Connect with us

Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

on

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла. 

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить: 

  • Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки. 
  • Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
  • Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

 Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Continue Reading
Click to comment

Війна

ЗСУ воюють ШІ та зброєю СРСР

Published

on


Протягом чотирьох років великої війни арсенал України еволюціонував від старих радянських зразків зброї до високотехнологічних пристроїв, які керуються ШІ. Як трансформувалась українська зброя під час вторгнення РФ?

Арсенал, з яким ЗСУ входили у повномасштабне вторгнення, можна оцінити за даними проєкту Global Firepower Index (GFP). GFP-2022 показував, що Україна мала 2,5 тис. танків, 1 тис. САУ, 2 тис. гармат. Дані 2026 року — 1 тис. танків, 700 САУ, 600 гармат. Арсенал зменшився у 1,5-2,5 раза, але лінія фронту при цьому змістилась мінімально. Завдяки яким змінам у зброї й тактиці ЗСУ тримається фронт? Фокус вирішив порівняти арсенал Сил оборони України на початку вторгнення та у 2026 році, і показати, як це змінило бойові дії.

4 роки повномасштабного вторгнення — чим на початку воювали ЗСУ

24 лютого 2022 року російська армія перетнула український кордон та лінію розмежування на ТОТ, і почалось вторгнення РФ в Україну. На Київ, Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь, Запоріжжя, Херсон рушили колони бронетехніки ЗС РФ. Російські колони зустріли підрозділи ЗСУ, озброєні зброєю 20 століття. На відео перших днів вторгнення фігурували українські ПТРК “Стугна”, британські NLAW та американські Javelin. Крім того, ворожу авіацію збивали за допомогою ПЗРК “Ігла” та ЗРК “Бук”, які збереглись з радянських часів. У небі літали винятково МіГи та “Сушки”, при чому — з обох боків. Тоді ж перші Bayraktar, “Лелеки” та “Фурії” ЗСУ вистежували противника, а у морі панував російський флот, не ляканий морськими дронами.

На лінії фронту працювала ствольна та реактивна артилерія радянського виробництва: РСЗВ “Град”, “Ураган”, “Смерч”, САУ “Гвоздика”, “Акація”, “Мста-С”, “Піон”, гармати “Гіацинт-Б” та “Мста-Б”, Д-30. Також діяла 19-та ракетна бригада “Свята Варвара”, озброєна РК “Точка-У” з дальністю до 120 км.

4 роки повномасштабного вторгнення — що відомо про РК “Точка-У”

Втрати ЗС РФ протягом 4 років війни

Генштаб ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення публікував інформацію про втрати ЗС РФ, і за характером цих втрат можна встановити, яку зброю мали Сили оборони України та як вона змінилась протягом чотирьох наступних років. Інфографіка порталу “Мінфін” показує, що у перші місяці українці підривали по 300-400 танків, 40-60 РСЗВ та близько 200 артилерійських систем. Окрім того, є стрімкий пік втрат авіації РФ: у березні 2022 року — “мінус” 113 літаків, у квітні — ще “мінус” 49.

Дані на інфографіці показують, що близько року з початку вторгнення втрати РФ зростали, але не надто відчутно. Орієнтовно, з середини 2023 року, росіяни почали втрачати шалену кількість артилерії (1400 од.), автомобілів (4000 од.) і є подвійний ріст знищення танків (500 од. проти 200). Причина таких тенденцій — зміни в арсеналі ЗСУ, про що писали медіа на основі повідомлень політиків та військових. Фокус виділив три основні напрямки цих змін: перший — надання західної зброї, другий — розвиток власної зброї, третій — цифровізація.

Західна зброя ЗСУ у 2022-2026 роках

У 2022 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та президент України Володимир Зеленський говорили про нестачу снарядів радянських калібрів. Тому у перших партіях військової допомоги, які отримала українська армія, були гаубиці М777 та САУ Krab, які використовують калібр НАТО 155 мм.

Протягом 2022 року Сили оборони почали переходити на західні стандарти та отримали перші РСЗВ M142 HIMARS та M270 і артилерійські системи калібру 155 мм (М109, CAESAR, PzH 2000). Наступний етап — танкова коаліція: у 2023 році прийшли Leopard 2, Abrams, Challenger 2, AMX-10 RC, PT-91 Twardy. Ще один прорив — влітку 2024 року з’явились F-16 Fighting Falcon, а згодом Mirage-2000. Паралельно партнери допомогли збудувати багаторівневу систему ППО, надавши ЗРК Patriot, SAMP/T, IRIS-T та ін. При цьому ЗСУ отримували снаряди потрібних калібрів: серед них GMLRS на 80-84 км та ATACMS на 165-300 км. Для далекобійних ударів — авіаракети Storm Shadow / SCALP (на 300 км), AGM-88 HARM (протирадіолокаційні ракети).

4 роки повномасштабного вторгнення — винищувачі F-16 в Україні

Згідно з даними проєкту ORYX, Україна протягом 4 років повномасштабного вторгнення РФ втратила значну частину запасів радянської техніки. Ці втрати закрила західна зброя, яка мала більшу дальність та точність, порівняно зі зразками зброї часів СРСР. Водночас, Захід забороняв бити по РФ далекобійною зброєю і не давав ракет, які б дістали до цілей в глибині російської території.

Власна зброя України під час повномасштабної війни

Військова техніка

Український оборонно-промисловий комплекс почав масовий випуск САУ “Богдана”, яка пройшла бойові випробування у 2022 році, а вже у 2024 році виготовлялось понад 30 од. на місяць. Технічні характеристики установки — калібр 155 мм, дальність 30-40 км, скорострільність 6 пострілів за хвилину. Крім того, на фронті з’явились БТР-4 “Буцефал” та БТР-3, бронемашини “Козак-2М”, “Новатор” та “Варта”.

Снаряди

Ще один напрямок роботи ОПК — це власне виробництво снарядів, оскільки західні партнери інколи затримували постачання або ж не мали необхідних калібрів. При цьому у лютому 2024 року з’ясувалось, що ЗСУ мають третину снарядів від потреби для втримання фронту. Українські підприємства, самостійно або спільно з західними компаніями (наприклад, з Rheinmetall), налагодили випуск снарядів калібру 82 та 120 мм, 152 мм (радянський), 155 мм (натівський).

Дрони

Окремо варто відзначити українські дрони різного типу та призначення, які з, орієнтовно, 2023 року широко використовуються на фронті.

Повітряні безпілотники — ударні БпЛА, які б’ють по позиціях ЗС РФ на відстані до 30 км (FPV-дрони, бомбери, дрони на оптоволокні), розвідувальні дрони, важкі бомбери, далекобійні дрони-камікадзе (Ан-196 “Лютий”, FP-1, FP-2, “Бобер”).

Морські дрони — катери-камікадзе, які можуть дістати на відстань близько 1000 км (різні моделі SeaBaby та Magura), підводні дрони з дальністю від 100 до 2000 км (“Марічка”, “Толока”).

4 роки повномасштабного вторгнення — морські дрони Sea Baby ЗСУ

Наземні роботизовані платформи — вантажні роботи (підвозять снаряди, їжу та евакуюють поранених), мінери/розміновувачі, бойові турелі (установки з дистанційним керуванням з кулеметом чи гранатометом).



4 роки повномасштабного вторгнення — НРК з туреллю

Фото: Telegram / Михайло Федоров

Ракети

У 2025 році президент Володимир Зеленський розповів про удари по військових об’єктах РФ, виконані крилатими ракетами “Нептун”, дронами-ракетами “Паляниця”, “Рута”. Також є інформація про балістичні ракети “Сапсан”, FP-7 та FP-9 (на стадії розробки). З серпня 2025 року з’явились крилаті ракети “Фламінго” з дальністю 3 тис. км. Завдяки вітчизняним далекобійним засобам ураження Україна змогла обійти заборону партнерів бити по РФ західною зброєю, хоч їхньої потужності поки не вистачає для масштабних руйнувань.

Війна в Україні 2026 — ШІ та цифровізація

Протягом чотирьох років війни Сили оборони цифровізувались, щоб краще протистояти ЗС РФ на полі бою. Перш за все, українська армія використовує систему ситуаційної обізнаності Delta, яка збирає дані про ситуацію на різних відтинках фронту. Друга — система “Кропива” для артилеристів. Ще один напрямок цифровізації — застосунок “Армія+” (для дистанційного подання рапортів) та “Резерв+” (для обліку військовозобов’язаних).

Разом з тим, Сили оборони використовують технології штучного інтелекту для управління дронами. Зокрема, БпЛА можуть рухатись по визначеній траєкторії та бити по цілі в умовах перешкоди та дії РЕБ. Крім того, є можливість розпізнавання цілі, коли програма відшукує замасковану техніку ЗС РФ або ворожих солдатів.

Війна в Україні 2026 — як працює ШІ для розпізнавання цілей

Четверта річниця вторгнення — тактика війни у 2026 році

Зміни в арсеналі ЗСУ зумовили трансформацію тактики війни, показують події на фронті. У лютому 2022 року колони танків ЗС РФ підривалися ПТРК, але вже у 2025 росіяни майже не використовують бронетехніку на полі бою, а натомість поодинці інфільтруються крізь позиції ЗСУ. Крім того, дістрайки вже дістали до НПЗ в Ухті (дистанція до 2 тис. км). Морські дрони ГУР та СБУ загрожують нафтовим танкерам у радіусі тисяч кілометрів. На фронті зникли колони техніки, проте місцевість покрита оптоволокном, а дороги ховаються під антидронними сітками. Станом на 2026 рік утворилась “кілзона” шириною 30 км, у якій будь-який рухомий об’єкт виявляється і стає ціллю для ударного дрона. Дослідники центру CSIS уточнили, що РФ втратила загиблими та пораненими 1,2 млн солдатів, а темпи просування на фронті — 70 м на день (під Покровськом). Експерти пояснили нову тактику ЗСУ, яка склалась на четвертому році вторгнення: це “глибокоешелонована оборона” з “зубами дракона”, окопами, мінами, перешкодами, дронами, які мають “відбити охоту” у солдатів ЗС РФ пробиратись чи штурмувати українські позиції.

“Східна лінія фронту перенасичена безпілотниками. Повільні темпи просування РФ в численних наступальних операціях протягом останніх двох років підкреслюють виснажливий характер війни та складність прориву укріплених оборонних позицій”, — підсумували аналітики досягнення ЗСУ, отримані завдяки оновленому арсеналу та новій тактиці оборони.

Зазначимо, Фокус підсумував події 2025 року та розповів, як Збройні сили України протримались без допомоги Сполучених Штатів Америки. Серед іншого, ішлося про масовані діпстрайки вглиб російської території, коли зграї БпЛА майже щоночі били по НПЗ Російської Федерації.

24 лютого 2026 року Україна відзначить 4 роки повномасштабного вторгнення, а українська армія покаже, як змінилась з 24 лютого 2022 року та навчилась стримувати озброєну до зубів російську армію. Крім того, західні військові також побачили здобутки ЗСУ, коли під час навчань Hedgehog-2025 програли фронтовим дронарям і побачили, що слід змінитись, щоб вистояти у сучасній війні.



Джерело

Continue Reading

Події

У всеукраїнський прокат навесні вийде художній фільм про ветеранів «Втомлені»

Published

on



У всеукраїнський прокат 7 травня вийде драматичний фільм Юрія Дуная «Втомлені» – історія про боротьбу ветеранів із невидимими ранами, відновлення та силу взаємопідтримки.

Про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, «Втомлені» – це одна з небагатьох українських стрічок на важку, але важливу для українського суспільства тему: відновлення та проживання травм війни військовими.

До роботи над кінокартиною долучилися чинні військовослужбовці й ветерани. Вони стали частиною команди й акторського складу, допомогли втілити свій досвід на екрані.

Головні герої фільму: Люба та Андрій – ветерани, які намагаються подолати травми війни та знайти підтримку одне в одному. Почуття дають обом надію, але байдужість оточення та власні страхи стають серйозним випробуванням для їхнього зв’язку.

Стрічку створила компанія «Іллєнко Фільм Продакшенс» за підтримки Державного агентства з питань кіно.

Ролі виконали Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Олег Симороз, Дарія Творонович, Дарина Легейда, Пилип Іллєнко та інші.

Читайте також: Український документальний фільм «Сліди» переміг в «Панорамі» на Берлінале

За дистрибуцію проєкту відповідає компанія FILM.UA Distribution. На її офіційному каналі в Ютубі вже доступний тизер-трейлер.

Як повідомляв Укрінформ, 1 березня в широкий прокат вийде романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.

Фото: Втомлені/The Fatigued/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Маршалок Сейму назвав ключові теми Конференції з відбудови України у Гданську

Published

on



Учасники Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в червні у польському Гданську, зосередяться на питаннях інвестицій, транспортних комунікацій, а також на торгівлі й експорту.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.