Connect with us

Війна

Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото

Published

on

Pen Ukraine

Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.

“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен –  журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців. 

На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.

Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.

Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця. 

Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко  — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…

Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.

Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було? 

“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”. 

З Павлом Коробчуком,  письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції.  “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло. 

Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої. 

Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну. 

Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.

Війна

Війна Японії та Китаю — Токіо будує ракетний архіпелаг

Published

on


Оскільки відносини з Китаєм продовжують погіршуватися, Японія розпочинає найбільше нарощування військової потужності щонайменше за чотири десятиліття. І це при тому, що 1947 року Японія ухвалила пацифістську конституцію, яка залишається незмінною донині.

Оскільки військова напруженість між Китаєм і Японією сягнула найвищого рівня за більш ніж десятиліття, малонаселений острів Йонагуні опинився просто на лінії фронту. Розташований лише за 110 кілометрів на схід від Тайваню, Йонагуні стане “ракетним архіпелагом”, повідомляє Bloomberg.



На Йонагуні розмістять ракетні комплекси

Фото: U.S. Army

Саме біля цього острова впали ракети, запущені Китаєм 2022 року після поїздки колишньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі в Тайбей.

Японія швидко розгортає ракетні батареї, радіолокаційні вишки, сховища боєприпасів та інші бойові об’єкти по всьому архіпелагу Рюкю, що складається зі 160 островів.

Також Токіо починає розгортання великих військових сил на Кюсю, найпівденнішому з чотирьох основних островів Японії, включно з винищувачами F-35 і далекобійними ракетами, а також розширює свій аналог Корпусу морської піхоти США, відомий як Бригада швидкого розгортання амфібій.

Найбільше за десятиліття нарощування військової потужності країни спрямоване на протидію територіальним амбіціям Китаю.

Гонка за зміцнення островів підвищує ставки в поточному протистоянні між найбільшими економіками Азії, оскільки Пекін посилює тиск, щоб змусити прем’єр-міністра Санае Такаїчі відмовитися від своїх заяв, які передбачають, що Японія може розгорнути свої війська, якщо Китай колись спробує захопити Тайвань. У минулі вихідні китайський винищувач націлив свій радар наведення на японські бойові літаки.

Острів Йонагуні — звідки Японія загрожуватиме Китаю

На субтропічному острові Йонагуні, який славиться своїми табунами диких коней, що вимирають, та місцями для дайвінгу з акулами-молотами, зараз виростають нові житлові будинки для розміщення військовослужбовців військової бази, створеної 2016 року. Протягом наступного року до майже 230 співробітників, які вже перебувають на місці, приєднаються близько 30 осіб для розміщення підрозділу радіоелектронної боротьби, а у зв’язку із запланованим розгортанням зенітних ракет очікується прибуття ще більшої кількості людей.

військова база японія йонагуні



Військові радіолокаційні вишки на Йонагуні, найзахіднішому населеному острові Японії

Фото: U.S. Army

Деякі з приблизно 1500 жителів острова стали нервувати через постачання зброї і звернулися до японської влади з проханням роз’яснити подальші плани. На початку грудня представники Міністерства оборони пояснили їм необхідність розміщення військ, зенітних ракет і зброї, що використовує електромагнітні хвилі для придушення ворожих систем зв’язку і наведення.

Хоча Японія дотримується доктрини суворої самооборони, 2015 року уряд тодішнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе вніс епохальну зміну в законодавство, яка дала змогу військовим надавати допомогу дружнім країнам у ситуації, коли під загрозою могло опинитися і власне виживання Японії. До приходу Такаїчі до влади в жовтні Абе і наступні лідери уникали озвучувати конкретні сценарії застосування “колективної самооборони”, розуміючи, що це може посилити напруженість у відносинах із Китаєм.

санае такаїчі



Нова прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі не на жарт дратує Пекін

Фото: The Asahi Shimbun

Однак у приватних бесідах урядовці та аналітики з питань безпеки вже давно згадували, що одним зі сценаріїв може стати оборона Тайваню під проводом США, з огляду на близькість Японії до острівної демократії та її власну залежність від США в питаннях безпеки. Будь-яка перспектива того, що американські війська не зможуть зупинити китайське вторгнення на Тайвань, неминуче поставить під загрозу безпеку самої Японії.

За словами Кеко Хатакеями, колишнього японського урядового аналітика, а нині професора міжнародних відносин в Університеті Ніїгати, Японія не матиме іншого вибору, окрім як підтримати США в конфлікті, незалежно від того, як до цього ставляться в Токіо. “Якщо ми відхилимо запит США, це означатиме кінець альянсу. А США, можливо, навіть не захистять Японію в разі нападу Китаю на неї”, — вважає Кеко.

Японія, Китай і Тайвань — напруга зберігається з часів Другої світової війни

Напруженість навколо Тайваню бере свій початок в угодах, що поклали кінець Другій світовій війні, — історії, яку голова КНР Сі Цзіньпін тепер намагається використати у своїх інтересах. У бесідах із президентом США Дональдом Трампом та іншими лідерами Сі Цзіньпін стверджував, що Китай допоміг перемогти Японію, а дві заяви воєнного часу — Потсдамська і Каїрська декларації — чітко дали зрозуміти, що Пекін має суверенітет над Тайванем.

У відповідь деякі китайські офіційні особи вказали, що заяви часів Другої світової війни також викликають сумніви щодо суверенітету Японії над Йонагуні та іншими островами архіпелагу Рюкю. Минулого місяця офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь опублікував цитату з Потсдамської декларації 1945 року, в якій йшлося про те, що суверенітет Японії має бути обмежений чотирма головними островами країни “і тими малими островами, які ми визначимо”.

Японія, США і Тайвань відкидають заяви Китаю, посилаючись на Сан-Франциський мирний договір як на юридично зобов’язуючу угоду. Підписаний 1951 року Японією і майже 50 країнами-союзниками, він свідчить, що Токіо “відмовляється від усіх прав, правопідстав і претензій” на Тайвань, але не уточнює, перед ким саме. У ньому також острови Рюкю перейшли під управління США, що відкрило шлях для розміщення американських військових баз, насамперед на острові Окінава. Острови були повернуті Японії 1972 року.

сі цзіньпін у військовій формі



Сі Цзіньпін постійно заявляє про домагання Китаю на Тайвань

Пекін відкидає Сан-Франциський договір, а посольство Китаю в Токіо минулого місяця заявило, що це всього лише “недійсний клаптик паперу”. Китай зберігає активні претензії на острови Сенкаку, відомі як Дяоюйдао, розташовані на північ від Йонагуні. Ці острови підпадають під дію американо-японського договору про взаємну оборону, і цю позицію минулого місяця підтвердив спецпредставник Трампа в Японії Джордж Гласс.

Після виступу нового прем’єр-міністра Японії китайські офіційні особи активно просувають свою історичну позицію перед високопоставленими гостями. У понеділок міністр закордонних справ Ван Ї на зустрічі зі своїм німецьким колегою Йоганном Вадефулом докладно виклав аргументи на користь суверенітету Китаю над Тайванем, заявивши, що Японії слід бути більш обережною, будучи “переможеною країною” у Другій світовій війні.

Історія має сильний вплив на японців старшого покоління, які глибше, ніж молоде покоління, ототожнюють себе з відмовою Японії від мілітаризму після Другої світової війни. У 1947 році Японія прийняла пацифістську конституцію, яка залишається незмінною донині.

Однак молоді японці загалом підтримують нарощування військової могутності Японії.

Нагадаємо, 24 листопада Дональд Трамп і Сі Цзіньпін “продуктивно” поспілкувалися телефоном, після чого китайські ЗМІ заявили, що “США розуміють, наскільки важливим є тайванське питання для Китаю”.

Раніше Фокус писав, що Китай намітив для себе не тільки війну на Тайвані, а й війну в Росії.



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Від початку доби на фронті відбулося 62 бойових зіткнення, найактивніше російські загарбники продовжують тиснути на Покровському напрямку.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 вівторка, 9 грудня, передає Укрінформ.

“На цей час загальна кількість бойових зіткнень становить 62”, – йдеться у повідомленні.

За даними Генштабу, сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Заріччя Чернігівської області; Безсалівка, Волфине, Студенок, Малушине, Рижівка Сумської області.

Читайте також: Військові були готові до російського удару по Печенізькій греблі – Трегубов

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках противник завдав одного авіаційного удару, скинув одну керовану авіаційну бомбу та здійснив 50 обстрілів, зокрема один – із реактивної системи залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили одну ворожу атаку в районі Приліпки.

На Куп’янському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила вісім атак на позиції українців у районі населених пунктів Греківка, Новий Мир, Мирне та у бік населених пунктів Ставки, Дробишеве, наразі п’ять боєзіткнень.

На Слов’янському напрямку росіяни п’ять разів намагалися просунутися на позиції наших військ у районах Ямполя, Серебрянки. Сили оборони вже зупинили три атаки противника, бої тривають.

На Краматорському напрямку на даний час триває одне боєзіткнення в районі Часового Яру.

На Костянтинівському напрямку противник дев’ять разів намагався вклинитися в нашу оборону поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Щербинівки, Іванопілля, Русиного Яру та у бік Софіївки.

На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 19 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Іванівка, Червоний Лиман, Мирноград, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопідгороднього. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 16 атак.

На Олександрівському напрямку українські захисники відбивали 11 штурмових дій ворожих військ. Противник намагається просуватися в районах населених пунктів Зелений Гай, Ялта, Вороне, Вишневе, Рибне, Єгорівка та у бік Данилівки, чотири боєзіткнення тривають.

На Гуляйпільському напрямку відбулось вісім боєзіткнень в районах населених пунктів Затишшя, Гуляйполе та Білогір’я. Два боєзіткнення на цей час тривають.

На Оріхівському та Придніпровському напрямках на тепер боєзіткнень не зафіксовано.

Читайте також: Армія РФ намагається оточити Гуляйполе – Волошин

Як повідомляв Укрінформ, у Покровську тривають пошуково-штурмові дії та ліквідація російських загарбників у міській забудові, Сили оборони України блокують спроби ворога просочитися в північну частину міста.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Війна

Бої у Вовчанську тривають у кількох районах міста

Published

on

Українські підрозділи утримують позиції у трьох районах Вовчанська, тоді як російські війська намагаються прорватися з півночі та центру.

Про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.

«Українські війська присутні у західних, східних і частково південних районах. Росіяни намагаються лізти через північ та центр, а також обходити місто», – сказав він.

Трегубов підкреслив, що через інтенсивність боїв руйнування Вовчанська стають критичними.

«Це зона активних боїв, що додатково ускладнює силою руйнації. Ми вже, на жаль, говоримо не про те, за ким буде місто, а про те, за ким буде те, що залишилось від нього», – додав він.

Коментуючи пересування російських сил, представник угруповання зазначив, що ворог має можливість швидко поповнювати особовий склад.

«У нас коротке логістичне плече до російського кордону, і вони можуть безпосередньо з території РФ заводити нові сили на поповнення тих, що знищуються», – пояснив він.

Читайте також: Окупанти контролюють лише окремі будинки в Куп’янську – Трегубов

Водночас Трегубов наголосив, що ознак підготовки ширшої наступальної операції з боку РФ на північному прикордонні наразі немає.

«Станом на зараз ми не можемо про таке казати, ні», – поінформував він.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 8 грудня, були зафіксовані 139 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.