Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Відбудова
Уряд запровадив мораторій на перевірки підприємств, які постраждали від російських обстрілів
«Відтепер перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, розташоване на територіях активних чи можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях, знаходиться на землях ризикованого землеробства чи територіях, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами», – йдеться в повідомленні.
Як зауважила Свириденко, це рішення ухвалене з метою прискорення відновлювальних робіт на постраждалих підприємствах.
Водночас державний контроль зберігається там, де йдеться про життя і здоров’я людей, захист довкілля, безпеку держави та виконання міжнародних зобов’язань.
Також продовжують діяти й інші програми підтримки бізнесу в Україні, зокрема доступне кредитування на відновлення під 0,1% в перші два роки; компенсація страхової премії до 3 млн грн для всіх регіонів та компенсація збитків до 30 млн грн для прифронтових областей.
Також діють гранти на відновлення для виробничих підприємств до 16 млн грн, компенсація частини зарплати та ЄСВ для збереження робочих місць після обстрілів в рамках програми «Точка опори».
Як повідомлялося, з 1 липня в Україні запрацювала нова програма пільгового кредитування на відновлення підприємств, які постраждали від російських обстрілів. Малий і середній бізнес може отримати до 150 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна. Упродовж перших двох років ставка за такими кредитами становить 0,1% річних. Починаючи з третього року — на умовах програми «5-7-9%».
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна Росії проти України показала, що вирішальне значення на сучасному полі бою мають не чисельність військ чи кількість озброєння, а здатність армії швидко адаптуватися до нових викликів і впроваджувати здобутий досвід.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.
“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.
За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.
“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.
Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.
“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.
Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.
“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
У Херсоні померла 48-річна волонтерка Олена Тарасенко, яка півтора місяця перебувала у лікарні після російського обстрілу. Під час окупації міста вона вивозила людей та пережила російський полон.
Про це повідомила телевізійна і театральна продюсерка та сценаристка Ірина Естер Вратарьова. Інформацію про смерть волонтерки також підтвердила її подруга, журналістка Тетяна Савуля.
Олена Тарасенко отримала тяжкі уламкові поранення 24 травня. Близько 9:45 російська армія обстріляла з артилерії Корабельний район Херсона. У цей час жінка перебувала за кермом автомобіля.
Постраждалу у тяжкому стані доправили до лікарні. Медики майже півтора місяця боролися за її життя.
За словами Тетяни Савулі, приблизно за тиждень до смерті Олену перевели до неврологічного відділення. Востаннє журналістка бачила подругу 3 липня.
Наступного дня, 4 липня, близько 9:00 Олена Тарасенко померла. У неї залишилися 85-річна мати та 21-річний син.
До повномасштабного вторгнення Олена працювала водійкою тролейбуса у Херсоні. Після захоплення міста російськими військами вона почала допомагати місцевим жителям.
Під час окупації волонтерка вивозила людей на підконтрольну Україні територію. На зворотному шляху вона привозила до захопленого міста ліки, продукти та засоби гігієни.
“Вона приходила, як надія і порятунок”, – так, за словами Ірини Вратарьової, згадували про Олену люди, яким вона допомагала.
У вересні 2022 року російські військові викрали волонтерку. За словами Вратарьової, Тарасенко утримували в катівні, катували електричним струмом та вимагали назвати українських патріотів. Також її звинувачували у співпраці із ЗСУ.
Після звільнення Херсона Олена Тарасенко залишилася в місті. Вона продовжувала волонтерську діяльність і допомагала людям, попри постійні російські обстріли.
Під час артилерійського удару по Корабельному району 24 травня, внаслідок якого Тарасенко отримала смертельні поранення, також постраждали 81-річна жінка та 63-річний чоловік.
Раніше від російського дрона загинула волонтерка з Херсона Ірина Байраченко. Без матері залишилась донька-школярка Маргарита.
-
Політика7 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Усі новини6 днів agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Усі новини1 тиждень agoкоролі Великої Британії більше не мешкатимуть у Букінгемському палаці
-
Світ5 днів agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ