Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” 5 та 6 вересня проведе “Вихідні з ОКО” .
Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
За словами організаторів, кінофестиваль бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування. У Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — зустріч друзів, партнерів, кінематографістів і глядачів для спеціальних кінопоказів, розмов, гостини та спільного осмислення теми дому.
Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” народився у багатокультурному Болграді на Одещині, де сформувалися його головні цінності: повага до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.
“Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, фестиваль переосмислює тему дому як символу пам’яті, культури й приналежності для мільйонів українців, змушених залишити рідні домівки”, – зауважили у агентстві.
Цього року команда кінофестивалю “ОКО” збере свою спільноту в Києві та привезе туди частинку бессарабської гостинності та болгарської культури, щоб знову об’єднати друзів, партнерів і глядачів навколо спільних цінностей.
Протягом двох днів на гостей заходу “Вихідні з ОКО” чекатимуть спеціальні покази українського та болгарського кіно
Як повідомляв Укрінформ, торік VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”, який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, уперше пройшов у Києві.
Фото: Unsplash
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.
Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.
Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.
«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.
За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.
«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.
За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.
«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.
За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.
«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.
Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал