Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Український документальний фільм «No shade in the forest» (“У лісі немає тіні”) Володимира Тихого увійшов до офіційної програми міжнародного фестивалю Wildlife Film Festival Rotterdam.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно у Фейсбуці.
“Український документальний фільм “No shade in the forest” (“У лісі немає тіні”) режисера Володимира Тихого увійшов до офіційної програми міжнародного фестивалю Wildlife Film Festival Rotterdam (WFFR), присвяченого дикій природі, екології та збереженню навколишнього середовища”, – йдеться у повідомленні.
Стрічка порушує актуальну тему впливу війни на природу, привертаючи увагу міжнародної спільноти до екологічних наслідків російської агресії проти України.
Через документальне кіно автори прагнуть показати, що війна завдає шкоди не лише людям та інфраструктурі, а й природним екосистемам, ставлячи під загрозу біорізноманіття та майбутнє довкілля.
Особливе значення має участь фільму у програмі WFFR Lokaal – спеціальній ініціативі фестивалю, яка представляє документальні стрічки про дику природу в місцевих кінотеатрах і культурних просторах Роттердама та його околиць.
Покази фільму в межах фестивалю відбудуться:
- 3 листопада, 21:15 в LantarenVenster, зал 3;
- 5 листопада, 15:00 в Cinerama, зал 4;
- 8 листопада, 12:45 в Cinerama, зал 7.
Творча команда фільму: режисер Володимир Тихий, продюсерка Белла Терзі (Bella Terzi), продюсерська підтримка Ольги Пантелеїмової (UPHub), оператори Слава Цвєтков та Мауро Гарсія, cценарист Іван Тімшин, композитор Міхайта Мойсієв, звукорежисер Міхаель Закутський, Філіп Сотніченко та Євгенія Мартинова – учасники творчої команди проєкту.
У Держкіно зазначили, що участь української стрічки в міжнародному кінофестивалі є важливою можливістю привернути увагу світової аудиторії до екологічних наслідків війни та нагадати про необхідність захисту природної спадщини України.
Українське документальне кіно продовжує розповідати світові історії, які мають бути почуті.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному фестивалі Ji.hlava у Чехії відбулася світова прем’єра документального фільму “Я не бачу смерті” режисера Євгена Тітаренка.
Фото: psbfilms.com
У Костянтинівській міській громаді Донецької області загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула ₴10,974 мільярда.
Про це у Фейсбуці повідомив начальник Костянтинівської МВА Сергій Горбунов, передає Укрінформ.
За його словами, Костянтинівська МВА продовжує системну роботу з розгляду заяв мешканців громади, житло яких було зруйноване внаслідок російської збройної агресії, та забезпечення реалізації їхнього права на отримання компенсації.
Спеціальні комісії працюють безперервно, щоб кожен постраждалий зміг отримати допомогу на придбання нової оселі. За весь період роботи комісій у громаді визнано повністю зруйнованими 2 407 житлових будинків, з яких 1 970 – приватні та 437 – багатоквартирні.
«Загалом від початку роботи комісій: видано 9 225 житлових сертифікатів на придбання нового житла на загальну суму понад 10 млрд 974 млн грн», – зазначив Горбунов.
Він констатував, що минулого тижня, у період з 26 жовтня по 1 листопада 2026 року було визнано зруйнованими 77 приватних та 11 багатоквартирних будинків. Також було сформовано та видано 120 житлових сертифікатів власникам квартир у багатоквартирних будинках на загальну суму 111 млн грн та видано 32 житлові сертифікати власникам приватних будинків на загальну суму 42 млн грн.
Як повідомляв Укрінформ, народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко заявив, що черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Колаж: Сергій Горбунов, Facebook
«Є новий оборонний пакет від Іспанії на 437 мільйонів євро, який допоможе нашим воїнам на фронті. Буде зимовий пакет підтримки від Німеччини для нашої стійкості, зокрема енергетичної. Працюємо і над прискоренням постачання ракет для «петріотів», систем IRIS-T та допомоги для F-16. Це найважливіше з того, що дали візити цими днями», – зазначив Зеленський.
Він зауважив, що у Мадриді Україна вперше була представлена на Іберо-американському саміті. «Україну напряму почули та підтримали країни Латинської Америки, зокрема щодо допомоги необхідним для нашої електромережі обладнанням», – зазначив Президент.
Були розмови, за його словами, зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також із Президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Як повідомлялося, 3 листопада Володимир Зеленський здійснив візит до Німеччини, де провів зустрічі з Канцлером і Президентом ФРН, Президенткою Бундестагу, а також взяв участь у Берлінській безпековій конференції.
4-5 листопада Президент України відвідав Іспанію, де провів низку важливих переговорів з керівництвом країни та взяв участь в Іберо-американському саміті.
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)