Connect with us

Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

on

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла. 

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить: 

  • Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки. 
  • Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
  • Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

 Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Незаконний виїзд до Молдови через Одещину: схема через співробітника УЗ

Published

on


Затримання організаторів. Фото: Державна прикордонна служба

На Одещині викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Організатор обіцяв доставити “клієнта” до Молдови. Для цього використали підроблені документи та навіть залучили працівника “Укрзалізниці”. Всіх учасників затримали.

Про це повідомили в Державній прикордонній службі України.

Реклама

Читайте також:

Деталі втечі

За даними слідства, канал незаконного виїзду організував 33-річний житель Арцизької громади. Він шукав чоловіків призовного віку та пропонував їм нелегальний маршрут до Молдови за чималі гроші. До схеми чоловік залучив трьох спільників. Двоє відповідали за перевезення автомобілями, ще один був співробітником “Укрзалізниці”. Саме він допомагав оформити підроблене посвідчення помічника машиніста та фіктивні документи про відрядження.

За планом, “клієнта” з Одеси везли вантажним локомотивом до одного з міст області. Після прибуття його забирали перевізники та доставляли ближче до кордону. Далі чоловік мав пішки перейти кордон, отримуючи інструкції телефоном. Оплату організатор отримував частинами. Спочатку 2 тисячі доларів авансу, решту — після завершення маршруту. Під час передачі другого траншу в 7 тисяч доларів його затримали на гарячому. Інших учасників схеми викрили під час перевезення “клієнта” та за місцем роботи.

Гроші, які вилучили. Фото: Державна прикордонна служба

Як покарають

Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобілі, підроблені бланки посвідчень, гроші, телефони, техніку та інші докази. Усім фігурантам висунули обвинувачення — залежно від ролі кожного. Йдеться про організацію та незаконне переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями, сприяння їм порадами й засобами, а також виготовлення та використання підроблених офіційних документів. Злочини кваліфіковані за частинами 2 і 3 статті 332 та частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями — до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі лікарі робили фіктивні довідки для призовників. Також ми писали, що в ТЦК Миколаївщини допомагали ухилянтам униктнути мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Відпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році

Published

on


Чемпіон Європи з ММА Мілан Ніколенко відвідав Буковель на початку 2026 року. Загальна ціна його відпочинку сягнула понад 70 тисяч гривень.

У своєму Instagram спортсмен показав, як пройшла його подорож до засніжених українських Карпат.

Скільки коштує відпочинок у Буковелі

“Скільки коштує поїздка в Буковель у 2026 році? Ми взяли повний багажник всяких приколів на 8 тисяч гривень і виїхали. Приблизно за 300 кілометрів зупинилися на заправці. На хотдоги, каву та бензин ми витратили 2500 гривень“, — розповів Мілан.

Згодом була така ж зупинка на 3400 грн.

Вартість номеру на 7 днів — 27 тисяч гривень.

Скі-паси на двох на чотири дні — 16 400 грн.

“Трохи покаталися і пішли випити чаю, перекусити. Це коштувало 700 гривень. Ввечері ми вирішили піти в баню, яка коштувала 3 тисячі гривень”, — розповів автор відео.

  • Сніданок — 900 грн.
  • Чан — 2500 грн.



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

“Потім ми поїхали кататися ввечері наступного дня і скі-пас коштував нам 3 тисячі гривень. До речі, за весь цей час ми витратили на парковку приблизно 2400 грн“, — зазначив Мілан.

На їжу пішло десь 8 тисяч грн.

А загальна ціна за відпочинок понад 70 тисяч грн.

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Реакція мережі

У коментарях українці здивувалися такою ціною відпочинку в українських горах:

  • “Я думала, ці відосики, де говорять, що у Швейцарії дешевше, ніж у Буковелі — брехня, а тепер розумію, що правда”.
  • “Я не знаю, де ви працюєте, але я в Канаді навіть стільки не заробляю на такий відпочинок. Якщо крадете, то тоді не відповідайте на мій коментар”.
  • “Подивившись ваше відео і мету за якою ви їхали, то краще зловити сезон у Драгобраті, а якщо хочеться лютого фрірайду, то це Славське назва Тростян”.
  • “Поки що найменша сума, що я чув в усіх відосах про Буковель взимку”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, жінка розкрила ціни в Буковелі на початку 2026 року, чим здивувала мережу.





Джерело

Continue Reading

Події

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців

Published

on



У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.

Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:

1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:

  •  Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
  •  Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
  •  Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
  •  Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
  •  Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
  •  Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
  •  Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
  •  Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
  •  Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
  •  Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
  •  Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
  •  Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
  •  Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
  •  Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
  •  Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
  •  Гастрольний тур хору «Гомін»
  •  Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
  •  Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
  •  Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики

2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:

  • Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
  • 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
  • «Київ Музик Фест-2025»
  • «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
  • Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
  • Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
  • Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
  • Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

3. Номінація «Найкращий реліз року»:

  • «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
  • Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
  • Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
  • Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
  • Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
  • «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
  • Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
  • Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
  • Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
  • Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
  • Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
  • Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
  • Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
Читайте також: У Києві відбудеться вечір класичної музики MOZART+

4. Номінація «Найкращий оркестр року»:

  • Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
  • Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
  • Національний симфонічний оркестр України
  • Київський камерний оркестр Національної філармонії України
  • Оркестр Національної опери України
  • Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
  • Ensemble 24
  •  Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
  • Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
  • Національний президентський оркестр
  • Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
  • Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії

5. Номінація «Найкращий хор року»:

  • Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
  • Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
  • Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
  • Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
  • Ансамбль Partes
  • Муніципальний камерний хор «Київ»
  • Національна капела України «ДУМКА»

6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:

  •  Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
  •  «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
  •  «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
  •  Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
  • Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
  • Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
  • Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера

7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:

  • NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
  • Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
  • Тарас Бережанський, бас
  • Дмитро Ткаченко, скрипка
  • Вікторія Вітренко, сопрано
  • Роман Меліш, контратенор
  • Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
  • Марія Пухлянко, фортепіано
  • Роман Лопатинський, фортепіано
  • Андрій Павлов, скрипка
  • Віоліна Петриченко, фортепіано
  • Богдана Півненко, скрипка
  • Антоній Кедровський, скрипка
  • Ольга Рукавішнікова, скрипка
  • Катерина Супрун, альт

8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:

  •  Антоній Кедровський
  • Наталія Стець
  • Володимир Сіренко
  • Наталія Пономарчук
  • Іван Чередниченко
  • Віктор Плоскіна
  • Кері-Лінн Вілсон
  • Іван Остапович
  •  Максим Гусак

9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:

  •  Ольга Приходько
  •  Вадим Яценко
  •  Микола Гобдич
  •  Юлія Ткач
  •  Наталія Хмілевська
  •  Олександр Тарасенко
  •  Костянтин Ленчик

10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:

  • Золтан Алмаші
  • Алла Загайкевич
  • Олег Безбородько
  • Максим Іванов
  • Святослав Лунєв
  • Олександр Родін
  • Євген Станкович
  • Тетяна Хорошун
  • Богдана Фроляк
  • Максим Шалигін

11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:

  •  Ірина Буданська
  •  Анна Гадецька
  •  Микола Гречух
  •  Галина Григоренко
  •  Тарас Демко
  •  Ольга Дятел
  •  Ольга Кононенко
  •  Ольга Лозинська
  •  Юлія Ніколаєвська
  •  Богдана Півненко
  •  Іоланта Пришляк
  •  Богдан Сегін
  •  Ольга Стельмашевська
  •  Кармелла Цепколенко
  •  Олександр Чорний

12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:

  •  Поліна Кордовська
  •  Тетяна Новицька
  •  Юрій Чекан
  •  Тетяна Поліщук
  •  Віталій Вишинський
  •  Роксолана Гавалюк
  •  Марина Гордієнко
  •  Дзвенислава Сафʼян
  •  Ірина Сікорська
  •  Ліза Сіренко
  •  Ольга Голинська
  •  Любов Морозова
  •  Стас Невмержицький
  •  Олександра Чеботар
  •  The Claquers.

Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).

Читайте також: «Театральний інфобум» назвав найкращі вистави Києва 2025 року

Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.

До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.