Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Помер актор театру і кіно Юрій Якуша, йому був 51 рік.
Як передає Укрінформ, про це його колеги з Театру на Печерську повідомили у Фейсбуці.
«Вчора пішов із життя Юрій Якуша – наш колега, однокурсник і товариш, один із тих, хто стояв біля витоків Театру на Печерську. Юрій був випускником акторського курсу Миколи Миколайовича Рушковського. Цей курс під керівництвом Олександра Володимировича Крижанівського став основою нашого театру, заклавши головні ідейні та естетичні напрями його роботи», – ідеться в дописі.
Як згадують колеги, Юрій був надзвичайно талановитим, начитаним актором. А ще – людиною, яка з цілковитою серйозністю могла розповідати найсмішніші речі.
«З ним пов’язано безліч курйозних історій. Він був задіяний у знакових виставах, які назавжди лишаються частиною нашої спільної історії. Сьогодні нам боляче прощатися з людиною, яка була частиною нашого життя, нашої юності та нашої історії», – додали вони.
Прощання з актором відбудеться у приміщенні Театру на Печерську за адресою: вул. Мала Шияновська, 5. Про дату та час оголосять пізніше.
Юрій Якуша народився 6 січня 1975 року. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в 1999 році.
У 1999-2008 роках працював у Київському академічному театрі на Печерську, де зіграв ролі у виставах «Людина з Ламанчі», «Острів нашої Любові та Надії», «Арлекіно», «Іонич».
Потім був актором Київського академічного театру юного глядача на Липках, де грав у виставах «Вишневий сад»,«Сон літньої ночі», «Поліанна», «Принц та Принцеса», «Ромео та Джульєтта», «Пригоди Тома Сойєра», «Дванадцять місяців» та інші.
Також із 2001 року Юрій Якуша знімався в кіно.
Як повідомляв Укрінформ, померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.
Висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відвідала Реєстр збитків, завданих Україні, у Гаазі.
Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Ради Європи, вона підтвердила підтримку ЄС міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності та компенсації шкоди, спричиненої її агресією.
“Висока представниця ЄС наголосила на рішучій підтримці роботи Ради Європи щодо притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих її агресією”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час візиту Кая Каллас зустрілася з виконавчим директором Реєстру Маркіяном Ключковським та членами його команди. Вони обговорили поточну роботу Реєстру та його роль у міжнародному механізмі компенсації.
Реєстр, який офіційно діє в межах Ради Європи, що об’єднує 46 держав, фіксує шкоду та руйнування, спричинені загарбницькою війною Росії.
Реєстр є першим елементом комплексної системи компенсації постраждалим. Вона також передбачатиме створення міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього компенсаційного фонду.
Фізичні особи, підприємства та Українська держава можуть подавати до Реєстру заяви про відшкодування збитків, втрат або шкоди здоров’ю за допомогою інноваційного вебпорталу та застосунку.
Наразі Реєстр отримав понад 200 тисяч заяв за більш ніж 40 різними категоріями.
ЄС рішуче підтримує роботу Ради Європи задля забезпечення відповідальності за агресію проти України.
Європейський Союз є одним із засновників Реєстру та надає фінансову підтримку його створенню, розвитку й роботі.
У грудні 2025 року ЄС і 34 держави підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Вона стане наступним етапом міжнародного механізму компенсації.
У травні 2026 року Євросоюз ратифікував конвенцію, ставши одним із перших її учасників, які зробили цей крок. Наразі документ ратифікували десять держав і ЄС.
Комісія зможе розпочати роботу після ратифікації конвенції 25 державами-підписантами за умови достатнього фінансування для початкового етапу її діяльності.
ЄС наголошує на підтримці роботи Ради Європи та міжнародних зусиль, спрямованих на забезпечення відповідальності Росії за агресію проти України й відшкодування завданої шкоди.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв.
Фото: coe.int
Вищий антикорупційний суд значно зменшив розмір застави для нардепки Юлії Тимошенко – з понад 33 млн грн до понад 266 тисяч гривень.
Про це суддя Олег Ткаченко сказав під час підготовчого засідання у ВАКС у справі Тимошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Суд постановив: зменшити розмір застави, остаточно встановивши розмір заставу у розмірі 266 тисяч 240 гривень Ухвала оскарженню не підлягає”, – повідомив він.
Відповідне клопотання раніше подала сторона захисту фігурантки.
Сама ж Тимошенко під час засідання просила суд оцінити актуальну необхідність подальшого застосування раніше визначеного їй розміру застави у понад 33 мільйони гривень.
“Сьогодні перед судом уже не прогноз моєї майбутньої поведінки – сьогодні перед ним уже фактичний результат понад 8 місяців кримінального провадження. Я ніколи нікуди ні від кого не бігала і бігти не збираюся. Я не порушила жоден раз своїх обов’язків, будь-яких”, – сказала вона.
Також вона акцентувала увагу суду на тому, що сторона захисту намагається діяти “дуже і дуже законно”, щоб не було ніяких сумнівів у їх бажанні “як можливо швидше довести, що ця справа – сфальшована”.
Прокурор зі свого боку заперечував проти задоволення клопотання Тимошенко.
Проте суд все ж зменшив їй заставу.
Окремо нардепка нагадала під час засідання про аудіодоказ і про те, що, за її словами, він – це єдине, що їй інкримінується у цьому процесі.
“Окрім того, у нас є експертизи найвищого міжнародного рівня, що цей запис змонтовано”, – заявила вона.
Наступне засідання у цій справі призначено на 29 жовтня на 10:00.
Як повідомлялося, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди нардепам.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави – понад 33 млн грн. Було внесено всю суму застави.
Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС заявила, що її “писав” нардеп від “Слуги народу” Ігор Копитін, який, за її словами, фігурує в матеріалах справи під псевдонімом “Мазур”.
Вона також заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного відношення, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.
ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про що просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові нардепки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.
26 травня прокурор САП направив до Вищого антикорсуду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.
7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.
Фото архівне
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС