Війна
Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото
Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.
“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен – журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців.
На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.
Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.
Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця.
Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…
Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.
Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було?
“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”.
З Павлом Коробчуком, письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції. “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло.
Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої.
Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну.
Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.
Війна
На Ставку винесуть варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами
Заступник голови Офісу Президента полковник Павло Паліса повідомив, що на засідання Ставки планується подати варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами.
Як передає Укрінформ, про це Паліса повідомив виданню LB.
«Ідея така: забезпечити надходження на термін циклу БЗВП (базова загальновійськова підготовка – ред.) певну кількість мобілізованих для підготовки у самих бойових бригадах. Не йдеться про те, щоб змістити підготовку новобранців з навчальних центрів, але необхідно дати командирам бригад стабільне розуміння перспектив надходження особового складу. Причому, не забираючи у ГШ його повноваження і ресурси, дати можливість (бригадам – ред.) накопичувати певні підрозділи під певні задачі, для відновлення підрозділів за окремим планом тощо», – повідомив Паліса.
Він відзначив, що за певний час, коли процес організують на відповідному рівні, нововведення дозволять наповнити і частково відновити деякі підрозділи в бригадах. Це дозволить “прибрати фрагментацію на фронті на рівні бригад і на рівні корпусів”. Крім того, Паліса наголосив, що у довгостроковій перспективі “це дасть можливість бригадам прогнозувати свої дії, свою підготовку, здійснювати середньострокове планування на підставі хоч якихось вихідних даних”.
За словами заступника голови ОП, робота над цим триває спільно з начальником Генштабу Андрієм Гнатовим.
Як повідомляв Укрінформ, 26 листопада Володимир Зеленський після засідання Ставки доручив начальнику Генштабу Андрію Гнатову разом із заступником керівника Офісу Президента полковником Павлом Палісою підготувати рішення про справедливий розподіл поповнення між бригадами.
Фото: ОП
Війна
РФ натиснула на 102 ОБ, яка роками тримала позиції
Ситуація під Гуляйполем погіршувалась поступово, оскільки Збройні сили Російської Федерації тривалий час шукали слабку ланку в обороні і протисли позиції під Успенівкою та Рівнопіллям, пояснив начальник Штурмових військ, полковник Валентин Манько. Після того, як відійшов третій батальйон 102 бригади Тероборони, на їхні позиції зайшли українські штурмовики, але все ж довелось дещо відійти через продовження наступу росіян. Що сьогодні відбувається на Гуляйпіллі?
Російські підрозділи, протиснувши бійців ЗСУ на північний схід від Гуляйполя, і спробували зайти в селище, кидаючи вперед по 20-40 солдатів, бронетехніку або невеликі групи, сказав Манько в інтерв’ю “Українській правді”. З його слів, командування ЗС РФ намагається “закидати м’ясом”. Тим часом українці намагаються повернути фронт назад, але кількість військових в України менша, ніж у росіян.
Манько розповів, що на Гуляйпільському напрямку росіянам не вдавалось пробратись в тили ЗСУ, натомість вони скористались слабким місцем в обороні. Також він заперечив інформацію про оточення, яку поширювали у соцмережах та аналітики. З його слів, це робили заради “лайків”, а якщо про це говорили солдати, то лише ті, які хотіли піти в СЗЧ. На сьогодні росіяни почали використовувати погану погоду, інфільтруючись в українські позиції.
“Росіяни не припиняють спроби зайти в Гуляйполе. Просто закидають м’ясом. Взяти Гуляйполе – важка історія. Треба техніку використовувати, і вони пробували на ній заходити. Але з 8–10–12 одиниць їхньої техніки кілька поверталися назад, а решту ми знищували”, — розповів полковник.
Військовий пояснив ситуацію зі 102 бригадою, яка три роки тримала оборону під Гуляйполем.
“Противник завжди малими групами промацує фронт і вибирає декілька напрямків, де є прогалини в обороні. Третій батальйон, який не витримав натиску, знявся з цього напрямку. З тилу до нас ніхто не заходив. Оточення в них також не було – росіяни лізли в лоб”, — наголосив він.
Бої в Гуляйполі — деталі
На карті аналітиків проєкту DeepState останні зміни під Гуляйполем позначені 1-2 грудня. ЗС РФ змогли просунутись за на 1 км на північний схід від селища. Перед цим, 25-26 листопада, червона зона залила Зелений Гай, Веселе, Високе (Червоне). 15 листопада почалось просування противника біля Малинівки, 6-8 жовтня росіяни підійшли до Полтавки та Успенівки.
Бої в Гуляйполі – ситуація станом на 2 грудня, карта DeepState
Фото: DeepState
У звіті Генштабу ЗСУ станом на ранок 4 грудня вказано, що на Гуляйпільському напрямку ЗС РФ атакували 12 разів, а найбільше, 45, — під Покровськом.
Зазначимо, у листопаді Фокус писав про ситуацію біля Гуляйполя, про яку розповіли родичі 102 бригади ТрО. У розмові з “Громадським” з’ясувалось, що підрозділи цієї бригади перебувають у районі Зеленого Гаю і мають серйозні проблеми з логістикою. Тоді ж аналітики DeepState зауважили, що на даному відтинку були випадки “дружнього вогню” через проблеми з управлінням та відступом одного з підрозділів.
Нагадуємо, 28 листопада воєнна кореспондентка написала на Facebook, що ЗС РФ вже начебто дістались до околиць Гуляйполя.
Війна
Сили ППО з вечора знешкодили 114 із 138 ворожих безпілотників
Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 із 138 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 3 грудня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 18:00 середи, 3 грудня, росіяни атакували двома балістичними ракетами “Іскандер-М” з Ростовської області і тимчасово окупованого Криму, а також 138 ударними БПЛА типу Shahed, “Гербера” і безпілотниками інших типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Брянськ (РФ), Чауда (Крим). Близько 85 – дрони типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 четверга, 4 грудня, ППО збила / подавила 114 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході України.
Зафіксовані влучання балістичних ракет та 24 ударних дронів на 14 локаціях.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі внаслідок атаки російських безпілотників вночі 4 грудня постраждали шестеро людей.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени