; Тетяна Пушнова, журналістка, медіаменеджерка; Ярина Скуратівська, журналістка, авторка проєкту «Правда чи міф»; Тетяна Власова, культурна менеджерка, засновниця всеукраїнського літературно-мистецький проєкт «ІншіВірші»; Тетяна Гонченко, книжкова блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун».
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
«Україна матиме можливість визначити пріоритети розподілу своєї частки коштів (отриманих від міжнародних партнерів – ред.) на території, що перебувають під контролем України. І це дуже важливий момент, на який ми витратили велику частину часу, – щоб було зазначено, що йдеться про території, які під контролем України. Тобто ми відновлюємо вільну територію нашої держави разом з нашими партнерами», – розповів Зеленський, характеризуючи проєкт базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.
За його словами, у попередніх проєктах мирної угоди, яка сьогодні складається з 20 пунктів, а раніше містила 28, було інше бачення. «Зрозуміло, як це було раніше в перших драфтах старих документів», – сказав Президент.
Він зауважив, що нині у 8-му пункті узгодженого з американською стороною документа йдеться про міцний пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання. Ця угода передбачатиме, зокрема, створення фонду розвитку України для інвестування у швидкозростаючі галузі, включаючи технології, центри обробки даних та сферу штучного інтелекту.
Передбачається також, що Сполучені Штати та американські компанії будуть співпрацювати з Україною і спільно інвестувати у відновлення, у розвиток модернізації і експлуатації газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи і сховища.
Крім того, будуть докладені спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни, з метою відновлення реконструкції і модернізації міст і житлових районів.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.
Окрім цього проєкта, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для завершення війни. А саме – багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ. Крім того, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Війна5 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)