Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Кіностудія Paramount Pictures працює над продовженням комедії «Як позбутися хлопця за 10 днів».
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
За словами джерела видання, розробка сиквелу перебуває на ранній стадії, акторський склад ще не визначений. Творці фільму та представники студії планують, що виконавці головних ролей в оригінальній стрічці Кейт Гадсон та Меттью Макконагі знову зіграли своїх персонажів. Уже відомо, що Гадсон стане продюсеркою фільму.
Сценарист наразі не визначений.
Фільм «Як позбутися хлопця за 10 днів», що вийшов у 2003 році, зібрав у світовому прокаті майже 180 мільйонів доларів при бюджеті в 50 мільйонів. За сюжетом, журналістка жіночого журналу Енді Андерсон (її грає Кейт Гадсон) отримує незвичайне редакційне завдання: закохати в себе хлопця і домогтися, щоб він кинув її протягом 10 днів. У той же час рекламний агент Бенджамін Беррі у виконанні Метью Макконагі укладає парі з босом, що зможе закохати в себе будь-яку дівчину всього за 10 днів.
Як повідомляв Укрінформ, кіностудія 20th Century Studios працює над продовженням комедії «Блондинками не народжуються» (Romy and Michele’s High School Reunion) з акторкою Лізою Кудроу.
Фото: скриншот з відео
Вищий антикорупційний суд обрав ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Про це оголосив слідчий суддя, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної Мудрої Ірини Романівни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Визначити Мудрій заставу у розмірі 20 млн грн», – сказав суддя.
У разі внесення застави на ексзаступницю керівника ОП буде покладено низку обов’язків: прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, прокурора САП; не відлучатися з Києва і Київської області без дозволу детектива, прокурора; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Окрім того, вона муситиме утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які використовуються ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Філософія девелопмент» тощо»; здати на зберігання документи для виїзду за кордон; носити е-засіб контролю.
У коментарі журналістам після засідання на запитання про те, чи має вона кошти на заставу, Мудра відповіла: «Я спробую знайти цю суму. У мене є багато друзів і багато контактів».
Як повідомляв Укрінформ, ВАКС 21 серпня розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, серед іншого, була спрямована на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
У соцмережах поширюють російський фейк, який спрямований на дискредитацію рішень української влади щодо Національного пантеону видатних українців.
Про це у Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України, передає Укрінформ.
“Поширюються неправдиві повідомлення про те, що в Україні нібито продають «землю з могили» видатного діяча українського національно-визвольного руху Євгена Коновальця“, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зауважили, що до публікацій додається фотографія прозорих пакетиків із землею з відповідним роздрукованим написом та цінником у 6000 грн.
“Насправді це фейк. Зображення не має нічого спільного з реальністю, воно згенероване за допомогою штучного інтелекту, що підтверджує перевірка через спеціалізовані сервіси аналізу медіаконтенту”, – заявили у ЦПД.
Зазначається, що першоджерелом знімка є один із російських анонімних Telegram-каналів.
У ЦПД зауважили, що це вже не перша спроба російської пропаганди спекулювати на постаті Євгена Коновальця. Зокрема, раніше ворожі ресурси вже запускали фейк з підробленим анонсом виставки у Львові, на якій буцімто мали експонувати «часточку мощей Коновальця».
Як повідомляв Укрінформ, 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія перепоховання останків полковника Армії Української Народної Республіки, першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.
Його прах доправили в Україну з Роттердама.
Згодом Коновальця планують перепоховати в Українському національному пантеоні.
23 серпня Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про Український національний пантеон”. Згідно з документом, Пантеон є місцем ушанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини5 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Потяг «Червона Рута» покажуть у Канаді
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
-
Одеса1 тиждень ago
Атака РФ на Одещину: 13 постраждалих, світло повернули 128 тисячам сімей