Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.
«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.
Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.
В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).
Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.
«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.
Кадр з фільму
Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“США виділять 100 млн дол. на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном. […] Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами, та всій Адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі”, – написав Шмигаль.
Він нагадав, що на відновлення конфайнмента потрібно близько 500 млн євро.
Як повідомлялося, 26 квітня Україна підписала із партнерами угоду про відкриття спеціального рахунку відновлення нового безпечного конфайнменту (НБК) на ЧАЕС.
На початку квітня Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва вирішила перерозподілити 30 млн євро на підготовку інженерних рішень і закупівлю обладнання для відновлення нового безпечного конфайнмента (НБК).
У лютому Кабінет міністрів виділив 1,6 млрд грн із державного бюджету на подолання наслідків російської атаки по конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Президент Володимир Зеленський повідомив про нові санкційні рішення проти російських функціонерів і колаборантів на ТОТ, причетних до викрадення українських дітей, та проти 23 суден російського тіньового флоту.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Сьогодні є нові санкційні рішення України – проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту”, — зазначив він.
Зеленський уточнив, що в першому санкційному списку особи, причетні до вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, знищення їхньої ідентичності та приховування від сімей і від України.
“Серед цих санкціонованих осіб функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти”, — уточнив він.
У другому санкційному списку, за його словами, 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту.
“Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів”, – зазначив Президент.
Він додав, що Україна готує на найближчий час іще один санкційний пакет – особливої ваги.
Офіс Президента інформує, що глава держави підписав укази №350/2026 і №351/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.
Перший санкційний пакет спрямований проти 20 фізичних і чотирьох юридичних осіб, які причетні до вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій України та нав’язування їм російської ідеології.
Серед них – “уповноважені з прав дитини” низки областей Росії, керівництво управлінь і відомств із соціального розвитку, депутати представницьких органів РФ, працівники органів виконавчої влади, а також ті, хто служить окупаційним органам влади на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, під санкції потрапили: голова “Центру морської підготовки “Варяг” Олександр Д’яченко, який у тимчасово окупованому Криму проводить пропагандистську індоктринацію молоді для відбору до підпорядкованих ФСБ військових навчальних закладів; так званий депутат Пологівської райради Запорізької області Юрій Мітленко, який забезпечував примусову паспортизацію українців і видавав російські документи школярам, які досягли 14 років.
Також під санкціями опинилися так званий депутат “Херсонської обласної думи” від партії “Єдина Росія” Ігор Телегін, який організовував пропагандистські та мілітаризовані заходи для молоді на тимчасово окупованих територіях; директорка школи у Вуглегірську Ірина Шетеля, причетна до вивезення 130 українських дітей до Ростовської області.
Санкції також застосовані до громадських організацій, рухів і військово-патріотичних клубів, які допомагають у примусовій “інтеграції” викрадених українських дітей у культурно-освітній та ідеологічний простір Росії.
“Притягнення до відповідальності за викрадення українських дітей – один із пріоритетів. Зло не може залишатися безкарним. Також реалізовуємо додаткові обмеження проти тіньового флоту, є цікаві цілі. Це означає і подальші юридичні наслідки на основі санкцій. Нашу роботу цінують партнери”, – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
До другого санкційного списку ввійшли 23 морські судна, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів. Ці танкери в обхід санкцій перевозять енергоресурси з російських портів до країн, що й далі купують нафту в Росії. Зокрема, два судна забезпечують перевалку з танкерів льодового класу на танкери тіньового флоту для подальшого транспортування морем. Вони функціонують як логістичні хаби експортних операцій компанії “Газпром нефть”, зазначають в ОП.
Судна ходили під прапорами Росії та третіх країн: Панама – 7, Барбадос – 4, Палау – 3, РФ – 2, Маршаллові Острови – 1, Комори – 1, Гаяна – 1, Сент-Вінсент і Гренадіни – 1, Антигуа і Барбуда – 1, Мадагаскар – 1, Мозамбік – 1. Щодо п’яти з них уже застосовані санкції США.
Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня ЄС розблокував кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)