Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду.
Про законодавчу ініціативу №15331 повідомив Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, передає Укрінформ.
«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», – йдеться у повідомленні комітету.
Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.
Співавторка законопроєкту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук у Фейсбуці пояснила, що документом пропонується доповнити частину першу статті 442 Кримінального кодексу України визначенням та відповідальністю за так званий культурний геноцид: «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам’яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи.»
За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного ув’язнення. Заклики до вчинення таких дій пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
«Від початку повномасштабного вторгнення Росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», – підкреслила депутатка.
За словами Кравчук, те, що відбувається на окупованих територіях і на всій території України, — це системна політика ворога: руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей, нав’язування російської освіти та історії, спроба замінити українське культурне середовище російським.
«Культура не є побічною жертвою війни. Вона є її мішенню. І саме тому українське законодавство має дати чітку відповідь на такий злочин», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що два дрони РФ під час масованого обстрілу 15 червня цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані лавра і «Мистецький арсенал».
Унаслідок російської атаки вночі 15 червня дах Успенського собору Києво-Печерської лаври пошкоджено на 80%. Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн.
Фото: Мінкульт
На Донеччині за минулий тиждень фахівці АТ «Донецькоблгаз» зафіксували 21 пошкодження газових мереж через російські обстріли, які спричинили витоки газу та відключення споживачів.
Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.
«Протягом періоду з 8 по 14 червня 2026 року внаслідок бойових дій зафіксовано 21 пошкодження газових мереж», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що газовики відновили газопостачання для понад 400 абонентів.
Зокрема, у Краматорську російські атаки спричинили сім пошкоджень газової інфраструктури, без газопостачання залишилися 313 абонентів. Водночас фахівцям АТ «Донецькоблгаз» вдалося відновити розподіл газу для 368 абонентів.
У Слов’янську за тиждень зафіксовано 14 пошкоджень газових мереж. Через ворожі обстріли без газопостачання залишилися 355 абонентів. Після проведення аварійно-відновлювальних робіт газопостачання повернули до осель 47 споживачів.
У Донецькоблгазі підкреслили, що попри складну безпекову ситуацію аварійні бригади продовжують працювати.
«Сьогодні наші працівники працюють у надзвичайно складних умовах. Щодня аварійні бригади виїжджають на місця обстрілів, локалізують витоки газу та відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Водночас ми стикаємося з випадками стороннього втручання в роботу газових мереж, які створюють додаткові ризики та навантаження для наших фахівців», – заявив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій.
Він закликав мешканців не проводити жодних самовільних робіт на газових мережах та дотримуватися правил безпеки.
Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту.
Фото: Донецькоблгаз
Президент Володимир Зеленський заявив, що Китай має значний вплив на Росію через економічні зв’язки, однак Україна наразі не відчуває готовності Пекіна тиснути на Путіна для завершення війни.
Про це Зеленський сказав, відповідаючи на запитання журналістів упродовж саміту G7, передає кореспондент Укрінформу.
«Я думаю, що всі, хто хоче завершення цієї війни, мають об’єднатися. Щоб завершити цю війну, ми маємо залучити всіх», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання, чи може Пекін чинити тиск на Росію та чи має голова КНР Сі Цзіньпін бути одним із головних співрозмовників у питанні завершення війни.
«Китай – це велика країна і дуже впливова країна. Я думаю, що найбільша торгівля Росії – саме з Китаєм, і це залежить від Китаю – купувати чи ні. Економіка залежить від Китаю, від рішень Китаю. Це означає, що Китай має вплив», пояснив він.
Водночас Зеленський зазначив, що Україна поки не бачить ознак того, що Китай готовий використати цей вплив.
«Звичайно, ми були б раді, якби вони допомогли. Але ми цього не відчуваємо. Ми не відчуваємо їхнього настрою. Ми не відчуваємо, що вони готові тиснути на Путіна, тобто робити все, щоб завершити цю війну», – уточнив Президент.
Оновлюється…
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем