Війна
Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото
Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.
“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен – журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців.
На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.
Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.
Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця.
Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…
Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.
Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було?
“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.
Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”.
З Павлом Коробчуком, письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції. “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло.
Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої.
Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну.
Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.
У квітні російські війська наростили бойову активність на південних напрямках, зокрема на Придніпровському та Олександрівському, де фіксується суттєве зростання кількості штурмів і бойових зіткнень. Проте найбільше росіяни атакують поблизу Гуляйполя.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
«За квітень кількість бойових зіткнень зросла на 3%. Ворог провів 966 бойових зіткнень, тоді як у березні – 942 штурми», – сказав він.
Волошин уточнив, що на Придніпровському напрямку за минулий місяць зафіксовано 112 бойових зіткнень проти 19 у березні. Більшість – понад 80 – біля Антонівських мостів, також на островах Круглик і Білогрудий.
«У середньому – це три-чотири ворожі штурми на Придніпровському напрямку за добу, а в березні були дні, коли він не мав тут такої штурмової активності взагалі», – додав речник.
Натомість, за його словами, на Олександрівському напрямку ворог провів 191 бойове зіткнення, тоді як у березні було зафіксовано 122. Зокрема, кількість бойових зіткнень збільшилась майже на 50%.
«Тривають запеклі бої біля населених пунктів Березове, Злагода, Олександроград і Єгорівка, де наші штурмові підрозділи знищують ворога, не дають йому підводити свої групи закріплення. Тому ситуація на Олександрівському напрямку доволі непроста, і на деяких ділянках лінії бойового зіткнення Сили оборони України продовжують проводити контратакувальні дії, знищувати ворога і відновлювати контроль за деякими позиціями, які раніше були втрачені», – розповів Волошин.
За його даними, у квітні зафіксовано зростання втрат особового складу та техніки російської армії на південному напрямку, зокрема щоденні втрати озброєнь – до 130 одиниць.
«Втрати противника порівняно з минулим місяцем дещо збільшились – на 2%. За минулий місяць ворог втратив 9 737 людей особового складу, а в березні – 9 500», – сказав він.
Також Волошин додав, що за місяць українські підрозділи знищили 3 750 одиниць озброєння і військової техніки загарбників.
«В день ми знищуємо 120-130 одиниць озброєння. За минулу добу зафіксовано 155 знищених ворожих озброєнь, зокрема танк, дві бойові машини піхоти, вісім мотоциклів, чотири квадроцикли, 47 артилерійських систем і реактивна система «Град», декілька самохідних артилерійських установок типу «Мста-С», – розповів речник.
Він наголосив, що артилерія Сил оборони веде активну контрабатарейну боротьбу.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 травня, були зафіксовані 148 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими сподіваються найближчим часом повернути усіх українських полонених, які перебувають у Чечні.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу керівник Секретаріату Коордштабу Богдан Охріменко.
«Комунікація щодо повернення звідти наших громадян ведеться давно. Це питання досить проблемне, оскільки місця їх утримання у Чечні не підпорядковуються Федеральній службі відбування покарань РФ. Ми у процесі перемовин і, сподіваюся, чеченське питання ми закриємо найближчим часом і воно не буде більше підніматися», – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи перебувають в українському полоні чеченці, Охріменко відповів: «Чеченські підрозділи вже не так активно беруть участі у війні. Однак у нас серед військовополонених ворогів є представники Чечні».
Як повідомляв Укрінформ, у квітні цього року під час другого «великоднього обміну» повернули 193 полонених.
Цього року Коордштаб повернув з російського полону 832 військових і цивільних. Загалом з початку повномасштабного вторгнення з російського полону повернули 9048 військових і цивільних.
Російська армія від початку доби 45 разів атакувала позиції Сил оборони України. Основні зусилля ворог зосереджує на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 3 травня, передає Укрінформ.
“Агресор обстрілює прикордонні райони. Сьогодні на Сумщині постраждали райони населених пунктів Іскрисківщина, Сопич, Кореньок, Нескучне, Безсалівка, Прогрес, Бачівськ, Волфине. Сергіївка і Діброва – у Чернігівській області. Авіаудару зазнала Вільна Слобода”, – ідеться у повідомленні.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаудару, скинув одну авіабомбу, здійснив 43 обстріли населених пунктів та позицій українських військ.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог двічі намагався покращити своє положення, проводив наступальні дії в бік Лиману та Митрофанівки.
На Куп’янському напрямку росіяни активних дій не проводили.
На Лиманському напрямку ворог два рази проводив штурмові дії в бік Лиману та Озерного. Один бій досі триває.
На Слов’янському напрямку ворог двічі проводив штурмові дії в напрямку Рай-Олександрівки та Різниківки.
На Краматорському напрямку агресор наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 12 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр та Софіївка. Одна з цих спроб просуватися ще триває.
На Покровському напрямку з початку доби загарбники 16 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Дорожнє, Родинське, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка. Чотири боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку ворог двічі атакував в районах населених пунктів Вороне та Березове.
На Гуляйпільському напрямку відбулося сім атак у напрямках Залізничного, Верхньої Терси, Гіркого, Чарівного та Гуляйпільського. Три боєзіткнення досі тривають. Авіаударів зазнали Воздвижівка, Верхня Терса, Новомиколаївка, Малин, Гуляйпільське, Лісне, Копані, Омельник, Єгорівка.
На Оріхівському напрямку ворог один раз атакував в районі Щербаків. Ворог завдав авіаударів в районах населених пунктів Оріхів, Одарівка, Зарічне, Комишуваха.
На Придніпровському напрямку українські воїни відбивають атаку ворога в напрямку Антонівки.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроби ворога просуватися не фіксуються.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 249 із 268 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 2 травня.
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події5 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Політика5 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе