Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль “Літературний Ярмарок”, де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4. Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик – на честь персонажів “Байок Харківських” Григорія Сковороди.
28 серпня відбудеться відкриття фестивалю за участю гурту “Курган & Agregat” і Сергія Жадана.
Упродовж дня відбудеться розмова про відновлення книжкової галузі за участю представників влади й видавців, музичний виступ Мар’яни Садовської, дискусія про Василя Стуса із Сергієм Жаданом, Ростиславом Семківим, Вахтангом Кіпіані та Олександром Красовицьким.
Юрій Андрухович проведе авторську зустріч “Сторінками недописаної книги. Вибране з роману”, а завершить програму сцени Чиж презентація альманаху “Літературний Ярмарок”.
На другій сцені цього дня Ярина Цимбал та Олена Рибка проведуть лекцію-гру про українську класику, Кіпіані прочитає лекцію про українських письменників і Національний Пантеон, а Центральна наукова бібліотека Каразінського університету представить виставку рідкісних видань про літературний Харків 1920-1930-х років.
Також презентують антологію воєнної літератури “4.5.0.”, а Діна Чмуж і Євгеній Володченко покажуть музично-поетичний перформанс.
У суботу, 29 серпня, Олександр Савчук прочитає лекцію про український архітектурний модерн, Красовицький проведе авторську зустріч із Жаданом, а Юрій Луценко презентує дебютну книжку “Птах і Фікус. Смертельна відпустка”.
Також у програмі – друга частина “Розмов із Кумом” за участю Андрія Кокотюхи й Сергія Жадана, музично-поетичний вечір Олега Каданова та Стаса Кононова і подія Українського ПЕН “Сковорода та його друзі. Філософія, поезія, музика”. У ній візьмуть участь Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Микола Сіома, Катерина Калитко, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва та Ярина Чорногуз.
На сцені “Щиглик” Юлія Ілюха та Марія Малєвська говоритимуть про використання російської культури як інструменту Кремля, Вікторія Белім проведе авторську зустріч, Богдан Червак презентує книжку “Андрій Мельник”, а Артур Дронь і Сергій Жадан говоритимуть про літературу, любов і Сковороду. День завершать сковородинівські поетичні читання за участю Юлії Мусаковської, Юлії Паєвської (Тайри), Людмили й Руслана Горових та Олександра Ірванця.
У неділю, 30 серпня, запланована дискусія про українсько-польські відносини за участю Едвіна Бендика, Ярослава Ґодуна, Володимира Єрмоленка й Вахтанга Кіпіані.
Мар’яна Савка і Зіновій Карач покажуть музично-поетичний перформанс, Дар’я Криж представить книжку “Подорож на Схід”, а польський репортажист Войцех Тохман зустрінеться із Жаданом.
Макс Кідрук проведе авторську зустріч про роман “Колапс”, Дар’я Бура презентує книжку “Харків, ми жили в метро”, а окрему подію присвятять пам’яті художниці й поетки Ніки Кожушко. Олександр Ірванець проведе авторську зустріч, а Сергій Жадан, Мар’яна Савка, Андрій Хаєцький та Ігор Мітров говоритимуть про те, як письменники створюють культурні середовища під час війни.
Завершить фестиваль концертна програма “Підземний ЯрмаROCK” за участю OKAZIA, Monkey Business та гурту “Жадан і Собаки”. Концерт відбудеться на безпечній локації, яку повідомлять зареєстрованим учасникам у день події. Для нього передбачена окрема реєстрація.
Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція “Радіо Хартія”. Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.
Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.
Як повідомляв Укрінформ, Одеський літературний фестиваль Port-2026, який відбудеться 5-6 вересня, оприлюднив програму та фокус-тему.
Фото надане Суспільному Маргаритою Корн
Афіші в тексті: Літературний Ярмарок, Facebook
Кабінет міністрів виділив 5,14 млрд грн на виплату компенсацій за знищене житло за програмою “єВідновлення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Телеграмі.
“Уряд спрямував 5,14 млрд гривень для компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення. Це дасть змогу ще понад 3600 родинам, які втратили житло через російські удари та отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю. Кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME”, – написав Корецький.
Він зауважив, що наразі житлові сертифікати отримали понад 88 тис. родин, загальна сума виплат – 112,6 млрд гривень. З них понад 33 тис. сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів.
Як повідомлялося, раніше міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін визнав непростою ситуацію з фінансування програм «єВідновлення» та «Житло для ВПО з ТОТ» через брак фінансування.
У бюджеті на компонент «Житло для ВПО з ТОТ» у програмі «єВідновлення» було передбачено 6,6 млрд грн, яких має вистачити орієнтовно для 3 300 сімей.
Фото: Суспільне
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoКеті Перрі та Джастін Трюдо
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026