Війна
Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото
Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.
“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен – журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців.
На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.
Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.
Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця.
Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…
Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.
Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було?
“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”.
З Павлом Коробчуком, письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції. “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло.
Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої.
Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну.
Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.
Війна
Обстріл Києва — атака росіян на столицю потрапила на знімки МКС — відео
Російська атака ракетами по Києву в ніч на 27 грудня потрапила на знімки з Міжнародної космічної станції. Тоді РФ використала близько 40 ракет для ударів по столиці.
Відео з’явилося у мережі лише 23 лютого. На ньому зафіксовано понад 3000 знімків прольоту МКС від Бразилії до Росії.
Редактор цього відео Ріккардо Россі відзначає, що він відредагував сотні таймлапсів, однак жодного разу не бачив військових дій. Однак ця зйомка виглядає для нього схожую на те, що це були дійсно прильоти російських ракет.
“Спалахи навколо Києва не схожі на природні явища, такі як блискавки чи метеори: це вибухи. Ви можете побачити кілька об’єктів, що летять до міста (ймовірно, ракети), як пунктирні яскраві лінії”, — йдеться в описі до відео.
Науковий канал The Alpha Centauri, який спеціалізується на темі космосу, відзначає, що на відео помітні як збиття ракет, так і влучання в Києві та біля Трипільської ТЕС.
Атака в ніч на 27 грудня — що відомо
Вночі 27 грудня росіяни запустили по Україні балістику, крилаті ракети типу “Калібр” з моря та аеробалістичні ракети типу “Кинджал”. На тлі обстрілу у Києві пролунали потужні вибухи.
Після атаки у Києві на Лівому березі запровадили екстрені відключення електроенергії після масованої атаки Росії. Також без світла залишилася більшість жителів міста Бровари Київської області.
У КМДА після атаки повідомили про 22 постраждалих, серед яких двоє дітей. А Володимир Зеленський повідомив, що росіяни атакували Київ та область 40 ракетами та 500 дронами.
Також через атаку понад 40% житлових будинків Києва залишилися без світла та тепла.
Війна
Канада продовжить тренувати українських військових ще три роки
Канада ще три роки тренуватиме українських військових у рамках операції UNIFIER.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це оголосили у Міністерстві оборони Канади.
“Аби підтримати Україну у цей важливий час, міністр оборони Канади Девід Макгінті оголосив про продовження операції UNIFIER ще на три роки – до 2029-го”, – йдеться у поширеній заяві.
Зазначається, що новим мандатом операції передбачене збільшення кількості канадських військовослужбовців, які братимуть участь у тренуванні українських захисників. “Це надасть більше гнучкості й дозволить Канаді пристосовуватися до нових операційних потреб України”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомлялося, у межах операції UNIFIER канадські військовослужбовці з 2015-го року підготували понад 47 тис. українських військових. Після початку повномасштабного російського вторгнення канадські інструктори покинули територію України, однак за кілька місяців навчання було відновлено у Великій Британії, Польщі та Латвії.
Війна
Зеленський нагородив ще 802 військових, 390 із них
У документах зазначено, що нагороди присвоєні “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку”.
Згідно з указом №147/2026 держнагород удостоєні 404 військовослужбовця, із них 199 – посмертно.
Відповідно до указу №148/2026, нагороджені 398 військових, 191 із них – посмерстно.
Оборонці отримали ордени Богдана Хмельницького І, ІІ і ІІІ ступенів, ордени “За мужність” І, ІІ і ІІІ ступенів, орден Данила Галицького, медалі “За військову службу Україні”, “Захиснику Вітчизни”, “За врятоване життя”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент присвоїв звання Героя України п’ятьом військовослужбовцям, і трьом з них – посмертно.
Фото: ОП
-
Усі новини7 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Усі новини6 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза
-
Усі новини1 тиждень agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Одеса1 тиждень agoВибух авто в Одесі — затримали підозрюваного
-
Політика1 тиждень agoЯкщо Росія не припиняє вторгнення, то обсяг допомоги мав би тільки зростати