Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.
Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.
Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.
Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).
До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).
До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).
Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.
Фото: Вінницька обласна рада
“Самі категорії В4 та В5 не встановлюють якихось обмежень щодо обсягів витрат про компенсацію яких можна подавати заяви. Категорії передбачають параметри, яким мають відповідати витрати, що можуть бути компенсовані – це стосується і джерела коштів, і того, на що вони були спрямовані. Далі вже майбутня компенсаційна комісія визначатиме, компенсація яких саме витрат і в якому обсязі є юридично обґрунтованою”, – сказав він.
Він також зазначив, що “обидві ці категорії призначені для заяв від імені держави Україна – центральних чи місцевих органів влади, та витрат, профінансованих державним чи місцевим бюджетами. Правила Реєстру збитків (Форми заяв у цих категоріях) містять чіткий перелік інформації і доказів, які мають бути подані заявниками. Тому, хоча обґрунтування цих витрат має бути ретельним, можна сподіватись, що вся необхідна документація та інформація є в розпорядженні потенційних заявників – і щодо того про які кошти йде мова, на подолання яких наслідків вони були спрямовані та хто був їх отримувачем”, – додав Ключковський.
За його словами, особливо важливо детально описати характер гуманітарних витрат. Зокрема, це може бути евакуація населення, забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітаційні програми та інші заходи з подолання наслідків російської агресії.
“Зокрема, важливо ретельно описати, на що спрямовані кошти у вигляді гуманітарних витрат – на евакуацію людей, на забезпечення їх тимчасовим житлом, екстреною медичною допомогою чи реабілітаційними програмами, чи мова йде про інші програми, такі, наприклад, як програма єВідновлення, в рамках якої фінансується відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла. Важливі деталі – де реалізовуються ці програми, в якому вигляді, що саме спричинило їх потребу і хто отримав за ними допомогу. Чим більше деталей – тим краще, адже тут мова ймовірно може йти про великі суми, і вони мають бути належним чином обґрунтовані. Якщо мова йде про розмінування, то важливо вказати на що спрямовані витрати, на який вид діяльності, в якій саме локації і як обґрунтовуються витрачені суми. Дуже важливо цю інформацію систематизувати та подати до Реєстру разом із заявою у зрозумілому вигляді”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск двох нових категорій заяв про компенсацію, які стосуються витрат держави, понесених через агресію Російської Федерації проти України. Йдеться про категорії: B4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; B5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.
Німеччина у відповідь на російські гібридні загрози має посилити тиск на Росію, зокрема розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і запроваджувати нові санкції проти РФ.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу депутат бундестагу від ХДС, член комітету у закордонних справах Родеріх Кізеветтер.
“Ми вже давно мали б закрити “Російський дім”, викликати посла, якщо будуть докази, а можливо, і вислати посла країни. Про це треба подумати. Далі цілком зрозуміло: тіньовий флот потрібно зупинити, санкції – посилити, навчання на Taurus – розпочати. Тоді федеральний канцлер матиме у своїх руках інструмент, щоб вирішити, коли він захоче поставити Taurus”, – сказав Кізеветтер.
Він підкреслив, що за це “нарешті треба взятися”. “Ми мали зробити це ще два-три роки тому. Федеральний канцлер сам це обіцяв і не робить”, – додав депутат, у минулому – полковник бундесверу.
Кізеветтер наголосив, що передача Україні ракет Taurus полегшила б її становище, надавши додаткові можливості для ударів по військових об’єктах, дозволивши їй цілеспрямовано уражати бункерні споруди, підземні виробничі об’єкти, а також пункти управління. “Тоді Україна була б у кращому становищі”, – переконаний він.
Окремо німецький депутат вказав на те, що Німеччина “вже давно могла б збільшити виробництво Taurus“. “Ми також могли б дозволити країнам, готовим постачати Taurus, робити це. Але принаймні ми мали б розпочати навчання”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після приходу до влади не ухвалив рішення про передачу Україні крилатих ракет Taurus, хоча, перебуваючи в опозиції, виступав за такий крок.
У липні 2026 року Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що для України нібито більше не є критично необхідним отримання німецьких крилатих ракет Taurus. За його словами, ЗСУ успішно вражають цілі в глибокому тилу РФ за допомогою власних далекобійних засобів та безпілотників, тому питання постачання цієї німецької зброї втратило колишню гостроту.
Фото: Tobias Koch, roderich-kiesewetter.de
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Одеса6 днів ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова5 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський представив Клименка команді РНБО