Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Російська армія демонструє ознаки виснаження, проте зберігає значний наступальний потенціал.
Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив у Фейсбуці за підсумками щомісячної наради з питань підвищення якості підготовки військовослужбовців і підрозділів.
За словами Сирського, Сили оборони України підтримують стабільно високі показники знищення особового складу російських загарбників та їхньої техніки, послідовно руйнують ворожу логістику та завдають результативних ударів по об’єктах військової та критичної інфраструктури, насамперед паливно-енергетичного комплексу Російської Федерації, який забезпечує функціонування її воєнної машини.
“Це свідчить, що ми діємо правильно. Водночас говорити про якісний перелом у війні ще зарано. Агресор демонструє ознаки виснаження, однак зберігає значний наступальний потенціал. Він нарощує чисельність своїх військ, продовжує масовані удари по території України, збільшує виробництво засобів ураження, готується до перехоплення ініціативи та можливих наступальних дій на нових ділянках фронту”, — заявив головнокомандувач.
Сирський підкреслив: “Ми враховуємо ці загрози, працюємо над зміцненням стійкості оборони та повинні діяти на випередження”.
Як підкреслив головнокомандувач, підготовка військовослужбовців залишається одним із безумовних пріоритетів після виконання бойових завдань. Саме від її якості безпосередньо залежать життя захисників, стійкість підрозділів та ефективність оборони.
За інформацією Сирського, “сьогодні Збройні сили України мають перевагу над противником у рівні підготовки, що підтверджується як перебігом бойових дій, так і втратами російської армії. Проте ворог намагається компенсувати це чисельною перевагою, планує збільшувати протяжність фронту, яка вже перевищує 1250 кілометрів”.
Окрему увагу на нараді він приділив подальшому вдосконаленню системи підготовки військовослужбовців. Методики навчання, підкреслив головнокомандувач, мають оперативно адаптуватися до змін тактики сучасного бою, розвитку безпілотних систем, появи нових зразків озброєння та особливостей їх бойового застосування.
“Продовжуємо нарощувати підготовку молодших командирів і сержантів”, — зазначив Сирський.
Головнокомандувач підкреслив, що важливою складовою розвитку професійного сержантського корпусу залишається підтримка союзників України. За його інформацією, підготовка головних сержантів і командирів відділень нині здійснюється на території шести держав — членів НАТО.
“Продовжуємо отримувати та аналізувати зворотний зв’язок із бойових військових частин щодо якості підготовки у навчальних центрах, удосконалюємо навчальний процес і підвищуємо безпеку навчання”, — зазначив Сирський.
Він поінформував, що триває відбір вступників до коледжів сержантського складу з числа цивільної молоді та військовослужбовців.
Також генерал поставив завдання щодо формування резерву молодших командирів для Збройних сил України.
Головнокомандувач подякував всім, хто навчає, навчається і щоденно працює над зміцненням бойових спроможностей українського війська.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що активність російських військ на фронті зменшилася приблизно на третину.
Фото: ОП
Будівлю Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка позначили міжнародним захисним знаком “Блакитний щит” (Blue Shield). Відтепер музей офіційно належить до об’єктів культурної спадщини, які перебувають під особливим захистом міжнародного права в умовах збройного конфлікту.
Як повідомили в музеї, емблему “Блакитний щит” запровадили відповідно до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, ухваленої у 1954 році. Знак використовують для позначення об’єктів, які мають виняткову історичну, наукову або художню цінність.
У музеї зазначають, що маркування офіційно підтверджує статус культурної пам’ятки, полегшує її розпізнавання та нагадує, що умисне пошкодження або знищення таких об’єктів є воєнним злочином, за який передбачена відповідальність згідно з міжнародним правом.
Водночас у закладі наголошують, що не мають ілюзій щодо того, що сама емблема зможе захистити будівлю від російських обстрілів.
“Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд”, — йдеться у повідомленні музею.
У музеї нагадали, що російські війська не лише розграбували його фонди під час окупації Херсона, а й продовжують завдавати пошкоджень самій історичній будівлі, яка є пам’яткою архітектури початку ХХ століття.
Працівники закладу називають “Блакитний щит” не лише символом захисту, а й інструментом фіксації воєнних злочинів. Вони наголошують, що кожен новий удар по об’єкту, позначеному цією емблемою, є додатковим доказом порушення міжнародного гуманітарного права, який може бути використаний під час розгляду справ у міжнародних судах.
Суспільство
Ізмаїл був господарем Регіонального форуму щодо зміцнення взаємодії між громадами південного регіону Одещини
Діалог культур та громад
19 червня в місті Ізмаїл пройшов третій, фінальний етап Регіонального форуму під назвою «Діалог культур та громад: синергія заради сталого розвитку Півдня Одещини». Захід був спрямований на налагодження ефективної співпраці між представниками різних культурних спільнот та місцевими громадами регіону з метою забезпечення довготривалого розвитку Південного регіону Одеської області.
Основні акценти цьогорічного форуму включали:
- Обговорення шляхів взаємодії культурних груп для підвищення соціальної згуртованості.
- Аналіз механізмів співпраці громадських організацій та місцевої влади.
- Розробка стратегій сталого розвитку з урахуванням культурних особливостей регіону.
- Пошук спільних рішень для соціально-економічних викликів Півдня Одещини.
Захід став завершальною частиною циклу регіональних зустрічей, які сприяють відкритому діалогу та створенню партнерств між різними зацікавленими сторонами. Участь у форумі взяли представники місцевих органів влади, культурних інституцій, громадських та бізнесових структур, що підтверджує важливість теми та спільне прагнення до розвитку регіону.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ7 днів agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Події7 днів agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Відбудова7 днів agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики