Connect with us

Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

on

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла. 

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить: 

  • Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки. 
  • Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
  • Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

 Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Continue Reading
Click to comment

Події

В галереї АртОдеса триває виставка Сергія Папроцького – підсумки 50 років творчості

Published

on


В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду триває виставка живопису Сергія Папроцького «Дві чверті століть». Експозиція присвячена 50-річчю творчої діяльності художника. В експозиції представлено 50 робіт, створених упродовж останньої чверті ХХ і першої чверті ХХІ століть.

Картини, датовані роками створення починаючи з 1975-го, дають змогу простежити творчу еволюцію митця — зміни його стилістики, технік, образів та жанрових уподобань. У різні періоди Папроцький звертався до фігуративного й абстрактного живопису, а також до портретів, натюрмортів і краєвидів.

Цікаво, що Сергій Папроцький свого часу переходив від фігуративного живопису до абстрактного, але потім знову звертався до традиційних жанрів, створюючи портрети, натюрморти, краєвиди. Іноді майстер звертався до колажу, виконував складні оформлювальні роботи, робив розписи в публічних просторах Одеси. Сьогодні майстер багато виставляється і продовжує свою активну діяльність у мистецькому полі Одеси та України.

Фото: Оксана Церковна/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

Переклад збірки «Вірші з бійниці» Максима Кривцова отримав французьку премію

Published

on



Поетична збірка «Вірші з бійниці» Максима («Далі») Кривцова у перекладі Ніколь Дзюб отримала французьку премію П’єра-Франсуа Кайє (Prix Pierre-François Caillé).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура з посиланням на французьке видавництво Les Éditions Bleu & Jaune.

«Це визнання підкреслює витонченість, точність та чутливість роботи Ніколь. І шану поетові Максиму Кривцову, який загинув на фронті в Україні, голос якого вона несе французькою», – підкреслили у видавництві.

Поетична збірка «Вірші з бійниці» Максима Кривцова вийшла друком французькою мовою у 2025 році. Видання під назвою Poèmes de la brèche доповнене фотографіями та рукописами віршів, також є QR-коди, що дозволяють почути голос автора.

Перекладачка Ніколь Дзюб має українське походження, раніше працювала над творами Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» (2024), The Ukraine Артема Чапая (2025) та «Тут були ми» Артура Дроня.

Премія П’єра-Франсуа Кайє присуджується з 1981 року Французьким товариством перекладачів (SFT), щороку відзначає перекладача або перекладача-видавця на початку його кар’єри, який має максимум три перекладені та опубліковані роботи.

Український поет і громадський діяч Максим Кривцов пішов на фронт добровольцем у 2014 році, брав участь в АТО/ООС. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України. Мав позивний «Далі». Загинув на фронті 7 січня 2024 року. На прощання із полеглим захисником у Києві прийшла понад тисяча людей.

У грудні 2023 року вийшла перша поетична збірка Максима «Вірші з бійниці» – її визнали однією з найкращих українських книжок року за версією Українського PEN.

Кривцов на фронті почав писати роман, який так і залишився незакінченим.

Читайте також: У Рівному заснували поетичну премію імені Максима Кривцова

У лютому 2024 року письменник (посмертно) став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука.

У серпні 2025-го посмертно отримав звання Героя України та орден «Золота Зірка».

Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині презентували вишиту книгу поезій загиблого Героя України Максима Кривцова.

Фото з сайту Суспільного



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На восьми об’єктах критичної інфраструктури Прикарпаття будують другий рівень захисту

Published

on



На восьми об’єктах критичної інфраструктури в Івано-Франківській області завершують спорудження другого рівня захисту.

Про це в Івано-Франківську під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові повідомив заступник голови Івано-Франківської ОВА Вадим Созоник, передає кореспондент Укрінформу.

«Наразі на завершальній стадії знаходиться побудова другого рівня захисту на восьми критичних елементах», – сказав Созоник.

За його словами, на це з державного бюджету спрямували 1 млрд 841 млн грн. Созоник додав, що на трьох об’єктах таке будівництво потребує значних сил та ресурсів, тому його планують завершити наступного року.

Загалом, зазначив Созоник, в області другий рівень захисту передбачено для 11 об’єктів критичної інфраструктури. Окрім того, додатковий захист мають 109 критичних елементів на підприємствах тепло- та водопостачання.

Читайте також: Захист енергетики та промисловості від дронів: Зеленський доручив винести питання на Ставку

Другий рівень захисту об’єктів — це система інженерних і залізобетонних укріплень, призначена для захисту критичної інфраструктури (передусім енергооб’єктів і трансформаторів) від прямих влучань безпілотників та механічного проникнення вибухівки.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні в межах планів стійкості на 607 об’єктах критичної інфраструктури споруджують захист від російських атак.

Ілюстративне фото: rv.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.