Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

3 роки ago

06.03.2023

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:

Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.

Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.

Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Одеса

Військовий з Одещини: штраф за канабіс і строк за зброю

Published

41 хвилина ago

01.02.2026

Головний з новин

Молоток в руках судді. Фото ілюстративне: depositphotos

На Одещині військовослужбовець зірвав кущі коноплі, зробив з неї психотропну речовину та зберігав вдома. Чоловік визнав провину та розкаявся. Суд врахував усі обставини та призначив покарання.

Про це Новини.LIVE дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.

Читайте також:

Деталі справи

Мобілізований солдат з Одещини знайшов дикорослі кущі коноплі на околиці села Кулевча Білгород-Дністровського району. Він зірвав рослину, приніс додому, висушив і подрібнив для власного вживання. Під час санкціонованого обшуку правоохоронці вилучили екстракт канабісу масою 0,735 грама. Це вважається невеликим розміром за чинними нормами.

У суді обвинувачений повністю визнав провину та пояснив, що не мав наміру продавати наркотики. Також він зазначив, що після служби на фронті зазнав контузії та не пройшов реабілітацію.

Як покарали

Суд визнав чоловіка винним за ч. 1 ст. 309 КК України та призначив штраф у розмірі 34 тисячі гривень. Також з нього стягнули понад 5,3 тисячі гривень процесуальних витрат за проведення експертизи. Окремо під час засідання нагадали, що у цього ж військовослужбовця вже є попередній вирок. Саратський районний суд засудив його за незаконне поводження зі зброєю за ч. 1 ст. 263 КК України до трьох років позбавлення волі. Тюремний строк виконуватиметься самостійно і не додається до нового штрафу. Речові докази у справі суд постановив знищити.

Нагадаємо, ми повідомляли, що на Одещині судили військового, який вкрав два мопеди та спалив їх. Також ми писали, що на Полтавщині вирок отримав чоловік, який відмовився від повістки.

Джерело

Усі новини

Покинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту

Published

42 хвилини ago

01.02.2026

Головний з новин

Українка Валентина Березовська разом з чоловіком живуть на дві країни — в Україні та Німеччині. У своїх соціальних мережах пара розповідає про незвичне хобі — відновлення старих будинків.

Жінка детально розповіла про реставрацію покинутої хати своєї бабусі та дідуся. Будинок розташований у Вінницькій області. Вартість ремонту з “нуля” до етапу “можна завозити меблі” — 35 тисяч євро. Що вийшло з цього задуму, — дізнавався Фокус.

Будинок у селі

“Скільки часу та грошей потрібно на ремонт старої хати в селі? Кажу з власного досвіду, бо ми з чоловіком підписались на таку авантюру ще в кінці 2023 року”, — розповідає господиня.

За словами жінки, цю хату збудували її дідусь та бабуся.

“Ті, хто пише, що краще б ми її розвалили й збудували нову, а також ті, хто каже, що там щось з гімна зліпили, нам з вами не по дорозі. Бажання розвалити хату в мене не було, бо мої предки наробилися, щоб звести ці стіни, як воли. Кожен камінь дідусь сам вибив, привіз і поставив туди, де він уже лежить 80 років без єдиної тріщини”, — пояснює вона.

Етапи реставрації

Валентина поставила перед собою завдання зберегти “добру ауру”, яка тут була вже багато років, але довелось багато чого замінити.

“Замінили дах, вікна, двері, бо це необхідно. Завели воду, зробили розводку на душову та кухню. Єдине, що змінилося у цілісності стін – пробили ще одні двері, щоб мати вихід на терасу… Повністю перебудували стару веранду”, — додає хазяйка.

Будинок в селі після ремонту

Фото: TikTok

Зрештою, на ремонт всієї хати із зовнішніми та внутрішніми роботами від “нуля” до стану “можна завозити меблі” у них пішло півтора року і 35 тисяч євро.

Відгуки глядачів

У коментарях глядачі почали ділитися думками.

“Це дуже гарно! Не віриться, що вклались в таку суму. Хіба що робили все самі й зекономити на майстрах”;
“Сенс з хати в селі, яка коштує як квартира в місті”;
“Тепер всі сусіди зарадять”;
“Головне, що гроші були. Я от купила хату за 8 тисяч доларів і тепер збираю на ремонт, який, мабуть, буде ×2 вартість ціни. Мрію дожити до того дня, коли зможу вже насолоджуватись красою і зручностями”.

“Сума невелика, а зроблено дуже круто, тому цікаво сюди входить робота будівників чи ні або ви робили самостійно? І можна дізнатися в якій це області, бо ціни дуже різні на матеріали/роботи залежно від регіону”.

На останній коментар авторка відповіла, що в суму входить оплата праці робітників.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

Бізнесмен Кріс Брумфілд розбагатів та завчасно вийшов на пенсію завдяки власним архітектурним проєктам та нетиповим рішенням. Його комплекс Evergreen Cabins у штаті Нью-Йорк став одним із найпопулярніших серед користувачів Airbnb, — приносить сотні тисяч доларів щороку.
Українка розповіла про придбання будинку неподалік міста — з електрикою, але без газу та води. Вона завела блог у TikTok, щоб розповідати підписникам про свій досвід трансформації житла.

Жінка, яку звуть Олена, розповіла про власний досвід переїзду з міста в село. Разом з чоловіком вони купили земельну ділянку, на якій стояв майже розвалений будинок. Замість того щоб його знести, пара взялась за реставрацію.

Джерело

Події

У прокат вийшов фільм «Меланія»

Published

45 хвилин ago

01.02.2026

Головний з новин

Вийшов документальний фільм «Меланія», в якому перша леді США Меланія Трамп розповідає про свої 20 днів перед початком другого президентського терміну її чоловіка Дональда Трампа в січні 2025 року, зокрема про підготовку до інавгурації та особисті моменти свого життя.

Як передає Укрінформ із посиланням на ABC News, стрічка надійшла в прокат у п’ятницю в США та світі.

«Цим фільмом я хочу показати американському народові свою мандрівку», – промовляє Меланія з екрана.

У стрічці показано, як готують її вбрання до інавгураційних заходів, примірку пальта, капелюха та бальної сукні. Також розкрито деякі закулісні деталі з організації передінавгураційної вечері для донорів президента Дональда Трампа та облаштування приватних апартаментів родини у Білому домі. Зокрема, вона просить дизайнера інтер’єру про більше ліжко для сина Беррона, «бо він тепер значно вищий».

Серед епізодів – її розмови з дружиною президента Франції Бріжит Макрон щодо ініціатив для дітей та зустріч із королевою Йорданії Ранією. Також показано бесіду першої леді зі звільненою з полону Авівою Сіґел, яку утримували в заручниках бойовики ХАМАСу.

Фільм розповідає, як подружжя Трампів спілкується з представниками Секретної служби щодо заходів безпеки під час інавгурації.

Меланія зазначає в стрічці, що хоче вийти за межі традиційних «соціальних обов’язків» перших леді.

Зазначається, що фільм, про який було оголошено ще до інавгурації Трампа, став результатом угоди з AmazonMGM Studios на суму 40 мільйонів доларів. Amazon веде бізнес із федеральним урядом, а співзасновник компанії Джефф Безос прагне поліпшити відносини з президентом.

Читайте також: Повернення українських дітей: Меланія Трамп заявила, що її представник – у контакті з Путіним

За даними видання, Меланія не проживає у Білому домі, а більшість часу проводить у Нью-Йорку та Флориді.

Як повідомляє CNN, фільм не мав успіху в жодному американському місті в день прем’єри. Деякі кінотеатри були майже порожні. У Вашингтоні під час першого показу об 11:30 у Regal кінотеатр Gallery Place в центрі міста був заповнений приблизно на третину, переважно журналістами.

Раніше Укрінформ повідомляв, що перша леді США погрожує подати до суду на Гантера Байдена, сина експрезидента, позов на понад 1 мільярд доларів після його заяви, ніби її Дональдом Трампом познайомив сексуальний злочинець Джеффрі Епштейн.

Фото: The White House

Джерело