Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Уперше в історії дослідники зафіксували на відео, як корова з Австрії користується мітлою — нічого подібного раніше не спостерігали.
Дуже розумна корова з Австрії перевернула наше уявлення про те, на що здатні ці тварини. Дослідники вперше в історії спостерігали, як домашня корова породи швейцарська бура на прізвисько Вероніка навчилася використовувати мітлу, щоб почухати собі спину, пише Science Focus.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами доктора Антоніо Осуна-Маскаро з Віденського університету ветеринарної медицини, який керував дослідженням, таке гнучке використання інструментів рідко трапляється у тваринному світі й ніколи раніше не було задокументовано у великої рогатої худоби.
Спочатку дослідники дали корові мітлу-щітку й очікували, що тварина використовуватиме тільки щетинистий кінець. Замість цього Вероніка адаптувала використання інструменту залежно від того, де саме вона відчувала свербіж. Наприклад, якщо це була спина або інша велика ділянка, що потребує гарного чухання, корова використовувала щетинистий кінець мітли. Коли був потрібен більш м’який дотик, наприклад, до чутливого живота, вона використовувала гладкий кінець руків’я.
За словами доктора Осуна-Маскаро, така поведінка — єдиний добре задокументований випадок серед корів. Раніше щось подібне вчені спостерігали серед шимпанзе, коли вони ловили термітів, комбінуючи функції двох протилежних кінців однієї й тієї ж палиці.
Автори зазначають, що раніше сільськогосподарські тварини значною мірою ігнорувалися поведінковими вченими. Тепер дослідники вважають, що передбачувана відсутність інтелекту в деяких тварин може насправді може бути зумовлена нестачею спостережень. Наприклад, тепер нам відомо, що корови насправді здатні до новаторства у використанні інструментів і гнучкого їх застосування.
Зазначимо, що корові Вероніці 13 років і її господар, Вітгар Вігеле, помітив, що вона використовує інструменти понад десять років тому. Ця дивовижна корова привернула увагу дослідників, коли вони побачили відео з її поведінкою.
Тепер результати нового дослідження показують, що наші уявлення про інтелект сільськогосподарських та інших тварин можуть бути зумовлені не тим, наскільки розумними є ці тварини, а тим, чи була їм надана можливість розкрити свій інтелект.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Англії розумне стадо корів використовують для захисту стародавнього городища від загарбників.
Раніше Фокус писав про те, що шимпанзе вміють користуватися камінням, як столовими приборами.
Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.
Мультфільм випередив попереднього рекордсмена — «Думками навиворіт 2», який після релізу у 2024 році заробив $1,69 млрд.
«Зоотрополіс 2» нині посідає дев’яте місце серед найуспішніших фільмів в історії світового прокату, поступаючись таким стрічкам, як «Аватар», «Титанік», «Месники: Завершення» та «Зоряні війни: Пробудження Сили».
Втім, попри рекорд у Голлівуді, найкасовішим анімаційним фільмом світу загалом залишається китайський «Нечжа 2», який торік зібрав $2,2 млрд.
«Зоотрополіс 2», що вийшов у прокат у листопаді та мав бюджет близько $150 млн, є сиквелом мультфільму «Зоотрополіс» 2016 року.
«Зоотрополіс 2» уже встановив рекорд за найбільшими стартовими зборами серед анімаційних фільмів, вийшовши в прокат у США напередодні Дня подяки. Згодом він став найшвидшим анімаційним фільмом Голлівуду, що досяг позначки $1 млрд у світовому прокаті.
Загалом найкасовіші фільми Голівуду це: «Аватар» (2009) — $2,92 млрд, «Месники: Завершення» (2019) — $2,79 млрд, «Аватар: Шлях води» (2022) — $2,25 млрд, «Титанік» (1997) — $2,26 млрд, «Зоряні війни: Пробудження сили» (2015) — $2,07 млрд, «Месники: Війна нескінченності» (2018) — $2,05 млрд, «Людина-павук: додому шляху нема» (2021) — $1,92 млрд, та «Думки навиворіт 2» (2024) — $1,69 млрд.
Як повідомляв Укрінформ, компанія Walt Disney Animation Studios повідомила, що «Зоотрополіс 2» (Zootopia 2) перевершив «Крижане серце 2» 2019 року і став найкасовішим анімаційним фільмом за всю історію кінопрокату.
Фото: Disney/IMDb
“Реєстр збитків для України отримав 100 000 заяв від фізичних осіб на компенсацію шкоди, втрат або тілесних ушкоджень, завданих унаслідок агресії Російської Федерації проти України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що подані заяви охоплюють категорії, які наразі відкриті, зокрема загибель або поранення, тортури та сексуальне насильство, вимушене переміщення, пошкодження або знищення житла, а також інші форми матеріальної й нематеріальної шкоди.
Кожна заява, отримана Реєстром, є офіційно поданим свідченням шкоди, якої зазнала конкретна особа внаслідок агресії, і становить перший крок у процесі забезпечення справедливих репарацій для жертв війни. За кожною заявою стоїть людина, чия втрата була формально винесена на розгляд міжнародного механізму.
“Отримання 100 000 індивідуальних заяв підкреслює як масштаб шкоди, завданої агресією Росії, так і рівень довіри до Реєстру з боку тих, хто вирішив подати свої заяви. Водночас ця цифра становить лише частину завданих збитків, і очікується подання значно більшої кількості заяв, оскільки зростає обізнаність та відкриваються додаткові категорії. Кожна отримана заява опрацьовується з належною увагою і є частиною процесу, спрямованого на забезпечення ефективного розгляду та досягнення майбутніх репарацій”, – сказав керівник Реєстру Маркіян Ключковський.
Зазначається, що Реєстр щоденно приймає нові заяви. Фізичні особи можуть подавати їх через цифрову платформу “Дія”. У разі технічних або безпекових обмежень подання можливе пізніше, коли обставини це дозволять.
Надалі планується відкриття додаткових категорій заяв, зокрема для юридичних осіб і держави. Реєстр, створений під егідою Ради Європи, є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму для України.
Як повідомляв Укрінформ, Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
У Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Усі новини1 тиждень agoна небі можна буде побачити рідкісне явище
-
Відбудова6 днів agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Усі новини1 тиждень agoКішка вперше побачила сніг і зробила те, чого ніхто не очікував (відео)
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Одеса6 днів ago
Ланжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Усі новини7 днів agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом