Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Документальний фільм TO DIE TO LIVE української режисерки Юлії Гонтарук увійшов до програми 60-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Стрічка TO DIE TO LIVE (колишня назва “Залізна сотня”) — єдина з України увійшла до програми фестивалю. Фільм є спільним виробництвом України, Латвії та Словаччини”, — зауважили у кіноакадемії.
Гонтарук працювала над фільмом 12 років.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм розповідає, як у 2014 році троє українських добровольців воювали на передовій, коли російська війна вперше прийшла на українську землю. Зазнавши втрат і зустрівшись зі смертю віч-на-віч, вони стикаються з новим викликом: як знайти себе у світі, що не змінився? Та щойно здається, що настав крихкий мир і їхнє життя почало налагоджуватися, Росія розпочинає повномасштабне вторгнення, і війна знову кличе їх до бою. TO DIE TO LIVE охоплює 12 років боротьби”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в межах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA 9 червня відбудеться українська прем’єра фільму “Тиха повінь” (Silent Flood) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Фото: Українська кіноакадемія
Кабінет міністрів ухвалив новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів із ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Документ визначає сучасний механізм державної підтримки, спрямований на відновлення лісів, які постраждали внаслідок війни, посилення їх охорони та забезпечення сталого управління лісовими ресурсами.
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, внаслідок російської агресії близько 2,9 млн га українських лісів зазнали пошкоджень різного ступеня, а понад 690 тис. га потребують розмінування.
«У цих умовах держава повинна забезпечити ефективний механізм фінансування відновлення та захисту лісових екосистем. Ухвалена постанова дозволить спрямувати ресурси на найважливіші завдання – від лісовідновлення на постраждалих територіях до формування сучасної системи обліку та моніторингу лісів», – наголосив Висоцький.
Бюджетні кошти спрямовуватимуть за кількома ключовими напрямами, серед яких часткова компенсація до 50% вартості робіт із відновлення лісів на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації.
Фінансування виділятиметься також на ведення державного лісового кадастру та проведення національної інвентаризації лісів для формування актуальних даних про запаси деревини й біорізноманіття.
Крім того, передбачено фінансову підтримку для ведення лісового господарства тими постійними лісокористувачами, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.
У міністерстві зазначають, що реалізація цього рішення сприятиме збереженню цінного генофонду лісових рослин, запобігатиме масштабним екологічним втратам та посилить загальну екологічну безпеку держави як під час війни, так і в період післявоєнної відбудови України.
Як повідомлялось, Україна має потенціал вийти на європейський ринок лісового садивного матеріалу та отримувати до 5 млн євро експортної виручки щороку.
Україна залишається налаштованою на діалог із Польщею щодо чутливих історичних питань і закликає не допускати кроків, які можуть ускладнити досягнення порозуміння.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко у коментарі Укрінформу.
Дипломат зазначив, що мав довірливу розмову з тимчасовим повіреним у справах Польщі в Україні Пйотром Лукасєвічем.
За його словами, співрозмовник добре орієнтується в ситуації в Україні та як людина, обізнана з українськими реаліями, усвідомлює, що рішення Президента щодо надання одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» було зумовлене виключно повагою до борців за незалежність України, насамперед у контексті протидії російській окупації. Міщенко також наголосив, що в українських військових не було наміру «якимось чином нашкодити нашим двостороннім відносинам».
Водночас заступник глави української дипломатії зауважив, що кожен народ має «свою історію і свою правду», яку іноді емоційно або політично інтерпретують.
«Нам потрібно очистити нашу спільну трагічну історію, зокрема Волинську трагедію, від міфів», – підкреслив дипломат.
За його словами, Україна і Польща лише на початковому етапі роботи над примиренням: фактично тільки розпочалися ексгумаційні роботи, які підтверджують наявність поховань як в Україні, так і в Польщі, а також свідчать про те, що ці злочини мали конкретних виконавців.
Дипломат зауважив, що, на превеликий жаль, частина польського суспільства нині спирається на узагальнений міф, який закріпився в публічному просторі, зокрема щодо того, що УПА нібито є суцільно злочинною структурою.
Водночас він наголосив, що для України члени УПА – це насамперед борці за незалежність держави у надзвичайно складних умовах.
За його словами, поєднати різні історичні наративи поки що не вдалося через брак часу та повноцінного опрацювання спільної історичної бази. Тому зараз ми бачимо певне загострення у відносинах, яке в Польщі часто пов’язане із внутрішньополітичною ситуацією та позиціями окремих радикальних сил, зазначив Міщенко.
«Напевно, зараз буде певний період ускладнення у відносинах, але ми налаштовані на діалог. Ми нашим польським колегам сказали, що готові далі його продовжувати, але закликаємо не доводити до якоїсь критичної межі, до якихось дій, після яких дуже важко потім перейти до співпраці», – підкреслив дипломат.
Він подякував польським політикам, які зберігають помірковану позицію, з повагою ставляться до української історії та розуміють умови, в яких Україна веде війну і змушена мобілізувати всі ресурси для перемоги над агресором.
«Польща для нас не ворог, а союзник. Тому буде неправильно зараз мобілізовувати ресурси, щоб протистояти цій інформаційній кампанії в Польщі. Нам вони потрібні для інших спільних викликів, а ми поступово розберемося з нашою спільною трагічною історією», – зауважив заступник міністра.
Він додав, що обом сторонам «треба набратися мудрості і зробити певну паузу».
«Це ми з паном послом і обговорювали. І я сподіваюсь, що найближчим часом відбудуться консультації, які наблизять наші позиції, що час трошки заспокоїть це все, і ми знову повернемося до того відкритого і спокійного діалогу, який нещодавно відбувся (на польсько-українському конгресі істориків) у Баранові», – зазначив Міщенко.
У цьому контексті він нагадав про заклик Президента Володимира Зеленського і міністра закордонних справ Андрія Сибіги не дати ворогу можливості скористатися «цими певними непорозуміннями, які в нас виникли».
Він наголосив, що Україна і Польща взаємно поважають одна одну, проте між сусідами або навіть у родині інколи виникають складні моменти.
«Але хочу підтвердити для наших польських друзів: жодної ненависті у нас до польського населення немає. Ми поважаємо цю країну, яка прийняла наших біженців, яка надала першу безумовну допомогу Україні, відкрила всі двері своїх домівок, пустила наших людей… і це був безпрецедентний вияв нашого оцього братерства і цієї нашої стратегічної дружби», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Фото: МЗС України
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни