Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Центральному будинку художника Національної спілки художників України відкрилася персональна ювілейна виставка художника, доктора архітектури, професора НАОМА Володимира Чернявського «Поза часом і простором», присвячена 70-річчю митця.
Про це йдеться у пресрелізі НСХУ, наданому Укрінформу.
Зазначається, що експозиція стала творчим підсумком понад сорока років мистецької, наукової та педагогічної діяльності ювіляра.
«Природа завжди була і залишається для мене головним джерелом емоцій, гармонії та творчої енергії. Саме у ній народжується відчуття простору й часу, яке я намагаюся передати у своїх роботах», – зазначив Чернявський.
Голова НСХУ Костянтин Чернявський відзначив вагомий внесок ювіляра у розвиток українського образотворчого мистецтва.
«Творчість Володимира Чернявського вирізняється глибокою філософічністю та щирістю. Це художник, який упродовж десятиліть залишається вірним високим принципам мистецтва та служіння українській культурі», – наголосив він.
На відкритті Чернявського також привітали ректор НАОМА Олександр Цугорка, президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв, віцепрезидент НАМУ Юрій Вакуленко, а також колеги, учні та друзі митця.
Як повідомлялося, у Києві проходить виставка робіт художника-сценографа Данила Лідера на тему зародження фашизму та боротьбу з ним.
Фото: Національна спілка художників України
Відбудова
Шмигаль обговорив із міністром енергетики Польщі передачу обладнання для теплової генерації
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Варшаві провів зустріч з міністром енергетики Польщі Мілошем Мотикою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики України.
“Сторони обговорили підготовку української енергосистеми до зими та практичні кроки, якими Польща може посилити Україну вже зараз. Йдеться про можливість передачі виведеного з експлуатації обладнання для теплової генерації, аварійно-відновлювальних робіт, а також систем балансування та резервного живлення”, – йдеться у повідомленні.
Окремо міністри сфокусувалися на поглибленні партнерства у газовій сфері. Зокрема, Шмигаль висловив зацікавленість України у збільшенні постачання скрапленого газу через польські точки входу, а також використання українських підземних сховищ як регіонального газового хабу.
Крім того, в електроенергетиці Україна та Польща працюють над збільшенням пропускної здатності міждержавних мереж, підвищенням гнучкості системи та інтеграцією відновлюваної генерації.
Як повідомлялося, НКРЕКП погодила пропозицію ТОВ “Оператор ГТС України” щодо збільшення потужності газотранспортної системи у точці входу на міждержавному з’єднанні з Польщею.
Фото: mev.gov.ua
Зазначається, що представнику російського посольства вручили ноту протесту, в якій Литва рішуче засудила поширення Міністерством закордонних справ Росії «попередження» іноземним державам про евакуації дипломатичного та іншого персоналу, а також громадян з Києва у зв’язку з запланованими атаками російських збройних сил.
У ноті також наголосили, що ці заяви Росії розцінюються як пряма, цинічна і безпрецедентна загроза застосування сили проти посольств іноземних держав та жителів Києва.
«Триваюча агресія Росії проти України, а також подібні публічні заяви явно порушують закріплену у пункті 4 статті 2 Статуту ООН заборону на погрозу силою та інші загальновизнані принципи міжнародного права», – зауважили в литовському МЗС.
Представнику російського посольства заявили, що подібними заявами Росія визнає плани своїх ЗС наразити на смертельну небезпеку осіб, які користуються міжнародним захистом, дипломатів, цивільне населення та інфраструктуру, продовжуючи вчиняти тяжкі міжнародні злочини в Україні.
Крім цього, представнику дипвідомства Росії у Литві нагадали, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, військовий напад, про який відомо, що він призведе до випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб і завдасть шкоди цивільним об’єктам, вважається серйозним порушенням і кваліфікується як воєнний злочин.
У литовському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Вільнюс розглядає ноту МЗС Росії не лише як прямий доказ триваючої агресії та воєнних злочинів, але і як знак явного нехтування нормами міжнародного права.
У Литві категорично відкинули ці погрози і вимагають від Росії негайно і беззастережно припинити агресію проти України, вивести окупаційні війська з усієї міжнародно визнаної території країни та відшкодувати завдану шкоду.
Посольство Литви у Києві продовжує свою роботу, співробітники дотримуються стандартних вимог безпеки, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні заявив, що Європейський Союз не переглядатиме свою дипломатичну присутність у столиці України, попри погрози, озвучені Росією, щодо можливих масових ракетних ударів по Києву.
Фото: Denis Mirgorod, google.com/maps
-
Відбудова7 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Війна1 тиждень agoРозвідка має дані про понад 28 тисяч іноземців, що уклали контракти з армією РФ
-
Події4 дні agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Політика1 тиждень agoМер Берегова – Мадяру: В Україні немає жодних утисків угорської спільноти