Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
«У Житомирі розпочався 13-й Чілдрен Кінофест — найбільший український кінофестиваль для дітей та підлітків. Відкриття фестивалю відбулося у кінотеатрі «Україна», – йдеться у повідомленні.
Як зазначив регіональний координатор фестивалю Ігор Шурпан, цього року на глядачів чекає насичена програма, що об’єднала найкращі зразки сучасного європейського дитячого кіно. Першою стрічкою, яку переглянули юні житомиряни, стала пригодницька анімація «Арко» — номінант на премію «Оскар».
У межах Міжнародного конкурсу глядачі матимуть змогу переглянути сім нових фільмів із різних країн Європи. Також у програмі — ретроспективний показ легендарної анімації «Таємниця абатства Келлс» та фільм-переможець минулорічного Чілдрен Кінофесту «Востаннє, коли ми були дітьми».
Для глядачів онлайн-кінотеатру підготували спеціальну програму «Північне сяйво. Найкраще дитяче кіно країн Північної Європи», а також спеціальний показ стрічки «Окейдякбувай».
Окрім цього, онлайн та офлайн можна буде переглянути роботи фіналістів 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу.
Особливу увагу цього року організатори приділили доступності кінопоказів. Для дітей з порушеннями зору та слуху підготовлено адаптовані версії частини фестивальних стрічок із тифлокоментарями (звукоописом візуальної частини фільму) та розширеними субтитрами.
Адаптованими для перегляду є фільми «Таємниця абатства Келлс», «Баррі. Пес-рятівник», «Олівія та невидимий землетрус», «Лісовик», «Загублені у джунглях», «Арко» та «Окейдякбувай». Для перегляду таких версій необхідно заздалегідь знайти відповідний фільм на платформі Kinozir або у застосунку Podyv та виконати інструкції щодо підключення адаптації.
Покази фестивалю у Житомирі триватимуть з 13 до 22 червня у кінотеатрі «Україна».
Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях відбудеться дитячий фестиваль у рамках Миколайчук OPEN.
Фото: Житомирська міська рада
Фінські державні інституції та бізнес розглядають Україну як перспективного партнера для співпраці у відновленні та модернізації аграрного сектору.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з державно-приватною делегацією Фінляндії, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.
До складу делегації увійшли представники Національного агентства постачання у надзвичайних ситуаціях (NESA), Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії, Фінського агентства з безпеки харчових продуктів та приватних компаній.
Як зазначається, попри понад $11 мільярдів прямих втрат унаслідок російських атак та руйнування Каховської ГЕС, аграрний сектор України зберігає стабільність і залишається важливим елементом глобальної продовольчої безпеки.
Під час зустрічі сторони обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для аграрного виробництва та водозабезпечення південних регіонів. Зокрема, без стабільного зрошення залишилися близько 1,5 мільйона гектарів земель.
Фінська сторона високо оцінила здатність України забезпечувати функціонування агросектору, логістики та продовольчих ланцюгів в умовах війни та висловила зацікавленість у розвитку спільних проєктів.
Йдеться, зокрема, про співпрацю у сферах водної інфраструктури, агрологістики, зберігання і транспортування зерна, харчової переробки, екологічних технологій та циркулярної економіки.
«Ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби та продовжуємо робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. Водночас зрозуміло, що відновлення потрібне, і воно передбачає глибоку модернізацію виробництва, логістики та водної інфраструктури. Фінляндія має значний досвід у кризовому управлінні, технологічних рішеннях і забезпеченні роботи критичних систем. Тому ми бачимо великий потенціал для спільних проєктів та інвестицій», – зауважив Висоцький.
Водночас сторони обговорили питання європейської інтеграції аграрного сектору, зокрема гармонізацію стандартів виробництва та розширення доступу української продукції на ринок ЄС.
Україна також веде діалог із фінською стороною щодо прискорення сертифікації української продукції, що має розширити можливості для вітчизняних виробників.
Як повідомлялось, у Верховній Раді зареєстровані близько 100 необхідних для європейської інтеграції України законопроєктів, які чекають свого розгляду.
Фото: me.gov.ua
Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області.
Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.
Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.
«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.
Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.
Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.
Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.
«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.
Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».
Фото: Фейсбук / Péter Magyar
-
Події4 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Усі новини7 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова7 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням