Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни.
Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.
«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.
За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.
Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.
«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.
Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».
«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.
Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).
Фото Укрінформу можна купити тут
Шевченківський районний суд Києва засудив до довічного позбавлення волі колишнього начальника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру, якого викрили на співпраці з ФСБ Росії.
Про це повідомляють пресслужби Служби безпеки України і Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.
«За доказовою базою Головного управління внутрішньої безпеки та слідчих СБУ Шевченківський районний суд міста Києва призначив довічний термін ув’язнення колишньому високопосадовцю-агенту ФСБ, якого затримали за результатом безпрецедентної спецоперації під кодовою назвою «Щур» у лютому 2025 року. Зловмисником є завербований ворогом колишній керівник Штабу Антитерористичного центру Служби безпеки України», – йдеться у повідомленні.
Як з’ясувало розслідування, засуджений виконував завдання ФСБ зі збору та передачі даних щодо обізнаності України про дислокацію та переміщення збройних угруповань РФ.
Також росіян цікавила секретна інформація про озброєння Сил безпеки та оборони, стан об’єктів критичної інфраструктури, наслідки обстрілів українських міст, персональні відомості щодо вищого військово-політичного керівництва України та інші розвіддані, зазначили в СБУ.
У процесі багатоетапного документування злочинів «щура» СБУ використала його у контррозвідувальній грі: через зрадника Служба безпеки насичувала росіян великим масивом дезінформації, підкреслили у пресслужбі.
Для цього співробітники української спецслужби цілодобово контролювали кожен крок агента від початку його шпигунської активності.
За матеріалами справи, зрадник був завербований ФСБ у 2018 році у Відні. Протягом тривалого часу він був законсервований російською спецслужбою, але наприкінці грудня 2024 року куратори з РФ поновили з ним контакти та визначили агентурні завдання.
Співробітники СБУ одразу встановили прихований канал зв’язку «щура» з ворожою спецслужбою, організований через «зв’язкового» з РФ. Ним виявився експомічник колишнього народного депутата від забороненої Партії регіонів.
Також Служба безпеки ідентифікувала особу і задокументувала злочини куратора агентурної мережі ФСБ – Юрія Шаталова.
Для зв’язку з російською спецслужбою «щур» використовував конспіративну квартиру в Києві, з якої контактував із резидентом з РФ за допомогою окремого мобільного телефону та Wi‑Fi роутера.
Під час обшуків за місцями перебування зрадника виявлено технічні засоби комунікації та інші речові докази його співпраці з ФСБ.
За матеріалами Служби безпеки суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Як повідомлялося, 12 лютого 2025 року оперативно-слідча група на чолі з головою СБУ Василем Малюком затримала керівника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру. Йому інкримінували роботу на ФСБ РФ.
У СБУ повідомили, що задокументували 14 випадків протиправної діяльності Козюри.
Шевченківський суд столиці обрав Козюрі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Служба зовнішньої розвідки здобула матеріали, що свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою та управлінням в Криму, а також про збільшення рівня тривожності серед російського населення.
Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Важливі здобутки нашої розвідки по ситуації в Криму та на інших наших територіях, які зараз перебувають під російською окупацією. Служба зовнішньої розвідки України здобула матеріали, які свідчать про фактично щоденне поглиблення кризи з пальним, воєнною логістикою та управлінням в Криму”, – написав він.
Зеленський зауважив, що російська окупаційна адміністрація доволі чітко та недвозначно визнає неможливість розв’язати проблеми, що були створені українськими “санкціями середньої дальності” проти окупанта, а також виконанням плану “далекобійних санкцій” передусім щодо російської нафтопереробки. За словами Президента, аналогічна ситуація розгортається і в інших російських регіонах.
“Отримали також внутрішню російську документацію щодо оцінки настроїв громадян держави-агресора. Наразі рівень тривожності росіян вже вищий, ніж під час нашої Курської операції, а саме більш ніж 50%. Вже 66% росіян вважають складним своє фінансове становище. Більш ніж 80% росіян вважають неминучою масштабну економічну кризу в Росії. Абсолютно прозорі показники, які відображають провал путінської воєнної політики”, – повідомив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський підтвердив ураження нафтобази “Полтавська” у Краснодарському регіоні РФ та двох НПЗ в Уфі – “Башнефть-Уфанефтехим” і “Башнефть-Новойл”.
Фото: ОП
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика3 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко