Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Події
Мінкульт представив результати роботи у сфері виконання зобовʼязань відповідно до конвенцій ЮНЕСКО
Заступниця міністра культури та керівниця сектору культури і культурної спадщини в Національній комісії України у справах ЮНЕСКО Анастасія Бондар представила на засіданні бюро комісії результати роботи у сфері виконання зобовʼязаннь та реалізації настанов відповідно до конвенцій ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«В умовах російської збройної агресії Україна не лише забезпечує збереження власної культурної спадщини, а й формує нові підходи до її міжнародного захисту. Наш практичний досвід взаємодії з механізмами ЮНЕСКО є унікальним і має бути врахований у подальшому розвитку міжнародних інструментів у цій сфері», – зазначила Бондар.
У першому кварталі 2026 року міністерство забезпечило системну координацію державної політики щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема завершений офіційний переклад Гаазької конвенції 1954 року та її резолюцій, а також проведена ревізія Другого протоколу 1999 року для усунення термінологічних неузгодженостей.
Нещодавно відбулося перше засідання Робочої групи з питань захисту культурних цінностей у межах діяльності Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Він передбачає аналітичні звіти щодо імплементації Конвенції 1954 року, удосконалення нормативної бази для маркування культурних цінностей емблемою «блакитний щит» та посилення міжвідомчої координації для документування воєнних злочинів проти спадщини.
Станом на перший квартал 2026 року до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли 46 українських об’єктів. Мінкульт працює над наступним пакетом номінацій спільно з обласними військовими адміністраціями та Міністерством оборони.
Триває системне оцифрування культурних цінностей через електронні системи: Реєстр Музейного фонду України та Державний реєстр нерухомих пам’яток.
Також триває внесення даних про викрадені з Херсонського художнього музею імені Шовкуненка предмети до бази Інтерполу. Це, у свою чергу, дозволить включити певний перелік предметів і до Віртуального музею втрат ЮНЕСКО.
Міністерство також ініціювало напрацювання міжнародними експертами ЮНЕСКО роз’яснень щодо криміналізації посягань на культурні цінності на національному рівні та подало звіти про стан об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема щодо «Херсонеса Таврійського та його хора», який пропонується включити до списку під загрозою.
Серед інших міжнародних ініціатив: підписання меморандуму про співпрацю з Молдовою та Румунією щодо включення культурного комплексу Прекукутень – Аріушд – Кукутень – Трипілля до Попереднього списку ЮНЕСКО та доопрацювання досьє Софіївки відповідно до оновлених операційних настанов.
Засідання Національної комісії у форматі бюро провела голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.
За його результатами учасники узгодили подальші кроки для активного просування інтересів України в ЮНЕСКО та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.
Як повідомляв Укрінформ, депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси» на базі муніципалітету.
Фото: МЗС
Кабінет міністрів ухвалив зміни до правил публічних закупівель, спрямовані на підвищення оперативності підготовки громад до викликів воєнного часу.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
«В умовах постійної загрози обстрілів традиційні процедури відкритих торгів можуть займати довгий час. Прийняті нововведення дозволять максимально швидко відновлювати пошкоджене обладнання, будувати нові об’єкти розподіленої генерації та забезпечувати резервне живлення для систем життєзабезпечення міст», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, до 15 жовтня 2026 року продовжено можливість укладення прямих договорів для реалізації експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури у паливно-енергетичному та житлово-комунальному секторах.
Розширено перелік закупівель за прямими договорами, оскільки тепер це не лише енергообладнання, як генератори, когенераційні установки і трансформатори, але й роботи та послуги з їхнього встановлення та фізичного захисту.
Окремо передбачено можливість оперативного технічного обслуговування когенераційних установок, що має запобігти тривалим перебоям у тепло- та електропостачанні через бюрократичні затримки.
Водночас усі закупівлі здійснюватимуться з дотриманням принципів прозорості, а інформація про договори публікуватиметься в системі Prozorro, але без розкриття чутливих даних з міркувань безпеки.
Як повідомлялось, Кабінет міністрів виділив 12,85 млрд грн на підготовку до зими 209 об’єктів критичної інфраструктури у прифронтових та Київській областях.
Пізніше уряд додатково виділив 9,2 мільярда на плани стійкості регіонів.
Фото: КМУ
Міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі «Рамштайн», яке відбудеться 15 квітня.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Під час наступного засідання Контактної групи Україна готує оновлення щодо реалізації пунктів Плану війни для примусу Росії до миру.
Партнерам буде представлено пріоритетні напрямки співпраці, зокрема у сфері посилення протиповітряної оборони, розвитку безпілотних систем, обміну даними та технологіями.
Україна пропонує взаємовигідну модель кооперації. В її межах союзники отримують доступ до бойових даних і систем українського виробництва.
Це, зокрема, досвід створення комплексної системи боротьби з дронами типу Shahed.
Україна та Німеччина готують низку спільних проєктів для реалізації вже найближчим часом.
Йдеться, зокрема, про: значне посилення систем ППО; додаткове фінансування deep-strike та middle-strike дронів та розвиток спільних технологічних рішень.
Окремо сторони обговорили перспективи співпраці у сфері інноваційної лазерної зброї.
Міністр оборони України подякував Пісторіусу за важливу допомогу.
Особливо він відзначив роль Німеччини у захисті життів українців та інфраструктури протягом зими.
Внески від Німеччини, зокрема поставки ракет PAC-3, мали критичне значення для відбиття російських атак.
Також Федоров подякував за підтримку інших проєктів, таких як «чеська ініціатива» та розвиток дроново-штурмових підрозділів.
Обмін даними та нові формати співпраці
Окрему увагу під час розмови приділили обміну даними.
Україна володіє унікальним масивом бойових даних, і найближчим часом планується посилення співпраці з Німеччиною у цьому напрямку.
Обмін даними відкриває нові можливості для розвитку технологій і посилення оборонних спроможностей обох країн.
Федоров подякував Пісторіусу за особисте лідерство та системну підтримку України.
Як повідомляв Укрінформ, Федоров провів зустріч зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером та командувачем спеціальної місії Альянсу NSATU генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.
Ілюстративне фото: Austrian Wings Media Crew
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаївській області змінили комендантську годину: у частині громад — жорсткіше Анонси
-
Події1 тиждень agoУ межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ
-
Суспільство1 тиждень ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом