Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Організатори книжкового фестивалю BestsellerFest, який відбудеться 7-9 серпня у Львові, опублікували повну програму.
Про це повідомило Суспільне Культура, передає Укрінформ.
Фестиваль об’єднає понад 120 подій, 50 українських видавництв, десятки українських і міжнародних авторів, а також музичну й професійну програми.
Протягом трьох днів на території !FESTrepublic на локаціях “Клуб”, “Укриття”, “Правда” та Kulturrra відбуватимуться презентації книжкових новинок, дискусії, публічні інтерв’ю, читання та інші заходи. Окрему програму присвятять фентезі-літературі: у просторі “Фентезі” відбудуться тематичні події, а 8 серпня на фентезі-вечірці виступить харківський гурт Rohata Zhaba.
Також організатори анонсували автограф-сесії письменників на трьох відкритих майданчиках фестивалю, книжковий ярмарок за участю 50 українських видавництв, вечірні концерти гуртів Tember Blanche, Yagody та “Рокаш”, а також окремі професійну й бізнес-програми для книжкової індустрії.
Серед міжнародних гостей фестивалю – французький актор і письменник Жан Рено і канадська письменниця Мона Авад, які долучаться онлайн, а британська авторка Мая Оппенгайм та іспанська письменниця Маріна Пересагуа особисто приїдуть до Львова.
За словами засновниці фестивалю Мар’яни Савки, програма цьогорічного BestsellerFest є найбільш насиченою та різноманітною і покликана об’єднати людей навколо книжок, авторів та спільного культурного досвіду.
Традиційно фестиваль матиме благодійну складову. Цьогоріч BestsellerFest проведе збір для бригади “Азов” у межах кампанії “Азов.One” “Східний Бар’єр”, а також продовжить ініціативу книжкової підтримки українських бібліотек.
Серед понад 120 подій особливу увагу привертають дискусії, які стосуються актуальних культурних, суспільних та книжкових процесів/
У п’ятницю, 7 серпня, відбудеться дискусія “Не сподівайтесь позбутися бібліотек” про роль бібліотек сьогодні, у якій візьмуть участь Мар’яна Савка, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, Оксана Бруй, Тетяна Пилипець, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк і Люсьєна Шум.
Цього ж дня відбудеться розмова про мовне різноманіття сучасної української літератури “Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі”. Участь у дискусії візьмуть Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак, Тетяна Ястремська.
Крім того, у перший день фестивалю запланована дискусія “Що ми робимо, щоб не втратити дитячу книжку” – за участі Катерини Міхаліциної, Івана Андрусяка та Віти Євстіфєєвої.
Лекція Руслани Коропецької “Медіум для ґіків чи вид мистецтва: що таке українські мальописи”, присвячена українським коміксам.
У суботу, 8 серпня, відбудеться розмова Римми Зюбіної та Ірини Цілик “Книги, які стають фільмами” та дискусія “Про що ми говоримо, коли говоримо про звикання до війни” за участю Артема Чеха.
Ще на суботу заплановані розмова з Мирославом Лаюком “Бахмут: про теперішнє, що стало минулим”. Модеруватиме Остап Сливинський та дискусія “Чи вкраде ШІ мою роботу: авторське право”, присвячена впливу штучного інтелекту на творчу сферу. Участь візьмуть авторки Айя Нея, Злата Соловей та Ірина Кацімон.
Крім того у другий день фестивалю відбудеться обговорення сучасного стану книжкового ринку “Книгарні та видавці: хто тут голова і шия книжкового ринку” – за участю Олексія Ерінчака, Катерини Іванової та Лариси Гужвинської.
Заплановані також дискусія “Аніме, манґа, ігри та комікси як джерела натхнення” за участі Анастасії Нікуліної та Анастасії Решетняк та панель “Пісні світанку: як українська фантастика артикулює досвід сьогодення” за участі провідних українських авторів і авторок фантастики. Серед учасників: А. Achell, Дарія Піскозуб, Наталія Довгопол, Наталія Матолінець, Світлана Тараторіна, Ірина Грабовська, Володимир Кузнєцов, Павло Дерев’янко.
У суботу ж відбудеться розмова з Вірою Агеєвою “Академічний бестселер: чому розумні книжки добре продаються”.
У неділю, 9 серпня, відбудеться зустріч із британською письменницею Маєю Оппенгайм про спільні виклики та еволюцію патріархату, лекція Катерини Диси “Українські відьми: від ранньомодерних судів до народних оповідок” та дискусія “Bookstagram і BookTok: як соціальні мережі створюють книжкові феномени”, присвячена впливу соцмереж на сучасне читання.
Також у останній день фестивалю планують провести презентацію книжки “Хочу заміж” Олени Олійник про мешканців лівобережної Херсонщини. Модеруватиме Галина Новосад та презентацію першої фентезі-книги нот “Музичні історії України”. У розмові візьмуть участь автори: Павло Яремак та Марія Яремак.
Як повідомляв Укрінформ, театральний фестиваль-премія “ГРА” оголосив фіналістів.
Фото: Суспільне Львів
Знищений росіянами у 2022 році музей в Іванкові Київської області, де зберігалися твори відомої української художниці Марії Примаченко, буде відновлений за проєктом, запропонованим французьким архітектором.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна під час відкриття Дальніх печер у Києво-Печерській лаврі, передає Укрінформ.
За словами Бережної, музей в Іванкові стане першим, який буде відновлено коштом Українського фонду культурної спадщини, відповідний проєкт уже є.
«З Фонду культурної спадщини можуть бути відновлені музеї. Першим музеєм, який буде відновлений, буде музей, який знаходиться в Іванкові, де було багато колекцій і картин Марії Примаченко. Ми вже маємо проєкт – це проєкт, який був запропонований нам французьким архітектором на Конференції з відновлення України у Гданську», – сказала Бережна.
Головною метою створеного Міністерством культури у 2025 році Українського фонду культурної спадщини є захист, відновлення та консервація постраждалих від війни культурних об’єктів.
Наприкінці лютого 2022 року музей в Іванкові зруйнували російські окупанти під час Іванківської битви. Гордістю музею була колекція художніх творів Марії Примаченко, написаних у жанрі «наївного мистецтва».
Як повідомлялося, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року. Серед них — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи Марії Примаченко.
Фото: Мінкульт
Будь-які переговори з сьогоднішнім керівництвом РФ навряд чи можливі.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник напряму досліджень із міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика Володимир Єльченко.
“Я не вірю в реалістичність будь-яких перемовин із нинішнім російським режимом. Із нинішнім керівництвом Росії домовлятися абсолютно неможливо. Якщо чесно, я не вірю і в перемовини навіть із наступним російським режимом”, – зазначив Єльченко, пославшись на свій досвід посла у Росії в 2010-2015 роках.
За словами дипломата, у Росії “майже всі міністри, прем’єр-міністри, віцепрем’єр-міністри – це все одне і те ж коло” людей, більше чи менше наближених до Путіна, і всі вони зомбовані російською пропагандою, яку самі й виробляють. На сьогодні жодної людини в російському істеблішменті, яка буде здатна змінити свою думку, Єльченко не бачить.
Дипломат не дуже вірить і в реальність швидких революційних змін у Росії, які могли б привести до влади насправді нових людей.
Водночас, на переконання Єльченка, Україна не чекатиме, поки Путіна не стане та режим у Москві якимось чином трансформується. За його словами, це підтверджують останні події.
“Ми вже здатні виробляти власну серйозну зброю. Звісно, це все не без допомоги наших партнерів на Заході… Частина української зброї виробляється за кордоном нашими виробниками. Цю тенденцію треба продовжувати”, – наголосив дипломат.
Єльченко – експосол України у США та Росії, дворазовий очільник Постійного представництва України при ООН, посол в Австрії та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України за останню добу завдали ударів по чотирьох об’єктах паливної інфраструктури у Ставропольському краї РФ, а також уразили три російські танкери тіньового флоту в акваторії Чорного моря.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень ago
Обстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса6 днів ago
Росія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Події1 тиждень agoНазвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
-
Війна7 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаєві розділилися думки щодо назви меморіалу Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин