Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
В Одеському музеї західного та східного мистецтва відкрилася виставка «Залишки мене» української режисерки, фотографки та письменниці Віталії Бабущак: документальна фотографія, яка повертає людині обличчя. На виставці представлені 35 великих портретів великоформатних портретів людей, які живуть на вулицях Лос-Анджелеса, Нью-Йорка, Нью-Хейвена, Парижа, Відня.
Перед тим як натиснути на кнопку камери, Віталія розмовляла зі своїми героями, слухала їхні історії, знайомилася з ними. Тому ці портрети сприймаються не просто як документальні свідчення, а як спроба зустрічі з конкретною людиною — її характером, досвідом, гумором і гідністю. Серед героїв є іммігранти, для яких втрата дому пов’язана з вимушеним переміщенням, а також ветеран В’єтнамської війни, який опинився на вулиці після того, як не отримав необхідної підтримки від державних інституцій.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.
У столиці Чехії відбулась перша закордонна презентація книги Ксенії Дворнікової «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Гостям презентації нагадали, що Гостомель – невеличке місто поблизу столиці України, з якого росіяни планували розпочати захоплення Києва «за три дні». Але саме там їхні плани провалилися.
«Коли високопосадовці різних країн вирішували – надавати чи не надавати зброю, – в цей момент у Гостомелі відбувалася цивілізаційна битва не лише за Київ, а власне, як я вважаю, за Україну в принципі, за європейську цивілізацію», – розповіла Укрінформу авторка, журналістка, ведуча Українського радіо та очільниця відділу комунікацій Фундації Пилипа Орлика.
У книжці зібрані розповіді жителів гостомельської громади про те, що відбувалося там 24 лютого 2022 року. А також про участь деяких з них у Революції Гідності, у Помаранчевій революції, про волонтерство, допомогу силам оборони під час АТО. Важливо пам’ятати, зауважує авторка, що російсько-українська війна почалася у 2014 році, і про це йде мова.
«Мені дуже хотілося показати різнопланові історії, щоб були люди різного віку, різних переконань, професій. Тобто мені хотілося, щоб читачі дізналися, як переживали окупацію молоді матерії, що переживали рятувальники, коли евакуйовували людей, як переживають цей момент жінки, які втратили чоловіків під час російсько-української війни. Є люди, які були в російському полоні, є лікарі, волонтери, люди, які допомагали силам оборони, інформували їх про рух російських колон тощо», – каже авторка.
Попри назву – «21 історія» – у книжці насправді 22 інтерв’ю. Двадцять друге – з начальницею відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління ГУ Нацполіції в Київській області Христиною Коновою. Дуже важливим моментом є те, що кожна людина може в будь-який момент звернутися до правоохоронних органів, адже терміну давності у воєнних злочинів немає, вказала Дворнікова.
Конова також поділилася своєю історією, вона – вимушена переселенка з Луганщини. Тож для неї розслідування і притягнення винних до відповідальності – це більш комплексна історія, адже багато українських міст і сіл перебувають в окупації, і достеменно невідомо, які злочини там чинять росіяни.
Серед героїв книжки – люди, які переїхали в Гостомель з інших міст. Один з них – Борис Харчук, який жив у Криму і під час Революції Гідності був поранений на вулиці Інститутській.
Дехто з тих, з ким спілкувалася журналістка, в перші тижні війни стали вимушеним біженцями, деякі виїхали за кордон. Але станом на зараз люди повернулися до України і розповідають, у тому числі, про свій досвід та чому вони вирішили попри все повернутися до Гостомеля.
Одна з героїнь книжки – лікарка Олена Юзвак. Її син і чоловік потрапили до російського полону, бувши цивільними. Згодом чоловіка повернули, але син на момент запису інтерв’ю залишався в неволі. Та вже на час виходу книжки повернули і сина Олени.
Є історія Сергія Фалатюка, військового, який збив перший російський гелікоптер, що летів на Гостомель. Тоді йому було 24 роки. Фалатюк розповів, що програма, яка відстежує переміщення літаків і гелікоптерів не бачила їх на своїх моніторах, бо вони летіли дуже низько. І вони з іншими військовими, візуально спостерігаючи за переміщенням, ухвалили відкривати вогонь на ураження.
В Україні перша презентація книжки відбулася безпосередньо в Гостомелі цього літа, щойно вона вийшла друком. Потім була презентація в Трускавці та на 33-му Львівському міжнародному BookForum. Там Дворнікова подарувала її колишньому прем’єрові Британії Борису Джонсону, який сам бував у Гостомелі.
Поки що книжка вийшла лише українською, у видавництві Фоліо, але авторка сподівається, що вона буде перекладена іншими мовами.
«Дуже хотілося б, щоб уся українська література, присвячена історіям людей, видавалася різними мовами. Щоб у світі знали про Україну не лише послухавши наших високопосадовців, а доторкнувшись до звичайних людей – вчителів, рятувальників, працівників заводів, пенсіонерів. Я хотіла б, щоб якомога більше людей дізналися історії жителів Гостомеля, історії українських військових, які обороняли місто, волонтерів, рятувальників, які розповідають про свій унікальний досвід життя не тільки в окупації, а й на лінії вогню у період лютого-березня 2022 року», – поділилася Дворнікова.
Вона зауважила, що презентація саме у Празі є дуже символічною, адже в Чехії живе дуже багато біженців і традиційно велика українська громада. Цікавим є й те, що Гостомель є містом-побратимом району Прага-Ржепоріє (Praha-Řeporyje). Меморандум про співпрацю між двома громадами підписали 28 лютого 2023 року; серед напрямів співпраці – допомога у відновленні Гостомеля.
Крім того, письменниця додала, що незабаром вийде ще одна її книжка – «Художники на війні. Історія про мистецтво і вибір».
Як повідомляв Укрінформ, у межах фестивалю BookForum у Львові колишній прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон презентував свою книгу «Кайданів нема».
Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
До Міжнародного реєстру збитків можна подати заяви за трьома новини категоріями, які фіксуватимуть завдані бізнесу збитки.
Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.
«Російська агресія змусила бізнеси евакуйовувати команди, переносити виробництва, витрачати кошти на допомогу працівникам та зазнавати інших економічних втрат. Відтепер юридичні особи можуть зафіксувати ще більше таких збитків у міжнародному Реєстрі збитків через портал «Дія», – йдеться в повідомленні.
Так, запущено прийом заяв за категорією C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу – витрати на евакуацію чи переміщення бізнесу та втрачений через це прибуток. Зокрема, транспортні й логістичні витрати, повторний запуск бізнесу чи оренда житла для працівників.
Також у категорії C3.4 Інші економічні втрати прийматимуть заяви щодо фіксації збитків юросіб, які не підпадають під інші категорії заяв Реєстру.
За категорією C4 Гуманітарні витрати можна очікувати відшкодування за витрати бізнесу на підтримку працівників та їхніх близьких. Наприклад, евакуацію, тимчасове житло, невідкладну медичну допомогу та інші надзвичайні заходи.
Подати заяви можна щодо втрат і витрат, яких юридичні особи зазнали з 24 лютого 2022 року внаслідок російської агресії. Звернення подається онлайн на порталі «Дія», а після перевірки надходить до Міжнародного реєстру збитків.
Як повідомлялося, до Міжнародного реєстру збитків через «Дію» можна подати заявку ще по чотирьох категоріях, пов’язаних із доступом до медицини та економічними збитками.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку
-
Події7 днів agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників