Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Війна
На фронті від початку доби сталося 66 боєзіткнень, найгарячіші
Російська армія від початку доби здійснила 66 атак на позиції Сил оборони України, найгарячіші – Гуляйпільський та Покровський напрямки.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 21 червня, передає Укрінформ.
У Генштабі зазначили, що тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Кореньок, Нескучне, Рижівка, Бунякине, Нововасилівка, Свобода. Від ворожих авіаударів постраждали райони населених пунктів Лужки та Гірки.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулось одне боєзіткнення з ворогом, ворог здійснив 16 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ.
На Південно-Слобожанському напрямку загарбники чотири рази намагалися прорвати оборону в напрямку Ізбицького та в районах населених пунктів Стариця та Вовчанськ. Один бій досі триває.
На Куп’янському напрямку сьогодні ворог один раз атакував позиції Сил оборони в напрямку Курилівки.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали десять спроб загарбників просунутися в районах населених пунктів Новоселівка, Ямпіль, Озерне та у бік Ольгівки, Дробишевого й Діброви. Два боєзіткнення триває.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили шість спроб загарбників йти вперед поблизу Калеників, Закітного та в бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Пискунівка.
На Краматорському напрямку ворог один раз намагався просунутися поблизу населеного пункту Міньківка.
На Костянтинівському напрямку українські захисники відбивали 11 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Софіївка та у бік населеного пункту Кучерів Яр. Два боєзіткнення досі тривають.
На Покровському напрямку з початку доби загарбники 15 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко. Три атаки тривають.
На Олександрівському напрямку ворог один раз намагався просунутися в бік Січневого.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Гуляйпільське, Воздвижівка, Чарівне. Три боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку ворог один раз штурмував позиції українських захисників в районі Степногірська.
На Придніпровському напрямку спроб ворога просуватися не зафіксовано.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем Збройних сил України вночі 21 червня уразили низку об’єктів у тимчасово окупованому Криму, а також на тимчасово захоплених територіях Запорізької та Донецької областей.
Фото: Генштаб
Суспільство
На Миколаївщині пройшли акції на підтримку полонених і зниклих безвісти військових Анонси
У Миколаєві та Південноукраїнську 21 червня відбулися акції-нагадування на підтримку українських військовополонених і захисників, які вважаються безвісти зниклими. До заходів долучилися рідні військових, волонтери та небайдужі жителі.
Про це повідомило Суспільне.Миколаїв.
У Миколаєві учасники акції зібралися з прапорами, плакатами та фотографіями своїх рідних. Захід розпочався хвилиною мовчання на честь загиблих захисників України. Родичі військовополонених і зниклих безвісти вкотре закликали суспільство не забувати про тих, хто досі не повернувся додому, та наголосили на необхідності постійно привертати увагу до їхньої долі.
Того ж дня акція-нагадування відбулася й у Південноукраїнську. Це вже 79-й подібний захід у місті. До нього долучилися понад три десятки людей, які традиційно вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання та закликали підтримувати родини військовополонених і безвісти зниклих захисників.
Подібні акції регулярно проходять у містах Миколаївщини та інших регіонах України. Їхні учасники наголошують, що публічна підтримка допомагає не втрачати увагу до теми повернення військовополонених та пошуку зниклих безвісти оборонців.
Раніше до Дня морської піхоти відбувся автопробіг на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників. До акції долучилися морські піхотинці, звільнені з російського полону військовослужбовці, а також рідні бійців, які досі не повернулися додому. А у Південноукраїнську відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. До заходу долучилися близько 40 людей — рідні захисників, волонтери та небайдужі містяни.
Одеса
Водіїв з Одещини не пропускають до Молдови без цього документу
Прикордонниця перевіряє документи. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova
На кордоні з Молдовою посилили увагу до документів на транспортні засоби. Водіїв попереджають, що відсутність підтвердження технічної справності автомобіля може створити проблеми під час перетину кордону.
Які документи тепер обов’язкові на кордоні з Молдовою — розказують Новини.LIVE.
Техогляд автомобіля на кордоні з Молдовою
Під час проходження контролю можуть попросити документ, який підтверджує технічний стан автомобіля. Йдеться про офіційний сертифікат техогляду, який видають після перевірки авто на сертифікованій станції.
Такий документ засвідчує, що транспортний засіб придатний до експлуатації та відповідає вимогам безпеки. За його відсутності прикордонники можуть не дозволити в’їзд.
Вимога стосується різних категорій транспорту, тому перед поїздкою водіям радять перевірити чинність усіх документів заздалегідь.
Читайте також:
Які документи потрібні для перетину кордону
Окрім сертифіката техогляду, водіям потрібно мати при собі:
- чинний біометричний або закордонний паспорт;
- водійське посвідчення;
- техпаспорт на автомобіль;
- міжнародну страховку “Зелена карта”;
- віньєтку — підтвердження сплати дорожнього збору в Молдові.
Якщо у поїздку вирушає дитина, потрібно мати її паспорт або свідоцтво про народження. У разі подорожі лише з одним із батьків можуть знадобитися додаткові документи згідно з чинними правилами виїзду.
Що заборонено перевозити через кордон
Молдовські митники також нагадують про обмеження щодо ввезення товарів:
- зброю та боєприпаси;
- наркотичні речовини;
- рецептурні ліки без підтверджувальних документів;
- м’ясні та молочні продукти;
- мед;
- саджанці та рослини без дозволів.
У разі порушення товари можуть вилучити, а людині загрожує штраф.
Як повідомляли Новини.LIVE раніше в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки довжиною близько 10 кілометрів, не перетинаючи кордон з Молдовою. За оцінками, вартість може становити від 10 до 20 мільярдів гривень.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Крум цього, Новини.LIVE інформували, що залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень.
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Політика1 тиждень agoу Навроцького очікують, що Україна змінить позицію
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста