Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці посольства у Фейсбуці.
“Посольство України в Королівстві Бельгія рішуче засуджує запланований показ пропагандистського документального фільму “Ukraine, russie: Derrière l’écran de fumée”, який має відбутися 28 травня 2026 року в Намюрі”, – йдеться у повідомленні.
Посольство України також звернуло увагу на неодноразові спроби поширення російських пропагандистських наративів у Бельгії під виглядом показів “документальних фільмів”.
У березні в одному з районів Брюсселя мали показати пропагандистський фільм “Україна, Росія: за димовою завісою”, але після втручання посольства України показ скасували.
Фільм було створено в результаті поїздок до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Він просуває наративи, спрямовані на виправдання окупації українських територій та підрив міжнародної підтримки України.
Повномасштабна війна зробила Україну «антикрихкою» соціально, однак країна залишається матеріально вразливою та потребує системної підтримки партнерів для відновлення.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час IV Міжнародного Саміту міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність», передає кореспондент Укрінформу.
«Трансформація, яка відбувається в Україні зараз, є унікальною за своєю системою управління, прийняття рішень та реагування на суспільні потреби. Україна сьогодні стала антикрихкою соціально – нашу згуртованість та єднання всередині країни неможливо збити. Проте ми стали дуже вразливими матеріально. Ми не просто адаптуємося, ми стрімко змінюємося під час війни», – сказав Кулеба.
Він підкреслив, що за чотири роки повномасштабного вторгнення докорінно змінилися військові та безпекові технології, а українці отримали досвід захисту критичної інфраструктури, якого зараз не має жодна країна світу.
Віцепрем’єр-міністр зауважив, що основою цієї стійкості є люди на місцях, зокрема від лідерів громад до звичайних працівників комунальних служб, які цілодобово ліквідовують наслідки ворожих обстрілів.
Кулеба подякував іноземним делегаціям та представникам місцевого самоврядування, зокрема колегам із Польщі, які попри нещодавні жорстокі масовані обстріли Києва прибули на саміт.
За його словами, для подолання матеріальної вразливості Україна вже зараз запроваджує нові інструменти, серед яких Міжнародний транспортний фонд, покликаний оперативно реанімувати пошкоджену логістику. Крім того, на рівні громад активно реалізуються комплексні плани стійкості та продовжує розвиватися державна програма «єВідновлення», завдяки якій допомогу вже отримали 200 тисяч українських родин.
«Попри велику кількість руйнувань, ми демонструємо надзвичайну динаміку змін. Наприклад, на Київщині вже на 90% відновили Бородянку. В перспективі Україна – це великий «супермаркет інвестицій», але сьогодні нам необхідна солідарність міжнародної спільноти», – підсумував Кулеба.
Як повідомлялось, за державною програмою «єВідновлення» компенсації за пошкоджене та знищене житло станом на 10 травня 2026 року отримали 196 067 родин на загальну суму 89,7 млрд грн.
Денис П’ятигорець, якого Центральна виборча комісія визнала обраним народним депутатом від партії «Європейська солідарність», відмовився від мандата.
Відповідну заяву він оприлюднив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
П’ятигорець зазначив, що вже тривалий час не займається політичною діяльністю, наразі зосереджений на бізнесі та волонтерських зборах для ЗСУ, тому прийняв рішення не йти до Верховної Ради.
“Я офіційно заявляю, що я, Денис П’ятигорець, відмовляюсь бути народним депутатом. Найближчим часом прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву”, – наголосив він.
Як повідомлялося, ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, який помер 18 травня.
П’ятигорець – колишній помічник народного депутата Степана Івахіва, був заступником голови Волинської ОДА. Родом із Запоріжжя.
Фото із соціальних мереж
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика7 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Політика6 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Усі новини1 тиждень agoФізики нарешті виявили невловиму темну матерію: заповнює 85% Всесвіту (фото)
-
Відбудова7 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Усі новини7 днів agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
-
Суспільство6 днів agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси