Connect with us

Війна

Від країни приречених до надзвичайно сильних: в Одесі українські філософи, письменники та журналісти проговорили майбутнє. Фото

Published

on

Pen Ukraine

Суботнім вечором, 5 листопада, Український ПЕН провів подію “Проговорюючи майбутнє: розмова про нас нинішніх і тих, якими ми станемо”. В укритті Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька говорили письменники, журналісти, філософи. І хоч двох годин для майбутнього замало — визначили позиції сили, темряви, абсолютного зла та насущної потреби нищити русню.

“Дайджест Одеси” побував на заході і ділиться з вами кількома важливими тезами, які обговорювались. Модераторкою заходу була Тетяна Терен –  журналістка, культурна менеджерка, виконавча директорка Українського ПЕН. Тон розмови базувався на питанні: як ми змінились за останні 8 років та 8 місяців. 

На думку докторки літературознавства, журналістки та есеїстки Тетяни Огаркової: “Вперше за багато років українці повірили в себе. Багато наших колег та друзів за кордоном дивились на нас сумними очима, як на приречену країну. Але ми отримали розуміння власної сили і попри шалені втрати, усвідомили, що надзвичайно сильна країна та нація. І цей процес незворотній.

Коли ми говоримо про майбутнє, багато важить те, як ми його бачимо. Якби рік тому сказали про умови, в яких ми будемо жити і не втрачати сміливості та здорового глузду — нас би це здивувало. Наразі ми в Києві вже звикли жити частково в темряві, а інколи і без зв’язку. А я спокійно відводжу дітей до садочка чи школи.

Важливо пізнати, навіщо ми в цьому стані війни перебуваємо. Не лише заради перемоги. Це потрібно, але замало.А й для того, щоб могла жити загалом нова українська культура. Вона гідна, аби бути культурою народу, який переміг у цій жахливій війні”, — зазначила літературознавиця. 

Відповідаючи на питання, як Україна змінила світ, Володимир Ярмоленко  — філософ, письменник, журналіст – зазначив: “Кожне місто країни переосмислює себе в цей час. Росіяни намагались весь цей час, з ХVII століття, ампутувати нашу культуру, а з нею і майбутнє. Я не люблю, коли про країну говорять, як про стартап, що зараз лише розпочинається. У нас дуже глибинне і цікаве минуле, є багато точок, на які можна опиратись. Єдине, чого у нас немає — золотої доби і це добре, бо не треба повторюватись. Ми з більшим бажанням і пристрастю дивимось у майбутнє. Західний світ втратив віру в себе десь років 10 тому, це світ, який копирсається у своєму минулому. Ми ж даємо їм віру у самих себе…

Український досвід показує, що оця європейська ілюзія нескінченного діалогу нічого не варта. Тому, коли іноземні журналісти питають: ”як таке може статись в ХХІ столітті?”, — відповідь досить проста. А чим ХХІ століття краще, хто нам дав таку ілюзію?…”.

Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, спеціаліст із феноменології, розповів, як прагнути спільного майбутнього поруч з тим, хто воліє, щоб тебе не було? 

“На це питання дає відповідь ЗСУ: нищити. Зло треба нищити, з ним не можна домовлятись. Але так, попри всі жахи, ХХІ століття не краще за ХХ. Ще у XIX столітті Ніцше писав, що люди завжди вважають, що знають, що таке добро. Ми ж помиляємось у тому, що вважаємо, ніби знаємо краще за попередніх людей. На жаль, ми не знаємо. Цей досвід війни навчить нас, що у світі є зло. Росія – абсолютне і невиліковне зло. Борючись з цим, потрібно почати з себе: адже зло і на наших вулицях, в Одесі, Харкові, навіть Львові“, — поділився Вахтанґ.

Чи не зарано нам планувати майбутнє, запитали Світлану Поваляєву — письменницю, журналістку, громадську активістку. Вона вважає: “Майбутнє — наше повсякдення і саме теперішнім його створюємо. Думати про нього — частина нашого буття, яка є абсолютно природною. Завдяки цьому ми зараз вистояли та стоїмо. Точка неповернення і усвідомлення відбулась на Майдані і вона не прорефлексована, тому що одразу почалась війна. Скільки за ці 9 років відбулось подій в літературі, культурі, кіно, майже в будь-якій сфері”. Світлана — мати загиблого київського активіста Романа Ратушного, зазначила, що після 24 лютого, травматичні речі поширились на все суспільство: “Я можу говорити, про те, що пережила. У кожного, звичайно, свій больовий поріг та різні способи сприйняття. Але через ці події відпало багато чого зайвого: масок, поз, моделей поведінки… Люди побачили один одного. І ніколи не будемо такими, як колись, бо змінюємось незалежно від травм. Ці зміни відбувались із ветеранами 2014-2015 років, але їх здебільшого відкидали та не хотіли розуміти. Тепер у нас є можливість на посттравматичне зростання у майбутньому”. 

З Павлом Коробчуком,  письменником, перекладачем та музикантом говорили про емоції.  “Якщо грубо, то до спектра емоцій можна вкласти біль, злість, бажання жити. Один з виходів подолати нереальні психологічні стани, які нас шматують — раціоналізування цих емоцій…”, – зазначив Павло. 

Розмова продовжувалась дискусією з глядачами, питаннями зміни культури під час війни, розпізнаванням тих, хто ще не визначився. А завершили віршами Павла Коробчука та Світлани Поваляєвої. 

Відзначимо, що PEN Ukraine проводить літературно-волонтерські поїздки, пропонує стипендії, популяризує читання та висвітлює війну. 

Нагадаємо про виставу “Чуваки не святкують або ukrainian”.

Війна

СБУ вперше уразила танкер «тіньового флоту» РФ у нейтральних водах Середземного моря

Published

on

Служба безпеки України провела нову безпрецедентну спецоперацію на відстані у понад 2 тис. км від території нашої держави.

Про це Укрінформу повідомило джерело в СБУ.

За результатами багатоетапних заходів у нейтральних водах Середземного моря «Альфа» СБУ уразила повітряними безпілотниками танкер так званого тіньового флоту РФ «QENDIL».

У момент спецоперації російський корабель не перевозив жоден вантаж. Відповідно, дана атака не становила жодної загрози для екологічної ситуації в регіоні, повідомив співрозмовник.

«РФ використовувала цей танкер для обходу санкцій і заробляння грошей, які йшли на війну проти України. Тому з точки зору міжнародного права та законів і звичаїв війни – це абсолютно законна ціль для СБУ. Ворог має розуміти, що Україна не спиниться і буде бити його у будь-яких точках світу, де б він не був», – зазначило поінформоване джерело в СБУ.

У результаті атаки танкер «QENDIL» отримав критичні ушкодження і не може використовуватися за призначенням.

Читайте також: Уражений дронами танкер тіньового флоту РФ тоне у порту – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, уночі 18 грудня далекобійні безпілотники Центру спецоперацій “Альфа” Служби безпеки України успішно відпрацювали по складових російської ППО на військовому аеродромі Бельбек у тимчасово окупованому Криму.

Зображення ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

у 2026 році БпЛА стануть роєм з різними функціями — деталі

Published

on

Росія модифікує дрони-камікадзе “Шахед”, і умовно прості безпілотники 2022 року перетворяться на багатофункціональні платформи, які працювати як рій, пояснив авіаексперт. Пристрої вже навчились змінювати ціль у польоті та озброїли ракетами. Далі одну БпЛА “захищатимуть рій”, інші — виконуватимуть бойові завдання. Чому російські “Шахеди” стануть більш небезпечними у 2026 році і чим вони схожі на Tomahawk?

Американські крилаті ракети Tomahawk мають “банк цілей” і можуть змінювати точку удару по каналу зв’язку, пояснив авіаексперт та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в інтерв’ю медіа “24 канал”. Модифіковані “Шахеди” отримали мобільний зв’язок та mesh-мережі й віднедавна також “навчились” змінювати курс та ціль, отримавши команду по каналу зв’язку. У 2026 році росіяни нададуть дронам нові можливості і вони працюватимуть роєм з “поділом праці” між окремими БпЛА та за допомогою ШІ.

Храпчинський у розмові з журналістами розповів, як можуть змінитись засоби ураження ЗС РФ і, серед іншого, у якому напрямку відбуватиметься еволюція “Шахедів”. Сьогоднішні російські ударні дрони стійкі до РЕБ, збирають інформацію, передають відео, координати (GPS, SIM-карти) і дані про роботу ППО, коли з мережі “випадають” пристрої у тій чи іншій точці. На думку експерта, у новому році ударні дрони-камікадзе стануть “керованими, мережевими й багатофункціональними”.

“Шахеди” РФ — нові можливості 2026 року

Авіаексперт описав можливу еволюцію “Шахеда” у 2026 році.

  1. Росіяни допрацюють ідею про озброєння дрона ракетою “повітря-повітря” і таким чином деякі БпЛА зможуть охороняти інших. Ракета стане додатковою зброєю, захищатиме від вертольотів та дронів-перехоплювачів, атакуватиме мобільні вогневі групи.
  2. Група “Шахедів” перетвориться у рій, який розпізнаватиме загрози (“бачитимуть”, чи це літак, чи вертоліт, чи перехоплювач), маневруватимуть залежно від загрози або атакуватимуть її.
  3. “Шахеди” можуть стати платформами, з яких злітатимуть FPV-дрони. На думку Храпчинського, це “вже реалістичний сценарій”.

Храпчинський підсумував, чого очікувати у новому році: росіяни запускатимуть у серію “Шахеди” з “комбінованими рішеннями”. Щоб впоратись з такою загрозою, Україні слід запровадити системи боротьби з mesh-мережами, “відсікати” роботу підозрілих SIM-карток (якщо вони за певних умов раптом несуться на швидкості 100 км/год), шукати разом з європейцями цілісне та дешеве рішення ППО.

Зазначимо, у серпні фахівці пояснили, чому небезпечні реактивні “Шахеди”, які з’явились в небі України. Під час однієї з атаки безпілотники цього типу атакували, наприклад, Київ, підлітаючи відразу з кількох напрямків. Військово-політичний огляда Олександр Коваленко зауважив, що такого типу безпілотники можуть рухатись зі швидкістю 500 км/год, і росіяни намагаються зрозуміти, чи впораються з ними українські дрони-перехоплювачі.

Нагадуємо, 18 грудня український військовий повідомив про додаткові загрози від “Шахедів”, скільки росіяни почали їх наповнювати “начинкою”, яка смертельно небезпечна для цивільних.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті добровольця Артема Азарова (позивний «Художник»)

Published

on


На ротації в АТО/ООС талановитий живописець їздив із 2017 року  

Артем народився 2 листопада 1995 року в Харкові. Навчався у Мереф’янській школі, а потім у ліцеї. Підлітком почав займатися боксом. Мав другий юнацький розряд з цього виду спорту. Планував стати кандидатом в майстри спорту. Отримував призи чемпіонатів Харківщини і здобував перемоги у регіональних турнірах. 

Проте на першому місці в Артема завжди було мистецтво. У 2014-2018 роках він навчався у Харківському державному художньому училищі за спеціальністю «Живопис». Відразу вступив у Харківську державну академію дизайну та мистецтв. Коли розпочалося повномасштабне  вторгнення РФ, навчався на 4 курсі. 

Із 2013 року юнак активно долучався до патріотичних заходів. Вже наступного року разом із побратимами протистояв «руській весні» в рідному місті. 

У 2017 році Артем стає одним із засновників організації та добровольчого підрозділу «Фрайкор». До широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну він мав шість ротацій в АТО/ООС, під час останньої — як командир взводу в зоні проведення бойових дій на сході країни.  

Зокрема, Артем відповідав за фізичну підготовку особового складу підрозділу. Разом з побратимами обороняв території в напрямку Донецька. 

«Ти маєш розуміти, що я військовий, що я їжджу на ротації, я можу загинути, ти маєш це розуміти. Якщо ти це приймаєш, то я хочу бути з тобою разом», – так відповідально запропонував зустрічатися Артем своїй дівчині Ользі.

Вони разом навчалися в Академії дизайну та мистецтв. Про Артема Ольга розповідає: «Коли він знаходив свою тему, то ставав наче одержимий: день і ніч він малював, малював. Щось не виходило – починав спочатку, багато переробляв, поки не буде той результат, який йому хоча б трішки сподобається».   

Темою дипломної роботи хлопця стали події 1674 року, коли поблизу річки Інгул пролягав шлях Івана Мазепи, який прямував з дипломатичною місією від гетьмана Дорошенка до Криму й Османської імперії. Картина має назву «Вирішальна розмова». 

Артем розумів неминучість великої війни. З перших годин великої російської навали разом із побратимами він обороняв рідний Харків, допомагав евакуювати мирне населення.  

Артем Азаров на псевдо «Художник» загинув у бою з окупантами 5 березня 2022 року. Це сталося на околиці Харкова з боку селища Кулиничі. 

«Він був людиною надзвичайно відповідальною у всіх проявах. Тобто, поставивши будь-яке завдання, можна було бути впевненим, що він виконає його на всі сто», - так характеризує захисника побратим Богдан Войцеховський. 

Про побратима розповів: «…Він мав великі претензії на аристократичність. Від інших його відрізняла манерна поведінка, правильність в судженнях — він ніколи не допускав в своєму оточенні низьких жартів. Він був людиною, яка не любила гаяти часу. Нібито відчував, що на цьому світі йому відведено не так багато — у вільний від служби час багато читав та вчив, займався спортом або малював». 

Артем весь час був на зв’язку із коханою: листувався, надсилав голосові повідомлення та фото. «А 5 березня 2022 року мені подзвонив його командир. Повідомив, що Артема більше немає. Я пам’ятаю, що я просто… Я стояла – і я просто впала», – розповіла Ольга.

Талановитий художник, справжній аристократ духу, що вмів мріяти та творити, він одночасно був хоробрим воїном, який до останнього захищав свою країну та вірив у перемогу. У вересні 2022 року планував презентувати персональну виставку, працював над дипломним проєктом —  створив картину із зображенням канатохідця. Але так і не встиг захистити свою мистецьку роботу, бо захищав усіх українців від країни-агресора. 

Артема Азарова поховали на Шевченківському цвинтарі в місті Мерефа на Харківщині. 

Після загибелі захисника відбулося багато показів його картин. У 2023 році, зокрема,  в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого пройшла відкрита виставка картин загиблого героя.  

Роботи Артема експонувалися в Падуї на виставці «Українське мистецтво в Італії», в Утені в Литві та у Вільнюсі в Латвії. Відбулася персональна виставка в Мюнхені (Німеччина).  


Автопортрет, 2020



STILL – LIFE, 2020



На Дарвіна, 2020


Про художника-добровольця Артема Азарова створили документальний фільм «Небезпека як ремесло».

Вічна слава Захисникові! 

Фото з сайту arteme.art, Фейсбук-сторінка Артем Азаров

За матеріалами АрміяInform, Платформа пам’яті Меморіал



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.