Connect with us

Війна

Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото

Published

on

Pen Ukraine

Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.

“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен –  журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців. 

На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.

Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.

Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця. 

Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко  — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…

Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.

Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було? 

“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”. 

З Павлом Коробчуком,  письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції.  “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло. 

Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої. 

Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну. 

Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.

Війна

ССО уразили склади росіян на захопленій території Донеччини

Published

on

Сили спеціальних операцій уночі 6 січня завдали ураження по логістичному складу бригади Збройних сил РФ у Селидовому та складу боєприпасів підрозділу армії РФ у Гірному на тимчасово захопленій території Донецької області.

Як передає Укрінформ, про це командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України повідомило у Фейсбуці

“У ніч на 6 січня підрозділи front strike Сил спеціальних операцій здійснили ураження цілей противника на тимчасово окупованих територіях Донецької області з використанням ударних дронів FP-2″, – йдеться у повідомленні.

У населеному пункті Селидове дрони ССО завдали ураження по логістичному складу 55-ї окремої мотострілкової бригади РФ.

Читайте також: У Генштабі підтвердили ураження ракетного арсеналу та нафтобази у Росії

У населеному пункті Гірне був успішно уражений склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів одного з підрозділів 51-ї загальновійськової армії РФ.

Як повідомляв Укрінформ, у новорічну ніч Сили безпілотних систем ЗСУ завдали ураження по 10 російських військових та інфраструктурних обʼєктах.

Фото ілюстративне: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті старшини Сергія Бурлая

Published

on


«Отримав Батьків орден “За мужність”», – коротко написав на своїй сторінці в Instagram син Захисника України Сергія Бурлая на ім’я Іскандер.

Відрухом на це лаконічне сухе повідомлення став шквал коментарів знайомих полеглого Воїна. Вони добре знали Сергія як принципового та твердого в переконаннях чоловіка.

Сергій Бурлай народився у селі Хмелів на Сумщині. Замешкавши згодом у Липцях на Харківщині, він здобув нову малу Батьківщину і невдовзі став тим, без кого годі було уявити місцеву громаду.

Відповідальний і часом непоступливий, він завжди тримав слово і лишився у пам’яті односельців добрим другом, сусідом і знайомим, завжди готовим прийти на допомогу.

Саме так він вчинив тоді, коли російські загарбники вдерлися в Україну, зруйнувавши його рідну домівку на прикордонні Харківської області та плюндруючи країну.

Сергій Бурлай, не вагаючись, став на захист українського народу і держави, долучившись до лав Збройних Сил України.

Маючи військове звання старшини й обіймаючи посаду стрільця-помічника гранатометника, він швидко здобув повагу та підтримку побратимів, які цінували його за ті самі риси, що й односельці.

Відзначило принципового та відповідального бійця також і командування, призначивши Сергія Бурлая командиром відділення 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Разом зі своїм підрозділом старшина пройшов важкими фронтовими дорогами півдня та сходу України, боронячи Запоріжжя та Донеччину.

6 березня 2023 року Сергій Бурлай загинув під час виконання бойового завдання в районі села Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

З військовими почестями полеглого Захисника поховали на центральному цвинтарі у нещодавно визволеному від російських окупантів рідному селі Липці.

Рік потому, Указом Президента України №147/2024 від березня 2024 року старшину Сергія Бурлая було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

У лютому 2025 року батьків орден отримав син Іскандер. «Отримав Батьків орден “За мужність”», – коротко написав на своїй сторінці в Instagram.

Згідно розпорядження начальника Харківської обласної військової адміністрації, на честь Сергія Бурлая назвали вулицю Липців, на якій він мешкав багато років.

Підтримка цього перейменування серед односельців полеглого Захисника України була твердою й одностайною. «Сергій Бурлай – наш герой», – такою була спільна думка мешканців Липецької громади.

* * *

Довідково:

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського № 143/2022, хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00, її оголошують у всіх засобах масової інформації.

«З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги та самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України, постановляю: започаткувати проведення щоденно о 9 годині 00 хвилин загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, яку оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності», — йдеться в документі.

Антон Печерський

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform





Джерело

Continue Reading

Війна

Білий дім контролюватиме частину Данії — деталі

Published

on


Заступник голови адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та один зі співавторів “Проєкту 2025” Стівен Міллер заявив про необхідність американського контролю над Гренландією. При цьому посадовець заявив про те, що сучасному світі діє право сили. Як Білий дім ставиться до ідеї захопити частину Данії, країни-члена НАТО, силовим шляхом?

Стівен Міллер з’явився в ефірі агентства CNN та, серед іншого, прокоментував допис дружини про прапор США у Гренландії й про події у Венесуелі. Представник Білого дому відповів на питання, які турбували медіа у контексті погроз Трампа щодо Колумбії, Мексики та Ірану, ідеться у статті CNN. З його слів, союзники повинні прислухатись до позиції США і визнати, що це наддержава, яка діятиме як наддержава.

Міллер найперше заявив, що Трамп і раніше говорив про Гренландію, і тому не варто сьогодні дивуватись, оскільки це не новина. З іншого боку, у контексті контролю над островом, посадовець нагадав, що для Данії це колонія і виникає питання, за яким правом “тримають контроль над Гренландією” й звідки взялись “територіальні претензії”.

“Щоб Сполучені Штати могли забезпечити безпеку Арктичного регіону, захистити НАТО та інтереси НАТО, очевидно, що Гренландія має бути частиною Сполучених Штатів”, — пояснив Міллер важливість острова для США.

Представник Білого дому уникнув прямої відповідати на питання про те, яким чином США планує отримати контроль над Гренландією і чи буде силове захоплення. Серед іншого, він робив зауваження журналісту, який хотів почути пряму відповідь про силове чи несилове захоплення. При цьому, відповідаючи на питання щодо спецоперації США у Венесуелі, він заговорив про право сили та право влади, які діють у “реальному світі”.

“Ми живемо у світі, де можна говорити скільки завгодно про міжнародні тонкощі та все інше. Але ми живемо у світі, у реальному світі… яким керує сила, яким керують владні сили, яким керує влада. Це залізні закони світу”, — пояснив Міллер.

Стівен Міллер про силові дії США

США та Гренландія — деталі

Два дні тому дружина Стівена Міллера, Кеті Міллер, опублікувала зображення Гренландії, зафарбованої кольорами прапора США. При цьому жінка написала єдине слово — “Soon” [незабаром — пер. з англ.].



США та Гренландія – зображення від дружини Стівена Міллера

Фото: X (Twitter)

Тим часом аналітики медіа Politico зібрали інформацію про можливі загрози для Гренландії та Данії з боку США і припустили, що Вашингтон може спробувати розв’язати питання до 4 липня — до свята Дня Незалежності. При цьому методи захоплення, ймовірно, відрізнятимуться від методів у Венесуелі: спробують вплинути політично і, серед іншого, купуватимуть місцевих політичних діячів, пояснив представник аналітичного центру Eurasia Group Муджтаб Рахман.

“США можуть спробувати використати вікно можливостей для встановлення контролю над Гренландією в найближчі місяці, напередодні проміжних виборів у США в листопаді та вчасно до 250-ї річниці незалежності Америки 4 липня”, — написали аналітики.

Зазначимо, Трамп у перші дні президентства заявив, що США потребують Гренландії, оскільки важливо тримати контроль над Арктикою та північним морським шляхом. З того часу очільники Данії регулярно заявляють, що готові співпрацювати з США, але не продаватимуть і не віддаватиме частину своєї території.

Нагадуємо, в ніч на 3 січня сталась стрілянина у резиденції президента Венесуели Ніколаса Мадуро: з’ясувалось, що діяли спецпризначенці США.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.