Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна
На війні в Україні загинув доброволець із Латвії

У боях за Україну загинув доброволець із Латвії Микита Таренов із позивним «Латвієць».
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на DELFI.
Інформацію про загибель Таренова підтвердило Латвійському телебаченню джерело, близьке до військовослужбовця.
Акаунти у соціальних мережах, які підтримують Україну, також повідомляють про смерть добровольця.
Речниця латвійського Міністерства закордонних справ Діана Егліте в коментарі агентству LETA заявила, що посольство Латвії в Україні наразі не отримало офіційного підтвердження від українських військових структур.
Міністерство оборони Латвії також зазначило, що чекає на офіційну інформацію від української влади, але підтвердило, що Таренов раніше не проходив службу в Національних збройних силах Латвії.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це вже третій латвійський доброволець, який втратив своє життя на фронті.
Як повідомляв Укрінформ, у боях за Україну загинув доброволець із Латвії Едгар Платонов.
Війна
Обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися наступного тижня

Масштабний обмін полоненими у форматі «тисяча на тисячу» може відбутися наступного тижня.
Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у коментарі ТСН, передає Укрінформ.
«Сподіваюсь, це станеться на наступному тижні, за списками, ви ж розумієте — буде обмін, скажімо так, кого зможемо забрати — того будем забирати. І так само віддавати», — сказав Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні міністр оборони України Рустем Умєров, коментуючи результати переговорів з російською делегацією у Стамбулі, заявив, що обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися найближчим часом.
Заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький зазначив, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України вже розпочало роботу над списками осіб, які будуть повернені на Батьківщину під час обміну «1000 на 1000».
Фото: ГУР
Війна
як США перезапускають свою кіберполітику?

Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності.
Держдепартамент США анонсував масштабну трансформацію: вже цього літа Вашингтон планує розділити єдину структуру, що досі відповідала за всю цифрову політику від кібербезпеки до штучного інтелекту. Здавалося б, США лише нещодавно створили цей «кіберцентр» як відповідь на зростаючі цифрові виклики. Бюро останні роки успішно координувало все від переговорів щодо кібербезпеки до розробки глобальних технологічних стандартів.
Але тепер — навпаки: функції розділяють, вертикаль перезавантажують, а підпорядкування змінюють.
Іннформація яка сколихнула кіберспільноту у США стосується Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) — Бюро кіберпростору і цифрової політики. Воно з’явилося у квітні 2022 року і стало головним майданчиком США для глобального кібердіалогу.
Саме тоді вперше всі цифрові включаючи безпек,у дипломатію, штучний інтелект були зведені в одну структуру.
CDP напряму підпорядковувалося першому заступнику держсекретаря, що робило його не просто «ще одним підрозділом», а важливою політичною інституцією.
Як пише Government Accountability Office (GAO) у звіті 2025 року, CDP «посилило дипломатичні зусилля США, зміцнило кіберкоаліції та зробило Штати лідером в розробці міжнародних кібернорм».
CDP було створено як міждисциплінарний орган для трьох основних напрямів:
- Кібербезпека і цифрова свобода — просування міжнародних норм у кіберпросторі, протидія загрозам, захист прав людини в онлайні.
- Міжнародна комунікація та штучний інтелект — участь у багатосторонніх форумах з розробки політик щодо цифрових технологій.
- Цифрова економіка — підтримка глобальних ініціатив щодо безпечного інтернету, прозорості інфраструктури, технологічних стандартів.
Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) очолював посол з особливих доручень. На початках це був Нейт Фік (Nate Fick), який до того працював у сфері кібербезпеки приватного сектору й служив у морській піхоті. Його призначення символізувало спробу Держдепу надати CDP не лише дипломатичну, а й стратегічну вагу.
Серед найбільших успіхів CDP експерти називають:
- активну участь у переговорах щодо Глобального пакту про цифрову безпеку при ООН;
- координацію позицій G7 щодо використання ШІ;
- запуск партнерських програм з демократичними державами для захисту критичної інфраструктури від кібератак.
Унікальність бюро також у тому, що у союзників США подібних структур немає. Навіть у Великій Британії або Японії подібна цифрова дипломатія розкидана між кількома міністерствами.
То для чого це робиться? Навіщо реорганізовувати ефективну структури? Найголовніше причина це нові технологічні виклики
Серед чинників, які спонукали до реорганізації — поява нових загроз у сфері кібербезпеки, включаючи стрімкий розвиток штучного інтелекту, автоматизованих атак, deepfake-технологій та гібридних інформаційних операцій. Саме цим пояснюється створення нового підрозділу — Bureau of Emerging Threats.
Як зазначає видання Cybersecurity Dive, нове бюро має зосередитися на “emerging challenges to U.S. security, including AI-enabled threats and cyber capabilities of foreign adversaries”. Іншими словами, Вашингтон офіційно визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть нести не меншу загрозу, ніж класичні кібератаки. Адже у новій архітектурі кіберзагроз штучний інтелект і автоматизовані бот-мережі перетворюються на повноцінних учасників конфліктів. Вони здатні атакувати не лише інфраструктуру, а й саму довіру до інституцій, громадську думку і внутрішню стабільність країни. Ось як це працює:
1. Deepfake і фейкові заяви
Ці тенденції відчутні не лише в США. Наприклад, в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ активно застосовувалися інструменти автоматизованого фішингу, діпфейків, бот-мереж і хактивізму. Один лише факт масового запуску deepfake-відео, на яких Президент Зеленський нібито закликає до капітуляції, показав, що ШІ вже став елементом гібридної війни.
2. Боти, що формують «громадську думку»
Сучасні бот-мережі не просто поширюють спам — вони ведуть діалоги, створюють відчуття масової підтримки певних наративів або паніки. Вони імітують громадян, маніпулюють хештегами, впливають на обговорення. Як зазначає дослідниця Brookings Institution Дар’ялін Пейн: «Боти більше не просто спамлять — вони навчилися імітувати людей, брати участь у політичних дискусіях і зсувати суспільну норму».
3. Атаки через адаптивний ШІ
Нові моделі штучного інтелекту можуть навчатись у реальному часі, обходити фаєрволи, експлуатувати слабкості в ланцюгах постачання, а головне — залишатися непоміченими. Вони здатні автоматично модифікувати код шкідливих програм, залежно від системи, яку атакують. Це означає, що традиційна антивірусна або фаєрвол-захист уже неефективна без систем машинного аналізу та поведінкового моніторингу.
4. Персоналізовані фішингові атаки
Інструменти ШІ здатні створювати гіперреалістичні листи від імені ваших колег, банків або держустанов. Такі повідомлення враховують стиль, мову, тематику ваших контактів — і злам стає справою часу. «AI has moved us from phishing to precision strikes on trust infrastructure,» — йдеться у звіті RAND Corporation за 2024 рік.
5. Масштабність і автоматизація
Один бот може керувати сотнями фейкових акаунтів, а один злам заразити тисячі систем у ланцюгу постачання. Саме це стало можливим під час атаки на SolarWinds, яку досі розглядають як приклад складного, але системного втручання в критичні системи США.
6. Війна у хмарі
Чимало атак відбуваються не через «традиційний» шкідливий софт, а через злам API, підміни в хмарних обліковках або інтеграції в ланцюги CI/CD у розробці. Це не лише питання захисту серверів — це питання безпеки архітектури держави.
Тож як бачимо ШІ, масове використання бот-мереж, автономні інструменти соціальної інженерії, атаки через генеративні моделі це все нова масова зброя впливу проти яких з кожним днем все важче боротися.
Схожі виклики відчули в Ізраїлі під час кібератак іранських угруповань у 2023 році, коли через зломи CCTV і генеративні моделі ворог намагався впливати на наративи всередині країни. А у Великій Британії ще у 2022 році GCHQ попереджувало про використання штучного інтелекту з боку державних суперників для маніпулювання громадською думкою через соцмережі та згенеровані відео.
Ці виклики вимагають окремої оперативної аналітики та технічної експертизи, що і стало одним з головних аргументів на користь нової організаційної моделі. Адже якщо держави хочуть навчитися діяти в цих умовах то їм треба адаптуватися до нової організаційної моделі. “We are no longer dealing with isolated cyber incidents — we are in a permanent state of digital contest,” — йдеться у супровідному меморандумі Держдепу, оприлюдненому 21 квітня 2025 року.
Тож рішення виділити окрему структуру для таких загроз це спроба не лише підвищити швидкість реагування, а й адаптувати політику США до реальності 2025 року, де алгоритми, дані й мережеві атаки стають учасниками міжнародних конфліктів на рівні з арміями.
Тож вже з літа CDP розділять на три окремі частини:
- саме бюро CDP залишиться, але тепер підпорядковуватиметься економічному заступнику держсекретаря (а не першому);
- створюється Bureau of Emerging Threats — новий центр для кіберзагроз, штучного інтелекту та сучасних викликів безпеці;
- можливе створення третьої одиниці для координації технічних підрозділів.
У самому Держдепі пояснюють це потребою у «функціональній ефективності»: «We need to align cyberspace policy more closely with our economic and national security interests, and streamline oversight» — йдеться у внутрішньому документі від 21 квітня 2025 року.
Марк Рубіо, який підтримує реорганізацію, каже, що це зробить керування простішим: «Надто багато центрів прийняття рішень — це завжди ризик. Час об’єднувати зусилля там, де це справді потрібно, і розділяти, де є перевантаження».
Але не всі в захваті. Критики наголошують, що поділ CDP може послабити глобальну координацію США у сфері кібербезпеки.
«Це рішення може підірвати здатність Америки діяти єдиним дипломатичним фронтом у кіберпросторі», — попереджає Джессіка Вейт, експертка з Atlantic Council.
Також, як нагадують у Politico, Конгрес лише нещодавно — у 2023 році — офіційно закріпив повноваження CDP у законодавстві. Теперішня реорганізація, по суті, йде врозріз із цим підходом.
А ще — 3,400 посад під скорочення, 132 офіси під закриття, зокрема ті, що займалися демократією та правами людини. Деякі дипломати вже жартують: «Ми вже встигли розпрощатися із колегами, які щойно вийшли на роботу після пандемії».
Також це рішення несе загрози для світу. Найперше це втрата єдиної координації. Коли мова заходить про те, хто в США представляє позицію щодо штучного інтелекту або кібербезпеки на глобальному рівні, теперішня структура вже не дозволяє дати чітку відповідь. Відтепер замість одного єдиного центру, як це було з CDP, партнери США матимуть справу з кількома підрозділами, які можуть діяти паралельно або навіть конкурувати між собою.
GAO (Government Accountability Office Рахункова палата США), вже застерігає: «Політичні сигнали відтепер надходитимуть із різних джерел, не завжди узгоджених між собою».
По-друге — втрата впливу. Коли CDP був під першим заступником держсекретаря, це означало пріоритет. Тепер — це одна з економічних тем. Для союзників у НАТО, G7 чи ЄС — це теж сигнал.
Хоча, звісно, є і плюси: нове бюро загроз потенційно зможе реагувати швидше — наприклад, на атаки проти енергетики чи кампанії через deepfake в TikTok.
Тож як бачимо Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності. І незважаючи на суперечливість рішення це у будь-якому разі крок вперед у порівнянні з іншими країнами. Україні у свою чергу варто подивитися і проаналізувати цю модель та подумати як її адаптувати до потреб сучасності. Адже у нас і далі триває війни з росією, що вимагає від нас бути сильними, адаптивним та впроваджувати інноваційні практики, які дозволять посилити обороноздатність країни.
Віктор Таран, український політолог, публіцист, громадський діяч, голова Центру “Ейдос” (до 2016 року – Центр політичних студій та аналітики).
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Війна4 дні ago
бригада імені короля Данила відбила штурм росіян у Часовому Яру
-
Політика4 дні ago
після звернення отримала погрози (відео)
-
Відбудова4 дні ago
Польща планує провести конференцію з відбудови України наступного року
-
Усі новини4 дні ago
Розв'яжуть важливу проблему: старим ядерним датчикам знайшли нове застосування
-
Події4 дні ago
Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»
-
Усі новини4 дні ago
Курйози на весіллі — наречений здивував кохану своїм питанням — відео
-
Політика4 дні ago
Сибіга закликав Бразилію посприяти прямим переговорам Зеленського і Путіна у Стамбулі
-
Події3 дні ago
На Каннському кінофестивалі представили український серіал «Спадок»