Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що створення 800-тисячної української армії становить небезпеку для його країни. Він наголосив, що Будапешту вигідніше, аби Європа домовилася з росіянами, ніж підтримувала озброєння України.
У день четвертої річниці повномасштабної агресії Росії проти України глава угорського уряду висловився в соцмережі X проти подальшого посилення українського війська. Угорський прем’єр підкреслив, що в інтересах його держави – уникнути створення великих армій, проти яких Будапешту було б складно оборонятися.
“Вимога України: Європа фінансує 800-тисячну армію під українським командуванням. Це небезпечно. Європа не повинна фінансувати масштабне нарощування військової сили на своїх кордонах. Цей шлях веде до гонки озброєнь, зростання витрат для сімей та зростання небезпеки. Пріоритетом Угорщини є стриманість, стабільність і мир. Війна має закінчитися ЗАРАЗ”, — зазначив Орбан.
За його словами, Угорщині невигідно мати по сусідству державу з таким чисельним військом.
Водночас у країні стартувала парламентська виборча кампанія: 21 лютого офіційно розпочався передвиборчий період, а голосування заплановане на 12 квітня. Партія “Фідес” і сам Орбан уперше за тривалий час можуть програти. Одним із ключових елементів кампанії угорського прем’єра стала жорстка риторика щодо ЄС та України.
“Брюссельці та Київ втручаються у вибори в Угорщині, бо хочуть, щоб наш патріотичний уряд пішов, аби нав’язати свої плани. Вони не можуть відрізати нас від російської енергії, примусити Україну до вступу до ЄС, змусити нас надсилати гроші чи втягнути нас у війну. Руки геть! Майбутнє Угорщини має вирішувати виключно угорський народ!”, — написав він у X.
За його словами, Угорщина зазнає тиску та шантажу з боку Брюсселя. В той же час Орбан також пише про “українські загрози”, які, нібито, впливають на той політичний курс, який обере Угорщина.
“Угорщина з самого початку була на боці світу. У порівнянні з цим президент Зеленський шантажує та загрожує Угорщині сьогодні, навіть у знаковий день. Все це тому, що ми … не даємо грошей Україні і тому, що не відкидаємо дешеві російські енергоресурси”, — наголосив Орбан у Facebook.
Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про намір Будапешта заблокувати ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії. За його словами, Угорщина не підтримає їх доти, доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід “ружба”.
Раніше ми також інформували, що в МЗС України відреагували на заяви Віктора Орбана та прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо щодо транзиту російської нафти. Речник МЗС Георгій заявив, що спроби зберегти залежність від російських енергоресурсів через шантаж нагадують “поведінку наркоманів.
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну Росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури у Фейсбуці.
“Війна забрала життя 346 митців та 132 українських та іноземних медійників. Кожна втрата — це зниклий голос нашої культурної пам’яті”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що сума прямих збитків українській культурі становить близько 4,2 млрд дол., а загальні втрати сектору культури, враховуючи недоотримані доходи, перевищують 31 млрд дол.
Зокрема, за чотири роки війни зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 — повністю знищено.
Крім того, Росія викрала 35 482 музейних предмети, а понад 1,7 млн предметів залишаються на тимчасово окупованих територіях під загрозою знищення.
Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, близько 3:40 на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків, а українці в багатьох містах прокинулися від атак перших ворожих ракет. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Міністерством фінансів України та Національною установою розвитку (НУР) запустили платформу Local Development Finance Facility (LDFF) для залучення фінансування на відновлення громад і розвиток інвестиційно привабливих проєктів.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів, передає Укрінформ.
Як підкреслили у Мінфіні, LDFF мобілізовуватиме фінансування для пріоритетних напрямів, зокрема, енергетики, довкілля, розвитку малих і середніх підприємств, а також муніципальної інфраструктури.
За словами заступниці міністра Ольги Зикової, нова платформа є масштабованою, її можна інтегрувати з програмами донорів та ініціативами міжнародних фінансових інституцій. Мінфін розглядає LDFF як частину переходу України від моделі відновлення, що фінансується переважно міжнародною допомогою, до моделі, дедалі більше орієнтованої на інвестиції.
Завдяки інструментам зниження ризиків та змішаному фінансуванню LDFF допоможе перетворювати першочергові об’єкти відбудови на вигідні інвестиції. Це дозволить залучити кошти від українських банків, міжнародних організацій та іноземного бізнесу.
Наразі потреби України у відновленні до 2035 року оцінюються у понад пів трильйона доларів США, тоді як обсяг державних фінансових ресурсів є недостатнім для подолання викликів такого масштабу. Платформа LDFF спрямована на вирішення цієї проблеми, адже дозволить усунути прогалини у використанні кредитних і грантових ресурсів та посилити спроможності на місцевому рівні.
Запуск LDFF також відбувся в контексті оновлення мандату Національної установи розвитку, раніше відомої як Фонд розвитку підприємництва. Після законодавчих змін установа працюватиме як інституція фінансування розвитку, залучатиме міжнародний капітал і підтримуватиме рух України до членства в ЄС.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 млн т завалів, утворених внаслідок руйнувань. ПРООН підтримала зусилля з раннього відновлення у 26 громадах, що постраждали від війни: у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
Фото: Мінфін
-
Усі новини6 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Усі новини6 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Усі новини1 тиждень agoтренер розповів, як отримати таку фігуру, як у зірки «Грозового перевалу»
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Усі новини7 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села