Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.
Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.
Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.
Фото Ярини Скуратівської
Відбудова України має починатися разом із місцевою та регіональною владою, адже саме громади найкраще знають свої потреби і вже довели свою спроможність діяти в умовах війни.
Про це Веронік Бертоль, співдоповідачка з резолюції «Стратегічний підхід до підтримки відновлення та реконструкції України на місцевому та регіональному рівнях», розповіла в коментарі кореспонденту Укрінформу.
«Ми хотіли водночас дати справжні, правильні орієнтири, але не повчати. Не казати: ви маєте робити це, це і це. Бо це не наша роль. Ми не живемо в цій країні, ми не живемо в цій ситуації. Тому ідея була в тому, щоб наголосити – у процесі відбудови потрібно обов’язково починати діяти разом із місцевою владою», – наголосила вона.
За словами членкині Комітету з питань управління, саме влада на місцях має озвучити, які саме в неї є потреби. А вже потім це має підніматися на національний рівень або до міжнародних донорів.
«Тож меседж, який ми посилаємо, такий: робіть разом із місцевою та регіональною владою, через неї і для неї. Це було і залишається наше головне послання, яке ми хотіли донести», – додала Бертоль.
Також, за її словами, українці ще до війни встигли просунутись на шляху до децентралізації та провести «справжні реформи».
«І вони тривають навіть під час війни, що мене, чесно кажучи, дуже вражає. Бачите, у Франції ми навіть у мирний час не можемо провести реформи. А ви проводите реформи у воєнний час. І те, що я бачила в Україні, це те, що місцева влада вже змогла дати відповіді під час війни, піклуватися про своє населення, і піклуватися добре. Тож якщо вони це змогли в такий дуже важкий час, то вони зможуть це зробити і в набагато стабільніший час, у період миру», – пояснила Бертоль, додавши що потрібна лише воля центральної влади дати трохи більше повноважень і повернутись до цивільного адміністрування.
Окрім доповідачки з української тематики, Бертоль є також речницею Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ з питань молоді.
«Тож окремо в доповіді ми охопили цю тему – української молоді, переміщених осіб, депортованих дітей. Це справді дуже мене хвилює. Молодь, її психічне здоров’я. Це ціле покоління українців, які виростають у війні. Діти та молодь страждають від перебоїв у навчанні, травм та вимушеного переміщення, причому 79% з них зазнають негативних наслідків, таких як втрата доходу, особиста втрата та погіршення психічного здоров’я»,- сказала вона.
Нагадаємо, у вівторок, 50 сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в Страсбурзі ухвалила резолюцію щодо стратегічного підходу до підтримки відновлення та відбудови України на місцевому і регіональному рівнях. У ній зокрема, ідеться, що Росія повинна заплатити за відбудову регіонів України, а конфісковані російські активи мають стати джерелом таких зусиль.
Хоча переговори щодо припинення війни публічно дали мало результатів, Буданов висловив оптимізм щодо того, що переговори рухаються до укладення угоди. Він заявив, що, на його думку, Росія також хоче припинити війну.
«Усі вони розуміють, що війна має закінчитися. Ось чому вони ведуть переговори. Я не думаю, що це займе багато часу», — сказав Буданов.
Він визнав, що досі обидві сторони дотримувалися «максималістських» позицій у переговорах за посередництва США, але висловив переконання, що вони наблизяться одна до одної у пошуках компромісу.
Росія має чіткий стимул для укладення угоди, зазначив Буданов. «На відміну від нас, вони витрачають власні кошти. Це величезні суми — вже у трильйонах», — сказав він.
Водночас він відмовився розповісти, як саме міг би виглядати можливий компроміс щодо території — найскладнішого питання переговорів.
«Остаточного рішення ще не ухвалено, — сказав він. — Але, в принципі, зараз усі чітко розуміють межі того, що є прийнятним. Це величезний прогрес».
На думку Буданова, ключовим досягненням мирних переговорів стало залучення адміністрації президента США Дональда Трампа в якості посередника. Він сказав, що Україна очікує, що головні посланці Білого дому на переговорах, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, очолять американську делегацію, яка навідається до Києва, можливо, наступного тижня, що стане їхнім першим візитом до країни з початку війни.
Коментуючи новини про те, що різке зростання світових цін на нафту у відповідь на американо-ізраїльську війну в Ірані дало Путіну прибуток для фінансування війни проти України, Буданова сказав, що ця перевага може бути недовготривалою, оскільки війна в Ірані може незабаром закінчитися.
Він також визнав, що Росія не відчуває нестачі у військах, і зазначив, що за потреби вона може мобілізувати потенційний резерв у 23,5 млн осіб, що набагато перевищує можливості України.
«Це оцінка з часів, коли я був керівником військової розвідки, заснована на звіті, підготовленому наприкінці 2025 року щодо мобілізаційного потенціалу Росії для Путіна, — сказав глава ОП. – Я читав його в оригіналі. Ні, проблем немає — і не буде їх у найближчі роки».
На запитання, що станеться, якщо переговори з Росією не приведуть до угоди про припинення війни, Буданов відповів: «Ви думаєте, що існує якась чарівна паличка? Є лише два варіанти — війна або мир. Не просто продовження війни, а продовження переговорів. Якщо вони на це погодяться — бо можуть і не погодитися».
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що удари по російських нафтових терміналах впливають на переговорний процес і спрогнозував «багато нового» від росіян на наступних переговорах.
Фото: Закарпатська ОВА
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство7 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство7 днів ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство6 днів ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом