Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.

Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Події
Підбили підсумки фінального пітчингу «Тисячовесни»
Команда Міністерства культури разом з партнерами завершили в Івано-Франківську фінальний етап відбору національної культурної ініціативи “Тисячовесни”: фінансування отримають 545 проєктів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
У категорії “Візуальне мистецтво” підтримку отримали 77 проєктів, “Перформативне мистецтво” – 133 проєкти, “Сучасна музика” – 143 проєкти, “Неігрові (документальні) фільми та серіали” – 70 проєктів, “Ігрові фільми та серіали” – 92 проєкти, “Фільми для дитячої аудиторії та анімація” – 30 проєктів.
Всього на пітчингу команди представили 1 215 проєктів. Паралельно з пітчингами відбулися 15 професійних дискусій, п’ять концертів, чотири театральні вистави, безліч зустрічей культурної спільноти.
““Тисячовесна” – це про значно більше, вагоміше для майбутнього нашої культури, нашої держави. Програма буде працювати й наступного року. Ми бачимо з кількості заявок, що маємо розраховувати на збільшення фінансування. Потрібен був цей перший крок, щоб зрозуміти масштаб і потребу. Там, де є результат, треба буде ще більше допомагати. Я впевнений в успіху цієї ідеї та в тому, що вона народить багато різного талановитого українського контенту. Я вірю, що за рік ми будемо говорити вже про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва”, – наголосив Президент України Володимир Зеленський.
Фінальний пітчинг став третім і ключовим етапом “Тисячовесни”. Автори, режисери, продюсери, музиканти, митці, культурні менеджери та творчі команди захищали проєкти перед конкурсними комісіями. Загалом фінальні пітчинги “Тисячовесни” тривали 320 годин.
У Мінкульті нагадали, що окремий порядок оцінювання діє для напряму “Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж”, для якого другий етап буде фінальним. Його результати будуть повідомлені пізніше.
“За цими п’ятьма днями – значно більше, ніж понад 1 200 презентацій. Це тисячі людей, нові знайомства, партнерства й ідеї, які вже почали народжувати наступні проєкти. “Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас – величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання – допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці. Це інвестиція не лише в культуру, а й у нашу стійкість, економіку та здатність говорити зі світом власним голосом”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
“Тисячовесна” стартувала як відповідь на потребу України у більшій кількості якісного, конкурентного культурного продукту – фільмів, серіалів, анімації, музики, театральних постановок, виставок та інших проєктів, здатних працювати з українською аудиторією та представляти Україну у світі. На реалізацію ініціативи передбачено до 4 млрд грн державної підтримки.
Загалом на участь у “Тисячовесні” надійшло 2 634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1 200 проєктів. Понад 180 українських і міжнародних експертів оцінювали креативність та якість презентацій, реалістичність реалізації, професійну готовність команд, обґрунтованість кошторисів, міжнародний потенціал та запропонований обсяг співфінансування.
Понад 20% учасників “Тисячовесни” – дебютанти. Наступного року ініціативу планують розширити ще двома категоріями – відео ігри та книги.
13 серпня до фінального етапу “Тисячовесни” долучився Президент України. Глава держави відвідав творчі локації, де відбувалися пітчинги, та поспілкувався з учасниками, експертами й партнерами ініціативи.
Президент наголосив, що значення програми виходить далеко за межі створення розважального контенту. Йдеться також про економічний ефект, завантаження культурних і креативних індустрій, розвиток творчих команд, культурного менеджменту, інфраструктури та мистецької освіти.
“Держава буде проводити “Тисячовесну” щороку, і щороку це буде зростати”, – наголосив Президент.
Зеленський також зазначив, що за результатами першого року програма має вдосконалюватися: напрями, які продемонструють найбільшу ефективність, отримуватимуть більше підтримки. За його словами, кількість заявок уже свідчить про необхідність збільшувати фінансування ініціативи надалі.
Окремими темами розмови стали залучення молодих авторів, повернення українських митців з-за кордону, зменшення бюрократії, міжнародне просування українського контенту та розвиток меценатства. Президент наголосив на важливості збільшення присутності українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках як складової протидії російській пропаганді.
Фінальний пітчинг став не лише майданчиком для конкурсного відбору. Упродовж п’яти днів його супроводжувала масштабна освітня програма – 15 панельних дискусій та професійних зустрічей за участі понад 60 спікерів.
До розмов долучилися представники держави, культурних інституцій, кіно- та музичної індустрій, театрів, видавничої сфери, фестивалів, медіа, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Серед ключових тем – пріоритети державної культурної політики, міжнародна копродукція, присутність незалежного українського кіно на світових фестивалях, розвиток читання та книжок про культуру, створення культурних інституцій з нуля, масштабування та адаптивність проєктів під час війни, дистрибуція мистецьких проєктів, розвиток музичних фестивалів, театральної сфери та механізмів міжнародної співпраці.
Учасники говорили про те, як культурному проєкту стати життєздатним після завершення грантової підтримки: знаходити партнерів і співфінансування, працювати з аудиторією, вибудовувати дистрибуцію, виходити на міжнародні ринки та масштабуватися.
Освітня програма перетворила фінальний пітчинг на майданчик професійного обміну, де учасники могли отримати практичні знання від людей, які вже реалізують проєкти в Україні та за кордоном, а також знайти партнерів для майбутньої співпраці.
Паралельно з пітчингами та освітньою програмою в Івано-Франківську відбулася відкрита культурна програма. За п’ять днів глядачам представили п’ять концертів та чотири театральні вистави в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Музичну програму “Тисячовесни” сформували виступи Святослава Вакарчука, OTOY, Schmalgauzen, LOVERA BREАUX, та Євгена Хмари. Також у програмі були сети DJ Oles і DJ Max Yos. Культурні події стали відкритою частиною фінального пітчингу та можливістю для містян і гостей Івано-Франківська долучитися до “Тисячовесни”.
“Тисячовесна” – ініціатива Президента України, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета – підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом.
Як повідомляв Укрінформ, найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи “Тисячовесна” зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.
Відбудова
Швейцарія надасть $730 тисяч на відновлення Київської лаври
Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X.
“Я вітаю рішення Швейцарії виділити близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найважливіших духовних та культурних пам’яток України”, – підкреслив Сибіга.
За словами міністра, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині.
“Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь”, – додав Сибіга.
Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч – ред.) на захист та відновлення святині.
“Я вдячний Швейцарії за цей відчутний вияв солідарності та делегату Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаку Жербе за те, що він приєднався до нас у Києві з нагоди цієї важливої річниці. Разом ми захищаємо спадщину України й безцінну частину культурної спадщини Європи та світу”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли близько 80% дахових перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Сибіга обговорив із главою МЗС Греції ситуацію у Чорному морі
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із очільником МЗС Греції Георге Герпетрітісом ситуацію в Чорному морі.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
Під час розмови Сибіга подякував Греції за солідарність з Україною та її народом.
“Я звернув особливу увагу свого колеги на безпеку в Чорному морі. Постійні атаки РФ на українські порти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці”, – зазначив Сибіга.
Він додав, що розповів грецькому колезі про нагальні потреби України у засобах ППО.
“Я поінформував свого колегу про наслідки постійних атак РФ на українські міста та інфраструктуру. Зростаючі масштаби російського ракетного та безпілотного терору роблять посилення захисту неба України нагальним пріоритетом”, – зауважив він.
За словами глави українського МЗС, для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки. РФ намагається перетворити Чорне море – життєво важливу артерію, що з’єднує країни, ринки та людей – на ще один інструмент тиску та залякування. Обидві країни поділяють зацікавленість у тому, щоб Чорне море залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства.
“Ми обмінялися думками щодо поточної ситуації та ключових пріоритетів нашої двосторонньої співпраці та ширшої міжнародної взаємодії, а також домовилися залишатися у тісному контакті”, – додав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина обмежує рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
Фото: Andrii Sybiha, X
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії