Connect with us

Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв

Published

on

Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.

Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році

Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла. 

«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.

Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі

Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.

Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».

Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.

Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».

Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.

Як не потрапити на фішинговий сайт?

Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить: 

  • Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки. 
  • Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
  • Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.

Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.

 Що робити, коли все ж ошукали

Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.

По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua

Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.

Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…

Continue Reading
Click to comment

Події

В Одеському музеї Блещунова триває виставка Наталії Андрущенко “Паралельний вимір”

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова триває персональна виставка одеської художниці, членкині Національної Спілки Художників України та наукової співробітниці музею Наталії Андрущенко під назвою «ПАРАЛЕЛЬНИЙ ВИМІР» (від знака до абстракції).

Проєкт представляє авторську графіку художниці, яка відома багатьом одеситам та гостям міста як майстриня монументального мистецтва. Зокрема, Наталія Андрущенко є авторкою знакових паяних вітражів із кольорового скла «Земля» та «Вода» в Клінічному санаторії ім. В. П. Чкалова, а також «Спіралі…» у Діагностичному центрі ЧМП. Нова виставка демонструє іншу, графічну сторону її творчості, де звична реальність переходить у тонку авторську систему координат.

Ключові хайлайти виставки:
• Трансформація простору: Кожен графічний аркуш в експозиції — це спроба зафіксувати момент деконструкції форми, де реальна фігура перетворюється на знак, а побутовий предмет розчиняється в абстракції.
• Діалог без слів: Виставка пропонує глядачеві відмовитися від поверхневого погляду і сфокусуватися на тому, що не обов’язково можна пояснити словами, але можна глибоко відчути.
• Поєднання досвіду: Творчий шлях авторки охоплює понад пів століття — від закінчення ОДХУ ім. М.Б. Грекова у 1971 році, магістратури ПНПУ ім. К.Д. Ушинського (2018) до сьогодення. З 1999 року Наталія Володимирівна, як науковий співробітник Музею Блещунова, також досліджує мистецтво зсередини.

«Мої роботи – це моє сприйняття світу як єдиної просторової структури з її природними закономірностями у побудові художніх форм. Я не копіюю світ, а трансформую його через власне суб’єктивне сприйняття, створюючи паралельний вимір, де діють інші закони форми та простору. Я створюю власну реальність, свій світ», — зазначає художниця Наталія Андрущенко.

Інформація для відвідувачів:
• Місце проведення: Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О.В. Блещунова, м. Одеса, вул. Польська, 19
• Графік роботи: четвер-неділя з 11:00 до 17:00





Джерело

Continue Reading

Події

В Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції

Published

on



Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкультури.

«Росія цілеспрямовано знищує українську культурну спадщину та намагається стерти нашу історію та пам’ять. Маємо забезпечити кожній пам’ятці максимально можливий захист, а кожен злочин проти культури належно задокументувати. Україна вже домоглася внесення 46 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Ми продовжуємо цю роботу й розширюємо можливості для тих, хто щодня захищає нашу спадщину. Платформа «Культура захисту» допоможе фахівцям ефективніше використовувати міжнародне право, залучати світову спільноту до збереження українських пам’яток і формувати доказову базу для притягнення Росії до відповідальності. Адже захист культури — це також захист права майбутніх поколінь знати власну історію», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Зазначається, що платформа стане у нагоді представникам і представницям державних органів, органів місцевого самоврядування, військовослужбовцям, фахівцям із культурної спадщини, юристам і дослідникам. За допомогою ресурсу вони зможуть готувати документи для міжнародного захисту культурних цінностей, організовувати моніторинг їхнього стану, документувати порушення та використовувати міжнародні правові механізми для збереження української культурної спадщини.

Зокрема, на платформі доступні: інтерактивна карта об’єктів під посиленим захистом з інформацією про них та їхнє розташування; інструменти для підготовки номінаційних досьє, необхідних для внесення об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом; інструменти для підготовки запитів на організацію місій ad hoc моніторингу відповідно до Другого протоколу та інше.

Кураторкою платформи є Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та двох протоколів до неї Ліна Дорошенко.

Платформу створено у партнерстві Міністерства культури з громадською організацією «Культура захисту» за підтримки благодійного фонду «Відродження».

Як повідомляв Укрінформ, росіяни пошкодили або зруйнували 2 185 об’єктів культурної спадщини та 2 686 закладів культури в Україні.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

ЄС оголосив про чотири нові інвестиційні програми для України на €376 мільйонів

Published

on


Євросоюз оголосив про запуск чотирьох нових інвестиційних програм для України загальним обсягом 376 млн євро.

Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах виставки ReBuild Ukraine, що проходить в четвер у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми оголошуємо про чотири програми, які отримають підтримку в обсязі 376 млн євро в межах Ukraine Investment Framework», – повідомила Кос.

Зокрема, Данська стратегічна інвестиційна програма підтримуватиме промислові партнерства, передусім інвестиції у технології подвійного призначення та відновлювану енергетику. Програма словацького банку Eximbanka SR спрямована на зміцнення української промислової бази подвійного призначення, зокрема через інвестиції в кібербезпеку та засоби розмінування. Крім того, додаткове фінансування отримає програма Європейського банку реконструкції та розвитку 5R завдяки внеску Норвегії. Це дасть змогу залучити інвестиції у системи накопичення енергії та відновлювану енергетику. Ще одна програма – Міжнародної фінансової корпорації (IFC High Equity) – матиме збільшене гарантійне покриття ЄС та додатковий внесок Великої Британії.

Кос наголосила, що участь Норвегії та Великої Британії свідчить про перетворення Ukraine Investment Framework на загальноєвропейську платформу, яка об’єднує уряди, фінансові установи та міжнародних партнерів для підтримки економічного майбутнього України. За її словами, ЄС бере на себе частину інвестиційних ризиків, що дає змогу банкам, співінвесторам і компаніям фінансувати проєкти, які інакше могли б виявитися надто ризикованими.

«У листопаді очікується перерахування майже 8 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ще 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги планується надати цього місяця через кредитну програму підтримки України. Ці кошти необхідні для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення функціонування держави», – повідомила Кос.

За її словами, минулого тижня Єврокомісія представила щорічний звіт про стан розширення Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Україна четвертий рік поспіль демонструє «відчутний прогрес».

«Нині пріоритетними напрямами реформ є верховенство права, демократичні інституції, реформа державного управління та план дій щодо національних меншин. Якщо реформи триватимуть, наступного року Україна зможе розпочати закриття переговорних розділів», – наголосила єврокомісарка.

Кос підкреслила, що Єврокомісія посилила координацію з українською владою щодо ключових реформ. Вона повідомила, що у неділю в Брюсселі відбудеться зустріч із українським прем’єром Сергієм Корецьким і спікером парламенту Русланом Стефанчуком, під час якої сторони планують визначити подальші кроки та реформи, необхідні для досягнення проміжних критеріїв у сфері верховенства права в першій половині 2027 року.

«Ця робота має велике значення і для європейського бізнесу. Вона закладає основи майбутньої економіки України – сучасної, конкурентоспроможної та стійкої, яка поступово, але впевнено інтегрується до єдиного ринку ЄС», – констатувала вона.

Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив на взаємозв’язку відбудови, економічної трансформації та вступу України до ЄС. За його словами, метою України є створення конкурентоспроможної та стійкої економіки, повністю інтегрованої до єдиного ринку Євросоюзу.

Ченцов зазначив, що Україна вже відкрила чотири переговорні кластери, зокрема ті, що охоплюють внутрішній ринок та інклюзивне зростання. Водночас триває робота над відкриттям двох кластерів, що залишилися.

Він підкреслив, що наближення до членства в ЄС означає не лише виконання політичних критеріїв, а й формування передбачуваного середовища для інвесторів. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, верховенство права, чесна конкуренція, прозорість і сильні інституції є важливими як для вступу до Союзу, так і для залучення бізнесу.

За словами Ченцова, Україна має промисловий та аграрний потенціал, інженерні компетенції, цифрові інновації, критичні ресурси й досвід у сфері стійкості та оборонних технологій. Поєднання цих можливостей з європейським капіталом і технологіями може зміцнити виробничі ланцюги та створити нові можливості для бізнесу.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходить у Варшаві 12-13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.